Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області
Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.09.2010 |
Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Пегматити характеризуються крупнозернистою будовою. Свіжі. Складені таким ж мінералами, що і вміщуючі граніти родовища. Відрізняються більш кислим складом плагіоклазу (альбіти ту). Решта характерні особливості гранітів характерні також для пегматитів.
Нижче приведені описи найтиповіших для даного родовища шліфів:
Свердловина №1, глибина 1,8 м
Шліф №1
Граніт (зачеплений вивітрюванням)
Макроскопічно порода жовтувато-сірого кольору, середньо-дрібнозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням. Вивітрілість породи виявляється в заміщенні плагіоклазу кріптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтого кольору. Порода однорідна. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х:
Плагіоклаз -35
Калієвий польовий шпат - 30
Кварц - 25
Біотит - 7
Мусковіт - 2,5
Акцесорії - 0,5
Структура бластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 1-3 мм, близькі за формою до ідіомофних - таблитчастим і призматичним. Зерна нерідко із звивистими, роздрібнюваними контурами. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, слабо пелітизовані і серицитизовані (0,5-2%), містять включення реліктових зерен кварцу, біотиту і плагіоклазу. Розподілені в породі рівномірно. У помітному ступені тріщинуваті.
Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматозу, що пройшли після і одночасно із закінченням процесів катаклазу. Зерна калішпату розвиваються з міжгранулярної плівки до самостійних зерен розміром 0,5- 3 мм, іноді до крупних порфіровидних зерен розміром 3х6мм. Нерідкі прості двійники. Зерна гратчасто здвійниковані, слабо пелітізовані (0,5-5%), містять включення пойкилобластових реліктових зерен плагіоклазу, кварцу і біотиту. В результаті катаклазу виявляють хвилясте згасання.
Кварц - знаходитися в ксеноморфних ізометричних зернах розміром 0,1-1 мм, із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Зерна в значній мірі тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.
Біотит - спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,5 - 1,5 мм, що розвиваються в міжзернових проміжках салічних мінералів. Зерна свіжі, плеохроюють від солом'яний-жовтуватого до яскраво-коричнево-бурого кольору. Містять велику кількість плеохроїчних двориків навколо найдрібніших включень акцесорних мінералів, приурочених переважно до периферії зерен. Розподілені в породі рівномірно.
Мусковіт - присутній в лускових зернах розміром 0,1-1мм, що розвиваються в породі в результаті процесів К-метасоматозу, і як би заліковують зони катаклазу і міжзернові проміжки. Нерідко знаходиться в тісній асоціації, навіть в зростанні з біотитом.
Луски світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм, лейкоксенізованного сфену (0,05 мм) і найдрібнішими зернами малакону (0,01 мм). Апатит спостерігається в асоціації з біотитом і мусковітом, а також в самостійних зернах, приурочених до міжзернових проміжків мінералів, а також включених в зерна останніх.
Сфен та малакон включені в зерна біотиту, рідше - приурочені до зерен мусковіту. В біотиті виявлені плеохроїчними двориками. Порода помітно зачеплена процесами катаклазу. Катаклазовані ділянки складають близько 1-3% площі шліфа. Як би цементують більш великі зерна, які вцілілі від катаклазу.
Порода в помітному ступеню вивітріла. Процеси вивітрювання виражаються з значній тріщинуватості породи. Велика кількість тріщин проходить по зернам плагіоклазу та кварцу, а також по між зерновим проміжкам. Тріщини виконуються вторинними слюдоглинистими мінералами бурого кольору, рудним пилом.
Свердловина №1, глибина 10,0 м
Шліф №2
Граніт катаклазований (свіжий)
Макроскопічно порода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа, однорідна. Помітні луски мусковіту з перламутровим блиском. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х:
Плагіоклаз -35
Калієвий польовий шпат - 20
Кварц - 30
Біотит - 9
Мусковіт - 5
Акцесорії - 1
Структура порфіробластова:
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром до 0,5мм в основній масі і до 4 мм в порфіровидних виділеннях. Зерна ізометричної форми, але із звивистими роздробленими контурами. Виразно полісинтетично здвійниковані. Помітно серицитизовані (5-20%), містять включення округлих зерен кварцу.
Калієвий польовий шпат - мікроклін в процесі К-метасоматозу розростається з міжгранулярної плівки в зерна розміром 0,1-0,5 мм в основній масі, до 3 мм - в порфіровидних виділеннях. В крупних зернах спостерігається гратчасте і пертітова будова розпаду. Розподілені в породі рівномірно.
