Фінансова незалежність місцевого самоврядування

Суми податків і зборів (обов'язкових платежів), зазначених у цій статті, зараховуються до місцевих бюджетів у порядку, визначеному сільськими, селищними, міськими радами, якщо інше не встановлено законами України.

У відповідності з пунктом 3 статті 15 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язковими для встановлення сільськими, селищними і міськими радами при наявності об'єкта оподаткування або умов, з якими пов'язане введення цих платежів, є тільки комунальний податок та збори: за парковку автотранспорту; ринковий; за видачу ордера на квартиру; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг; із власників собак. Інші місцеві податки та збори можуть не вводитися органами місцевого самоврядування.

Місцеві податки та збори є головним атрибутом місцевого самоврядування і в розвинених країнах. Наприклад, у США за рахунок місцевих податків забезпечується 65% доходів місцевих бюджетів, у Франції - 60%, ФРН - 45%, Англії -36% , Японії - 33% Загальна теорія фінансів. В. М. Діденко,В. Д. Попова, В. В. Прядко.- Чернівці: Ратуша, 2000.-С. 638..

У зарубіжних країнах склалася чисельна розгалужена система місцевих податків та зборів:

> у Бельгії - 100 місцевих податків та зборів;

> в Італії - 70;

> у Франції - понад 50.

Але є країни, де застосовується лише кілька, або навіть один місцевий податок як у Англії (подушний податок). Такі країни є винятком, бо значна кількість місцевих податків та зборів є гарантією стабільності надходжень у місцеві бюджети.

Незважаючи на значний перелік видів місцевих податків та зборів в Україні їх питома вага у податкових надходженнях місцевих бюджетів незначна.

Місцеві запозичення

Місцеві запозичення -- операції, пов'язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких зґявляються зобовґязання перед бюджетом, та операції, повґязані з поверненням цих коштів до бюджету Економічні есе. Міжбюджетні стосунки в Україні. Ви-пуск 2. Інститут Реформ.- Київ, 2001.- С. 5..

Запозичення до місцевих бюджетів можуть здійснюватися лише до бюджету розвитку, або для покриття тимчасових касових розривів під час використання загального фонду місцевого бюджету.

Місцеві запозичення виникають у таких випадках:

> запозичення (позики) з бюджетів вищого рівня;

> запозичення в комерційних банках;

> бюджетні гарантії під запозичення комерційних структур, у тому числі на потребу бюджетної сфери (будівництво шкіл, лікарень тощо).

> випуск муніципальних позик.

Запозичення з Державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів під час виконання загального фонду бюджету протягом бюджетного року.

Тимчасовий касовий розрив незбіг у часі фінансування видатків з надходженням доходів.

Дуже часто такі запозичення перетворюються в непряму форму дотування місцевих бюджетів, оскільки вони пролонговуються або взагалі списуються.

Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, виконавчі органи місцевого самоврядування за рішенням відповідної ради можуть отримувати короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду.

Відсутність широкої практики залучення кредитів для фінансування бюджетних потреб місцевою владою зумовлено високими реальними відсотковими ставками, що призводить до значного додаткового бюджетного навантаження.

Ще однією з форм виникнення зобов'язань місцевих бюджетів є надання ними гарантій під позики комерційних банків. У випадку несвоєчасного погашення кредитів бюджетна гарантія вступає в силу.

Місцеві органи влади можуть проводити цільові муніципальні позики під конкретні заходи, в яких зацікавлена територіальна громада (будівництво доріг тощо). За строками погашення позики поділяються на коротко- (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років) позики.

Облігації місцевої позики реєструються Міністерством фінансів України та Державною комісію з цінних паперів, але законодавчих норм щодо обмежень на випуск муніципальних позик не існує, також не проводиться оцінка платоспроможності позичальників. Часто в бюджетах не передбачаються кошти на погашення позик. Це призводить до неможливості повернення коштів.

Невиконання місцевими бюджетами зобов'язань за випущеними позиками, а також фінансова криза серпня 1998 року зумовила призупинку використання цієї форми фінансування бюджетних потреб.

Держана не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів.

Видатки по обслуговуванню боргу місцевих бюджетів здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету в межах 10 відсотків його обсягів протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування.

Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню має місце порушення договору між кредитором і позичальником з вини останнього, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

Закріплені доходи місцевих бюджетів

До закріплених законодавством (ст. 140 Конституції, статті 64, 65, 66 Бюджетного кодексу) загальнодержавних податків, зборів і платежів, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать Концепція реформування податкової системи України / Б. Губський, В. Альошин, І. Белоусова.-К.,2000.- С. 50.:

1) 25 відсотків прибуткового податку з громадян, що справляється на відповідній території;

2) 25 відсотків плати за землю, що справляється на території Автономної Республіки Крим та відповідної області;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями.

До закріплених доходів на рівні районних бюджетів, які використовуються для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:

1) 50 відсотків прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

2) 15 відсотків плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;

4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;

5) надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) прибутковий податок з громадян на основі таких нормативів відрахувань:

- до бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100% загального обсягу прибуткового податку з громадян;

- до бюджету міст республіканського та обласного значення 75% загального обсягу прибуткового податку з громадян;

- до бюджету міст районного значення, сіл, селищ та їх об'єднань зараховується 25% загального обсягу прибуткового податку з громадян;

2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних нидів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

Перераховані податки і збори (обов'язкові платежі), складають кошик доходів, що закріплюються на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

У випадку, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету держава вилучає із місцевого бюджету до Державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законодавством.

2.2 Становлення системи самостійних місцевих бюджетів України

Проголошений Декларацією про державний суверeнітет України курс на побудову правової держави і громадянського суспільства, де здійснюється поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, започаткував, по суті, перетворення тодішніх місцевих рад народних депутатів на органи самоврядування. Першою спробою створити його правову основу став прийнятий ВР України 7 грудня 1990 року Закон “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування”. Місцеві ради розглядались як представницькі органи державної влади та територіального самоврядування з організаційною, правовою, матеріально-фінансовою самостійністю (Кравченко 1999: 133).

26 березня 1992 року ВР України прийняла Закон “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”: правові умови для роздержавлення місцевих рад народних депутатів усіх рівнів, перетворення їх на органи місцевого і регіонального самоврядування, звільнення їх від виконання державних функцій та зосередження їхніх зусиль на вирішенні питань місцевого життя в інтересах населення відповідної території. Це викликало регіональні автономістські тенденції (див. Кравченко 1999). В зв'язку з цим було впроваджено інститут представника Президента України в областях і районах (з-н ВР України від 5 березня 1992 року). В результаті було створено виконавчу вертикаль із представників Президента, які здійснювали функції державного управління та контролювали органи місцевого самоврядування з питань дотримання чинного законодавства, виконання делегованих їм повноважень.

3 лютого 1994 року ВР прийняла закон “Про формування місцевих органів влади і самоврядування”, відповідно до якого одночасно з новими виборами до територіальних органів влади скасовувався інститут місцевої держадміністрації. Голови рад різних рівнів мали обиратись усім населенням, а замість державних адміністрацій знову відновлювались виконавчі комітети.

Після президентських виборів 1994 року почалися заходи щодо відновлення вертикалі виконавчої влади. Згідно з указом 6 серпня 1994 року “Про забезпечення керівництва структурами державної виконавчої влади на місцях” Президентові було підпорядковано голів районних та обласних рад, що суперечило тодішній Конституції; їх обирало на посади все населення.

Відповідно до Конституційного Договору між ВР та Президентом України (8 червня 1995 року) було відновлено жорстку вертикаль державної виконавчої влади, обласні і районні ради позбавлялися своїх виконавчих органів, а місцеве самоврядування мало формально функціонувати на рівні населених пунктів. Децентралізація стала лише політичною декларацією.

У новій Конституції України, прийнятій ВР 28 червня 1996 року, певним чином окреслено поєднання централізації і децентралізації в здійсненні державної влади, викладено концептуальні засади місцевого самоврядування.

У червні 1997 року було прийнято новий закон про місцеве самоврядування, який змінив деякі положення, а саме питання бюджету.

Бюджетний кодекс України прийнято червня 2001 року.

2.3 Видатки місцевих бюджетів - основа розвитку адміністративної території

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади Пасічник Ю. В. Бюджетна система: Навчальний посібник.- Черкаси: Відлуння, 1999.- С. 376..

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету поділяються на:

> видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути делеговані Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

> видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на три групи.

До І групи -- належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки здійснюються із бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань і призначені для фінансування:

1) органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

2) дошкільної та загальної середньої освіти;

3) первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги (дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів);

4) сільських, селищних та міських палаців культури, клубів та бібліотек.

До II групи -- належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України і здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів.

