Главная
База знаний "Allbest"
География и экономическая география
Країнознавча характеристика Португалії
Країнознавча характеристика Португалії
Географічне розташування Португалії. Клімат, сировинні ресурси, міста, структура транспортних сполучень. Етапи розвитку нації, державності. Державний устрій, територіальний поділ, політична система. Соціально-економічний розвиток, демографічний потенціал.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.04.2012 |
| Размер файла | 40,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- 1. Географічне розташування, кліматичні умови, сировинні ресурси, найбільші міста, структура транспортних сполучень
- 2. Історичні витоки та етапи розвитку нації та державності
- 3. Державний устрій, територіальний поділ, політична система і розвиток
- 4. Соціально-економічний розвиток, зовнішньоекономічні зв'язки
- 5. Геополітичне становище та пріоритети
- 6. Демографічний потенціал, національний склад, міграція
- 7. Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки
- Список використаних джерел
1. Географічне розташування, кліматичні умови, сировинні ресурси, найбільші міста, структура транспортних сполучень
Португалія - найбільш західна країна материкової Європи. B складу території входять також Азорські острови і Мадейра. Атлантичний узбережжі переважно низьке, піщане, слабо розчленоване затоками. B гирлі річки Тежу-еcтyарій. Північна частина Португалії зайнята горами заввишки до 1991 м (г. Ештрела - найвища точка материкової Португалії), південна - горбистій низовиною c піднесеними грядами. Клімат субтропічний середземноморський, однак спекотне та сухе літо пом'якшується впливом океану, близькістю холодного Канарського течії. Площа країни - 92 тис. кв.км, з них 3,4 тис. кв.км займають острови [2, с.78].
Чисельність населення - 9,92 млн. осіб (липень 1999 року).
Релігія - католики (97%), протестанти (1%).
Столиця - Лісабон (Lisboa) - 2,04 млн. жителів (1992 р.).
Найбільші міста - Порту, Амадора, Коїмбра, Брага, Сетубал, Евора, Фаро.
Добуваються: пірит, вольфрам, уран, залізна руда, мармур. Виробництво електроенергії переважно на ТЕС. Найбільш важливі галузі промисловості: текстильна (бавовняна та вовняна), швейна, виноробство (знамениті сорти портвейнів), виробництво оливкової олії, рибних консервів, обробка пробковою кори (2-e місце у світі). Діють заводи чорної і кольорової металургії, Машинобудування (виробництво морських суден, електротехнічних виробів, радіоелектроніки, складання автомобілів). Розвиваються хімічна, нафтопереробна, нафтохімічна, цементна, скляно-керамічна промисловість.
Протяжність залізниць близько З тис. км, автошляхів близько 70 тис. км.
португалія географічний нація клімат
2. Історичні витоки та етапи розвитку нації та державності
До середніх віків історія Португалії невіддільна від історії Іспанії. У II столітті до н. е. територія сучасної Португалії стала частиною римської провінції Лузітанія.
У V столітті н. е. контроль над регіоном перейшов до вестготів, а у VIII столітті - до маврів. У 997 році територію між річками Дору і Мінхо (північ Португалії) відвоював у маврів король Леона Бермудо II. У 1064 р. король Кастилії і Леона Фердінанд 1 захопив територію до сучасної Коїмбри. Відвойовані у маврів території були поділені на кілька феодальних ф'єфів. У 1093 році як вдячність за допомогу у війні з маврами король Альфонсо 1 подарував Генріху Бургундському титул графа Португальського.
Після смерті Альфонсо Генріх відмовився визнати владу Кастильського королівства і почав війну. У 1143 син Генріха Альфонсо Енрікес був проголошений португальськими рицарями королем Португалії Альфонсо [3, с.26].
У 1179 році Папа римський визнав незалежність Португалії.
Протягом подальших двох століть португальські королі вели війни з маврами, які зрештою закінчилися вигнанням останніх з країни.
У ХV-ХVІ століттях Лісабон за розкішшю перевершував всі європейські столиці. Близько 2 тисяч кораблів з коштовностями, шовком, прянощами і чорними невільниками щорічно входили в гирло річки Тежу.
Це був час не тільки небаченої розкоші та успіхів в усіх галузях, це був час великих мореплавців і великих відкриттів. Насамперед, у 1418 і 1427 роках в Атлантичному океані були відкриті Мадейра та Азорські острови і приєднані до Португалії. Також відкриті острови Зеленого Мису.
