Водозливна гребля на нескельній основі

- при відсутності шпунтів: вхідний 1-3 і вихідний 7-9 (коефіцієнт опору )

2. горизонтальні елементи 3-4, 6-7. Для них коефіцієнт опору.

Значення коефіцієнтів опору знаходяться за формулами:

1. Коефіцієнти опору на вході, виході:

- При наявності вхідного і вихідного шпунтів

(6.3)

де (6.4)

- глибина залягання розрахункового водоупору зліва і справа від шпунта чи уступу, що розглядається (завжди приймається ).

- довжина шпунта;

(6.5)

- При відсутності шпунта ()

(6.6)

- При відсутності уступу і шпунта (,)

. (6.7)

2. Для визначення коефіцієнту опору внутрішнього шпунта використовується формула (6.4).

3. Для горизонтальних елементів довжиною коефіцієнт опору знаходиться за формулою

 (6.8)

де - розміри шпунтів, розташованих зліва і справа від горизонтального елемента.

Якщо шпунт суміщується з зубом чи уступом, то вони також включаються в довжину шпунта.

6.4 Фільтраційні розрахунки за методом коефіцієнтів опору

Прийняті розміри підземного контуру греблі необхідно перевірити за умовами загальної і місцевої фільтраційної міцності ґрунту основи.

Загальна фільтраційна міцність основи забезпечується, якщо

, (6.9)

де - контролюючий градієнт напору фільтраційного потоку і його допустиме значення.

У випадку звичайної схеми підземного контуру, коли

(6.10)

де - сума коефіцієнтів опору при

(6.11)

При розпластаній схемі підземного контуру

, (6.12)

де- похил лінії епюри фільтраційного тиску на горизонтальній ділянці підземного контуру.

Згідно допустиме значення контролюючого градієнту

(6.13)

де - осереднений розрахунковий критичний градієнт напору:

(для глини - 1,2; суглинку - 0,65; пісків крупних - 0,45; пісків середніх 0,38; пісків дрібних - 0,29).

- коефіцієнт надійності (для І класу - 1,25; ІІ - 1,2; ІІІ - 1,15; IV - 1,1).

Місцева фільтраційна міцність ґрунту основи забезпечується, якщо виконується умова

, (6.14)

де - максимальний градієнт напору фільтраційного потоку (на виході в нижній б'єф або в дренаж);

- допустиме значення градієнту напору (для несуфозійних ґрунтів - не більше 0,3; при наявності дренажу - не більше 0,6).

При перевірці місцевої фільтраційної міцності основи на виході в нижній б'єф або дренаж максимальний градієнт напору фільтраційного потоку визначається за формулою

(6.15)

де - сума коефіцієнтів опору при ;

(6.16)

відносяться до вихідного елементу підземного контуру, можливі варіанти якого показані на рис. 6.2.

Формула (6.15) рекомендується для

,

Методика визначення в інших випадках викладена в . Якщо дійсний водоупор розташований на значній глибині (наприклад ), то вихідний градієнт необхідно помножити на коефіцієнт запасу 1,1.Якщо в результаті розрахунків умови загальної і місцевої фільтраційної міцності не задовольняються, розміри і конструкція підземного контуру повинні бути відкориговані. Допустиме значення місцевого градієнту напору при наявності дренажу. Оскільки , то місцева фільтраційна міцність основи забеспечується. Для побудови епюри зважуючого тиску визначаються величини

Таблиця 6.2

Елемент	Формула	Чисельне значення	Втрата напору на елементі, м	Ординати епюри , кПа
вхід; ; .	(6.3) (6.4)
2) І-й горизонтальний елемент , , ,	(6.8)
3) корольовий шпунт , , ,	(6.4)
4) ІІ-й горизонтальний елемент , , ,	(6.8)
5) вихід , , ,	(6.6)

7. Статичний розрахунок

7.1 Визначення розрахункових навантажень на греблю

В курсовому проекті діючі навантаження приймаються при основному їх поєднанні , коли в верхньому бєфі має місце нормальний підпірний рівень води.

При розрахунках гребель на основні поєднання навантажень враховуються навантаження:

- власна вага споруди;

- сили гідростатичного і фільтраційного тисків води;

- сили хвильового тиску;

- сили тиску наносів і ґрунту основи;

- вага затворів, підйомних механізмів, службових і транспортних мостів.

