Аналіз ризику інвестиційних проектів

Методи оцінювання ризиків інвестиційних проектів. Здійснення фінансування проекту за рахунок стратегічного інвестора, кредитора. Управління інвестиційними ризиками. Сутність лізингу. Страхування як однин із найпоширеніших способів уникнення ризиків.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2015
Размер файла 46,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Важливим аспектом нормального функціонування будь-якого підприємства є інвестиційна діяльність, що відіграє ключову роль в економічному розвитку держави та забезпеченні розширеного відтворення.

В умовах ринкової економіки на основі інвестиційних розрахунків вже на стадії планування виконується відбір інвестиційних проектів. Для того, щоб ця важлива функція розрахунків ефективності виконувалася успішно, вони повинні враховувати умови реалізації інвестицій.

Тепер, коли суб'єкти підприємницької діяльності здобули господарську самостійність, цілком закономірно, що інвестиційні проекти відбираються ними на свій розсуд. Фінансування здійснюється за рахунок власних або залучених коштів.

Окремих самостійних учасників ринкових відносин цікавить насамперед оцінка відповідності проекту їх суб'єктивним інтересам, яка базується на індивідуальних витратах і цінах, попередньому результаті ланцюга “проектування-виготовлення-використання”. Учасників інвестиційного процесу цікавлять конкретні абсолютні результати їхньої діяльності. Спираючись на те, що основна мета діяльності підприємства - одержання прибутку, вся його діяльність повинна передбачати отримання позитивного фінансового результату. Цей же принцип стосується і процесу вкладення інвестицій. Додаткові кошти підприємство буде вкладати у виробництво тільки в тому випадку, якщо воно впевнено в тому, що зусилля будуть ефективні. Але ефективність інвестицій - поняття достатньо суб'єктивне в зв'язку з тим, що грошові потоки мають місце в декількох періодах, а гроші мають властивість збільшувати свою вартість шляхом дисконтування. Ось чому на підприємстві виникає об'єктивна необхідність кількісного виміру ефекту від здійснення інвестиційного проекту.

Інвестиційна діяльність у всіх її формах і видах пов'язана з ризиком, ступінь якого посилюється з переходом до ринкових відносин в економіці. Зростання ступеня ризику в сучасних умовах пов'язано з наростаючою невизначеністю і швидкою мінливістю економічної ситуації в країні в цілому і на інвестиційному ринку зокрема; із пропозицією, що розширюється, для інвестування приватизованих об'єктів; із появою нових емітентів і фінансових інструментів для інвестування.

Під інвестиційним ризиком розуміється можливість виникнення непередбачених фінансових утрат (зниження прибули, прибутків, втрат капіталу і т.д.) у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності.

Метою курсової роботи є аналіз та оцінювання ризику інвестиційних проектів. Досягнення цієї мети зумовило необхідність ознайомлення з механізмом вирішення наступних завдань:

- обгрунтування теоретичних основ ризиків інвестиційних проектів;

- визначення методів ризиків оцінювання інвестиційних проектів;

- розрахунок ризику інвестиційних проектів та визначення характеру впливу ризиків при виборі двох інвестиційних проектів на прикладі ВАТ „Каланчацький маслозавод” та прийняття відповідних заходів щодо зниження ризику.

В цій роботі проведена комплексна оцінка ризику інвестиційного проекту щодо проведення модернізації устаткування ВАТ „Каланчацький маслозавод”.

Інформаційною базою дослідження були дані по підприємству, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.

Розділ 1. Теоретичні засади ризиків інвестиційних проектів

1.1 Поняття інвестиційного проекту та проектного циклу

У міжнародній практиці план розвитку підприємства подається у вигляді бізнес-плану, що, по суті, є структурованим описом проекту розвитку підприємства. Якщо проект пов'язаний із залученням інвестицій, то він носить назву "інвестиційний проект". Зазвичай кожний новий проект підприємства в тій чи іншій мірі пов'язаний із залученням нових інвестицій. У найбільш загальному розумінні проект - це спеціальною чином оформлена пропозиція про зміну діяльності підприємства, що переслідує певну ціль.

Проекти прийнято розділяти на тактичні і стратегічні. До останніх належать проекти, що передбачають зміну форми власності (створення орендного підприємства, акціонерного товариства, приватного підприємства, спільного підприємства і т.д.) або кардинальну зміну характеру виробництва (випуск нової продукції, перехід до цілком автоматизованого виробництва і т.п.). Тактичні проекти звичайно пов'язані зі зміною обсягів продукції, що випускається, підвищенням якості продукції, модернізацією устаткування.

Для вітчизняної практика поняття проекту не є новим. Його відмінна якість за старих часів полягала в тому, що основні напрямки розвитку підприємства, як правило, визначалися на вищому по відношенню до підприємства рівні керування економікою галузі. У нових економічних умовах підприємство в особі його власників і вищого складу керування повинно само піклуватися щодо свого подальшого існування, вирішуючи самостійно всі стратегічні і тактичні питання. Така діяльність в області інвестиційного проектування повинна бути певним чином організована.

