Опис свердловини №94 Спаського родовища нафти

Сажа - це аморфний вуглець, продукт неповного згоряння або термічного розкладання вуглеводнів в неконтрольованих умовах. Забруднення атмосферного повітря сажею призводить до погіршення санітарно-гігієнічних показників: збільшується частота туманів, зменшується видимість і прозорість для ультрафіолетового випромінювання, погіршуються санітарно-побутові умови життя населення, спостерігається негативний вплив на розвиток рослин та організм людини. У рослин сажа закупорює продихи клітин, ускладнюючи доступ сонячних променів до хлоропластів, тим самим порушуючи процеси фотосинтезу. У лісах, які задимлюються промисловими підприємствами зникають бджоли, птахи, звірі. Частинки сажі мають здатність поглинати інфрачервоне випромінювання, тим самим нагріває повітря. Сажа відноситься до третього класу небезпечності. Її ГДК_мр.=0,15 мг/м³, а ГДК_сд.=0,05 мг/м³. Вона, як і будь-яка тверда речовина, подразнює дихальні шляхи людини. Сажа може тривалий час знаходитися в зваженому стані в повітрі, збільшуючи тим самим час дії токсичних речовин на людину. Вона є переносником поліциклічних вуглеводнів [3].

2. Проектна частина

2.1 Розрахунок обсягів усіх видів відходів на підприємстві

Розрахунок кількості відходів буріння проведений згідно з методикою, що викладена в стандарті ГСТУ 41-00 032626-00-007-97.

Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи приведені в таблиці (табл. 2.1).

свердловина природній середовище забруднення

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для визначення об'єму вибуреної породи

№ п/п	Показники	Умовні позначення	Значення показників
			426	324	245х219	146
1	Діаметр долота в інтервалі буріння, мм	Дн1	555,0	393,7	295,3	190,5
2	Інтервал буріння, м	Li	12	138	850	643
3	Середній коефіцієнт кавернозності	1	1,167	1,05	1,06	1,07
4	Коефіцієнт розщільнення породи	Кр	1,2	1,2	1,2	1,2
5	Об'єм вибуреної породи в і-му інтервалі, м3 Vпрі=0,785КрДн12. .Li	Vпрi	4,1	21,2	74,0	23,5

Об'єм вибуреної породи після завершення буріння свердловини:

Vпр_і=0,785КрДн₁^{2. .}Li (2.1)

Vпр = 4,1 + 21,2+74,0 + 23,5 = 122,8м³

2. Втрати бурового розчину при його очищенні:

відстоювачем Vпо^І = 3 е^І х Vпр;

віброситом Vпо^ІI = 1,2 е^ІI х Vпр;

пісковідділлювачем Vпо^ІII = 2 е^ІII х Vпр;

муловідділювачем Vпо^ІV = 3 е^ІV х Vпр;

де ступінь очищення бурового розчину від породи, в частинах одиниці:

відстоювачем е^І = 0,5

віброситом е^ІІ = 0,20

пісковідділлювачем е^ІІІ = 0,20

муловідділювачем е^ІV= 0,20

Vпо^І = 3 х 0,15 х122,8 = 55,2 м³

Vпо^ІІ = 1,2 х 0,20 х122,8 =29,5 м³

VІІо^ІІІ = 2 х 0,20 х122,8 = 49,1 м³

Vпо^ІV = 3 х 0,20 х 122,8 =73,7 м³

3. Об'єм видаленої породи:

Vвп = (е¹ + е^ІІ + е^ІІІ + е^ІV) х Vпр (2.2)

Vвп = (0,15 + 0,20 + 0,20 + 0,20) х 122,8 =92,1 м³

4. Об'єм відпрацьованого бурового розчину (ВБР):

Vвбр = (3 е¹ + 1,2 е^ІІ + 2 е^ІІІ + 3 е^ІV) х Vпр + 0,5Vц, (2.3)

де: Vц - об'єм циркуляційної системи бурової установки, що визначається в залежності від класу бурової установки і максимальної глибини буріння, Vц = 60 м³.

