Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна характеристика Австралії

ЗМІСТ

• ВСТУП
• Розділ 1. Макроекономіка країни
• 1.1 Основні економічні показники
• 1.2 Фактори і динаміка економічного росту
• 1.3 Стратегія економічного розвитку
• Розділ 2. Галузева структура економіки
• 2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)
• 2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)
• 2.3 Третинний сектор (сфера послуг)
• Розділ 3. Країна в світовому господарстві
• 3.1 Структура зовнішньої торгівлі
• 3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Австралії
• 3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

Австралія - високорозвинена індустріально-аграрна країна з багатогалузевою економікою й високим науково-технічним потенціалом. Займає 12-е місце серед членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) по основних статистичних показниках, включаючи життєвий рівень населення. Вибір теми був обумовлений тим, що останнім часом Австралія перетворилася в країну, що має один із найшвидших темпів економічного розвитку. При цьому, її економіка вважається достатньо балансованою, тобто оптимально поєднує різні галузі з метою забезпечення найвищого рівня її загальної конкурентоспроможності.

Актуальність обраної теми, пояснюється ще й тим, що рівень життя в Австралії на сьогоднішній день є одним з найвищих в світі, а досягти цього можна було за умов досить потужного економічного розвитку.

Ступінь вивчення проблеми економічного розвитку Австралії, показує, що останнім часом вона отримала новий поштовх до аналізу серед науковців. Так можна виділити праці таких вчених як: Строгов М., Сашин Г.З., (які досліджували проблеми соціально-економічного розвитку країни), Мазуров, Ю.Л, Говор, Є.В., Масов, А.Я. (які досліджували проблеми економічного розвитку в регіональному розрізі) та ін. разом з тим, багато питань економічного розвитку, економічної політики, особливо зовнішньої, залишається на сьогодні не достатньо вивченими.

Що стосується специфіки інформаційної бази слід зазначити, що в роботі були використані праці Строгова М. [11], Сашина Г.З. [10], Мазурова Ю.Л. [7], Говора Є.В., Масова А.Я. [5]. Також були використані статистичні та аналітичні даних таких організацій як: СОТ, МВФ, ЦРУ, МБРР, АСЕАН, ООН тощо.

Об'єктом дослідження є економічна система Австралії, її розвиток та процес управління нею.

Предметом дослідження є механізми забезпечення сталого економічного розвитку країни та ефективність збалансованого розвитку різних галузей економіки.

Метою роботи є аналіз економічного розвитку Австралії та виокремлення його особливостей та характерних рис.

В процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

– проаналізовані основні економічні показники розвитку Австралії;

– визначені фактори і динаміка економічного росту;

– проаналізована стратегія економічного розвитку;

– визначена та проаналізована галузева структура економіки;

– дана характеристика структури зовнішньої торгівлі Австралії;

– проаналізований рівень іноземних інвестицій та державного боргу;

– визначене місце Австралії в конкурентній середі міжнародної економічної спільноти.

Під час проведення дослідження були використанні такі методи: аналізу, порівняльний, статистичний, історичний, конкретно-описовий тощо.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз економічної ситуації Австралії її економічної політики та основних показників розвитку, який об'єднав у собі дані багатьох розрізнених організацій, світових форумів тощо і дав змогу комплексно підійти до проблеми визначення місця Австралії в конкурентоспроможному середовищі розвинутих країн світу.

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні при підготовки методичних та дидактичних матеріалів для відповідних дисциплін, а також з метою проведенні подальших наукових досліджень.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків; містить 35 сторінок тексту, 4 рисунки, 10 таблиць. Список використаної літератури включає 15 найменувань, 4 електронних матеріали та 11 публікацій.



Розділ 1. Макроекономіка країни

1.1 Основні економічні показники

Економіка Австралії -- розвинена ринкова система західного зразку. Рівень ВВП на душу населення близький до основних західноєвропейських країн. Країна була визнана третьою зі 170 за рівнем Індексу людського розвитку (Індекс розвитку людського потенціалу) (2013). Зростання економіки продовжувався, не дивлячись на світову економічну кризу. Однією з основних причин успіху є економічні реформи -- приватизація, дерегуляція і реформа податкової системи, що проводились урядом Ховарда.

В Австралії не було рецесії з початку 1990-х років. У квітні 2009 безробіття знизилося до 5,1%, досягнувши найнижчого рівня за період з 1970-х років. Зараз безробіття складає 4,3%. Сектор послуг, що включає туризм, освіту і банки, складає 45% ВВП. Сільське господарство і видобуток природних ресурсів -- 5% і 8% ВВП, але при цьому складають помітну частку експорту. Головні покупці австралійської продукції -- Японія, Китай, США, Південна Корея і Нова Зеландія. Багато хто з економістів однак вказують на проблему зовнішньоторговельного дефіциту при ому що Австралія перетворюється на основного сировинного експортера в Світі [4, с. 207]. Більшість населення становлять в основному нащадки переселенців з Великобританії та Ірландії - англо-австралійці. На липень 2014 року кількість населення Австралії становила 22 357 тис. чол. (табл. 1.1), густота населення країни - 2,5 чол. на 1 кв. км. Австралія посідає восьме місце за рівнем життя у світі.

Зауважимо, що населення країни постійно зростає, що свідчить про сприятливі демографічні умови, високий рівень життя та соціального обслуговування в країні, в тому числі й медичного. В Австралії переважають особи, в межах 15-6 років, тобто працездатне населення переважає не працездатне майже втричі.

Таблиця 1.1

Населення Австралії в 2014 р.

Назва показника	Одиниці виміру	Всього
1	2	3
Чисельність	тис. осіб	22375
Густота населення	осіб./кв. км	2,5
Народжуваність	осіб/1000 жит. (%)	31
Смертність	осіб./1000 жит. (%)	11
Природній приріст	осіб/1000 жит. (%)	20
Механічний приріст	осіб/1000 жит. (%)	5,1
Середня тривалість життя	років	82,2
Сумарний коефіцієнт народжуваності	дітей/жінку	1,4
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)	%	78

Що ж стосується середньої тривалості життя, то вона сягає аж 80 років що знову ж таки свідчить про високий рівень життя в країні. Далі проаналізуємо основні макроекономічні показники країни (табл. 1.2)

Таблиця 1.2

Основні макроекономічні показники Австралії в 2014 р.

