Князівство Ліхтенштейн - карликова держава

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему

«Князівство Ліхтенштейн - карликова держава»

• Князівство Ліхтенштейн (нім. Fьrstentum Liechtenstein) -- країна на заході центральної Європи, межує з Австрією на сході і Швейцарією на заході. Державний устрій - конституційна монархія.

Площа 160 кмІ; столиця -- Вадуц; рельєф: Альпи, частина долини Рейну на заході. У столиці проживають 5100 жителів, і хоча це і столиця, але не найбільше місто князівства, в сусідньому Шану на 700 осіб більше. Живуть тут досить заможно в основному через притік іноземного капіталу. Крім того, суттєві надходження поступають від туристичної індустрії, та випуску поштових марок, які дуже цінуються філателістами всього світу.

Очолює державу князь Ганс Адам ІІ з 1989, глава уряду -- Отмар Гаслер з 5 квітня 2001; політична система -- конституційна монархія; голова держави -- князь, що скликає й розпускає ландтаг (парламент) і затверджує закони.

Експорт: продукти харчування, поштові марки, мікрочіпи, стоматологічні інструменти. Разом з Узбекистаном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави.

Історія князівства

У межах герцогства Швабія на території нинішнього Ліхтенштейну знаходилися феодальні володіння Шелленберг і Вадуц, що увійшли потім до складу Священної Римської імперії. У 1507 році імператор Максиміліан надав Вадуцу особливі права і привілеї, включаючи суверенітет і збір податків. Ці права були передані австрійському сімейству Ліхтенштейнів. У 1699 р. Шелленберг, а у 1712 р. Вадуц були продані князеві Ліхтенштейну. 1719 року обидві території було об'єднано в одне князівство. З цією датою пов'язують утворення держави Ліхтенштейн. Князівство стало частиною Священної Римської імперії. 1806 року воно ввійшло до складу Рейнського союзу, сформованого Наполеоном Бонапартом. Останній за деякий час оголосив князівство незалежною державою. Було створено армію, що складалася з 80 вояків. Щоправда, цього ж року Баварія оголосила війну Ліхтенштейну й спрямувала сюди армію. Проте баварці не зуміли захопити князівство, тому що просто не змогли його знайти у горах.

З 1815 по 1866 рр. Ліхтенштейн входив до складу Німецького союзу, причому у 1860 році Ліхтенштейни стали спадковими членами верхньої палати австрійського парламенту, а у 1866 р., за Йоганна II Ліхтенштейна (1840--1929), князівство здобуло незалежність. У австро-прусській війні 1866 року Ліхтенштейн виступав як союзник Австрії, з 1876 по 1918 мав тісні зв'язки з Австро-Угорщиною. Після Першої світової війни Ліхтенштейн розірвав договір з Австрією і переорієнтувався на Швейцарію: 1921 року укладено угоду про торгівлю і поштову службу, 1924року укладено митний союз. Відтоді валютою Ліхтенштейну є швейцарський франк, власних грошових знаків Ліхтенштейн не має. З 1919 року Швейцарія представляє дипломатичні і консульські інтереси Ліхтенштейну за кордоном. Під час Другої світової війни князівство дотримувало нейтралітет. 1990 року Ліхтенштейн вступив до ООН, 1991 року -- до Європейської асоціації вільної торгівлі. 1993 р. Марко Фрік замінив Ганса Брунгарта на посаді прем'єр-міністра, яку той обіймав 15 років. 2001 року прем'єр-міністром став Отмар Гаслер, голова Партії Прогресивних Громадян.

Географія

Ліхтенштейн - країна центральної Європи, яка розташована в горах Альпах і займає площу 160 kmІ. Країна входить до малих країн континенту, з кордоном у 76 кілометрів, і межує зі сходу з Австрією (кордон становить 35 км), а на заході та півдні зі Швейцарією (кордон становить 41 км). Вважається 4-ою з найменших держав континенту та 6-ю з найменших країн світу.

Клімат

Клімат Ліхтенштейну помірно континентальний, альпійський, середні температури січня близько 0 С, липня +19 С. Опадів випадає 700-1200 мм. в рік, в основному в осінньо-зимовий період. Кращий час для поїздки - з жовтня по квітень, і з травня по серпень (але в цей час, зазвичай, найвищі ціни).

Ландшафт

На сході Ліхтенштейну піднімаються вершини гірського масиву Ретикон (der Raetіkon), де країна граничить із Австрією. Третину загальної площі Ліхтенштейну становить населена територія, а дві третини - гори.