Vвбр = (3x0,15 + 1,2x0,20 + 2x0,20 + 3x0,20) х122,8+ 0,5 х 60= 237,5 м³

5. Об'єм бурових стічних вод (БСВ):

Vбсв = 2 х Vвбр; (2.5)

Vбсв = 2 х 237,5=475,0м³

Враховуючи, що при амбарному бурінні до 30% БСВ повертається після відповідної технологічної очистки (методом відстою і хімічної коагуляції) на повторне використання, об'єм БСВ (рідких відходів) становитиме:

Vбсв= 475,0x0,7 =332,4 м³

6. Об'єм розчину для випробування свердловини:

V в = 1,5 х 0,785 х Дв² х Н, (2.6)

де Дв - внутрішній діаметр експлуатаційної колони, 0,1241 м;

Н - глибина свердловини, 1643 м.

V в = 1,5 х 0,785 х 0,1241² х 1643 = 29,8 м³

V в = 29,8 м³

7. Об'єм амбарів-накопичувачів відходів буріння розраховується за формулою:

Vам = 1,1 х (Vвп + Vвбр + Vбсв + V в); (2.7)

Vам = 1,1 х (92,1 + 237,5 + 332,4 + 29,8) = 760,9 м³

Необхідний об'єм споруджених амбарів-накопичувачів бурових відходів (вийнятого ґрунту) складає 760,9 м³.

Бурові стічні води пропонується використовувати, частково на технічні потреби і для приготування бурового розчину, а також вивозити на КНС-7 ЦППТ НГВУ «Долинанафтогаз» для подальшої закачки з супутними пластовими водами для підтримання пластового тиску.

8. Об'єм мінерального ґрунту, що необхідний для ущільнення шламових відходів в амбарах при їх ліквідації, складає:

Vгр = 2,5 х Vвбр = 2,5 х 237,5 = 593,6 м³ (2.7)

Для нейтралізації можливого шкідливого впливу на грунт нафти і нафтопродуктів проводиться зрізання забрудненого ґрунту на глибину забруднення (приблизно 15 см). Забруднений грунт складується поблизу шламового амбару.

Для збору нафтової плівки з поверхні рідких бурових відходів, перед освітленням рідини, засипати її адсорбентом з розрахунку 4 кг на 100 м² площі амбару.

Бурові відходи по приведеним типам розчинів і хімічній обробці переважно відносяться до ІV класу токсичності (ступінь небезпеки - малонебезпечні) і згідно СНиП 2.01.28-85 та ГСТУ 41-00 032 626-00-007-97 підлягають захороненню безпосередньо на майданчику будівництва свердловини в шламових амбарах.

Для зменшення забруднення ґрунтів і ґрунтових вод перед захороненням бурових відходів необхідно провести очистку і утилізацію бурових стічних вод (БСВ), а також нейтралізацію і знешкодження відпрацьованого бурового розчину (ВБР) і бурового шламу (БШ).

2.2 Сучасні природоохоронні заходи

Комплекс природозахисних робіт вибирають з урахуванням особливостей природно-кліматичних та ґрунтово-ландшафтних умов спорудження свердловин і проектної технології буріння свердловин.

Для буріння свердловин треба використовувати бурові розчини і технологічні рідини, які є екологічно чистими або які характеризуються мінімальними забруднювальними властивостями.

У процесі буріння нафтових свердловин створюються значні техногенні навантаження на об'єкти гідро-, літо - та біосфери. В районах масового буріння свердловин виникає загроза екологічного стресу, що призводить до порушення природної екологічної рівноваги, падіння ресурсно-біогенного потенціалу біосфери, деградації компонентів природного середовища (різке зменшення запасів риби, забруднення ґрунтів і водяних об'єктів тощо). Це спричинюють:

- низький рівень екологічної безпеки технологічних процесів;

- недостатня свідомість виконавців робіт;

- незадовільний рівень контролю забруднення з боку екологічних служб;

- низький рівень економічної та моральної відповідальності за заподіяну природі шкоду.

При спорудженні свердловин під джерелом забруднення розуміють технологічні процеси, які впливають на природне середовище.

Структуру та склад природоохоронних заходів упродовж усього періоду спорудження свердловин наведено нижче.

Застосування рецептур бурових розчинів, які виключають забруднення підземних вод під час циркуляції бурового розчину в необсадженій частині стовбура свердловини.

Вибір режиму промивання свердловини та технологічних параметрів бурових розчинів (густини, реологічних та фільтраційних властивостей), які забезпечують недопущення поглинання бурового розчину та проявлення пластового флюїду.

Суворе дотримання технологічних регламентів на промивання свердловини протягом усього циклу буріння, кріплення та освоєння свердловини.