1	Всього (валовий показник)	На душу населення
	2	3	4	5
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -	млн. дол.	882362	$/осіб	55589
рівень економічного розвитку:
Темп росту ВВП в 2004-2013 гг.	% в рік	4,3	X	X
Темп росту ВВП в 1990-1999 гг.	% в рік	3,9	X	X
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)	млн. дол.	897217	$/осіб	57542
сільське та лісне господарство	%	62805,19	X	X
промисловість та будівництво	%	215332,08	X	X
сфера послуг	%	619079,73	X	X
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)	тис. осіб.	12724	раб./100 жит.	56,8
сільське та лісне господарство	%	5	X	X
промисловість та будівництво	%	26	X	X
сфера послуг	%	69	X	X
Рівень безробіття	%	3,7	X	X
Темп інфляції	%	2,1	X	X
Середня облікова ставка Центробанка	%	7	X	X
Кредитна ставка приватних банків	%	28-35	X	X
Доходи держбюджету	млн. дол.	396500	$/осіб	17780,27
Витрати держбюджету	млн. дол.	426500	$/осіб	19125,56
Державний борг	млн. дол.	109400	$/осіб	4905.83
Обсяг грошей в обігу	млн. дол.	1275000	$/осіб	57174.89
Обсяг квазі-грошей в країні	млн. дол.	231800	$/осіб	10394.62
Обсяг споживчого кредиту	млн. дол.	27900	$/осіб	1251.12
Вартість вільно акцій, що вільно продаються	млн. дол.	987400	$/осіб	44278.03
Запаси валюти та золота	млн. дол.	272500	$/осіб	12219.73
Зовнішній борг	млн. дол.	89300	$/осіб	4004.48

Можемо зробити висновки, так само, як в інших розвинених промислових країнах, в Австралії все більшого значення набувають фінансова діяльність і сфера послуг. Крім того, дані таблиці свідчать про досить високий рівень показників державного бюджету, особливо в перерахунку на кількість мешканців. Окремої уваги слід приділити обсяг грошей в обігу та рівень золотовалютних резервів, які є одними з найнижчих у порівнянні з іншими примо слово розвинутими країнами.

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

Економічне зростання Австралії обумовлене низкою факторів, серед яких особливе місце посідає забезпеченість Австралії майже всіма видами корисних копалин та її науковий потенціал. Це одна з найбільш багатих мінеральними ресурсами країн світу. Нові відкриття мінеральних ресурсів, зроблені на континенті за останні десятиліття, дозволили країні вийти на одне з перших місць у світі по запасах і видобутку таких корисних копалин, як кам'яне вугілля, уран, залізні, марганцеві, свинцево-цинкові й мідні руди, боксити, нікель, золото, срібло, алмази, кобальт, тантал і ін. Геологічними розвідками встановлено, що в надрах Австралійського материка й на шельфі в його берегів перебувають великі родовища нафти й природного газу.

Ключова роль у господарстві країни належить гірничодобувній промисловості й сільському господарству, що істотно відрізняє Австралію від інших промислово розвинених країн і чимось зближає її з Канадою. По видобутку ряду металоруд (залізної руди, цинку, свинцю) Австралія посідає передові місця у світі.

З урахуванням розмірів континенту й порівняно нечисленного населення не дивні різкі територіальні контрасти в рівні обжитості й економічного розвитку. Це обумовлює розміщення продуктивних сил, та як наслідок ефективного економічного районування, що також впливає на загальноекономічні показники розвитку країни. Загалом на території Австралії найбільше часто виділяється 5 великих економічних регіонів, кожний з яких має свою економічну спеціалізацією [6, с. 32]:

1. Південно-Східний - економічне "ядро" держави. Регіон охоплює штати Новий Південний Уельс, Вікторію, південно-східну частину Південної Австралії що прилягає до них й включає у свій склад територію федеральної столиці. Тут перебувають найбільші міста континенту - Сідней і Мельбурн, проживає не менш 2/3 усього населення країни, виробляється близько 80% продукції обробної промисловості, зосереджене до 70% поголів'я овець, більше половини довжини залізниць і т.п. Таке значення регіон отримав внаслідок сприятливих природних умов і ранньої колонізації (Додаток А);

2. Північно-Східний регіон охоплює територію штату Квінсленд зі столицею Брісбен (третє місто країни за чисельністю населення). Кліматичні умови мало комфортні для економічної діяльності, проте регіон виділяється своїм тваринництвом (особливо розведенням великої рогатої худоби), гірничою промисловістю;

3. Західно-Центральний - самий великий по площі (40% території країни) і самий посушливий (саме в його межах розташовані Велика Піщана пустеля, пустеля Гібсона й Велика пустеля Вікторія). У внутрішньодержавному поділі праці виділяється гірничодобувною промисловістю й збором пшениці;

4. Північний регіон відрізняється екстремальністю природних умов, слабким освоєнням (що пояснюється також наслідками раніше проведеної політики "білої Австралії", забороною на в'їзд у країну азіатських мігрантів). Основа економіки регіону - знов-таки гірничодобувна промисловість і сільське господарство;

5. Тасманія, що займає унікальне положення серед інших регіонів завдяки острівному положенню, природним умовам у зоні помірного клімату. Економічний профіль острова зв'язаний головним чином з розвитком гідроенергетики й кольорової металургії, туризму, сільського господарства [19, с. 460].

Також, особливої уваги заслуговує розгляд стану науки й освіти як, безсумнівно, однієї з рушійних сил прогресу. Австралійська наука й освіта вийшли далеко за межі країни. Австралія має у своєму розпорядженні значні кваліфіковані кадри. Багато менеджерів і технічний персонал мають досвід роботи за кордоном. Майже половина працюючих має дипломи різних навчальних закладів, у тому числі університетів. З'явився значний прошарок науковців і технічних фахівців, що користуються міжнародним визнанням. Їм належить велика кількість винаходів і розробок нових технологій у гірничодобувній промисловості, сільському господарстві, у переробних галузях, а також у медицині, утворенні й у ряді інших сфер економіки.

Всі фактори економічного зростання впливають в першу чергу на рівень ВВП каїни (табл. 1.4).

Таким чином, можемо бачити постійне поступове зростання ВВП країни, причому і в на душу населення не дивлячись навіть на те, що останнім часом населення країни отримали потужний поштовх до зростання, однак при цьому по темпах розвитку ВВП навіть дещо випереджав збільшення кількості населення країни (рис. 1.1., 1.2).



Таблиця 1.4

Рівень ВВП країни в 2004-2014 рр.

ВВП країни млн. дол.
2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
505567.4	540822.3	557548.8	563180.6	602453.0	629896.6	673821.4	720809.1	771073.5	824843.0	882362.0
ВВП на душу населення
2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
32847	32974	34882	37478	36642	36583	37040	38176	39559	41060	55589

Джерело: Australian Bureau of Statistics

Рис. 1.1 Динаміка зростання ВВП Австралії, млн. дол.

Джерело: Australian Bureau of Statistics

Рис. 1.2 Динаміка зростання ВВП на душу населення в Австралії, млн. дол.

