Зовнішньоекономічна діяльність України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

ІНДИВІДУАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю»

Варіант №2

ЛЬВІВ 2012

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Суб'єкти здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та Австралії

Суб'єкти ЗЕД - це суб'єкти господарської діяльності, що належать до різних форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції з закордонними партнерами.

Відповідно до чинного законодавства України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно мешкають на її території;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і постійне місцезнаходження яких - на її території;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, що не є юридичними особами відповідно до законів України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами відповідно до законодавства України (філії, відділення і т.ін.), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України, в тому числі держава в особі її органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, що беруть участь у господарській діяльності на території України. Чинне законодавство не дає вичерпного переліку можливих (дозволених) видів зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваних її суб'єктами. З урахуванням основної вимоги - відсутність прямої або непрямої заборони на той чи інший вид діяльності - сьогодні більш-менш ефективно в Україні здійснюються:

- експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції т цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених її законом;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку суб'єктів господарської діяльності;

- аналогічна діяльність за межами України;

- організація і здійснення діяльності в сфері проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- організація і здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції із придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб з України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами;

- робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами та інші не заборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності. Якщо ж іноземець прибув в Україну на певний строк для працевлаштування, то варто керуватися "Тимчасовим положенням про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні", затвердженим наказом міністра праці України № 27 від 5 травня 1993 р. Відповідно до цього положення праця іноземців може бути використана тільки при наявності дозволів на працевлаштування, якщо інше не встановлюють закони України або міжнародні договори. Такий дозвіл не потрібен для керівників спільних підприємств та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, а також представникам іноземного морського (річкового) флоту та закордонних авіакомпаній, що обслуговують їх на території України.

Для співробітників представництв іноземних суб'єктів господарювання, офіційно зареєстрованих в Україні, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції видається дозвіл на підставі оформлених належним чином службових карток співробітників представництв та посвідчення про реєстрацію представництва.

Крім заборони на втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів, у випадках, не передбачених чинним законодавством, аналізованих як обмеження права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, встановлений цілий ряд інших гарантій останньої. Зокрема, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, що одержав від цієї діяльності у власність засоби, майно, майнові й немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за власним бажанням.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника в будь-якій платній і безплатній формі без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законодавством України.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає у фізичної особи з моменту придбання нею громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України, в першу чергу Цивільним кодексом. Фізичні особи, що мають постійне місце проживання на території України, мають відповідне право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України "Про підприємництво". Фізичні особи, що не мають такого права, набувають його, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законами держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих документів із моменту набуття ними статусу юридичної особи.[2]

Динаміку експорту України в Австралію відображено в таблиці 1.

Таблиця 1.

2009	21,6 млн. дол.. США
2010	28,4 млн. дол.. США
2011	29,8 млн. дол.. США

Динаміку імпорту з Австралії в Україну відображено в таблиці 2.[6]

Таблиця 2.

2009	149,4 млн. дол.. США
2010	261,4 млн. дол.. США
2011	194,0 млн. дол.. США

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал)в економіці України з Австралії відображено в таблиці 3. (млн.дол. США)

Таблиця 3.

Обсяги прямих іноземних інвестицій на початок року
2009	2010	2011	На 31.12.2011
7,4	7,0	2,4	2,1

Австралія вступила в СОТ 1 січня 1995 року.За підсумками 2010-11 фінансового року (далі - ф.р.) вартісний обсяг торгівлі країни товарами та послугами зріс на 12,1% і склав 574,2 млрд. австр. Дол. В цей же час фізичний обсяг зріс на 5,4% порівняно з попереднім роком.З 2006-07 ф.р. вартісний обсяг торгівлі зростав у середньому на 6,7% щорічно, а фізичний обсяг - на 4,7% на рік.

Баланс зовнішньої торгівлі з негативного став позитивним і склав 20,9 млрд. австр. Доларів.Вартісний обсяг експорту у 2010-2011 рр. зріс на 17,3% і склав 297,5 млрд. австр. дол. При цьому фізичний обсяг зріс на 0,3%. У період з 2006-07 ф.р. вартісний обсяг експорту зростав у середньому на 8,2% щорічно, а фізичний обсяг - на 3,1% на рік.

Китай підтвердив свій статус найбільшого експортного ринку Австралії, на частку якого в 2010-11 ф.р. довелося 23,7% (70,5 млрд. австр. дол) всього експорту країни. Зростання обсягів експорту склав 35,0%. Друге місце займає Японія з часткою в 16,4% (48,9 млрд. австр. Дол). Зростання обсягів становив 25,3%. На третьому місці - Республіка Корея з часткою в 8,2% (24,3 млрд. австр. Дол). Зростання обсягів становив 32,2%.