Вибір конструкції свердловини, яка забезпечує надійну ізоляцію потенційно небезпечних горизонтів від забруднення.

Застосування технології цементування, яка забезпечує підняття цементного розчину до проектних значень і яка виключає міжпластові перетоки в зонах активного водообміну після цементування.

Застосування заколонних пакерів для запобігання можливим міжпластовим перетокам у свердловині, в тому числі на родовищах із близьким розташуванням водовмісних і нафтонасичених горизонтів.

Застосування обсадних труб з високогерметичними різьбовими з'єднаннями, які виключають попадання через них у водоносні горизонти циркулюючого в свердловині агента.

Використання центраторів та спеціального оснащення обсадних колон під час кріплення свердловин для підвищення якості цементування.

Використання для цементування корозійностійких цементів, які забезпечують дов-готривалість кріплення свердловин.

Організаційні заходи щодо попередження викидів розчину і пластового флюїду під час буріння.

Обладнання гирла свердловини спеціальною запірною арматурою.

Використання зворотних клапанів типу КОБ-ЗШ для виключення викидів через бурильні труби.

Гідроізоляція дна та стінок шламових амбарів під час спорудження свердловин на добре дренованих землях.

Спорудження нагромаджувальних котлованів в об'ємах, які відповідають об'ємам відходів, що утворюються під час буріння.

Застосування інженерної системи комунікацій для збирання відходів буріння.

Організація раціональної системи збирання та зберігання відходів буріння.

Застосування конструкції нагромаджувальних котлованів, які виключають їх переповнення відходами буріння та руйнування обвалів.

Виключення попадання відходів буріння на територію бурової.

Використання для обробки бурових розчинів нетоксичних активно біодеградуючих хімічних реагентів.

Організаційні заходи, спрямовані на зниження забруднювальних властивостей відходів буріння.

Виключення з рецептур бурових розчинів хромвмісних та інших токсичних реагентів.

Виключення застосування нафти для обробки бурових розчинів та заміна їх нешкідливими мастильними добавками.

Організаційні заходи, спрямовані на зменшення об'ємів відходів буріння.

Застосування рецептур бурових розчинів, які забезпечують зменшення об'ємів їх утворення.

Заходи для багатоступеневого очищення бурових розчинів.

Максимально можливе повторне використання розчинів у технологічному циклі буріння.

Організація раціональної системи водопостачання та водовідведення на буровій.

Максимальне залучення у зворотне водопостачання бурових стічних вод (БСВ) для технологічних потреб буріння.

Застосування бурильних труб під час СПО.

Організація заходів для очищення стічних вод для їх утилізації.

Використання БСВ у зворотному водопостачанні для технологічних потреб буріння.

Безпечне скидання БСВ в об'єкти природного середовища.

Використання БСВ для приготування бурових та тампонажних розчинів, для іригації земель, для підтримки пластового тиску.

Використання БСВ Організація робіт з утилізації і знешкодження відроблених бурових розчинів та шламу.

Переведення бурових розчинів на інші свердловини для їх повторного використання.

Знешкодження відроблених бурових розчинів і шламу твердіючими добавками для подальшого їх поховання в шламових амбарах та на території бурової.

Виведення відходів буріння у спеціальні шламосховища для поховання.

Використання відроблених бурових розчинів і шламу для виробництва керамзиту.

Використання відроблених бурових розчинів і шламу для виробництва будівельної цегли.

Обробка відроблених бурових розчинів і шламу з біогенними сполуками з метою подальшого використання знешкодженої маси як меліоранта для рекультивації території бурової.

Збирання розмитої та плаваючої нафти в амбарах, її утилізація.

Повідомлення про використання нафти для обробки бурових розчинів.

Засипання та відновлювання шламових амбарів після спорудження свердловин.

Гірничотехнічна рекультивація шламових амбарів на території бурової.

Біологічна рекультивація місць поховання відходів буріння.

49.Ліквідація наслідків забруднення об'єктів природного середовища.

Запомповування рідких відходів буріння в поглинальні свердловини (підземне поховання).

Застосування спецтехніки для збирання та вивезення відходів буріння.

52. Суворе дотримування правил проведення бурових робіт відповідно до технологічного регламенту і чинних нормативно-технічних документів [1; 2].

2.3 Аналіз впроваджених на підприємстві природоохоронних заходів

Територія, відведена під будівництво бурової, огороджується нагірноловчою канавою і обваловкою, яка попереджує попадання води на територію бурового майданчика таненні снігу і випаданні дощу.