Таким чином бачимо, що ВВП країни особливо стрімко зросло за останні роки, навіть не дивлячись на те, що в світі панувала економічна криза. Це може свідчити лише про вдалу економічну політику та потужну економіку, яка має високий рівень конкурентоспроможності, а експорті товари завжди користуються попитом.

1.3 Стратегія економічного розвитку

В останні роки в країні здійснюється структурна перебудова економіки. У результаті проведених у вісімдесятих роках корінних структурних змін і завдяки значним капіталам, вкладеним в австралійську економіку (особливо в гірничодобувні й енергетичні галузі, яким належить ключова роль в економіці країни), а також впровадженню новітніх технологій, в Австралії спостерігається стабільний економічний підйом.

Істотний внесок у розвиток економіки Австралії, а також у цілому світової науки й техніки вносять австралійські вчені й дослідники, яким належить велика кількість винаходів і розробок нових технологій у гірничодобувній індустрії, у сільському господарстві, у переробних і в інших галузях промисловості, що використовують високі технології, а також у медицині, освіті й у ряді інших сферах економіки.

Експерти пояснюють зростання стабільності економічної системи Австралії в період після 1945 року тим, що в її економіці усе більше знижується важливість таких "ненадійних" у сучасному розумінні галузей, як сільське господарство й гірничодобувна промисловість. Австралії вдалося домогтися великого прогресу в розвитку постіндустріальної економіки, що базується на послугах. Останні роки найбільш швидко зростаючими секторами є торгівля нерухомістю й надання бізнес-послуг, і, як очікуються, саме ці сектори стануть найбільшими в найближчі кілька років.

Економічне зростання дев'яностих років характеризувалося високою продуктивністю праці, розміщенням капіталу в сферах найбільшої прибутковості й швидкою інновацією. Кілька важливих рішень економічної політики, таких як дерегуляція ринку, політика конкуренції й децентралізація ринку праці, стали основою цього процесу. Одним з найважливіших факторів дев'ятирічного росту було рішення уряду домогтися профіциту бюджету і його прихильність меті втримання інфляції у встановлених рамках [20, с. 190].

Економічна модель Австралії не відрізнялася стабільністю при зміні урядів. Кожний новий кабінет пропонував своє бачення економічної політики тому, варто розглядати економічну політику в розрізі кабінетів Урядів.

Так, основними питаннями для Кабінетів Говарда стали нова податкова система, імміграція, війна в Іраку, а також політика відносно корінного населення. Джон Говард виступав за збереження монархічної системи управління (Австралія перебуває під володарюванням англійської королеви).

Його Уряд оголосив, що цілком розрахувався із боргами у сумі $96 мільярдів, що дістався йому у спадок після приходу до влади 1996. Час урядування Говарда відзначено постійним зростанням економічних показників. Рівень безробіття впав з 8,1% (1996) до 4,1% (2011). Говард часто казав, що управління економікою є найсильнішим пунктом роботи Уряду. Ці слова підтверджували результати виборів, оскільки більшість електорату вважала, що Уряд Говарда краще керуватиме економікою, ніж його опоненти.

Сьогоднішній кабінет на чолі з Гіллард на пості прем'єр-міністра почав рух на зустріч із представниками найбільших добувних компаній із приводу дискусійного податку на оренду мінеральних ресурсів, запропонованого Австралійською лейбористською партією при К. Радді, що викликав багато розмов. Гіллард змогла досягти попередньої згоди з ними.

Серед знакових заходів уряду Гіллард необхідно виділити:

– закріплення 35% місць у партійному списку за жінками;

– виділення 300 мільйонів доларів на роботу з населенням, що піддано самогубствам і депресії;

– цензура Інтернету, щоб люди не мали "вільний доступ до сцен насильства";

– планує закріпити юридичне право на культурну автономію аборигенів.

Напередодні виборів у серпні 2014 року вона яро виступала за перетворення Австралії в республіку. Ця позиція багато в чому відповідає суспільним настроям у країні: у лютому 1998 року в столиці Австралії Канберрі пройшов конституційний конвент, де більшість із проголосували за перетворення Австралії в республіку. В 2009 році було проведене соцопитування, де 46% австралійців виразили бажання, щоб Австралія стала республікою [21, с. 211].

Економічна політика Австралії знаходить своє відображення у Рейтингу конкурентоспроможності країн (IMD), в якому в 2014 р. Австралія займала 7 місце із показником 88,934. Рейтинг конкурентоспроможності країн відбиває здатність національних систем управління створити сприятливі умови й конкурентоспроможне середовище для суб'єктів підприємницької діяльності.



Розділ 2. Галузева структура економіки

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

Сучасна Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20% світового експорту сільськогосподарської продукції), що об'єднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14% усього світового поголів'я овець (понад 150 млн. голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30% усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна -- один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони -- капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт. Орні території займають менше 10% від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70% до 80% врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу.

Пшеницю, як і інші зернові культури (овес, ячмінь, кукурудза), крім рису, в основному вирощують на богарних землях без застосування штучного зрошення, але вносять фосфорні добрива. Зернове господарство носить в основному екстенсивний характер. Крім пшениці велике значення в рослинництві має вирощування кормових культур, таких, як конюшина, люпин та інші бобові, райграс та інші трави. В умовах вкрай посушливого клімату і нерівномірного випадання опадів величезне значення для сільського господарства має штучне зрошення, причому не тільки у внутрішніх частинах континенту, але і в прибережних вже обжитих і освоєних районах, де воно сприяє підвищенню врожайності та інтенсифікації господарства [11, с. 90].

У Квінсленді і на північних прибережних рівнинах Нового Південного Уельсу вирощують цукрову тростину. Її виробництво високо механізоване, традиційне ручне збирання тростини залишилося в минулому. В Австралії вирощують також бавовну, рис, тютюн, фрукти помірних і тропічних широт, сорго, олійні культури. В усіх штатах, а особливо в Новому Південному Уельсі, Вікторії і Південній Австралії, розвинуте виноградарство. Австралійські вина йдуть не тільки на внутрішній, але й на світовий ринки.

Вівчарство набуло поширення у всіх штатах країни. Третина національного поголів'я овець знаходиться в посушливому «пасторальному» поясі, причому більшу його частину становлять мериноси. В областях, де випадає від 380 до 635 мм. дощу в рік, тваринництво межує з рослинництвом, де зосереджено 40% усього поголів'я овець. У цьому випадку характерний приклад штату Вікторія, де сільське господарство має змішаний характер, і розведення овець і ягнят супроводжує виробництво пшениці.

