Аналіз системи світових економічних зв’язків провідних країн Латиноамериканського регіону в системі глобалізованого світового господарства

Вона передбачає проведення прямих консультацій між цією державою і іншими членами об'єднання. Якщо вони виявляться марними, то в цілях сприяння відновленню демократії держави, що підписали Декларацію, будуть змушені вжити заходів щодо порушника. Відповідно до статті 5, ці заходи будуть простягатися від призупинення права держави-порушника брати участь у діяльності органів МЕРКОСУР до призупинення прав і обов'язків, обумовлених участю цієї держави в процесах інтеграції. Дія цих заходів припиняється з моменту відновлення демократичного порядку в державі-порушниці. Відповідно до рішення верховного органу МЕРКОСУР - Ради Загальних Ринку № 18/04 будь-яка держава, зацікавлена ??у вступі в дану інтеграційну угруповання, попередньо має приєднатися до Декларації Ушуая, що підкреслює значимість прихильності до демократії для продовження інтеграційних процесів у регіоні. У той же час очевидно, що заходи, закріплені в Декларації, є багато в чому умовними і у випадку загрози демократії будуть нездатні надати якесь вплив. Однією з основних причин представляється надмірна розпливчастість формулювань, які залишають простір для тлумачень. По-друге, самі заходи здаються недостатніми на даному етапі інтеграції, тому що вигоди від неї не настільки значні, щоб надати вирішальний вплив на функціонування політичних інститутів у державах-членах. З іншого боку, нереальним виглядало б і пропозиція застосовувати більш рішучі заходи щодо порушника, що пояснюється дуже трепетним ставленням латиноамериканських держав до поняття національного суверенітету. [20,c.45]

Розвитком інтеграційних процесів у даній області стало створення Обсерваторії демократії МЕРКОСУР в 2007 р., відповідальної за виконання положень Декларації Ушуая, а також за моніторинг електоральних процесів у країнах-членах Загальних Ринку.

Іншим важливим кроком по шляху зміцнення політичної єдності країн МЕРКОСУР, а також Болівії і Чилі стало підписання Декларації про Мальвинах, в якій країни Південного конусу висловили свою солідарність з Аргентиною в питанні про статус Мальвінських островів і визнали її легітимні права на цю територію. [48,c.223]

Подальший розвиток співробітництва між державами в галузі забезпечення безпеки та оборони зумовило підписання Політичної Декларації про зону світу від 24 липня 1998 Держави-члени МЕРКОСУР, Болівія і Чилі, грунтуючись на фундаментальних принципах міжнародного права і підтверджуючи свій намір слідувати всім деклараціям, спрямованим на скорочення озброєнь, заборона хімічної і біологічної зброї, а також Договором Тлателолко від 1967 року про створення без'ядерної зони в Латинській Америці і Карибському басейні, проголосили територію країн Південного конусу зоною миру, вільною від зброї масового знищення і підкреслили, що світ є необхідною умовою для продовження і розвитку процесів інтеграції в регіоні. Крім того, Високі Сторони домовилися посилити механізм консультування та співробітництва в галузі безпеки і оборони, а також об'єднати зусилля, спрямовані на сприяння виконанню міжнародних договорів про ядерне роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї, і виступати на міжнародних форумах з цих питань з єдиною позицією. Ця Декларація стала юридичним обгрунтуванням інтеграційних процесів у галузі забезпечення оборони і безпеки, що почалися в регіоні ще в 1995. Підписання цього документа стало фактично можливим з активним підключенням Чилі до інтеграційних процесів у регіоні. Це пояснюється важливістю геополітичного положення Чилі - єдиної країни Південного конусу, що має вихід в басейн Тихого океану. Декларація про зону миру відкрила нову сторінку у формуванні єдності країн МЕРКОСУР, Болівії і Чилі, на цей раз у військово-політичній сфері. Необхідно також відзначити, що вона є першим кроком на шляху побудови системи колективної безпеки в регіоні, створення якої обговорюється вже тривалий час. [66,c.266]

Очевидно, що політична інтеграція в рамках МЕРКОСУР поки перебуває на початковій стадії розвитку і охоплює лише обмежене коло питань. Тим не менш, необхідно визнати, що всі починання в цій галузі виявилися досить успішними і сприяли зміцненню політичної єдності країн-членів та координації їх позицій щодо ключових пунктів регіонального і міжнародного порядку денного. Все це дає підстави припустити, що надалі політична співпраця членів МЕРКОСУР залишиться одним з пріоритетних напрямків діяльності даного інтеграційного блоку.

3.3 Особливості співробітництва України з країнами Латиноамериканського регіону

Потенційні дивіденди для нашої країни

До недавнього часу Україна, на жаль, не приділяла особливої ??уваги латиноамериканському напрямку своєї зовнішньої політики. Досить сказати, що наша країна відкрила дипломатичні представництва поки тільки в п'яти державах регіону - в Бразилії (посольство плюс консульства в Ріо і Куритибі), Мексиці, Аргентині, Перу та на Кубі.