Статичний розрахунок виконується для секції греблі, тому навантаження приймаються діючими на всю секцію греблі. Розрахункова схема для визначення діючих навантажень представлена на рис. 7.1.

Власна вага визначається на основі відомих розмірів споруди і питомої ваги матеріалу за формулою

(7.1)

де - питома вага матеріалу; (для бетону ; для залізобетону );

- об'єм елементу споруди, м³;

- довжина секції греблі

- кількість водозливних отворів (прогонів) в секції греблі;

- площа поперечного перерізу елементу споруди, м².

Навантаження від власної ваги визначається за найпростішими геометричними фігурами, на які розбивається профіль споруди, і прикладається в їх центрі ваги.

Сили фільтраційного та зважуючого тисків на підземний контур греблі визначаються як добуток площ відповідних епюр на довжину секції греблі . Епюри побудовано в п.6.4. При цьому окремо розглядаються сили фільтраційного і зважуючого тисків , що діють на підошву греблі, та , що діють на понур (враховуються у випадку анкерного понуру).

Сили гідростатичного тиску визначаються шляхом їх розкладання на вертикальну і горизонтальну складові. Точки прикладання сил гідростатичного тиску відповідають центрам ваги відповідних епюр.

Горизонтальні складові сил гідростатичного тиску, що діють на секцію споруди, знаходяться як добуток площі епюри на довжину секції .

Епюри горизонтальних складових сил гідростатичного тиску , що діють на греблю відповідно з боку верхнього та нижнього б'єфів, мають форму трикутників з максимальним значенням в основі трикутника з урахуванням водопроникності наносів

де - відповідна глибина води.

Епюра горизонтальної складової сили гідростатичного тиску з боку верхнього бєфу на ділянці примикання понуру має форму трапеції:

- у випадку глинистого понуру:

нижня ордината епюри (1-2), яка відповідає низовому ребру напірної грані греблі, дорівнює сумі ординат епюр сил зважуючого і фільтраційного тисків в цій самій точці (3-5 та 5-6);

- у випадку анкерного понуру (див. фрагмент з анкерним понуром на рис.7.1):

ордината епюри горизонтальної сили гідростатичного тиску (7-8) дорівнює сумі ординат епюр сил зважуючого і фільтраційного тисків в точці верхової грані греблі безпосередньо під понуром (3-4 та 5-6),

ордината (9-10) дорівнює сумі ординат тих самих епюр в точці низового ребра верхової грані греблі (3-5 та 5-6

Вертикальні складові сил гідростатичного тиску в межах секції дорівнюють вазі води в об'ємі тіла тиску, що обмежується гранями греблі, вертикальною площиною, проведеною через крайню їх твірну, і площинами биків (стоянів). Сила хвильового тиску на греблю при заданих розрахункових значеннях висоти і довжини хвилі для глибоководної зони (при глибині води в верхньому бєфі ) може бути наближено знайдена за формулою

, (7.2)

де - перевищення середньої хвильової лінії над розрахунковими статичним рівнем води

. (7.3)

Плече сили відносно рівня спокійної води верхнього бєфу в цьому випадку визначається за формулою

. (7.4)

Сили тиску наносів і грунту.

Горизонтальна складова сили активного тиску наносів і у відповідності до визначається за формулою

, (7.5)

де - питома вага наносів у зваженому стані;

- кут внутрішнього тертя наносів,

- товщина шару наносів у верхньому бєфі.

Епюра цієї сили має форму трикутника з максимальною ординатою в основі

. (7.6)

Сила вертикального тиску наносів дорівнює вазі наносів у зваженому стані в об'ємі тіла тиску і визначається за формулою

, (7.7)

де - довжина верхової консолі фундаментної плити.

Сила активного тиску ґрунту товщиною на верхову грань греблі

- у випадку глинистого понуру це - сила тиску ґрунту захисного шару і самого понуру,

- у випадку анкерного понуру це - сила тиску ґрунту під понуром.

Епюри цих сил мають вигляд трапецій.

Нижня ордината цієї епюри

, (7.8)

де - кут внутрішнього тертя ґрунту в насиченому водою стані;

- питома вага ґрунту у зваженому стані;

- питома вага ґрунту в насиченому водою стані.

Величина активної сили тиску ґрунту, що діє на секцію греблі, дорівнює площі епюри, помноженій на довжину секції

. (7.9)

Верхня ордината сили пасивного тиску ґрунту товщиною на низову грань греблі обчислюється за формулою

, (7.10)

де - питома вага бетону водобою у зваженому стані.