Кварц - знаходиться в зернах розміром 0,1-1 мм, зібраних в скупчення розміром 1,5-2 мм. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Розподіл в породі рівномірний.
Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі плеохроюють від солом'яний-жовтого кольору по №1 до яскраво-коричневий-бурого по №q. Містять велику кількість плеохроїчних двориків, особливо по краях зерен. Мусковіт утворюється в результаті процесів К-метасоматозу. Розростається в зерна від лускової форми розміром 0,1-1,5 мм, до не правильних пластинок розміром до 3 мм, що включають реліктові зерна первинних мінералів породи, салічних і фемічних (біотиту). Зерна мусковіту приурочені до зон катаклазу і заліковують останні. Також заліковують тріщини по міжзернових проміжках.
Акцессорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2мм), лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05мм), малакону (до 0,02мм). Зазвичай включені в зерна біотиту і оточені плеохроїчними двориками. Зерна апатиту нерідко приурочені до міжзернових проміжками включені в зерна породоутворюючих мінералів.
Порода в значній мірі торкнулася процесами катаклазу і бластичної перекристалізації. Основна маса породи бластично перекристалізована. Зерна плагіоклазу, що уціліли від дроблення, є порфіровидні утвореннями. Порода в значній мірі зачеплена вивітрюванням. Одиничні тріщини проходять по зонах катаклазу, зазвичай заліковуються вторинними мінералами. У помітному ступені серицитизован плагіоклаз.
Свердловина №1, глибина 24,0 м
Шліф №3
Граніт (свіжий)
Макроскопічно порода сірого кольору, середньо-крупнозерниста, щільна, свіжа, однорідна. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-
Плагіоклаз - 35
Калієвий польовий шпат - 25
Кварц - 30
Біотит - 6
Мусковіт - 3,5
Акцесорії - 0,55
Структура бластогранітова, порфіровидна.
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 1-3, іноді до 6 мм. Зерна близькі за формою до ідіоморфних - призматичних та таблитчастих, але із звивистими роздробленими контурами. Зерна невиразно полісинтетично здвійниковані, декілька пелитизовані (0,5-5%), вміщують включення зерен біотиту.
Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичного привнесення та розростається в зерна розміром 0,5 мм. Зерна свіжі, з пертитовою будовою розпаду, включенням реліктових зерен плагіоклазу та кварцу (в крупних зернах).
Кварц знаходиться в зернах розміром 0,5-2 мм, нерідко зібраних в скупчення розміром до 3-5мм. Зерна ксеноморфні, із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Скупчення розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається в лускових зернах розміром 0,1-1 мм, іноді до 2 мм в довжину, нерідко зібраних в невеликі скупчення розміром до 1 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі, солом'яно-жовтого кольору по № р, яскраво-коричнево-бурого по №q, містять численні плеохроїчні дворики, особливо рясні по периферії зерен. Часто зростаються із зернами мусковіту. Розподілені в породі рівномірно.
Мусковіт утворюється в результаті К-метасоматичного привнесення. Розростається в лускові зерна розміром 0,1-1 мм, приурочені до міжзернових проміжків мінералів, зазвичай спільно з біотитом. Дрібні луски мусковіту розвиваються також по тріщинах в плагіоклазі, заліковуючи останні.
Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2 мм), приуроченими до міжзернових проміжків і до зерен породоутворюючих мінералів, а також зернами лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05 мм) і малакону (0,01-0,03 мм), включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.
Порода зачеплена процесами катаклазу. Катаклазовані ділянки складають 3-5% площ шліфа. Розвиваються між крупними зернами, як би цементуючи останні.
Порода свіжа.
Свердловина № 1, глибина 38,0 м
Шліф №4
Пегматит (свіжий)
Макроскопічно порода сірого кольору, грубозерниста з розміром зерен до 5-20 мм. Помітні листочки мусковіту, кристали кварцу і плагіоклазу, рідше - калішпату. Розподіл мінералів в породі рівномірний. Текстура грубозерниста.
Під мікроскопом.
Склад породи в %- х: Плагіоклаз - 50
Кварц - 45
Мусковіт - 5
Структура крупнозерниста.
Примітка: процентний склад породи мікроскопічно не відповідає процентному складу породи в шліфі. Причиною є крупнозернистість породи.
