Швеція: природа, господарство, населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Швеція, офіційна назва Королівство Швеція. Площа території - 449 964 кмІ. Населення - 9,354,462 млн. осіб. Столиця - Стокгольм. Офіційна мова - шведська, глава держави -- король Карл XVI Густаф. Прем'єр-міністр Фредрік Райнфельд. Грошова одиниця - шведська крона = 100 ере. Адміністративний поділ - 24 лена (lan - губернія), які поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.

Я вибрала саме цю країну тому, що я мало про неї знаю, і хочу дізнатися більше. Моя мета ознайомитись з природою країни її господарством, населенням та ін.. Також я хочу дізнатися про її зв'язки з Україною. Основним джерелом інформації був Інтернет.

1. Природні умови і природні ресурси

1.1 Фізико географічне положення

Швеція розташована в Північній Європі, у східній і південній частині Скандинавського півострова. На заході Швеція межує з Норвегією, на північному сході -- з Фінляндією, а зі сходу і півдня її омивають води Балтійського моря і Ботнічної затоки. На півдні протоки Ересун, Каттегат і Скагерак відокремлюють Швецію від Данії. До складу Швеції входять два великих острови в Балтиці -- Готланд і Еланд.

1.2 Рельєф і тектонічна будова

У рельєфі півночі та заходу країни переважають гори і плоскогір'я, на півдні -- горбисті рівнини. Вздовж кордону з Норвегією простягаються Скандинавські гори, між ними і Ботнічною затокою -- плоскогір'я Норланд, південніше -- Середньошведська низовина і височина Смоланд. На крайньому півдні -- рівнини п-ова Сконе.

Використання землі: орні землі - 7% , постійні пасовиська - 1%, ліси та лісиста місцевість - 68%, гори - 16%, інше - 8%.

Швеція розташована в межах Балтійського щита. У центр. і сх. частині країни докембрійські метаморфічні породи фундаменту виходять на поверхню, а в півн.-західній - перекриті системою каледонських тектонічних покривал. У структурному відношенні тер. Ш. поділяється на провінції: Берґслаґен (Центральна Ш.), Південна Ш., Шеллефте і Норботтен на півночі країни, область шведських каледонід напівн.-заході і плита Сконе на півдні країни. У геол. будові автохтону - найдавніші архейські досвекофенські метаморфічні комплекси, розвинені на крайній півночі в пр. Норботтен і представлені ґнейсами, граніто-ґнейсами з амфіболітами і мігматитами. Свекофенські метаморфічні комплекси нижнього протерозою г.ч. вулканічного та островодужного походження поширені в провінціях Норботтен, Шеллефте і Берґслаген. У пр. Норботтен з ними пов'язані найбільші родов. залізняку, в пр. Шеллефте - числ. родов. руд кольорових металів, в пр. Берґслаґен - родов. поліметалічних, залізних і марганцевих руд. Карельські та нижньопротерозойські метаморфічні первинно-осадово-вулканічні комплекси, що переважають на півночі Норботтена, незгідно перекривають тут архейський фундамент.

Південна Ш. з півн.-заході на півд.-сході перетинає трансскандинавський пояс великих гранітних і граніт-порфірових плутонів віком 1,75-1,5 млрд років, а також кислих вулканітів. Верхньопротерозойський осадовий чохол починається товщею готських осадових і вулканогенно-осадових формацій: пісковиків, конґломератів, метаріолітів, аґломератів і туфів (до зах. частини пр. Берґслаґен). На крайньому заході Південної Ш. середньо- і верхньорифейські граніти середньо- і грубокристалічні, місцями порфірові, проривають карельські граніти, ґранодіорити і граніто-ґнейси. Байкальський (кадомський) комплекс (верхній ріфей - венд), представлений полевошпатовими пісковиками, заповнює невелику вузьку ґрабен-синкліналь в Південній Ш. Особливе структурне положення займає слабкометаморфізований автохтонний чохол, що залягає між метаморфітами покривал каледонід і древнім фундаментом. Він представлений в осн. вулканічними породами, сланцями, пісковиками і конґломератами кембрію та силуру. На о-вах Еланд і Ґотланд та в пр. Сконе розвинені платформні відклади кембрію-силуру, а в Сконе і мезозою-кайнозою. Майже повсюдно поширені різноманітні четвертинні відклади: озерно-болотні, алювіальні, льодовикові, перигляціальні.

