Фінансове право України

2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території (ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”).

Фінансовий контроль

Органи державної податкової служби як суб'єкт здійснення фінансового контролю

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби

Перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів (згідно ст.2 Закону України „По державну контрольну-ревізійну службу в Україні” від 26. 01. 1993р.)

Види перевірок:

1. Невиїзні (камеральні) перевірки.

Камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (згідно пп. 4.2.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р., Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затв. наказом ДПА № 429 від 16.09.2002р. - далі наказ № 429).

2. Виїзні перевірки:

 * планові перевірки;

* позапланові перевірки;

* оперативні перевірки (тільки при контролі за порядком виконання операцій по купівлі-продажу іноземної валюти); оперативна перевірка - це сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону, що визначають порядок проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також порядок виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти (згідно ст.2 Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р.);

* перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства:

- перевірки, що проводяться до порушення кримінальної справи (дослідчі перевірки):

а) перевірки, що проводяться на підставі ч. 4 ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України;

б) перевірки, що проводяться в порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності;

 - перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи (перевірки в порядку досудового розслідування):

а) перевірки, що проводяться в порядку дізнання;

б) перевірки, що проводяться в порядку досудового слідства.

Планові і позапланові перевірки можуть проводитися як комплексні перевірки (тобто охоплювати питання повноти нарахування і своєчасності сплати всіх видів податків, зборів, інших платежів) і тематичні. Комплексна перевірка - це документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, якою охоплюються питання повноти нарахування та своєчасності сплати всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових та інших платежів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України (наказ № 429)

Позапланові перевірки можуть бути зустрічними (тобто при проведенні яких перевіряються й інші суб'єкти підприємницької діяльності). Зустрічна перевірка - це позапланова документальна перевірка підприємства з питань фінансово-господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з контрагентами (наказ № 429).

Стосовно планових і позапланових перевірок (в т. ч. і комплексних, і зустрічних) законодавство також використовує узагальнюючий термін - "документальна перевірка".

Коли перевірка проводиться повторно (після проведення планової або позапланової), то в законодавстві вона має назву - повторна перевірка.

Часто можна почути про такі "види" перевірок, як тематична перевірка, інформативна перевірка, перевірка непрямими методами і т. д., проте всі ці й подібні їм "різновиди перевірок" не мають самостійного значення і в більшості випадків не передбачені законодавством і не є офіційною термінологією.

Ознаки планової перевірки:

1) предмет перевірки - своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

2) передбачена у плані роботи органу державної податкової служби;

3) проводиться за місцезнаходженням платника податків чи за
місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого
проводиться така планова виїзна перевірка;

4) проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків;

5) проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби;

6) проводиться не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за
окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за
бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними
коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника
податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж
за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано
письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її
проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами
державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої
влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та
сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок
координації проведення планових виїзних перевірок органами
виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за
нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових
платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Подовження строків проведення планової виїзної перевірки можливе лише за рішенням суду на строк не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Позапланова виїзна перевірка:

- не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби;

- проводиться за рішенням суду відповідно до кодексу адміністративного судочинства;

- рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом;

- проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

1) Алгоритм перевірки:

перевірка іншого суб'єкта підприємницької діяльності порушення податкового законодавства платником письмовий запит до платника відсутність пояснень платника протягом 10 робочих днів рішення суду позапланова перевірка. (Також для ДКРС)

2) платником податків не подано в установлений строк
податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено
законом;

Алгоритм перевірки:

неподано декларацію рішення суду позапланова перевірка.

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій
декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не
надасть пояснення та їх документальні підтвердження на
обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби
протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
Алгоритм перевірки:

подання податкової декларації перевірка податкової декларації податковим органом виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, письмовий запит до платника відсутність пояснень платника протягом 10 робочих днів рішення суду позапланова перевірка.