Вартісний обсяг імпорту зріс на 7,1% і склав 276,6 млрд. австр. дол. При цьому фізичний обсяг зріс на 10,4%. У період з 2006-07 ф.р. вартісний обсяг імпорту зростав у середньому на 5,3% щорічно, а фізичний обсяг - на 6,4% на рік. Основними експортерами товарів і послуг в Австралію в 2010-11 ф.р. були: Китай, на частку якого припало 15,5%, або 42,7 млрд. австр. дол (зростання обсягів на 12,6%), США, на частку яких припало 13,1%, або 36,3 млрд. австр. дол (зростання обсягів на 8,0%) і Японія з 6,8% часткою, або 18,8 млрд. австр. дол (падіння склало 5,3%).Товарообіг в 2010-11 ф.р. зріс на 14,6% у порівнянні з попереднім роком і склав 466,2 млрд. австр. дол.

При цьому експорт товарів становив 246,9 млрд. австр. дол, що на 22,4% вище рівня 2009-10 ф.р. Імпорт товарів зріс на 7,0% і склав 219,3 млрд. австр. долЕкспорт сировинних товарів зріс на 31,1% до рівня 181,5 млрд. австр. дол, відображаючи зростання цін на енергетичні товари та залізну руду. Експорт промислових товарів зріс на 5,7% і склав 41,2 млрд. австр. дол Експорт інших товарів (включаючи золото) впав на 1,0% і склав 23,1 млрд. австр. дол

Основними товарами австралійського експорту залишалися: вугілля - 43,9 млрд. австр. дол (зростання на 20,3%), залізна руда і концентрати - 58,4 млрд. австр. дол (зростання на 66,5%), золото - 14,3 млрд. австр. дол (падіння на 0,3%), сира нафта - 11,1 млрд. австр. дол (зростання на 23,8%), природний газ - 10,3 млрд. австр. дол (зростання на 32,1%) і пшениця - 5,5 млрд. австр. дол (зростання на 51,0%).Імпорт сировинних товарів підвищився на 17,4% і склав 47,3 млрд. австр. дол, відбиваючи зростання імпорту енергетичних продуктів (в основному це нафтопродукти). Імпорт промислових товарів зріс на 3,4% до рівня 154,9 млрд. австр. дол. Імпорт інших товарів скоротився на 11,2% і склав 11,9 млрд. австр. дол (в основному через 27,7% скорочення імпорту золота).Основними імпортними товарами залишалися: сира нафта - 19,3 млрд. австр. дол (зростання на 31,1%), пасажирські моторні засоби - 14,4 млрд. австр. дол (падіння на 3,0%), нафтопродукти - 11,2 млрд. австр. дол (зростання на 5,3%), медикаменти - 8,2 млрд. австр. дол (зростання на 9,5%), телекомунікаційне обладнання та запчастини - 7,9 млрд. австр. дол (зростання на 14,7%), комп'ютери - 6,4 млрд. австр. дол (зростання на 4,8%) і золото - 5,0 млрд. австр. дол (падіння на 27,6%).Причиною такого зростання товарообороту стало різке підвищення експортних цін (на17, 0%) і зниження імпортних цін (на 3,0%). З 2005-06 ф.р. експортні ціни щорічно зростали в середньому на 5,0%, у той час як імпортні ціни знижувалися на 1,1% в рік.Оборот послуг в 2010-11 ф.р. також зріс у порівнянні з попереднім роком і склав 107,9 млрд. австр. дол (зростання склало 2,4%).

При цьому експорт послуг склав 50,6 млрд. австр. дол, що на 2,8% нижче рівня 2009-10 ф.р. Імпорт послуг зріс на 7,4% і склав 57,4 млрд. австр. дол.

У п'ятирічної ретроспективі обсяг торгівлі послугами зберігає поступальний тренд з кроком в 5,1% щорічно. Основними статтями австралійського експорту послуг залишалися: туристичні послуги - 30,9 млрд. австр. дол (падіння на 5,9%), інші бізнес послуги - 7,3 млрд. австр. дол (зростання на 6,6%) та транспортні послуги - 6,3 млрд. австр. дол (зростання на 2,4%). Серед туристичних послуг виділяються послуги, пов'язані з освітою - 15,7 млрд. австр. дол і інші персональні послуги, в тому числі пов'язані з лікуванням за кордоном, - 11,9 млрд. австр. дол (падіння на 8,0%).

