Історія рукописної книги в Україні

«У XVIII ст., особливо в його першій половині, зростає започаткована раніше роль української рукописної книги в поширенні українських, а почасти й загальноєвропейських культурних моделей поза межами України -- в Росії включно з Сибіром, Молдавії, в один час і серед воєводинських сербів. У "літературній, художній, філософсько-богословській панорамі України" домінувало барокко, яке виконувало також деякі функції ренесансу і означало як "вхід у культурно-історичний процес Європейського Заходу на рівні підпорядкування із своєю самобутньою фізіономією", так і гармонізацію, "узгодження цього напрямку зі старою східноєвропейською традицією, вірною течіям церковнослов'янським і греко-православним". Таке поєднання, що його С. Ґрачотті визначає як унікальну в Європі реалізацію пан-європейського синтезу, згідну з історичним покликанням України -- моста між Сходом та Заходом, наочно видно і на прикладі української рукописної книжності» [11].

Серед відомих рукописних документів періоду XVII- XVIII ст. можна назвати: «Літопис Самовидця», «Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки», «Літопис Самійла Величка», «Густинський літопис», «Історія русів», «Синопсис Київський» та інші.

У XVIII столітті рукописну книгу писали й оформлювали не кваліфіковані каліграфи та художники, а переважно народні митці, які не мали фахової періодики.

ВИСНОВКИ

Досліджуючи тему «Історія рукописної книги в Україні» було вирішено поставлені завдання, а саме:

1) Досліджено витоки створення книги в Україні.

2) Охарактеризовано історичні етапи української рукописної книги.

3) Досліджено стан рукописної книги в Україні від IX- XVIII ст.

4) З'ясовано вплив рукописної книги на українську культуру.

Рукописна книга -- кодекс, що містить твір художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний вручну.

Найдавніші рукописні книги в Україні з'явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій, забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися).

До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.

Новий етап у розвитку рукописної книги пов'язаний з поширенням у XV ст. нового матеріалу письма -- паперу, який був набагато дешевшим, що сприяло значній демократизації і поширенню книжно-рукописного мистецтва в Україні. Бурхливий розвиток рукописного мистецтва не знижував художньої вартості книг. Навпаки, у найкращих своїх зразках (Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561; Загорівський Апостол, 1554) залишилися такими ж довершеними з естетичного погляду, як і в попередні століття. У художньому оформленні книг цього часу переважала плетінчаста орнаментика, з другої половини XVI ст. особливого розвитку набув рослинний орнамент, що переріс з кострубатих гілок у розкішні ренесансні й барокові композиції. Ці напрями в оформленні української рукописної книги згодом набули широкого розвитку, збагатились елементами народного вжиткового мистецтва і народного малювання. З другої пол. XVII-XVIII ст. виробництво рукописних книг в Україні поступово занепало і замінилося книгодрукуванням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тимошик М. Історія видавничої справи [Текст] / Тимошик М. С. -- Київ : Наша культура і наука, 2007. - 496 с.

2. 100 великих. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://100big.ru/?p=25.

3. Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки [Текст] : навч. посіб. [Текст] / Ковальчук Г. І. - Київ, 2011. - 100 с.

4. Реймське Євангеліє. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://rets.at.ua/forum/97-837-1.

5. Остромирове Євангеліє. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Остромирове_Євангеліє.

6. Овчінніков В. Історія книги [Текст] : Еволюція книжкової структури / Овчінніков В. С. - Львів : Світ, 2005. - 420 с.

7. Повість минулих літ. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Повість_врем%27яних_літ.

8. Марченко А. Українська література [Текст] / Марченко А. С. - Харків, 2011. - 784 с.

9. Книга рукописна. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://litopys.org.ua/cultur/cult07.htm.

10. Київський Псалтир. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/khronolog-ya-pod-y-buremnikh-desyatil-t/ki-vshchina-1397-r-/.

11. Світ рукописної книжності [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://litopys.org.ua/isaevych/is02.htm.

12. Козацькі літописи [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://ukr.sovfarfor.com/lteratura/324-kozacki-litopysy.html.

Размещено на Allbest.ru