Економічна характеристика Сербії

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Економічна характеристика Сербії

ВСТУП

Сербія - індустріально-аграрна країна. Серед корисних копалин відзначається такими - лігніт і буре вугілля, нафта, руди міді, свинцю і цинку, урану, бокситів. У оброблювальній промисловості провідне місце займають машинобудування і металообробка (верстатобудування, транспорт, у тому числі автомобільний, і сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість). Розвинені кольорова і чорна металургія (виплавка міді, свинцю, цинку, алюмінію і ін.), хімічна, фармацевтична, деревообробна промисловість. Розвинені текстильна, шкіряно-взуттєва, харчова промисловість.

Значні досягнення в вивченні економіки Сербії зробили такі вітчизняні та іноземні вчені, як В. Безносюк, І.Гаврилишин, В. Герасименко, В. Квартального, В. Кифяк, К. Крачило, О.Любіцева, Ю. Правик, В. Федорченко, Л. Черчик, І. Школа, Л. Шульгіна тощо.

Метою роботи є аналіз економічного розвитку Сербії, її стану, проблем та перспектив формування. економічний сербія торгівля інвестор

Для досягнення мети роботи були визначені такі завдання:

досліджені основні економічні показники країни,

визначені фактори та динаміка економічного росту,

сформована стратегія розвитку Сербії,

проведене дослідження таких сфер економіки, як сільське господарство, промисловість та сфера послуг,

здійснений аналіз структури зовнішньої торгівлі країни,

визначені основні іноземні інвестори та державний борг країни,

визначений рівень конкурентоспроможності та міжнародної співпраці країни.

Об'єктом дослідження виступає економіка Сербії.

Предметом дослідження є обгрунтування дослідження економічного розвитку країни та її стану в сучасних умовах господарювання.

Теоретико-методологічною основою роботи є наукові та періодичні праці українських та зарубіжних вчених з економіки, регіональної економіки, міжнародної економіки, зовнішньо-економічних відносин тощо.

Інформаційної основою роботи стали статистичні дані міжнародних організацій: СОТ, МВФ, ЦРУ, МБРР, АСЕАН, ООН тощо.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, групування, спостереження, комплексної оцінки тощо.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз економічного розвитку Сербії, її економічної політики та основних показників розвитку, що дало змогу комплексно підійти до проблеми визначення місця Сербії в конкурентоспроможному середовищі країн світу.

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні при підготовки методичних та дидактичних матеріалів для відповідних дисциплін, а також з метою проведенні подальших наукових досліджень.

Мета та завдання роботи обумовили її структуру. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

Розділ 1. МАКРОЕКОНОМІКА КРАЇНИ

1.1 Основні економічні показники

Республіка Сербська (серб. Република Српска, Republika Srpska) -- державне утворення на території колишньої Югославської Республіки Боснія і Герцеговина, утворене в результаті Дейтонської угоди.

Столиця -- Баня-Лука.

Площа становить 25 053 км І.

Населені боснійськими сербами території проголосили незалежність своєї Республіки Сербської на початку 1992 року у відповідь на ініційований тоді ж боснійцями-мусульманами вихід Боснії і Герцеговини зі складу Югославії.

Республіка брала ключову участь у кривавій боснійській війні і залишалася самопроголошеною і невизнаною до листопада 1995, коли під тиском НАТО і ООН були укладені Дейтонські угоди і створено Федеративна державу Боснія і Герцеговина, у складі двох утворень -- Республіки Сербської і Федерації Боснії і Герцеговини[1]. Територіальний поділ двох утворень передбачає дві частини Республіки Сербської, які з'єднувалися районом Брчко (відповідно до угод у Дейтоні кордон в цьому районі, приблизно порівну розділеному між Республікою Сербської (північна частина) і Федерацією Боснії та Герцеговини, має визначитися і в майбутньому (не пізніше, ніж через рік після підписання угоди), але попри це округ був виведений в самостійну адміністративну одиницю). У той же час Республіка Сербська є ланкою, що відокремлює Федерацію Боснія і Герцеговина від двох хорватських районів, і зобов'язана забезпечувати безперешкодний прохід спеціальним коридором, що проходить по її території.

У прийнятій 22 лютого 2012 резолюції парламенту Республіки Сербської говориться, що боснійські серби можуть вийти зі складу Боснії і Герцеговини, якщо більшість країн-членів ООН та держав Євросоюзу визнає незалежність Косово.

Площа Республіки Сербською складає 25053 км.кв. Територія Республіки Сербською складається з двох частин, названих по пограничних річках: Посавіна на півночі і Подрінье на сході. Велика частина республіки лежить в межах історичної області Боснія, менша, -- в Герцеговині. Кордон між Боснією і Герцеговиною приблизно збігається з дунайсько-адріатичним вододілом; Боснія лежить на північ і північний схід від цього кордону, Герцеговина -- до південного заходу.

Населення -- 7,339,673 чоловік (88% -- серби, 8% -- боснійці і 4% -- хорвати). Грошовою одиницею є Конвертована марка.

Таблиця 1.1

Населення Сербії в 2015 р.

