Експорт пшениці з України до Росії зо умови FOB

Размещено на http://www.allbest.ru

Експорт пшениці з України до Росії зо умови FOB

Росія подовжила мораторій на експорт зерна до 1 липня 2011 року

Росія є одним з найбільших світових виробників пшениці, ячменю і жита. Відтак, заборона, найімовірніше, позначиться на вартості хліба в таких регіонах, як Близький Схід.

Уряд Російської Федерації подовжив мораторій на експорт зерна до 1 липня 2011 року. Про це повідомив голова уряду Володимир Путін на виїзній нараді з питань розвитку сільського господарства в Ростові-на-Дону.

За словами В.Путіна, не дивлячись на складні умови - посуху в Росії - зібрано близько 60 млн т зерна. Внутрішня потреба країни в зернових ресурсах на поточний сільськогосподарський рік оцінюється в 77 млн т. Нагадаємо, що в 2009 році в Росії було зібрано 97 млн т зерна, в 2008 - 108 млн т.

Раніше Д.Медведєв відзначав, що ембарго на експорт зерна з Росії може бути скасоване лише після остаточного підбиття підсумків прибиральної кампанії. Документом встановлено квоти на експорт пшениці і суміші пшениці і жита (меслин), жито в обсязі 0,5 млн. тонн, кукурудзи - 2 млн. тонн, ячменю - 0,2 млн. тонн і жита - 1 тисяч тонн. Крім того, квоти на експорт гречки встановлена в обсязі 1 тис. тонн.

Російський уряд пояснює заборону необхідністю контролювати ціни на продовольство всередині країни.

Проте дані, опубліковані Міністерством сільського господарства Росії, свідчать, що врожай 2010 року навряд чи зможе задовольнити навіть внутрішній попит. В російських регіонах вже повідомляється про зростання цін на борошно, а в Москві хліб подорожчав на 20%.

Найважливішим ринком збуту для російських виробників є Єгипет, а також Туреччина, Сирія, Іран і Лівія.

На думку аналітиків, в короткостроковій перспективі ймовірне невелике зростання цін на хліб. Однак вони припускають, що незабаром ціни повернуться на колишній рівень, оскільки, найбільший експортер у світі, США, очікує небувалого врожаю.

Економісти припускають, що спека і лісові пожежі обійдуться російській економіці приблизно в 15 млрд. доларів. І це якщо не брати до уваги вартості спорудження житла для погорільців.

Глава Російського зернового союзу прогнозує, що імпорт зерна до Росії в 2010-2011 році складе 3,0-3,5 млн. тонн. Основний обсяг імпорту очікується з України і з Казахстану, однак також можливі закупівлі жита в Німеччині та ячменю у Франції.

2010 року Україна експортує на чверть менше зерна

6 грудня 2010 року на зерновому ринку завершився 2009/2010 маркетинговий рік. Згідно з його результатами, наша країна відвантажила на зовнішні ринки близько 21 млн тонн зерна, або 45% урожаю, зібраного торік, пише газета "Дело".

З результатом експорту в 21 млн тонн в минулому сезоні Україна залишилася в трійці лідерів - постачальників зерна на світовий ринок, після США і Євросоюзу. У Росії, яка поставила на зовнішні ринки 19,9 млн тонн зерна, четверте місце. Цей результат вище за середній, але не рекордний - у сезоні 2008/2009 Україна поставила на зовнішні ринки 24,7 млн тонн.

Традиційно основними культурами, що експортуються з України, залишалися пшениця, ячмінь і кукурудза. За сезон, що минув, з України було вивезено більш ніж 9 млн тонн пшениці. Це на 3 млн тонн менше, ніж у минулому сезоні. Найбільшими ринками збуту цього зерна стали Бангладеш і Південна Корея.

Уряд України прогнозував урожай зерна в Україні в 2010 році близько 39 млн тонн проти 46 млн тонн у 2009 році.

Міністерство аграрної політики знизило прогноз експорту зернових культур в 2010/2011 маркетинговому році (липень 2010 - червень 2011 року) на 23,8%, або на 5 млн. тонн - до 16 млн. тонн. Про це повідомляє прес-служба міністерства із посиланням на слова міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка. "Ми плануємо експорт зерна близько 16 млн. тонн", - сказав він.