Васко да Гама обігнув мис Доброї Надії, що в подальшому допомогло португальцям дістатися східного узбережжя Африки та Індії. Була відкрита Бразилія. … Минуло вже понад 500 років відтоді, як португальські мореплавці перетнули океани в пошуках нових континентів, а нація як і раніше пишається славою своїх великих першовідкривачів. Сліди могутньої морської імперії можна зустріти не тільки в самій Португалії, але й в абсолютно різних куточках світу: в Африці, Індії, Індонезії, Китаї, на Близькому Сході і в Південній Америці.
У XVII столітті король Жуан IV, вигнавши з Бразилії голландців, встановив повне панування Португалії у цьому регіоні.
Як це трапляється рано чи пізно з будь-якими імперіями, колоніальна Португалія розсипалася як картковий будиночок. Парадоксально, але незліченні багатства призвели до розорення країни, а відплив населення в колонії виявився фатальним для порівняно невеликої держави. На 60 років Португалія потрапляє під владу іспанської корони, втрачає найважливіші колонії і торговельні шляхи [5, с.69].
Державну самостійність Португалії відновлено в 1640 році за політичної підтримки Англії і фінансового підживлення з Бразилії.
На початку ХІХ століття країна окупована військами Наполеона і розграбована мародерами. Королівська сім'я в цей час переховується в Бразилії. Після звільнення Португалія на 12 років потрапляє під владу Англії.
На початку XX століття в Португалії почав діяти республіканський рух. Після революції 1910 року Португалію було проголошено республікою. Упродовж наступних 16 років у країні змінюється 44 уряди.
У 1932 році міністр економіки Антоніу Салазар здійснює державний переворот і встановлює в країні профашистську диктатуру. Встановлений жорсткий порядок рятує економіку країни, але призводить до повної ізоляції Португалії від Європи і всього світу.
У 1974 році в країні відбулася революція "червоних гвоздик", в результаті якої скинуто півстолітню диктатуру Салазара і відкрився шлях до демократії.
У 1986 році Португалію прийнято в Європейський Союз.
У 1999 році повернуто незалежність останній з колоній (Макао).
Після вступу в ЄС, в основному завдяки субсидіям, економіка Португалії розвивається досить швидко. Будуються сучасні дороги та автомагістралі, здійснюється планомірне оновлення житлового фонду. В епоху колоніальних завоювань у ХV-ХVІ століттях Португалія була найзаможнішою країною світу. Але, оскільки це багатство не витрачалося на розвиток промисловості і налагодження торговельних зв'язків, до ХІХ-ХХ століть Португалія стала однією з найбідніших європейських держав. Після революції 1974 р. національна економіка була переорієнтована від африканського ринку (йдеться насамперед про колоніальні володіння) до європейського. З 1986 року, коли Португалія вступила в ЄС, становище в країні дещо покращилося.
3. Державний устрій, територіальний поділ, політична система і розвиток
Адміністративний поділ - 2 автономні області: Азорські острови та Архіпелаг Мадейра; 22 округи (distrito), які поділяються на райони (concelho), а ті в свою чергу - на парафії (freguesia).
Райони Лісабона і Порту поділяються на квартали (bairro), квартали - на парафії.
Крім того, континентальна Португалія поділяється на 11 історичних провінцій.
Офіційна мова - португальська і мірандес.
Грошова одиниця - євро. (До 2002 року - португальський ескудо).
Система мір і ваги - метрична (метри і кілограми).
Національне свято - 10 червня - День Португалії (1580 р.)
Національний прапор - дві вертикальні смуги: зеленого (з боку кріплення на 2/5 ширини) і червоного (3/5 ширини) кольору із зображенням герба Португалії, що розташований на роздільній лінії.
Герб - срібний щит, на якому хрестом розміщені п'ять блакитних щитів з п'ятьма срібними кулями в кожному, обрамлений червоною смугою з сімома золотими трибаштовими замками. Щит увінчаний короною, по бокам - оливкова і дубова зелені гілки, перев'язані пурпурною стрічкою [7, с.89].
Португалія - парламентська республіка. Діє Конституція, ухвалена Установчими зборами 2 квітня 1976 р. Набрала чинності 25 квітня 1976 р., останні зміни внесені в 2005 р.