Назва показника	Одиниці виміру	Всього
1	2	3
Чисельність	млн. осіб	7,3
Густота населення	осіб./кв. км	56
Народжуваність	осіб/1000 жит. (%)	9,19
Смертність	осіб./1000 жит. (%)	13,85
Природній приріст	осіб/1000 жит. (%)	-0,46
Механічний приріст	осіб/1000 жит. (%)	8,0
Середня тривалість життя	років	74,32
Сумарний коефіцієнт народжуваності	дітей/жінок	1,4
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)	%	56

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

Таблиця 1.2

Основні макроекономічні показники Сербії в 2014 р.

	Всього (валовий показник)	На душу населення
1	2	3	4	5
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -	млн. дол.	8010	§/осіб	1,200
рівень економічного розвитку:
Темп росту ВВП в 2000-2014 гг.	% в рік	1,8	х	Х
Темп росту ВВП в 1990-1999 гг.	% в рік	2,0	х	х
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)	млн. дол.	1090	х	х
сільське та лісне господарство	%	12,3	х	х
промисловість та будівництво	%	22,5	х	х
сфера послуг	%	65,2	х	х
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)	тис. осіб.	32500	х	х
сільське та лісне господарство	%	23,9	х	х
промисловість та будівництво	%	20,5	х	х
сфера послуг	%	55,6	х	х
Рівень безробіття	%	17,2	х	х
Темп інфляції	%	6,3	х	х
Середня облікова ставка Центробанка	%	12	х	х
Кредитна ставка приватних банків	%	12,43	х	х
Інвестиції	%	19,2	х	х
Доходи держбюджету	млн. дол.	1716	§/осіб	22780,71
Витрати держбюджету	млн. дол.	1907	§/осіб	25411,09
Державний борг	%	42,9	§/осіб	3,21
Обсяг грошей в обігу	млн. дол.	3195	§/осіб	57,17
Обсяг квазі-грошей в країні	млн. дол.	1716	§/осіб	10,39
Обсяг споживчого кредиту	млн. дол.	2179	§/осіб	1,25
Вартість вільно акцій, що вільно продаються	млн. дол.	1237	§/осіб	44,28
Запаси валюти та золота	млн. дол.	1331	§/осіб	12,22
Зовнішній борг	млн. дол.	336	§/осіб	4,00

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

Можемо зробити висновки, що в Сербії досить високий темп інфляції і рівень безробіття, який сягає 17,2 %. Все більшого значення набувають фінансова діяльність і сфера послуг. Крім того, дані таблиці свідчать про досить високий рівень показників державного бюджету, особливо в перерахунку на кількість мешканців. Окремої уваги слід приділити обсягу грошей в обігу та рівень золотовалютних резервів, які є одними з найнижчих у порівнянні з іншими розвинутими країнами.

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

Середні темпи зростання ВВП РС за останні 4-ри роки становили 6 % при середньому рівні інфляції 12% ( у 2009 р. найбільший - 16,2%, а у 2011 р. найменший - 7,0%).

ВВП країни збільшився у 2,6 рази з 12,8 млрд. євро у 2005 році до 33,86 млрд. євро у 2012 р. Показник ВВП на душу населення зріс у порівнянні з 2005 роком у 2,6 рази з 1 708 євро (2005 р.) до 4 597 євро у 2012 р.

Всі фактори економічного зростання впливають в першу чергу на рівень ВВП Сербії (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Рівень ВВП країни в 2000-2014 рр.

ВВП країни млн.євро.
2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
10744	12820	16033	17416	19075	20358	23520	29542	33861	35793	39630
ВВП на душу населення
2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
1498	1708	2137	2328	2555	2736	3173	4002	4597	4752	4905

Джерело: http://iformatsiya.ru/tabl/20-vvp-na-dushu-naseleniya-po-pps-2013html

Таким чином, можемо бачити постійне поступове зростання ВВП країни, причому і в на душу населення не дивлячись навіть на те, що останнім часом населення країни отримали потужний поштовх до зростання, однак при цьому по темпах розвитку ВВП навіть дещо випереджав збільшення кількості населення країни.

Останні статистичні дані свідчать про вихід сербської економіки із рецесії. У першому півріччі 2014 р. ВВП країни зріс на 1,2% у порівнянні з першим півріччям 2013 р. У 1-му кварталі 2014 р. зростання ВВП у порівнянні з відповідним періодом 2012 р. склало 0,6%, у другому кварталі 2014 р. - 2,0%, а до кінця поточного року його зростання перевищить заплановані 1,5%. Найбільше зростання доданої вартості у 1-му півріччі 2014 року відбулося у галузі фінансового посередництва (6,9%), транспортних послуг (6,6%), видобувній (10,4%) та переробній промисловості (6,9%). Найбільше падіння виробництва у цей період зафіксовано у будівельній галузі (-11,9%) та готельному і ресторанному бізнесі (-8,0%).

