Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИХІДНІ ДАННІ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Назва виробки - Дільничний вентиляційний штрек

Термін експлуатації - 1,5 роки

Тип транспортних засобів - монорельсова дорога ДМКУ і телескопічний стрічковий конвеєр

Потужність пласту - 2 м

Кут падіння пласту - 1 град.

Коефіцієнт міцності порід:

Покрівлі - 4

Підошви - 8

Категорія шахти за газом - I I

Вантажопотік на дільниці - 3000 т/добу

Довжина виробки - 1750 м

1. ПАРАМЕТРИ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБКИ

1.1 Перетин виробки

Розміри поперечного перерізу гірничих виробок у просвіті залежать від її призначення і визначаються, виходячи з габаритів рухомого складу та наявного у виробленні обладнання, забезпечення пропуску необхідної кількості повітря, зазорів між виступаючими частинами рухомого складу і кріпленням, передбачені Правилами безпеки, числа прокладаються у виробленні рейкових шляхів і способу пересування людей.

У нашому випадку ми проектуємо виробку з монорейковим видом транспорту, та телескопічний стрічковий конвеєр,тому відповідно до Правил безпеки при геологорозвідувальних роботах, мінімальна величина проходу для людей 0,7 м, мінімальна величина зазору тих . боку 0,4 м.

Зазначена ширина вільного проходу для людей і зазорів повинна бути витримана по висоті виробки не менше 1,8 м від підошви (тротуару) . Проходи для людей на всьому протязі виробок повинні влаштовуватися з однією і тією ж боку.

Обираємо форму поперечного перетину, матеріал і тип кріплення в залежності від фізико-механічних властивостей порід ( породи покрівлі міцністю f = 4, та підошви f = 8), терміну служби виробки 2 роки. Приймаємо аркову форму поперечного перетину, кріплення типу КМП-3 з спеціального профілю СВП-22. За габаритами обраного транспортного обладнання ( при експлуатації - монорейковим видом транспорту, та телескопічним стрічковим конвеєром) і необхідними по Правилам Безпеки зазорами визначаємо необхідну ширину виробки в світлі на рівні верхньої кромки транспортного обладнання :

Вmin = b + (1800 - ho - h')*ctg ,м (1.1)

де Bmin - мінімальна необхідна ширина виробки, мм ;

b - сума ширини устаткування з необхідними зазорами, мм ;

ho - висота устаткування, мм ;

h' - висота баластового прошарку, мм ;

- кут нахилу кріплення, град ;

b = a + bм + с + dк + е, мм (1.2)

де a -ширина зазору між кріпленням та рухомим складом для проходу людей, мм ;

a = 1000 мм ;

bв- ширина монорейкового виду транспорту;

bв = 1100мм;

с -ширина зазору між рухомим складом та стрічковим конвеєром;

с = 400 мм;

dк - ширина конвеєрної стрічки;

dк -830мм;

е - ширина зазору між стрічковим конвеєром та кріпленням;

е -400

Виконуємо розрахунок за формулою (1.2 ) :

b = 1000 + 1100 + 400 + 830 + 400= 3730 мм.

ho - висота транспорта, мм ;

ho = 1100 мм ;

Виконуємо розрахунок за формулою (1.1) :

Bmin = 3730 + (1800 - 1100 - 190) = 4213 мм.



Рис.1.. Обраній перетин виробки під час експлуатації

По альбомам типових перетинів обираємо кріплення типу АП-3-11,6 з спец профілю СВП-22 з наступними розмірами :

- ширина виробки в проходженні до осадки - 5670 мм ;

- ширина виробки в проходженні після осадки - 5430 мм ;

- площа перетину у світлі до осадки - 15,5 м 2 ;

- площа перетину у світлі після осадки - 13,8 м2 ;

- площа перетину в проходженні - 18,1 м2 ;

- площа перетину в проходженні з врахуванням канавки - 18,2 м2

Швидкість повітря

V=

де А - вантажопотік по виробці;

gn - виділення метану у виробці, м3 на тонну добутку вугілля за добу,

k - коефіцієнт утічок повітря й резерву, k = 1,45,

Sсв - площа поперечного перетину у світлі після осадки,

d - допустимий відсотковий вміст метану у вихідному струмені повітря, d=1;

d0 - відсотковий вміст метану у свіжому струмені, d0 = 0.

Максимально допустима швидкість повітря по ПБ дорівнює:

* для капітальних виробок - 8 м/с;

* для підготовчих виробок - 6 м/с;

* для очисних виробок і підготовчих вибоїв - 4 м/с.

0,25 ? 2,55 ? 6

Обраний перетин задовольняє умові швидкості руху повітря

1.2 Розрахунок металевого аркового податливого кріплення за зміщенням порід, що вміщують виробку

Похил проводиться по породі з міцністю пород покрівлі f = 8, та підошви f = 5

Середній опір порід розраховується за формулою :

, МПа (1.3)

де RCi, mi - відповідно розрахунковий опір одноосьовому стисканню (МПа) та товщина (м) і-го порідного шару.