Молочне господарство відрізняється особливо високою інтенсивністю. Теплий клімат країни дозволяє утримувати молочну худобу протягом усього року на пасовищах. У районах, де бувають сильні вітри, щоб захистити тварин від них, по межах паддоком висаджуються дерева й густі чагарники. На багатьох фермах використовуються також концентровані корми місцевого фабричного виробництва та імпортні з додаванням вітамінів і симуляторів зростання. Найбільш поширені породи молочної худоби - джерсі, Гернсі, Гольштейн і виведені до Австралії ілловарскій шортгон. Молочні ферми розміщуються головним чином у прибережних районах, де випадають порівняно велика кількість опадів. З молочним господарством пов'язано свинарство [2, с. 114].

Розвинене в Австралії і птахівництво. Птахівницькі ферми невеликі за розмірами і вузькоспеціалізовані: на одних розводять курей, на інших відгодовують бройлерних курчат, треті поставляють яйця і почасти тушки курей. Експортують живі кури, охолоджені тушки і яйця. З інших видів тваринництва можна відзначити розведення коней, переважно скакових, і верблюдів.

Таблиця 2.1

Основні показники сільського господарства Австралії в 2015 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сільського господарства	млн. $	264708.6	$/нас.	12032.2
Зайнятість в сільському господарстві	тис. роб.	617.8	нас./роб.	35.6
Продуктивність праці	$/роб.	428469.7	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Зерно, всього	тис. т	34942	кг/осіб	1.56
М'ясо, всього	тис. т	3979	кг/осіб	0.18
Фрукти та овочі, всього	тис. т	5321	кг/осіб	0.24
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)	тис. т	1221	кг/осіб	0.05
Бобові (квасоля, горіх, нут ін.)	тис. т	1806	кг/осіб	0.08
Оліє місткі (в перерахунку на олію)	тис. т	862	кг/осіб	0.04
Цукрові рослини (очерет, буряки)	тис. т	31457	кг/осіб	1.41
Молоко, всього (всі види)	тис. т	9388	кг/осіб	0.42
Яйця курячі, качки	тис. т	159	кг/осіб	0.01
Стимулюючи (смакові)	тис. т	381	кг/осіб	0.02
Тютюн	тис. т	4000	кг/осіб	0.18
Волокнисті (бавовна, льон, джут ін.)	тис. т	512	кг/осіб	0.02
Вилов риби	тис. т	246	кг/осіб	0.01

Таким чином, бачимо що Австралія найбільше виробляє, в розрахунку на душу населення такі продукти як зерно та цукрові рослини, а також молочну продукцію. При цьому можна цілком стверджувати про певну продовольчу безпеку населення країни, оскільки всіх інших видів продукції сільське господарство Австралії виробляє таким чином, що можна забезпечити населення країни в усіх необхідних харчових продуктах, однак за умов додаткового ввозу таких продуктів як м'ясо та риба.

Що стосується зонального розміщення сільського господарства, то необхідно відмітити його суттєву відмінність в різних регіонах країни. На східному узбережжі Австралії клімат теплий і м'який, тому тут на пасовищах вирощують овець для забою, виписують молочних корів і займаються садівництвом, а також зерновим господарством. На західних схилах Великого Вододільного Хребта, де випадає достатня кількість опадів, простягається смуга лісових червоно-бурих ґрунтів, багатих перегноєм, і при внесенні добрив придатних для вирощування пшениці та інших культур. Саме тут і протягується "пшеничний пояс" Австралії. Південно-західній частині Австралії властивий середземноморський клімат, який сприяє розвитку інтенсивного землеробства. Штат Вікторія і південно-західні передгір'я Нового Південного Уельсу має субтропічний клімат, який сприяє вирощуванню фруктових дерев, різних овочів та кормових трав [4, с. 71].

Рясні опади і невеликі коливання температур на о. Тасманія дозволяють розводити велику рогату худобу та овець. Степові і напівпустельні райони Австралії - найбільші у світі області вівчарства. Вівці, перебуваючи на приватних фермах, круглий рік містяться на природному підніжному корму.

економіка торгівля інвестиція австралія

2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

Австралія багата на мінеральні ресурси. Видобування їх почалося в XIX ст. у зв'язку з попитом Англії. В кінці століття країна експортувала в значних розмірах золото, срібло і такі кольорові метали, як мідь, свинець, цинк.

Гірнича промисловість Австралії входить в число 5 найбільших продуцентів мінеральної сировини в світі. В Австралії високорозвинені вугільна, залізорудна, марганцево-, золото-, нікеле- та титанодобувна, бокситова, вольфрамова, міднорудна, олов'яна, свинцево-цинкова, уранова і гірничохімічна промисловість. Видобувається пірит, тальк, природні бітуми, азбест, циркон, монацит, бісмут (побічний продукт переробки свинцевих та мідних руд), тантал, алмази, будівельна сировина, дорогоцінне та виробне каміння. Австралія є світовим провідним виробником програмного забезпечення виконання гірничих робіт. Гірничодобувна промисловість, в якій велика частка належить іноземному капіталу, дає понад 1/3 всієї промислової продукції країни і має експортну спрямованість. Більшість прибуткових родовищ Австралії знаходяться близько до поверхні землі. Австралійська мінеральна сировина експортується більш ніж в 100 країн світу, в першу чергу - в країни Азії. Загальна вартість мінеральної продукції країни у 2013-2014 фінансовому році склала 36 млрд. 741 млн. австралійських доларів, динаміка позитивна (+4% річних). Австралія випереджає інші країни по виробництву бокситів, алмазів, свинцю і циркону. Вона є найбільшим у світі експортером вугілля, зал. руд, бокситів, алмазів, свинцю, алмазів та цирконового концентрату. Австралія посідає 2-е місце у світі за експортом бокситів і урану і 3-є місце - за експортом золота й алюмінію. В кінці ХХ ст. найбільшою галуззю добувної промисловості є вугільна, на частку кам'яного вугілля припадає 10% австралійського експорту, другою в А. за значенням є алюмінієва підгалузь (боксити, глинозем, алюміній). Загалом в 2013-2014 р. добувна промисловість давала 7% ВВП Австралії, а продукція цієї галузі становила 22% експорту [25, с. 108]. При цьому мінеральний експорт Австралії у 2005-2006 становив $43.8 млрд., в 2013-2014 оцінювався бл. $74.6 млрд. ($48 млрд. - метали і металічні к.к.), прогноз на 2006-2007 рр. - $59.9 млрд.