У Ш. відомі майже всі тектонічні покривала скандинавських каледонід. Автохтоном або паравтохтоном є різновікові метаморфічні породи докембрійського фундаменту і венд-силурійські утворення, які його перекривають. Тектонічні покривала являють собою горизонтальні і субгоризонтальні серії з 6-7 покривних пластин, насунених з півн.-зах. із області Норвезького м. Вони складені породами докембрію і раннього палеозою: вулканогенно-осадовими комплексами, інтрузивними і метаморфічними породами. Стратиграфічна послідовність порід порушена. Рівень метаморфізму - зеленокам'яна і амфіболітова (зрідка ґранулітова) фації. Утворення граніто-ґнейсових куполів в кінці силуру-девоні зумовило деформацію поверхонь, що розділяють покривні пластини, і виникнення в покривалах числ. тектонічних вікон з виходом докембрійського фундаменту на поверхню. З фронтальною зоною покривал пов'язані поліметалічні родовища.

1.3 Мінеральні ресурси

Нафта. Родов. нафти на тер. Ш. належать до Центральноєвропейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі бл. 30 тис. кмІ (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського м. Глибина залягання продуктивного горизонту 400--800 м. Найбільше родовище -- Хамра.

Вугілля. Невеликі родов. кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в пр. Сконе на зах. узбережжі країни і приурочені до відкладів ниж. юри.

Уран. Уранові руди в Ш. відомі в осн. в двох районах: на півдні країни в пр. Вестерґьотланд і на півночі в пр. Ар'єплуг-Арвідсьяур. Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом. Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Осн. мінерал -- настуран, простежується на глиб. 350 м.

Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї). При врахуванні запасів Росії -- 3-є місце після України і Росії. Родов. залізняка є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родов. залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Осн. запаси пром. зал. руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родов. (бл. 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родов. у світі.

Мідь. Родов. мідних руд відомі по всій країні. Бл. 100 мідно-колчеданних родов. і рудопроявів є в пр. Норботтен, стільки ж в Центральній Ш., в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині р. Шеллефтеельвен в Норрланді.

Комплексні руди. Невеликі комплексні родовища на півдні Ш. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Поліметали. Основна частина родов. свинцю і цинку знаходиться у сх. частині крайової зони каледонід і залягає в г.п. кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родов.: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Гол. родов.: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родов. Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені г.ч. в пр. Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родов. жильної кварцово-вольфрамітової формації і епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родов. пов'язана з кислими інтрузіями. Благородні метали золото і срібло добувають г.ч. попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родов. золото-сульфідної формації -- Енасен розташоване в Центр. Ш. Руди містять телуриди золота.

Флюорит. Жильні родов. плавикового шпату відомі в обл. Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Нерудна індустріальна сировина представлена родов. польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні буд. матеріали -- доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців.

Корисні копалини	Запаси	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Залізні руди, млн т	3000	4600	53 (Fe)	1,7
Золото, т	56	160	2,1 г/т	0,1
Мідь, тис. т	2760	3700	0,68 (Cu)	0,4
Плавиковий шпат, млн т	0,02	0,04
Свинець, тис. т	1381	1791	2,3 (Pb)	1,1
Срібло, т	9000	10000	180 г/т	1,6
Вугілля, млн т	4	24
Апатити, млн т	0,3	2	3 (Р2О5)	0,01
Цинк, тис. т	1845	2145	2 (Zn)	0,7

1.4 Кліматичні умови

Швеції переважає помірний тип клімату. Проте в межах країни кліматичні умови все-таки розрізняються із-за її меридіональної витягнутості (країна тягнеться від 69 градусів с.ш. до 55 градусів с.ш.) і близькості Атлантики. Північні, західні і східні райони Швеції від атлантичних вітрів захищають Скандінавські гори, тому зими тут холодніші, а літо нетривале. Також треба відзначити, що невелика частина на півночі країни знаходиться за межами північного полярного кола, тому тут панує субарктичний тип клімату. На південному заході Швеції від Гетеборг ка Мальме і на островах в Балтіке кліматичні умови лагідніють теплими Атлантичними вітрами. Зими тут тепліші, а літо триваліше, але дощове.