Ця група містить видатки на:

1) державне управління:

а)фінансування органів місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

б) органів місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи, дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, вечірні (змінні) ніколи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів цих установ формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням;

г) інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи по санітарній освіті);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, формуються на території відповідного міста чи району), територіальні відділення соціальної допомоги на дому;

б) державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

5) державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

6) державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

До III групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України і здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

До цієї групи належать видатки на Кравченко В. І. Фінанси місцевих органів влади України.- Основи теорії і практики.- К.: НДФІ.- 2002.:

а) фінансування представницької і виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

б) фінансування обласних рад;

2) освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати;

б) заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі заклади освіти І, II, III та IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим та спільній власності територіальних громад);

г) післядипломну освіту (інститути підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності);

ґ) інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові та інше);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: допомога по догляду за інвалідами І чи II груп внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання та трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для престарілих і інвалідів та інше;

б) республіканські Автономної Республіки Крим і обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

в) інші державні соціальні програми;

5) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки);

6) державні театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи і ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);

в) інші державні культурно-мистецькі програми;

б) фізичну культуру і спорт:

а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) державні програми з інвалідного спорту і реабілітації.

З бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Перелічені групи видатків враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішенням органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення;

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

10) заходи з організації рятування на водах;

11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;

15) інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

2.4 Проблеми та розвиток міжбюджетних відносин

Реалізація програми "Європейський вибір" українського уряду передбачає проведення реформи фіскальної політики, зокрема у сфері міжбюджетних відносин. Одним із головних завдань при цьому є подальша децентралізація бюджетної системи з метою повнішого врахування запитів населення й підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за виконання покладених на них повноважень. Це потребує розширення ресурсної бази місцевих бюджетів, зокрема подальших змін у системі місцевих податків і зборів за рахунок удосконалення системи розрахунку міжбюджетних трансфертів Максюта А.А. Напрями вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні // Україна: Формування основи для стабільного зростання. -- Меморандум про економічний розвиток. -- Світовий банк. -- 2004.

Питання формування доходів місцевих бюджетів посідають значне місце у наукових дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених. У розвинених країнах сучасною базою для розв'язання цих проблем є теорія бюджетного федералізму, започаткована працями Д. Бюженена, Р. Масгрейва, М. Олсона, У. Оутса, Ч. Ті-бу. Проблематика формування доходів місцевих бюджетів ґрунтовно досліджена в наукових працях російських вчених Л. Дробозиної, А. Ігудіна, В. Лексина, В. Панскова, Г. Поляка, А. Швецова. Ключові аспекти управління місцевими фінансами України розкрито у працях О.Д. Василика, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, І.О. Луніної, А.А. Максюти, К.В. Павлюк, В.М. Федосова, І.Я. Чугунова Луніна Н.0. Бюджетні відносини між рівнями державного управління та місцевими орга-нами влади // Україна: Формування основи для стабільного зростання. -- Меморандум про економічний розвиток. -- Світовий банк. -- 2004. -- С. 199..

У вітчизняній науковій літературі приділяється багато уваги питанням перерозподілу доходів між різними видами бюджетів та державної підтримки розвитку регіонів. Водночас, як підтверджує практика, залишаються актуальними проблеми методології формування міжбюджетних трансфертів та розширення дохідної бази місцевих бюджетів.

Однією з основних причин недостатньої ефективності чинної системи міжбюджетних відносин е відсутність чіткого визначення рівня децентралізації фіскальної системи (питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, розподілу повноважень щодо фінансування витрат між рівнями влади, розподілу доходів між видами бюджетів), до якого Україна має прийти3. Упродовж 1992--2003 років питома вага доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету істотно змінювалась (з 47,6% в 1992 році до 24,5% у 2003-му). При цьому питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів варіювалася від 18,3% у 1999 році до 57,5% у 2004-му, причому головною частиною трансфертів були дотації (від 15,8% у 1999 році до 43,76% у 2004 році).

У теперішній системі формування місцевих бюджетів (після набрання чинності Бюджетним кодексом України) пріоритет віддано вирівнюванню середньоподушних витрат місцевих бюджетів. Якщо у 1998--1999 роках витрати зведених бюджетів областей з розрахунку на душу населення відрізнялися в 2,1--2,5 разу, то у 2001--2002 роках -- в 1,5 разу. Високий рівень вирівнювання витрат місцевих бюджетів став можливий унаслідок обмеження податкових повноважень органів місцевого самоврядування і збільшення частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів.