Зокрема, експорт пшениці очікується на рівні 6,7 млн. тонн, у тому числі 3 млн. тонн - продовольчої, кукурудзи - 5 млн. тонн, ячменю - 3,7 млн. тонн і інших культур - 0,5 млн. тонн.

Раніше віце-прем'єр з питань агрополітики Віктор Слаута, прогнозував, що, виходячи з очікуваного врожаю на рівні 42 млн. тонн (у вазі після доробки), Україна в новому МР має можливість поставити на зовнішні ринки близько 18 млн. тонн зерна.

При цьому він вважає, що в цьому МР зросте експорт української кукурудзи, однак скоротяться зовнішні поставки пшениці.

Кабінет Міністрів України планує продовжити дію квот на експорт зерна до 31 березня 2011 року. Проект відповідної постанови, якою вносяться зміни до постанови №938 від 4 жовтня 2010 року і скасовується постанова №1046 від 10 листопада 2010 року, розміщено на сайті Міністерства економіки.

Документом пропонується також збільшити розмір квот на експорт пшениці з 500 тис тонн до 1 млн тонн і кукурудзи - з 2 до 3 млн тонн. Також пропонується скоротити термін розподілу квот з 15 до 7 календарних днів.

Квотування експорту зернових наступного року можуть відмінити

Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує, що в наступному маркетинговому році квоти на експорт зернових встановлюватися не будуть. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.

"В наступному маркетинговому році, що він буде йти, я переконаний, якщо не буде ніяких природно-кліматичних катаклізмів і надмірно підвищеного попиту на зовнішніх ринках, звичайно, квот не буде", - заявив Присяжнюк.

За його словами, 1 липня не буде запроваджено квот на експорт зерна, враховуючи те, що держава виділила 5 млрд грн для форвардних закупівель с/г продукції. І це, на думку Присяжнюка, дозволить державі стабілізувати ціни на сільськогосподарську продукцію та забезпечити продовольчу безпеку.

Він також зазначив, що наразі багато виробників м`ясної продукції самостійно забезпечують свою потребу у фуражному зерні, маючи свої угіддя.

Як повідомлялося, квоти на експорт зерна продовжать до кінця маркетингового року, тобто до липня 2011 р. Про це повідомив після селекторної наради в Міністерстві аграрної політики та продовольства директор Департаменту розвитку аграрного ринку Анатолій Розгон.

"По-перше, міністр (міністр агрополітики та продовольства Микола Присяжнюк) заявив чітко, що квоти будуть продовжені до кінця маркетингового року, тобто ажіотажного попиту на пшеницю не буде. Другий фактор - уряд планує направити через механізм форварду під весняно-польові роботи, тобто під майбутній урожай, близько 5 млрд грн", - зазначив Розгон.

Раніше Міністерство економіки України запропонувало продовжити до 31 березня 2011 року квотування експорту зерна, запроваджене урядом до 31 грудня 2010 року, і збільшити квоту в цілому на 1,5 млн тонн - до 4,2 млн тонн. Пропонувалося збільшити квоту на кукурудзу на 1 млн тонн - до 3 млн тонн і пшениці - на 0,5 млн тонн, до 1 млн тонн. На ячмінь квота залишається незмінною - 0,2 млн тонн.

Україна запровадила до 31 грудня 2010 року квоти на експорт 2,7 млн тонн зерна. Експортна квота на пшеницю становить 0,5 млн тонн, ячмінь - 0,2 млн тонн, кукурудзу - 2 млн тонн. Постанова також запроваджує фактично заборонну квоту в обсязі 1 тис тонн на експорт жита і гречки.

Цінова ситуація на внутрішньому ринку

З початку нового маркетингового року ціни на зерно зростали швидкими темпами у зв'язку з невисокою врожайністю культур, а також реагуючи на ситуацію на світовому ринку.

За останніми даними від операторів зернового ринку ціна на ячмінь коливається у межах 1600-1650 грн/т (на умовах СРТ). Кукурудза знаходиться в тих само цінових рамках -- 1600-1650 грн/т (на умовах СРТ). Вартість пшениці (на умовах СРТ) сягає 1600 грн/т. Зазвичай відмічається розрив у ціні між ячменем та пшеницею, ячменем і кукурудзою та становить 20-30%. Така тенденція, коли ціни на основні зернові майже не відрізняються, відмічається вперше від початку 2009-2010 МР, що пояснюється дефіцитом ячменю на ринку.