Таблиця 2.2

Основні показники промисловості Австралії в 2015 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП промисловості	млн. $	352944.8	$/нас.	16042.94545
Зайнятість в промисловості	тис. роб.	3212	нас./роб.	6.96
Продуктивність праці	$/роб.	109883.2	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Електроенергія	млрд. кВт-ч	249914	кВт-ч/осіб	1120690
Видобуток нафти	млн.т	27.65	кг/осіб	1.24
Споживання нафти	млн.т	7.2	кг/осіб	0.32
Видобуток природного газу	млн. м3	42.3	м3/осіб	1.90
Споживання природного газу	млн. м3	29.4	м3/осіб	1.32
Видобуток вугілля	млн.т	409.2	кг/осіб	18.35
Споживання вугілля	млн.т	132.2	кг/осіб	5.93
Чавун та феросплави	млн.т	2.1	кг/осіб	0.09
Сталь	млн.т	7.3	кг/осіб	0.33
Алюміній	тис. т	1950	кг/осіб	0.09
Цемент	тис. т	9000	кг/осіб	0.40
ін.	тис. т	21117	кг/осіб	0.94

Австралія у світі є основним постачальником мінеральної сировини (залізна руда, кам'яне вугілля, боксити, поліметалеві руди, коштовне каміння), продовольства (пшениця, м'ясо, молочні продукти), вовни. Водночас важливе місце в економіці країни займає промисловість. У цій галузі зайнято близько 26% працездатного населення.

При цьому в Австралії одна з найвищих рівні продуктивності праці промислових робітників. Також слід відмітити високий рівень видобутку вугілля електроенергії. При цьому рівень споживання вугілля, є одним за найменших серед розвинених країн світу. Також слід відмітити достатньо високий показник вироблення цементу, що свідчить про досить активну будівельну діяльність, а також про збільшення в експорті питомої ваги будівельних матеріалів.

Зауважимо, що нафтогазова промисловість Австралії пов'язана з відкриттям у 1953 р. родовища Раф-Рейндж. Видобуток нафти і газу в промислових масштабах в країні ведеться з 1960 р. (нафтове родовища Муні та ін.). Найбільша фірма що здійснює розвідку і видобуток нафти і газу в Австралії - американська монополія "ESSO". Спільно з австралійською компанією "Broken Hill Proprietary Со. Ltd." ("ВНР") вона веде видобуток в басейні Гіпсленд та ін. У розробці нафтогазових родовищ беруть участь також компанії "Shell" та ін.

Таким чином, Австралія перетворилася на одну з найбільших гірничодобувних країн світу. Вона займає перші місця за видобутком бокситів, алмазів, опалів і свинцю та одне з перших за видобутком вугілля, залізної і марганцевої руд, міді, цинку, олова, нікелю, титану, вольфраму, золота, срібла тощо [5, с. 115].

Слабким місцем залишається забезпеченість рідким і газоподібним паливом, хоча зусиллями останнього часу нафту і газ у помірних кількостях знайдено як на шельфі, так і всередині континенту. Ресурси гідроенергії обмежені, але вони широко використовуються. Каскади ГЕС побудовано на Тасманії і в Австралійських Альпах. На відміну від Канади, експортні галузі Австралії не є важливим споживачем електроенергії, хоча виплавка алюмінію в 90-х роках перевищувала 1 млн. т на рік.

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Структура і географія транспорту Австралії складалися під впливом великих розмірів країни, її колоніального минулого і сучасних потреб. Трансавстралійською вважається лише одна залізниця завдовжки 1800 км (Порт-Пірі - Калгурлі), яка з'єднує Південну і Західну Австралію. Перетнути країну з півдня на північ можна лише спочатку залізницею, а потім шосе. Австралія майже не має свого морського флоту, хоча в країні багато спеціалізованих портів і кожна столиця штату є портом.

Трубопроводи почали будуватися тільки останнім часом. В той же час Австралія зуміла якнайкраще скористатися з можливостей авіаційного та автомобільного транспорту. Вона має три авіакомпанії міжнародного класу, великі аеропорти в Сіднеї, Мельбурні, Брісбені і Перті і транзитний аеропорт в Дарвіні. Авіація широко використовується для зв'язків усередині країни не тільки між містами, а й між окремими фермами. Користуються нею і в сільськогосподарському виробництві, і в побуті. Є служби «літаюча яловичина», «літаючий лікар», «літаюча пошта» тощо.

Таблиця 2.3

Основні показники сфери послуг Австралії в 2015 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
1	2	3	4	5
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сфери послуг	млн. $	352944,8	$/нас.	15,79
Зайнятість в сфері послуг	тис. роб.	8526	нас./роб.	2,62
Продуктивність праці	$/роб.	41396,29	Х	Х
Транспорт	Х	Х	Х	Х
Довжина залізниці	тис. км	41,5	км/100км кв.	0,54
Довжина автомобільних доріг	тис. км	812,9	км/100км кв.	10,70
в т.ч. з твердим покриттям	%
Довжина судноплавних річок	тис. км	2,3	-
Довжина газопроводів	тис. км	5,6	-
Довжина нафтопроводів	тис. км	2,5	-
Кількість легкових автомобілів	тис. шт.	13872	шт/100 мешк	62,00
Кількість аеропортів	шт.	448
Зв'язок	Х	Х	Х	Х
Кількість стаціонарних телефонів	тис. шт.	34125	шт/100 мешк	152,64
Кількість стільникових апаратів	тис. шт.	20157	шт/100 мешк	90,16
Кількість користувачів Інтернету	тис.	17541	од/100 мешк	78,46
Кількість поштових відправлень	тис.	987582	од/100 мешк	4417,33
Послуги	Х	Х	Х	Х
Витрати на освіту	% ВВП	4,5	$/нас.	1,78
Витрати на охорону здоровя	% ВВП	7,2	$/нас.	2,84
Витрати на НДДКР	% ВВП	7,4	$/нас.	2,92
Витрати на освіту	% ВВП	4,5	$/нас.	1,78
Витрати на охорону здоровя	% ВВП	7,2	$/нас.	2,84
Витрати на НДДКР	% ВВП	7,4	$/нас.	2,92
Військові витрати	% від ВВП	2,3	$/нас.	0,91
Чисельність армії	тис. осіб	53,4	вій/100 мешк	0,23
Туризм	Х	Х	Х	Х
Іноземні туристи	тис. осіб	2897	тур./100мешк.	12,95
Прибуток від вїздного туризму	млн. $	7123	$/нас.	319,42
Виїздні вітчизняні туристи	тис. осіб	7589	тур./100мешк.	33,92
Витрати від виїздного туризму	млн. $	12786	$/нас.	573,36

Таким чином, можна побачити, що доля ВВП що приходиться на сферу послуг приблизно 40%, при тому, що в сфері послуг працює майже 60% працездатного населення. Крім того, можна побачити певну особливість транспортної інфраструктури країни. Зокрема, при недостатньому покритті території залізницею Австралія має чи не найбільшу в світі кількість аеропортів в перерахунку на кількість населених пунктів з населенням понад 1000 осіб. (327). Крім того, однією з особливістю країни можна вважати розподіл ВВП на соціальні сфери: освіту (4,5%), охорону здоров'я (7,2%) тощо. При цьому витрати на збройні сили становить лише 2,3% від ВВП країни. За кількістю автомобілів на душу населення Австралія стоїть на одному рівні з США і Канадою. Майже кожна сім'я має автомобіль. Мережа автошляхів у заселених районах густа і сучасна [1, с. 187].

