Частина Нового Південного Уельсу до 1859, коли одержала самоврядування. У 1989 Національна партія зазнала поразки після 32 років перебування при владі і їй на зміну прийшла Лейбористська партія.

Площа Квінсленду 1730 тис. км² (друге місце серед штатів країни). На півночі штат омивається водами затоки Карпентарія і Коралловим морем Тихого океану, на сході -- Тихим океаном. На півдні Квінсленд межує з Новим Південним Уельсом, на заході -- з Північною Територією і Південною Австралією.

4.5 Західна Австралія

Площа 2527 тис. км2. Населення 2004 тис. осіб (2005). Столиця -- місто Перт.

Більша частика Західної Австралії -- хвилясте плоскогір'я з кам'янистими пустелями і солоними озерами. Природні особливості: найбільший штат Австралії, острови Монте Белла; ріки: Фітцрой, Фортеск'ю, Гаскойн, Мурчісон, Свон; на північно-західному узбережжі часті урагани (віллі-віллі); риф Лассертера. Клімат пустельного типу. Зарості посухостійких чагарників, на Пд. Зх. -- евкаліптові ліси.

Недовго проіснувала перше поселення Кінг Джордж Саунд 1826, штат утворений у Перті в 1829 капітаном Джеймсом Стерлінгом (1791-1865), самоврядування отримане в 1890, статус штату в 1901.

Основна галузь господарства -- екстенсивне вівчарство. В більш зволожених пд.-зх. районах -- посіви зернових, картоплі, тютюну. Виробництво: пшениця, свіжі і сушені фрукти, м'ясо і молочні продукти.

Природний газ (на північно-західному шельфі) і нафта (басейн Каннінг), залізо (Пілбара), мідь, нікель, уран, золото, алмази, срібла, вугілля, свинцевих руд, марганцю, піриту, азбесту.

Чорна металургія, судно- та автомобілебудування, деревообробна промисловість. Промислові центри: Перт, Фрімантл, Калгурлі. 8,2 тис. км залізниць. Основний порт -- Фрімантл, Банбері, Джеральдтон, Калгурлі-Боулдер, Албані.

Перт -- столиця штату Західна Австралія. Населення: 1,477 млн. осіб (2005). Перт -- четверте за населенням місто Австралії після Сіднея, Мельбурна і Брісбена.У Перті мешкає майже 75 % населення всього штату Західної Австралії. Першими європейцями, які прибулими на Західне узбережжі Австралії 1696 року, були голландці на чолі з капітаном Флемінгом. Вони висадилися у гирлі річки, де жили чорні лебеді, на вшанування яких вона була названа Swan River (Річка Лебедів). Проте поселення було побудоване лише 133 роки згодом англійцями. Неймовірна віддаленість західного узбережжя Австралії від перших поселень на сході викликала англійцям побоювання, що за бажання на цих безлюдних територіях легко можуть заснувати поселення французи чи голландці. Тому у травні 1829 року капітан Чарлз Фріментл, висадившись у гирлі річки Свон, проголосив всю навколишню територію материка, не включаючи Новий Південний Уельс, власністю Великої Британії. В червні того року кораблі капітана Джеймса Стерлінга привезли перших переселенців і заснували поселення, котре виросло згодом у місто. Втім, спочатку колоністи їхали сюди неохоче -- занадто віддалена від усього світу була ця колонія. І тільки через 20 років загроза зникнення через брак людей перестала висіти над новою колонією [14].

4.6 Вікторія

Вікторія - штат на південному сході Австралії, найменший за територією штат у континентальній частині країни. Населення 5,496 млн чоловік (2009). Столиця й найбільше місто - Мельбурн. Офіційне прізвисько - "Садовий штат". Девіз - "Мир і процвітання". Морським символом штату є ганчірник.

Площа Вікторії становить 237 629 км кв ( 6-е місце серед штатів). Вища гора штату - гора Богонг (1986 м).

Північна границя Вікторії проходить по південному березі ріки Муррей, а також по південному краю Великого Водородільного хребта, що тягнеться уздовж східного узбережжя й закінчується на захід від Балларата.

У Вікторії є велика річкова мережа. Найбільше значення має система ріки Муррей. Серед інших рік: Овенс, Гоулберн, Меррі та ін.

В 1788 році Австралія була розділена на східну частину, що називалася Новий Південний Уельс, і на західну частину за назвою Нова Голландія. Перше європейське поселення на території нинішньої Вікторії - Салліван Бей - було засновано в 1803 році віце-губернатором Девідом Коллінсом у затоці Порт-Філіп. Поселенці в кількості 308 каторжників, 51 матроса, 17 вільних переселенців, 12 цивільних службовців, місіонера і його дружин були направлені з Англії на кораблі Калькутта під командуванням капітана Даніеля Вудріффа в основному через острах, які французи, що досліджували цей район, можуть заснувати своє власне поселення й тим самим зазіхнути на права Великобританії на континент. Наступним поселенням став Портленд на західному узбережжі штату. Мельбурн був заснований в 1835 році Джоном Бетманом [9].