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про
порушення законодавства посадовими особами органу державної
податкової служби під час проведення планової чи позапланової
виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового
скасування результатів відповідної перевірки;
Алгоритм перевірки:

планова/позапланова перевірка порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки скарга з вимогою скасування результатів перевірки розгляд скарги посадовою особою податкового органу звернення посадової особи податкового органу до суду рішення суду позапланова перевірка. (Також для ДКРС)

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником
податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня
отримання запиту;

Алгоритм перевірки:

отримання податковим органом відомостей від іншого суб'єкта підприємницької діяльності потреба перевірки цих відомостей письмовий запит до платника відсутність пояснень та їх документальних підтверджень від платника протягом 10 робочих днів рішення суду позапланова перевірка. (Також для ДКРС)

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
Алгоритм перевірки:

реорганізація (ліквідація) підприємства рішення суду позапланова перевірка. (Також для ДКРС)

7) стосовно платника податків (посадової особи платника
податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією
заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у
проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської
діяльності такого платника податків;
Алгоритм перевірки:

порушення оперативно-розшукової справи проти платника податків (посадової особи) рішення суду позапланова перевірка.

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби
в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу
державної податкової служби здійснив перевірку документів
обов'язкової звітності платника податків або висновків акта
перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив
їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження
до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися
вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі,
коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу
державної податкової служби, які проводили планову або позапланову
виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове
розслідування або порушено кримінальну справу;
Алгоритм перевірки:

перевірка (виїзна/невиїзна) перевірка вищестоящим органом державної податкової служби в порядку контролю документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки невідповідність звітності вимогам закону службове
розслідування або кримінальна справа проти осіб, що проводили перевірку рішення суду позапланова перевірка. (Також для ДКРС)

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з
податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.
гривень.

Алгоритм перевірки:

подання декларації з від'ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень. рішення суду позапланова перевірка.

Підстави для позапланової перевірки №№ 1,4,5,6,8 є також підставами для позапланової перевірки органами державної контрольно-ревізійної служби + ще одна підстава: у разі надходження доручення щодо проведення ревізій та перевірок у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби (ст.11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу”);

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах
повноважень податкових органів, визначених законами України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, що використовують спрощену систему оподаткування, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

„на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду” суперечить Закону України від 12 січня 2005 року № 2322-IV. „До приведення законів та інших нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не
суперечить цьому Закону”.// закон, яким було внесено зміни до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, зокрема до ст.11, та додано ст.ст.11-1, 11-2, в яких регламентовано підстави та порядок проведення перевірок. Зокрема, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду:

- письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення,

- склад осіб, які будуть проводити таку перевірку,

- документи, які відповідно до закону свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки,

- інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки,

- інші відомості - на вимогу суду.

У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі
виникнення обставин, викладених законі, за рішенням
керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна
перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого
підприємництва - 5 робочих днів.)

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки
можливе лише за рішенням суду на термін не більш як 5 робочих
днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників
податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що
проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки,
що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника
податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється,
відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у
проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників
податків, що проводяться органами державної податкової служби,
якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових
справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно
таких платників податків (посадових осіб платників податків), що
знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок
Посадові особи органу державної податкової служби вправі
приступити до проведення планової або позапланової виїзної
перевірки

1. за наявності підстав для їх проведення, визначених законом,

2. за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються:

- дата його видачі,

- назва органу державної податкової служби,

- мета перевірки,

- вид(планова або позапланова) перевірки,

- підстави перевірки,

- дата початку та дата закінчення перевірки,

- посади, звання та прізвища посадових осіб
органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються:

- підстави проведення позапланової виїзної перевірки,

- дата початку та дата закінчення перевірки.

Але позапланові перевірки проводяться лише на підставі рішення суду. В Законі України „Про державну податкову службу в Україні” не згадується про надання платнику рішення суду (копії). але необхідність подання рішення суду випливає з вищенаведеного.

Проте в Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” така вимога встановлена: крім направлення на перевірку, також надається копія рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії або перевірки, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії або перевірки, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії або перевірки щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених Законом до підконтрольних установ, - також номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з
порушенням вимог, визначених вище, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проведення перевірок органами державної податкової служби не
повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.
У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками
органів державної податкової служби прав платників податків,
встановлених законом, а також вимог щодо проведення перевірок платник податків може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати державного мита.
Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону.
Працівники органів державної податкової служби несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або
бездіяльністю, в межах, встановлених законом.

Наказ ДПА від 16.09.2002 N 429 „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”

При проведенні комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка.

Складовими частинами зведеного акта комплексної документальної перевірки є довідки, які складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка підписується посадовими особами податкового органу,
які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами
підприємства.

Довідка складається у двох примірниках. Перший примірник
надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в
структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини).

Факти виявлених порушень податкового та валютного
законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко,
об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші
документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому
обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії і в електронному вигляді державною мовою1 і мати наскрізну нумерацію сторінок.

