Пан Колачевський купив у Німеччині другий паровоз фірми Кроуса.

На руднику Колачевського робітники страйкували 3 дні, вимагаючи збільшення зарплатні. Страйковий комітет випускав спеціальні листівки.

1900 р.

11 квітня затверджено умови діяльності в Росії бельгійського акціонерного товариства під назвою "Анонімне гірничопромислове товариство "Жовта Ріка"" (м. Кривий Ріг).

Вийшла книга П.Рубіна "Криворізький басейн і його залізні руди".

На Олександрівському заводі Брянського товариства дрібну криворізьку руду рудника Колачевського почали брикетувати. Брикетування обходиться близько 5 коп. з пуда.

У маєтку Харіна "Веселі Терни" відкрито поклади бурого вугілля на глибині 9 сажнів. Поклади займають простір у кілька десятин.

1901

Почався вивіз руди за кордон

На рудниках Криворіжжя працювало 10 власних паровозів.

З 1 липня відкрито регулярний рух по Інгулецький гілці Катеринославської залізниці.

Засновано "Жовторіченське товариство залізних руд" для розробки Жовторіченського родовища.

З ініціативи поміщика Харіна проводилися розвідницькі роботи з пошуку бурого вугілля, що закінчилися відкриттям родовища. Останнє не експлуатувалося до 1919 р.

Відкрито повітряну канатну дорогу до Гданцівського металургійного заводу.

15.05 Височайше затверджено умову по устрою і експлуатації залізничної гілки до рудників на річці Жовтій.

1902 р.

На руднику С.Колачевського функціонує центральна електростанція, енергія якої використовується і для освітлення житлових будинків.

Рудник "Суха Балка" приступив до будівництва центральної електростанції. Планується повне переведення видобутку на електроенергію.

На Олександрівському руднику рудничні будівлі і житлові будинки освітлюються електрикою.

24.09 відкрито рух по Жовторіцькій залізничній гілці.

05.07 затверджено Статут Акціонерного Кам'яновугільного Товариства "Грушівка".

Криворізької руди було вивезено за кордон 2402 тис. пудів.

1903 р.

Експорт криворізької руди за кордон склав 17 852 пудів.

На руднику "Дубова Балка" проектується електростанція для промислових і побутових потреб.

На руднику Новоросійського Тов-ва на ст. Вечірній Кут алмазним буром досягнуто рекордної глибини буріння в 50 сажень (1 саж.=2,13 м).

Виявлені великі запаси руди на землях князя Кочубея в с. Аннівка Верхньодніпровського повіту. Почалися розробки.

Освячена церква св. Миколи на ст. Вечірній.

1904 р.

Було вивезено за кордон більше 15 тисяч пудів руди.

У другій половині року пройшли стихійні страйки на рудниках: Шмаковський, Дубова Балка, Ростковський і Суха Балка. Висувалися економічні вимоги.

1905 р.

Брянське Товариство відновило роботу на Лихманівському руднику, що стояв закритим більше 4-х років.

30.05 на руднику "Дубова Балка" (Більшовик) близько 12 години дня робітники припинили роботу.

17.06 на станції Довгинцево розпочався страйк робітників місцевих депо і майстерень.

1906 р.

На руднику Колачевському споруджено будинки для електростанції і підйомної машини.

На руднику Дубова Балка 2.06 застрайкували вантажники вагонів. Вантажники всі були звільнені.

12.06 - короткі зупинки робіт на рудниках Дубова Балка і на Шиманівському руднику. Мотив - вимога збільшення зарплати.

1907 р.

Доктор С. Колачевський придбав другий паровоз Харківського заводу.

У ніч на 15.05 на руднику Дубова Балка стався винятковий по кількості потерпілих нещасливий випадок (18 чоловік загинуло).

На руднику Колачевського споруджено Гофманівські печі для збагачення руди і будинок для електричного підйомника, на руднику Гринько - два будинки для промивання руди.

У квітні на Шиманівському руднику Південноросійського Дніпровського Товариства робітники відмовилися вийти на роботу, зажадавши збільшення зарплати.

30.04 застрайкували гірники рудника Дубова Балка. На руднику Колачевського 3.05 робітники припинили роботу, вимагаючи збільшення зарплати.