Географічно основними експортними ринками австралійських послуг у звітному році були: Китай - 5,7 млрд. австр. дол (частка - 11,2%, падіння - 0,7%), США - 5,2 млрд. австр. дол (частка - 10,2%, зростання - 2,2%), Великобританія - 3,9 млрд. австр. дол (частка - 7,9%, спад - 2,9%) і Нова Зеландія - 3,3 млрд. австр. дол (частка - 6,6%, зростання - 5,3%).

Основними статтями австралійського імпорту послуг в 2010-11 ф.р. були: туристичні послуги - 25,4 млрд. австр. дол (зростання на 9,0%), транспортні послуги - 14,7 млрд. австр. дол (зростання на 7,4%) та інші бізнес послуги - 7,4 млрд. австр. дол (зростання на 4,8%). Серед туристичних послуг основне місце займають персональні послуги, пов'язані, в тому числі і з лікуванням, - 21,7 млрд. австр. дол (зростання на 13,6%). Серед транспортних послуг основне місце займають вантажні перевезення - 8,2 млрд. австр. дол (зростання на 1,3%).

Географічно основними імпортними ринками австралійських послуг у звітному році були: США - 10,3 млрд. австр. дол (частка - 18,1%, зростання - 8,1%), Великобританія - 4,9 млрд. австр. дол (частка - 8,5%, зростання - 2,3%), Сінгапур - 3,7 млрд. австр. дол (частка - 6,5%, зростання - 13,2%) та Нова Зеландія - 2,7 млрд. австр. дол (частка - 4,7%, спад - 2,0%).Торгівля послугами, хоча і зросла, але незначно. Причинами такого становища в цій галузі торгівлі є високий курс австралійського долара до американської валюти. Австралійці стали більше подорожувати і знизилися доходи від традиційно сильною галузі надання освітніх послуг у країні.[7]

Найбільшими австралійськими підприємствами, які здійснюють ЗЕД є:

1. "NOVATRADE RESOURCER RTY LTD"

2. "FANTASY TRADE GMBH & CO KG"

3. "PRZEDSIEBIORSTWO TRANSPORTOWE TOWAROWO-OSOBOWE "EURO-TRANS"

4. "ХОУМ-МЕБЛЕ СА"

5. FIRMA "POYA WELDINGS P.T.Y.L.I." / КОМПАНIЯ "ПОЙЯ ВОЛДIНГ"

6. "WACHTEL GMBH & CO"

7. "ACLAND BAZAAR"

8. "V-B GRANITE"

9. "AUSCAS TRADING PTY LTD"[7]

зовнішньоекономічний експорт імпорт митний

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Ситуаційна задача №1

1. Характеристика підприємства

Таблиця №1

№ п/п	Дані, згідно з варіантом № 2
1	Назва українського підприємства	ПрАТ «Львівський м'ясокомбінат»
2	Місцезнаходження українського підприємства	м. Львів, вул. Промислова, 50/52
3	Назва підприємства-контрагента	"ROMBART"
4	Місцезнаходження підприємства - контрагента	Польща, м.Варшава, Грунтова, 47
5	Базисні умови постачання	FCA
6	Вид зовнішньоекономічної діяльності	імпорт
7	Код згідно з УКТ ЗЕД	0201 10 00 00
8	Розмір мита згідно з УКТ ЗЕД	15%
9	Кількість / одиниця виміру товару	2000 кг
10	Ціна / одиниця виміру	5$ за 1 кг.
11	Сума рахунок - фактури	10000 дол. США

2. Рахунок - фактура

Рахунок - фактура № СФ-R-03-09/3 від 08.12.2012р.

Продавець: "ROMBART"

886205, м. Варшава, вул. Грунтова, 47

ІПН 546696411, КПП 921583023

р/р № 27043479018774248 у філії «Bank Millenium»

м. Варшава, БИК 0452844749

Вантожовідправник:

"ROMBART"

886205, м. Варшава, вул. Грунтова, 47

Покупець: ПрАТ «Львівський м'ясокомбінат»

Україна,79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52

Код ЄДРПОУ 00443772, тел.(032) 522608

р/р № 77930499633498774 у філії ПАТ «Банк Львів», м. Львів, МФО 400638

Кор. рахунок 127689

ОКВЕД 02.08.5

Вантажоодержувач:

ПрАТ «Львівський м'ясокомбінат»

Україна,79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52

Контракт: № R-12-09 від 29.10.2012р.