Загальна процедура впорядкування інвестиційної діяльності підприємства стосовно конкретного проекту формалізується у вигляді так званого проектного циклу, що має такі етапи. [6, с.147]

1. Формулювання проекту (іноді використовуються термін "ідентифікація"). На даному етапі вищий склад керівництва підприємства аналізує поточний стан підприємства і визначає найбільше пріоритетні напрямки його подальшого розвитку. Результат даного аналізу визначається (втілюється) у вигляді бізнес ідеї, що спрямована на вирішення найбільш важливих для підприємства задач. Вже на цьому етапі необхідно мати більш-менш переконливу аргументацію у відношенні здійсненності ідеї. Можливо поява декількох ідей подальшого розвитку підприємства. Якщо усі вони є в однаковому ступені корисними і здійсненними, то паралельно розробляється декілька інвестиційних проектів з тим, щоб вибрати найбільш прийнятний із них на завершальній стадії розробки.

2. Розробка (підготовка) проекту. Після того як бізнес-ідея проекту пройшла першу перевірку, необхідно розвивати її до того моменту, коли можна прийняти тверде рішення - позитивне або негативне. На цьому етапі потрібно поступове уточнення й удосконалювання плану проекту у всіх його напрямках - комерційному, технічному, фінансовому, економічному, інституціональному і т.д. Надзвичайно важливими на даному етапі є пошук і збір попередньої інформації для вирішення окремих задач проекту. Необхідно усвідомлювати, що від ступеня достовірності попередньої інформації і правильності інтерпретації даних, що з'являються в процесі проектного аналізу, залежить успіх реалізації проекту.

3. Експертиза проекту. Перед початком реалізації проекту його кваліфікована експертиза - дуже бажаний етап життєвого циклу проекту. Якщо фінансування проекту здійснюється в основному за рахунок стратегічного інвестора (кредитного або прямого), те інвестор сам проводить експертизу, наприклад за допомогою якоїсь авторитетної консалтингової фірми, надаючи перевагу витраті деякої суми на підготовку проектів, ніж втраті великої частини своїх грошей у процесі виконання проекту. Якщо підприємство планує реалізацію інвестиційного проекту переважно за рахунок власних коштів, то експертиза проекту також дуже бажана для перевірки слушності основних положень проекту.

4. Здійснення проекту. Стадія охоплює реальний розвиток бізнесу-ідеї до того моменту, коли проект повністю вводиться в експлуатацію. До неї відносяться відслідковування і аналіз усіх видів діяльності по мірі їх виконання і контроль з боку регулюючих органів всередині країни і/ або іноземного або вітчизняного інвестора. Ця стадія включає також основну частину реалізації проекту. Її задача в результаті складається в перевірці достатності грошових потоків, що генеруються проектом, для покриття інвестиції і забезпечення інвесторам бажаної віддачі на вкладені гроші.

5. Оцінка результатів. Проводиться як по завершенні проекту в цілому, так і в процесі його виконання. Основна ціль цього виду діяльності полягає в одержанні реального зворотного зв'язку між закладеними в проект ідеями і ступенем їх фактичного виконання. Результати подібного порівняння створюють неоціненний досвід розроблювачам проекту, дозволяючи використовувати його при розробці і здійсненні інших проектів.

Нижче, як і в наступних розділах, розглядається етап розробки проекту, коли бізнес ідея проекту вже сформульована. При проведенні експертизи проекту корисно використовувати викладений матеріал, тому що суть експертизи полягає в перевірці слушності того, що складає зміст розробленого інвестиційного проекту.

В даний час для України актуальним засобом залучення інвестора є варіант створення спільного підприємства у вигляді акціонерного товариства за участю української сторони (реципієнта) і закордонного партнера (інвестора). У цьому випадку ініціатива, як правило, виходить від реципієнта, що намагається зацікавити потенційного інвестора. Успіх прийняття інвестиційного проекту буде істотно залежати від ступеня задоволення вимог закордонного інвестора, що можуть відрізнятися від узвичаєних. У даному випадку етапу розробки інвестиційного проекту може передувати стадія підготовки інвестиційних пропозицій (або інвестиційного меморандуму). У цей документ включаються докладні відомості про реципієнта, результатах його діяльності в минулому, продукції, що випускається, стратегію і тактику поводження на ринку. Після схвалення потенційним інвестором інвестиційний проект детально розробляється з урахуванням зауважень і побажань інвестора. Така схема організації робіт дозволяє заощаджувати зусилля реципієнта.

Практика проектного аналізу дозволяє узагальнити досвід розробки проектів і перерахувати типові проекти. Нижче приведені основні типи інвестиційних проектів, що зустрічаються в закордонній практиці.

1. Заміна застарілого обладнання як природний процес продовження існуючого бізнесу в незмінних масштабах. Звичайно подібного роду проекти не потребують тривалих і складних процедур обгрунтування і прийняття рішень. Багатоальтернативність може з'являтися у випадку, коли існує декілька типів подібного устаткування і необхідно обґрунтувати переваги одного з них.

2. Заміна устаткування з метою зниження поточних виробничих витрат. Мета подібних проектів - використання більш нового устаткування замість працюючого, але порівняно менше ефективного, що морально застаріло. Цей тип проектів припускає детальний аналіз вигідності кожного окремого проекту, тому що більш зроблене в технічному змісті устаткування ще не однозначно більш вигідно з фінансової точки зору.

