Культура Галицько-Волинської держави в ХІІІ-ХІV ст.

Таким чином, можна зробити висновок, що Галицько-Волинська держава близько втягувалася як в політичні так і духовні, культурні інтереси західної Європи. Помалу в ужиток входить латинська мова, церковні обряди дуже нагадують центральноєвропейські.

Протягом ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переламний момент історії вони зберегли в українців, чи русинів, як їх тепер називали, почуття культурної та політичної ідентичності [7, с. 134].

ВИСНОВКИ

Отже, Волинська земля у складі Галицько-Волинського князівства та в особі державця усієї Руської землі Романа Мстиславича відіграла домінуючу роль в об'єднавчому русі України-Русі.

Після занепаду Києва Галицько-Волинська держава продовжила на ціле сторіччя існування державної організації і стала головним політичним центром для всієї середньовічної України - Русі. Утворення об'єднаного князівства стало завершенням тривалого, зумовленого низкою соціальних, політичних і культурних чинників, державотворчого процесу. У ХІІІ ст. завдяки активній політичній діяльності Романовичів - Данила Галицького і Василька Волинського та їх наступників, відроджене Галицько-Волинське князівство, яке після коронації в 1253 р. Данила Романовича іменувалося Королівством Русі, а в подальшому - королівством Галичини і Володимирії, в окремі періоди утвердилося на великій території від Німану до Карпат, від Сяну до Дніпра, що за розмірами рівнялося Священній Римській імперії Фрідріха Барбароси. Волинська земля завжди залишалися серцевиною даного об'єднання.

Політичному розвиткові Волинська земля значно випереджала Галичину. Діяльність Романа Мстиславича та його синів Данила і Василька знаходила підтримку у волинського боярства на відміну від боярської верстви в Галичині.

Політичний, економічний і культурний розвиток Волинської землі був обумовлений її географічним положенням. Вона лежала на перехресті торгівельних шляхів, через Волинь проходив шлях: Балтика - Вісла - Буг - Дністер, другий варіант шляху з варяг у греки. Крім того, через стольний Володимир пролягав магістральний торгівельний шлях, що суходолом вів з Києва до Праги і далі до інших міст Західної Європи.

Високого рівня на Волині набуло ремісниче виробництво. Тут розвивалися такі ремесла: залізообрабне, гончарне, ювелірне, деревообробне, каменеобробне, прядильно-ткацьке, косторізне.

У др. пол. ХІІІ ст. Галицько-Волинське князівство досягло найвищої могутності. В цей час будуються укріплені міста і замки, створюється боєздатне військо. Галицько-Волинська Русь, як європейська держава, відігравала визначну роль. Вона ставить у залежність від себе польських князів, угорські королі шукають дружби з Романовичами, сини і дочки галицьких і волинських князів брали шлюби з представниками королівських і князівських династій Європи. Завдяки успішним походам проти Литви і ятвягів було зміцнено північні кордони. Волинські державці, єдині в тогочасній Європі, успішно воювали з татарами. Король Данило взяв участь у європейській війні 1252 - 1253 р. за австрійську спадщину, що свідчить про великий масштаби його зовнішньої політики.

Безперечно, існували й історично об'єктивні причини розпаду держави Романовичів: вона залишалася не досить політично згуртованою, а суспільно господарський стан різних її земель був неоднаковим. Поза сумнівом, одним з вирішальних чинників розпаду держави Романовичів стало наростання феодальної роздробленості у Східній Європі, що не обминуло жодної давньоруської землі у ХІІІ ст.

СПИСКОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях ХI - XIII вв. - М.: Наука, 1987. - 231 с.

2. Волынско-Галицкая летопись, составленая с концом XIII века, 1205 - 1292. /Изд. А. С. Петрушевич. - Львов, 1871. - 148 с.

3. Галицько-Волинський літопис. /Упор. Р. Федорів. - Львів: Червона калина, 1994. - 255 с.

4. Літопис Руський. /Упор. Л. Махновець. - Київ: Дніпро, 1989. - 590 с.

5. Полное собрание русских летописей. - Т. 1: Летопись по Лаврентиевскому списку. - М.: Изд-во восточной литературы, 1962. - 382 с.

6. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. - Львів, 1999. - 131 с.

7. Антонович П. Коротенька історія Волині. - Луцьк: Надстир'я, 1992. - 145 с.

8. Брайчевський М. Конспект історії України. - Київ: Знання, 1993. - 203 с.

9. Брайчевський М. Перше українське королівство. (Держава Данила Галицького). //Золоті Ворота. - 1992. - №2. - С. 146 - 158.

10. Велика історія України від найдавніших часів. - Т. 1. - Київ: Глобус, 1993. - 351 с.

11. [Петров М.] Волынь: исторические судьбы Юго-Западного края. /Издано П. М. Батюшковым. - С-Петербург, 1888. - 288 с.

12. Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ - ХVІ століттях. - Львів, 1996. - 253 с.

13. Головко О. На чолі об'єднаного князівства: загадкові та невідомі сторінки біографії князя Романа Мстиславича. //Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Тези доповідей та повідомлень. - Львів, 1993. - С. 93 - 95.

14. Грабовецький В., Пришляк В. Від Ільмень - озера до Дністра ріки. //Жовтень. - 1985. - №5. - С. 111 - 113.

15. Грушевський М. С. Історія України-Руси: ХІ - ХІІІ ст. - Т. 3. - Київ: Наукова думка, 1992. - 633 с.

16. Гупало В. До питання про особливості Галицько-Волинської кераміки княжої доби. //Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Тези доповідей та повідомлень. - Львів, 1993. - С. 55 - 56.

17. Денисовець П. М. Місце і роль Володимир-Волинського князівства в давньоруській державі. //Минула і сучасна Волинь. Тези доповідей та повідомлень. - Луцьк, 1988. -342 с.

18. Завгородній А. Перша національна українська держава постала на Волині? //Луцький замок. - 1999. - 16 червня. -88 с.

19. Єфименко О. Я. Історія України. - Львів: Світ, 1990. - 519 с.

20. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. - Київ: Просвіта, 1995. - 93 с.

21. Ісаєвич Я. Д. Галицько-Волинська держава. - Львів, 1999. -36-40 с.

22. Історія українського мистецтва. - Т. 1. - Київ, 1966. - 452 с.

23. Киричук М. Волинь земля українська. - Луцьк: Надстир'я, 1997. - 468 с.

24. Ковальчак Г. І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. - Київ: Наукова думка, 1988. - 247 с.

25. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. - Київ: Альтернативи, 1998. - 335 с.

26. Котляр М. Ф. Галицько-Волинське князівство у європейській політиці ХІІІ ст. //Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Тези доповідей та повідомлень. - Львів, 1993. - 11 -13 с.

27. Котляр М. Ф. Галицько-Волинське князівство (до 800-ліття утворення). //Український історичний журнал. - 2000. - №1. - 21 -33 с.

28. Крип'явич І. П. Історія української культури. - Київ: Либідь, 1999. - 650 с.

ДОДАТКИ

Додаток № 1. Галицько-волинське князівство

Додаток № 2. Мініатюра з Галицько-Волинського Євангелія

Додаток № 3. Миколаївська хрестовокупольна церква з півкруглою апсидою у Львові

Додаток №4. Успенський собор. Володимир-Волинський

Додаток №5. Безцінна памґятка - ікона богоматері Одигітрії. Зберігається у Києві

Додаток №6. Ікона «Архангела Михаїла в діяннях»

Размещено на Allbest.ru