На півночі Швеції взимку денні температури рідко піднімаються вище -13..-15 градусів, а вночі морози досягають -20..-22 градусів. У літній час в цьому регіоні вдень наголошується близько 15..17 градусів тепла, а вночі - 5..7 градусів тепла. На сході країни влітку в денні години середня температура вагається від +18 до +20 градусів, вночі - від +8 до +10 градусів. Взимку вдень повітря прогрівається до - 5 градусів, а вночі вихолоджується до -15 градусів. Найбільш теплі райони Швеції (захід і острови в Балтійському морі) характеризуються м'якшими взимку - вдень температура повітря близько 0 градусів, вночі - від -3 до -1 градуса. Влітку в денні години повітря прогрівається до 22 градусів тепла, а вночі температура опускається до 13 градусів тепла.

Середня річна кількість опадів вагається від 700 мм на західному побережжі Південної Швеції до 500 мм в північних районах, в горах випадає до 2000 мм опадів. Найбільша кількість опадів наголошується в кінці літа (у вересні на південно-західному побережжі випадає близько 80 мм опадів, на сході і півночі - 60 мм), найменше - з лютого по квітень (в середньому близько 30 мм в місяць).

1.5 Внутрішні води і водні ресурси

Переважають короткі повноводні річки переважно сніговий-дощового живлення (найбільш крупні Даль-ельвен, Турне-ельв, Клар-ельвен, Онгерман-ельвен, Гета-ельв). Річки відрізняються значними ухилами, рясніють порогами і водопадами. Максимальний стік - навесні і літом; із-за регулюючої ролі численних озер і боліт коливання рівня води в річках невеликі. Льодостав продовжується від 3-4 тижнів на півдні до 5-6 мес на півночі. По запасах гідроенергії (близько 80 млрд. квт*ч в рік) Швеція займає 2-е місце (після Норвегії) в зарубіжній Європі. Близько 9% території зайнято озерами.

Найбільш крупні озера розташовані на Среднешведськой низовини: Венерн (найбільше в зарубіжній Європі), Веттерн, Ельмарен, Меларен. На півночі, в Норланде, численні озера в тектонічних западинах. Льодостав на озерах на півночі 6-7 мес, на півдні - 3-4 міс.

Підземні води Ш. використовуються г.ч. для питного водопостачання. Пробурено понад 0,5 млн свердловин на воду, проте частка використання підземних вод невелика і осн. джерелом споживання є поверхневі води. Природні геол. запаси прісних підземних вод країни оцінені в 4 км3, або бл. 1-2% запасів поверхневих вод.

1.6 Ґрунти та земельні ресурси

В Швеції ґрунти не вирізняються особливою родючістю. В зоні тайги поширені підзолисті ґрунти. Південніше дерново-підзолисті ґрунти. У Скандинавських горах на півночі гірничо-підзолисті ґрунти. Вище в горах тундрові і болотяні ґрунти.

1.7 Рослинність

Ліси займають понад половину території країни - понад 23 млн. га - по цьому показнику Швеція займає перше місце в Європі; переважають тайгові ліси на підзолистих ґрунтах, створюючі крупні масиви на північ від 60° з. ш. і що складаються головним чином з сосни і ялини, з домішкою берези, осики і інших листяних порід. Південніше - змішані хвойно-широколіственниє ліси на дерновий-підзолистих ґрунтах, а на півострові Ськоне - широколіственниє ліси з дуба і буку на бурих лісових ґрунтах. Близько 14% території країни зайнято болотами (головним чином в Норланде). У Скандинавських горах до висоти 900-950 м на півдні і 350 - 400 м. на півночі - гірничо-тайгова рослинність на гірничо-підзолистих ґрунтах. Вище - березове кріволесье, перехідне в заболочену гірську тундру, що представляє поєднання мохів, лишайників, ялівцю, карликової берези, ягідних чагарників на гірничо-тундрових і болотяних ґрунтах. Тундрова рослинність займає близько 15% території Швеції. На рівнинах і уздовж морського побережжя переважають верещатникі, ділянки лугів, ліси - змішані: клен, ясен, дуб, липа. На крайньому півдні і південному заході зустрічаються ліси буків.

1.8 Тваринний світ

У лісах зустрічаються лось, бурий ведмідь, вовк, рись, лисиця, а також білка, куниця, заєць-біляк; на півдні - борсук, європейський їжак; у тундрі - росомаха, песець, лемінги. Широко поширені водоплавні птахи (витчи, гусаки і ін.). У річках і озерах промислове значення мають лосось, форель, окунь, щука, в прибережних водах Балтійського моря - тріска, салака і інші види риб.