З метою попередження проникнення в грунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою недопускання попадання їх в поверхневі водотоки, площадки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину викладаються залізобетонними плитами і металевими фундаментними плитами. Плити під буровим майданчиком укладаються з нахилом в сторону стічних металевих лотків із електрозварних труб (D 324 м). Лотки для стоків укладаються по периметру залізобетонних плит з повздовжнім нахилом >5° до місця збирання стічних вод (амбар з БСВ). Було передбачено спорудження двох амбарів глибиною 3 м загальним об'ємом 1500 м³, а також амбар для продуктів випробування свердловини на викидах превентора об'ємом 100 м³. Перший амбар для збору ВБР і вибуреної породи. Другий - для збору БСВ і стоків обробленої коагулянтами води. Перший відстійний амбар споруджується таким чином, щоб надлишок рідини, яка поступає по стічних каналах переливався у другий амбар для відстоювання води. Далі очищена вода за допомогою насосної установки подається в напірну ємкість для повторного використання. По периметру амбарів обвалування з мінерального ґрунту висотою 0,6 м з верхньою основою 0,5 м і нижньою - 2,9 м. Враховуючи гідрогеологічні умови майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів, спорудження амбарів-накопичувачів шламових відходів виконано на підвищених ділянках майданчика з влаштуванням по всьому периметру шламових амбарів та дну технологічних траншей протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту для запобігання інфільтрації стічних вод в горизонт ґрунтових вод.

Для очищення бурового розчину подається наступне обладнання:

- відстоювач;

вібросито;

пісковідділлювач;

муловідділювач.

Передбачено збір дощових та забруднених стічних вод з технологічної площадки, де ймовірне забруднення нафтопродуктами, хімреагентами, буровим розчином, з подальшим відводом їх в амбар БСВ.

Для зменшення та запобігання шкідливого впливу проектованої діяльності на геологічне середовище є наступні заходи:

- спорудження свердловини проводиться у відповідності з технологічним регламентом;

конструкція свердловини, яка забезпечить безаварійність технологічного процесу, а саме: попередження розмиву устя свердловини та ізоляція грунтових вод завдяки спуску направлення до глибини 12 м та спуску кондуктора до глибини 150 м, з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при буріння під проміжну колону;

для попередження перетоків флюїдів і пластових вод в заколонному просторі цементний розчин за всіма обсадними колонами піднімається до устя свердловини;

густина бурового розчину передбачається такою, щоб гідростатичний тиск стовпа бурового розчину перевищував пластовий тиск на 7%;

- для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловини при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання на проміжну колону-превентор типу ППГ-280/80х21;

- враховуючи гідрогеологічні умови майданчика під будівництво свердловини (фізико-механічні властивості ґрунтів, низький коефіцієнт фільтрації ґрунтів), для запобігання просочування стічних вод в горизонт ґрунтових вод споруджено амбари глибиною 3 м з влаштуванням по всій площі амбарів протифільтраційного глинистого екрану, з коефіцієнтом фільтрації що не перевищує значення 10^-6 см/сек.

Родючий шар знімається та складається в кагати висотою 3 м з кутом нахилу не більше 30°. Для підтримки біологічної активності в складованому ґрунтовому шарі, запобігання вітрової та водної ерозії, поверхню кагату і його укоси сплановано і засіяно багаторічними травами. Рекомендовані норми висіву - 0,15 ц/га. Для зберігання знятого родючого шару в кагатах вибрано підвищені ділянки, на яких немає застою води і відсутня загроза затоплення їх паводковими і нагонними водами. Для захоронення відходів буріння заплановано застосувати амбарний метод буріння з спорудженням амбарів глибиною 3 м. При цьому спорудження амбарів виконується на підвищених ділянках майданчика з влаштуванням по всьому периметру амбарів протифільтраційного екрану з глинистого ґрунту, для запобігання просочування стічних вод в горизонт ґрунтових вод.

Як бачимо, впроваджені на підприємстві комплекс природоохоронних заходів щодо екологічно безпечної експлуатації свердловин забезпечує мінімальний вплив на навколишнє середовище. Тобто на підприємстві впроваджені сучасні природоохоронні заходи [3; 4].