Довгий час слабо розвивалися економічні зв'язки. Аж до початку XXI століття частка країн Латинської Америки в зовнішньоторговельному обороті України не перевищувала 1%. Причому 4/5 цього товарообігу припадало на три найбільші країни - Бразилію, Мексику та Аргентину. Потім ситуація стала потроху змінюватися на краще. За 2001-2006 роки експорт України до країн регіону виріс в 2,8 разів, а імпорт - в 1,5 рази. У 2006 році питома вага Латинської Америки у зовнішньоторговельному обороті країни досяг: з експорту 3,2%, по імпорту 1,8%. В абсолютному вираженні, відповідно, 1,2 і 0,49 млрд. дол при позитивному для нас сальдо в 0,73 млрд. дол. [17,c.145]

Тим не менш, це вкрай мало. І географічна віддаленість тут зовсім не причому - серед усіх країн СНД Україна має в своєму розпорядженні чи не найкращими умовами для розвитку торговельних зв'язків з Латинською Америкою завдяки наявності незамерзаючих чорноморських портів. Млявий розвиток торгівлі обумовлено низькою дипломатичної активністю і слабкою інформованістю ділових кіл (як наших, так і латиноамериканських) про потенційних і реальних можливостях один одного, а ще - недостатністю договірно-правової бази. [31,c.203]

Спостерігається в даний момент інтенсифікація зовнішньополітичних контактів дає надію на швидкий розвиток економічної співпраці. Латинська Америка може стати великим ринком збуту для нашої машинобудівної продукції, у якої мало перспектив на ринках Європи і Північної Америки. Вже зараз Україна постачає до Латинської Америки (крім товарів сировинної групи) електрообладнання, двигуни, насоси, холодильники, трактори, літаки і вертольоти. Істотне значення може придбати для нас і імпорт деяких видів продовольства, палива і мінеральної сировини - як альтернатива традиційним каналам поставки. Зазначимо, що на Латинську Америку припадає 50% світових запасів лісу, більше 50% рідкісних металів, 30% чорних (залізна руда, марганець) і 25% кольорових металів (мідь, свинець, цинк, нікель, олово, боксити), 18% світових запасів нафти, а також 10% світового виробництва сільгосппродукції. [29,c.100]

Є можливості для розвитку науково-технічного співробітництва. Багато латиноамериканські країни успішно долають свою відсталість, що дісталася їм у спадщину від епохи «бананових республік», а нам життєво необхідно відроджувати свою науку і повертатися на високотехнологічний, інноваційний шлях розвитку. У цій області ми могли б один одному допомогти.

Важливий крок на шляху розвитку торговельно-економічних і науково-технічних зв'язків був зроблений у вересні минулого року, коли в Буенос-Айресі відкрився Перший підприємницький форум «Латинська Америка - Україна». в роботі даного заходу взяли участь ряд українських компаній, включаючи «Мотор-Січ» і «Хортицю», підприємці та офіційні особи з Аргентини, Уругваю, Парагваю, Чилі і Перу. Як повідомляла прес-служба МЗС України від 21 вересня 2010 року, на форумі були представлені досягнення нашої країни в таких областях, як енергетика (турбіни, генератори, трансформатори), нафта і газ (їх видобуток і переробка), сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість, авіаційний і морський транспорт. [14,c.256]

У 2011 році (у самому його початку) вперше за багато років Президент України відвідав країни Латинської Америки - Венесуелу і Кубу. У квітні 2011 відвідала Київ президент Бразилії Ділма Руссефф на Міжнародну конференцію «Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього «, куди були запрошені багато глав держав.

Бразилія - регіональний лідер і наш стратегічний партнер

За вісім років правління президента Луїса Інасіу Лули да Сілви Бразилія домоглася значного економічного зростання і далеко просунулася у вирішенні насущних соціальних проблем. Шоста економіка в світі, одна з найбільш динамічно розвиваються країн, про що свідчить її включення експертами банку «Goldman Sachs» в т.зв. групу БРІК, тобто до числа найбільш перспективних країн світу, здатних через кілька десятиліть потіснити в «світовій табелі про ранги» самі Сполучені Штати! Звідси особлива важливість розвитку взаємин України з Бразилією. [23,c.208]

Сьогодні це найбільший торговий партнер нашої країни в Латинській Америці. У 2000-х роках торгівля між нашими країнами швидко зростала, і в 2008 році торговельний оборот досяг 1,17 млрд. дол (експорт України - 710 млн. дол, імпорт на Україну - 464,5 млн. дол.) Україна закуповує понад 100 видів товарів. Переважає сільськогосподарська продукція: кава, тютюн, тростинний цукор, яловичина і свинина. В українському експорті в цю країну перші місця займають сталевий прокат та добрива (сечовина, сульфат амонію та ін.) Внаслідок кризи, що вибухнула в 2009 році експорт українських товарів до Бразилії скоротився на 78%, а імпорт - на 48%.