1.3 Стратегія економічного розвитку

За оцінками Прем'єр-міністра Сербії, солідарність всіх гілок влади була ключовим чинником в управлінні кризою в країні. Найгірше вже пройдено, а для подальшого оздоровлення економіки та остаточного виходу з кризи необхідно продовжити реформи. Динаміка покращення економічної ситуації в країні в першу чергу залежить від темпів реформування державного сектору. Як показують результати впроваджених урядом у минулому році антикризових заходів, підприємствам та громадянам забезпечено надання кредитів з субвенціональними процентними ставками на суму понад 2 млрд. євро, а будівельна галузь отримала 188 млн. євро «термінової» допомоги, військова та автомобілебудівна галузі отримали підтримку у сумі 31 млн. євро, через кредитування започаткування бізнесу (94 млн. євро) засновано 6 500 підприємств з 20 тис. робітників, 8 тис. с/г виробників отримали кредити на суму понад 46 млн. євро, на цілі виробництва у нерозвинутих регіонах Сербії було спрямовано 100 млн. євро, через реалізацію програми заміни «старих автомобілів на нові» придбано 18 тис. автомобілів. Антикризова діяльність Уряду РС отримала також позитивну оцінку міжнародних фінансових організацій.

Останні статистичні дані свідчать про вихід сербської економіки із рецесії. У першому півріччі 2014 р. ВВП країни зріс на 1,2% у порівнянні з першим півріччям 2013 р. У 1-му кварталі 2014 р. зростання ВВП у порівнянні з відповідним періодом 2012 р. склало 0,6%, у другому кварталі 2014 р. - 2,0%, а до кінця поточного року його зростання перевищить заплановані 1,5%. Найбільше зростання доданої вартості у 1-му півріччі 2014 року відбулося у галузі фінансового посередництва (6,9%), транспортних послуг (6,6%), видобувній (10,4%) та переробній промисловості (6,9%). Найбільше падіння виробництва у цей період зафіксовано у будівельній галузі (-11,9%) та готельному і ресторанному бізнесі (-8,0%).

Споживчі ціни (інфляція) у жовтні 2014 р. порівняно з жовтнем 2013 р. зросли на 8,9%, а за грудень-жовтень 2014 р. вони збільшилися на 8,3%, що вже перевищило рамки запланованого коридору 6-8%. Найбільше зростання цін відбулося по групі одяг та взуття (2,1%), харчові продукти та безалкогольні напої (1,4%), меблі та побутові товари (1,3%), освіта (1,1%), комунальні послуги, водо- та електропостачання, газ (0,9%), ресторани та готелі (0,8%), транспорт (0,5%), алкогольні напої та тютюн (0,3%).

Рівень безробіття з початку 2014 р. збільшився на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року і становить 19,2%. За оцінками уряду, ринок робочої сили більш повільними темпами реагує на позитивні тенденції в економіці, тому поступове збільшення зайнятості очікується до кінця року. За оцінками Прем'єр-міністра Сербії, найбільшою «хронічною» проблемою країни було і залишається безробіття, рівень якого досяг 19,2% проти 16% на початку кризи.

Відповідно до досягнутих з МВФ домовленостей, у поточному році продовжено дію мораторію на підвищення заробітної плати та пенсій, що разом із зростанням обмінного курсу національної валюти призвело до падіння стандартів життя громадян (середня заробітна плата у 2000 р. становила 50 євро, у 2012 р. вона зросла до 450 євро, у 2013 р. - 400 євро). Першу індексацію заробітної плати та пенсій відповідно до рівня інфляції планується здійснити лише у січні 2015 року, а корегування їх розміру відповідно до зростання ВВП - у квітні 2012 р. З метою покращення ситуації з виплатами заробітних плат та пенсій, Урядом РС прийнято рішення про надання одноразової допомоги у розмірі 5 тис. дин. (приблизно 50 євро) працівникам державного сектору та пенсіонерам. З огляду на складну соціально-економічну ситуацію в країні, у посткризовий період основна увага Уряду РС буде спрямована на підвищення соціальних стандартів громадян та створення нових робочих місць.

За оцінками експертів, стара модель економічного розвитку Сербії вичерпала свої можливості, а для сталого економічного розвитку країни необхідно забезпечити надходження капітальних інвестицій, нарощування сербського експорту,завершення реформування економіки з зосередженням на розвитку переробної промисловості та сільського господарства при суттєвому скороченні державних видатків.

Нова модель економічного зростання РС передбачає досягнення протягом наступних десяти років наступних основних макроекономічних індикаторів:

щорічне зростання ВВП на рівні 5,5-5,8% до 2015 р. з досягненням 7% у 2020 р.,

обсяг інвестицій у поточному році має досягти 17,5% ВВП з поступовим зростанням протягом наступних п'ятьох років до 25% ВВП,

темпи зростання сербського експорту у 2014р. мають становити 11%,

дефіцит державного бюджету з нинішніх 5% ВВП щорічно має скорочуватися на 1%,

державні субвенції надаватимуться переважно виробникам сільського господарства,

пенсії зростатимуть відповідно до рівня інфляції,

в інфраструктуру необхідно щорічно вкладати 2 млрд. євро,

продовження приватизації державних підприємств,

прискорення розвитку переробної промисловості,

забезпечення стабільного курсу національної валюти - динара,

зростання протягом наступних 10-ти років з нинішніх 4030 дол. дол. США до 8 000 тис. дол. США ВВП на душу населення.

Ключова роль у реалізації нової стратегії економічного розвитку Сербії належить державі, яка повинна забезпечити стабільне політико-економічне середовище, яке включає розв'язання Косовського питання, подальшу інтеграцію та вступ до ЄС, підвищення рейтингу країни.