Глава держави - президент республіки. Він є головнокомандувачем збройних сил країни. Президент обирається шляхом загального прямого і таємного голосування строком на 5 років і не більше, ніж на два терміни. Після закінчення другого терміну повноважень переобрання президента допускається лише через п'ять років. Він має право розпустити парламент і оголосити про проведення дострокових виборів в Збори республіки. Президент Португальської Республіки - Анібал КАВАКУ СІЛВА (Anibal Cavaco Silva), обраний 23 січня 2011 р. Раніше обирався 22 січня 2006 р.
Законодавча влада здійснюється Зборами республіки (однопалатний парламент), що складаються з 230 депутатів (з 1991 р.), які обираються прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки [8, с.56].
Нинішні Збори республіки (Assembleia da Republica) дванадцятого скликання (позачергові вибори), обрані 5 червня 2011 р. Голова - Ассунсау ЕШТЕВЕШ (Assunзгo Esteves, (жін)), обрана 22 червня 2011 р.
Партійний склад (після виборів 5 червня 2011 року):
Виконавча влада належить Раді Міністрів (уряд). У склад уряду входить Рада міністрів, яка складається з прем'єр-міністра, його заступників і міністрів, а також держсекретарі і їх заступники. Прем'єр-міністр призначається президентом за представництвом партії або коаліції політичних організацій, які одержали перемогу на парламентських виборах. Інші члени уряду призначаються президентом за представництвом прем'єр-міністра.
Нинішня Рада Міністрів сформована 17 червня 2011 р. Приведена до присяги 21 червня 2011 р. Прем'єр-міністр Португальської Республіки - Педру ПАССУШ КОЕЛЬО (Pedro Passos Coelho).
Блок лівих (Bloco de Tsquerda - BE). Створений у 1999 році. Координатор (лідер) - Франсішку ЛОУСА (Francisco Louca).
Коаліція демократичної єдності - КДЄ (Coligacao Democratica Unitaria - CDU). Включає Португальську комуністичну партію і Екологічну партію "зелених".
Народна партія (СДЦ - НП) (СSD - Partido Popular - CSD - PP). Заснована в 1974 р. під назвою Соціально-демократичний центр. У лютому 1995 р. перейменована в Народну партію із збереженням абревіатури СДЦ - НП. Вищий керівний орган у період між з'їздами - Політична комісія. Голова Політичної комісії (лідер НП) - Паулу ПОРТАШ (Paolo Portas). Голова Національної ради - Антоніу ПЕРЕШ де ЛІМА (Antonio Pires de Lima).
Португальська комуністична партія (Partido Comunista Portugues - PCP). Заснована 6 березня 1921 р. З 1926 р. по квітень 1974 р. існувала нелегально. Налічує 140 тис. членів. Вищий орган ПКП - Національна рада (з грудня 1992 р.). Генеральний секретар ПКП - Жероніму де СОЗУА (Jeronimo de Sousa). Друковані органи - газета "Аванте!" (Avante) і журнал "Мілітантe" (O Militante).
Соціал-демократична партія - СДП (Partido Social Democrata - PSD). Створена 6 травня 1974 р. як Народно-демократична партія.3 жовтня 1976 р. перейменована в Соціал-демократичну партію. Налічує 60 тис. членів. Керівництво колегіальне - Національна політична комісія. Голова Національної політичної комісії (лідер СДП) - Педру ПАССУШ - КОЕЛЬЮ (Pedro Passos Coelho). Друкований орган - газета "Пову ліврі" (Povo Livre).
Соціалістична партія (або Португальська соціалістична партія) - СП (Partido Socialista). В травні 1973 р. опозиційна Соціал-демократична дія була перетворена в Соціалістичну партію. До 25 квітня 1974 р. перебувала на нелегальному становищі. Налічує близько 73 тис. членів (2009 р.). Входить в Соціалістичний інтернаціонал. Почесний голова - Антоніу МАСЕДУ (Antonio Masedo). Голова - Антоніу де АЛМЕЙДА САНТУШ (Antonio de Almeida Santos). Генеральний секретар - Жозе СОКРАТЕШ (Jose Socrates). Друкований орган - журнал "Португал сосіалішта" (Portugal Socialista) [8, с.96].