RCi = Ri * KCi * KWi (1.4)

де Ri - середнє значення опору і-го породного шару, МПа ;

КСі - коефіцієнт, що враховує додаткову зрушеність породного масиву

KCi = 1 ;

KWi - коефіцієнт, який враховує обводненність порід ;

KWi = 0.50 ;

Ri = 10 fi , МПа (1.5)

де fi - міцність і-го породного шару за шкалою Протод'яконова ;

Виконуємо розрахунок :

Ri покрівлі = 10 4= 40 МПа ;

Ri підошви = 10 8 = 80 МПа

Rс=(38,2+61,4)*0,5=49,8 МПа;

Розрахунок зміщень виконуємо за формулою :

U = k k ks kb kt Um , мм (1.6)

де k - коефіцієнт впливу кута залягання порід та напрямку проведення виробки відносно простягання порід ;

k = 0,8 ;

k - коефіцієнт, що враховує напрямок зміщення порід ;

k = 1- для підошви та покрівлі ;

ks - коефіцієнт впливу розмірів виробки :

а) для покрівлі та підошви :

ks = 0.2 (b - 1) ;

де b - ширина виробки , м ;

ks = 0.2 (5,6 - 1) = 0,92 ;

ks = 0.2 (3,7- 1) = 0,54 ;

kb - коефіцієнт впливу інших виробок ;

kb = 1 ;

kt - коефіцієнт впливу терміну служби виробки ;

kt = 0,4 ;

Um - типове зміщення порід, мм ;

Um = 180 мм.

Розраховуємо зміщення для покрівлі та підошви за формулою (1.6) :

Uп. =0,8 1 0,92 1 0,4 180 = 53 мм .

Розраховуємо зміщення для боків виробки.

Uб. =0,8 1 0,54 1 0,4 180 = 31 мм.

Найбільше зміщення U = Uп = 53 мм

Розрахунок навантаження на кріплення :

Р = Кп Кн Кпр b Рн , кН./м (1.7)

де Кп - коефіцієнт перенавантаження ;

Кп = 1.05 ;

Кн - коефіцієнт надійності ;

Кн = 1 ;

Кпр - коефіцієнт впливу умов проведення виробки ;

Кпр = 0,6 ;

b - ширина виробки, м ;

b = 5,6 м ;

Рн - нормативне навантаження, кПа ;

Рн = 50 кПа

Виконуємо розрахунок за формулою (1.7) :

Р = 1,05 1 0,6 5,6 50 = 176,4 кПа.

Щільність встановлення рам кріплення :

n P / Ns (1.8)

де Ns - несуча здатність однієї рами кріплення, кН ;

Ns = 250 кН ;

n 176,4 / 250 ? 1

Приймаємо n = 1 рам/м

Шаг встановлення кріплення : 1 / n = 1 м.

Рис .2 Схема для визначення середнього опору порід, що вміщують виробку

1.3 Вибір засобу виймання порід й прохідницького обладнання

Вибір засобу виймання порід залежить від декількох факторів, а саме : коефіцієнта міцності порід, по яким буде проводитись виробка ; площі поперечного перетину виробки ; кута нахилу виробки ; переваг та недоліків усіх способів. У нашому випадку штрек буде проводитись по породам з коефіцієнтом міцності покрівлі f = 4, і підошви f = 8. Враховуючи початкові данні, високий рівень розвитку механізації гірничих робіт, а також переваги комбайнового способу проведення, а саме :

1) процес проведення носить безупинний характер ;

2) досягається високий рівень механізації і безпеки робіт ;

3) забезпечується велика стійкість оголень гірських порід, тому що не порушується масив за контуром виробки ;

4) підвищується у 2.5 - 10 разів швидкість проведення виробки;

5) зростає у 4 - 6 разів продуктивність праці ;

6) зменшується в 1.5 - 2 рази собівартість готової виробки обираємо саме комбайновий спосіб проведення виробки.

Проведення горизонтальних виробок комбайнами і прохідницькими комплексами це більш економічний і більш швидкісний спосіб, ніж буро - взривной. Проходческі комбайни являють собою комбіновані машини, призначені для одночасного виконання отбойки породи і вантаження її в транспортні засоби (на конвеєр або у вагонетки).

Вибір прохідницького обладнання виконуємо за наступними чинниками :

1.максимальний коефіцієнт міцності порід fmax = 8 ;

2.площа перетину виробки у проходженні - 18,1 м2 ;

3.основний вид енергії, що застосовується на шахті - електрична ;

4.категорія шахти за газом - II.

Відповідно до вищеназваних умов обираємо прохідницький КСП-42, який призначений для механізованого відбиття і навантаження гірничої маси.

Комбайн прохідницький КСП-42 - комбайн важкого типу для проведення горизонтальних і похилих до ± 12o виробок перетином від 12,5 м2 в світлі до 38 м2 в проходці змішаного і чистопородному забоями.