Плагіоклаз породи має склад альбіт-олігоклазу (більш кислий, чим у вміщуючих гранітах). Зерна розміром 3-7 мм мають зазвичай ідіоморфні - призматичні і таблитчасті форми, але іноді контури їх незграбні. Зерна в незначному ступені рівномірно пелітизовані (5-10%), виразно полісинтетично здвійниковані. Слабо серицитизований (2-3%).
Кварц утворює зерна розміром 0,5-7 мм, зазвичай зібрані в скупчення розміром 5-7 мм. Скупчення виконують незграбні і ксеноморфні проміжки між крупними кристалами плагіоклазу. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Слабо тріщинуваті. Містять зрідка включення луски мусковіту.
Мусковіт знаходиться в пластинчастих зернах розміром 1-3 мм неправильної форми, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів, заліковуючи останні. В породі спостерігається ідіоморфні, шестигранні пластинки мусковіту, але в шліф вони не потрапили.
Порода свіжа.
Решта породоутворюючі (калішпат, біотит) і акцесорні мінерали в шліф не потрапили із-за крупнозернистості породи.
Свердловина №2, глибина 1,0 м.
Шліф №5
Граніт катаклазований (вивітрілий)
Макроскопічно порода сірувато-жовтого кольору, мілко-середньозерниста, однорідна. Порода в значній мірі вивітріла - неміцна, розсипається в руках. Помітно, що зерна плагіоклазу заміщені криптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтого кольору, що додають забарвлення всій породі. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %- х: Плагіоклаз - 30
Калієвий польовий шпат - 25
Кварц - 35
Біотит - 7
Мусковіт - 2,5
Акцесорії - 0,5
Структура бластокатакластична.
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,2-1,5 мм, ксеноморфні, ізометричні, в сильному ступені тріщинуваті. Короткі тріщини, що гілкуються, виконуються вторинними глинистими мінералами. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані.
Калієвий польовий шпат - мікроклін знаходиться в ізометричних ксеноморфних зернах розміром 0,5-1,5 мм, із звивистими контурами. Зерна калішпату свіжі, гратчасто здвійниковані, з пертитовою будовою розпаду.
Кварц спостерігається в ізометричних ксеноморфних зернах розміром 0,2-2 мм, зібраних в скупчення розміром 3-5 мм. Зерна із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Помітно тріщинуваті. Тріщини виконані вторинними слюдяно-глинистими мінералами.
Біотит зустрічається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-0,5 мм, зібраних в скупчення розміром до 1,5 мм. Приурочені до міжзернових проміжків, заліковуючи останні. Зерна біотиту свіжі, з характерним плеохроїзмом і численними плеохроїчними двориками.
Мусковіт присутній в лусках розміром 0,1-0,5 мм, зазвичай в асоціації з біотитом і в міжзернових проміжках салічних мінералів. Утворюється в результаті К-метасоматозу. Розподілені в породі рівномірно. Свіжі.
Акцесорії представлені, в основному, апатитом. Одиничні зерна лейкоксенізованого сфену і малакону, включені в біотит.
Порода в значній мірі катаклазована. Катаклазовані та бластично перекристалізовані ділянки складають близько 20% площі шліфа. Тріщини вивітрювання нерідко проходять тріщинам катаклаза. Катаклазованість породи сприяє її вивітрілості.
Порода в помітному ступені вивітріла. Тріщини вивітрювання проходять по зернах плагіоклазу і кварцу, а також по міжзернових проміжках. Виконуються вторинними слюдяно-глинистими мінералами.
Свердловина №2, глибина 2,5 м
Шліф №6
Граніт (помітно зачеплений вивітрюванням)
Мікроскопічно порода світло-сірого, з жовтуватим відтінком кольору. В цілому забарвлення породи плямисте, оскільки жовтуватий відтінок спостерігається в окремих ділянках. Порода мілко-середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням, що виявляється в заміщенні плагіоклазу агрегатом вторинних глинистих мінералів жовтого кольору (що обумовлює забарвлення породи).
Під мікроскопом.
Склад породи в %- х: Плагіоклаз -35
Калієвий польовий шпат - 25
Кварц - 30
Мусковіт - 2,5
Біотит - 7
Акцесорії - 0,5
Структура бластопорфіровидна
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-1 мм в основній масі і до 5 мм в порфіровидних виділеннях. Зерна основної маси ізометричні, порфіровидні - близькі за формою до ідіоморфних - призматичним. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, в помітному ступені політизовані (5-10%), містять пойкілобластові включення зерен кварцу. У помітному ступені тріщинуваті (зумовлено це тим, що порода зачеплена вивітрюванням).