3. Збільшення випуску продукції і/ або розширення ринку послуг. Даний тип проектів потребує відповідального рішення, що звичайно приймається верхнім рівнем керування підприємства. Найбільше детально необхідно аналізувати комерційну реалізацію проекту з обґрунтуванням розширення ринкової ніші, а також фінансову ефективність проекту, з'ясовуючи, чи призведе збільшення обсягу реалізації до відповідного зростання прибутку.

1.2 Види проектних ризиків

Однією з основних проблем, яку приходиться враховувати при інвестиційному проектуванні, є ймовірність того, що поставлена мета проекту може бути досягнута частково або не досягнута взагалі. Це зумовлено, в першу чергу, тим, що реалізація навіть найдосконалішого проекту відноситься до ситуації, коли існує декілька можливих результатів тих чи інших дій, тобто вона завжди неоднозначна внаслідок невизначеності впливу випадкових чинників.

Під невизначеністю реалізації проекту слід розуміти неоднозначність розвитку конкретних подій в майбутньому внаслідок неповної або неточної інформації щодо умов здійснення проекту.

Зрозуміло, що із-зі невизначеності існує діапазон величини затрат та відповідний їм діапазон результатів реалізації проекту. Існування таких інтервалів значень не дає змоги прийняти однозначне рішення щодо прийняття чи відхилення проекту. Для прийняття інвестиційного рішення необхідно визначити негативні наслідки реалізації проекту, або, як кажуть, оцінити ризик проекту.

Ризик - це невизначеність, пов'язана з вірогідністю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких будуть збитки або зниження ефективності проекту.

За характером дії ризики поділяють на прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків. Прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних між собою подій. В зв'язку з цим слід скласти вичерпний перелік ризиків та визначити питому вагу кожного з них у всій сукупності. При аналізі інвестиційних проектів слід враховувати такі види ризиків:

1. Зовнішні ризики:

- ризики, які зумовлені нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та розподілу прибутку;

- зовнішньоекономічні ризики ( ймовірність введення обмежень на торгівлю та поставки, закриття кордонів і т.п.);

- ймовірність погіршення політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін в країні або регіоні;

- вірогідність зміни природно-кліматичних умов, стихійних лих;

- неправильна оцінка попиту, конкурентів та цін на продукцію проекту;

- коливання ринкової кон'юнктури, валютних курсів і т.п.

2. Внутрішні ризики:

- відсутність повної проектної документації або її неточність щодо затрат, строків реалізації проекту, параметрів техніки та технології;

- виробничо-технологічний ризик (аварії та відмови обладнання, виробничий брак);

- ризик, зумовлений неправильним підбором команди проекту;

- невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників проекту;

- ризик зміни пріоритетів в розвитку підприємства та втрата підтримки з боку керівництва;

- ризик невідповідності каналів збуту та вимог до збуту продукції проекту;

- неповна або неточна інформація про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (ймовірність неплатежів, банкрутств, невиконання договірних зобов'язань).

Для ідентифікації ризиків здійснюється їх конкретизація стосовно до аналізованого проекту, після чого проводиться аналіз ризику інвестиційного проекту. При аналізі ризиків важливо виділити ті з них, негативна дія яких може бути усунута шляхом страхування.

Метою аналізу ризику є забезпечення партнерів інформацією, необхідною для прийняття рішення щодо доцільності участі в проекті, а також для розробки заходів, які дозволять запобігти можливих фінансових втрат.

1.3 Підходи щодо оцінки ризику проекту

Для оцінки ризику інвестиційного проекту використовуються підходи, котрі значною мірою визначаються характером проекту.

При аналізі “сміливих” проектів, які так чи інакше змінюють сформовану структуру вироблюваної продукції та передбачають стрімкий прорив на ринок, необхідне вивчення всіх можливих альтернатив досягнення мети, поставленої розробниками перед проектом. Таке дослідження необхідне для прийняття остаточного рішення щодо доцільності проекту. Для таких проектів ризик пов'язаний, в першу чергу, з вірогідністю неправильної оцінки стартової ситуації, внаслідок чого виявиться, що збут продукції проекту здійснюється незадовільно.

У разі, коли немає особливої різноманітності альтернатив, а сам проект охоплює весь життєвий цикл продукту - від проектування до серійного виробництва, необхідно оцінити надійність кожної фази. Це дає змогу виявити наймеш надійні ланки та заздалегідь розробити заходи, спрямовані на запобігання втрат. Оскільки реалізація складного проекту проходить декілька стадій (підготовчу, будівельну, експлуатаційну), то аналіз ризику слід проводити постадійно. При цьому аналізується ризик кожної стадії проекту, а потім встановлюється сумарний ризик проекту.

- віддаленість від транспортних вузлів;

- доступність альтернативних джерел сировини;

- рівень підготовки документів, котрі встановлюють права та обов'язки учасників проекту;

- організація фінансування та страхування кредитів;

- формування адміністрації;

- створення дилерської мережі, центрів гарантійного ремонту та обслуговування.

До ризиків стадії будівництва відноситься:

- неплатоспроможність замовника;

- непередбачені витрати, в тому числі і внаслідок інфляції;

- недоліки проектно-пошукових робіт; затримка поставки обладнання;

- несвоєчасна підготовка персоналу;

- низька якість виконання робіт підрядником.