Технічні характеристики комбайну КСП-42:

Абразивність порід , мг , не більше 18

Мінімальна перерізі виробки ( у світлі) , м2 12,5

Мінімальна перерізі виробки за розмахом стріли з однієї установки ( в проходці ) , м2 38

Діапазон кутів нахилу проведених виробок , град ± 12

Розмах стріли виконавчого органу , мм , не менше:

- По висоті 5300

- По ширині 7500

- Нижче рівня грунту 200

виконавчий орган

Тип стріловий з поздовжньо- осьової ріжучої коронкою

Хід телескопа стріли виконавчого органу , мм 600

Потужність електродвигуна виконавчого органу , кВт 160 ( 200 )

Ріжуча коронка : оснащується коронками різних типів залежно від міцності породи 950мм , 1100мм і 1300мм

Частота обертання ріжучої коронки , хв -1 33

ПітательТіп навантажувальний стіл з нагортають лапами

Приводи лап гідромеханічні , кінематично не зв'язані

Ширина навантажувального столу , мм 4160

Опускання носка живильника нижче рівня грунту 200

Підйом носка живильника вище рівня грунту 600

З комбайна гірнича маса потрапляє на телескопічний стрічковий конвеєр 1ЛТП-800

прохідницький комбайн арковий гірничий

Технічні характеристики конвеєра шахтного стрічкового конвеєра 1ЛТП-800

Угол установки, град.:	±10
Длина транспортирования при максимальной производительности и горизонтальной установке:	1000
Суммарная мощность привода, кВт:	75,90,110, 132
Напряжение электрической сети, В:	380/660
Крупность кусков породы, мм, не более:	300/150
Диаметр барабана/ролика, мм:	500/108
Приемная способность, м3/мин:	6,9; 8,6; 10,7; 13,5
Скорость движения ленты, м/сек:	1,6,2,0,2,5,3,15
Ширина ленты, мм:	800
Производительность, т/ч:	350;435; 545; 690

1.4 Визначення змінної швидкості проведення виробки прохідницьким комбайном збирального типу

Тип комбайну	КСП-42
Площа поперечного перетину	13,8 м2
Середня міцність порід	6
Шаг встановлення кріплення	1 м
Спосіб транспортування гірничой маси	Телескопічний стрічковий конвеєр 1ЛТП-800
Швидкість проведення виробки	змінна	2,2 м
	добова	6,6 м
	місячна	165 м

1.5 Провітрювання

Розрахунок повітря по найбільшій кількості людей, одночасно працюючих у вибої :

Qз.п.1 = 6 n , м3/хв.

де n - максимальна кількість одночасно працюючих людей ;

n = 10 ;

Qз.п.1 = 6 10 = 60 м3/хв.

Розрахунок повітря по мінімальній швидкості :

Qз.п.2 = 60 Vmin S , м3/хв. (1.12)

де Vmin - мінімальна швидкість повітря у виробці, м/с ;

Vmin = 0.25 м/с ;

S - площа перетину виробки, м2 ;

S = 13,8 м2 ;

Qз.п.2 = 60 0.25 13,8 = 207 м3/хв

Розрахунок повітря по мінімальній швидкості в залежності від температури

Qз.п.3 = 20 VТmin S , м/хв. (1.13)

де VTmin - мінімальна швидкість повітря залежно від температури, м/с;

VTmin = 1 м/с ;

Qз.п.3 = 20 1 13,8= 276 м/хв.

Необхідна кількість повітря :

Qз.п. = max Qз.п.1; Qз.п.2; Qз.п.3 , м3/хв. (1.14)

Qз.п. = 276 м3/хв.

Аеродинамічний опір гнучкого трубопроводу без витоків повітря :

Rтр = rтр (l + 20 dтр n1 + 10 dтр n2) , к (1.15)

де rтр - питомий аеродинамічний опір, к/м ;

rтр = 0.016 к/м ;

l - необхідна довжина трубопроводу, м ;

l = 1750 м ;

dтр - необхідний діаметр трубопроводу, м ;

dтр = 1 м ;

n1, n2 - відповідно число поворотів трубопроводу на 900 та 450 ;

n1 = 1 ;

n2 = 0 .

Виконуємо розрахунок за формулою (1.17)

Rтр = 0.016 (1750 + 20 1 1 + 10 0,8 0) = 28,32 к

Подача вентилятора :

Qв = Qзп Кв.тр. , м3/с. (1.16)

де Кв.тр. - коефіцієнт витоків повітря ;

Кв.тр. = 2,18 ;

Qв = 276 2,18= 601,68 м/хв. = 10 м/с.

Депресія :

h = Qв2 Rтр (0.59 / Кв.тр. + 0.41)2 , даПа (1.17)

h = 102 28,32 (0.59 / 2,18+ 0.41)2 = 1311 даПа

Після нанесення розрахункового режиму роботи вентилятора (Qв , hв) на його аеродинамічну характеристику обираємо вентилятор ВМЭВО 8А

Технічні характеристики вентилятор ВМЭВО 8А:

1. Диаметр рабочего колеса, мм 800

2. Номинальная подача м3/с - 15

3. Номинальное полное давление, Па 4700

4. Подача в рабочей области, м3/с 6-21

5. Полное давление в рабочей области, Па 800-5200

Рис. 4 . Аеродинамічна характеристика вентилятора ВМЭВО 8А.