У торговому обороті двох країн слабо представлена ??високотехнологічна продукція. Оданак, має місце тенденція до зростання експорту до Бразилії українських машин (механічне та компресорне обладнання, насоси, електрообладнання, транспортна і дорожня техніка). Україна - один з головних партнерів Бразилії, що постачають їй устаткування для газопроводів. Бразильська сторона висловлює зацікавленість у співпраці з Україною в таких областях, як металургійне і сільськогосподарське машинобудування, суднобудування й авіабудування, електрозварювання, енергетика, геологорозвідка, будівництво нафто-і газопроводів, інформатика і фармацевтика. [22,c.240]

Величезне значення обидві сторони приділяють спільному космічному проекту «Алкантара-Циклон-Спейс», реалізованому з 2007 року. Бразилія збирається здійснювати запуски комерційних супутників з космодрому Алкантара за допомогою наших ракет-носіїв «Циклон-4». Прибуток від надання космічних послуг буде розподілятися між двома країнами - учасниками проекту. Перший запуск, як зараз планується, має відбутися в 2012 році.

За угодою між українською компанією «Індар» (Київ) і бразильської «Фіокрус» Україна бере участь у спільному підприємстві з виробництва інсуліну в Бразилії за українськими технологіями. У свою чергу, наша країна цікавиться бразильським досвідом у сфері виробництва паливного етанолу та біодизеля. [69,c.45]

Бразилія вже протягом трьох десятиліть розвиває виробництво біопалива. У цій країні велика частина автопарку вже переведена на етанол, що виробляється з цукрової тростини, або ж на комбіноване паливо. 88% продаваних в цій країні автомобілів оснащені моторами типу «флекс», які можуть працювати або на спирті, або на бензині, або на їх суміші. Ведуться роботи з впровадження біопалива в авіації. Взагалі, з виробництва етилового спирту Бразилія займає друге місце в світі після США, а за експортом - перше. Бразилія підняла питома вага відновлюваних джерел енергії у своєму енергетичному балансі до 45% - проти 14% в цілому по світу.

Перспективно партнерство України та Бразилії у військово-технічній сфері. Домовленості такого роду були досягнуті в серпні 2010 року на засіданні двосторонньої комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Бразилія хоче купувати військово-транспортні літаки Ан-70 і Ан-74-300ТК. Більше того, можлива участь АНТК ім. О. К. Антонова в проекті фірми «Embraer» зі створення першого бразильського військово-транспортного літака KC-390 (відзначимо, що «Embraer» в списку найбільших виробників комерційних літаків поступається лише «Boeing» і «Airbus»). Також Україна має намір брати участь у тендері на спорудження для бразильських ВМС п'яти фрегатів та інших бойових кораблів. Близьке до вирішення питання про спільне виробництво бронетехніки. [59,c.44]

Серед усіх держав Латинської Америки саме з Бразилією Україна підтримує найбільш тісні та інтенсивні політичні контакти. Свого часу Леонід Кучма двічі відвідував Бразилію (1995 і 2003 роки), а на Україну приїжджали президенти Фернанду Енріке Кардозу (2002) та Луїс Інасіу Лула да Сілва (2009). Глави двох країн зустрічалися також на Генеральній Асамблеєї ООН і на Саміті ООН з проблем сталого розвитку в Йоганнесбурзі у 2002 році. Варто відзначити, що Україна висловлювалася на підтримку прагнення Бразилії стати постійним членом Ради безпеки ООН.

У Бразилії проживає велика українська діаспора (400 тис. чол., З них 340 тис. в штаті Парана). Якраз зараз відзначається 120-а річниця початку імміграції українців до Бразилії. Урочисті заходи пройшли в місті Курітіба (штат Парана). У країні навіть був прийнятий закон, згідно з яким 24-го серпня відтепер святкуватиметься День української громади - цим відзначено великий внесок, який внесли в розвиток Бразилії вихідці з України.

Уго Чавес пропонує Україні дружбу

Одним з яскравих і цікавих подій політичного життя України, що відбулися восени 2010 року, став візит до нас Уго Чавеса. Це був перший візит глави держави в історії відносин двох країн. Переговори глав обох держав у Києві ознаменували собою новий етап україно-венесуельських відносин.

Ця неординарна подія добре висвітлювалося в ЗМІ. Чавес ясно запропонував Україні дружбу і стратегічне партнерство, і цією пропозицією гріх не скористатися. Адже Венесуела - досить велика і далеко не найбідніша держава. Бюджет у півтори рази більше українського! Це єдина за межами Близького Сходу країна із запасами нафти понад 10 млрд. тонн.