Регіон навколо Мельбурна називався Округ Порт- Филлип і мав статус окремо керованої частини Нового Південного Уельсу. В 1851 році Великобританія відокремила цей регіон від Нового Південного Уельсу, утворивши нову колонію Вікторія.

В 1901 році штат Вікторія ввійшов до складу Австралійського Союзу. У результаті золотої лихоманки Мельбурн став фінансовим центром Австралії й Нової Зеландії. З 1901 по 1927 роки, поки йшло будівництво Канберри, Мельбурн залишався столицею Австралії. У цей час він був найбільшим по населенню містом Австралії й другим (після Лондона) у Британській імперії. Хоча Мельбурн зберігає роль важливого й впливового фінансового центра, де розташовані штаб-квартири багатьох австралійських і міжнародних компаній, в 1970-1980 роки він був поступово обійдений Сіднеєм по значимості.

Серед основних туристичних визначних пам'яток Вікторії є:

– Мегаполіс Мельбурна, особливо внутрішні міські райони і визначної пам'ятки міського центра, такі як Казіно Корона, Мельбурнський зоопарк, Мельбурнський музей, Мельбурнський акваріум, Наукова фабрика, відкритий зоопарк Веррібі, райони Доклендс, Соуфбенк тощо.

– Регіон золотої лихоманки з історичними містами Балларат, Бічвоф, Бендіго тощо.

– Природні визначні пам'ятки, такі як Дванадцять апостолів, Вільсонс- Промонторі, Національний парк Гремпіанс, малі пінгвіни (особливо на острові Філіпа й у районі Сент- Килда), печери Бачен і озера Гіпсленд.

– Гори Данденонг (особливо залізниця Паффинг Біллі) тощо.

4.7 Північна територія

Північна Територія має статус території Австралії. Її площа складає 1 346 200 кв. км; столиця Дарвін (основний порт). Найбільше місто Аліс-Спрінгс. Спочатку частина Південного Уельсу, анексована в 1863 Південною Австралією, але з 1911 до 1978 (до введення самоврядування) була під управлінням австралійського уряду Співдружності.

Велика частина -- тропіки, великі перепади температур, невелика кількість опадів, використовуються артезіанські свердловини; хребет Макдоннелл (гора Зейл 1510 м); Кокосові острови і острів Різдва входять у Територію з 1984.

На території Північої Австралії були знайдені наскальні малюнки тварини, птахів і риб віком 50-60 тис. років. Зараз вони на території Національного парку Какаду.

З виробництва у території представлені виробництво м'яса, креветок; видобуток бокситів (Гоув), золота і міді (Теннант-Крік), урану (Рейнджер).

4.8 Австралійська столична територія

Австралійська столична територія, (далі - АСТ) - територія в складі Австралійського союзу, що включає місто Канберру, а також невелику сільськогосподарську зону й Національний парк Намаджи. Населення 339,9 тисяч чоловік (7-е місце, дані 2007 р.). Села й співтовариства, розташовані в АСТ, включають Уильямсдейл (англ. Wіllіamsdale), Топ Наас (англ. Top Naas), Уриарра (англ. Urіarra), Тарва (англ. Tharwa), Оакс Эстейт (англ. Oaks Estate), Пирсес Лемент (англ. Pіerces Creek) і Хол (англ. Hall). Площадь - 2358 кмІ (8-е место).

Проект нової столичної території з'явився наприкінці XІХ століття, у процесі створення Австралійського Союзу. В 1901 році була підписана австралійська конституція, відповідно до якої Новий Південний Уельс повинен був передати невелику ділянку землі на півдні штату новому федеральному уряду. Місце для майбутньої столиці було обрано як нейтральне положення між двома найбільшими містами Австралії - Сіднея й Мельбурна, що претендують на звання столиці. Територія була передана державі в 1911, і в 1913 році почалося будівництво Канберри [14].

Федеральний уряд офіційно переїхав з Мельбурна в Канберру лише 9 травня 1927 року, коли завершилося будівництво будинку парламенту. Перший час частина відділів і департаментів продовжували залишатися в Мельбурні, але пізніше поступово були переміщені в нову столицю.

Територія спочатку була відома як Територія федеральної столиці, в 1938 році була офіційно перейменована в Австралійську столичну територію.