Швеції лежить у двох природних зонах: найбільша частина лежить у тундрі а південь у зоні мішаних і широколистих лісів. Вся країна лежить у помірному поясі.

1.9 Природоохоронні території

Швеція першої в Європі -- ще в 1910 р. -- почала створювати національні парки, переважно в гористих місцевостях Норрланда. Це допомогло уберегти частину дикої природи, що ще залишалася в Європі, від експлуатації. У країні існує також безліч природних заповідників і зон культурної спадщини, що охороняються.

Завдяки публічному сервітуту -- загальному праву доступу до природних угідь -- кожен має право бродити по лісах і полях, збираючи гриби і ягоди і не запитуючи дозволу землевласників. Звичайно, це право вимагає і пошани до природного довкілля і приватної власності.

2. Населення і трудові ресурси

2.1 Кількість і густота населення

Населення Швеції розміщено нерівномірно через особливостей природних умов. При середній щільності населення 20 чол. на кв. кілометр, в Північній Швеції вона становить лише 3 чол. на кв. кілометр і знижується через відтік населення на південь. У гірських районах Північної та Середньої Швеції на кордоні з Норвегією щільність населення становить менше 1 людини на кв. кілометр. У той же час в окремих ленах (адміністративно-територіальних одиницях) поблизу Стокгольма і на півострові Сконе вона досягає 200 чоловік на кв. кілометр.

2.2 Демографічна ситуація

Вікова структура населення: 0-14 років: 18,19% ,15-64 років: 64,53% ,65 і більше років: 17,28% При цьому 17,4% жителів Швеції - старше 65 років, а 4,9% з них - старше 80 років. Приріст населення: 0,02% (2001 р.). Народжуваність: 9,91 новонароджених на 1000 мешканців (2001 р.). Протягом 80-х - на початку 90-х рівень народжуваності підвищився, але останнім часом знову зменшився. Смертність: 10,61 померлих на 1000 мешканців (2001 р.).

Статева пропорція: при народженні: 106 хлопчиків на 100 дівчаток, до 15 років: 105 хлопців на 100 дівчат, 15-64 років: 103 чоловіки на 100 жінок, 65 і більше років: 73 чоловіки на 100 жінок. Загалом по населенню: 98 чоловіків на 100 жінок (2001 р.).

Рівень смертності новонароджених: 3,47 померлих на 1000 новонароджених (2001 р.). Тривалість життя: загальна - 79,71 років, при цьому 77,07 років у чоловіків і 82,5 років у жінок (2001 р.).

2.3 Міграції

У самій Швеції проживає близько 9,3 млн чол. Середина XIX століття аж до 1930-х років -- це період масової еміграції, люди країну в пошуках добробуту через зубожіння, релігійних переслідувань, брак віри у щасливе майбутнє, політичних обмежень, через тяги до пригод і на хвилі "золотої лихоманки ". У період Першої світової війни еміграція сповільнилася, у зв'язку з обмеженням імміграції в США.

Після Другої світової війни Швеція стає країною імміграції. До війни країна залишалася етнічно однорідної, під час війни основну частину іммігрантів становили біженці, в 30-і роки в країну іммігрували поверталися з США шведи. Починаючи з 1930-х років, і до цього дня, за винятком кількох років у 1970-х роках, імміграція перевищує еміграцію. У 1950-60-і роки в країну хлинув великий потік іммігрантів у зв'язку із зростанням промисловості, необхідністю трудових ресурсів, а також велика кількість військових біженців з Німеччини, скандинавських сусідів, з балтійських держав. Багато хто з них згодом повернулися на батьківщину, більшу кількість залишилося, особливо це стосується вихідців з Прибалтики. У післявоєнний період країна поповнювала свої трудові ресурси за рахунок іммігрантів з інших частин Скандинавії, Югославії, Греції, Італії та Туреччини. З кінця 60-х років у Швеції була введена регульована імміграція.

В основному рівень міграції в Швеції становить : 1,66 / 1000 чоловік.