Венесуела гостро потребує проведення індустріалізації і диверсифікації економіки. А це означає, машинобудівні заводи на Україні можуть розраховувати на отримання вигідних контрактів. Під час свого приїзду Чавес виявив підвищений інтерес до літаків «Антонова» і навіть назвав їх «можливо, найкращими у світі». Але найважливіший момент полягає в тому, що Чавес користується величезним авторитетом в більшій частині Латинської Америки, і, таким чином, дружба з ним могла б посприяти розширенню зв'язків України з багатьма іншими латиноамериканськими державами, насамперед - з країнами блоку АЛБА. [52,c.130]

Поки що торговельно-економічна співпраця України і Венесуели розвинена вкрай слабо. Більше того, в 2009 році оборот взаємної торгівлі скоротився в порівнянні з 2008 роком у три рази - до 8,4 млн. дол При цьому Україна закупила товарів на зовсім незначну суму в 222 тис. дол Просування в цьому напрямку може відбутися в ході майбутнього повторного візиту президента України до Венесуели.

У рамках його підготовки 20-21 грудня 2010 Каракас відвідав міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. До складу делегації увійшли представники міністерств і компаній, зацікавлених у розвитку співпраці з Венесуелою. Сторони обговорили конкретні проекти в авіаційній та металургійній галузях, в енергетиці та сільському господарстві, в науково-технологічній та освітній сферах. Був, нарешті, вирішено болюче питання про повернення на Батьківщину українських моряків, засуджених венесуельським судом. Ще раніше була досягнута найважливіша домовленість про взаємне відкриття посольств, без чого, поза всяких сумнівів, неможливо по-справжньому серйозне співробітництво двох країн.

Куба: потепління відносин

У Радянські часи між Україною і Кубою налагодилися найтісніші економічні зв'язки - на УРСР припадало 30% всього товарообігу між СРСР і Кубою. Свою продукцію на острів поставляли 1,5 тис. українських підприємств. Потім з відомих причин економічна співпраця двох країн прийшов у повний занепад. У середині 2000-х років товарообіг впав до мізерних 20-25 млн. дол на рік. Особливо погіршилися україно-кубинські відносини за часів правління Віктора Ющенка, що допускав - на догоду Вашингтону - недружні випади проти Куби.

Після зміни влади в нашій країні чітко намітилося потепління відносин. Вже 26 березня 2010 президент Віктор Янукович підписав укази про нагородження - «за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-кубинського співробітництва» - Фіделя Кастро орденом «За заслуги» I ступеня та Рауля Кастро орденом Ярослава Мудрого I ступеня. Ці нагородження були приурочені до 20-річчю кубинської програми безоплатного лікування наших дітей-чорнобильців у лікувально-оздоровчому центрі «Тарара» (за цей час медичну допомогу отримали понад 20 тис. українських дітей, на що Куба витратила 400 млн. дол.) [44,c.217]

Потім пішли такі події, як зустріч Костянтина Грищенка з його кубинським колегою Бруно Родрігесом на Генасамблеї ООН (27 вересня 2010 року), приїзд на Україну заступника міністра зовнішньої торгівлі та інвестицій Куби Оскара Фрагі і Десяте засідання Міждержавної комісії з економічного і науково-технічного співробітництва ( Гавана, 10-12 листопада 2010 року) за участю віце-прем'єра України Віктора Тихонова.

У грудні минулого року Кубу відвідав Костянтин Грищенко - і це був перший візит міністра закордонних справ України з 2002 року. Під час зустрічей сторони висловили задоволення активізацією відносин двох країн протягом 2010 року і відзначили великий потенціал наших відносин у торговельно-економічній, науковій, культурній та туристичній сферах.

Офіційні контакти підкріплюються «народною дипломатією». 3-4 листопада 2010 НТТУ «КПІ» провів представницьку і чудово організовану міжнародну науково-практичну конференцію «Вдячна Україна - благородній Кубі», якраз і присвячену двадцятиріччю кубинської «чорнобильської» програми. Крім цього, восени в Торгово-промисловій палаті України пройшов україно-кубинський бізнес-форум, покликаний налагодити зв'язки і дати поштовх нашим торгово-економічним відносинам. До речі, що відрадно, вже в першому півріччі 2010 року вдалося збільшити товарообіг між країнами в півтора рази. [47,c.213]

Основною статтею кубинського експорту на Україну в останні роки стала - замість цукру - фармацевтична продукція. Як відомо, кубинські медицина та фармакологія - одні з кращих у світі. Самою переконливою рекламою їм служить той факт, що в цій небагатій країні, де харчування населення залишає бажати кращого, середня тривалість життя досягла 79-ти років! Кубинці досягли колосальних успіхів в таких галузях медицини, як дерматологія, онкологія, імунологія, педіатрія, хірургія ока. Вони досягли успіху в розробці вакцин проти гепатиту і менінгіту, а також ліків для лікування різних видів раку.