На Харинському руднику робітники не вийшли на роботу 1 травня, вимоги не висувалися.

На руднику "Жовта Ріка" 30.04 не вийшла на роботу нічна зміна. Вранці 1 травня були зняті з роботи вантажники, поденні і майстрові, що вийшли на роботу в чистих костюмах.

На Краснокутському руднику М.Копилова 1 травня робітники на роботу не вийшли, 2 травня працювали до обіду.

На Коломойцівському руднику Новоросійського Товариства не працювали робітники підрядчика Васильєва. З 1 по 3 травня 12 чоловік було звільнено.

1908 р.

За кордон із Кривбасу вивезено 35 277 млн.пуд.

Опубліковано статтю А.Михальського "Про деякі основні питання в геології Кривого Рогу".

6.02. на руднику Лозоватка відбувся обвал, що став причиною страйку робітників.

Закладено найглибшу в басейні шахту "Салокруп" (нині "Більшовик"), що у 1917 р. досягла глибини 300 м.

4 листопада після обідньої перерви застрайкували робітники підрядчика Блюменфельда на руднику "Лозовата" Нового тов-ва криворізьких залізних руд.

Закінчено будівництво театру "Колізей" - першого на Криворіжжі.

1909 р.

На руднику "Суха Балка" побудовано центральну електростанцію потужністю 325 к.с. Енергія розподіляється на всі підйомники і насоси.

Вивезено за кордон 30,4 млн. пудів.

6.03 відбулося затоплення рудників Бранковського, Диканського і Пастухова.

1910 р.

Стовбур нинішньої шахти "Більшовик" і основні поверхневі споруди були обладнані в 1910 - 1911р.

За кордон вивезено більше 53 млн.пудів.

На Шимановському руднику побудовано центральну електростанцію.

Розпочалося застосування пневматичної енергії при видобутку руди.

1911 р.

Вийшла книга К.Богдановича "Залізні руди Росії. Геологічний характер їхніх родовищ, поширення і запаси".

Вивезено за кордон 54 млн. пудів

На Ростковському (Жовтневому) руднику споруджено 2 машинні будинки для електричних лебідок.

На Шмаковському (К. Лібкнехта) - центральна електростанція.

На Дубовій Балці (Більшовик) - машинний будинок.

На Червоному руднику побудований будинок для компресора.

На Рахманівському руднику - машинний будинок.

На шахті № 5 Олександрівського (Р. Люксембург) рудника застосували систему підповерхового обвалення в її найпростішому варіанті з горизонтальними заходами при невеликій висоті поверху (5 - 6 м).

Через низький рівень техніки безпеки на Шмаковському руднику відбувся завал шахти, де загинули 5 робітників, що послужило приводом до страйку.

Відкрито"Новий Театр" Визенберга і Грушевського по вул. Миколаївській (кут вул. Леніна і Калиниченко).

1912 р.

Вивезено за кордон близько 22,4 млн.пуд.

Найглибша свердловина 125 сажень пройдена на руднику Дубова Балка.

На Олександрівському руднику споруджено будинок електричної станції.

На Шмаковському - 2 копри і 2 машинні будинки.

На Ростковському - 3 машинні будинки і котельня.

На Галковському - будинок для підйомної машини. Почало будуватися депо для двох паровозів.

На руднику Пужмерки - приміщення для компресора і підйомної машини.

На Дубовій Балці - розширені ел.станція і котельня.

На руднику Червоний - надшахтний копер.

На Лихманівському - будинок ел. станції.

На руднику Коломойцево - будинок для компресора.

На шахті Салакруп (Більшовик) установлено ел.піднімальну машину системи Леонарда.

1913 р.

Вивезено за кордон більше 30 млн. пудів руди.

К. Фукс закінчив складання геологічної карти Кривбасу.

Сталося 3 401 нещасливих випадків, з них 51 - смертні.

Понад 94% залізної руди, вивезеної на експорт, пішло на задоволення потреб металургійної промисловості Німеччини. Транзит здійснювався через Голландію.

1914 р.

Нещасливі випадки: всього 2 809, з них смертельних - 43.

Найбільша глибина вироблення 130 сажень.

На фронт було мобілізовано до 60% робітників-гірників.