Калієвий польовий шпат - мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичного привнесення. Зерна розміром 0,5-1,5 мм, ксеноморфні, зазвичай ізометричні, із звивистими контурами. Зерна гратчасті, з пертитовою будовою розпаду, слабо тріщинуваті, розподілені в породі рівномірно.
Кварц знаходиться в ізометричних, ксеноморфних, із звивистими контурами і звивистим згасанням зернах розміром 0,5-1,5 мм. Зерна кварцу помітно тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, свіжих, з характерним плеохроїзмом, з численними плеохроїчними двориками. Приурочені до міжзернових проміжків салічних мінералів.
Мусковіт розвивається в породі в результаті процесів К-метасоматичного привнесення. Спостерігається в лускових зернах розміром 0,1-0,8 мм, що заліковують міжзернові проміжки салічних мінералів в зонах катаклазу. Нерідко знаходиться в тісному зрощенні з біотитом.
Акцесорії представлені, в основному, зернами апатиту (0,05-0,2 мм), одиничними зернами лейкоксенізованого сфену і малакону розміром до 0,05 мм, включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.
Порода в помітному ступені катаклазована і бластічно перекристалізована. Уціліли від катаклазу зерна плагіоклазу, створюють порфіровидні виділення.
Порода помітно зачеплена вивітрюванням, що виявляється в тріщинуватості мінералів і міжзернових проміжків. Тріщини виконані вторинними глинистими мінералами.
Свердловина №2, глибина 28м
Шліф №8
Контакт пегматиту з гранітом (порода свіжа)
Мікроскопічно в зразку виразно спостерігається контакт граніту і пегматиту. Граніт світло-сірого кольору, дрібнозернистий, щільний, міцний, свіжий, однорідний, з масивною текстурою. Пегматит світло-сірий, грубозернистий. Розміри зерен 5-39 мм. Лінія контакту чітка, але нерізка. Шліф виготовлений з ділянки пегматиту.
Під мікроскопом.
Склад породи в %- х: Плагіоклаз - 50
Кварц - 50
Біотит - одиничні луски
Акцесорії - 0,5
Примітка: склад пегматиту в шліфі не відповідає його складу макроскопічно із-за крупнозернистості породи, в результаті чого багато мінералів в шліф не потрапили.
Структура крупнозерниста
Плагіоклаз складу кислого олігоклазу утворює зерна розміром 3-7 мм, ізометричні, із звивистими контурами, але близькі за формою до ідіоморфних - таблитчастим. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, рівномірно пелітизовані (15-30%) і серицитизовані (5-10%).
Кварц також знаходиться в крупних зернах розміром 2-10 мм, із звивистими контурами і хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу помітно тріщинуваті.
Біотіт зустрічається в одиничних лускових зернах розміром до 0,5 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів і таких, що як би заліковують зони дроблення. Луски свіжі з характерним для порід родовища плеохроїзмом від солом'яно-жовтуватого по №р до яскраво-коричнево-бурого по №q з численними плеохроїчними двориками навколо найдрібніших включень акцесорних мінералів.
Акцесорії представлені зернами апатиту розміром до 0,3мм, циркону (0,1 мм) лейкоксену (0,5 мм). Зазвичай включені в зерна кварцу.
Порода свіжа.
Свердловина №2, глибина 18,0 м
Шліф №7
Граніт (свіжий)
Макроскопічно порода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа, однорідна. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %- х: Плагіоклаз - 40
Калієвий польовий шпат - 25
Кварц - 25
Біотит - 6
Мусковіт - 3,5
Акцесорії - 0,5
Структура гранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, близькі за формами до ідіоморфних, - призматичним і таблитчастим. Зерна невиразно полісинтетично здвійниковані, нерідко без двійників. У багатьох зернах помітна зональність. Виділяються центральні ядра зазвичай більшою мірою пелітізовані. Зерна в цілому свіжі, пелітізація незначна (0,2-0,5%). Відмічається хвилясте згасання.
Калієвий польовий шпат - мікроклин розвивається в результаті процесів К-метасоматозу. Зерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, із звивистими контурами. Зерна свіжі, гратчасті, з пертитовою будовою розпаду. Нерідкі прості двійники. Містять включення реліктових зерен плагіоклазу і біотиту.
