Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок за даними археологічних та етнографічних джерел

Поява дітей також пов'язувалася з діяльністю тотемічно¬го пращура, який начебто вселявся в жінку та відроджувався в дитині. При появі дитини для неї знаходилась чуринга, як утілення її душі, яка водночас є часткою душі тотема. Всі чуринги членів племені зберігалися поблизу тотемічного центру в чурингосховшці.

Магія (від грец. -- чаклунство) -- віра в можливість впливати на життя за допомогою магічних дій або заклинань. Магія в уявленні первісної людини поділялася на позитивну (корисну) і негативну (шкідливу).

Цікаві залишки обрадових дій досліджені в печері Тюк д'Одубер (Франція). На підлозі печери виявлені глиняні зображення бізонів. Навколо них численні відбитки слідів людей з характерним важким приступом на п'яту. Більшість слідів належить підліткам 10--12 років. На думку дослідників, тут проводили посвячення підлітків (ініціації) в таїнства магічного впливу на основний об'єкт промислу -- бізона.

Археологічний комплекс, пов'язаний з обрядово-театралізованим святом мисливців на бізона, досліджений на палеолітичному поселенні Анетівка II (на Південному Бузі). Поселення складається з трьох функціонально і структурно різних частин. У західному секторі поселення проводили членування забитого бізона і розподіл його між учасниками церемонії. На невеликому округлому майданчику в центрі поселення розмальовувались та прикрашались безпосередні виконавці обрядових дій. Поруч виготовляли ритуальну зброю, прикраси, сакральні предмети.

Заключна церемонія свята відбувалась у східному секторі поселення. Тут до початку свята викладалося коло з щелепів бізона, у центрі якого на підпорках прилаштовувалась голова бізона. Вся ця "споруда" була густо пофарбована червоною вохрою -- символом крові та життя у первісних нродів. Навколо цієї споруди розмальовані, прикрашені мисливці з факелами та списами здійснювали різноманітні магічні дії (ритуальне споживання м'яса жертовної тварини, імітація моментів полювання, співи, танці й т. п.). Споживання м'яса священної тварини супроводжувалось збиранням її кісток і складанням у пофарбованому колі.

Вся обрядово-театралізована церемонія, відтворена за матеріалами Анетівки II, відбиває в людській свідомості складні явища взаємовідносин людини з природою і намагання людини вплинути хоча б ілюзорно на процеси взаємодії людей і природи.

Анімізм (від лат. -- "душа", "дух") -- віра в надприродні, нереальні утворення, що існують у матеріальній оболонці рослин, тварин, різних явищ природи й становлять їхню суть. Згідно з уявленнями первісних людей, душавідносна. Вона може залишати тіло або переселятися з одного тіла в інше. Досить поширене трактування снів як самостійного існування душі. Відокремлена душа існує як дух.

Фетиш (від португ. -- "талісман", "амулет") -- певний едмет, який начебто має надприродну магічну силу. Від¬повідно "фетишизм" -- релігійне пошанування такого фетиша, віра в його чудодійну силу та допомогу.

Вище зазначалося, якими значними соціальними змінами в житті тогочасної людності зумовлювалося виникнення мезолітичних могильників. Поряд із цим дослідники звертають увагу на їхнє певне ідеологічне значення. Так, аналізуючи положення та орієнтацію небіжчиків волосько-василівських могильників, Д.Я. Телегін дійшов висновку, що населення Надпоріжжя поклонялося сонцю і пов'язаному з ним теплу, а також вогню, який символізував домашнє вогнище з його затишком, теплом та спокоєм.

Висновок

Головними засобами господарювання та забезпечення людей продуктами харчування були, як вже згадувалося, мисливство і збиральництво. Не менш необхідними були такі види діяльності, як виготовлення знарядь праці, предметів домашнього вжитку, одягу тощо. Усі ці види господарчої діяльності вимагали координації трудових зусиль, а значить, і подальшого згуртування людських колективів. Це стимулює формування людського суспільства, родової общини. Всі види трудової діяльності вважалися складовими компонентами колективних зусиль усієї общини. Продукти, здобуті в результаті трудової діяльності членів общини, як колективної, так і індивідуальної, вважалися спільною власністю.

Отже, в первісній общині ми спостерігаємо колективну, тобто общинну власність на продукти праці. Це пояснюється відсутністю надлишків виробленого продукту. Це зумовлювало рівний розподіл усієї здобичі, отриманої всіма членами колективу. Колективна власність на отриманий продукт та промислову територію не виключало приватної власності на індивідуальні знаряддя праці. Мисливці самі виготовляли собі зброю і самі користувалися нею. Тому за умов родової первісної общини були відсутні умови для економічної диференціації і, тим більше, для експлуатації між членами господарчого колективу. Слід мати на увазі, що первісна община неминуче поділялася на малі общини всередині великої, які складалися з 20-30 осіб. Такі малі общини могли мешкати роздільно, на певній відстані одна від одної. При цьому вони зберігали постійний звґязок одна з одною. Поступовий розвиток та вдосконалення знарядь праці, зростання продуктивності праці робили можливим існування таких мікроколективів незалежно один від одного.

Відповідно відбувається розвиток форм сімґї та шлюбу. У цьому питанні лишається можливим спирання на дані етнографічних спостережень за народами, які нині перебувають на первинних ступенях історичного та суспільного розвитку.Розвиток шлюбних відносин приводить до формування парної сімґї, яка прийшла на зміну проміскуїтету

Оглянувши огляд духовної культури ранньопервісної общини зазначимо, що в цей час помітно зростає рівень раціональних знань первісної людини, поглиблюється її інтелектуальний потенціал, формуються складні ідеологічні уявлення, що знаходять своє відображення в нових проявах мистецтва та різних міфічних символах, які, здебільшого, поки що важко інтерпретувати.

Література

1. Алексеев В.П. Становление человечества. - М., 1984.

2. Алексеев В.П. Этногенез. - М., 1986.

3. Енгельс Ф. Походження сімґї, приватної власності та держави. // Маркс К, Енгельс Ф. Твори. - Т 21. - С 28-171.

4. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. - М., 1983.

5. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. - М., 1986.

6. Станко В.Н., Гладких І.I., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К, 1999.

7. Чебоксаров Н.Н. Чебоксарова И.А. Народы мира. Расы. Культура. - 2-е изд. - М., 1985.

8. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.Т. Археологія та стародавня історія України. - К., 1992.

Размещено на Allbest.ru