Умови поставки: FCA, м. Львів, Україна

Кількість: 2000 кг.

Таблиця 2.

№ п/п	Найменування	Одиниця виміру	Кількість	Ціна	Сума (американські долари)
1		кг.	2000	5	10000
-	Усього	-	2000	-	10000

Десять тисяч американських доларів, 00 копійок

Країна походження: Польща

Директор Сокіл П.Т.

Головний бухгалтер Романяк М.М.

3. Польща - індустріально-аграрна країна

Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: в країні є великим виробником картоплі та пшениці, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство. Грошовою одиницею є злотий.

ВВП Польщі в 2011 році продемонстрував найбільший темп зростання з 2008 року - 4,3% проти 3,9% в 2010 році, свідчать дані національного статистичного агентства.

Прискорилися темпи зростання і в торгівлі - до 4,6% проти 2,6% в 2010 році. Між тим, сповільнилося зростання в промисловості і транспорті - до 6,3% проти 9,4% в 2010 році і до 5,1% проти 6,5% в 2010 році відповідно. Показник зростання польської економіки виявився кращим за очікування аналітиків, що прогнозували його на рівні 4,2%.

З початку вступу Польщі в ЄС експорт країни зріс на 129% - з 60 до 137 мільярдів євро, в цілому за рахунок тютюну, зернових і кави. Видання "Puls Biznesu" склало рейтинг хітів польського експорту.

За даними авторів рейтингу, хітом польського експорту стали продукти харчування: із 20 груп товарів, експорт яких за останні 7 років збільшився найбільше, 11 пунктів займають саме продовольчі товари. Серед продуктів лідером експорту є зерно (в основному пшениця) - зростання на 803%. Також зріс експорт кави (близько 722%), яєць (685%), чаю (436%). Протягом декількох років продукти харчування перетворилися на двигун польського експорту, стверджує представник Польської федерації харчування Анджей Гантнер.

Імпорт включає устаткування, сировину, хімікати, паливо і харчові продукти. Серед головних торгових партнерів Польщі найвищу динаміку оборотів зазначено в імпорті з Німеччиною, Італією, Росією, Францією, Китаєм, Нідерландами та Чеською Республікою. Польща імпортує майже весь газ і нафту, головним чином з Росії (близько 65% газу і 95% нафти). Частина, що залишилася поставляється морем з Персидської затоки, Північної Африки та Норвегії.

Польща є членом Європейського Союзу, НАТО, Світової Організації Торгівлі(СОТ), Організації Об'єднаних Націй, Всесвітньої торгової організації, Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейської економічної зони, Міжнародного енергетичного агентства, Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Міжнародного агентства з атомної енергетики, Європейського космічного агентства, G6 (Групи шести країн), Ради держав Балтійського моря, Вишеградської групи, Веймарського трикутника і Шенгенської угоди. Польща є членом Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Становлення польсько-українських відносин проходило під час значної міжнародної ізоляції України, спричиненої наслідками дезінтеграції Радянського Союзу, і саме в цьому контексті можна говорити про виважену та далекоглядну позицію Польщі щодо зв'язків з Україною. Вихід України на міжнародну арену як суб'єкта міжнародного права був схвально прийнятий польським керівництвом, і 2 грудня 1991 р. Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України. 4 січня 1992 р. між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств.

Важливим етапом у формуванні нової системи двостороннього співробітництва став перший офіційний візит Президента України Л. Кравчука до Республіки Польща 18-19 травня 1992 р., під час якого було підписано міждержавний Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, у якому зокрема зазначалося, що країни «активно співпрацюватимуть у відповідних європейських механізмах та структурах на основі Заключного Акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Паризької Хартії для нової Європи», «вживатимуть і підтримуватимуть заходи, спрямовані на збереження і розвиток позитивних традицій спільної спадщини, а також подолання упереджень і негативних стереотипів у відносинах між двома народами».

Для поглиблення двосторонніх зв'язків важливе значення мав офіційний візит в Україну Президента Польщі Л. Валенси 24-25 травня 1993 р., одним з головних результатів якого стало створення Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща -- безпрецедентної форми взаєморозуміння, обопільного тяжіння і співробітництва. Як засвідчив подальший досвід, діяльність Комітету істотно вплинула на активізацію динаміки двостороннього співробітництва. У лютому 1993 р. було підписано угоду між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Польщі про військове співробітництво, яка в наступні роки була доповнена рядом протоколів.