Ось чому для України з її катастрофічно хіреющего населенням та екологічними проблемами співпрацю з Кубою в галузі медицини, засвоєння кубинського досвіду організації системи охорони здоров'я, придбання перевірених практикою кубинських медичних препаратів та оздоровчих технологій життєво важливі! Вже розпочато співпрацю кубинського Центру молекулярної імунології та ряду онкологічних центрів України. Можливий випуск ліків кубинської розробки на Україну, зокрема - на Горлівському «Стиролі» та київською «Дарниці». [45,c.20]

З України на Кубу експортуються трактори, запчастини до автомобілів, шини, сталевий прокат, електротехнічні вироби, насоси, залізничне обладнання, добрива, пшениця, тканини, сировина для отримання інсуліну. Є можливості для розширення експорту машин і устаткування. Адже техносфера Куби - радянська, і кому, як не нашим підприємствам і фахівцям займатися її підтримкою, відновленням та розвитком!

Відмінний приклад співпраці подала компанія «АвтоКрАЗ», яка створила в місті Сьєнфуегос спільне підприємство з модернізації та складання вантажівок з правом їх реалізації у всій Латинській Америці (пробна партія поставлена ??Венесуелі). У 2008 році «АвтоКрАЗ» поставив продукції на 17 млн. дол - що перевищувало весь річний український експорт на Кубу за передувалироки! Розглядається питання про постачання на Кубу автобусів «ЛАЗ» і корпорації «Богдан» з наступним створенням спільних підприємств з ремонту автобусів українського виробництва.

Авіапарк Куби складається з морально застарілих і топлівозатратних літаків Ан-2, Ан-24, Ту-134, Як-42 і Іл-62. Кубинці придивляються до наших Ан-140 і Ан-148 і готові брати їх в лізинг. А це надзвичайно важливо для відродження нашого авіабудування. Настільки ж великі перспективи мають поставки залізничної та сільськогосподарської техніки, турбін, гірського устаткування, апаратури для хімічних і цукрових заводів. [49,c.117]

Нашу країну кубінці знають не з чуток. За 30 років радянсько-кубінської дружби у ВНЗ України Було підготовлено 9000 кубінськіх фахівців. Куба зарекомендувала себе як надійний партнер, завжди чітко виконує взяті на себе зобов'язання. Крім того, розвиток україно-кубинських відносин спирається на розвинену договірну базу - майже півсотні двосторонніх угод. Потрібно лише, щоб українські влади та ділові кола подолали упереджене ставлення до Куби, що склалося в пострадянський період.

Аргентина, Мексика та інші

З 2002 по 2008 роки товарообіг між Україною та Аргентиною зріс з 11 до 175,8 млн. дол, проте звертає на себе увагу різко негативне для нас сальдо торгового балансу - мінус 102 млн. дол в 2008 році. У структурі українського експорту в Аргентину переважають гарячекатана сталь, турбіни, трансформатори, насоси, трактори, двигуни, шарикопідшипники, добрива.

Ще в Радянські часи в Аргентину поставлялося енергетичне обладнання, виготовлене на Україну. Досі третя частина виробленої в Аргентині електроенергії виробляється із застосуванням нашого обладнання. Натомість ми отримуємо яловичину, цитрусові, морепродукти, дубильний екстракт дерева квебрахо, шкіру, одяг і деякі інші промислові вироби. Діють угоди про співробітництво у сфері космічних та ядерних досліджень, в медицині, сільському господарстві та прикладних технологіях. [47,c.23]

Мексика - другий (після Бразилії) торговий партнер України в Латинській Америці. У 2008 році товарообіг досяг 228 млн. дол, але в 2009 році він скоротився на 31%. Втім, обсяг українського експорту при цьому зберігся на колишньому рівні; більше половини його складає металопродукція, інше - мінеральні добрива і механічні пристрої. Основа мексиканського експорту - транспортні засоби (34%), алкогольні напої, сірка, фармацевтика. Інтерес, на мій погляд, становить міжнародне співробітництво на рівні двох курортних міст - Ялти і Акапулько.

Україна підтримує тісні політичні зв'язки з Чилі, хоча при цьому всього лише одного разу - в 1995 році - президент України відвідав цю країну, а до нас глава Чилі не приїжджав ніколи. Перспективними напрямками українсько-чилійського торговельно-економічного співробітництва вважаються енергетика і аерокосмічна галузь. Українські розробники брали участь в авіаційно-космічних виставках «FIDAE'2008» і «FIDAE'2010», що проходили в Чилі. Були досягнуті домовленості про можливість участі компаній Чилі, Аргентини і Перу в коопераційних схемах з виробництва та обслуговування літаків «Антонова». У ході виставок до наших «Анаму» виказали інтерес високопоставлені офіцери ВПС Чилі, Парагваю і Перу. Можливі також великі поставки в Чилі гірничодобувного обладнання (Чилі - один з найбільших світових постачальників різноманітного мінеральної сировини, на цю країну припадає, зокрема, третина світового видобутку міді).