1915 р.

Російсько-Бельгійським Металургійним товариством закладено нову шахту, що була закінчена після революції і названа ім'ям С. Орджонікідзе.

Вийшла книга П.Фоміна "Гірнича і гірничозаводська промисловість півдня Росії", де міститься багато відомостей про Криворізький басейн.

1916 р.

Розпочато проходку головного стовбура майбутньої шахти ім. Орджонікідзе.

Історична хроніка подій (м. Кривий Ріг)

1917 р.

Створено першу Раду солдатських та робітничих депутатів

09.01. 1918 р.

Встановлено радянську владу на Криворіжжі

18.03.1918 -10.02.1919 рр.

Австро-німецька окупація

26.02.1919 р.

Створено Криворізький повіт у складі 30 волостей.

09.08.1919 -17.01.1920 рр.

Денікінська окупація

1920 р.

Створено районне управління рудників Криворізького та Нікопольського басейнів

1921 р.

Відновлено роботи на трьох рудниках

1922 р.

На базі Гданцівського чавуноливарного заводу відкрито майстерні по ремонту рудничного обладнання

1924 р.

Відновлено роботу ще трьох рудників

У місті нараховується 3260 житлових будинків

07.12 - вийшов перший номер газети "Червоний гірник"

Листопад - закінчено будівництво першої черги водопроводу

1925 р.

Діє 25 шкіл з ліквідації неграмотності

У місті нараховується 22 571 житель

1928 р.

У школах Кривого Рога навчається 8100 учнів

Видобуто 4430 тис.тонн залізної руди

1929 р.

Діє 10 робочих клубів

Почалися навчання в гірничому технікумі

Жовтень - почав роботу гірничорудний інститут

1927 - 1929 Будівництво Криворізької електростанції

1930 р.

Створено трест "Руда"

Збудовано приймальну радіостанцію

Збудовано кінотеатр ім. Леніна

Почалися заняття у медичному і педагогічному інститутах

1931 р.

Створено геологічну базу

Створено трест "Криворіжбуд"

7.11. - закладено металургійний завод

1932 р.

Досягнуто стопроцентної механізації бурових робіт

Видобуто 7931 тис. тонн залізної руди

7.11. - пуск збагачувальної фабрики на руднику ім. К. Лібкнехта

1933 р.

Створено Гірничорудний науково-дослідний інститут

1934 р.

Пуск шахти ім. Орджонікідзе - кращої механізованої шахти СРСР

Створено інститут "Кривбаспроект"

Перші спектаклі драматичного театру

Серпень - дала метал перша домна металургійного заводу

1935 р.

Відкрито першу чергу трамвайної лінії

9.01.1936 р.

Пуск першої батареї коксохімічного заводу

1937 р.

Механічні майстерні оформлюються як завод гірничого обладнання

1939 р.

КМЗ нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора

Створено залізорудні трести "Дзержинськруда", "Жовтеньруда", "Ленінруда"

Створений геологорозвідувальний трест "Кривбасгеологія"

У місті нараховується 197 621 житель

Лютий - пуск ДП-3

20.08. - розпочав роботу бесемерівський цех. За своїми масштабами та технічним обладнанням КМЗ став найбільшим у Європі

1940 р.

Діє 160 промислових підприємств, 947 магазинів

У місті нараховується 24 100 житлових будинків

1941 р.

У місті нараховується 212 878 жителів

14.08.1941 - 22.02.1944 рр.

Німецько-фашистська окупація

жовтень 1943 - березень 1944 рр.

Визвольні бої на Криворіжжі

1944 р.

Відкрито ремонтно-механічні майстерні тресту "Ленінруда", реорганізовані в рудоремонтний завод

Листопад - працюють 20 шахт. Видобуто 570 тис.тонн руди

1945 р.

Створюється Криворізьке міжобласне відділення науково-технічного товариства чорної металургії

1946 р.

Рудники "Комінтерн" та ім. Кірова стають найкращими рудниками СРСР

У місті проводиться IV зліт стаханівців гірничорудної промисловості України

1948 р.

Відкрито товариство "Знання"

1950 р.

Місто досягло довоєнних обсягів видобутку руди, що складало 50% загальносоюзного виробництва

1951 - 1952 рр.