1.6 Навантаження гірничої маси

Навантаження гірничої маси буде виконуватись прохідницьким комбайном КСП-42 одночасно з її відокремленням від вибою з подальшим навантаженням відбитої породи на телескопічний стрічковий конвеєр 1ЛТП-800

Перед початком робіт вибій оглядає гірничий майстер, який і дає дозвіл на початок робіт. Машиніст гірничо-виймальних машин здійснює огляд комбайна, та у разі необхідності виконує дрібний ремонт.

В цей час прохідники перевіряють стан вентиляційного трубопроводу, водовідливного трубопроводу, трубопроводу подачі стиснутого повітря та проти пожежного трубопроводу; справність вибійних механізмів, оглядають кріплення.

Закінчивши підготовку до роботи, машиніст подає попереджувальний сигнал та, переконавшись у відсутності людей в зоні комбайна, вмикає його. Керуючи виконавчим органом комбайна, він забезпечує оптимальну подачу на вибій. Машиніст слідкує за повною обробкою вибою по перетину, за станом комбайну, покрівлі і кріплення, привибійного простору виробки. Одночасно з обробкою вибою здійснюється навантаження відбитої гірничої маси на скребковий конвеєр. Машиніст зобов'язаний слідкувати за розмірами кусків відбитої маси, що транспортується.

При прийнятій комбайновій технології проведення виробки з метою боротьби з пилом застосовується комплекс знепилюючих заходів, до складу яких входять подача змочувальної рідини на ріжучий інструмент, зрошення на пересипі, а також пилоподавлення на вихідному з вибою вентиляційному струмені за допомогою туманоутворюючих завіс. На комбайні КСП-42 встановлені конусні форсунки, що забезпечують подачу води безпосередньо в зону різання, а також плоскоструйні форсунки, які встановлені на перевантажувачі, для утворення зовнішньої водяної завіси.

1.7 Кріплення

Для кріплення підготовчих виробок в умовах несталого гірничого тиску використовується аркове податливе кріплення зі спец профілю. Арки складаються з трьох елементів : верхнього сегмента, обкресленого одним радіусом, і двох бічних елементів, криволінійних по всій довжині або що мають прямолінійну ділянку. Елементи арки з'єднуються внахлест і стягуються двома хомутами. Податливість кріплення обумовлюється ковзанням елементів у вузлах їхніх сполучень після того, як зовнішнє навантаження перевершить сили тертя.

Арки встановлюють через 1м і з'єднуються між собою в трьох місцях міжрамними стяжками (розстрілами). Аркове податливе кріплення є найбільш досконалим з застосовуваних конструкцій металевого кріплення.

*Встановлення кріплення виконується у наступній послідовності :

1) після закінчення робіт з виймання гірничої маси та відгону комбайна на 5 м від вибою, знаходячись у закріпленому просторі, двоє прохідників за допомогою оборника довжиною 3.5 м оббивають шматки породи, що залишилась ;

2) два прохідника встановлюють тимчасове кріплення ( дві дерев'яні стійки під розпил) ;

3) два прохідники встановлюють ніжки кріплення у лунки й закріплюють міжрамні стяжки;

4) два прохідники встановлюють та надійно закріплюють робочий полок ;

5) два прохідники демонтують тимчасове кріплення ;

6) три прохідники підіймають верхняк на робочий полок ;

7) з робочого полка три прохідники заводять верхняк на стійки так, щоб була нахльостка 400 мм та закріплюють його замковими з'єднаннями з стійками кріплення, попередньо вклавши у замках дерев'яні прокладки, і з'єднують верхняк з раніше встановленою рамою кріплення стяжкою у напрямку осі виробки ;

8) три прохідники з робочого полка затягують покрівлю виробки ;

9) два прохідники з підошви виробки виконують затяжку боків і забутовку до замків.

Зведена арка має бути розклинена з вміщуючи ми породами.

*Заходи безпеки при встановленні кріплення:

роботи треба вести під прикриттям постійного й тимчасового кріплення;

1) встановлення кріплення необхідно виконувати з робочого полка;

2) заборонено зведення кріплення з стріли комбайна;

3) роботи потрібно виконувати при вимкненому й заблокованому комбайні;

4) на початок нового циклу відставання постійного кріплення не повинно перевищувати шага його встановлення ;

5) заборонено подальше проведення виробки при не розклинених рамах кріплення, незатягнутих боках та покрівлі виробки, при не забученому породою закріпленому просторі.

6) заборонено вести роботи, стоячи спиною до вибою;

7) стан покрівлі перевіряють тільки постукуванням;

8) при веденні роботи по встановленню затяжки необхідно постійно контролювати стан покрівлі виробки.

1.8 Інші роботи прохідницького циклу

Устрій водовідливної канавки.