Туризм в Австралії має таку ж структуру, як і в інших розвинених країнах. До 3 млн. іноземних туристів відвідує Австралію щороку, переважно з Нової Зеландії, Японії і Південно-Східної Азії. Стримуючим чинником розвитку іноземного туризму залишається висока вартість авіапере-льотів із Західної Європи і США. Туристична база Австралії включає як природні, так і історико-культурні об'єкти. Серед природних найбільшу популярність мають національні парки «Великий Бар'єр-ний риф» і «Улуру». Останній розташований в центрі континенту і відомий масивом Аєрс-Рок. Австралія бідна старожитностями, але сучасні комплекси культурних закладів у столицях штатів відповідають найвищим світовим стандартам.

Розділ 3. Країна в світовому господарстві

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

Згідно попереднім даним зовнішньоторговельної статистики Австралії, в 2014 р. країна досягла рекордного показника зовнішньоторговельного обігу, що склав 395 млрд. дол., це на 4,5% вище максимуму 2012 р. і на 26% вище рівня 2013 р. При цьому сальдо зовнішньої торгівлі вперше за останні 9 років склалося позитивне, а його величина (18 млрд. дол.) стала рекордною в історії країни.

Експорт Австралії в 2014 р. досяг 207 млрд. дол., збільшившись на 34% у порівнянні з попереднім роком і на 10,5% перевершивши максимум 2012 р. (187 млрд.). Майже половину приросту експорту забезпечили руди й концентрати металів, ще чверть - паливо (вугілля, газ, нафта). Імпорт Австралії в 2014 р. досяг 189 млрд дол., збільшившись на 19% у порівнянні з попереднім роком, однак не перевершивши рекордний показник 2012 р. (192 млрд.). Майже половину приросту імпорту забезпечили засоби наземного транспорту й паливо.

Зі всіх статей експорту найбільше зростання зафіксовано по позиціях "руди" (на 79%), "чорні метали" (на 63%), "мідь" (на 44%), "вовна й тканини з неї" (на 38%), "паливо" (на 32%), "засоби наземного транспорту" (на 30%), сильне зниження відзначене по позиції "олія" (на 19%) [25, с. 114].

Таблиця 3.1

Зовнішня торгівля Австралії в 2014 р.

	Од. вим.	Експорт	Імпорт
Торгівля товарами	млн. долл.	119889	117019.5
Торгівля послугами	млн. долл.	86816.1	71721.5
Товарна структура:	Х	100%	100%
продовольство	%	13	15
руди та метали	%	21	13
паливо та енергетика	%	16	14
хімічна продукція	%	15	17
машини та обладнання	%	11	11
споживчі товари	%	10	18
ін.	%	14	12
Географічна структура	Х	100%	100%
Китай	%	26	28
Японія	%	15,8	17,7
Південна Корея	%	9,1	10,3
Індія	%	7,3	8
США	%	4,3	5,8
ін.		37,5	30,8

В імпорті зі всіх статей найбільше зростання зафіксовано по позиціях "добрива" (на 59%), "алюміній" (на 47%), "засоби наземного транспорту" (на 46%), "чорні метали" (на 38%), "деревина й продукція деревообробки" (на 32%), "паливо" (на 29%), істотне зниження відзначене по позиціях "дорогоцінні метали й камені" (на 9%), "судна" (на 8%) і "продукти неорганічної хімії" (на 6%).

Рис. 3.1 Торгівельний баланс Австралії за регіонами Світу в 2014 р.

Товарний експорт у Тихоокеансько-Азійський регіон в 2014 р. зріс на 2,7% до 35 млрд. дол. Збільшення попиту в регіоні на австралійські мінерали, метали й енергоносії підштовхувалося упевненим промисловим розвитком і зростанням витрат на інфраструктуру. Вартість експорту Австралії в інші регіони Азію сукупно зріс виріс в 2014 р. на 4,2%. вивіз мінералів підвищився на 13,2%, а промислових товарів на 9,1%. Товарний експорт Австралії в Північну Америку піднявся в 2014 р. на 15,8%, а в країни ЄС 9,2%, тоді як у Африку, у порівнянні з 2013 р., він знизився на 1,9%, а в країни Латинської Америки - на 5%.

Товарний експорт Австралії в АСЕАН в 2014 р. скоротився на 3,1% до 18,2 млрд. дол. Однак деякі країни субрегіоні дали приріст своїх закупівель. Серед них Малайзія (збільшення на 12,4%), Філіппіни (11,5%) і Таїланд (3,3%) [17, с. 212].

Товарний експорт Австралії в країни Східної Європи збільшився на 5,3% і різко зріс на Близький Схід - на 8,4% до 7,2 млрд дол. Так, експорт в Об'єднані Арабські Емірати збільшився на 56,9%. Готова промислова продукція, що в 2014 р. становила 19,9% закупівель Близького Сходу, стала головною товарною групою австралійського експорту в цей регіон.

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Австралії

Інтерес інвесторів до Австралії визначається її економічною, політичною й соціальною стабільністю, величезними природними ресурсами, наявністю висококваліфікованих кадрів. До того ж інвестори розглядають країну не тільки як безпосередній об'єкт капіталовкладень, але і як плацдарм для поширення впливу на прилеглі країни Східної Азії.

Таблиця 3.2

Основні фінансові показники Австралії в 2014 р.

	Всього	На душу населення
Сальдо торгівельного балансу (+,-)	млн. долл.	18050	$/нас.	0.81
Сальдо платіжного балансу (+,-)	млн. долл.	12020	$/нас.	0.54
Інфляція	%	2,1	Х	Х
Інвестиції в країну (+)	млн. долл.	1802	$/нас.	80.54
Інвестиції із країни (-)	млн. долл.	221,1	$/нас.	9.88
ПІІ всього	млн. долл.	574	$/нас.	25.69
Зовнішній борг	млн. долл.	109,4	$/нас.	4.89

Зростання загального обсягу іноземних капіталовкладень в економіку країни характеризується наступними даними: у 2009 р. - 1,2 трлн. дол.; у 2014 - 1,8 трлн. дол. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) становили відповідно 281,9 млрд. дол. та 574 млрд. дол.. Найбільшими інвесторами незмінно залишаються США й Великобританія. Американські інвестиції на кінець 2014 р. становили 525,3 млрд. дол. (32,9% всіх іноземних капіталовкладень), англійські - 494,7 млрд. (24,4%). За ними ішли Японія - 153,3 млрд. (12,4%), Гонконг - 131,2 млрд. (11,2%) і Нідерланди - 29,8 (2,7%) (табл. 3.3).