Нижня ордината визначається за формулою

, (7.11)

Величина пасивної сили тиску ґрунту, що діє на секцію греблі, знаходиться за формулою, аналогічною (7.9).

Вага сучасних конструкцій затворів може бути наближено визначена за емпіричною формулою

, (7.12)

де - напір на гребені водозливу при НПР.

- коефіцієнти, що визначаються за таб.7.1 в залежності від типу і конструкції затвору.

Таблиця 7.1 Значення коефіцієнтів

Тип затвору
Плоский поверхневий з опорами: колісними ковзаючими	20 27	0,71 0,70
Сегментний поверхневий з ногами: прямими похилими	25 15	0,69 0,70

Вага підйомних механізмів визначається по таб.7.2 в залежності від ширини водозливного отвору (прогону), напору і ширини колії .

Таблиця 7.2 Основні характеристики козлових кранів

Прогін, м	Напір води, м	Ширина колії, м	Орієнтовна вага, кН
		колісний затвор	ковзаючий затвор
12,0	8,0-10,0 11,0 12,0 13,0	11,0 11,0 11,5 12,0	9,0 9,5 10,0 10,0	1079,1 1373,4 1373,4 1373,4
14,0	8,0-9,0 10,0-11,0 12,0 13,0	11,0 11,0 11,5 12,0	11,0 11,0 11,5 12,0	1569,6 1962,0 1962,0 1962,0
16,0	8,0 9,0 10,0-11,0 12,0 13,0	11,5 12,0 12,5 13,0 14,0	11,5 12,0 12,5 13,0 14,0	2158,2 2158,2 2746,8 2746,8 2943,0
18,0	8,0 9,0 10,0 11,0 12,0 13,0	11,5 12,0 12,5 12,5 13,0 14,0	11,5 12,0 12,5 12,5 13,0 14,0	2943,0 2943,0 3727,8 3727,8 3727,8 3727,8
20,0	8,0-9,0 10,0 11,0 12,0-13,0	12,0 13,0 13,0 14,5	12,0 13,0 13,0 14,5	3924,0 3924,0 4905,0 4905,0

Вага мостів визначається за специфікаціями до проекту. В курсовому проекті їх вагу встановлюють у відповідності до фізичного об'єму матеріалу мосту за формулою

. (7.13)

Орієнтовні розміри основних конструктивних елементів моста (рис.7.2):

- висота головних балок ;

- ширина головних балок ;

- відстань між головними балками - м;

- приведена товщина плити -м.

Вага плоского затвору і підйомного механізму прикладаються по лінії водозливного порогу, сегментного затвору - на відстані від осі обертання затвору, де - радіус напірної поверхні затвору.

Вага мостів прикладається в їх центрі ваги.

Корисне тимчасове навантаження на міст приймається рівномірно розподіленим по ширині мосту в межах секції греблі. Його значення може бути прийняте для всіх класів споруд кН/м².

7.2 Визначення контактних напружень

Нормальні крайові контактні напруження, що діють по підошві греблі, у відповідності до наближено можна визначити за формулою позацентрового стиснення

, (7.14)

де - сума вертикальних сил, що діють по підошві секції греблі;

- площа підошви секції греблі;

- сума моментів всіх сил відносно центру ваги площини підошви греблі (т.О)

- момент опору підошви секції греблі.

Другий член формули береться із знаком “+” для верхової грані і із знаком “-” - для низової (у відповідності до знак “+” приймається для зусиль, що розтягують, “-” - для зусиль, що стискають).

Розподіл навантажень, діючих на фундаментну плиту зверху, вважається прийнятним, якщо коефіцієнт нерівномірності навантажень на основу знаходиться в допустимих границях

, (7.15)

де і - максимальне та мінімальне нормальні напруження по підошві греблі.

Нормативне значення коефіцієнту нерівномірності для глинистих основ; - для піщаних основ.

7.3 Розрахунок стійкості греблі за схемою плоского зсуву

Розрахунок стійкості виконується для секції греблі за методом граничних станів, виходячи з умови

, (7.16)

де - коефіцієнт поєднання навантажень, згідно :

- для основного поєднання навантажень - 1,0;

- для особливого поєднання навантажень - 0,9;

- для поєднання навантажень на період будівництва - 0,95;

- розрахункове значення узагальненого силового впливу (сила, що зсуває);

- розрахункове значення узагальненої сили граничного опору (несучої здатності);

- коефіцієнт надійності, згідно :

- для І класу капітальності - 1,25;

- для ІІ - 1,2;

- для ІІІ - 1,15;

- для IV - 1,1;

- коефіцієнт умов роботи, для гребель на нескельних основах - 1,0 .