Водовідливна канавка має прямокутний перетин та розташовується біля рейкового шляху з нахилом у напрямку центрального водозбірника шахти. Водовідливну канавку підготовлюють за допомогою виконавчого органа комбайна. Роботи по проведенню та кріпленню виконують два робітника. Після обробки канавки комбайном , вони належним чином підправляють її перетин та розчищають місце. Потім здійснюють кріплення канавки, пустоти забутовують. Після закінчення забутовки прибирають інструмент та зачищають робоче місце.

Прокладка у виробці трубопроводів й кабелів.

Нарощування трубопроводів виконується у ремонтну зміну трьома прохідниками. Трубопроводи нарощують трубами довжиною 3 - 5 м. Труби, швидкоз'ємні з'єднання й сталеві тросики доставляються прохідниками у вибій вручну. Перед нарощуванням протипожежного трубопроводу в ньому перекривають подачу води шляхом перекриття останньої від вибою відсікаючої задвижки. Потім через шланг зливають воду, яка залишилась у трубопроводі, та знімають залишковий тиск. Демонтують заглушку на кінці трубопроводу. Два прохідники піднімають трубу, а третій підвішує її до рам кріплення шляхом заплітання кінцівок тросика. Потім стикують трубу за допомогою швидкоз'ємних з'єднань : виставляють резинові ущільнювачі, зістиковують труби, одягають швидкоз'ємні з'єднання та за допомогою молотка прогонним клином стягують з'єднання. Після цього прогонний клин витягується та замінюється постійним. На другому кінці трубопроводу встановлюється заглушка. Кожна труба підвішується на двох підвісах. Після закінчення монтажу трубопроводу виконують опресовування шляхом подачі стиснутого повітря. Монтаж інших трубопроводів виконується аналогічно.

Слабо точні кабелі розташовують зазвичай вище трубопроводів на 300-400 мм. Силові кабелі прокладають по протилежній від трубопроводу стороні виробки та підвішують на гнучких, або жорстких підвісах.

Нарощування вентиляційних труб.

Цей процес виконується по мірі просування вибою відрізками по 5 - 10 м. Після відходу вибою від основного ставу на 45-50 м відрізки тимчасової труби заміняють однією, довжина якої складає 40 м. Роботи повинні виконуватись при вимкненому вентиляторі. Нарощування вентиляційних труб виконується з робочого полка. Перед виконанням робіт по подовженню трубопроводу подовжують металевий трос, який кріпиться до верхніх елементів рам кріплення. Вентиляційні труби підвішуються на трос за допомогою крючків. Потім переносять металевий патрубок з датчиком контролю складу повітря. Після цього з'єднують нарощений став з раніш встановленим. На кінці вентиляційного ставу встановлюють металевий спрямовуючий патрубок довжиною 2 м. Датчик швидкості повітря має бути встановлений не далі ніж 15 м від вибою. Стикові з'єднання мають бути герметичні. Відставання вентиляційних труб від вибою не повинно перевищувати 8 м.

Доставка обладнання та матеріалів.

Доставка обладнання та матеріалів відбувається у ремонтно-підготовчу зміну ( I зміну ). Доставка здійснюється за допомогою конвеєра. Конвеєр обладнується спеціальною платформою, на яку навантажуються матеріали.

Конвеєр реверсують, завдяки чому стрічка переміщується у зворотному напрямку.

Освітлення.

Добра освітленість виробки підвищує безпечність й продуктивність праці, а також комфортність умов. Мінімальна освітленість пло-щини вибою повинна бути не менше 10 лк, а на підошві - 15 лк. Для освітлення виробки у слід за просуванням вибою з відстанню 10 - 20 м нарощують освітлювальну мережу, що складається з світильників РВЛ-40, світильника СГГ-7 й комбайнового світильника.

Контроль за освітленням виробки покладено на одного з електрослюсарів.

Маркшейдерський контроль.

Контроль за проведенням виробки у горизон-тальній площині здійснюється й задається теодолітами й позначується відвісами, яких має бути не менше трьох через 1 - 3 м. Перевірку відносно заданого напрямку здійснюють 2 робітника. Один спрямовує лампу до верхняка ближньої до вибою рами й спрямовує її промінь до відвісів. Другий, що стоїть коло дальнього відвісу, освітлює створ відвісів й показує першому, куди треба пересунути його лампу, щоб вона потрапила у створ відвісів. Далі заміряють від неї відстань до стінок виробки. Також маркшейдерський контроль слідкує за дотриманням проектного перетину виробки, паспорта кріплення, напрямку у вертикальній площині. Якщо на якійсь ділянці не дотримана одна з вимог, то ділянку бракують й ліквідують недолікию.

Зв'язок.

Зв'язок з гірничим диспетчером й іншими службами шахти здійснюється по телефону.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ

2.1 Схема організації й режим роботи

Так як при проведенні виробки використовується високопродуктивне прохідницьке обладнання, а саме комбайн КСП-42, то приймаємо послідовну схему організації робіт.

Роботу з проходження штреку організуємо в три шестигодинні зміни на добу. Четверта зміна виділяється на ремонт і підготовку обладнання, доставку матеріалів. Режим роботи прохідницької бригади - безперервний робочий тиждень ( три робочі дні, четвертий - вихідний ).

