Види діяльності та доходи підприємств АПК

2. Оцінка ступеня ймовірності окремих видів ризиків. З метою ймовірності оцінки виникнення окремих ризиків доцільно використовувати такі методи:

- економіко-статистичні методи - базуються на математичній теорії ймовірності;

- розрахунково-аналітичні - дозволяють отримати відносно чітке кількісне уявлення про ступінь ймовірності ризиків на підставі використання внутрішньої інформаційної бази самого підприємства (наприклад, значення планових показників господарсько-фінансової діяльності); за допомогою даних методів можна оцінити економічний ризик, ризик неплатоспроможності та ризик втрати фінансової стійкості;

- аналогові методи - визначають ступінь ймовірності ризиків по окремих найбільш масових операціях підприємства; використання цих методів можна пов'язати з оцінкою ступеня вірогідності комерційного, економічного, цінового ризику;

- експертні методи - застосовуються тільки в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформаційні або статистичні дані для здійснення подальших розрахунків, порівнянь; ці методи базуються на опиту ванні кваліфікованих спеціалістів (страхових, податкових, фінансових) з подальшою математичною обробкою результатів цього опитування; експертні методи можуть застосовуватися при визначенні ступеня ймовірності цінового, інфляційного, процентного, податкового, інвестиційного та інших ризиків.

4. Встановлення допустимого значення ризиків по окремих операціях. Визначення такого рівня здійснюється в залежності від виду вибраної фінансової політики на підприємстві (консервативної, помірної або агресивної) в розрізі окремої операції. Оцінка рівня ризиків підприємства логічно обумовлює проведення їх профілактики та страхування з метою мінімізації фінансових втрат у разі їх виникнення. Основні види форм профілактики ризиків та їх сутність подано в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Форми профілактики ризиків підприємства та їх сутність

Система профілактики ризиків, знижуючи ймовірність їх виникнення, все-таки не може нейтралізувати пов'язані з ними негативні фінансові явища. Частково цю функцію може виконати:

- внутрішнє страхування (самострахування) ризик, що здійснюється в рамках самого підприємства; наприклад, можна спрогнозувати загальний рівень доходу по операції з урахуванням рівня її систематичного ризику за такою формулою:

Д = А + (Дс - А) Ч ? (2.2)

де: Д - загальний рівень доходу по операції, що характеризується рівнем зовнішнього ризику;

А - рівень доходу по операціях, ризик за якими відсутній;

Дс - середній рівень доходу по аналогічних операціях;

? - бета (коефіцієнт), характеризує рівень зовнішнього ризику по конкретній операції.

Шляхом співставлення розрахункових значень рівня ризику і рівня очікуваного доходу по операції можна визначити розмір компенсації в разі виникнення зовнішнього ризику. Зовнішнє страхування, що здійснюються за укладеним договором із страховою компанією, яка залучає кошти страхувальника і використовує їх для відшкодування зазначених збитків у разі настання обумовлених обставин. При цьому об'єкти страхування можуть бути різними.

Але слід пам'ятати, що, при здійсненні зовнішнього страхування ризиків будь-якого підприємства необхідно попередньо розрахувати його ефективність.

Розрахунок ефективності такого страхування побудований на співставленні показників рівня ризику, суми страхового відшкодування (за вирахуванням безумовної франшизи) і суми сплачуваних страхових платежів.

Отже, широке використання різноманітних форм (видів) профілактики і страхування ризиків дозволяє не тільки мінімізувати розмір фінансових витрат, а й запобігти їх виникненню за умови попередньої оцінки рівнів ризиків.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Відповідно до Господарського кодексу України підприємство - це основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарюючий суб'єкт, який здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання відповідного прибутку.

Підприємство як господарюючий суб'єкт здійснює різні види господарської діяльності, не заборонені законом держави, самостійно розпоряджається виробленою продукцією, отриманою виручкою від її розпродажу, доходом із якого вираховують прибуток, який підприємство залишає в своєму розпорядженні.

В роботі констатовано, що доходи - це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Уособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції. Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх приймає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві. Науково обґрунтовано, що прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва - це частина національного доходу. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Об'єктом дослідження при написанні розрахункової роботи було обрано СВАТ «Браїлівське» , на прикладі якого було проаналізовано отримання доходів від різних видів діяльності.

Основним завданням було проаналізувати структуру та динаміку доходів від різних видів діяльності СВАТ «Браїлівське».

Проаналізувавши структуру доходів ДП ДГ ВДСДСС за 2009 рік, можна зробити висновок, що найбільший обсяг доходів господарство отримує від операційної діяльності, друге місце займають доходи від інвестиційної діяльності і найменше доходів отримало ДП ДГ ВДСДСС від фінансової діяльності. Зараз Україна йде по складному шляху реформ. Безсумнівно політика, що проводиться урядом в області оподаткування доходів, неоднозначна. Вона містить як позитивні сторони, так і багато негативних моментів. Але за будь-яких умов перед нами повинно поставати питання про збільшення доходів від різних видів діяльності та отримання максимального прибутку. Для досягнення мети необхідно провести комплекс заходів, які б надали можливості вирахувати показники, що охарактеризують фінансово-господарський стан підприємства, загальні тенденції його зміни та можливості покращання діяльності: 1. Проаналізувавши структуру понесених у 2007 році витрат, необхідно зробити певні висновки про їх доцільність, і таким чином знайти резерви збільшення доходів (зменшення витрат) на підприємстві.