Головні статті нашого експорту в Перу - зерно і мінеральні добрива. Перу постачає нам рибу (країна займає одне з перших місць у світі за її улову), фармацевтичну та сільськогосподарську продукцію. У 70-ті роки в цю країну було поставлено багато техніки виробництва українських заводів - цілком можливе відновлення постачань нашого обладнання (енергетичного, гірничого, металургійного, портового та ін) в Перу.

З багатьма досить великими країнами Латинської Америки в України взагалі практично відсутні серйозні політичні контакти, а торгово-економічне співробітництво з ними носить нерегулярний характер і має незначні масштаби. Все це в тій чи іншій мірі відноситься до Уругваю, Парагваю, Болівії. Відносини з ними доведеться вибудовувати майже що з нуля.

Однак співробітництво з Бразилією розвивається досить непогано і в дуже багатьох сферах. Почавши з Бразилії Україна можливо зможе розвити відносини із іншими країнами регіону.

Вище керівництво нашої країни має посилити зовнішню політику, щоб зробити відносини дійсно серйозним і стійким. Наразі посильний внесок у справу поглиблення взаємин України з країнами Латинської Америки вносять бізнесмени, вчені та діячі культури.

Висновки

1. Отже на початку ХХІ сторіччя країни Латиноамериканського регіону значно зміцнили свої економічні системи, скоротили рівень безробіття, збільшили золото-валютній запас, зменшили зовнішні борги, чим продемонстрували свою економічну та політичну зрілість, готовність зайняти гідне місце на міжнародній арені та у світовому господарстві.

2.За Нового економічного порядку розвиваючися країни Латноамериканського регіону добилися значних результатів у відносинах всередині регіону, про що свідчать створення власного «Банку Півдня», підписання договору про співробітництво UNASUR, за яким країни найбільші країни регіону приходять до спільних рішень для боротьби зі спільними проблемами, які так довго нависали над регіоном. За умови сталого розвитку відносин у середені регіону країни Латиноамериканського регіону можуть стати одними із найпотужніших союзів на міжнародній арені.

3. Країни Латиноамериканского регіону переживши не одну важку кризу винесли певні уроки та зробили де-які висновки, які допомогли їм впоратися зі світової кризою 2008-2009 значно швидше та ефективніше, ніж багатьом розвиненим країнам світу. Це знов таки каже про значне зміцнення як економічної так і політичної сили країн регіону.

4. Участь Бразилії у БРІК надає їй нові можливості для розвитку міжнародних відносин, особливо із іншими країнами БРІК, це відкриває перед Бразилією нові кордони та перспективи і надає можливість впливу на новий економічний порядок.

5. Мексика - країна, економіка якої має надпотужний потенціал, це зумовлено тим, що країна багата природними ресурсами. Мексика також входить в угрупування G-20.

Зараз Мексика находиться в «Стратегічному капкані NAFTA», знаходиться під впливом дуже сильного сусіда - США, ринок Мексики є привабливим для багатьох країн, але знов таки США співпрацюють з Мексикою і водночас погіршують ситуацію для країни.

Більшість вчених кажуть про те, що положення Мексики не відповідає її потенціалу.

Можливо цей гігант одного дня «прокинеться» і це приведе до неймовірних змін на міжнародній арені.

6. Бразилія - перша економіка ЛА регіону, ініціатор створення Великої 20ки, ініціатор розширення співробітництва Латинської Америки з державами Африки, Азії та арабського Сходу. Перша з латиноамериканських країн встановила відносини зі Стратегічною асоціацією Європейського союзу і надала контактам з лідерами ЄС характер регулярних консультацій на вищому рівні з найважливіших міжнародних питань. Особливе місце в глобальній стратегії уряду Бразилії зайняло участь у групі БРІК. Чергова зустріч лідерів чотирьох країн (15-16 квітня 2010 року, Бразиліа) є підтвердженням рішучості бразильської сторони підвищувати свою міжнародну «питому вагу» в тому числі і за допомогою всебічної взаємодії з іншими висхідними країнами-гігантами. Все це відчутно змінює розклад сил у Західній півкулі, звужуючи геополітичні можливості Вашингтона, і позначається на процесі формування нового світового порядку.

Політична інтеграція в рамках МЕРКОСУР поки перебуває на початковій стадії розвитку і охоплює лише обмежене коло питань. Тим не менш, необхідно визнати, що всі починання в цій галузі виявилися досить успішними і сприяли зміцненню політичної єдності країн-членів та координації їх позицій щодо ключових пунктів регіонального і міжнародного порядку денного. Все це дає підстави припустити, що надалі політична співпраця членів МЕРКОСУР залишиться одним з пріоритетних напрямків діяльності даного інтеграційного блоку.