Плоский зсув греблі по основі буде мати місце, якщо виконується умова

, (7.17)

де - безрозмірний критерій, приймається для щільних пісків , для решти ґрунтів .

Розрахункові значення граничного опору зсуву при плоскому зсуві і сили зсуву визначаються за формулами

Де - сума вертикальних складових розрахункових сил (включаючи протитиск);

- кут внутрішнього тертя ґрунту основи у водонасиченому стані;

- коефіцієнт умов роботи, приймається рівним 0,7;

- питоме зчеплення бетону з ґрунтом основи; для незв'язних ґрунтів;

- сума горизонтальних складових розрахункових значень активних сил, діючих відповідно з боку верхової і низової граней секції греблі, за виключенням активного тиску ґрунту.

Стійкість греблі на зсув забезпечується, якщо виконується умова (7.16).

Виходячи з умови стійкості греблі на зсув (7.16), значення коефіцієнта стійкості при горизонтальній розрахунковій поверхні зсуву

. (7.20)

Нормативний коефіцієнт стійкості

У випадку, якщо отриманий коефіцієнт стійкості менший за нормативний, необхідно забезпечити стійкість греблі за допомогою різних заходів: влаштувати плоский дренаж під греблею (зменшити тим самим фільтраційний тиск), збільшити ширину греблі по підошві (збільшити тим самим вагу греблі), влаштувати анкерний понур або застосувати комбінацію цих прийомів.

В тому випадку, якщо умови плоского зсуву, виражені формулою (7.17), не виконуються, має місце змішаний або глибинний зсув, при яких розрахунок стійкості греблі виконується за спеціальними методиками .

У випадку анкерного понуру величина визначається за формулою

, (7.21)

де - сила зсуву, що сприймається анкерним понуром

, (7.22)

де - сили вертикального гідростатичного тиску на понур зверху і повного протитиску знизу в межах площі понуру перед секцією греблі;

- вага анкерного понура перед секцією греблі і його ґрунтового привантаження;

- коефіцієнт тертя понуру по основі (для гравелисто-галькових ґрунтів - 0,5-0,6; для піщаних ґрунтів - 0,4-0,5; для супісків - 0,35-0,4;

для суглинків - 0,25-0,35; для глин - 0,2-0,3);

- площа підошви понуру в межах секції греблі;

- коефіцієнт запасу рівний .

7.4 Визначення товщини водобійної плити

Товщина водобійної плити для плоскої задачі визначається за умовами стійкості проти спливання, зсуву і перекидання.

Умови стійкості проти спливання у відповідності до методу граничних станів виражається формулою

, (7.23)

- розрахункова узагальнена сила зважування;

- розрахунковий узагальнений опір зважуванню.

Значення коефіцієнтів поєднання навантажень , умов роботи і надійності і перевантажень () визначаються, як в попередньому пункті.

У відповідності до розрахункової схеми на рис.7.3 мінімальна товщина водобійної плити за умовами стійкості проти спливання наближено визначається за формулою

, (7.24)

де - сила дефіциту тиску;



- остаточна сила фільтраційного тиску на водобійну плиту, яка при наявності дренажу під тілом греблі дорівнює нулю.

Сила дефіциту тиску визначається за формулою

, (7.25)

де , - сторони трикутника епюри дефіциту тиску;

, (7.26)

- спряжені глибини гідравлічного стрибка;

при відсутності гасителів енергії. При наявності гасителів енергії і розвантажувальних отворів ця величина дорівнює віддалі від початку водобою до другого ряду розвантажувальних отворів.

За умовами стійкості проти перекидання навколо т.А низової грані водобою його мінімальна товщина визначається наближено за формулою

, (7.27)

де - перекидаючий момент сили дефіциту тиску;

- перекидаючий момент сили залишкового фільтраційного тиску;

- перекидаючий момент гідродинамічної сили, що діє на гаситель енергії.

Моменти сил визначаються за формулами

, (7.28)

, (7.29)

- плече сили

, (7.30)

- гідродинамічна сила, визначається за залежністю

, (7.31)

- коефіцієнт опору при обтіканні гасителя ;

- площа проекції гасителя на нормаль до потоку на 1п.м. ширини водобою;

- середня швидкість течії перед гасителем

За умовами стійкості проти зсуву мінімальна товщина водобою визначається наближено за формулою

. (7.32)

Остаточно приймається найбільше з трьох обчислених значень товщини водобійної плити.