Розділ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

Основна галузь сільського господарства - рослинництво. Вирощують зернові (головним чином кукурудза і пшениця), цукровий буряк, соняшник, коноплі, тютюн, картоплю і овочі. Розвинені також плодівництво (найбільший в світі постачальник чорносливу) і виноградарство. Вирощується велика рогата худоба, свині, вівці, є птахівництво.

Таблиця 2.1

Основні показники сільського господарства Cербії в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сільського господарства	млн. $	12708.6	$/нас.	1032.2
Зайнятість в сільському господарстві	тис. роб.	217.8	нас./роб.	5.6
Продуктивність праці	$/роб.	8465.1	Х	Х
Індекс виробництва продукції сільського господарства на душу населення		126
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Зерно, всього	тис. т	2331	кг/осіб	1.56
М'ясо, всього	тис. т	3306	кг/осіб	0.18
Фрукти та овочі, всього	тис. т	9871	кг/осіб	0.24
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)	тис. т	528	кг/осіб	1.05
Оліємісткі (в перерахунку на олію)	тис. т	314	кг/осіб	0.04
Цукрові рослини (очерет, буряки)	тис. т	2538	кг/осіб	1.41
Молоко, всього (всі види)	тис. т	1744	кг/осіб	0.42
Яйця курячі, качки	тис. т	1249	кг/осіб	0.01
Тютюн	тис. т	300	кг/осіб	0.18
Вилов риби	тис. т	90	кг/осіб	0.01

Джерело: http://www.fao.org/economic/ess/ess-publications/ess-yearbook/ess-yearbook2014/yearbook2014-production/en/

Галузь сільського господарства забезпечує високий рівень середньодушового споживання продовольства при низькій частці витрат на нього в структурі витрат населення. На експорт йдуть сировина і напівфабрикати, споживчі і продовольчі товари, машини і промислове устаткування.

2.2 Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

Сербія - індустріально-аграрна країна. Серед корисних копалин відзначається такими - лігніт і буре вугілля, нафта, руди міді, свинцю і цинку, урану, бокситів. У оброблювальній промисловості провідне місце займають машинобудування і металообробка (верстатобудування, транспорт, у тому числі автомобільний, і сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість). Розвинені кольорова і чорна металургія (виплавка міді, свинцю, цинку, алюмінію і ін.), хімічна, фармацевтична, деревообробна промисловість. Розвинені текстильна, шкіряно-взуттєва, харчова промисловість.

За даними сербської статистики, промислове виробництво у вересні 2014 р. зросло на 2,6% у порівнянні з вереснем минулого року, а за січень-вересень 2014 р. воно збільшилося на 4,4%. Найбільше зростання виробництва зафіксовано у виробництві основних металів, хімічній, нафто- та газопереробній, харчовій галузях, виробництві безалкогольних напоїв.

Таблиця 2.2

Основні показники промисловості Сербії в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП промисловості	млн. $	5244.8	$/нас.	2042.9
Зайнятість в промисловості	тис. роб.	1212	нас./роб.	1.96
Продуктивність праці	$/роб.	983.2	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Електроенергія виробництво	млрд. кВт-ч	94900	кВт-ч/осіб	20694
Електроенергія споживання	млрд. кВт-ч	64700	кВт-ч/осіб	10985
Видобуток нафти	млн.т	6800	кг/осіб	1.24
Споживання нафти	млн.т	7000	кг/осіб	0.32
Видобуток природного газу	млн. м3	60,0	м3/осіб	1.90
Споживання природного газу	млн. м3	560,0	м3/осіб	1.32
Видобуток вугілля	млн.т	109,2	кг/осіб	18.35
Споживання вугілля	млн.т	132,2	кг/осіб	5.93
Чавун та феросплави	млн.т	2,1	кг/осіб	0.09
Сталь	млн.т	7,3	кг/осіб	0.33
Алюміній	тис. т	950	кг/осіб	0.09
Цемент	тис. т	2600	кг/осіб	0.40
ін.	тис. т	15117	кг/осіб	0.94

Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013-2014

Отже, промисловість Сербії відіграє дуже важливу роль в країні.

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Розвиток сфери послуг Сербії відстає від рівня інших країн.