Сьогоднішній стан місцевих бюджетів України характеризується низькою часткою дохідних джерел, які не враховуються при розрахунку обсягів трансфертів і якими місцеві органи влади можуть розпоряджатися самостійно, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці. На частку доходів, які не враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів, припадає від 64,3% у 2000 році до 65,5% у 2004 році. Невисока питома вага цієї групи доходів свідчить про високий рівень перерозподілу доходів у рамках бюджетної системи України.

Упродовж 2002--2004 років на частку найбільших джерел доходів, які враховуються при розрахунку трансфертів, припадало від 35% до 42% доходів місцевих бюджетів. У цій групі доходів найбільша питома вага належить податку з доходів фізичних осіб і єдиному податку. Оскільки згідно зі ст.65 Бюджетного кодексу України до доходів бюджетів міст республіканського та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, отже, головна частина навантаження з перерозподілу прибуткового податку припадає саме на ці бюджети. Головний тягар з розподілу бюджетних ресурсів випадає на міста-до-нори, кількість яких становить 1/3 усіх міст України (згідно з показниками міжбюджетних взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, які наведено в законах "Про Державний бюджет України" на 2003--2004 роки).

Важливими економічними і фінансовими результатами зусиль місцевих органів влади з поліпшення економічної ситуації в адміністративно-територіальних одиницях є підвищення зайнятості, зростання обсягів заробітної плати, а отже, і прибуткового податку, що надходить до місцевого бюджету. Проте наслідком таких зусиль є також зниження дотацій вирівнювання, які надаються з державного бюджету (або ж збільшення коштів, що мають бути перераховані з місцевого бюджету до державного бюджету). Це відбувається унаслідок того, що позитивні й негативні трансферти місцевим бюджетам розраховуються за однією і тією самою формулою -- Ті = аi(Vi --Di) Концепція реформування податкової системи України / Б. Губський, В. Альошин, І. Белоусова.-К.,2000.- С. 50..

Трансферт Ті розраховується як різниця між прогнозною сумою доходів Di та витрат Vi у місцевого бюджету, скоригованою на коефіцієнт вирівнювання аi Згідно з цією формулою перевищення доходів місцевих бюджетів над витратами приводить до збільшення вилучень до державного бюджету. Таким чином відбувається "ефект заміщення", оскільки місцевим органам влади немає сенсу прагнути до збільшення доходів у зв'язку з тим, що приріст фактичних доходів місцевих бюджетів враховується при розрахунку трансфертів. Це знижує зацікавленість місцевих органів влади у формуванні жорстких бюджетних обмежень, нарощуванні податкового потенціалу відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Часткова компенсація вилучень фінансових ресурсів з місцевих бюджетів здійснюється за рахунок надання субвенцій і дотацій вирівнювання. Незважаючи на те, що вибір напрямів використання дотації вирівнювання може визначатися місцевими органами влади самостійно, на їхнє рішення істотно впливає необхідність фінансування бюджетних профам. Це пов'язано з тим, що за рахунок місцевих бюджетів фінансуються не лише блага і послуги, які надаються за рішенням місцевих органів влади, а й ті, що надаються за рішенням центральних органів влади.

3. Аналіз бюджетного регулювання на прикладі ізмаїльського місцевого бюджету за 2004-2005 роки

3.1 Аналіз формування доходів та видатків бюджету м. Ізмаїла

За рішенням Ізмаїльської міської Ради №22/1 від 13.01.2005р. встановлено обсяг доходів бюджету міста на 2005 рік в сумі 150562,77 тис.грн.

Обсяг доходів загального фонду бюджету визначено в сумі 133629,77 тис.грн., спеціального фонду бюджету - 16933,0 тис.грн., в тому числі бюджет розвитку - 7270,0 тис.грн. (Додаток 1).

Затверджено обсяг видатків бюджету міста на 2005 рік у сумі 150280,77 тис.грн., в тому числі видатки загального фонду бюджету у сумі 133347,77 тис.грн. та видатки спеціального фонду бюджету - 16933,0 тис.грн. за функціональною (Додаток 2) та відомчою (Додаток 3) структурою бюджету.

Установлено розмір оборотної касової готівки бюджету міста на 2005 рік у сумі 2000,0 тис.грн.

Затверджено на 2005 рік:

- обсяги повернення кредитів до бюджету міста у сумі 20,0 тис.грн., у тому числі повернення кредитів до спеціального фонду - 20,0 тис.грн.;

- обсяги надання кредитів з бюджету міста у сумі 302,0 тис.грн., у тому числі надання кредитів із загального фонду - 282,0 тис.грн. та надання кредитів із спеціального фонду - 20,0 тис.грн. (Додаток 4).