У березні 1994 р. було підписано Декларацію міністрів закордонних справ України та Польщі про принципи формування українсько-польського партнерства, у якій міністри закордонних справ вперше на міждержавному рівні оголосили про стратегічне значення українсько-польських відносин та зобов'язались розвивати їх в майбутньому.

Польща погодилася стати «ворітьми» чи «трампліном» для України в її прагненні інтегруватися в західноєвропейські організації, насамперед НАТО і ЄС. Як зазначав на початку 1996 р. перший посол Республіки Польща в Україні Єжи Козакевич, «одним із найважливіших завдань польської зовнішньої політики є поширення і зміцнення різноманітних двосторонніх інструментів у наших двосторонніх відносинах з Україною, які полегшили б їй шлях до європейських інституцій». Представник МЗС України так образно визначив головний напрямок співпраці з Польщею: «Для України шлях через Москву веде до Сибіру, а через Варшаву -- до Парижа».

Після візитів Л. Кучми до Варшави 25-27 червня 1996 р. і новообраного Президента Польщі О. Кваснєвського до Києва 20-22 травня 1997 р. українсько-польські відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. 21 травня голови обох держав підписали спільну неформальну Декларацію до злагоди і єднання.

Цілеспрямований розвиток польсько-української політичної взаємодії дозволив Україні заручитися підтримкою Польщі у налагодженні діалогу першої зі США та провідними державами Європи. При цьому слід зазначити, що у Стратегії національної безпеки Польщі задекларовано підтримку Варшавою євроатлантичних устремлінь України, зокрема, в рамках продовження політики «відкритих дверей» до НАТО. Крім того, наголошується, що польсько-українська співпраця повинна сприяти закріпленню вагомої ролі України в європейській політиці безпеки.

Під час офіційного візиту міністра закордонних справ Бронислава Геремека до України 15-16 вересня 1998 р. сторонами було досягнуто домовленості щодо інтенсифікації спільних дій з метою уникнення можливих негативних наслідків розширення ЄС. Також Б. Геремек зауважив, що його країна й надалі підтримуватиме інтеграційні прагнення України, зокрема в питанні набуття статусу асоційованого члена ЄС. Наприкінці березня 1999 р. у Варшаві відбулося перше засідання українсько-польської конференції з питань європейської інтеграції.

Хоча деякі українські офіційні особи, вчені та політологи висловлювали побоювання, що після того як Польща стане членом НАТО, Варшава відвернеться від України, однак як виявилося пізніше, характерною рисою «української політики» Польської держави була і залишилась підтримка співробітництва і зближення України з НАТО, а також обраного Києвом у 2002 р. на інтеграцію до Альянсу. Це зумовлено баченням Польщею основних контурів європейської безпеки в контексті її національних інтересів та прагненням відігравати важливу роль в оновленому Альянсі, який адаптується до сучасних умов.

Подібні причини обумовлюють і польську підтримку європейської інтеграції України. Незалежна і сильна, а головне, дружня Україна для Польщі є суттєвою противагою впливам і амбіціям Російської Федерації, важливим інструментом польської східноєвропейської політики. Виступаючи 5 березня 1998 р. у Сеймі Республіки Польща Б. Геремек мав усі підстави стверджувати, що «незалежна Україна має ключове стратегічне значення і для Польщі та її безпеки, і для стабільності у всьому регіоні. Збереження привілейованих відносин з Україною сприяє зміцненню європейської безпеки».

Кардинальна зміна двосторонніх відносин відбулася під час і після «Помаранчевої революції».Польща активно підтримувала українців.

2006 рік характеризують стабільним динамічним діалогом між Києвом і Варшавою.

Політичний діалог активно розвивався і в наступні роки. Так, у 2008 р. серед усього комплексу двосторонніх відносин найбільш плідними виявилися українсько-польські відносини. Тоді на рівні Президентів відбулося 11 зустрічей.

7 вересня 2009 року Президентами В.Ющенком та Л. Качинським було підписано Дорожню карту україно-польського співробітництва на 2009-2010 рр., що підтвердило стратегічний характер партнерства обох країн, скерованого на перспективу, та закріпило основні завдання їх співпраці.[8]

Теперішні взаємовідносини країн стоять перед серйозним випробуванням. В обох країнах змінилися політичні лідери, відбувається коригування зовнішньополітичних пріоритетів. Після Смоленської трагедії польське керівництво стало активно виступати за якнайшвидшу інтеграцію України в НАТО і ЄС.