Таблиця 2.3

Основні показники сфери послуг Сербії в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
1	2	3	4	5
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сфери послуг	млн. $	5294,8	$/нас.	13,79
Зайнятість в сфері послуг	тис. роб.	3526	нас./роб.	2,62
Продуктивність праці	$/роб.	1396,29	Х	Х
Транспорт	Х	Х	Х	Х
Довжина залізниці	тис. км	33,79	км/100км кв.	1,54
Довжина автомобільних доріг	тис. км	41,9	км/100км кв.	100,70
Довжина судноплавних річок	тис. км	5,8	-
Довжина газопроводів	тис. км	13,7	-
Довжина нафтопроводів	тис. км	6,39	-
Кількість легкових автомобілів	тис. шт.	85870	шт/100 мешк	62,00
Кількість аеропортів	шт.	29
Зв'язок	Х	Х	Х	Х
Кількість стаціонарних телефонів	тис. шт.	3110	шт/100 мешк	152,64
Кількість користувачів Інтернету	тис.	4107	од/100 мешк	78,46
Кількість поштових відправлень	тис.	87582	од/100 мешк	4417,33
Послуги	Х	Х	Х	Х
Витрати на освіту	% ВВП	3,5	$/нас.	1,78
Витрати на охорону здоров'я	% ВВП	6,2	$/нас.	2,84
Витрати на НДДКР	% ВВП	4,4	$/нас.	2,92
Витрати на охорону здоров'я	% ВВП	7,1	$/нас.	2,84
Витрати на НДДКР	% ВВП	6,4	$/нас.	2,92
Військові витрати	% від ВВП	1,6	$/нас.	0,91
Чисельність армії	тис. осіб	53,4	вій/100 мешк	0,23
Туризм	Х	Х	Х	Х
Іноземні туристи	тис. осіб	22897	тур./100мешк.	12,95
Прибуток від вїздного туризму	млн. $	12123	$/нас.	319,42
Виїздні вітчизняні туристи	тис. осіб	9589	тур./100мешк.	33,92
Витрати від виїздного туризму	млн. $	11286	$/нас.	573,36

Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013-2014

Погляд на торгівельній баланс в сфері послуг Сербії приводити до висновку про те, що послуги професійного і технічного характеру складають близько 20% експорту Сербії в цій області. Це свідчить про те, що рівень розвитку і інтернаціоналізації сектору послуг в Сербії є досить високим, створює умови для швидкого і динамічного розвитку сектору сервісного обслуговування і аутсорсингу бізнес-процесів.

Що стосується інвестицій, а саме загального об'єму ПІІ в сферу фінансового посередництва, який включає сервісне обслуговування, представники цього сектора розраховують на великий приплив і збільшення долі загального об'єму ПІІ (у 2015 році - 66%), що підтверджує величезний потенціал всього сектора послуг.

Розділ 3. КРАЇНА В СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля РС, за даними Державного Комітету статистики Республіки Сербія, у січні-вересні 2014 р. зросла на 8,5% (18,97 млрд. дол.), при цьому сербський експорт збільшився на 15,7% (6,91 млрд. дол.), а імпорт - на 4,7% (12,06 млрд. дол.). Дефіцит зовнішньоторговельного балансу Сербії за 9 місяців поточного року скоротився на 7,1% і склав 5,15 млрд. дол. США. За оцінками експертів, основні фактори зменшення імпорту в РС та дефіциту зовнішньої торгівлі полягають у скороченні споживання та знеціненні динару

Структуру зовнішньої торгівлі Сербії відображено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Зовнішня торгівля Сербії в 2014 р.

	Од. вим.	Експорт	Імпорт
Торгівля товарами	млн. долл.	4588	42019.5
Торгівля послугами	млн. долл.	6216.1	1721.5
Товарна структура:	Х	100%	100%
електроенергетика	КВт	-	342900
продовольство	%	13	16
руди та метали	%	15	11
паливо	%	13	10
хімічна продукція	%	12	14
машини та обладнання	%	10	9
споживчі товари	%	16	14
ін.	%	13	12
Географічна структура	Х	100%	100%
Франція	%	20,2	16,9
Іспанія	%	22,1	14,7
Італія	%	4,0	6,8
Саудівська Аравія	%	15,8	5,11
Кувейт	%	9,1	10,3
Індія	%	4,9	8
США	%	4,3	5,6
ін.		37,5	30,8

Джерело: http://comtrade.un.org/pb/CountryPagesNew.aspx?y=2014

В структурі сербського експорту найбільша частка припадає на залізо і сталь - 705 млн. дол. США (10,6%), кольорові метали - 515 млн. дол. США (7,2%), електричні машини, апарати і обладнання - 401 млн. дол. США (5,5%), овочі і фрукти - 353 млн. дол. США (4,9%), зернові і вироби з них - 330 млн. дол. США (4,6%), одяг - 188,06 млн. дол. США (4,2%), вироби з металу ніде не згадані - 146,17 млн. дол. США (3,3%), вироби з каучуку - 140,96 млн. дол. США (3,2%), нафта і нафтопродукти - 132,49 млн. дол. США (3,0%), електроенергія - 118,41 млн. дол. США (2,7%), мінеральні руди і відходи металів - 110,32 млн. дол. США (2,5%), папір, картон і вироби з целюлози - 102,9 млн. дол. США (2,3%), взуття - 94,45 млн. дол. США (2,1%), фармацевтичні вироби - 89,37 млн. дол. США (2,0%).

В структурі імпорту до РС найбільшу питому вагу займають нафта та нафтопродукти - 1178 млн. дол. США (9,3%), газ природний та промисловий - 696 млн. дол. США (5,2%),кольорові метали - 470 млн. дол. США (5,1%), електричні машини, апарати і обладнання - 438 млн. дол. США (4,3%), залізо і сталь - 412 млн. дол. США (4,2%), автомобілі - 260,2 млн. дол. США (3,4%), промислові верстати загального призначення - 224,4 млн. дол. США (2,9%), папір, картон і вироби з целюлози - 196,3 млн. дол. США (2,5%), пластмаси у базових формах - 193,4 млн. дол. США (2,5%), медичні та фармацевтичні вироби - 187,0 млн. дол. США (2,4%).