2.4 Етнічний та релігійний склад

швеція промисловість природний населення

Етнічні групи: корінне населення - шведи і фінські та саамські меншини; іммігранти або перше покоління іммігрантів - фіни, югослави, датчани, норвежці, греки, турки. Більшість віруючих (79% з усіх віруючих) належить Церкві Швеції -- лютеранської церкви, відокремленої від держави в 2000 р. Також присутні католики, православні і баптисти. Частина саамів сповідують анімізм. Внаслідок імміграції в країні з'явилися представники ісламу.

Мовами національних меншин визнані саамська, меянкіелі, фінська, циганська та ідиш. Перші три з них можуть використовуватися в державних і муніципальних установах, судах, дитячих садах і будинках для літніх людей в деяких частинах лена Норрботтен.

Саами Лапландії нашого часу є корінними мешканцями скандинавських країн. У наш час саами становлять етнічну меншину на території, де вони мешкають. Більшість населення вони становлять лише у кількох районних центрах у північній Фінляндії та Норвегії. Згідно з підрахунками, у північній Скандинавії і на Кольському півострові мешкає від 50 до 65 тис. саамів. Саамська (лапландська) меншина у Швеції налічує 17-20 тис. жителів.

2.5 Міське і сільське населення

80% населення мешкає у містах та поблизу них, а решта 20% у сільській місцевості.

Найбільші міста: Стокгольм (810тис. мешканців), Гетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис. мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).

3. Загальна характеристика господарства

3.1 Економіко географічне та геополітичне положення

Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

3.2 Загальний рівень розвитку, тип країни

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі). В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси. Промисловий комплекс Швеції базується на високорозвиненому багатопрофільному машинобудуванні, високотехнологічній гірничо-видобувній промисловості, хімічній, легкій та харчовій галузях промисловості.

3.3 Промисловість

Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

Машинобудування

Перше місце серед машинобудівних галузей за транспортним машинобудуванням: виробництво легкових та вантажних автомобілів, спеціалізованої автомобільної техніки, автобусів. Добре розвиненим є літакобудування та виробництво усього спектру військової техніки для внутрішніх потреб та експорту. Особливо добре розвинене машинобудування групи «А» - виробництво засобів виробництва: виробництво генераторів та котлів, технологічного обладнання для різних галузей металообробки та машинобудування, машин та механізмів для альтернативних та нетрадиційних джерел енергії; виробництво обладнання для системи телекомунікацій.

Гірничорудна промисловість

Включає розвідку, видобуток та збагачення залізної руди. Середньорічне виробництво залізорудних окатишів складає - близько 24 мільйонів тонн (більш ніж 80% з них експортується на міжнародні ринки). Найбільші копальні Швеції: мідний -- Аїтік, свинцевий, -- Лайсваль. З комплексних сульфідних руд родовищ району Буліден-Крістіне-Берг разом з міддю, цинком і свинцем витягуються сірий колчедан, миш'як, золото і срібло.

Харчова промисловість

З галузей харчової промисловості виділяється виробництво молочних і м'ясних продуктів, представлене головним чином, кооперативними підприємствами в районах інтенсивного тваринництва -- на півдні країни і в приозерних низовинах Середньої Швеції.

Лісове господарство

Розвинуте лісове господарство і лісопереробна промисловість. Деревина використовується не лише для виробництва целюлози, паперу, деревно-волокнистих плит і хімічних продуктів, але також служить паливом і будівельним матеріалом.

Паперова галузь

Паперова галузь сконцентрована в основному в Середній і Південній Швеції, в межах досяжності порту Гетеборг і національного ринкового центра Стокгольма з його поліграфічною промисловістю. У Норрчепінгу та Хальсте містяться великі виробництва з випуску газетного паперу. З 1966 його виробництво зросло втричі й досягло 2,4 млн т в 1995. За цим показником країна вийшла на 4-е місце в світі.

3.4 Сільське господарство

У XX ст. значення сільського господарства в економіці Швеції різко зменшилося. У 1940 в ньому було зайнято бл. 2 млн чол., а на початку 1990-х років -- всього 43 тис. У післявоєнні роки в зв'язку з масовим відтоком сільського населення в міста багато ферм були покинені, і площа сільськогосподарських угідь істотно скоротилася. У 1960--1975 із обороту було вилучено бл. 400 тис. га орних земель, а в 1976--1990 -- ще 170 тис. га. Хоч в 1992 частка зайнятих в сільському господарстві становила всього 3,2 % проти 29 % у1940, а площі оброблюваних земель скоротилися, виробництво с/г продукції за цей час зросло.