Для стадії експлуатації характерні такі ризики:

- фінансово-економічні: нестабільність попиту; поява на ринку альтернативної продукції; зниження цін конкурентами; збільшення обсягів виробництва у конкурентів; зростання цін на сировину, матеріали та транспортні послуги; залежність від постачальників; відсутність оборотних коштів;

- соціальні: труднощі з набором кваліфікованих працівників; загроза страйків; ставлення місцевої влади; недостатній рівень заробітної плати для запобігання плинності кадрів; недостатній рівень кваліфікації кадрів;

- технічні: нестабільність якості сировини та матеріалів; новизна технології; недостатня надійність технології; відсутність резерву потужності;

- екологічні: ймовірність залпових викидів шкідливих речовин; шкідливість виробництва.

Аналіз ризиків відносно простих проектів полягає в деякому ускладненні розрахунків внаслідок врахування характеру розподілу випадкових величин, середні значення котрих використовуються при розрахунках. [9, с.107]

Всі розрахунки виконуються двічі: на момент складання проекту та після виявлення найбільш вразливих його елементів. В останньому випадку розробляється комплекс заходів, які дозволять знизити ступінь ризику.

Розділ 2. Методи оцінювання і аналіз ризиків інвестиційних проектів

2.1 Практичні методи врахування ризиків

В даний час на практиці використовується широкий спектр прийомів та підходів, що дають змогу аналізувати ризики інвестиційного проекту.

Експертний аналіз ризиків застосовують на початкових етапах роботи з проектом при відсутності достатнього обсягу інформації для достовірної оцінки ефективності та ризиків проекту (якщо похибка розрахунків перевищує 30%). При використанні експертного аналізу ризиків відпадає потреба в дорогих програмних продуктах та значних масивах інформації, є можливість дати оцінку до розрахунку ефективності проекту, також приваблює простота розрахунків. В той же час слід враховувати труднощі при залученні до роботи незалежних експертів та ймовірність суб'єктивних оцінок. Експерти повинні мати широкий доступ до всієї інформації, яка є в наявності в розробника проекту; володіти необхідними знаннями у відповідній предметній галузі; не бути зацікавленими щодо проекту.

Експертний аналіз ризиків здійснюється в такій послідовності:

- визначається прийнятний рівень кожного виду ризику для організації, що реалізує даний проект, та проводиться оцінка граничних значень ризику за відповідною шкалою;

- в разу необхідності дається конфіденційна диференційована оцінка рівня компетентності експертів;

- ризик оцінюється експертами з точки зору ймовірності настання ризикованої події та небезпеки даного виду ризику для успішного завершення проекту;

- виставлені експертами оцінки по кожному виду ризику зводяться розробниками у відповідну таблицю та розраховується інтегральний рівень;

- порівнюється інтегральний рівень ризику, визначений на основі експертних оцінок, та граничний рівень для даного виду ризику, що є підставою для

- прийняття рішення щодо прийнятності проекту.

В разі необхідності розробляється комплекс заходів, спрямованих на зниження впливу виявлених ризиків на успішність реалізації проекту, та проводиться повторний експертний аналіз. [5, с.183]

Термін окупності проекту є приблизною мірою ризику, але не слід забувати, що шанси на те, що дана інвестиція принесе прибуток( або в крайньому випадку не завдасть збитків) тим вищі, чим коротший період окупності. Крім того, врахування періоду окупності дозволяє контролювати рівень ліквідності проекту. Разом з тим орієнтація при оцінці невизначеності проектів тільки на термін окупності часто призводить до відбору короткострокових високодохідних проектів, ігноруючи при цьому більш рентабельні, але довгострокові проекти.

Метод аналогій полягає в аналізі всіх наявних даних, які є в розпорядженні підприємства, що стосуються здійснення аналогічних проектів з метою розрахунку ймовірності втрат. Значну роль при цьому відіграє банк інформації про всі реалізовані проекти, який створюється на основі їх оцінки уже після завершення. Найбільш широко метод аналогій застосовується при оцінці ризику проектів, які часто повторюються, наприклад, в будівництві.

Метод ставки відсотка з поправкою на ризик дозволяє за рахунок збільшення ставки відсотка на величину надбавки за ризик ( премія за ризик) врахувати фактори ризику при розрахунку ефективності проекту.

Величина премії за ризик залежить від сутності проекту та виду інвестування:

Таблиця 1

Види інвестицій

Премія за ризик, %

Інвестиції, що здійснюються з метою заміни діючих основних фондів

0 - 6

Нові інвестиції

5 - 15

Інвестиції НДР

10 - 20

Метод зміни грошового потоку за допомогою понижуючих коефіцієнтів, які представляють собою ймовірність появи аналізованого грошового надходження. Проект, в якого відкоригований грошовий потік має найбільшу NPV, вважається найменш ризикованим.

2.2 Кількісний аналіз ризиків

При інвестуванні ризик кількісно характеризується оцінкою ймовірної, тобто очікуваної доходності при максимальній та мінімальній величині доходу. Відомо, що очікуване значення доходності - це добуток ймовірності отримання того чи іншого результату, вираженої в долях одиниці, та абсолютної величини доходності при досліджуваних рівнях ймовірності:

,

де Аі - абсолютне значення показника ефективності при і-му результаті; Рі - ймовірність отримання і-го результату.

Для кількісної оцінки ризику як міри невизначеності доцільно встановити характер розподілу значень доходності та розрахувати середньоквадратичне відхилення від середньої доходності і коефіцієнт варіації.