Більше половини зовнішньої торгівлі РС припадає на країни ЄС. Другим найбільшим торговельним партнером Сербії залишаються країни CEFTA, в торгівлі з якими позитивне для Сербії сальдо склало 999,2 млн. дол., в основному завдяки експорту с/г товарів (зернових та виробів з них, напоїв), а також металургійної продукції.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі Сербія мала лише з Чорногорією, Боснією і Герцеговиною та Македонією. Найбільший дефіцит, як і в попередні роки, - в торгівлі з РФ через імпорт нафти і газу.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Сербії з експорту січні-вересні 2014 р. залишаються Італія - 789,74 млн. дол. США (11,4%), Боснія і Герцеговина - 788,15 млн. дол. США (11,3%), Німеччина - 732,27 млн. дол. США (10,6%), Чорногорія - 599,88 млн. дол. США (8,7%), Румунія - 389,8 млн. дол. США (5,5%), РФ - 361,54 млн. дол. США (5,2%), Македонія - 336,4 млн. дол. США (4,9%), Словенія - 303,78 млн. дол. США (4,4%), Австрія - 250,46 млн. дол. США (3,7%), Франція - 209,6 млн. дол. США (3,1%), Угорщина - 209,1 млн. дол. США (3,1%), Хорватія - 206,2 млн. дол. США (2,99%), Болгарія - 178,6 млн. дол. США (2,6%), Україна - 161,66 млн. дол. США (2,3%), Греція - 125,8 млн. дол. США (1,9%), Словаччина - 120,5 млн. дол. США (1,8%), Нідерланди - 114,3 млн. дол. (1,6%), Велика Британія -103,4 млн. дол. США (1,6%),Чехія - 100,8 млн. дол. США (1,5%), Албанія - 95,8 млн. дол. США (1,4%).

Головними партнерами Сербії з імпорту є Росія - 1627,89 млн. дол. США (13,5%), Німеччина - 1274,2 млн. дол. (10,6%), Італія - 1018,8 млн. дол. США (8,4%), Китай - 832,6 млн. дол. США (6,9%), Угорщина - 596,1 млн. дол. США (5,0%), Румунія - 421,56 млн. дол. США (3,5%), Боснія і Герцеговина - 421,15 млн. дол. США (3,5%), Болгарія - 414,5 млн. дол. США (3,4%), Словенія - 361,9 млн. дол. США (3,0%), Австрія - 355,9 млн. дол. (2,97%), Франція - 332,6 млн. дол. США (2,7%), Польща -298,2 млн. дол. США (2,5%), Словаччина - 292,6 млн. дол. (2,4%), Хорватія - 287,1 млн. дол. США (2,37%), Туреччина - 229,5 млн. дол. (1,9%), Чехія - 212,9 млн. дол. (1,73 %), Україна - 201,28 млн. дол. США (1,7%), Нідерланди - 188,8 млн. дол. США (1,6%), США - 187,9 млн. дол. (1,5%), Македонія - 185,9 млн. дол. США (1,49%).

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Сербії

Інтерес інвесторів до Сербії визначається її економічною, політичною й соціальною стабільністю, величезними природними ресурсами, наявністю висококваліфікованих кадрів. До того ж інвестори розглядають країну не тільки як безпосередній об'єкт капіталовкладень, але і як плацдарм для поширення впливу на прилеглі країни.

Таблиця 3.2

Зовнішня торгівля та прямі іноземні інвестиції в Сербії

Рік	Експорт (млрд. євро)	Імпорт (млрд. євро)	Дефіцит (млрд. євро)	ПІІ (млн. євро)
2005	1,9	4,76	- 2,83	184,0
2006	2,2	5,95	- 3,75	502,2
2007	2,4	6,59	- 4,15	1 205,7
2008	2,8	8,62	- 5,79	776,6
2009	3,6	8,43	- 4,83	1 244,6
2010	5,1	10,46	- 5,36	3 492,2
2011	6,4	13,50	- 7,07	1 820,8
2012	7,4	15,58	- 8,18	1 821,1

Джерело: http://ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_economiki/ser/2245.html

Динаміка зовнішньої торгівлі РС свідчить про сталу тенденцію нарощування її обсягів при більш високих темпах зростання імпорту та значно менших темпах зростання експорту. Обсяги імпорту в середньому у 2 рази перевищують сербський експорт, що обумовлює постійне зростання дефіциту ЗТБ, розмір якого постійно перевищує розмір сербського експорту.

ПІІ сприяють розвитку всіх секторів економіки. На початку 2000-х рр. обробна промисловість поглинала 31% інвестицій, сфера фінансів і страхування - 20%, гірничодобувна промисловість - 14%, нерухомість і сектор послуг - 13%. Іноземні інвестиції йдуть також у фармацевтичне й електронне виробництво, інформаційні технології й біотехнології [6, с. 89].