Екологічна партія "зелених" - ЕПЗ (Partido Ecologista Os Verdes - PEV). Заснована в 1982 р.
4. Соціально-економічний розвиток, зовнішньоекономічні зв'язки
Португалія - індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: текстильна та легка промисловість, деревообробна та паперова, металургійна, нафтопереробна, хімічна, гірнича, рибна, виноробство. У промисловості переважають великі підприємства транснаціональних і національних монополій, близько 2/3 промислового потенціалу зосереджено на Атлантичному узбережжі країни. Розвинута нафтохімічна і гірничодобувна промисловість. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Однак, за західноєвропейськими стандартами транспортна мережа розвинена недостатньо. Міжнародні аеропорти функціонують в Лісабоні, Порту, Фару, на Азорських островах і Мадейрі [8, с.89].
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U. S. A. 2011]: ВВП - $ 116,3 млрд. Темп зростання ВВП - 3,9%. ВВП на душу населення - $11672. Прямі іноземні інвестиції - $ 1 млрд. Імпорт (енергоносії, сировину для ряду галузей промисловості і продовольство) - $ 41,4 млрд. (г. ч. Іспанія - 24,0%; Німеччина - 14,0%; Франція - 11,2%; Італія - 7,9%; Великобританія - 6,6%). Експорт (текстиль, одяг, взуття, лісоматеріали, включаючи пробку, судна, енергоустаткування, хімічні продукти) - $ 31,6 млрд. (г. ч. Німеччина - 19,0%; Іспанія - 15,%; Франція - 14,4%; Великобританія - 12,1%; Нідерланди - 4,8%).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Португалії в 1997 році становив 110 млрд. дол. Національний прибуток на душу населення становить 12 тис. дол. (70% від середнього в країнах Європейського Союзу). Ці ж позиції збереглися і на початку ХХІ століття [10, с.58].
На економіку Португалії кінця ХХ століття суттєво вплинули дві події - повалення режиму Салазара-Каетану в 1974 році і вступ в ЄС в 1986 році. При колишньому режимі (1926-1974 рр.) капітал був сконцентрований в руках декількох промислових і фінансових сімейних груп. Просування вгору було можливе тільки для членів освіченого середнього класу. Промисловість і сільське господарство Португалії залишалися малоефективними, а продуктивність праці - низькою. Інвестиції прямували головним чином в африканські колонії. Прибутки, отримані в колоніях, використовувалися для підтримки позитивного сальдо торгового і бюджетного балансів. Революційний уряд спочатку ослабив економічну базу колишньої еліти, надавши незалежність африканським колоніям. Після невдачі путчу правих сил у 1975 році великі землеволодіння в південному і центральному регіонах були експропрійовані. Націоналізовані банки і страхові компанії, за ними пішла націоналізація більшості великих і середніх промислових підприємств. Велика частина нових державних підприємств зіткнулася з надто складними організаційними і фінансовими проблемами. У результаті збільшилися загальний дефіцит державного бюджету і зовнішній державний борг. Іноземні інвестиції в Португалії були виведені з процесу націоналізації, в економіці країни важливого значення набули дочірні компанії іноземних корпорацій.
Членство в ЄС стало рушійною силою, що стимулювала зміни в економіці країни в кінці 1980-х - початку 1990-х років. У 1991 році Португалія залишалася найбіднішою з країн ЄС, але членство в цій організації дозволило влити новий капітал в економіку країни. Суми прямих іноземних інвестицій після 1986 році щорічно подвоювалися.
Зовнішня торгівля країни в 2011 р.: експорт - 25 млрд. дол. США, імпорт 34,9 млрд. дол. США [7, с.56].
Склад експорту: одяг і продовольство, машини, продукція хімічної і целюлозно-паперової промисловості, шкіряні вироби.
Географія експорту: країни ЄС - 81% (Німеччина - 20%, Іспанія - 15%, Франція - 14%, Великобританія - 12%, Нідерланди - 5%, Бельгія-Люксембург - 5%, Італія - 4%), США - 5%.
Склад імпорту: машини і транспорт, нафтопродукти, продукція хімічної промисловості, текстиль, продовольство.
5. Геополітичне становище та пріоритети
Країна розташована на південному заході Європи, на Піренейському півострові; включає Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія - найзахідніша держава Європи. Межує лише з Іспанією. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном.