Встановлено розмір резервного фонду бюджету міста на 2005 рік у сумі 650,0 тис.грн.

Затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду бюджету міста на 2005 рік за їх економічною структурою:

- оплата праці працівників бюджетних установ(код 1110);

- нарахування на заробітну плату (код 1120);

- придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);

- забезпечення продуктами харчування (код 1133);

- оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160);

- трансферти населенню (код 1340).

Встановлено, що фінансування витрат по захищених статтях бюджету міста проводяться у першочерговому порядку пропорційно по розпорядниках коштів.

Затверджено перелік об'єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку, згідно з Додатком 5.

Заборонено в 2005 році приймати рішення (розпорядження), що призводять до збільшення чисельності працівників бюджетних закладів.

Заборонено збільшення бюджетних призначень по загальному фонду на:

- оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

- капітальні видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні видатки.

Встановлено, що розпорядники коштів бюджету міста мають право брати зобов'язання щодо здійснення видатків лише в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на 2005 рік.

Поточні видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватись розпорядниками бюджетних коштів у разі відсутності заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення).

Дозволено фінансовому управлінню міськвиконкому за поданням головних розпорядників коштів бюджету міста здійснювати перерозподіл бюджетних призначень в межах одного розділу функціональної класифікації видатків бюджету за погодженням із постійною комісією з питань планування, бюджету і фінансів міської ради.

Встановлено, що:

- керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ і організацій у кошторисах доходів і видатків;

- закупівля сільськогосподарської продукції та продовольства для бюджетних установ проводиться лише у вітчизняних товаровиробників на конкурсній основі.

Заборгованість, що склалась станом на 01.01.2005р. в управлінні житлово-комунального господарства та управлінні капітального будівництва, вважати бюджетною.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на комісію з питань планування, бюджету і фінансів.

Структуру доходів місцевого бюджету наведено на рис.3.1., структуру витрат місцевого бюджету наведено на рис.3.2.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування делегованих та власних повноважень, а також для забезпечення населення соціальними послугами не нижче рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не можуть бути збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їх збалансування шляхом передачі коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій). Оскільки доходи без офіційних трансферів є недостатніми для покриття видатків 103 379т.грн проти 150 280,77 - див. Додаток 1 та Додаток 2, необхідним є залучення офіційних трансферів в сумі 46 632,20т.грн.

рис.3.2.Структура видатків місцевого бюджету

Дефіцит Ізмаїльського міського бюджету на 2005 рік:

Величина перевищення видатків місцевого бюджету над його постійними доходами складає дефіцит місцевого бюджету. За статтею 72 Бюджетного кодексу:

> бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку;

> дефіцит бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень;

> затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

На виконання вказаних вимог, щодо розглядає мого бюджету м.Ізмаїла - прийнятий бюджет не є дефіцитним (див.рис.3.3)

За аналогічною схемою (Додатки 6 - 7) розглянуто бюджет м.Ізмаїлу на 2004 рік, затвердженого рішенням Ізмаїльської міської Ради №20/1 від 10.01.2004р.

Здійснивши горизонтальний та вертикальний порівняльний аналіз бюджетів м.Ізмаїлу за 2004 та 2005 роки (див. табл..3.1.- 3.2), доходимо висновку, що:

- за вказаний період доходи бюджету всього зросли на 1342,4т.грн (12,67%) - див.табл.3.1, що забезпечено зростанням офіційних трансфертів на 2695,3т.грн, яке нівелювало зменшення разом доходів на 1361,1т.грн. Нетрансферті доходи зменшилися через зменшення податкових надходжень (на 2432,7т.грн), дана негативна тенденція компенсована зростанням неподаткових надходжень на 959,2т.грн, доходів від операцій з капіталом на 40т.грн, цільових фондів на 72,4т.грн. Враховуючи вказане, слід приділити увагу політиці місцевих зборів та платежів й підвищенню комерційної активності в місті, що забезпечить збільшення податкових надходжень та знизить залежність від трансфертних платежів. Дана необхідність поглиблюється тим, вказана залежність має тенденцію до зростання, оскільки в 2004 році вага власних коштів у доході бюджету складала 70,4% (100*104 740,10/148 676,97), а в 2005році 68,9% (100*103 379,00/150 011,17), тобто знизилася на 1,5%.