Кварц знаходиться в ксеноморфних ізометричних зернах розміром 0,2-1,5 мм, із звивистими контурами і хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу зібрані в скупчення розміром до 5 мм, рівномірно розподілені в породі. Зерна слабо тріщинуваті.
Біотит спостерігається в лускових і пластинчастих зернах розміром 0,1-1мм, приурочених до міжзернових проміжків салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом, з численними плеохроїчними двориками навколо включень акцесорних мінералів.
Мусковіт присутній в пластинчастих зернах розміром 0,5-2 мм, що розвиваються в міжзернових проміжках і по зонах катаклазу, заліковувавши останні. Утворюється в породі в результаті процесів К-метасоматичного привнесення. Зерна свіжі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,2 мм), лейкоксенізованого сфену і малакону (до 0,05 мм), включеними в зерна біотиту. Порода слабо зачеплена процесами катаклазу (катаклазовані ділянки складають 3-5% площ шліфа). Бластично перекристалізована, як би цементують крупніші зерна.
Порода свіжа. Рідкісні тріщини, що проходять по зернах і міжзернових проміжках заліковуються лусками серициту.
Свердловина №2, глибина 37,0м
Шліф №9
Пегматит (свіжий)
Макроскопічно порода світло-сірого кольору, крупнозерниста. Спостерігаються ідіоморфні призматичні зерна калішпату з простими двійниками. Ксеноморфні та кутові проміжки між ними виконуються зернами кварцу та плагіоклазу. Зустрічаються ідіоморфні шестикутні таблиці мусковіту. Розміри зерен до 15 мм. Порода свіжа. Текстура однорідна.
Під мікроскопом:
Шліф виготовлений і зерна калієвого польового шпату, який таким чином, складає 100% площі шліфа. Розміри зерна 20х20 мм. Зерно калішпату має пертитову будову заміщення. Петитові вростки, що складають близько 20% площі зерна, представлені альбітом. Мають вигляд прожилків. Свіжі виразно полісинтетично здвійниковані.
Ділянки калі шпату в значному ступеню пелітизовані (10-60%).
Порода свіжа, тріщинувата.
Свердловина № 7, глибина 1,5 м
Шліф № 12
Граніт (зачеплений вивітрюванням)
Макроскпічно порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, зачеплена вивітрюванням (плагіоклаз заміщується глинистими мінералами). Порода однорідна. Текстура масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в %-х: Плагіоклаз - 30
Калієвий польовий шпат - 35
Кварц - 28
Біотит - 5
Мусковіт - 1,5
Акцесорії - 0,5
Структура гранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює ізометричні зерна розміром 1-4 мм, з рівними контурами. Зерна зазвичай полісинтетичні здвійниковані, іноді без двійників. Рівномірно політизовані (0,5-5%). В сильному ступеню тріщинуваті з виконанням тріщинок вторинною глинистою речовиною.
Калієвий польовий шпат - мікроклін з між гранулярною плівки розростається в ксеноморфні зерна розміром від 0,1-0,5 мм до 1,5-6 мм. Великі зерна мають призматичні форми, невеликі - ізометричні, ксеноморфні. Зерна гратково здвійниковані, іноді прості двійники (в призматичних зернах), виявляють пертитову будову розпаду. Вміщують включення плагіоклазу, кварцу.
Кварц знаходиться в ксеноморфних з звивистими контурами та хвилястим згасанням зернах розміром 0,5-2 мм. Зерна зазвичай зібрані в скупчення розміром 3-5 мм. В сильному ступені тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1,5 мм, які приурочені до міжзернових проміжкам салічним мінералів, з характерним плеохроїзмом та плеохроїчними двориками. Іноді зерна біотиту проростають невеликими вростками кварцу, що також вказує на процеси метасоматозу, які відбуваються в породі.
Мусковіт розвивається в результаті процесів К-метасоматичного привнесення в лускові та пластинчасті з кутовими та увігнутими контурами зерна розміром 0,1-1 мм, які заліковують зони катаклазу в між зернистих проміжках салічних мінералів, часто тісно асоціюють з біотитом, іноді в сімплектитових зростках з останнім.
Акцесорії представлені зернами апатиту (0,05-0,3 мм), лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Каталаклаз складає в породі 10-15 % площі шліфа.