Більш точно з урахуванням пульсаційного тиску розрахунок може бути виконаний по .

7.5 Приклади статичних розрахунків

Приклад 1. Перевірити стійкість гравітаційної греблі при наступних вихідних даних. Ґрунт основи - глина щільністю , кутом внутрішнього тертя , та питомим зчепленням в водонасиченому стані. Коефіцієнт тертя бетону по глині . Ширина греблі по підошві , ширина прогону , кількість прогонів в секції греблі , товщина нерозрізного бичка , розрізного - . Довжина секції греблі . Напір на гребені греблі . Тип затвору - плоский поверхневий з колісними опорами. Глибина води в верхньому б'єфі , в нижньому , заглиблення підошви греблі під рівень нижнього б'єфу . Товщина фундаментної плити , довжина консолі фундаментної плити . Тип понуру - анкерний. Довжина понуру . Товщина бетонних плит понуру , захисний шар - пісок з питомою вагою у зваженому стані товщиною . Товщина водобійної плити . Товщина шарів ґрунту під понуром , під водобійною плитою - .

Гребля ІІІ класу капітальності. Поєднання навантажень - основне.

Розрахункова висота хвилі , довжина хвилі .

Розрахункова висота шару наносів - до рівня РМО.

Кран для обслуговування затвору - козловий.

По биках прокладено міст під автомобільну дорогу. Габарит мосту Г-7.

Власна вага греблі

;

.

Власна вага биків

;

Горизонтальні складові сил гідростатичного тиску

;

;

Ордината 7-8 епюри горизонтальної сили гідростатичного тиску

Ордината 9-10 епюри горизонтальної сили гідростатичного тиску

.

Вертикальні складові сили гідростатичного тиску

;

;

;

Сила фільтраційного тиску

.

Сила зважуючого тиску

.

Сила хвильового тиску за формулою (7.2)

,

де .

Плече сили відносно рівня спокійної води верхнього бєфу за формулою (7.6)

Горизонтальна складова сили тиску наносів за формулою (7.5)

.

Максимальна ордината епюри

Вертикальна складова сили тиску наносів за формулою (7.7)



Сила активного тиску ґрунту

Ординати епюри сили активного тиску шару ґрунту за формулою (7.8)

;

.

Сила пасивного тиску ґрунту

Ординати епюри сили пасивного тиску шару ґрунту

;

;

.

Вага затвора (для плоского поверхневого затвору з колісними опорами , ).

Вага козлового крану з таб.7.2. для , , плоского поверхневого затвору з колісними опорами .

Вага мосту .

Корисне тимчасове навантаження приймається з інтенсивністю 6,0кН/м²

.

Діючі на греблю сили, їх значення та моменти відносно центра ваги підошви секції наведені в табл. 7.3.

Визначаємо нормальні контактні напруження, які діють по підошві греблі

.

;

Отже, нормальні контактні напруження стискаючі. Їх нерівномірність характеризується коефіцієнтом нерівномірності

,

що є прийнятним, оскільки для глин його допустиме значення досягає

Перевіряємо виконання умови (7.17)

Умова виконується, отже, можливий лише плоский зсув греблі по основі.

;

;

;

;

;

;

Таблиця 7.3

Навантаження	Позначення	Значення сили,	Плече,	Момент сили,
		вертикальної	горизонтальної
Власна вага		-77550		0,91	-70570,5
		-54520		0,0	0
		-89609		5,0	-448045
		-2641		11,92	+31480,7
Гідростатичний тиск			+63321	11,3	+715527,3
			+19086	1,85	+35309,1
			-20493	4,26	-87300,2
		-25898		12,9	-334084
		-16167		11,43	+184789
		-6475		7,4	-47915
Тиск фільтраційного потоку		+108227		0,0	0
		+20338		5,63	+114502,9
Хвильовий тиск			+1451	24,6	+35694,6
Тиск наносів і грунту			+2346	5,8	+13606,8
		-8640		12,9	-111456
			+3156	1,77	-5586,1
			-1774	0,62	-1100
Вага затворів, підйомних механізмів та мостів		-169		5,75	-971,75
		-1373		5,75	-7894,75
		-1571		11,92	+18726,3
		-1071		11,92	+12766,3
		-157119	64402		270391,5

;

;

;

.