Для забезпечення нормальної роботи обладнання щодобово у ремонтну ( 1 ) зміну виконується огляд та ремонт усіх машин і механізмів, що знаходяться у вибої. Для виконання ремонтних робіт створюються ремонтні ланки. У останні зміни ланки прохідників виконують роботи по проведенню виробки ( виймання гірничої маси , встановлення кріплення , устрій водовідливної канавки ) ; гірничоробочі займаються доставкою матеріалів , зачисткою виробки.

2.2 Кількість членів бригади та її склад

Для проведення гірничої виробки формується комплексна бригада, що склада- ється зі змінних ланок. Бригаду очолює бригадир, а змінні ланки - ланкові. Бригада формується з прохідників V розряду.

Методику розрахунку працемісткості робіт при проведенні гірничої виробки комбайном КСП-42 зі швидкістю 2,2 м/зміну зводимо у таблицю.

Обсяги робіт за процесами на зміну.

1.Обсяг робіт за нормою на проведення виробки комбайном

Де 2,23- зміна норма виробітку на бригаду(ЄНВПР §1, табл.3,№84 д)

2.Зміний обсяг на 1 чоловіка.

де 4,15 - зміна нормативна трудомісткість,люд./зм.(ЄНВПР §1,табл.3,№84 е)

3.Трудомісткість на зміну.

4.Трудомісткість проведення за розрядами професії робітників,люд./зм.

а)Машиніст гірничих виїмкових машин VI розряду:

б) Прохідник V розряду:

Таблиця 2.1 Розрахунок працемісткості робіт

Назва процесів у вибої	Обсяг робіт на цикл Vзм=2,2м/м	Розрахунок норм виробки	Працемісткість, людино-змін/ цикл	Підстава для встановлення норм
		Норна виробки	Поправочний коефіцієнт	Встановлена норма
Виймання гірничої маси комбайном, м	2,2	2,23	0,972	2,2	4,15	ЄНВПР §1,табл.3,№84(д,е)
МГВМ VI розряду					1
Прохідник V розряд					3,15
Устрій водовідливної канавки	Пров.	2,2	9,0	-	9,0	0,24	ЄНВПР §33,табл.42,№2(б)
	кріпл	2,2	22,0	0,7	15,4	0,14	ЄНВПР §31,табл.40,№1(а)
Кріплення вибою (суміщене з вийманням гірничої маси)	2,2	0,96	1,05	1,008	2,18	ЄНВПР §26, табл.32№7(в)
Навішування та зняття вентиляційних труб.	Навіш.	2,2	90	-	90	0,024	ЄНВПР §32,табл.41,№4(а,б)
	Знят.	2,2	235	-	235	0,009
Разом					4,563

* Коефіцієнт перевиконання норм виробки:

kn=?bi/n ,де (2.1)

?bi - сумарна трудомісткіс робіт;

n - чисельний склад прохідників (n = 4).

Тоді за формулою (2.1) :

kn = 4,563/4 = 1,14

* Явочний склад бригади :

nяс = n · nср , чол. (2.2)

де nср - число змін по проведенню виробки за добу

nср = 3 зміни ;

nяс = 4 · 3 = 12 чол.

У їхньому числі : 1 прохідник - наскрізний бригадир, 3 прохідника - ланкові, 3 машиніста гірничо-виймальних машин VI розряду, 5 прохідників V розряду.

*Обліковий склад :

nос = nяс · kсп , чол. (2.3)

nос = 12 · 1,7 = 20,4 чол. ;

*Комплексна норма виробки

Нк = (2.4)

Нк = 2,2 / 4,563 = 0,48 м / чол.-зміну

*Планова комплексна продуктивність :

Рн = Нк · Кп (2.5)

Рн = 0,48 · 1,14 = 0,55 м/вихід

2.3 Розрахунок часу й складання графіка організації робіт

*Час виймання гірничої маси комбайном :

(2.6)

? - коефіцієнт,що враховує час прийняття-здачі зміни(tпз) та резерву( tp) ;

(2.7)

nв - число прохідників на виймання гірничої маси комбайном ;

nв = 4 ;

132 хв. = 2 год. 12 хв.

Число перерв у роботі комбайна nпер = 2.

*Час роботи комбайна між перервами :

, хв. (2.8)

*Час устрою канавки :

, год. (2.10)

де - 0.38 люд/зм-цикл - згідно з таблицею 2.1 ;

nкк - число прохідників на устрій канавки ;

nкк = 2 ;

= 51 хв.

*Кількість людино-годин на кріплення виробки :

(2.11)

де = 2,18 люд/зм.-цикл - згідно з таблицею 2.1 ;

люд.-год.

*Перевірка розрахунку :

(2.12)

Час не суміщеного кріплення :

tн.кр = Тзм - tпз - tp - tв - tнк (2.13)

tн.кр = 360 - 30 - 25 - 132 - 51 = 122 хв.=2год. 2хв.