Світові тенденції

3 вересня на Чиказькій товарній біржі ціни пішли вверх через високий попит на сільгосппродукцію у світі, а також очікування позитивного звіту USDA. Сесія закрилася з наступними показниками:

- груднева пшениця підвищилася у ціні на 27,5 цента до 741,25 цента за бушель;

- груднева кукурудза подорожчала на 17 центів до 464,5 цента за бушель;

- листопадовий соєвий контракт у Чикаго подорожчав на 26 центів і зупинився на оцінці 1035, центів за бушель.

Ціни на пшеницю в Європі теж продовжили поступальний рух вгору. Тут це пов'язане із втратами врожаю зернових у Німеччині, другому після Франції виробнику зерна в Європі. За оцінками міністерства сільського господарства країни, урожай зернових становитиме 43,8 млн т, або на 12% менше, ніж торік. Обсяг виробництва озимої пшениці за рік знизиться на 5,3% до 23,6 млн т.

Торги на LIFFE 3 вересня завершилися із наступними показниками:

- лондонська фуражна пшениця (листопад) -- GBP 160,50 за метричну тонну (+GBP 4,50);

- паризька борошномельна пшениця (листопад) -- EUR 232 за метричну тонну (+EUR 2,50);

- паризька кукурудза (листопад) -- EUR 197,50 за метричну тонну (+EUR 2);

- паризький ріпак (листопад) -- EUR 378,25 за метричну тонну (+EUR 3).

Німеччина критикує Україну і Росію за обмеження експорту зерна.

У свою чергу ці країни посилаються на результати жорсткої посухи 2010 року.

В Україні до 31 березня 2011 року запроваджено квотування експорту зерна.

У ході дискусії в Берліні у питаннях розвитку сільського господарства у східній Європі і центральній Азії голова робочої групи з АПК Східного комітету німецької економіки Франц-Георг фон Буссе висловив нерозуміння принципів такого квотування, чому, мовляв, одні отримують квоти, інші ні.

Водночас представник України сказав, що застосування таких інструментів не заборонене СОТ і є вимушеним заходом.

Разом з тим міністр агрополітики України Микола Присяжнюк нагадав, що Україна входить до п'ятірки найбільших експортерів зерна і є номер один в експорті ячменю.

Але, за словами міністра, незважаючи на те, що в низці країн є дефіцит зерна, ЄС дає Україні квоту на його постачання, яка складає всього 1 відсоток від експортних позицій, сказавши, що це не зовсім правильно.

Експерти нагадують, що ще всередині літа Американська торгівельна палата і Ділова рада “Україна-США” висловили стурбованість намірами українського уряду запровадити квоти на експорт зерна з України.

Закидаючи, що уряд вживає заходів з обмеження експорту урожаю 2010 року, які, на думку американських організацій, можна назвати нетарифними торгівельними бар'єрами.

Крім того, організації американських підприємців одержали інформацію, що регіональна влада в Україні переконує торгівельні компанії купувати зерно за цінами, нижчими від ринкових, і погрожують їм за відмову співробітничати. Тому більшість компаній призупинили будь-які дії з купівлі зерна.

Фермери: Зернові квоти - невиправдані

Асоціація фермерів і приватних землевласників України погрожує акціями протесту проти блокування експорту зерна. Квотування вивозу збіжжя фермери називають свавіллям чиновників, яке, за їхніми підрахунками, призводить до астрономічних втрат.

Президент організації, що об'єднує фермерів і приватних землевласників, Микола Миркевич сказав в ефірі Бі-Бі-Сі, що прогнозуючи втрати на мільярди гривень, фермери не перебільшують загрозу від обмеження урядом Миколи Азарова зернового експорту.