Висновки

Австралія -- єдина країна, яка займає цілий континент. Розташована на південному сході східної півкулі Землі. Простягається на 3200 км з півночі на південь від 10°41' пн.ш. (мис Йорк) до 39°11' пд. ш. (мис Південно-Східний) і на 4100 км із заходу на схід від 113°05' сх. д. (мис Стіп-Пойнт) до 153°34' сх. д. (мис Байрон). На півночі омивається морями Тімор, Арафурським і протокою Торреса, на сході -- Кораловим і Тасмановим морями, на півдні -- протокою Басса і Індійським океаном, на заході -- Індійським оке¬аном. Союзу належать також острови Картье, Ашмор, острів Різдва, Кокосові острови, острови Херд, Макдональд, Норфолк. За площею вона стоїть на шосто¬му місці в світі, за кількістю населення -- вона серед невеликих країн, а за його густотою (2 чоловіка на 1 км кв) -- на одному з останніх місць.

Сучасна Австралія виникла трохи більше 200 років тому як так звана «біла переселенська колонія» Великобританії. Зараз це цілком самостійна країна, але формально її главою залишається англійська королева. Австралія економічно високорозвинена країна. За абсо¬лютними розмірами свого ВНП вона входить до групи перших 15 країн, а в розрахунку на одного жителя стоїть на рівні колишньої метрополії -- Великобританії. Водночас у світовому поділі праці Австралія має аграрно-сировинну спеціалізацію. Віддаленість від Європи перестала бути вирішальним чинником її географічного положення. Технічний прогрес на транспорті і в засобах зв'язку зблизив її з іншими континентами. Позитивного значення набуває відносна близькість Австралії до країн Південно-Східної і Східної Азії та Океанії.

Туризм в Австралії має таку ж структуру, як і в інших розвинених країнах. До 3 млн іноземних туристів відвідує Австралію щороку, переважно з Нової Зеландії, Японії і Південно-Східної Азії. Стримуючим чинником розвитку іноземного туризму залишається висока вартість авіаперельотів із Західної Європи і США. Туристична база Австралії включає як природні, так і історико-культурні об'єкти. Серед природних найбільшу популярність мають національні парки «Великий Бар'єрний риф» і «Улуру». Останній розташований в центрі континенту і відомий масивом Аєрс-Рок. Австралія бідна старожитностями, але сучасні комплекси культурних закладів у столицях штатів відповідають найвищим світовим стандартам.

Список використаної літератури

австралія соціокультурний національний

1. Австралия. Очерк экономической географии. - Л. - 2009.

2. Архипов, Всеволод Яковлевич. Австралия в мировой экономике / В. Я. Архипов; Рос. акад. наук, Ин-т востоковедения. - М. : Вост. лит., 2005 (ППП Тип. Наука). - 205 с.

3. Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник, Москва 2008.

4. Вейле, Карл. История человечества : Австралия и Океания. - СПб. : Полигон, 2004 (ГУП Чехов. полигр. комб.). - 221 с.

5. Говор, Е. В., Массов, А. Я. Российские моряки и путешественники в Австралии / сост. Е. В. Говор, А. Я. Массов. - Москва : Восточная лит., 2007. - 380 с.

6. Деркунская С. И. Страны и народы мира. Австралия и Океания / [пер. с нем. Деркунская С. И.]. - Москва : Мир книги, 2009. - 70 с.

7. Мазуров, Юрий Львович. Австралия: культ наследия / Ю. Л. Мазуров ; Рос. науч.-исслед. ин-т культур. и природ. наследия им. Д. С. Лихачева [и др.]. - Москва : Рос. НИИ культур. и природ. наследия, 2006 (Тула : ИПП <Гриф и К>). - 200 с.

8. Народы Австралии и Океании. Под ред. С. А. Токарева и С. П. Толстова. М., 2010.

9. Низовский, Андрей Юрьевич. Неразгаданные тайны Австралии и Океании / А. Низовский. - М. : Вече, 2005. - 376 с.

10. Сашин Г.З. Австралия. Очерк новейшей истории. - М.: ОЛМА, 2006.

11. Строгов М. Австралия : Путеводитель. - 5-е изд. - М. : Авангард, 2005 (Тула : ИПО Лев Толстой). - 160 с.

12. Australian Bureau of Statistics. Labour Force Australia. Cat#6202

13. Australian Film Commission. What are Australians Watching?, Free-to-Air, 2005--2010

14. Department of Foreign Affairs and Trade (2003). Advancing the National Interest.

15. Department of Immigration, Multicultural and Indigenous Affiars. (2010). The Evolution of Australia's Multicultural Policy.

16. Gillsepie, R. (2010). Dating the first Australians. Radiocarbon 44:455-472

17. Greenwood G. Australia. A social and political history. Sydney. 2009;

18. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bl.html

Додаток А

Размещено на Allbest.ru