Початок роботи методами багатоперфораторного буріння

1951 - 1955 рр.

Збудовано 18 експлуатаційних та допоміжних шахт, 16 кар'єрів, 15 заводів різного призначення

1952-1956 рр.

Будівництво першого в СРСР гірничо-збагачувального комбінату для використання запасів бідних залізних руд та залізистих кварцитів - Південного ГЗК

1951 р.

Створено трест "Кривбасрудбуд"

1952 р.

Створено авіаучилище

1954 р.

Створено Всесоюзний інститут "Гіпрорудмаш"

1955 р.

Створено Науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань

1956 р.

Створено НДІ "Механобрчормет"

1957 р.

Створено комбінат "Кривбасбуд", трест "Кривбасшахтопроходка", трест "Кривбасбуддеталь", спеціалізований виробничий автотрест

1958 р.

Створено трест "Криворіжпівнічбуд", трест "Криворіжіндустрбуд"

1959 р.

Пуск Ново-Криворізького ГЗК

Введено в дію шахту "Гігант-Глибока" потужністю 7,4 млн.тонн залізної руди, що на 1 млн.т більше, ніж видобував весь Кривбас у 1913 р.

1961 р.

Збудовано першу чергу Центрального ГЗК

Створено трест "Криворіжстальконструкція"

1962 р.

Пуск ДП-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням

1964 р.

Пуск першої черги Північного ГЗК

1965 р.

Діють 140 середніх шкіл, 15 технікумів, 310 бібліотек, 820 магазинів, 573 підприємства

1966 р.

Відкрито Криворізьку філію Донецького інституту радянської торгівлі

1968 р.

Пуск взуттєвої фабрики №3

1969 р.

Відкрито вагоноремонтне депо

Відкрито міський цирк

1970 р.

Пуск унікального комплексу шахти "Артем-2"

З пуском ДП-8 доменний цех КМЗ став найбільшим в Європі

1971 р.

Місто нагороджено Орденом Леніна

1974 р.

Грудень - пуск найбільшої у світі ДП-9

1975 р.

Місто нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора

Створено завод "Ремгормаш"

Березень - Північний ГЗК нагороджений Орденом Праці Чехословацької Республіки

1976 р.

Пуск бавовнопрядильної фабрики

1985 р.

Перша тролейбусна лінія по маршруту "Площа миру (Визволення) - селище Піонер"

У місті діє 15 тролейбусних маршрутів довжиною 426 км, 82 автобусні маршрути довжиною 1200 км

1986 р.

Криворізькому аеропорту присвоєно статус міжнародного

1990 р.

Видобуто 168 тис.т залізної руди, вироблено 307 тис.т концентрату, 45 тис.т прокату, 16 тис.т цементу

Кривбас видає 42% Всесоюзних і 80% республіканських обсягів видобутку руди

26.04.- розпочато експериментальні трансляції Криворізького телебачення

1992 р.

Листопад - здано в експлуатацію комплекс "Всебратське-2"

Здано перший 17-поверховий будинок на мікрорайоні №6

1993 р.

Створено перший в Україні інформаційно-обчислювальний центр органів соціального забезпечення нового типу

2001 р.

Місто визнано переможцем Всеукраїнського конкурсу "Місто найкращого благоустрою"

2002 р.

Травень - відкрито Будинок милосердя, Центр дозвілля в Жовтневому районі, Клуб "Пілігрим"

2006 р.

На Північному ГЗК збудовано ДФ-3

Додаток 3. Характеристика, видана Бабичу В. І.

Зміст

• Вступ 1
• Частина І. Криворіжжя на початковому етапі війни. Окупаційний період 2
• 1.1 Оборона Кривого Рогу. Евакуація 2
• 1.2 Діяльність радянського підпілля в Кривому Розі. Партизанські загони на теренах Криворіжжя 3
• 1.3 Діяльність українського націоналістичного підпілля в Кривому Розі 7
• 1.4 Криворіжці в тилу 10
• 1.5 Звільнення Кривого Рогу 12
• Частина ІІ. Відбудова Кривого Рогу 16
• Додатки 16
• Додаток 1. Хронологічна таблиця 16
• Висновки 29
• Список використаної літератури 29
• Зміст 29