2.4 Обгрунтування оптимальних природоохоронних заходів для зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище

Виходячи з приведеної вище оцінки впливу на природне, техногенне і соціальне середовище в межах зони будівництва свердловини, пропонується наступний комплекс ресурсозберігаючих, охоронних, захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів для забезпечення нормативного стану довкілля, запобігання появі і розвитку небажаних процесів і явищ.

На основі зробленої оцінки впливів на навколишнє середовище та для забезпечення нормальної безпечної експлуатації об'єкту рекомендуються провести захисні заходи по різновидам середовищ.

Відновлювальні заходи, виходячи зі специфіки об'єкту, стосуються виключно нормалізації стану окремих компонентів довкілля та стабілізації ситуації. Найголовніші з них наступні:

- усунення впливу змін геологічного та водного середовища;

- рекультивація порушених земель після спорудження свердловини;

- дотримання технологічного регламенту (правила спорудження об'єкту та правильне використання техніки і технічного забезпечення).

Ресурсозберігаючі заходи заключаються в раціональному та повторному використанні водних ресурсів при спорудженні свердловини:

- встановлення лічильників на воду;

- для приготування бурового розчину використовується 30% води повторного використання.

Компенсаційні заходи, полягають у відшкодуванні втрат, спричинених самим процесом втілення проекту. Відшкодування, плата за користування та за будь-які відхилення від дозволених норм проводиться згідно діючого законодавства. Такі розрахунки проводяться на основі спеціально затверджених методик згідно встановлених тарифів. Юридичними суб'єктами, що повинні відрегулювати відносини в цьому плані є власник землі, на якій розміщений об'єкт, та землекористувач.

Тому, комплексна оцінка впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище та детальна оцінка впливу на кожну складову довкілля показали, що параметри шкідливого впливу на навколишнє середовище не будуть перевищувати нормативні показники по кожній складовій довкілля в результаті технічних, природоохоронних, ресурсозберігаючих заходів. Дотримання цих вимог, а також проведення постійного нагляду та контролю за технологічним процесом і своєчасне впровадження протидіючих стабілізуючих чи запобігаючих заходів дає можливість звести вплив на довкілля до бажаного рівня. Важливе значення відводиться також якості виконання робіт по підготовці та спорудженню свердловини. При недотриманні рекомендацій, використанні некондиційних матеріалів чи неякісному будівництві - ризик забруднення навколишнього середовища значно збільшиться. Отже, проаналізувавши ступінь впливу на кожний компонент навколишнього середовища, врахувавши заходи по запобіганню або зменшенню шкідливого впливу та залишковий вплив після впровадження заходів на період спорудження свердловини, можна відмітити про екологічну прийнятість проектних рішень [8; 9].

2.4.1 Заходи по запобіганню та зменшенню шкідливого впливу на грунти

Для зменшення та запобігання негативного впливу на грунт при спорудженні свердловини передбачено наступні заходи:

- зберігання родючого шару грунту в місцях його складування;

- територія, відведена під спорудження свердловини, огороджується нагірноловчою канавою та обвалуванням, яка запобігає попаданню води на територію бурового майданчика при таненні снігу та випаданні дощу;

- технологічний майданчик по периметру бурової підіймається над рівнем землі навколишньої території не менше, ніж на 0,25 м;

- роботи по спорудженню свердловини проводити в межах відведеної земельної ділянки;

- з метою попередження проникнення в грунт фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод, а також з метою недопущення попадання їх в поверхневі водотоки, площадки під буровою, агрегатним і насосним блоками, блоком приготування розчину, складом хімреагентів влаштування гідроізоляційного покриття (викладання залізобетонними і металевими фундаментними плитами);

- встановлення залізобетонних лотків для стоків по периметру бетонної площадки з-під вишко-лебідочного, агрегатного і насосного блоків, з повздовжнім нахилом > 5° до місця збирання (амбар БСВ);

- риття траншей довжиною 100 м з метою пониження ґрунтових вод (верховодки);

- гідроізоляція земляних амбарів;

- збір забруднених дощових та забруднених стічних вод з технологічної площадки бурової з наступним відведенням в амбар БСВ;

- заходи по ліквідації аварійних розливів нафти;

- контейнери для збору побутового сміття з подальшим вивозом на звалище твердих побутових відходів Долинського комбінату комунальних підприємств;

- очистка, знезараження, нейтралізація та утилізація шламових відходів;

- сиру нафту, придатні залишки дизельного палива вивозять для подальшого використання, а непридатні паливно-мастильні матеріали вивозяться на регенерацію та переробку;

- рекультивація порушених земель після спорудження свердловини.