В свою чергу країна має величезні борги, що ми можемо прослідкувати з даних табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Рік	Дефіцит платіжного балансу (% ВВП)	Валютні резерви НБС (млн. євро)	Сукупний борг до ВВП (%)
2005	- 7,6% ВВП	1,32	102% ВВП
2006	- 11,4% ВВП	2,17	69,5% ВВП
2007	- 9,6% ВВП	2,84	64,3% ВВП
2008	- 14,1% ВВП	3,11	53,3% ВВП
2009	- 10,0% ВВП	4,93	50,2% ВВП
2010	- 13,1% ВВП	9,02	36,2% ВВП
2011	- 16,4% ВВП	9,64	29,4% ВВП
2012	- 18,7% ВВП	8,15	25,3% ВВП
2013	- 7,6% ВВП	10,6	25,4% ВВП

Джерело: http://iformatsiya.ru/tabl/476-gosudarstvennyj-dolg-stran-mira.html

3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

Індекс глобальної конкурентоспроможності -- глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу по показнику економічної конкурентоспроможності. Розрахований по методиці Всесвітнього економічного форуму, заснованій на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опиту керівників компаній, --

широкого щорічного дослідження, яке проводиться Всесвітнім економічним форумом спільно з мережею партнерських організацій -- провідних дослідницьких інститутів і організацій в країнах, що аналізуються в звіті.

Дослідження проводиться з 2010 року і на даний момент представляє найповніший комплекс показників конкурентоспроможності по різних країнах світу Індекс глобальної конкурентоспроможності складений з 113 змінних, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Сукупність перемінних на дві третини полягає з результатів глобального досвіду керівників компаній (щоб охопити широкий круг чинників, що впливають на бізнес-клімат в досліджуваних країнах), а на одну третину із загальнодоступних джерел (статистичні дані і результати досліджень, здійснюваних на регулярній основі міжнародними організаціями).

Всі змінні об'єднані в 12 контрольних показників, що визначають національну конкурентоспроможність:

Якість інститутів державного управління.

Інфраструктура.

Макроекономічна стабільність.

Здоров'я і початкова освіта.

Вища освіта і професійна підготовка.

Ефективність ринку товарів і послуг.

Ефективність ринку праці.

Розвиненість фінансового ринку.

Рівень технологічного розвитку.

Розмір внутрішнього ринку.

Конкурентоспроможність компаній.

Інноваційний потенціал.

Детальний опис методології формування Індексу і джерел даних для нього приводиться в щорічній доповіді Всесвітнього економічного форуму за результатами чергового порівняльного дослідження. Для кожної з економік, охоплених дослідженням, звіт містить детальні описи країни і національної економіки з детальними підсумками по загальній позиції в рейтингу і по найбільш видатних конкурентних перевагах і недоліках, які були виявлені на підставі аналізу, використовуваного для розрахунку Індексу. Включений також детальний статистичний розділ з таблицями рейтингів по різних індикаторах. У звіті міститься детальний огляд сильних і слабких сторін конкурентоспроможності країн, що робить можливим визначення пріоритетних областей для формулювання політики економічного розвитку і ключових реформ. Традиційно, в доповідь також включені тематичні розділи, присвячені детальнішому дослідженню низки країн і регіонів.

В 2014 році Сербія в рейтингу країн за Індексом глобальної конкурентоспроможності займала 89 місце із індексом 9,15, а в 2013 році - 91 місце із 9,9.

За оцінками міжнародного рейтингового агентства «DunandBradstreet», Сербія належить до групи країн з помірним ризиком ведення бізнесу (DB4d), який все ще залишається підвищеним, що має наслідком зменшення кредитоздатності, збільшення кількості банкрутств компаній і «слабі» економічні перспективи країни. Висока кредитна заборгованість поряд з присутністю великої кількості іноземних банків збільшує ризик нестабільності у банківському секторі країни. Позитивним моментом є те, що наданий МВФ пакет допомоги забезпечив необхідну підтримку фінансовому сектору Сербії. За даними рейтингового агентства «D&B», нижчий від Сербії рейтинг у регіоні має лише Боснія і Герцеговина. Найвищий рейтинг має Словенія, за нею Хорватія, Болгарія, Румунія, Угорщина і Албанія, Македонія і Греція.

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження було встановлено що:

Республіка Сербська (серб. Република Српска, Republika Srpska) -- державне утворення на території колишньої Югославської Республіки Боснія і Герцеговина, утворене в результаті Дейтонської угоди.

Сербія - індустріально-аграрна країна. Основна галузь сільського господарства - рослинництво. Вирощують зернові (головним чином кукурудза і пшениця), цукровий буряк, соняшник, коноплі, тютюн, картоплю і овочі. Розвинені також плодівництво (найбільший в світі постачальник чорносливу) і виноградарство. Вирощується велика рогата худоба, свині, вівці, є птахівництво.

Серед корисних копалин відзначається такими - лігніт і буре вугілля, нафта, руди міді, свинцю і цинку, урану, бокситів. У оброблювальній промисловості провідне місце займають машинобудування і металообробка (верстатобудування, транспорт, у тому числі автомобільний, і сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість). Розвинені кольорова і чорна металургія (виплавка міді, свинцю, цинку, алюмінію і ін.), хімічна, фармацевтична, деревообробна промисловість. Розвинені текстильна, шкіряно-взуттєва, харчова промисловість.