У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства (в межах їх компетенції), що перевіряється.

Титульний аркуш акта документальної перевірки друкується на
номерному бланку органу державної податкової служби для складання
актів документальних перевірок.

Перший примірник акта в оригіналі залишається в органах державної податкової служби.

У разі необхідності використання у змісті акта скорочених назв і загальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне словосполучення наводиться повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, які будуть використовуватись далі в тексті.

В акті документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Інформація, що міститься в акті документальної перевірки, не підлягає розголошенню органом державної податкової служби і її співробітниками, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування, складається акт відмови від допуску до перевірки. - це акт, який складається посадовими особами податкового органу в разі відмови підприємства вдопуску до перевірки.

Акт відмови від підпису - акт, який засвідчує відмову
посадових осіб підприємства від підписання акта документальної
перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення (чи
відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера
підприємства із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і
відповідальністю платника податків.

Акт відмови від допуску до перевірки та акт відмови від
підпису підписується не менш як трьома особами.
Склад і зміст акта документальної перевірки

Акт документальної перевірки повинен складатися з трьох
частин:

I - вступна;

II - описова;

III - висновок та інформативних додатків.

I. Вступна частина акта документальної перевірки

Вступна частина акта документальної перевірки повинна містити такі дані:
дата підписання акта перевірки (число, місяць, рік підписання
акта посадовими особами, що проводили перевірку, та посадовими
особами підприємства);

номер акта перевірки (порядковий номер журналу реєстрації перевірок, код структурного підрозділу, код за ЄДРПОУ підприємства);

місцезнаходження підприємства;

повна і скорочена назва підприємства відповідно до установчих
документів;

підстави для проведення документальної перевірки у відповідності до вимог закону

дата та номери посвідчень на документальну перевірку, назва
органу державної податкової служби, який його виписав;

посади осіб, назва структурного підрозділу, назва органу
податкової служби, прізвища, імена, по батькові, посади осіб, що
проводять перевірку;

документальна перевірка (планова чи позапланова);

період, за який проводиться перевірка діяльності
підприємства;

інформація про направлення повідомлення підприємству про проведення планової перевірки

інформація про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

інформація про наявність журналу реєстрації перевірок підприємства та вчинення в ньому запису про проведення перевірки;

термін проведення перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі);

дані про реєстрацію (перереєстрацію) платника податків в
органах виконавчої влади (назва документа, назва органу, дата і
реєстраційний номер), дата взяття на облік державним податковим
органом (назва документа, назва органу державної податкової служби
та дата взяття на облік), реєстраційні дані платника ПДВ (назва
документа, дата, номер, індивідуальний податковий номер);

дані про розмір статутного фонду, засновників, розмір їх
внесків до статутного фонду, форма внесення (у разі необхідності),
а також коди за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

код форми власності, підпорядкованість для державних
підприємств;

перелік структурних підрозділів; інформація про види діяльності, які здійснювало підприємство за період, що перевірявся, та види діяльності, що підлягають ліцензуванню (номер і дата видачі ліцензії, назва органу, що видав ліцензію, терміни початку і закінчення дії ліцензії);

дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових
установах із зазначенням своєчасності надання повідомлення про їх
відкриття (закриття);

інформація про попередню комплексну документальну перевірку
із зазначенням назви органу державної податкової служби, дати та
номера акта перевірки, періоду перевірки (планова чи позапланова,
установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених
недоліків);

інформація про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий);

інформація про зустрічні перевірки, проведені у ході документальної перевірки, про надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби;

перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем,
інформація яких використана під час перевірки;

інформація про те, чи є підприємство засновником (учасником),
акціонером іншого суб'єкта підприємницької діяльності;

якщо підприємство протягом своєї діяльності мало від'ємне
значення об'єкта оподаткування (збитки або незначні прибутки) чи заявляло значні суми до відшкодування податку на додану вартість, в обов'язковому порядку зазначаються обгрунтовані їх причини;

дані про наявність пільг, наданих відповідно до чинного
законодавства (код пільги, на яку суму і на який податок отримано
пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що
перевіряються);

відображення інформації про проведені підприємством інвентаризації його основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу;

у разі проведення у ході перевірки інвентаризації відобразити її результати.

II. Описова частина акта документальної перевірки

1. Результати документальної перевірки групуються за окремими
видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі
податкових періодів.

2. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового
та валютного законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються підприємством у
податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході
перевірки на підставі первинних документів податкового та
бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

зазначити перелік документів, що не були надані у ході
здійснення перевірки;

у разі відмови посадових осіб підприємства надати перевіряючим письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови відобразити в акті.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами підприємства.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

У випадках відсутності податкового обліку даний факт
фіксується в описовій частині акта, а у випадках, передбачених законодавством, застосовуються непрямі методи, порядок застосування яких передбачений чинним законодавством

У разі, коли документальною перевіркою не встановлено порушень вимог (посилання на нормативно-правові акти, які регламентують питання повноти нарахування та своєчасності сплати відповідних податків, зборів та інших обов'язкових платежів), в описовій частині акта відображаються задекларовані показники та робиться відповідний запис: "Документальною перевіркою пунктів N плану перевірки порушень не встановлено". При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які підтверджують задекларовані показники.

3. При проведенні планових комплексних документальних перевірок за галузевим принципом проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

III. Висновок

У цьому розділі акта документальної перевірки відображається
узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та
валютного законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті
нормативно-правових актів.

Виявлені порушення податкового та валютного законодавства
відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших
обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими
періодами, у межах періоду, що перевіряється.

В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних
(фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені
порушення.

У разі вилучення у ході перевірки документів, які
підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із
відображенням підстав для вилучення, номера та дати протоколу
вилучення.
Відображається кількість складених примірників акта перевірки
та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам
підприємства.

Інформативні додатки до акта документальної перевірки

Затверджений керівником (заступником керівника) органу
державної податкової служби та підписаний начальником відділу
(управління) працівника, що очолює перевірку, план перевірки
підприємства;

розрахунки донарахованих сум податків, зборів, інших
обов'язкових платежів, а також розрахунки зменшення від'ємного
значення об'єкта оподаткування, зменшення податкового кредиту за
податком на додану вартість у розрізі податкових періодів;
розрахунки пені за порушення вимог законодавства у сфері
зовнішньоекономічної діяльності;
пояснення посадових осіб підприємства щодо виявлених
порушень, надані у ході перевірки;
інші матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових
та валютних порушень;
матеріали (описи, відомість, протоколи) про результати
проведеної в ході перевірки інвентаризації;
постанова органу державної податкової служби про проведення
вилучення документів, протокол вилучення і опис документів, які
вилучені, якщо вилучення мало місце;
відомості про дебіторську та кредиторську заборгованість із
зазначенням повних назв підприємств, їх кодів за ЄДРПОУ, дати та
номера документа, що їх підтверджує, за найбільшою сумою
заборгованості;
відомості про суми кредиторської та дебіторської
заборгованості на останній день місяця періоду, за який
здійснюється перевірка, за кожним зовнішньоекономічним контрактом;
відомості щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності з
зазначенням:
номера, дати договору (контракту) ЗЕД та його суми, номера та
дати реєстрації договору (контракту) ЗЕД у Міністерстві економіки
та з питань європейської інтеграції, держави нерезидента, який є
стороною договору (контракту) ЗЕД, найменування фінансової
установи нерезидента, через яку здійснюються розрахунки за
договором (контрактом), найменування фінансової установи
резидента, через яку здійснюються розрахунки за договором
(контрактом), номенклатури товарів договору (контракту) згідно з
кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ),
заборгованості, у т. ч. простроченої, що виникла при виконанні
договору (контракту), крім того, довідково вказати наявність
ліцензій на здійснення ЗЕД (у разі необхідності);
у разі необхідності копії форм фінансової звітності за
період, що перевіряється;

інші матеріали, що мають значення для прийняття
повідомлення-рішення за результатами перевірки та подальших
заходів щодо забезпечення повернення валютної виручки.

3. Підписання акта документальної перевірки, порядок його реєстрації та зберігання

До підписання акта перевірки враховуються пояснення, надані
посадовими особами в ході перевірки.
При виникненні спірних питань під час здійснення перевірки,
до підписання акта, такі питання виносяться на розгляд постійних
комісій при обласних державних податкових адміністраціях
(державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних
податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).
З матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх
начальник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник
якого очолював перевірку.

Акт документальної перевірки складається у двох примірниках
та підписується посадовими особами органу державної податкової
служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку,
та посадовими особами підприємства.

Після підписання акта перевірки посадовими особами один його
примірник (з додатками) передається керівнику або уповноваженій
особі підприємства, про що на останній сторінці всіх примірників
акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала
акт, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів, а також
дати одержання акта.