Острови Мадейра та Азорські - автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів - 1500 км, до Мадейри - 650 км [5, с.25].
Залежна заморська територія - Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу,20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.
Португалія є членом ООН, СОТ, МВФ, ВОЗ, НАТО, ЄС, Організації економічного співробітництва і розвитку.
В епоху колоніальних завоювань у ХV - ХVІ століттях Португалія була найзаможнішою країною світу. Але, оскільки це багатство не витрачалося на розвиток промисловості і налагодження торговельних зв'язків, до ХІХ - ХХ століть Португалія стала однією з найбідніших європейських держав.
6. Демографічний потенціал, національний склад, міграція
Населення Португалії в національному відношенні виключно однорідне: 99% - португальці (комбінація кількох етнічних елементів, в основному іберійців, римлян і вестготів), 1 % - африканці (біженці з країн колишніх колоній Португалії) [2, с.45].
Середня густина населення - близько 113 осіб на кв.км. Рівень народжуваності (на 1000 осіб) - 12. Рівень смертності (на 1000 осіб) - 10.
Офіційна мова - португальська, також вживається іспанська та англійська.
Переважна більшість населення - католики.
Після повалення монархії у 1910 році церква була відділена від держави, однак її вплив на всі сфери життєдіяльності залишився дуже великим, навіть політикам доводиться з нею рахуватися.
7. Розвиток освіти, науки, культури, етноконфесійний склад населення та міжконфесійні стосунки
Впродовж всієї історії країни різні народи формували культуру Португалії. Римляни, німецькі племена, араби і маври, іспанці і самі португальці залишили чудові архітектурні творіння і культурні традиції. Португальська мова розвинулася з простонародної латині і безлічі арабських понять.
Португальські міста - дуже старі. Багато хто з них виник на місці населених пунктів в період панування римлян. У південній частині країни і понині збереглися руїни римських храмів і акведуків. У невеликому містечку Евора (пам'ятник світової культури), крім прекрасних церков, монастирів і мавританських палаців вражають останки римського храму Діани з 14 гранітними колонами Корінфа. А в декількох кілометрах від містечка Сантьяго-де-касену розкопано кельтсько-римське поселення.
Стародавня мостова, римська "дорога легіонерів", що пов'язує Лісабон з містом Брага, приводить до останків стародавнього римського міста Конімбріга, де можна побачити розкішні мозаїчні підлоги, приватні лазні з басейнами, що обігріваються, і підлогами, а також реконструйований садовий двір з фонтанами [11, с.56].
Середньовіччя залишило в країні безліч готичних монастирів 12 - 14 століть. Яскраві приклади цього стилю - старий кафедральний собор в університетському містечку Коїмбра, а також що знаходиться недалеко від Коїмбра монастир Алкобаса, що є до 18 століття духовним центром країни.
Прекрасний твір португальської готики і стилю мануеліно - монастир Баталья, який, не дивлячись на змішення різних стилів, є незвичайно красивою, своєрідною архітектурною спорудою, спрямованою вгору. Тут же знаходиться гробниця принца Генріха Мореплавателя, що зіграв на початку 15 сторіччя величезну роль в перетворенні Португалії на найбільшу колоніальну державу.
Багато будівель міст Португалії фанеровані кольоровими керамічними плитками (азулежу). Мистецтво виготовлення керамічних кахлів принесли до Португалії араби. Поверхня кахлів рельєфна, орнамент за ісламською традицією складався в основному із зірок. Згодом у італійців була перейнята техніка майоліки з нанесенням фарб на плоску поверхню. Прекрасний старовинний зразок цього мистецтва - палац Пасу Реал в Синтре.
В Португалії існує два найзнаменитіших святих місця, куди стікаються численні паломники. Обидва розташовані в північній частині країни. Це місто Фатіма, що прославилося чудовими явищами, що відбувалися тут 13 числа кожного місяця в 1917 році. В результаті на цьому місці була побудована паломницька церква. Інше широко відоме місце - церква Христа на голгофі: до храму, що стоїть на гірській терасі (564 м), ведуть сходи неймовірної довжини, по якій деякі паломники підіймаються вгору на колінах.