Порода в помітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси вивітрювання проявляються в наявності тріщин, які проходять по між зерновим проміжкам та по зернам мінералів. Тріщини виконуються вторинними глинистими агрегатами, іноді рудним пилом. Зустрічаються порожнисті тріщини.
Свердловина № 7, глибина 18,0 м
Шліф № 13
Граніт (свіжий)
Макроскпічно порода сірого кольору, з зеленуватим відтінком, середньозерниста, слабко порфіровидна. Порфіровидні виділення представлені зернами плагіоклазу, забарвленими в зеленуватий колір. Порода щільна, міцна, свіжа. Текстура масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в %-х: Плагіоклаз - 40
Калієвий польовий шпат - 20
Кварц - 30
Біотит - 5
Мусковіт - 5
Акцесорії - менше 0,5
Структура бластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, зазвичай ізометричні, але іноді за формою наближаються до призматичних та таблитчастих, однак з звивистими контурами. Зерна виразно полісинтетично здвіниковані, серицитизовані (5-7%) та політизовані (5-10%). Дуже тріщинуваті.
Калієвий польовий шпат - мікроклін знаходиться в зернах розміром 0,2-1 мм, ксеноморфних, ізометричних, з звивистими контурами. Зерна гратково здвійниковані, віщують включення зерен плагіоклазу.
Кварц спостерігається в зернах розміром 0,2-1,5 мм, з звивистими контурами та хвилястим згасанням, зібраних в прожилковидні скупчення розміром 3-5 мм. Розподіл скупчень в породі рівномірне.
Біотит зустрічається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1 мм, які приурочені до міжзернових проміжкам салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом та багаточисельними плеохроїчними двориками.
Мусковіт присутній лускових та пластинчастих зернах розміром 0,5-3 мм, з кутовими контурами. Пластинки мусковіту розвиваються по зонам катаклаза, заліковуючи останні. Іноді утворюють зростки збіотитом, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені, переважно, зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм. Поодинокі зерна лейкоксенізованого сфену та мала кону (до 0,65 мм), які включені в зерна біотиту. лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Порода в значному степеню катаклазована (25-30%).
Свіжа.
Свердловина № 4, глибина 3,5 м
Шліф № 14
Граніт
(зачеплений вивітрюванням)
Макроскпічно порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням. Проявляється останнє у вивітрілості плагіоклазу та заміщенні його вторинними глинистими мінералами. Зустрічаються, однак, зерна свіжого плагіоклазу, які зібрані у скупчення. В скупченнях зібрані також зерна кварцу. Текстура породи в цілому масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в %-х: Плагіоклаз - 20
Калієвий польовий шпат - 33
Кварц - 35
Біотит - 5
Мусковіт - 7
Акцесорії - одиничні зерна
Структура бластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, ізометричні, зазвичай нездвійниковані, іноді із слабкою полісинтетичною двійниковою будовою. Зерна свіжі (в шліфі; в породі спостерігаються як свіжі, та і вивітрілі зерна).
Калієвий польовий шпат - мікроклін знаходиться в ксеноморфних зернах розміром 0,5-5 мм, граткових, з пертитовою будовою розпаду. Зерна слабко тріщинуваті. Вміщують включення плагіоклазу, в свою чергу, заміщенні зернами мусковіту.
Кварц спостерігається в зернах розміром 0,5-2 мм, зазвичай зібраних в скупчення розміром 5-7 мм. Зерна ксеноморфні, ізометричні, з звивистими контурами та хвилястим згасанням. Вміщують включення луски біотиту. В сильному степеню тріщинуваті.
Біотит зустрічається в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,5-1,5 мм, які приурочені до міжзернистих проміжкам породоутворюючих салічних мінералів. Зерна свіжі, з багаточисельними двориками. Іноді знаходяться в тісній асоціації з мусковітом, які утворюють сімплектитові зростки з останніми.
Мусковіт присутній в лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, які зібрані в ксеноморфні скупчення розміром 3-5 мм, що розвиваються по зонам катаклазу, які заліковують останні. Утворюють сімлектитові зростки з кварцом та біотитом. Нерідко звичайні зростки мусковіту та біотиту. Зерна світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені поодинокими зернами апатиту, лейкоксенізованного сфену та малакону.
Каталаклазовані ділянки складають 3-5% площі шліфу.