Меліорація, селекційна робота з інтродукції сортів рослин, найбільш відповідних для Півночі, широке застосування добрив, кооперативи для збуту с/г продукції і поширення с/г інформації сприяли зростанню продуктивності сільського господарства. Різке скорочення числа зайнятих в цій галузі компенсувалося за рахунок зрослої механізації.

Головна галузь сільського господарства Швеції -- тваринництво і виробництво кормів. У 1996 нараховувалося бл. 1,8 млн голів великої рогатої худоби, зокрема 500 тис. молочних корів.

3/4 оброблюваних площ країни зайняті кормовими культурами. 2-е місце в землеробстві займає вирощування зернових культур.

3.5 Транспорт

Швеція має розвинену транспортну мережу. З 12,6 тис. км залізниць більше половини електрифіковані та понад 1 тис. км мають подвійну колію. Понад 100 тис. км складає мережу автодоріг з твердим покриттям, в тому числі 1,2 тис. км - автостради. До початку 1970-х років Швеція посіла перше місце в Європі по насиченості автомобілями: один автомобіль припадав на трьох осіб. У структурі перевезень підвищилася роль автотранспорту і знизилася - автодоріг і внутрішніх водних шляхів, довжина яких перевищує 2 тис. км. Значно поліпшить транспортне сполучення з "материкової" Європою міст через протоку Ересунн, будівництво якого закінчується.

У зовнішніх перевезеннях головну роль грає морський транспорт. Торговий флот Швеції нараховує 180 суден загальною вантажопідйомністю понад 2 млн. т. Значна його частина зайнята перевезеннями між іноземними портами. Найбільші порти - Гетеборг і Хельсінгборг (вантажообіг понад 20 млн. т), Стокгольм, Ландскруна, Мальме, Треллеборг, Умео, Сундсвалль та ін Усі більше значення мають поромні лінії, що зв'язують Швецію з Данією, Німеччиною, Швецією, а з 1990-х років - з усіма країнами Балтійського регіону.

У пасажирських перевезеннях важливе значення має авіатранспорт. У Швеції найбільша частка в спільній з іншими скандинавськими країнами авіакомпанії "САС" ( "Скандинавські авіалінії"). Вона має 170 літаків (четверте місце серед європейських компаній після Люфтганзи, Брітіш Аеруейс і аер Франс). У рік вона продає авіаквитків більш ніж на 5 млрд. Доларів.

3.6 Зовнішні економічні зв'язки

Зовнішньоторговельні зв'язки здійснюються Швецією перш за все з країнами ЄС, на які припадає 59% її експорту і 63% імпорту. Це означає, що торгівля ведеться в першу чергу продукцією обробної промисловості. Перше місце серед країн, зовнішньоторговельних партнерів Швеції, займає Німеччина - 13% експорту і 18% імпорту. Потім йдуть Великобританія, США, Норвегія, Данія, Фінляндія, Франція. На постсоціалістичні країни Балтійського регіону в 1993 році припадало лише 2% зовнішньоторговельного обороту Швеції проти 5% в 1970 р.

Відносини України і Швеції

За даними Держкомстату України, у першому кварталі 2002 року товарооборот між Україною і Швецією становив 74,9 млн. дол., у т.ч. експорт - 4,6 млн. дол., імпорт - 70,3 млн. доларів. Від'ємне для України сальдо двосторонньої торгівлі продовжує зростати.

Динаміка показників українсько-шведської торгівлі товарами та послугами за 1997р.-2002р. (І кв.) (за даними Держкомстату України, у млн. дол. США)

Спостерігаються позитивні тенденції у сфері двостороннього інвестиційного співробітництва.

За даними Держкомстату України, станом на 01.04.2002 року обсяги прямих шведських інвестицій в Україну становили 88,8 млн. дол., що становить 2% від обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну, кількість підприємств за участі шведського капіталу - 52, 35 з яких - спільні українсько-шведські підприємства.

В Україні представлені практично всі найбільші шведські компанії: "Ерікссон" (зв'язок), "Вольво" та "Сканія" (автотранспорт), "Тетра-Пак" (упаковка), "Саузерн фуд" (гама харчових продуктів "Чумак").