ПІІ сприяють розвитку всіх секторів економіки. На початку 2004-х рр. обробна промисловість поглинала 31% інвестицій, сфера фінансів і страхування - 20%, гірничодобувна промисловість - 14%, нерухомість і сектор послуг - 13%. Іноземні інвестиції йдуть також у фармацевтичне й електронне виробництво, інформаційні технології й біотехнології [8, с. 89].

Таблиця 3.3

ТОП-20 країн-інвесторів в Австралію, млрд. дол.

	2004	2009	2014
США	229,2	395,3	525,3
Великобританія	231,7	314,7	494,7
Японія	49,8	92,3	153,3
Гонконг	31,9	61,2	131,2
Нідерланди	15,9	22,8	29,8
Швейцарія	12,6	25,1	19,3
Нова Зеландія	17,6	24,3	18,5
Бельгія	6,9	6,5	23,1
Германія	12,4	14,3	21,1
Сінгапур	39,8	25,1	19,7
Франція	7,5	8,2	15,1
Канада	3,5	6,7	13,1
Малайзія	2,2	4,6	5,8
Бермудські о-ви	1,4	1,7	5,2
Люксембург	4,3	2,7	4,9
Філіппіни	2,4	1,9	3,4
Тайвань	1,9	0,9	2,5
Китай	3,1	2,8	2,3
Ірландія	1,1	1,3	2,2
Норвегія		1,5	2,2

Іноземні інвестиції значною мірою забезпечують розвиток сектора передових технологій і телекомунікацій, що дає Австралії можливість закріпитися на світовому ринку. Невеликим місцевим експортерам діяльність міжнародних компаній дозволяє пристосуватися до світової практики, включаючи задоволення вимог специфікацій і забезпечення своєчасних поставок. Безумовно, країна робиться усе більш привабливою для іноземного бізнесу.

Поряд з успіхами радіоастрономії й астрофізики швидко розвиваються ядерна фізика, геофізика, хімія. Перспективні досвіди використання альтернативних джерел енергії - сонця, морських припливів, термальних вод. Австралія - лідер у створенні фотогальванічних приладів і систем, що використовують сонячну енергію [1, с. 201].

Австралійці по праву пишаються цілим рядом науково-технічних досягнень. Серед них - атомний абсорбційний спектрометр, що миттєво робить аналіз синтетичних і природних полімерів; сканер, що радіоізотопним і мікрохвильовим аналізом визначає зміст цинку й свинцю в куті; штучне скло "синрок" - перешкода для радіоактивного випромінювання; радар для загоризонтної радіолокації; багатопроменева антена, що дозволяє одночасно стежити за двадцятьма супутниками; "чорний ящик" - записуючий пристрій, яким оснащені літаки, нове джерело одержання їстівного рослинного масла - линоли, заміна паперових грошей банкнотами з полімерних матеріалів, більш міцними й краще захищеними від підробок.



3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

Індекс глобальної конкурентоспроможності -- глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу по показнику економічної конкурентоспроможності. Розрахований по методиці Всесвітнього економічного форуму, заснованій на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опиту керівників компаній, -- широкого щорічного дослідження, яке проводиться Всесвітнім економічним форумом спільно з мережею партнерських організацій -- провідних дослідницьких інститутів і організацій в країнах, що аналізуються в звіті.

Дослідження проводиться з 2008 року і на даний момент представляє найповніший комплекс показників конкурентоспроможності по різних країнах світу Індекс глобальної конкурентоспроможності складений з 113 змінних, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Сукупність перемінних на дві третини полягає з результатів глобального досвіду керівників компаній (щоб охопити широкий круг чинників, що впливають на бізнес-клімат в досліджуваних країнах), а на одну третину із загальнодоступних джерел (статистичні дані і результати досліджень, здійснюваних на регулярній основі міжнародними організаціями).

Всі змінні об'єднані в 12 контрольних показників, що визначають національну конкурентоспроможність:

1. Якість інститутів державного управління.

2. Інфраструктура.

3. Макроекономічна стабільність.

4. Здоров'я і початкова освіта.

5. Вища освіта і професійна підготовка.

6. Ефективність ринку товарів і послуг.

7. Ефективність ринку праці.

8. Розвиненість фінансового ринку. Р

9. Рівень технологічного розвитку.

10. Розмір внутрішнього ринку.

11. Конкурентоспроможність компаній.

12. Інноваційний потенціал.

Детальний опис методології формування Індексу і джерел даних для нього приводиться в щорічній доповіді Всесвітнього економічного форуму за результатами чергового порівняльного дослідження. Для кожної з економік, охоплених дослідженням, звіт містить детальні описи країни і національної економіки з детальними підсумками по загальній позиції в рейтингу і по найбільш видатних конкурентних перевагах і недоліках, які були виявлені на підставі аналізу, використовуваного для розрахунку Індексу. Включений також детальний статистичний розділ з таблицями рейтингів по різних індикаторах. У звіті міститься детальний огляд сильних і слабких сторін конкурентоспроможності країн, що робить можливим визначення пріоритетних областей для формулювання політики економічного розвитку і ключових реформ. Традиційно, в доповідь також включені тематичні розділи, присвячені детальнішому дослідженню низки країн і регіонів [2, с. 99].

В 2014 році Австралія в рейтингу країн за Індексом глобальної конкурентоспроможності займала 15 місце із індексом 5,15, а в 2013 році - 18 місце із 4,9. В останні десятиліття міжнародні відносини Австралії ґрунтувалися на тісних відносинах з США і Новою Зеландією через організацію АНЗЮС (Australia, New Zealand, United States Security Treaty), з Південно-східною Азією через АСЕАН, і Океанією в рамках Форуму тихоокеанських островів. Основні зусилля держави направлені на лібералізацію зовнішньої торгівлі. Австралія надає допомогу багатьом країнам, що розвиваються. Австралія є членом таких організацій як: АБР (ADB), АНЗЮС (ANZUS), АТЕС (APEC), ARF, АСЕАН (ASEAN) (діалог-партнер), Австралійська група, БМР (BIS), C, CP, EAS, ЄБРР (EBRD), ФАО (FAO), МАГАТЕ (IAEA), МБРР (IBRD), ІКАО (ICAO), МТП (ICC), ICCT, ICRM, МЕА (IEA), МФК (IFC), IFRCS, МГО (IHO), МОТ (ILO), МВФ (IMF), ІМО (IMO), IMSO, Інтерпол (Interpol), МОК (IOC), IOM, IPU, ISO, ITSO, МСЕ (ITU), ITUC, MIGA, NAM (гість), NEA, NSG, ОЕСР (OECD), ОЗХО (OPCW), Паризький клуб, PCA, PIF, Sparteca, SPC, ООН (UN), ЮНКТАД (UNCTAD), ЮНЕСЬКО (UNESCO), UNFICYP, УВКБ ООН (UNHCR), UNMIS, UNMIT, БАПОР (UNRWA), UNTSO, ЮНВТО (UNWTO), ВПС (UPU), СОТ (WCO), ВІЗ (WHO), ВОЇС (WIPO), ВМО (WMO), СОТ (WTO).