Час суміщеного кріплення :

tс.кр = tв - tнк (2.14)

tс.кр = 132 - 51 = 81хв. .=1год. 21хв.

Час кріплення по графіку :

tкр = tн..кр + tс.кр

tкр = 122 + 81 =203 хв. = 3 год. 23 хв.

= (360 - 30 - 25 -132 - 51)? 4 + 81? 1 = 9,5 люд.-год.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБКИ. ЗВЕДЕНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Вартість 1 м гірничої виробки за прямими вибійними витратами визначається за формулою :

Сп.н. = Сз.п. + См + Са + Се (3.1)

де Сз.п.-витрати на зарплату робітникам, грв (визначається згідно з таблицею3.1) ;

См - витрати на матеріали, грн (визначається згідно з таблицею 3.2) ;

Са - амортизаційні відрахування, грн (визначається згідно з таблицею 3.3) ;

Се - витрати на спожиту електроенергію, грн.(визначається згідно з таблицею 3.4).

Сп.м = 1199,04 + 3219,57 + 1266,72 + 703 = 6389 грн./м

Остаточно величина Сп.н. визначається згідно з таблицею 3.5 з урахуванням усіх витрат при просуванні вибою за зміну на 2,5 м та при місячній швидкості проходження виробки 189 м/місяць.

Техніко-економічні показники
Добова швидкість, м/добу	6,6
Місячна швидкість, м/міс	166
Явочний склад бригади, чол	12
Обліковий склад бригади, чол	20,4
Комплексна норма, м/чол-змін	0,48
Продуктивність праці, м/вих	0,455
Вартість проведення 1м виробки, грн	6389
Вартість проведення усієї виробки, грн	31554551,98
Час проведення усієї виробки,міс	10,54

Таблиця 3.1 - Розрахунок планових витрат на заробітну плату

Професія, розряд, посада	Чисельність	розцінка, ст. оклад, грн.	місячний фонд зар.плати,грн	Доплати	Сума доплат, грн	Загальний фонд зарплати, грн
	за добу	1 зміна	2 зміна	3 зміна	4 зміна	за списком			бригадирські	за роботу в нічни час	Премія	інші
											%	грн
МГВМ Vр	3		1	1	1	5	152,93	16822,3	-	1495,31556	15	2523,345	-	4018,661	20840,96
прохідник V	9		3	3	3	15	131,76	43480,8	500	3864,96	15	6522,12	400	11287,08	54767,88
МГВМ VIр	1	1				2	152,93	6728,92	-	-	15	1009,338	-	1009,338	7738,258
прохідник V	4	4				7	131,76	20291,04	-	-	15	3043,656	-	3043,656	23334,7
Ел.сл.IV	7	4	1	1	1	12	110,05	29053,2	450	2582,50667	15	4357,98	-	7390,487	36443,69
начальник	1	1				1	5200	5200	-	-	30	1560	-	1560	6760
зам.нач	1		1			1	4700	4700	-	-	30	1410	-	1410	6110
механік	1	1				1	4500	4500	-	-	30	1350	-	1350	5850
помічник	1			1		1	4000	8000	-	-	30	2400	-	2400	10400
гірнич. м-р	3	1	1	1		5	3800	19000	-	1688,88889	30	5700	450	7838,889	26838,89
	31	12	7	8	5	50	-	157776,26	950	9631,67111	-	29876,44	850	41308,11	199084,4

Сз.п. = ?Зп/Vміс=199084,4/166 =1199,30 грн/м

Таблиця 3.2 - Розрахунок витрат на допоміжні матеріали

Матеріали	Одиниця виміру	Витрата на цикл	Вартість одиниці матеріалу	Сумарна вартість
Кріплення АП-3	комплект	2,2	2074	4563
Дерево на розклинку	м3	0,02	265	5,30
Затяжки дерев'яні	м3	1,7	420	714
Кріплення канавки	м	2,2	65	143
Вентиляційні труби	м	1,1	136	150
Усього				5575,3
Невраховані матеріали.(10%)				557,53
Матеріали разового використ.(1,5%)				84
Матеріали тривалого використ.(5%)				279
Разом				17815
Витрати на місяць				534450

См = ?М/Vміс=534450/166=3219,57 грн/м

Таблиця 3.3 - Амортизаційні відрахування

Машина, механізм	Число в роботі	Коефіцієнт резерву	Вартість одиниці, грн.	Вартість обладнання, грн.	Місячна сума амортизації, %.	Сума амортизації за місяць,грн.
Комбайн КСП-42	1	1,54	5625000	5625000	2,94%	165375
Вентилятор ВМЭВО 8А	2	2	11868	13055	2,46%	642,31
Перевантажувач ППЛ-1К	1	1,25	389400	389400	3,75%	14603
конвеєр 1ЛТП-800	1	1,25	1399800	107600	2,07%	2227,32
Усього						182848
Невраховане обладн.(15%)						27427
Разом						210275,2