- за вказаний період видатки бюджету всього також зросли на 1385,36т.грн (0,93%) - див.табл.3.2, що зумовлено зростанням витрат на державне управління на 1067т.грн, зростанням витрат на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику на 391,56т.грн та збільшенням видатків, не віднесених до основних груп на 2387,7т.грн, за іншими статтями видатків спостерігається зменшення на загальну суму 2460,90 т.грн (в основному по освіті на 1963,50т.грн). Не можна назвати позитивною тенденцію зменшення видатків на освіту, але вказане зумовлюється від'ємною демографічною ситуацією в місті та збільшення кількості приватних навчальних закладів. Значне зростанням витрат на державне управління вимагає більше ретельного перегляду їх доцільності з метою використання вказаних коштів на соціальні заходи тощо.

- не зважаючи на вказані недоліки, бюджети міста на 2004 та на 2005 роки не були дефіцитними, але в 2004 році доходи перевищували витрати на 324,96т.грн (149 220,37-148 895,41) , а в 2005 році на 282,00т.грн (150 562,77-150 280,77), тобто перевищення знизилося на 42,96т.грн, що також є негативною тенденцією й підкреслює необхідність більш ретельного підходу до формування доходно-витратних статей бюджету. Крім того, слід звернути увагу на те, що збільшення валюти бюджету за умови його бездифіцитності вказує на підвищення економічної та соціальної активності регіону (рис.3.4).

Таблиця 3.1

Зміна структури доходів бюджету м.Ізмаїла за 2004-2005р.р.

Код	2004рік	2005 рік	ВІДХИЛЕННЯ
	Найменування доходів згідно із бюджетною класифікацією	Загальний фонд	Спеціальний фонд разом	т.ч.бюджет розвитку	РАЗОМ	Загальний фонд	Спеціальний фонд разом	т.ч.бюджет розвитку	РАЗОМ	Загальний фонд п.7-п.3	Спеціальний фонд разом п.8-п.4	т.ч. бюджет розвитку п.9-п.5	РАЗОМ п.10-п.6
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
10000000	Податкові надходження	87864,1	2449,6	0	90313,7	84991	2890	0	87881	-2873,1	440,4	0	-2432,7
20000000	Неподаткові надходження	1354,4	5364,1	0	6718,5	1455	6222,7	0	7677,7	100,6	858,6	0	959,2
30000000	Доходи від операцій з капіталом	0	7230	7230	7230	0	7270	7270	7270	0	40	40	40
50000000	Цільові фонди	0	477,9	0	477,9	0	550,3	0	550,3	0	72,4	0	72,4
900101	Разом доходів	89218,5	15521,6	7230	104740,1	86446	16933	7270	103379	-2772,5	1411,4	40	-1361,1
40000000	Офіційні трансферти	43936,87			43936,87	46632,17			46632,17	2695,3	0	0	2695,3
900102	Всього доходів	133155,4	15521,6	7230	148677	133078,17	16933	7270	150011,2	-77,2	1411,4	40	1334,2
900104	ВСЬОГО	133698,8	15521,6	7230	149220,4	133629,77	16933	7270	150562,8	-69	1411,4	40	1342,4

64

рис.3.4.Динаміка та співвідношення бюджету м.Ізмаїла на 2004р та 2005 роки

3.2 Аналіз використання цільових фондів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові (в тому числі валютні) фонди. Ці фонди включаються у спеціальний фонд місцевих бюджетів.

Джерелами формування цільових фондів місцевого самоврядування виступають:

> залучення коштів населення - добровільних внесків і пожертвувань для проведення соціально-культурних заходів або будівництва школи, лікарні тощо;

> доходи від місцевих позик, грошово-речових лотерей та аукціонів;

> відрахування за твердо встановленими нормами із загально-державних цільових фондів (70% Фонду охорони навколишнього природного середовища децентралізується на рівні місцевих бюджетів).

За наведеними бюджетами спостерігається наступна динаміка цільових фондів (табл..3.4):

Таблиця 3.4.