ВИСНОВКИ

За результатами дослідження було встановлено що:

1. Австралія у світі є основним постачальником мінеральної сировини (залізна руда, кам'яне вугілля, боксити, поліметалеві руди, коштовне каміння), продовольства (пшениця, м'ясо, молочні продукти), вовни. Водночас важливе місце в економіці країни займає промисловість. У цій галузі зайнято близько 26% працездатного населення, в сільському господарстві - 5%, в сфері послуг - 69%.

2. В економіці Австралії важливе місце посідає видобувна промисловість. В останнє десятиріччя в країні зріс видобуток кам'яного вугілля, алмазів. Промислове значення має видобуток золота - щорічно понад 300 т (13% світового видобутку). Головним районом його видобутку є Західна Австралія, Північна Територія і Квінсленд.

3. Австралія забезпечує 30% світового виробництва алмазів (шосте місце у світі). Основне родовище знаходиться у північно-східній частині Західної Австралії. Згідно з оцінками, достовірні запаси алмазних руд перевищують 60 млн. т. За видобутком алмазів Австралія вийшла на одне із перших у світі. Серед енергомістких ресурсів найбільший видобуток припадає кам'яне і буре вугілля. Більшість родовищ вугілля розміщені на сході континенту - у штатах Новий Південний Уельс і Квінсленд, вугілля видобувається також на острові Тасманія.

4. Серед галузей машинобудування виділяється автомобілебудування. Причому нині в Австралії домінують японські і американські компанії. Однією із ефективних галузей машинобудування є виробництв сільськогосподарських машин. Суднобудування - відносно нова галузь машинобудування. Найбільші суднобудівні заводи та верфі розміщені поблизу Сіднея та Мельбурна. В Австралії виробляються пластмаси та синтетичні смоли. Харчова промисловість базується на використанні власної сировини і в значній мірі орієнтується на експорт м'ясопереробної продукції. Підприємства галузі тяжіють до портових міст західного і східного узбережжя.

5. Серед галузей легкої промисловості (швейна, шкіряна, взуттєва) найбільш розвинеш текстильна. Її підприємства розміщені у всіх великих містах Австралії, але найбільше їх у Мельбурні і Сіднеї.

6. Сільське господарство Австралії повністю забезпечує основні потреби країни і направляє на зовнішній ринок близько трьох четвертих обсягу своєї продукції. Сільськогосподарські товари забезпечують майже 50% усіх експортних доходів країни. Австралія є найбільшим світовим виробником овечої вовни, постачаючи на світовий ринок 30% її обсягу, а також зернових, м'яса, цукру, молочних продуктів та фруктів. Провідною галуззю сільського господарства є пасовищне тваринництво м'ясного напрямку, зокрема вівчарство. Приблизно три чверті стада - це мериноси, які дають якісну вовну. Найбільша концентрація овець припадає на західні схили Східно-Австралійських гір.

7. Зовнішньоекономічні зв'язки Австралії дуже специфічні. Будучи високорозвиненою країною, вона постачає на світовий ринок переважно мінеральну і сільськогосподарську сировину, як і країни третього світу.

8. Перше місце у експорті за вартістю посідає кам'яне вугілля, друге - пшениця, третє - вовна, а відтак - залізна руда. Тваринництво забезпечує 40% усього експорту, але зростає частка машин, устаткування, транспортних засобів, хімії та нафтопродуктів, сирої нафти, газу, продовольства, напоїв.

Отже, Австралія відіграє важливу роль у світовій політиці й економіці. Вона є найважливішою глобальною сировинною й енергетичною базою. По загальному рівні економічного розвитку Австралія входить у десятку провідних західних країн. Тим часом Австралія залишається ареною суперництва найбільших американських, японських і британських корпорацій. Росте значення Австралії в розвитку Азіатсько-Тихоокеанського регіону.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Австралия. Очерк экономической географии. - Л. - 2013. - 322 р.

2. Архипов В.Я. Австралия в мировой экономике / В.Я. Архипов; Рос. акад. наук, Ин-т востоковедения. - М.: Вост. лит. - 2014. - 205 с.

3. Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник, М. - 2014. - 345 р.

4. Вовк В.С., Новиков А.И., Глаголєв А.И. и др. Мировая индустрия и рынки сжиженного природного газа: прогнозное моделирование. - М.: Газпром экспо. - 2013. - 312 с.

5. Говор, Е.В., Массов, А.Я. Страны и народы мира. Австралия и Океания / сост. Е.В. Говор, А.Я. Массов. - М.: Восточная лит. - 2014. - 380 с.

6. Деркунская С.И. Страны и народы мира. Австралия и Океания / [пер. с нем. Деркунская С.И.]. - М.: Мир книги. - 2013. - 70 с.

7. Мазуров Ю.Л. Австралия: культ наследия / Ю.Л. Мазуров; Рос. науч.-исслед. ин-т культур. и природ. наследия им. Д.С. Лихачева [и др.]. - М.: Рос. НИИ культур. и природ. наследия. - 2013. - 200 с.

8. Мировая экономика и международные отношения. - 2015. - с. 89

9. Народы Австралии и Океани: под ред. С.А. Токарева и С.П. Толстова. - М. - 2014. - 290 р.

10. Сашин Г.З. Австралия. Очерк новейшей истории. - М.: ОЛМА. - 2014. - 280 р.

11. Строгов М. Австралия : Путеводитель. - 5-е изд. - М.: Авангард. - 2009. - 160 с.

12. Australian Bureau of Statistics. Australia Yearly. - 2014. - 620 р.

13. Australian Film Commission. What are Australians Watching. - Free-to-Air. - 2009--2014. - 514 р.

14. Australia sees LNG exports rise // Oil and Gas News. - 2014. - №14 - Р. 208-225.

15. Australia's Leighton secures $837 mil Gorgon LNG jetty contract // Platts Commodity News. - 2013. - №12. - Р. 115-117.

16. Chevron Adds to Gorgon Gas // International Oil Daily. - 2013. - №16. - Р. 107-109.

17. Department of Foreign Affairs and Trade. Advancing the National Interest. - 2013. - 322 р.