7. З багатьма досить великими країнами Латинської Америки в України взагалі практично відсутні серйозні політичні контакти, а торгово-економічне співробітництво з ними носить нерегулярний характер і має незначні масштаби. Все це в тій чи іншій мірі відноситься до Уругваю, Парагваю, Болівії. Відносини з ними доведеться вибудовувати майже що з нуля.

Однак співробітництво з Бразилією розвивається досить непогано і в дуже багатьох сферах. Почавши з Бразилії Україна можливо зможе розвити відносини із іншими країнами регіону.

Вище керівництво нашої країни має посилити зовнішню політику, щоб зробити відносини дійсно серйозним і стійким. Наразі посильний внесок у справу поглиблення взаємин України з країнами Латинської Америки вносять бізнесмени, вчені та діячі культури.

Список використаної літератури

1.Дабагян, Е. Політичне життя в Латинській Америці на рубежі століть / / Вільна думка. - 2006. - № 5. - С. 126-140.

2.Історія держави і права зарубіжних країн. Ч.2: Учеб. для студ. юридич. вузів і факультетів / Л.М.Гудошніков, О.А.Жідков, Н.А.Крашеніннікова та ін - М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. - С.500-502.

3.Історія Латинської Америки: друга половина XX століття / редкол.: Е.А. Ларін (відп. ред.) [Та ін]. - М.: Наука, 2004. - 607 с.

4.Конституційне право зарубіжних країн: навч. для вузів / М.В. Баглай [та ін]. - М.: Норма, 2005. - С.874-919.

5.Кузьмін, В.В. Латинська Америка: інтеграція і двосторонні економічні зв'язки / / Латинська Америка. - 2008. - № 2. - С. 35-48.

6.Новітня історія країн Європи та Америки. ХХ век: Учеб. для вузів: У 3 ч. / Под ред. А.М.Родрігеса, М.В.Пономарева. - М.: ВЛАДОС, 2004 -. - (Підручник для вузів) Ч. 3: 1945-2000. - 2004. - С.245-252.

7.Строганов, А.І. Новітня історія країн Латинської Америки: Навчальний изд-е. - М.: Вища школа, 1995. - С.356-395.

8.Челядинський, А.А. Актуальні проблеми зовнішньої політики країн Латинської Америки та Африки: учеб.-метод. комплекс: у 2 ч. / А.А. Челядинський. - Мн. : Міжнар. гуманіт.-економ. ін-т, 2005 - Ч. 1: Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах. - 2005. - С.20-46, 137-153.

9.Генри Вельтмейер Журнал "Латинская Америка" наукова періодика №1 2011 - с. 15-16

10.И.К. Шереметьев Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 10 2010 - с. 4-10

11.И.К. Шереметьев Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 4 2008 с. 4-7

12.В.М. Давидов Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 7 2010 с. 7-11

13.И.К. Шереметьев Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 5 2010 с. 4-7

14.И.К. Шереметьев Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 4 2009 с. 6-10

15.Ю.М. Лезгинцев Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 2 2009 с. 25-28

16.Н.А. Школяр Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 8 2010 с. 7-11

17.Л.Я. Нутенко Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 12 2010 с. 17-21

18.Л.Л. Клочковский Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 2 2010 с. 4-11

19.Л.Б. Николаева Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 1 2010 с. 11-14

20.В.В. Кузьмин Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 2 2008 с. 35-38

21.Л.Л. Клочковский Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 1 2008 с. 4-11

22.А.А. Лавут Журнал "Латинская Америка" наукова періодика № 2 2011 с. 4-11

23.Егоров А. В. Международная финансовая инфраструктура. -- М.: Линор, 2009

24.Бобровников А.В., Теперман В.А., Шереметьева И.К. Латиноамериканский опыт модернизации. Итоги экономических реформ первого поколения. ИЛА РАН. Москва.2002

25.Боливия - время левоиндихенистского эксперимента. М.:Саммит, 2009.

26.Булавин, В. И. Венесуэла в поисках альтернативы, М. : Институт Латинской Америки РАН, 2002.

27.Даниэль Ортега: "Главное событие в Никарагуа и в мире - провал неолиберализма". Беседа с Д. Ортегой // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 1, 2009.

28.Дьякова Л.В. Деятельность правительства Мишель Бачелет в 2006-2008 гг. // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 3, 2009.

29.Жирнов О.А. Шереметьев И.К. Латинская Америка. Затянувшееся ожидание экономического чуда. М.2003.

30.Латинская Америка ХХ века: социальная антропология бедности. ИЛА РАН:М. 2006.

31.Латинская Америка и Карибы : Политические институты и процессы. М. : Наука, 2000.

32.Лезгинцев Ю.М. Перу: особенности современного хозяйственного комплекса. М.:Саммит, 2008

33.Мартынов Б., Реликтовые и потенциальные конфликты в Латинской Америке //Международные процессы. Том 4. Номер 2(11). Май-август 2006.