Середньоквадратичне відхилення () - це абсолютна міра ризику. Чим вище середнє квадратичне відхилення, тим вищий ризик проекту. Воно визначається за формулою:

,

Відносною мірою ризику є коефіцієнт варіації (СV), величина якого прямопропорційно залежить від ризикованості проекту:

. [4, с. 87]

Для оцінки ризику проекту широко застосовуються рівень діапазону безпеки, розрахунок якого на основі точки беззбитковості характеризує стійкість проекту в умовах ймовірних змін його реалізації.

Наступним етапом в оцінці ризику проекту є:

аналіз чутливості проекту;

аналіз сценаріїв розвитку проекту.

Аналіз чутливості проекту полягає в оцінці впливу факторів інвестиційного проекту на зміну результативних показників.

Цей вид аналізу дозволяє визначити, так звані, критичні змінні (фактори), які суттєво впливають на здійснимість та ефективність проекту та щодо котрих розробник проекту немає однозначного судження. Такими типовими факторами є обсяг продажів, ціна одиниці продукції, інвестиційні затрати або їх складові, операційні затрати та їх складові, термін затримки платежів, рівень інфляції, відсотки по позиках, ставка дисконту.

При відносному аналізі чутливості вивчається відносний вплив досліджуваних факторів на результативні показники проекту. На основі такого аналізу виявляється критичні чинники проекту та розробляється комплекс заходів для запобігання їх негативному впливу. Зміни цих факторів повинні контролюватись в першу чергу.

Абсолютний аналіз чутливості передбачає визначення числового значення відхилення результативних показників, зумовленого зміною початкових параметрів змінних величин.

Результати аналізу чутливості узагальнюються в табличній або графічній формі.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту дає змогу оцінити ризики проекту шляхом встановлення впливу на проект одночасної варіації декількох факторів через ймовірність кожного сценарію. При цьому для кожного проекту досліджують три його можливих варіанти розвитку: песимістичний, найбільш вірогідний (або нормальний) та оптимістичний.

Для згаданих варіантів розвитку розраховуються середні значення результативних показників ( з врахуванням ймовірності здійснення кожного сценарію) та визначається розмах їх варіації або середньоквадратичне відхилення. Із двох порівнюваних проектів більш ризикованим є той, в якого розмах варіації критеріального показника більший або більше значення середньоквадратичного відхилення. Недоліком аналізу сценаріїв розвитку проекту є те, що він враховує тільки декілька значень результативних показників проекту, хоча в реальності їх може бути набагато більше. Ось чому застосування імітаційного моделювання створює додаткові можливості аналізу створення нескінченної кількості випадкових сценаріїв.

Метод імітаційного моделювання Монте-Карло представляє собою синтез методів аналізу чутливості та аналізу сценаріїв на базі теорії ймовірності. Це доволі складна методика, котра має тільки комп'ютерну реалізацію.

При застосуванні методу Монте-Карло необхідно:

- визначити основні змінні інвестиційного проекту;

- визначити всі можливі значення відібраних основних змінних;

- визначити ймовірність виникнення кожного значення;

- побудувати модель.

Комп'ютер довільно вибирає значення для кожної із всіх основних змінних. Базуючись на теорії ймовірності виникнення того чи іншого значення. Використовуючи ці вибрані значення, розраховується NPV проекту. Після великої кількості ітерацій (циклів розрахунків) отримуємо найбільш ймовірну NPV та розподіл всіх її можливих значень зі вказівкою ймовірності їх настання, що дозволяє оцінити ризик, зумовлений реалізацією даного інвестиційного проекту.

При проведенні моделювання слід остерігатись взаємозалежних змінних (в модель не рекомендується включати фактори, коефіцієнт парної кореляції яких досить високий).

Розділ 3. Управління інвестиційними ризиками

3.1 Оцінка ризиків інвестиційних проектів на прикладі ВАТ „Каланчацького маслозаводу”

ВАТ „Каланчацький маслозавод” Херсонської області є товариством, яке спеціалізується на випуску масла, молока, сиру, кефіру та інших видів продукції для харчової промисловості.

До складу заводу входить три основних виробництва. До основних виробничих одиниць відносять наступні:

- сир-цех ;

- масло-цех;

- казеіновий цех

Продукція, що випускається на ВАТ „Каланчацький маслозавод”, є порівняно якісною, однак вона уступає багатьом іншим українським заводам. Причина недостатньої конкурентноздатності полягає насамперед у значній мірі морального і фізичного зносу основних фондів заводу - машин і обладнання. Хоча на підприємстві упроваджені закордонне і спеціальне обладнання, його недостатньо для досягнення міжнародного рівня якості продукції. Крім того, підприємству необхідно впроваджувати інновації, проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи з метою підвищити споживчі властивості продукції, що випускається. Завод має потребу в розробці нових видів і модифікацій продукції, тобто в розширенні номенклатури й асортименту товарів. Продукція заводу користується попитом у багатьох регіонах нашої країни.

На жаль, майже все обладнання застаріле і має потребу в заміні або модернізації. У перспективі передбачається впровадити більш продуктивне автоматизоване обладнання. Але коштів, що знаходяться в амортизаційному фонді підприємства і призначених саме для цих цілей, явно недостатньо. Тому заводу необхідно шукати інші джерела фінансування відновлення основних фондів - зовнішні.