В структурі сербського експорту найбільша частка припадає на залізо і сталь - 705 млн. дол. США (10,6%), кольорові метали - 515 млн. дол. США (7,2%), електричні машини, апарати і обладнання - 401 млн. дол. США (5,5%), овочі і фрукти - 353 млн. дол. США (4,9%), зернові і вироби з них - 330 млн. дол. США (4,6%), одяг - 188,06 млн. дол. США (4,2%), вироби з металу ніде не згадані - 146,17 млн. дол. США (3,3%), вироби з каучуку - 140,96 млн. дол. США (3,2%), нафта і нафтопродукти - 132,49 млн. дол. США (3,0%), електроенергія - 118,41 млн. дол. США (2,7%), мінеральні руди і відходи металів - 110,32 млн. дол. США (2,5%), папір, картон і вироби з целюлози - 102,9 млн. дол. США (2,3%), взуття - 94,45 млн. дол. США (2,1%), фармацевтичні вироби - 89,37 млн. дол. США (2,0%).

В структурі імпорту до РС найбільшу питому вагу займають нафта та нафтопродукти - 1178 млн. дол. США (9,3%), газ природний та промисловий - 696 млн. дол. США (5,2%),кольорові метали - 470 млн. дол. США (5,1%), електричні машини, апарати і обладнання - 438 млн. дол. США (4,3%), залізо і сталь - 412 млн. дол. США (4,2%), автомобілі - 260,2 млн. дол. США (3,4%), промислові верстати загального призначення - 224,4 млн. дол. США (2,9%), папір, картон і вироби з целюлози - 196,3 млн. дол. США (2,5%), пластмаси у базових формах - 193,4 млн. дол. США (2,5%), медичні та фармацевтичні вироби - 187,0 млн. дол. США (2,4%).

Останні статистичні дані свідчать про вихід сербської економіки із рецесії. У першому півріччі 2010 р. ВВП країни зріс на 1,2% у порівнянні з першим півріччям 2009 р. У 1-му кварталі 2010 р. зростання ВВП у порівнянні з відповідним періодом 2008 р. склало 0,6%, у другому кварталі 2010 р. - 2,0%, а до кінця поточного року його зростання перевищить заплановані 1,5%. Найбільше зростання доданої вартості у 1-му півріччі 2010 року відбулося у галузі фінансового посередництва (6,9%), транспортних послуг (6,6%), видобувній (10,4%) та переробній промисловості (6,9%). Найбільше падіння виробництва у цей період зафіксовано у будівельній галузі (-11,9%) та готельному і ресторанному бізнесі (-8,0%).

Нова модель економічного зростання РС передбачає досягнення протягом наступних десяти років наступних основних макроекономічних індикаторів:

щорічне зростання ВВП на рівні 5,5-5,8% до 2017 р. з досягненням 7% у 2020 р.,

обсяг інвестицій у поточному році має досягти 17,5% ВВП з поступовим зростанням протягом наступних п'ятьох років до 25% ВВП,

темпи зростання сербського експорту у 2014р. мають становити 11%,

дефіцит державного бюджету з нинішніх 5% ВВП щорічно має скорочуватися на 1%,

державні субвенції надаватимуться переважно виробникам сільського господарства,

пенсії зростатимуть відповідно до рівня інфляції,

в інфраструктуру необхідно щорічно вкладати 2 млрд. євро,

продовження приватизації державних підприємств,

прискорення розвитку переробної промисловості,

забезпечення стабільного курсу національної валюти - динара,

зростання протягом наступних 10-ти років з нинішніх 4030 дол. дол. США до 8 000 тис. дол. США ВВП на душу населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : навч. посіб. - К. : Акад., 2007. - 704 c.

Голиков А.П., Черномаз П.А. Международные экономические термины: словарь-справочник. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2007.

Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. / Шаблій О.І., Кузик С.П., Книш М.М. та ін., за ред. С.П. Кузика. - Львів: Світ, 2002.

Жук М.В., Бауліна Т.В. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посіб. / М.В. Жук, Т.В. Бауліна. - К.: Паливода А.В., 2006.- 348 с.

Економіка зарубіжних країн / за ред. Ю. Г. Козака. - К., 2005. - С. 118-131.

Мировая экономика и международные отношения. - 2011. - с. 89.

Мировое хазяйство и международные экономические отношения: Уч. пособие / Под ред.. А.П. Голикова и др. - Симферополь: «Сонат», 2003.

Офіційний сайт статистичної служби Європейського Союзу (Євростат) - http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home.

РПС і регіональна економіка: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів /М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко. - К.: Кондор, 2005. - 342 с.

Norris, Floyd, «A Shift in the Export Powerhouses», The New York Times, 20 February 2010. Процитовано 31 March 2010.

The Innovation Imperative in Manufacturing: How the United States Can Restore Its Edge» (PDF). Процитовано 26 September 2010.

Department of Foreign Affairs and Trade. Advancing the National Interest. - 2009. - 322 р.

Department of Immigration, Multicultural and Indigenous Affiars. The Evolution of Serbian's Multicultural Policy. - 2010. - 317 р.

ДОДАТОК А. Географічна карта Сербії

Размещено на Allbest.ru