Порода в помітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси останнього проявляються в наявності багаточисельних тріщинок, які проходять по зернам мінералів та міжзерновим проміжками. Виконуються глинисто-слюдистим вторинним агрегатом, рудним пилом, нерідко залишаються порожнистими.
8. Результати фізико-механічних досліджень
В результаті проведених фізико-механічних досліджень були отримані наступні дані:
1. Щільність початкової гірської породи знаходиться в межах - 2,64 - 2,88 г/см3;
2. Об'ємна маса гірської породи знаходиться в межах - 2,61 - 2,84 г/см3;
3. Водопоглинення складає - 0,09 - 0,56%;
4. Пористість знаходиться в межах - 0,6 - 6,7%;
5. Об'ємна насипна маса кам'яного матеріалу коливається в межах:
для фракції 5-10 - 1004-1194 кг/м3;
для фракції 10-20 - 1113-1300 кг/м3;
для фракції 20-40 - 1242-1375 кг/м3;
6. Втрати в масі при визначенні подрібнення складають:
для фракції 5-10 мм - 18,58%, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";
для фракції 10-20 мм - 8,85 - 16,9 %, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";
для фракції 20-40 - 8,53 - 18,27 %, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200", "1400";
7. Втрати в масі при дослідженні на знос в поличному складає:
для фракції 5-10 мм - 17,76 - 35 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ";
для фракції 10-20 мм - 11,32 - 35,80 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ", "З-ІІІ";
для фракції 20-40 мм - 10,75- 40,21 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ", "З-ІІІ";
8. Дослідження на копрі "ПМ" показали, що величина опору удару на копрі складає - 73,74 - 189,38 та відповіє маркам "У-50" - "У-75".
9. Дослідження гірської породи при визначенні придатності її в якості бутового каменю показали, що міцність стиснення в сухому стані складає 686-1304 кг/см3; при стисненні в водонасиченому стані - 611-1076 кг/см3; що відповідає маркам бутового каменю - "600", "800", "1000".
10. Коефіцієнт розм'якшення коливається в межах - 0,67 - 0,97.
11. Визначення морозостійкості проводились прискореним методом в розчині сірчанокислого натрію. Дослідження на морозостійкість показали, що щебінь та бутовий камінь витримує 25 циклів перервного заморожування та відтанення, що відповідає вимогам ГОСТ 8267-75.
Висновок
В результаті проведених фізико-механічних досліджень гранітів Курчицького родовища можна зробити висновок, що кам'яний матеріал відповідає вимогам діючого ГОСТ 8267-75 "Щебень из естественного камня для строительных работ" и ГОСТ 22132-75 "Камень бутовый". Граніт може бути використаний у вигляді щебеню та камню бутового для різних видів дорожньо-будівельних робіт.
Подобные документы
Геологічна будова, гідрогеологічні умови, вугленосність Боково-Хрустальського району з видобутку антрацитів. Характеристика ділянки шахтного поля: віку і складу порід, їх залягання, якості вугільного пласта. Результати геолого-розвідницьких робіт.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 09.06.2010Характеристика Скелеватського родовища залізистих кварцитів Південного гірничо-збагачувального комбінату, їх геологічна будова. Початковий стан гірничих робіт. Підготовка гірських порід до виїмки. Організація буропідривних робіт. Техніка безпеки.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.03.2014Особливості геологічної будови Сумської області. Докембрійські відклади, наявність у розрізі гіпсів й кам’яної солі у палеозойських шарах. Девонські відклади в районі м. Ромни на горі Золотуха. Різноколірні глини, алевроліти й пісковики пермської системи.
реферат [604,8 K], добавлен 21.11.2010Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Розкривні роботи, видалення гірських порід. Розтин родовища корисної копалини. Особливості рудних родовищ. Визначальні елементи траншеї. Руйнування гірських порід, буро-вибухові роботи. Основні методи вибухових робіт. Способи буріння: обертальне; ударне.
реферат [17,1 K], добавлен 15.04.2011Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011Геологічна характеристика району та родовища. Основні комплекси гірських порід. Одноковшева мехлопата ЕКГ-5А. Екскаваторні (виїмково-навантажувальні) роботи. Внутрішньокар’єрний транспорт. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.06.2015Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Фізико-географічні умови району: клімат, орогідрографія та економіка. Особливості геологічної будови території, що вивчається: стратиграфія та літологія, тектоніка, геоморфологія, історія розвитку та корисні копалини. Гідрогеологічні умови району.
дипломная работа [603,0 K], добавлен 12.10.2015