В умовах загального кризового стану економіки підприємства не володіють коштами у розмірі, достатньому для здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Це призводить до необхідності використання зовнішніх джерел фінансування, таких як кредити банку. Отже, на визначальні позиції у фінансовому забезпеченні інноваційної діяльності має виходити банківське кредитування.

Кредит є важливим фактором прискорення інноваційних відтворювальних процесів за рахунок скорочення часу, що витрачається на зміну функціональних форм продукту, та через його стимулюючи властивості (необхідність повернення позики спонукає позичальника інтенсифікувати виробничий процес).

Якщо все ж таки підприємству пощастить отримати позику, то результат здійснення проекту буде доволі добрим - з точки зору всіх методів обчислення економічного ефекту (як статистичних, так і динамічних).

Альтернативою кредиту є нетрадиційний метод фінансування інновацій-лізинг. Сутність його полягає в наданні машин та обладнання лізингодавцем у виняткове користування на певний термін лізингоотримувачу з подальшою виплатою останнім лізингових платежів. Причому, лізингові операції може здійснювати той самий банк, що надає кредит. Однак, на відміну від кредиту лізинг має певні, лише йому властиві переваги.

Саме лізинг дозволяє суб'єктам господарювання одержувати необхідне більш прогресивне устаткування без значних одноразових витрат та уникати втрат, пов'язаних з володінням морально застарілими засобами виробництва. На відміну від банківської позики лізинг являє собою стопроцентне кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів. Крім того, сам об'єкт лізингу вже є забезпеченням лізингової операції, а кредитна угода вимагає існування забезпечення у вигляді ТМЦ. Банк-кредитор контролює спрямування вкладення капіталу та цільове використання наданої позики, а при лізингових операціях необхідність контролю зникає. До того ж, останнім часом банки України не практикують довгострокове кредитування підприємств, яким необхідний деякий час для розгортання виробництва та отримання більш-менш постійних прибутків.

Сама сутність лізингу обумовлює і деякі інші переваги під час його використання. Так, з орендою сучасних високоякісних технічних засобів з'являється можливість оперативно реконструювати виробництво і спрямувати зекономлені фінансові ресурси на інші цілі. Лізинг дає змогу використовувати значно більші виробничі потужності, ніж у разі покупки. У лізингоотримувача - акціонерного товариства збільшується ліквідність, що позначається на підвищені курсу його акцій на біржі. Також можливе одержання пільг в оподаткуванні (залежно від виду лізингу).

Спираючись на вищевикладене, підприємству пропонуються два альтернативні варіанти. Перший полягає в заміні обладнання на більш сучасне за допомогою банківського кредиту. Другий - в отриманні того ж самого обладнання на умовах лізингу. Обидва варіанти мають свої переваги.

Для того, щоб закупити необхідне обладнання, підприємству необхідно спочатку знайти виробника, який би міг продати його на прийнятних умовах. Якщо йдеться про значну вартість закупівель, то доцільно провести тендер з метою визначення найкращої пропозиції від виробника. Лише після цього складається угода між постачальником і замовником обладнання.

ВАТ „Каланчацькому маслозаводу” запропоновано два проекти, потрібно обрати більш ефективніший. Розрахуємо приведений дохід (NPV) по двом проектам, який розраховується різницею між сумами інвестиційних доходів і витрат, приведених по періодах життєвого циклу до теперішньої або майбутньої вартості шляхом дисконтування.

Таблиця 2. Розрахунок чистої приведеної вартості (NPV) по двох проектах

Показники

Інвестиційні проекти

„А”

„Б”

1 рік

2 рік

Всього

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

Всього

1.Обсяг інвестиційних витрат по проектах(майбутня вартість), грн.

77000

-

77000

58800

18200

0

0

77000

2.Сума інвестиційних доходів від реалізації проекту (майбутня вартість), грн.

60000

40000

100000

20000

30000

30000

30000

110000

3.Дисконтний множник при заданих процентних ставках: проект А-10%; проект Б-12%.

0,909

0,826

х

0,893

0,797

0,712

0,636

х

Теперішня вартість: 4.інвестиційних витрат (п.1*п.3), грн 5.доходу від проектів (п.2*п.3), грн. 6.Чиста приведена вартість (NPV) (п.5-п.4),грн.

69993

54540

-15453

-

33040

33040

69993

87580

17587

52508

17860

-34648

14505

23910

9405

-

21360

21360

-

19080

19080

67013

82210

15197

7. Чистий інвестиційний прибуток (п.2-п.1), грн.

-17000

40000

23000

-38800

11800

30000

30000

33000

Отже, проекти А і Б мають однакові інвестиційні витрати. Однак проект „А” більш ефективний, бо сума його чистої приведеної вартості перевищує відповідний показник по проекту „Б” на 2390 грн.

Треба визначити який проект більш ризикований. Для цього розрахуємо середньоквадратичне відхилення, і коефіцієнт варіації.

Інвестиційні ризики вимірюються різноманітними методами - шляхом розрахунку середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації, бета-коефіцієнта, а також експертним шляхом. Ризики оцінюються по кожному інвестиційному проекті (фінансовому інструменту).