Низина була раніше по більшій частині заболочена, але, завдяки будівлі каналу в тридцятих роках минулого століття, вона була осушена. Сьогодні Ліхтенштейн має 39 квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь, які використаються як пасовища, а також для оброблення зернових культур й овочів.

Найвища гора Ліхтенштейну називається Граушпитц (der Grauspіtz), що в перекладі значить "Сіра вершина". Вона здіймається на висоту 2599 метрів над рівнем моря. Група гірських піків Драй Швестер (dіe Dreі Schwestern) або в перекладі "Три сестри" піднімається на висоту 2052 метра й дає багатий матеріал для народних легенд. Долина Рейну сформована алювіальними відкладеннями, на яких сформувалися родючі ґрунти. Гори порізані численними струмками і декількома швидкими річками, які мають значний гідроенергетичний потенціал. На деяких з них збудовані ГЕС. Країна бідна на корисні копалини, видобуваються лише вапняк для будівельних цілей і білі глини та алебастр для виробництва гончарних виробів і кераміки.

Водойми Ліхтенштейну відносяться до басейну річки Рейн. Більшість водойм країни беруть свої початки з альпійських джерел гірського хребта Ретікон. У своїх верхів'ях це є гірські швидкоплинні потоки (завдяки великому перепаду висот - від 2000 метрів до 600-400 метрів). Але, пробиваючись на рівнину ріки Рейн, вони вливаються в розгалужену систему каналів-водовідводів. Найбільша й основна річка - Рейн, яка тече 27 кілометрів територією країни. Другою повноводною річкою є Заміна, яка має довжину 17 кілометрів (12-и кілометрова ділянка в Ліхтенштейні).

Через значні й часті розливи Рейну та його притоків відбувалися масштабні повені, мешканцям довелося вибудувати цілу систему каналів-водовідводів, які дали змогу впорядкувати течію та розподілити різке збільшення водного потоку в межах усієї рівнинної частини країни.

Канали - одна зі складових водного ресурсу країни - стали суттєвим ресурсом для інтенсивного сільського господарства та для людських потреб. Найдовший канал країни - Оберауканал, який простягнувся вздовж усієї довжини Рейну й має розгалужену мережу додаткових водовідвідних каналів.

Найбільше і єдине природнє озеро є Гампрінер-Зеле, крім того, є кілька рукотворних великих озер - Озера Нойгрют, чи Водосховище Штег. На території Ліхтенштейну є ще з кілька десятків озер, які сформувалися внаслідок діяльності людини та через формування мережі водовідвідних каналів. Внаслідок цього піднявся рівень ґрунтових воді після повенів частина цих природних і локальних невеличких впадин була заповнена водою, і таким чином сформувалися малі озера в країні.

У Ліхтенштейні ефективно використовують свої підземні водні запаси. Наявність чисельних джерел у гірській частині створило базу для рекреаційно-лікувального використання мінеральних вод. До того ж, гірські водні потоки складають базу якісної питної води для всієї країни.

Частковою проблемою для країни є суттєве підняття ґрунтових вод (унаслідок меліорації та розбудови каналів-водовідводів заради запобігання повеням), що відобразилося на якості ґрунтів та часткових побутових незручностей жителів Прирейнської низини, але завдяки технічним удосконаленням та належній експлуатації каналів вдалося покращити ситуацію.

Політична структура

Ліхтенштейн - конституційна монархія. Глава держави -- князь Ганс-Адам II, який фактично управляв країною з 1984, а вступив на престол 13 листопада 1989. Князь здійснює управління державою, візує законодавчі акти, що приймаються ландтагом (парламентом), представляє Ліхтенштейн у взаєминах з іншими державами, призначає державних службовців, має право помилування.

Законодавчий орган -- ландтаг, який складається з 25 депутатів, що обираються прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва (15 депутатів від Оберланда і 10 депутатів від Унтерланда) строком на 4 роки. З відома парламенту князь призначає коаліційний уряд у складі його голови і 4 радників (три представники парламентської більшості і два представники опозиції). Суспільне і політичне життя Ліхтенштейну регламентоване конституцією, прийнятою 5 жовтня 1921.