Яскравою самобутністю відрізняється декоративно-прикладне мистецтво Португалії, що виникло ще в 15-16 століттях (меблі, килими, тканини, різьблення по дереву, ювелірні вироби із золота і срібла).
В Португальських народних піснях і музиці переважають ліричні наспіви, серед яких особливо поширена пісенна форма фаду. Це меланхолійна пісня, що поєднує елементи мавританського фаталізму і рицарського романсу, про нероздільність любові і смутку.
Список використаних джерел
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. - М., 1983.
2. Анучин ВА. География, страноведение и системный подход // Вопросы географии. - М., 1981. - № 116.
3. Анучин ВА. Страноведение: состояние и задачи. - М., 1984.
4. Баранский Н.Н. Избранные труды. Становление советской экономической географии. - М., 1980.
5. Баранский Н.Н. Краткий очерк экономической географии. Общие понятия. Очерк мирового хозяйства. - М., 1980.
6. Бовсуновская А.Я. География туризма. - Донецк: ДИТБ, 2002.
7. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм ХV-ХVІІІ вв. - М., 1992.
8. Вацеба В.Я. Туристичне країнознавство. - Чернівці: Рута, 2003.
9. Весь світ в цифрах фактах: Довідник. - К., 2001.
10. Витвер ИА. Избранные сочинения. - М., 1998.
11. Грицак Ю.П. Социально-географические типы стран. - Харьков, 1998.
12. Гудзеляк І.І. Географія населення: Навчальний посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Географічне розташування Кримського півострова, його територія, рельєф, клімат, природні ресурси, тваринний та рослинний світ. Населення Криму, адміністративно-територіальний устрій, економіка, соціально-гуманітарна сфера, історико-культурний потенціал.
реферат [28,3 K], добавлен 14.06.2010Географічне положення країни та її державний устрій. Адміністративно-територіальний поділ і характеристика одиниць. Структура населення. Оцінка природних ресурсів, розвиток і перспективи розвитку сільського господарства та промисловості. Історичні факти.
реферат [320,2 K], добавлен 19.10.2017Політичні партії країни, адміністративно-територіальний поділ та суспільно-політичний устрій, географічне розташування. Економічна характеристика Франції як високорозвиненої постіндустріальної країни, її промисловість, енергетика, сільське господарство.
реферат [36,4 K], добавлен 11.10.2010Географічне розташування, державна символіка, адміністративний та політичний устрій, природні ресурси, клімат та геологія Австрії. Розвиток енергетики, промисловості, транспорту, зовнішньої торгівлі, туризму. Міжнародні відносини та національні свята.
презентация [18,8 M], добавлен 08.12.2012Географічне та геополітичне розташування, державний устрій, природні ресурси та корисні копалини Австрійської республіки. Розвиток промисловості, творчості, пам'ятки архітектури, кліматичні особливості регіону. Вклад у світову науку та культуру.
презентация [6,8 M], добавлен 20.04.2011Економічно географічне положення Китаю. Площа, населення, релігія, державний лад, склад території, великі міста, грошова одиниця. Клімат, водні, лісові, земельні ресурси та корисні копалини. Промисловість, сільське господарство та зовнішня торгівля.
презентация [5,0 M], добавлен 05.05.2015Короткий екскурс в минуле Португалії. Політична структура і адміністративний розподіл країни. Основні географічні дані, флора і фауна. Економіка Португалії: переваги та слабкі сторони, наважливіші галузі промисловості. Культура, мова та релігія.
доклад [16,3 K], добавлен 23.04.2009Економіко-географічне та політичне положення держави. Адміністративний поділ Польщі. Клімат, рельєф, ріки, озера, рослинний та тваринний світ країни. Державний устрій, населення, господарство, промисловість, транспортна система Польщі. Пам'ятки культури.
презентация [36,3 M], добавлен 25.01.2011Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області: географічне розташування, природні ресурси та науковий потенціал. Розвиток сфери послуг та промислового комплексу в краї. Агропромислове виробництво і його роль в економіці області.
курсовая работа [741,2 K], добавлен 23.08.2010Географічне розташування Мексики, її природа: особливості рельєфу місцевості, клімату, рослинного та тваринний світу. Демографічні дані, етнічне походження, культура та мова мексиканського народу. Релігія, державний устрій, економіка та історія Мексики.
реферат [31,5 K], добавлен 25.03.2011