Середньоквадратичне відхилення є найбільше поширеним показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє врахувати коливання очікуваних прибутків від різних інвестицій. Виберемо найменш ризикований варіант капіталовкладень із двох проектів, дані яких наведені нижче.

Проект „А”. Прибуток при середній величині 23 тис. грн. коливається у межах від 12 до 24 тис. грн. Імовірність отримання мінімального прибутку становить 15%,максимального - 20%.

Проект „Б”. Прибуток при середній величині 18 тис. грн. Коливається у межах від 11 до 20 тис. грн. Імовірність отримання мінімального прибутку дорівнює 30%, максимального - 25%.

Для розрахунку середньоквадратичного відхилення використаємо таку формулу:

G = P max (X max - Х)2 + P min (Х- X min)2

Pmax - імовірність отримання максимального прибутку (доходу, рентабельності);

Xmax - максимальна величина прибутку (доходу, рентабельності);

Х-

Размещено на http://www.allbest.ru/

середня, очікувана величина прибутку (доходу, рентабельності);

Pmin - імовірність отримання мінімального прибутку (доходу, рентабельності);

X min - мінімальна величина прибутку (доходу, рентабельності).

Коефіцієнт варіації розрахуємо за формулою (2.3) із розділу 2.

Розрахунок для проекту „А”:

G2 = 0,2. ( 24 -23)2 + 0,15. (12 - 23)2 =0,2+18,15=18,35

G =

СV =

Розрахунок для проекту „Б”:

G2 = 0,3. (11 - 18)2 + 0,25. (20 - 18)2 = 14,7+1=15,7

G=

СV =

Порівняння значень коефіцієнтів варіації показує, що менший ступінь ризику у другому варіанті вкладення капіталу.

3.2 Заходи щодо зниження ризику

Для зниження ступеня ризиків необхідно здійснити наступні заходи: для зниження імовірності зменшення обсягу реалізації варто зберігати існуючих споживачів продукції та залучати нових шляхом запровадження активних заходів (участі у виставках-продажах, друкування у спеціалізованих журналах, розсилання рекламних проспектів та ін.) Для запобігання додаткових витрат на ремонт устаткування потрібно удосконалити систему планово-попереджувальних ремонтів, а також підвищити відповідальність робітників за стан устаткування.

Крім ризиків, за якими були проведені розрахунки, на ефективність впровадження інвестиційного проекту можуть вплинути наступні фактори:

* неплатоспроможність споживача;

* банкрутство постачальників;

* страйк транспортних організацій, які здійснюють перевезення продукції;

* підвищення інфляції;

* зміна грошової політики і кредитної політики держави й ін.

Для зменшення впливу деяких ризиків підприємство може їх застрахувати в страхових компаніях, може створити власний резервний фонд на покриття збитків у випадку несприятливої ситуації.

Для зниження ступеня інвестиційного ризику використовують різноманітні способи: диверсифікацію, лімітування, страхування та ін. Одним із найпоширеніших є диверсифікація.

Диверсифікація - розподіл інвестиційних коштів між окремими об'єктами, які не пов'язані один з одним. Диверсифікація сприяє розсіюванню ризику і в сукупності зменшенню його величини.

На принципі диверсифікації ґрунтується діяльність інвестиційних фондів. Диверсифікація дає змогу зменшити ризик отримання прибутку від підприємницької діяльності, якщо займатися різноманітними її видами.

Лімітування - це встановлення певних обмежень на витрати, продаж, кредитування і т.д., що є суттєвим засобом зниження ризиків.

Страхування забезпечується зниженням доходів інвесторів при уникненні або зменшені ступеня ризику. Страхування також є одним із найпоширеніших способів уникнення ризиків або зменшення їх впливу. У процесі страхування відбувається перерозподіл коштів між особами, які страхують внески, й особами, котрі потребують виплат із страхових фондів.

Сек'ютеризація - це участь двох банків у реалізації одного проекту, причому обидва банки виконують різні функції. Наприклад, один із них розробляє умови й укладає договір, другий надає кредит позичальникові.

На основі наведених вище розрахунків, що були обрані для розглядання, можна зробити позитивні висновки про доцільність обрання проекту „А” та ефективність цього інвестиційного проекту. Впровадження розглянутого інвестиційного проекту „А” буде вигідним, і що вкладені в нього засоби повернуться кредитору і ВАТ „Каланчацький маслозавод” отримає достатній прибуток для сплати відсотків по кредиту і для подальшого розвитку підприємства.

Висновок

1) У міжнародній практиці план розвитку підприємства подається у вигляді бізнес-плану, що, по суті, є структурованим описом проекту розвитку підприємства. Якщо проект пов'язаний із залученням інвестицій, то він носить назву "інвестиційний проект". Зазвичай кожний новий проект підприємства в тій чи іншій мірі пов'язаний із залученням нових інвестицій. У найбільш загальному розумінні проект - це спеціальною чином оформлена пропозиція про зміну діяльності підприємства, що переслідує певну ціль.

Загальна процедура впорядкування інвестиційної діяльності підприємства стосовно конкретного проекту формалізується у вигляді так званого проектного циклу, що має такі етапи: а) формулювання проекту; б) розробка (підготовка) проекту; в) експертиза проекту; г) здійснення проекту; д) оцінка результатів.

2) Ризик - це невизначеність, пов'язана з вірогідністю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких будуть збитки або зниження ефективності проекту.