Економіка

Ліхтенштейн -- процвітаюча країна з розвиненим сектором фінансових послуг і високим рівнем життя. ВВП в Ліхтенштейні в 1999 склав 825 млн дол. США або на душу населення -- 25 000 дол. США. Попри малі розміри й обмежені природні ресурси, Ліхтенштейн - одна з небагатьох країн світу, де зареєстрованих компаній - майже 74 тисячі - більше за кількість населення, завдяки низькому рівню оподаткування, нескладних правил реєстрації і в цілях збереження фінансової таємниці. Бюджет держави складається в основному з податків, зокрема від цих компаній (біля 30%), доходів від випуску поштових марок (10%) і іноземного туризму. Майже 50% самодіяльного населення зайнято в промисловості (виробництво пресових і штампувальних виробів, обчислювальних машин, хімічної і фармацевтичної продукції, фарфорових зубних протезів, високо-вакуумної техніки). Значна частина населення займається ремісництвом. В сільському господарстві розвинуті тваринництво, виноградарство, виробництво зерна.

У структурі експорту переважають точні прилади, електроніка, поштові марки, кераміка. Експорт прямує в основному в країни ЄС і Швейцарію. У структурі імпорту фігурують машинне устаткування, металеві вироби, текстиль, продовольство, автомобілі. Основні партнери по імпорту -- країни ЄС і Швейцарія. За вартістю експорт більш ніж в 2,5 разу перевищує імпорт.

Транспорт і зв'язок

князівство ліхтенштейн географічний економіка

Телефонне, телеграфне і поштове обслуговування здійснює Швейцарія. Через територію країни проходить залізниця протяжністю 18,5 км., що зв'язує міста Фельдкирх в Австрії і Букс в Швейцарії і що належить Австрії. Довжина автомобільних доріг досягає 250 км. Всі вони відмінної якості з твердим покриттям. Своїх аеропортів Ліхтенштейн не має і користується послугами портів сусідніх країн.

Населення

Кількість населення за станом на 31.12.2011 року становить 36 476 осіб, середня щільність населення близько 219 чоловік на кмІ. Народжуваність -- 12,95 новонароджених на 1 000 чоловік (1995). Середня тривалість життя: чоловіків -- 74 роки, жінок -- 81 рік. Більша частина жителів -- ліхтенштейнці (алеманці), решта -- італійці, швейцарці і австрійці. Офіційна мова німецька.

Органи правопорядку і юстиції

Поліція Ліхтенштейну (Landespolizei) налічує 120 співробітників службовців в кримінальній поліції, поліції безпеки і дорожнього контролю і в координаційній службі. Крім того існує комунальна поліція (Gemeindepolizei). Князівство відмовилося від збройних сил в 1868 році. У конституції, проте, закріплено положення про військову повинність.

Міжнародні відносини

З 1919 року дипломатичне представництво Ліхтенштейну в інших державах забезпечує Швейцарія. Всі акти визнання держав і встановлення з ними дипломатичних відносин, як і акредитація послів Швейцарії за кордоном, здійснюються Федеральною Радою (урядом) Швейцарії за погодженням з Ліхтенштейном і від його імені.

У 2004 році Ліхтенштейн уклав з Євросоюзом договір про розширення Європейської Економічної Зони. Довгий час підписання договору відкладалося внаслідок входження в ЄС в 2004 році Чеської і Словакськой Республік. Чехія і Словаччина відмовлялись визнавати Ліхтенштейн державою через невирішені питання власності правлячого княжого дому. За декретами Бенеша власність німецьких (зокрема також австрійських і ліхтенштейнських) приватних і юридичних осіб на території Чехословаччини експропрійована цією колишньою державою.

13 липня 2009 року урядами Чехії та Ліхтенштейну було прийняте рішення про відновлення дипломатичних стосунків без попередніх умов, а 8-го вересня 2009 року міністри закордонних справ Чехії Ян Кугут та Ліхтенштейну Аурелія Фрік підписали протокол про встановлення дипломатичних відносин між державами. Паралельно була досягнута домовленість про організацію спільної комісії з історичних питань, котра має дослідити та вирішити питання, пов'язані з конфіскацією власності ліхтенштейнської правлячої родини на території Чехії.

Україна - Ліхтенштейн

Дипломатичні відносини між Україною і Ліхтенштейном існують з 6 лютого 1992 року.

З жовтня 2002 р. у м. Шеллєнберґ діє Почесне консульство України в Ліхтенштейні. 24 червня 2010 року було підписано угоду про вільну торгівлю з ЄАВТ (Князівство є членом організації), а також українсько-швейцарську угоду про сільське господарство, дія якої поширюється на Ліхтенштейн. Між Україною та Ліхтенштейном налагоджено співробітництво в рамках міжнародних організацій, зокрема, щодо можливої координації дій України та Ліхтенштейну у Раді Європи. Ліхтенштейн надавав всебічну підтримку Україні протягом всього часу у питанні укладення договору про вільну торгівлю з Європейською Асоціацією Вільної Торгівлі (ЄАВТ).

Размещено на Allbest.ru