М. Миркевич: Припинення експорту зерна є загрозою втрат коштів, які сьогодні виробник міг отримати при продажі своєї продукції. Я вам скажу такий маленький приклад. Якщо світ дотує сільське господарство, і в середньому 500 євро, наприклад, дотується на гектар, то представте собі, що при урожайності 15 центнерів з гектара - це фактично 100 євро на тонну дотують в інших державах. Цілий світ так дотує в середньому. Хтось більше, хтось менше, але в середньому так. Тобто, ми втрачаємо 100 умовних одиниць на тонні. При тому, що у нас ця ціна не є тою ціною, яку має у світі виробник. Виробник продає у світі свою продукцію по максимальній ціні, і в цьому держава тільки допомагає йому - чи на внутрішньому, чи на зовнішньому ринку продати свою продукцію, отримати прибуток, оплатити його витрати і мати змогу на наступний рік знову закладати кошти під наступний урожай.

Бі-Бі-Сі: А який урожай цього року? Назвіть, будь ласка, цифру.

М. Миркевич: За усіма даними, цьогорічний урожай складає більше 41 мільйона тонн. Це втретє такий урожай за роки незалежності. Тому нема підстав сьогодні говорити про якусь загрозу.

Бі-Бі-Сі: Скільки з цього зерна треба для внутрішніх потреб України?

М. Миркевич: Близько 25 мільйонів.

Бі-Бі-Сі: Отже, різниця 15 мільйонів. Що з цим зерном зараз відбувається?

Агрохолдинги України

1 Миронівський хлібопродукт. Компанія "Миронівський хлібопродукт" заснована в 1998 році. Є вертикально інтегрованою компанією, основними напрямками діяльності якої є птахівництво і супутні виробництва, рослинництво. Земельний банк - 180 тис. га. Акції компанії (MHP SA) котируються на Лондонської фондової біржі.

2 NCH Capital. NCH Capital, американська інвестиційна компанія заснована у 1993 році, управляє 9 фондами загальною вартістю біля 3 млрд. доларів. Фонди NCH Agribusiness Partners й NCH New Europe Property Fund L.P. було створено для інвестування у нерухомість та агро-компанії у Східній Європі та країнах колишнього Радянського Союзу. В Україні Фонд володіє, через мажоритарні частки, трьома українськими спільними підприємствами, 35 агро-господарствами та та зернозберiгаючими компаніями. Загальний земельний банк - біля 200 тис.га

3 Астарта-Київ . Агропромхолдинг "Астарта-Київ" створено у 1993 році. Основна діяльність - виробництво цукру, супутньої продукції (меляса та сухий гранульований жом), а також зернових та олійних культур. Загальна площа земель в оренді склала біля 170 тисяч га, з них 159 тисяч га - орні землі (серпень 2009). Компанія ASTARTA Holding N.V. включена в лістинг Варшавської фондової біржі.

4 Райз-Максимко. ЗАТ "Райз-Максимко" було створено через злиття "Райз-Агро" та агрофірми "Максимко". Холдинг переважно займається вирощуванням та доробкою насіння зернових, технічних й кормових культур, займається молочним скотарством. Компанія обробляє понад 160 000 га посівних площ (станом на весну 2010 року), має 24 філії в різних ґрунтово-кліматичних зонах України, 6 насіннєвих заводів та цукровий завод.

5 Дакор Агро Холдинг. "Дакор Агро Холдинг" - вертикально інтегрована аграрна компанія, об'єднує 4 цукрові заводи та 30 сільськогосподарських підприємств з земельним банком в 163 тис. га. Холдинг сформовано через злиття компанії "Кремній" (Ленд Вест) та "Дакор Вест" (Дакор) яке завершилося в вересні 2009 року.

6 Приват-АгроХолдинг. Холдинг створено в 2005 році на базі 15 компанії. К 2009 року до структуру ввійшло 24 компанії з загальним банком землі в 150 тис. га. В структуру Приват-АгроХолдингу входять цукрові заводи, завод з переробки сої, завод по виробництву біодизелю та інші активи.

7 Мрія Агрохолдинг. Група компаній МРІЯ - агропромисловий вертикально інтегрований холдинг, який починав свою діяльність у 1992 році з селянсько-фермерського господарства. Проща ріллі під обробітком становила тоді 50 га, на кінець 2008 року агрохолдниг МРІЯ вже обробляв біля 150 га. землі. Вирощується картопля, зернові, технічні й олійні культури. Елеваторні потужності компанії - понад 200 тис. тонн. З середини 2008 року депозитарні розписки (GDR) aгрокомпанії Mriya Agro Holding Plc (Кіпр) котуються на Франкфуртські фондові біржі.