Використання цільових фондів бюджету м.Ізмаїла на 2005р

ПЕРІОД	Код	Видатки бюджету за функціональною структурою	ВИДАТКИ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ
			ВСЬОГО	ПОТОЧНІ (код	в т.ч. оплата праці (код 1110)	в т.ч. енергоносії (код 1160)	Капітальні (код 2000)	З них бюджет розвитку
	1	2	3(гр4+гр7)	4	5	6	7	8
2004р	240000	Цільові фонди РАЗОМ	551,3	530,3			21,0
	240601	Охорона та раціональне використання природних ресурсів	100,3	100,3
	240900	Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади	451,0	430,0			21,0
2005р	240000	Цільові фонди РАЗОМ	550,3	530,3			20,0
	240601	Охорона та раціональне використання природних ресурсів	100,3	100,3
	240900	Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади	450,0	430,0			20,0
ВІДХИЛЕННЯ	240000	Цільові фонди РАЗОМ	-1,0				-1,0
	240601	Охорона та раціональне використання природних ресурсів
	240900	Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади	-1,0				-1,0

Як бачимо, змін зазнали тільки капітальні видатки за цільовими фондами - зменшення на 1 т.грн; охорона та раціональне використання природних ресурсів й цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади є сталими 100,3 та 450т.грн відповідно, що свідкує про стабільність виконуваних програм.

За статтею 13 Бюджетного кодексу створення позабюджетних фондів місцевими органами влади не допускається й в розглядаємо му бюджеті не здійснюється.

3.3 Шляхи реформування міжбюджетних відносин

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенцію;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотацій вирівнювання та субвенцій окремо для кожного з перелічених місцевих бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є для цього підстава.

Дотація вирівнювання визначається як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування -- це податки та збори (обов'язкові платежі), що закріплюються Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

За Бюджетним кодексом (ст. 98) розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів визначається на основі формули, яка повинна затверджуватися Кабінетом Міністрів України і враховувати такі параметри:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4) прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

5) коефіцієнт вирівнювання (від 0,6 до 1). Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз на три роки.

Міжбюджетні трансферти можуть здійснюватися і між місцевими бюджетами.

Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад можуть передбачатися в складі їх бюджетів у разі, якщо інший орган державної влади чи місцевого самоврядування може виконати цю функцію ефективніше.

Реформування міжбюджетних відносин повинно базуватися на таких засадах:

> забезпечення в повному обсязі місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання власних та делегованих повноважень - розглядаємий бюджет на 2005р. не є дефіцитним, тобто дана вимога виконується;

> створення умов для економічної зацікавленості місцевих органів влади збільшувати податкові надходження, а також розширювати базу оподаткування на своїх територіях - в розглядаємому бюджеті на 2005р податкові надходження складають 61,33%, тобто дана вимога виконується;

> сприяння збільшенню питомої ваги власних джерел надходжень у структурі місцевих бюджетів - в розглядаємому бюджеті запозичені кошти за обсягом є меншими ніж власні надходження, тобто дана вимога виконується (див.рис.3.6.);

> посилення прозорості використання бюджетних коштів - в розглядаємо му прикладі наведено розподіл видатків бюджету міста, тобто дана вимога виконується (див. Додаток 3.).

Рис.3.6.Співвідношення власних і запозичених джерел формування доходів бюджету 2005р.

Висновки

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів. Фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансове підтримує місцеве самоврядування. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Таким чином, фінансова незалежність місцевого самоврядування є актуальною категорією як в соціальному, так і економічному сенсі, є політичним важелем.

В даній роботі з метою відображення фінансової самостійності місцевого самоврядування відображено структуру Ізмаїльських місцевих бюджетів за 2004 та 2005 роки.

Проведеним аналізом встановлено, що:

- за вказаний період доходи бюджету всього зросли на 1342,4т.грн (12,67%) - див.табл.3.1, що забезпечено зростанням офіційних трансфертів на 2695,3т.грн, яке нівелювало зменшення разом доходів на 1361,1т.грн. Нетрансферті доходи зменшилися через зменшення податкових надходжень (на 2432,7т.грн), дана негативна тенденція компенсована зростанням неподаткових надходжень на 959,2т.грн, доходів від операцій з капіталом на 40т.грн, цільових фондів на 72,4т.грн. Враховуючи вказане, слід приділити увагу політиці місцевих зборів та платежів й підвищенню комерційної активності в місті, що забезпечить збільшення податкових надходжень та знизить залежність від трансфертних платежів. Дана необхідність поглиблюється тим, вказана залежність має тенденцію до зростання, оскільки в 2004 році вага власних коштів у доході бюджету складала 70,4% (100*104 740,10/148 676,97), а в 2005році 68,9% (100*103 379,00/150 011,17), тобто знизилася на 1,5%.