Проведення у вересні 1997 року Днів Швеції в Києві та візит у жовтні цього ж року до Швеції представницької делегації українських промисловців і підприємців стали своєрідним "відкриттям" України для шведів і мали значний вплив на розширення двосторонніх зв`язків. Велика група українських бізнесменів супроводжувала також Президента України під час державного візиту в Швецію.

Показники	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.	2002 р.(І кв.)
Товарооборот	151,5	167,8	129	188,3	206,4	74,9
Експорт	8,1	9,2	7,3	17,2	23,5	4,6
Імпорт	143,4	158,6	121,7	171,1	182,9	70,3
Сальдо	- 135,3	- 149,4	- 114,4	- 153,9	-159,4	-65,7

3.7 Економічні райони

Рівнини довкола оз. Меларен разом з містом Стокгольм є найбільш розвиненим промисловим районом, де розташовані підприємства поліграфічної, швацької і харчової промисловості. Проте найістотніше місце в районі Стокгольма займає електротехнічна промисловість, особливе виробництво побутових електроприладів, телефонів, радіо- і телеапаратура.

Наступний економічний район Швеції став формуватися в 19 ст в долині р. Гета-Ельв, на якому були побудовані ряд гідроелектростанцій, які забезпечували енергією целюлозно-паперові підприємства. Головний центр цього району - Гетеборг, де налагоджені збірка автомобілів і виробництво шарикопідшипників. На північному березі оз. Венерн розташовані целюлозно-паперові комбінати, що використовують багаті місцеві лісові ресурси. Готова продукція вивозиться через незамерзаючий порт Гетеборг.

На північ від великих озер Середньої Швеції, між річками Дальельвен і Кларельвен знаходиться промисловий район Бергслаген, де розробляються родовища заліза і міді.

3.8 Проблеми та перспективи розвитку країни

Протягом останніх тридцяти років Швеція за валовим внутрішнім продуктом на душу населення спустилася у рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку з четвертого місця на сімнадцяте. Показники економічного зростання країни відстають від показників більшості країн-членів ЄС на 1-2%. Найболючіше ж для шведів те, що норвезька та фінська економіки, які сьогодні переживають часи динамічного розвитку, дають сусідам Швеції змогу взяти реванш за багаторічне шведське домінування у скандинавському регіоні.

Сьогодні країна далека від кризи початку 90-х, проте існує ряд небезпечних тенденцій, пов'язаних передусім із падінням рівня якості послуг, що надаються державою, високим податковим тиском, який унеможливлює розвиток малого та середнього бізнесу, переходом найбільших шведських компаній до інших країн, хронічним безробіттям та проблемами імміграції

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

Протягом 2009 року Королівство Швеція продовжувало зазнавати впливу світової фінансової та економічної кризи. За даними Шведського інституту економічних досліджень протягом вказаного періоду спостерігались негативні тенденції у розвитку економіки Швеції. У зв'язку з цим було змінено прогноз росту ВВП з -1% до -4% за результатами 2009 року. Економічні прогнози стану економіки Швеції передбачають початок зростання лише у 2010 році.

ВВП скоротився у порівнянні як IV кварталом 2008 року на 2,4 в% так і аналогічним періодом попереднього року, де скорочення склало 4,8%.

Спостерігається негативні показник індексів промислового виробництва - 41 (попередній квартал -34), будівництва - 33 (попередній період - 38)б продаж - 54 (попередній період - 24).

В той же час спостерігалось зростання заробітної плати на 0,7% у порівнянні з попередніми роками та на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Основні показники зовнішньоторговельного балансу за перші роки не зазнали суттєвих змін і характеризувались незначним пропорційним ростом експорту та імпорту. При цьому експорт товарів зі Швеції збільшився приблизно на 1% у порівнянні з попереднім кварталом, а імпорт залишився на тому ж рівні.

За вказаний період прямі інвестиції в економіку Швеції зросли удвічі шведські інвестиції за кордон мали аналогічну динаміку. Іноземні інвестиції у економіку Швеції у порівнянні з попереднім періодом залишились на тому ж рівні.

Список використаної літератури

Офіційний український сайт про Швецію

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. -- Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. -- 752 с

Інтернет сайти:

http://studik.nm.ru/country/sweden/economy.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/Швеція

http://studik.nm.ru/country/sweden/naselenia.html

http://5wed.ru/b/vnutrishni-vody

Додатки

Малий герб Великий герб

Прапор



Фізична карта

Політична карта

Размещено на Allbest.ru