8 Агротон. Заснована в 1992 році, компанія "Агротон" займається вирощуванням зернових та олійних культур, тваринництвом, виробництвом хлібобулочних і макаронних виробів, сирів. Площа земель в управлінні - 134 тис. га, загальна місткість зерносховищ - 235 тис. т.

9 Valars Group. Російська компанія до складу якої входить й український агрохолдинг. Сільськогосподарські підприємства українського агрохолдингу розташовані в Полтавській, Сумській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській та Вінницькій областях. На сьогоднішній день їх чисельність складає більше 20 господарств із загальною площею земель 124 тис. га (станом на кінець 2010р). Також володіє 4 наземними елеваторами в Україні.

10 Лоутре-Агро. Компанія "Лоутре-Агро" була заснована в 2006 році в складі корпорації "Лоутре". Має 17 філії в 3 областях. Площа земель в обробітку - біля 100 тис. га. В холдинг "Лоутре" також входять дві трейдингові компанії, елеваторні та переробні потужності, транспортна компанія.

Найбільші зернотрейдери України

Минулого сезону (липень 2008 - червень 2009) Україна поставила на зовнішні ринки рекордний обсяг зернових. За останніми оцінками, він склав 25 млн. тонн. Газета "Дело" отримала інформацію, яка дозволяє скласти першу десятку зернотрейдерів 2008/2009 маркетингового року. На ці фірми припало 70% від усього обсягу експорту.

Лідером за підсумками сезону став "Нібулон". За даними компанії "Проагро", це підприємство відвантажило зовнішнім споживачам майже 4 млн. тонн зерна. У першу трійку також увійшли "Луі Дрейфус Україна" (дочірня структура однойменної французької компанії) і "Сарна" (афілійована з компанією Glencore). У кожної з них в активі - більше 2 млн. тонн. Ще три компанії ("Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)", "Бунге Україна" і "Кернел") подолали позначку 1,5 млн. тонн.

Головна зміна порівняно з попереднім сезоном - виліт з п'ятірки найбільших експортерів американської компанії Cargill. У 2007/2008 маркетинговому році зерновий гігант був третім за обсягами експортером українського зерна. У свіжому рейтингу він опинився на 7-му місці з обсягом на рівні 1 млн. тонн. Інші компанії, що ввійшли в першу десятку експортерів, відвантажили близько 0,7 млн. тонн кожна.

Директор компанії "Проагро" Микола Верницький допускає, що відхід Cargill із числа лідерів зернового ринку відбувся у зв'язку із традиційними для України проблемами з відшкодуванням ПДВ. За його словами, через це відразу кілька великих зернових компаній відмовилися від своїх планів з нарощування експорту.

Хто купує українське зерно

За сезон українські компанії експортували 12,6 млн. тонн пшениці. Половина цього зерна пішла на ринки Іспанії, Південної Кореї та Філіппін. За словами начальника відділу зовнішньоекономічних зв'язків компанії "Нібулон" Валерія Куницького, крім того, цього року для України відкрився новий ринок - Бангладеш. Ця країна стала четвертим за розмірами імпортером пшениці (1,1 млн. тонн).

Ячменя за сезон експортовано 6,3 млн. тонн. Третина цього обсягу пішла в Саудівську Аравію.

Індія закупила практично половину (близько 70 тис. тонн) усього експортного обсягу українського гороху.

Оператори ринку визнають, що минулого сезону зіштовхнулися з високою конкуренцією. "Труднощі були в тому, що на ринок вийшло багато країн: Канада, Росія, Аргентина, Бразилія, Індія та Китай, - констатує Микола Компанець, директор українського представництва компанії WJ Grain. - Але Україні все-таки вдалося вийти на третє місце за обсягами експортованого зерна у світі". На допомогу тут прийшла відсутність квот на експорт, які діяли раніше.

Росія / Україна: зерно банди?

Росія і Україна розглядають можливість співпраці на ринку зерна, де обидва є глобальними гравцями

Російський і український міністри сільського господарства оголосили, що вони ведуть переговори про можливе будівництво експорту об'єктів в Україну і зниження залізничних тарифів для полегшення експорту зерна. Міністерство сільського господарства Росії висловив зацікавленість в оплаті модернізації української інфраструктури. Кількома днями раніше Віктор Слаута, заступник прем'єр-міністра України, заявив, що Росія хоче побудувати три або чотири зерна-експортних терміналів на узбережжі Чорного моря в Україну, як це було "задушливій" через надлишкових запасів зерна. Це не буде безкоштовною концесії: це призведе до збільшення конкуренції для експортерів зерна в Україну.