2. Особливу увагу слід приділити сумам заборгованості, які повернуті підприємству після закінчення терміну позовної давності. Такі суми лише умовно можна відносити до доходів. Слід врахувати й понесені економічні витрати.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України, прийнята на 5-ій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Алексіюк Л.Я. Проблеми формування прибутку господарюючими суб'єктами // Економіка, фінанси, право. - 2007. -№12. - С.36-39.

Бутинець Ф.Ф., Шатило Н.В. Фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ,, 1998. - 410с.

Бутинець Ф.Ф.Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навч. закладів. -2-е вид., доп. і перероб..- Житомир: ПП “РУТА”, 2004. - 640с.

Герасимчук І.М. Визначення питомої ваги виручки від реалізації сільськогосподарської продукції // Бухгалтерія в сільському господарстві. 2004 -№13-14. С.6-9.

Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ІV. - К.: А.С.К., 2004.

Іванова Н.А. Удосконалення бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК.-2008. -№6. -С.71-72.

Іголкін І.В. Вплив активізації підприємства в Україні на формування доходів бюджету/ І.В. Іголкін // Формування ринкових відносин в Україні. - ISSN 01-103. - 2007. - № 4. - С. 20-23.

Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.: Затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2007р. №69.

Камінська Т.Г. Облік витрат та доходів діяльності с-г підприємств // Економіка АПК. - 2004. - №8.- С.24-26.

Кодацький В.П. Окремі питання зростання доходів держави і підприємств /В.П. Кодацький // Актуальні проблеми економіки. - ISSN 21-482. - 2007. - №11. - С. 50-56.

Колос Н.М. Бухгалтерський облік та реалізація правомочності власників на отримання доходу в сільському господарстві // Формування ринкових відносин в Україні. -2008. -№5. С. 94-99.

Костюченко В. Облік доходу від реалізації товарів, робіт, послуг // Бухгалтерський облік і аудит. 2004. -№4. - С. 18-21.

Криштопа І.В. Відображення в обліку доходів діяльності підприємства у відповідності з планом рахунків П(С)БО // Регіональні перспективи.-2003. - № 4-5.- С.185-189.

Кучеренко Т.Є. Рух грошових коштів від операційної діяльності // Економіка АПК. -2008. -№6. -С. 64-69.

Лишиленко О.В. До питання обліку витрат і доходів підприємств/ О.В. Лишиленко // Статистика України. - 2004. - №3. - С. 108-113.

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. № 356.

Одріховська Н.Д. Методи обліку та класифікації витрат операційної діяльності підприємств галузі рослинництва // Формування ринкових відносин в Україні. -2008. - №1. - С.7-10.

П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”: Наказ Міністерства фінансів від 31 березня 2003 року № 87.

П(С)БО 15 „Дохід” Наказ Міністерства фінансів від 29.11.99р. №290.

П(С)БО 16 „Витрати” Наказ Міністерства фінансів від 31.12.99р. №318.

П(С)БО 17 „Податок на прибуток” Наказ Міністерства фінансів від 28.12.00р. №353.

П(С)БО 2 „Баланс”: Наказ Міністерства фінансів від 31 березня 2003 року № 87.

П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”: Наказ Міністерства фінансів від 31 березня 2003 року № 87.

П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”: Наказ Міністерства фінансів від 31 березня 2003 року № 87.

П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”: Наказ Міністерства фінансів від 31 березня 2003 року № 87.

Пархоменко В.Н. Бухгалтерський облік в Україні. - К.: СИГ “Колос”, 1996.

Пархоменко В.Н. Фінанси підприємств: Підручник. ? К.: КНЕУ, ? 2007.? 460 с.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організаційта Інструкція щодо його застосування: Наказ Міністерства фінансів від 30.11.99 року № 291.

Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. ? К.: КНЕУ, ? 2007.? 460 с.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.: Затверджено Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Про банки і банківську діяльність: Закон України №2131-ІІІ від 07.12.2000р. із змінами та доповненнями.

Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України №996-ХІУ від 16.07.99 р.

Про господарські товариства: Закон України №1576-ХІІ від 19.09.1991р.

Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.: Указ Президента України від 12.06.95 № 436/95.

Про затвердження типових форм первинного обліку: Наказ Міністерства статистики України від 29.12.95р. №352.

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України № 283/97-ВР від 22.05.97р. із змінами і доповненнями.

Рекомендації по бухгалтерському обліку валових витрат і валових доходів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04.08 97 р. № 168.

Темчишина Ю.Л. Результат діяльності ті підприємства, як об'єкт управління // Регіональні перспективи. - 2004. - №2-3. - С.42-45.

Шара Є.Ю. Оцінка стану доходів підприємства і його стандартизація // Фінанси України. - 2007. - №5.-С.51-58.

Размещено на http://www.allbest.ru