Киево-Могилянська Академія

Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.

Рубрика История и исторические личности
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2008
Размер файла 45,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Самійло Величко (бл. 1670 -- після 1728). Навчався в Києво-Могилянській академії. Служив у Глухівській генеральній канцелярії старшим канцеляристом і в домі генерального писаря Василя Кочубея. Свій літопис «Сказаніе о войні козацкой з поляками через Зіновп Богдана Хмельницкого» (Літопис Величка), над яким трудився кількг років, завершив у селі Жуки на Полтавщині 1725 р. Присвятив свою працю Визвольній війні 1648--1657 рр., особі Богдана Хмельницького й добі Руїни. Як і попередники, використав численні матеріали: поема Самуїла Твардовського «Wojna domowa», яку виправив і доповнили даними з козацьких літописів, опрацював «Вступ в історію європейську» Самуеля Пуффендорфа, польські хроніки Гваньїні, Мартіна Кромера; посилався на вітчизняних письменників-могилянців Данила Туптала, Йоаникія Ґалятовського, Симеона Полоцького; наводив уривки з поетичних творів Лазаря Барановича, Івана Величковського Праця Величка, як і Граб'янки, це і літопис, й історичне дослідження й художній твір.

Всі три літописи написані книжною українською мовою і являють собою прообраз сучасних наукових монографій.

Автори їх, навчаючись у Києво-Могилянській академії, чудово оволоділи законами риторики, правилами версифікації, опанували методику викладу історичного матеріалу.

5. Що ви знаєте про випускника КМА Петра Івановича Прокоповича?

Петро Іванович Прокопович (10.07.1775-3.04.1850). Родом із с. Митченки, що на Чернігівщині. Після закінчення Академії повернувся в рідне село. Зайнявся бджільництвом. 1814 р. першим у світі винайшов рамковий вулик і отримав чистий мед без попереднього знищення розплоду й бджіл, 1828 р. у с Пальчики, неподалік Батурина, організував школу бджільництва. Вона була єдиною на той час у Європі. Тут учні набували практичних знань, вивчали медоносні рослини, засоби лікування бджіл, створення їх кормової бази тощо. За 50 років існування школа підготувала 640 спеціалістів-бджолярів. Дослідники вважають, що «історія бджолярства після Арістотеля подібної подібної особистості не знала”.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.