Вже дві колишні радянські республіки є важливими гравцями на світовому ринку. Україна є найбільшим у світі експортером ячменю і четвертим за величиною експортером кукурудзи і пшениці. Росія є другим за величиною експортером зерна в цілому, з часткою ринку 14%. Більш того, якщо світовий попит неухильно росте протягом наступних кількох років, то Україна і Росія є, мабуть, два найбільш правдоподібних кандидатів реагувати на підвищення виробництва та експорту.

Сільськогосподарського сектору обох країн мають значний невикористаний потенціал. Правового середовища є серйозною перешкодою в Україну, наприклад, Закону 2001 року заборонив продаж земель сільськогосподарського призначення іноземцям, і громадянам, так. Імовірно, це обмеження буде знято в 2012 році; до тих пір, сучасних сільськогосподарських підприємств доведеться тримати оренди землі. Росія і Україна мають одні з найбагатших грунтів на Землі, і величезні ділянки земель, придатних для вирощування. За однією з оцінок, деякі 23м гектарів землі на території колишнього Радянського Союзу, який був використаний для сільського господарства під час комунізму в даний час під паром. І, нарешті, проблеми експортного потенціалу. експорт пшениця мораторій ціна

FOB -- FREE ON BOARD (... named port of shipment)

Франко-борт (... назва порту відвантаження)

Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Визначення економічної ефективності здійснення експортної операції

У контракті №111 застосовується умова поставки FOB - франко борт ( порт м. Миколаїв, Миколаївська обл..) ТОВ «Дніпро» експортує 400 т пшениці 2 класу за ціною 230 $ (1800 грн.) за тону, курс НБУ 7,9 грн. Приблизна відстань від с. Ленінське до порту 300 км.

Розрахункові статті витрат, які впливають на економічну ефективність

Країна експорту - Україна

Країна імпорту - Росія

Товар - пшениця 3 класу

Собівартість пшениці - 140 $

Ціна реалізації - 230 $

Кількість - 400 т

Умова - FOB

Відстань - 300 км

Курс НБУ - 7,9 грн

1.Сертифікація походження товару ( 6,5 за 1 т) 6,5*400 =2600 грн

2.ФІтосанітарний сертифікат 1*400 = 400 грн

3.Радіологічний сертифікат 10,4*400 = 4160 грн

4.Сертифікат відповідності 6,3*400 = 2520 грн

5.Собівартість пшениці 140*7,9*400 = 442400 грн

6.Вартість страхування (7%) 442400*0,07 = 30968 грн

7.Митна вартість 442400+30968 = 473368 грн

8. Митні платежі:

- експортне мито (5%) 473368*0,05 = 23668 грн

-митний збір (0,2%) 473368*0,02 = 9468 грн

-заповнення митних декларацій (5 декларацій по 20$)

5*20*7,9 = 790 грн

-робота митників( 6 годин по 42$ за годину) 6*42*7,9 = 1991 грн

9.транспортування залізницею

-завантаження (4,5 за 1 т) 4,5*400 = 1800 грн

ПДВ (20%) = 360 грн

Разом 2160 грн

-перевезення вантажів під'їзними коліями (1200 км)

4,7*400 = 1880 грн

ПДВ = 376 грн

Разом 2256 грн

-транспортування до порту Миколаєва 22,8*400 = 9120 грн

ПДВ = 1824 грн

Разом 10944 грн

-замовлення вагонів за 2 доби 2,7*400 = 1080 грн

-подача вагонів 0,44*400 = 176 грн

10.Завантаження на судно 10*7,9*400 = 31600 грн

12.Повні витрати 567181 грн

13.Виручка від реалізації 230*7,9*400 = 726800 грн

14.Прибуток 726800-567181 = 159619 грн

15.Податок на прибуток 159619*0,25 = 39905 грн

16.Чистий прибуток 159619-39905 = 119714 грн

17.Рівень рентабельності експортної операції

119714/567181*100 = 21,11%

Размещено на www.allbest.