При відмові посадової особи підприємства від підпису, що
підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний
запис в акті та один примірник акта перевірки направляється
платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До
другого примірника акта, що зберігається в органі державної
податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт
поштового відправлення та вручення акта адресату.
Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним
відповідного рішення передається до структурного підрозділу, у
якому зберігається справа платника.
У разі відмови посадових осіб підприємства, що перевіряється,
від підписання акта перевірки службовими особами органу державної
податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує
факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома особами.
При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і
головного бухгалтера підприємства із змістом акта перевірки,
обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.
Акт документальної перевірки в день його підписання
(складання акта відмови від підпису) реєструється структурним
підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку), у
спеціальному журналі.
Акт відмови від підписання акта перевірки після його
складання реєструється в органі державної податкової служби у
спеціальному журналі.
Журнали реєстрації актів структурного підрозділу (до функцій
якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції)
прошнуровуються, пронумеровуються та скріплюються печаткою органу
державної податкової служби.
Працівник підрозділу, який очолював перевірку, складає
розрахунки штрафних (фінансових) санкцій, які передбачені чинним
законодавством, у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових
платежів та податкових періодів.
Такий розрахунок не надається підприємству, а
використовується при розгляді матеріалів перевірки керівником
(заступником керівника) органу податкової служби для прийняття
податкового повідомлення-рішення та вжиття відповідних заходів.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником
податкового органу (його заступником) протягом трьох робочих днів
від дня підписання акта документальної перевірки (складання акта
відмови від підпису).

Державна контрольно-ревізійна служба як суб'єкт здійснення фінансового контролю

Державна контрольно-ревізійна служба:

1) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності,
стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності
обліку і звітності підконтрольних суб'єктів;

2) проводить ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів підконтрольними суб'єктами;

3) проводить ревізії та перевірки правильності витрачання
державних коштів на утримання місцевих органів державної
виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і
фінансуються за рахунок державного бюджету;

4) здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

5) розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

6) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю
підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють
досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед
контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо
удосконалення контролю.

7) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

Права Державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні фінансового контролю:

1) перевіряти у підконтрольних суб'єктів грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій та
перевірок на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що
належать підконтрольним суб'єктам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою; за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб
об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з
питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;

4) пред'являти керівникам та іншим службовим особам
підконтрольних суб'єктів вимоги щодо усунення виявлених
порушень законодавства з питань збереження і використання
державної власності та фінансів;

5) ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

6) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти,
одержані підконтрольними суб'єктами за незаконними угодами, без
встановлених законом підстав та з порушенням чинного
законодавства;

7) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
на керівників та інших службових осіб підконтрольних суб'єктів адміністративні стягнення;

Рахункова палата як суб'єкт здійснення фінансового контролю

Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України (ст.98 Конституції України) - основна функція Рахункової палати.

Рахункова палата:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та
прийнятих Верховною Радою України постанов щодо виконанням Державного бюджету України, а також фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України
використання за призначенням органами виконавчої влади коштів
загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і
подає за наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо
можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та
доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших
видатків Державного бюджету України;

3) контролює ефективність управління коштами Державного
бюджету України Державним казначейством України;

4) контролює законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України;

5) здійснює контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

6) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади,

7) перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України
на виконання загальнодержавних програм;

8) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради
України про надання Україною позик і економічної допомоги
іноземним державам, міжнародним організаціям;

9) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно
до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю
Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб
Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також
витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють
за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

Повноваження Рахункової палати щодо здійснення фінансового контролю:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші
види діяльності, що забезпечують контроль за використанням бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням бюджетних коштів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії підконтрольних суб'єктів:

· Верховна Рада України,

· органи виконавчої влади,

· Національний банк України,

· Антимонопольний комітет України,

· Фонд державного майна України,

· інші державні органи і установи,

· місцеві державні адміністрації,

· органи місцевого самоврядування,

· підприємства, установи, організації, зокрема:

- фінансові установи (банки, кредитні установи, страхові компанії)

- господарські товариства,

- об'єднання громадян,

- недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани,
кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської
діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з
готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку,
зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що
перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про
фінансово-господарську діяльність;

5) організовувати і проводити оперативний контроль за
використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

6) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по
окремих розділах і статтях Державного бюджету України;