За характером дії ризики поділяють на прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків. Прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних між собою подій. При аналізі інвестиційних проектів слід враховувати такі види ризиків: 1.Зовнішні ризики: 2.Внутрішні ризики.

3) В даний час на практиці використовується широкий спектр прийомів та підходів, що дають змогу аналізувати ризики інвестиційного проекту. а) експертний аналіз ризиків; б) термін окупності проекту; в) метод аналогій; г) метод ставки відсотка з поправкою на ризик; д) метод зміни грошового потоку.

4) Для оцінки ризику проекту широко застосовуються рівень діапазону безпеки, розрахунок якого на основі точки беззбитковості характеризує стійкість проекту в умовах ймовірних змін його реалізації.

Наступним етапом в оцінці ризику проекту є:

- аналіз чутливості проекту;

- аналіз сценаріїв розвитку проекту.

5) Об'єктом цієї курсової роботи став інвестиційний проект, спрямований на підвищення технічного рівня виробництва на підприємстві ВАТ «Каланчацький маслозавод». У зв'язку з тим, що діюче обладнання вже давно морально та фізичну застаріло, продукція заводу перестала відповідати вимогам якості й технологічності. Підвищення рівня конкуренто-спроможності продукції неможливе без використання більш прогресивного і якісного обладнання. У перспективі передбачається впровадити більш продуктивне автоматизоване обладнання. Але коштів, що знаходяться в амортизаційному фонді підприємства і призначених саме для цих цілей, явно недостатньо. Тому заводу необхідно шукати інші джерела фінансування відновлення основних фондів - зовнішні

6) На основі наведених вище розрахунків, що були обрані для розглядання, можна зробити позитивні висновки про доцільність обрання проекту „А” та ефективність цього інвестиційного проекту. Впровадження розглянутого інвестиційного проекту „А” буде вигідним, і що вкладені в нього засоби повернуться кредитору і ВАТ „Каланчацький маслозавод” отримає достатній прибуток для сплати відсотків по кредиту і для подальшого розвитку підприємства.

7) Для зниження ступеня інвестиційного ризику використовують різноманітні способи: диверсифікацію, лімітування, страхування та ін. Одним із найпоширеніших є диверсифікація.

інвестиційний фінансування ризик лізинг

Список використаної літератури

1. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. - М.: Экономика, 1995, 527 с.

2. Борщ Л.М. Інвестування: теорія і практика: теорія і практика: Навч. Посібник. - К. Знання, 2005. - 470 с.

3. Виленский П.Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов. М.: Дело, 2002 - 888 с.

4. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998, 144с.

5. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни „Управління проектами” для студентів зі спеціальності „Менеджмент ЗЕД”. Укладач: Попов В.Ю.

6. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом - К.: Лібра, 2002. - 472с.

7. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. - Учебное пособие. - Киев Абсолют-В, Єльга, 1999.- 304 с.

9. Чорна М.В. Проектний аналіз: Навчальний посібник. - Харків: Консул, 2003. - 228 с.

10. Хобта В.М. Управление инвестициями. Механизм, принципы, методы - Донецк, 1996 - 256 с.

11. Хобта В.М. Управление инвестиционными рисками. - Донецк, 1996 - 352с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Оцінка ризиків реальних інвестиційних проектів, їх вили і методи аналізу. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту. Оцінка його ефективності по показникам дохідності, рентабельності, періоду окупності на прикладі заводу ЗБК.

    курсовая работа [61,2 K], добавлен 23.02.2012

  • Поняття ризику та невизначеності, різниця між ними. Класифікація проектних ризиків. Використання орієнтовних розрахунків вартості, цін, обсягів продукції і строків. Систематичні і несистематичні ризики. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків.

    реферат [316,3 K], добавлен 26.03.2009

  • Основні показники економічного і соціального розвитку м. Миколаїв. Основні етапи реалізації Проекту запланованих технічних та організаційних нововведень. Способи реалізації інвестиційних проектів. Структура інвестиційних ризиків та їх страхування.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 04.01.2011

  • Поняття державного фінансування інвестиційних проектів. Надання бюджетних коштів на фінансування інвестиційних проектів. Державні цільові фонди. Субсидії у вузькому і важкому значеннях. Механізми формування ціни на кожен вид інвестиційних ресурсів.

    презентация [502,1 K], добавлен 30.06.2015

  • Мета аналізу проектних ризиків та визначення шляхів їх зниження. Ступінь доцільності реалізації проекту. Зовнішні та внутрішні ризики та кількісний підхід до оцінки. Характер розподілу ймовірностей грошових потоків та їх кореляції одного з одним.

    реферат [446,1 K], добавлен 26.03.2009

  • Підходи до визначення середньовзваженої вартості капіталу. Вибір найбільш ефективного способу інвестування. Рентабельність інвестицій. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Аналіз чутливості інвестиційного проекту.

    реферат [42,2 K], добавлен 05.09.2008

  • Порівняльна оцінка ефективності проектів. Алгоритм методу еквівалентного ануїтету. Визначення точки перетину Фішера. Оцінка ризику проекту за сценарним методом. Чисті грошові надходження по інвестиційному проекту та альтернативна схема фінансування.

    контрольная работа [45,4 K], добавлен 09.07.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.