Са = ?А/Vміс =2102275/166=1266,72 грн/м

Таблиця 3.4 - Розрахунок витрат на електроенергію

Споживач	Загальна встановлена потужність, кВт.	Коеф-т навантаження	Споживано потужність, кВт.	Число год. роботи за добу	Витрати ел. енергії кВт -год.	ККД	Усього кВт-год.	Тариф за кВт.год., грн..	Усього, грн.
					за добу	за місяць
Комбайн КСП-42	350	0,75	262,5	7,15	1876,87	56306,25	0,9	50675,63	0,72	36486,45
Вентилятор ВМЭВО 8А	90	0,75	67,5	24	1620	48600	0,8	38880	0,72	55988
Перевантажувач ППЛ-1К	15	0,75	11,3	7,15	81	2424	0,8	1939	0,72	1396
Конвеєр 1ЛТП-800	110	0,75	83	7,15	590	17696	0,8	14157	0,72	10193
Усього										104063,45
Невраховане обладнання -15%										15609,52
Разом										116673

Се = ?Е/Vміс=116673/166=703 грн/м

Таблиця 3.5 - Калькуляція витрат

Елемент витрат	Витрати на місяць	Витрати на 1 м. грн.	Питома вага витрат, %
Зарплата	199084,4	1199,30	18,06
Нарахування на зарплату	41308,11	249	3,75
Електроенергія	116673	703	10,59
Матеріали	534450	3219,57	48,5
Амортизація	21102275	1266,72	19,08
Усього	2993790,51	6637,59	100

ВИСНОВКИ

У ході виконання даної роботи мною було розглянуто питання проведення дільничного вентиляційного штреку. Виробка проводиться перетином 13,8 м2 в світлі з шагом встановлення рам 1 м , довжиною 1750 м на глибині 700 м.

При проведенні розрахунків, з урахуванням усіх початкових параметрів, була отримана швидкість проведення 2,2 м/зм , що в подальшому склало 166м/міс. При проведенні виробки застосовувалось наступне обладнання : прохідницький комбайн КСП-42, перевантажувач ППЛ-1К та стрічковий конвеєр 1ЛТП-800 . Для провітрювання виробки в процесі проведення був застосований вентилятор місцевого провітрювання ВМЭВО 8А. В процесі виконання курсового проекту, я зрозумів, що для досягнення високих показників при проведенні виробки необхідно мати високоякісну прохідницьку техніку, вкладати кошти у переоснащення шахт, застосовувати новітні методи в області проходження, кріплення , а також мати висококваліфікований трудовий колектив, який буде зацікавлений у результатах своєї праці.Необхідними умовами досягнення високої швидкості проходки гірських виробок є:

1 . Повна механізація основних прохідницьких операцій , в першу чергу виймання гірничої маси комбайном і прибирання породи , що дозволяє значно зменшити тривалість прохідницького циклу.

2 . Застосування найбільш досконалого прохідницького устаткування і повне його використання. Число прохідників і машин має бути максимально можливим , але таким , щоб не заважало роботі .

3 . Чітка , добре продумана у всіх деталях організація робіт в прохідницької бригаді . Критерієм ефективності будь-якої схеми організації прохідницьких робіт при цьому є найбільш висока продуктивність праці робітників , безпеку праці і зниження вартості витрат на проходку 1 пог. м виробки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Унифицированные типовые сечения горных выработок. - К. - Будівельник. - 1971.

2. Гузеев А.Г., Гудзь А.Г., Пономаренко А.К. Технология строительства горных предприятий К.: Высшая школа. Главное издательство, 1986. - 392 с.

3. Методические указания к выполнению курсового проекта по курсу : '' Технология и механизация строительства горных предприятий '' (для студентов спе-циальности 0202) / Сост. А.К. Пономаренко , - Донецк : ДПИ. 1987. - 28 с.

4. Руководство по проектированию вентиляции угольных шахт. - К.: Основа. 1994. - 311 с.

5. Рудничная вентиляция : Справочник : Н.Ф. Гращенков, А.Э. Петросян, М.А.Фролов и др. ; Под ред. К.В. Ушакова. 2-е изд, перераб и доп. - М.Недра 1990, - 440 с.

6. Смирняков В.В., Вихарев В.И., Очкуров В.И. Технология строительства горных предприятий. - М.: Недра. 1989. - 573 с.

7. Машины и оборудование для угольных шахт : Справочник. / Под редакцией В.Н. Хорина - М.: Недра , 1987. - 424 с.

8. Методичні вказівки з оформлення і захисту студентських робіт (для студентів усіх спеціальностей та форм навчання) / Укл. О.О.Ісаєнков, Я.О. Ляшок. - Красноармійськ : КФ Дон НТУ, 2003 - 54 с.

9. Методичні вказівки до проведення практичних та самостійних робіт з курсу : “Будівництво гірничих підприємств ” (для студентів гірничих спеціальностей) / Укл. Бачурін Л.Л., Ісаєнков О.О., Присяжний Д.М. - Красноармійськ . КФДон НТУ, 2000. - 53 с.

10. Правила безпеки у вугільних та сланцевих шахтах. - К.: Основа. 1996. - 311 с.

Размещено на Allbest.ru