2.4.2 Заходи щодо охорони геологічного середовища

Для зменшення та запобігання шкідливого впливу проектованої діяльності на геологічне середовище проектом передбачено наступні заходи:

- спорудження свердловини проводиться у відповідності з технологічним регламентом; конструкція свердловини, яка забезпечить безаварійність технологічного процесу, а саме: попередження розмиву устя свердловини та ізоляція грунтових вод завдяки спуску направлення до глибини 12 м та спуску кондуктора до глибини 150 м, з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при буріння під проміжну колону;

для попередження перетоків флюїдів і пластових вод в заколонному просторі цементний розчин за всіма обсадними колонами піднімається до устя свердловини;

густина бурового розчину передбачається такою, щоб гідростатичний тиск стовпа бурового розчину перевищував пластовий тиск на 7%;

для запобігання викиду пластових флюїдів на усті свердловини при бурінні під експлуатаційну колону встановлюється противикидне обладнання на проміжну колону - превентор типу ППГ-280/80х21;

враховуючи гідрогеологічні умови майданчика під будівництво свердловини (фізико-механічні властивості ґрунтів, низький коефіцієнт фільтрації ґрунтів), для запобігання просочування стічних вод в горизонт ґрунтових вод споруджено амбари глибиною 3 м з влаштуванням по всій площі амбарів протифільтраційного глинистого екрану, з коефіцієнтом фільтрації що не перевищує значення 10^-6 см/сек.

2.4.3 Заходи по ліквідації аварійних розливів нафти

Збір розливів здійснювати за допомогою техніки, а також спеціальними нафтозбірними пристроями різних конструкцій:

при незначних розливах - оконтурювання ділянок плугами (глибиною занурення леміха в грунті 20-25);

при середніх розливах - шляхом встановлення земляних бар'єрів з влаштуванням захисних екранів, що попереджують інтенсивне просочування бар'єру нафтою або буровим розчином;

при великих розливах - шляхом влаштування по контуру ділянки траншей.

Для більш повного збирання шкідливих розливів одночасно з механічними засобами мають використовуватись хімічні сорбенти, виконані в різному вигляді: рулонів, матів, порошків.

2.4.4 Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу

Заходи полягають в:

- повній рекультивації порушених земель та виконанням даних робіт;

- збір забруднених дощових та бурових стічних вод з подальшим відведенням в гідроізольовані земляні амбари;

- заходи по ліквідації аварійних розливів нафти;

- для захисту птахів від попадання під напругу на всіх траверсах електроліній встановити металеві дротяні їжаки;

- огородження технологічних майданчиків.

2.4.5 Заходи щодо охорони повітряного середовища

Заходи по охороні та запобіганню забруднення атмосферного повітря:

зберігання паливомастильних матеріалів в герметичних резервуарах, обладнаних дихальними клапанами;

для запобігання нафтопроявлення устя свердловини обладнується противикидним обладнанням (ПВО);

перед розкриттям високонапірних горизонтів під ведучу трубу (квадрат) монтується кульовий кран (зворотній клапан).

Для зменшення рівня акустичного впливу передбачено:

глушитель шуму конструкції ВНИИБТ, який встановлюється на викидний патрубок пневматичного бурового ключа АКБ - 3м2;

клапани-розрядники системи пневмоуправління буровою лебідкою поміщені у звукоізолюючі кожухи;

вентилятори СВН-5 в звукоізолюючих кожухах та обладнані глушниками;

вікна вентиляційної системи, що виходить на головну палубу порталу бурової установки, обладнати пластинчастими глушниками;

вентиляційну систему обдуву бурової лебідки і ротора обладнати насадками-глушниками.

заходи по зменшенню рівня звуку.