- за вказаний період видатки бюджету всього також зросли на 1385,36т.грн (0,93%) - див.табл.3.2, що зумовлено зростанням витрат на державне управління на 1067т.грн, зростанням витрат на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику на 391,56т.грн та збільшенням видатків, не віднесених до основних груп на 2387,7т.грн, за іншими статтями видатків спостерігається зменшення на загальну суму 2460,90 т.грн (в основному по освіті на 1963,50т.грн). Не можна назвати позитивною тенденцію зменшення видатків на освіту, але вказане зумовлюється від'ємною демографічною ситуацією в місті та збільшення кількості приватних навчальних закладів. Значне зростанням витрат на державне управління вимагає більше ретельного перегляду їх доцільності з метою використання вказаних коштів на соціальні заходи тощо.

- не зважаючи на вказані недоліки, бюджети міста на 2004 та на 2005 роки не були дефіцитними, але в 2004 році доходи перевищували витрати на 324,96т.грн (149 220,37-148 895,41) , а в 2005 році на 282,00т.грн (150 562,77-150 280,77), тобто перевищення знизилося на 42,96т.грн, що також є негативною тенденцією й підкреслює необхідність більш ретельного підходу до формування доходно-витратних статей бюджету. Крім того, слід звернути увагу на те, що збільшення валюти бюджету за умови його бездифіцитності вказує на підвищення економічної та соціальної активності регіону (рис.3.4).

Змін зазнали тільки капітальні видатки за цільовими фондами - зменшення на 1 т.грн; охорона та раціональне використання природних ресурсів й цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади є сталими 100,3 та 450т.грн відповідно, що свідкує про стабільність виконуваних програм.

За статтею 13 Бюджетного кодексу створення позабюджетних фондів місцевими органами влади не допускається й в розглядаємо му бюджеті не здійснюється.

Реформування міжбюджетних відносин повинно базуватися на таких засадах:

> забезпечення в повному обсязі місцевих бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання власних та делегованих повноважень - розглядаємий бюджет на 2005р. не є дефіцитним, тобто дана вимога виконується;

> створення умов для економічної зацікавленості місцевих органів влади збільшувати податкові надходження, а також розширювати базу оподаткування на своїх територіях - в розглядаємому бюджеті на 2005р податкові надходження складають 61,33%, тобто дана вимога виконується;

> сприяння збільшенню питомої ваги власних джерел надходжень у структурі місцевих бюджетів - в розглядаємому бюджеті запозичені кошти за обсягом є меншими ніж власні надходження, тобто дана вимога виконується (див.рис.3.6.);

> посилення прозорості використання бюджетних коштів - в розглядаємо му прикладі наведено розподіл видатків бюджету міста, тобто дана вимога виконується (див.див.Додаток 3.).

Як позитивну характеристику бюджету на 2005 рік слід відзначити те, що зазначено: обсяги повернення кредитів до бюджету міста у сумі 20,0 тис.грн., у тому числі повернення кредитів до спеціального фонду - 20,0 тис.грн.; обсяги надання кредитів з бюджету міста у сумі 302,0 тис.грн., у тому числі надання кредитів із загального фонду - 282,0 тис.грн. та надання кредитів із спеціального фонду - 20,0 тис.грн. (Додаток 4). Встановлено розмір резервного фонду бюджету міста на 2005 рік у сумі 650,0 тис.грн. Затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду бюджету міста на 2005 рік. Встановилено, що фінансування витрат по захищених статтях бюджету міста проводяться у першочерговому порядку пропорційно по розпорядниках коштів. Затверджено перелік об'єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку, згідно з додатком 5. Контроль за виконанням цього рішення покладено на комісію з питань планування, бюджету і фінансів. За видатками найбільшу питому вагу становлять витрати на охорону здоровґя (35%) та освіту (19%).

Список літератури

1. Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96-ВР // Відомості ВРУ.- 1996.- № ЗО.

2. Бюджетний кодекс України. № 2542-ІІІ від 21.06.2001 // Український інвестиційний журнал.-2001. № 4.- С. 3-38.

3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України.- 1997. № 24.- Ст. 170.- С. 379-429.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» / Офіційний вісник України. 2004.- № 2.С. 68-217.

5. Закон України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р. № 77/97

6. Закон України "Про місцеві державні адміністрації", від 15 травня 1999р

7. Європейська хартія місцевого самоврядування Страсбург, 15 жовтня 1985 року ( Хартію ратифіковано Законом N 452/97-ВР ( 452/97-ВР )від 15.07.97)

8. Декрет КМУ від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки та збори».

9. Послання Президента України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002--2011 роки" від 30.04.2002 року.