Нормативний коефіцієнт стійкості для гребель ІІІ класу капітальності при основному поєднанні навантажень та коефіцієнті умов роботи

Отриманий коефіцієнт стійкості дещо перевищує нормативний, отже, гребля має необхідний запас стійкості на зсув.

Приклад 2. Визначити товщину водобійної плити при наступних вихідних даних: питома витрата на водобої ; спряжені глибини гідравлічного стрибка , ; довжина водобою ; глибина води перед водобійною стінкою - .

Другий ряд розвантажувальних колодязів розташований від початку водобою на відстані . Гаситель - водобійна стінка висотою . Основа складена пісками середніми.

За умовами стійкості проти спливання мінімальну товщину водобійної плити визначаємо за формулою (7.24)

;

;

.

За умовами стійкості проти перекидання навколо низової грані мінімальну товщину водобою визначаємо за формулою (7.27)

;

;

;

;

.

За умовами стійкості проти зсуву мінімальна товщина водобою визначається за формулою (7.32)

Остаточно приймається

.

8. Об'єм і склад проектних документів

Проект представляється у вигляді креслень та пояснювальної записки.

Креслення виконуються на листі формату А1.

Перелік креслень:

- план гідровузла з розміщенням всіх гідроспоруд в масштабі виданого топографічного матеріалу;

- поперечний переріз водозливної греблі та ділянки кріплення нижнього б'єфу в масштабі 1:200 - 1:500;

- частина плану водозливної греблі (один або два прогони) та її спряження з берегом, земляною греблею та іншими спорудами в тому ж масштабі, що і план;

- вид з верхнього б'єфа на 1 - 2 крайніх прогони та спряження з глухою греблею в масштабі 1:200 - 1:500;

- переріз стояну в масштабі 1:200 - 1:500;

- деталі споруди в масштабі 1:50 - 1:100.

Пояснювальна записка повинна містити всі розділи, передбачені даними методичними вказівками. Текст пишеться з дотриманням всіх граматичних та стилістичних правил. Скорочень в словах, за виключенням загальноприйнятих, не допускається.

В тексті робляться посилання на використану літературу, схеми, креслення. В записці наводять лише остаточні розрахунки, що відносяться до остаточного варіанту споруди. На початку кожного розрахунку наводяться вихідні дані, потім - розрахункові формули. Результати розрахунків наводяться, по можливості, в табличній формі. Арифметичні викладки не наводяться, представляється лише кінцевий результат. Розрахунки повинні супроводжуватись розрахунковими схемами.

9. Література

Підручники і навчальні посібники

1. Вощинин А.П. и др. Проектирование речных гидроузлов на нескальных основаниях . - М.: Энергия, 1967. - 263с.

2. Гидротехнические сооружения. Под ред. Гришина М.М. - М.: Высшая школа, 1979. - 614с.

3. Гунько Ф.Г. Материалы по гидравлическим расчетам нижних бьефов водосливных бетонных и железобетонных гравитационных плотин, возводимых на нескальных основаниях. - М. - Л.: Энергия, 1966. - 109с.

4. Кох П.И. и др. Козловые краны для гидроэлектростанций. - М: Машиностроение, 1972.

5. Чугаев Р.Р. Гидротехнические сооружения. ч.2. Водосливные плотины. - М.: Агропромиздат, 1985. - 300с.

Довідкова література

6. Гидравлические расчеты водосбросных гидротехнических сооружений. Справочное пособие. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 624с.

7. Справочник проектировщика. Гидротехнические сооружения. - М.: Стройиздат, 1983. - 534с.

Нормативна література

8. Рекомендации по определению гидродинамических нагрузок, воздействующих на плиты водобоев и рисберм водосливных плотин. - М.: Стройиздат, 1978. - 36с.

9. Рекомендации по расчету местных размывов русел, сложенных из нескальных грунтов. - Л.: ВНИИГ, 1981. - 37с.

10. СНиП 2.06.01-85 Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования. - М.: Стройиздат, 1989. - 51с.

11. СНиП 2.02.02-85 Основания гидротехнических сооружений. - М.: Стройиздат, 1986. - 45с.

12. СНиП 2.06.04-82* Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов). - М.: Стройиздат, 1984. - 83с.

13. СНиП 2.06.06-85 Плотины бетонные и железобетонные . - М.: Стройиздат, 1986. - 75с.