34.Павлова Е.Б. Интеграционные процессы в Центральной и Южной Америке: основные этапы и характеристики Вестник Санкт-Петербургского государственного университета. Серия 6 Выпуск 1,2003,- С.119-124

35.Сравнительный анализ стабилизационных программ 90-х годов. М. : Гендальф, 2003.

36.Старостина. Е.А. Приграничные споры: причины возникновения, пути разрешения // Латинская Америка. 2005. № 10. C. 25-30.

37.Сударев В.П. США после выборов: перспективы нового латиноамериканского курса // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 7, 2009.

38.Ткаченко, В. А. Феномен Фухимори: авторитаризм versus демократии. М., 2002.

39.Чилийская модель: ее преимущества и риски. М.:Саммит, 2009.

40.Чоповой Д.А. Нефть и газ Латинской Америки // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 9, 2009.

41.Шинкаренко А.А. Индейский вопрос: международно-правовые аспекты // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, №2, 2009.

42.FARC-EP. Революционная Колумбия: История партизанского движения. М. : Гилея, 2003.

43.A Decade of Light and Shadow: Latin America and the Caribbean in the 1990s / ECLAC. - Santiago, 2003.

44.Democratic Brazil: actors, institutions, and processes, ed. by Peter Kingstone and Timoty J. Power. Pittsburgh, Univ. of Pittsburgh Press, 2000

45.Latin American development and social policy, Seoul: ISDPR: Seoul National University, 2001.

46.Meeting the Millennium Poverty Reduction Targets in Latin America and the Caribbean : отчет / ECLAC, IPEA, United Nations Development Programme (UNDP). - Santiago : United Nations, 2002.

47.Tombs, D. Latin American liberation theology,Boston; Leiden: Brill, 2002 Ullmann, Steven G. The Future of Health Care in a Post-Castro Cuba, University of Miami. 2005.

48.Банки развития в условиях экономической либерализации (опыт латиноамериканских стран). Аналитические тетради ИЛА РАН. М. 12.2002.

49.Боровков, А.Н. Мексика на новом повороте экономического и политического развития, М. : ИЛА РАН, 1999.

50.Давыдов В.М., Феномен финансовой глобализации. Универсальные процессы и реакция латиноамериканских стран. - 2000

51.Иностранные банки в Латинской Америке : В контексте структур. реформ и финансовой глобализации / Отв. ред.И.К. Шереметьев]; Рос. акад. наук, Ин-т Латин. Америки. - М. : Наука, 2002.

52.История Латинской Америки : Вторая половина XX века. М. : Наука, 2004

53.Коваль Б. И., Цивилизационная идентификация России и ибероамериканские параллели. - 1998.

54.Коваль Т.Б. Католическая церковь и экономический кризис // Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 6, 2009.

55.Коваль Т.Б. Спор о богатстве: св. Франциск Ассизский versus Эскрива де Балагер// Латинская Америка. М.: ИЛА РАН, № 3, 2009.Латинская Америка: що принесли неолиберальные преобразования?. - 1997.

56.Малые страны Латинской Америки. Смена экономической модели. Книга 2. ИЛА РАН. М. 2002.

57.Маркос Другая революция: Сапатисты против нового мирового порядка М. : Гилея, 2002.

58.Мартынов Б. Ф., Безопасность: латиноамериканские подходы. - 2000.

59.Научно-техническое и экономическое сотрудничество стран АТР в XXI веке. Т. 1 -2001.

60.Павлова Е.Б. Соотношение экономических и политических факторов во взаимоотношениях ЕС со странами Латинской Америки Россия и Европейский Союз в Большой Европе: новые возможности и старые барьеры. Материалы международной научной конференции,20-21.09.2002г СПБ.:СПбГУ.2003. С.183-188.

61.Пшеворский А., Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и ЛатинскойАмерике. - 1999.

62.Редькин, В. Экономические реформы в Бразилии в 90-е годы // Вопросы экономики, 2000, N9. С. 121-135.

63.Современная Куба. Вопросы экономической адаптации переориентации внешних связей. ИЛА РАН. М. 2002.

64.Сударев В. П., Взаимозависимость и конфликт интересов. - 2000.

65.Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза. ИЛА РАН.М. 2002.

66.Guevara, Ernesto Che. Episodes de la guerre Revolutionnaire, La Havane : Guairas, 1967.

67.Dynamiques religieuses en lusophonie contemporaine . Paris: Karthala etc., 1999 .

68.The Brazilian Puzzle: culture on the borderlands of the Western World, ed by David J.Hess and Roberto DaMatta, Columbia Univ. Press, 1995

69.The United States, Cuba, and the Gold War: American failure or Communist Conspiracy? Ed. L. D. Langley: D. C. Heath and Company, 1970.

70.Walton, Richard J.. Beyond diplomacy : A background book on American military intervention New York : Parents' Magazine Press, 1970.

Размещено на Allbest.ru