2.4.6 Заходи щодо охорони водного середовища

Для забезпечення охорони поверхневих та підземних вод передбачено ряд захисних заходів, а саме:

1) спуск направлення O 426 мм до глибини 12 м з метою створення обв'язки для циркуляції і запобігання розмиву устя свердловини, для перекриття нестійких четвертинних відкладів та ізоляції ґрунтових вод з метою їх захисту від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під кондуктор;

2) спуск кондуктора O 324 мм до глибини 150 м з метою перекриття верхніх водоносних горизонтів і захисту їх від забруднення фільтратом бурового розчину при бурінні під проміжну колону. Устя кондуктора обв'язується противикидним обладнанням з метою попередження можливих нафтоводопроявлень при бурінні під проміжну колону O 219х245 мм;

3) з метою запобігання міграції підземних вод і пластових флюїдів всі обсадні колони цементуються з підняттям тампонажного розчину до устя;

4) очищення промивної рідини, стічної води, гідроізоляцію технологічної площадки, а також гідроізоляцію амбарів;

5) збір, нейтралізація, захоронення відходів буріння в шламових амбарах на місці проведення робіт;

6) збір та використання продуктів освоєння свердловини;

7) збір забруднених дощових стічних вод з технологічної площадки бурової з наступним відведенням в амбар БСВ;

8) заправлення автотранспорту в спеціально відведених місцях;

9) збір госпфекальних стоків в металічну ємність з наступним вивозом на очисні споруди Долинського комбінату комунальних підприємств;

10) водовідведення виробничих стоків в амбар БСВ (бурових стічних вод);

11) повторне використання води для приготування бурового розчину (30% від необхідного об'єму води для приготування розчину);

12) встановлення лічильників споживання свіжої води [1; 2; 3; 9].

Висновки

При будівництві свердловини №94 Спаського родовища утворюються відходи у вигляді деревини від вирубки насадженої території, що освоюється, крім того утворюються будівельні відходи та металобрухт. До відходів виробництва на об'єктах буріння нафтових свердловин належить буровий шлам, відпрацьовані тампонажні розчини, паливно-мастильні матеріали та інші забруднюючі компоненти.

Аналіз екологічних проблем, які виникають при видобутку нафти і газу та подальшому їх використанню, показує, що існує достатньо можливостей для зменшення негативного впливу виробничої діяльності підприємств галузі на навколишнє середовище. Тобто, це створення екологічно чистих технологій в нафтогазовому виробництві. Проте на даний час перед виробничою діяльністю досліджуваного підприємства ставиться основна задача, яка полягає у зменшенні техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. На даний час розроблені та впроваджуються природоохоронні заходи, що дозволяють захистити навколишнє середовище від негативного впливу і сприяє раціональному використанню природних ресурсів. При проектуванні природоохоронних заходів необхідно враховувати особливості процесу будівництва свердловин, природні умови та народногосподарську цінність природних об'єктів. Покращення охорони довкілля при будівництві свердловин можна досягти завдяки використанню заходів по двох основних напрямках. Перший напрямок - розробка, впровадження та удосконалення безвідходних технологій і прогресивних технічних засобів, які покращують якість і надійність будівництва свердловин. Другий - зменшення об'ємів відходів, що утворюються при будівництві свердловин, та пошук раціональних шляхів їх утилізації. Технологія спорудження свердловини і природоохоронні заходи, передбачені проектом, орієнтовані на попередження можливих причин і шляхів забруднення навколишнього середовища, ліквідацію джерел і наслідків негативної дії до гранично-допустимих концентрацій забруднювальних речовин, які викидаються у навколишнє середовище.

Перелік посилань на джерела

1. Алексеев П.Д., Гридин В.И., Бараз В.И., Николаев Б.А. Охрана окружающей среды в нефтяной промышленности. - М.: Типогафия «Нефтяник», 1994, 473 с.

2. Булатов А.И. и др. Методы и техника очистки и утилизации отходов бурения. - М.: Недра, 1989.

3. Інтернет.

4. Кесельман Г.С, Махмудбеков Э.А. Защита окружающей среды при

добыче, транспорте и хранении нефти и газа. - М.: Недра, 1981.256 с.

Коцкулич Я. І., Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин: Підручник. - Коломия, ВПТ «Вік», - 1999 - 504 с.

Мазур И.И. Экология строительства объектов нефтяной и газовой промышленности. - М. Недра, 1991.

Мончак Л.С, Омельченко В.Г. Основи геології нафти і газу. - Івано-Франківськ.:Факел, 2004, 357 с.

Панов Г.Е., Петряшин Л.Ф., Лысяный Г.Н. Охрана окружающей среды на предприятиях нефтяной и газовой промышленности. - М.: Недра, 1986, 244 с.

9. Петряшин Л.Ф., Лысяный Г.Н. Тарасов Б.Г. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. - Львов: Вища школа, 1984, 187 с.

Размещено на Allbest.ru