У 2012-му взаємини між Києвом та Варшавою залежатимуть від ставлення до України Брюсселя. Польща, кажуть експерти, і надалі намагатиметься впливати на політику ЄС щодо України. Проте, Варшава вже не матиме таких знарядь впливу на євросоюзну політику як ті, що мала їх у другому півріччі 2011-го, коли вона головувала в Раді ЄС.

Кононьчук каже, що в 2012-му головним питанням у відносинах України з Євросоюзом, а зокрема з Польщею, буде доля угоди про асоціацію України з ЄС. На його думку, текст цієї угоди таки парафують. Не виключено, що це станеться впродовж кількох наступних тижнів. Однак, експерт наголошує: «Нема мови про те, щоб цю угоду підписали і ратифікували, це буде тривалий процес, це точно не станеться в цьому році. Багато залежатиме від того як відбудуться українські парламентські вибори. Результат парламентських виборів, тобто те, наскільки вони будуть чесними, визначить напрямок розвитку відносин України з ЄС упродовж кількох наступних років».

Якщо парламентські вибори в Україні відбудуться з порушенням демократичних принципів, каже експерт польського Центру східних досліджень Войцех Кононьчук, то Київ мусить забути про угоду з ЄС на наступні кілька років. Експерт наголошує: «Я думаю, що ОБСЄ відправить в Україну спостерігачів, їх може бути навіть більше, ніж звичайно. Ці вибори будуть одними з найважливіших у державах-сусідах ЄС. Вони дуже важливі для ЄС, тож країни Євросоюзу, а зокрема Польща, надаватимуть цим виборам дуже великого значення».[9]

Загалом митну політику Польщі можна охарактеризувати сполученням «поміркований протекціонізм». На початку 90-х років XX ст. Польщею було встановлено високі ставки мита на продукцію промислового виробництва та сільського господарства для забезпечення підтримки власного товаровиробника. Із 1995 р. Польща - член-засновник СОТ, митна політика країни формується відповідно до вимог цієї організації. Так, до 2000 р. ставки на промислову продукцію були знижені в середньому на 40%, а на сільськогосподарську - на 36%.

Сьогодні Польща є членом Європейського Союзу і не може самостійно визначати митну політику та встановлювати митні тарифи, крім того, значна частка зібраних митних зборів перераховуються до бюджету ЄС. Це було досить сильним ударом по польській легкій та харчовій промисловостях, адже митні ставки ЄС на момент їх встановлення в Польщі були в середньому нижчими на 6%. Так, значно зріс імпорт взуття та текстильної продукції з Китаю, а також продукції харчової промисловості з країн колишнього СРСР. Таким чином, значна лібералізація імпорту призвела до від'ємного сальдо торговельного балансу - 3 млрд. дол. США у торгівлі товарами і -4 млрд. дол. США разом з послугами у 2005 році. За підсумками січень-серпень 2009 р. Польща залишається найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи і зайняла п'яте місце серед країн світу (за підсумками семи місяців 2009 р. - шосте місце, за підсумками 2008 р. - третє місце).

Водночас, за підсумками восьми місяців 2009 р. Польщі немає у першій п'ятірці країн-партнерів України за обсягами експорту українських товарів. Натомість, Польща зайняла лише дев'яте місце (після Німеччини), а також Польща зайняла шосте місце за обсягами імпорту польської продукції до України (4,8 %).[4]

4. При регулюванні зовнішньо-економічної діяльності суб'єктів ЗЕД України та Польщі будуть діяти такі міжнародні угоди та нормативні акти:

· Генеральна угода з тарифів та торгівлі від 30.10.1947 - вказує основні тарифи

· та пільгові ставки мита на певні групи товарів.

· Марракеська угода про заснування Світової організації торгівлі - встановлює правила перетину кордонів держав-членів та певні пільгові ставки на окремі групи товарів.

· Протокол «Про вступ України до Світової організації торгівлі» від 5.02.08 р. - задає головні норми ведення міжнародної торгівлі, встановлює правила обкладання митом, т.п.

Також згідно закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 959 від 16.04.91 р. держава встановлює порядок перетину експортних та імпортних товарів, капіталу через митний кордон України.

Варто зазначити, що вивезення , ввезення та транзит окремих видів товарів та інших предметів заборонені або обмеженні згідно ст.74 Митного кодексу України.

5. а) Визначення режиму у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який застосовує Україна до цієї країни. Пільгові ставки застосовуються до товарів, які мають походження з держав або, економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97). Оскільки і Польща , і Україна є також членом СОТ та ГАТТ, а отже згідно закону України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92 р. 2097-ХІІ до цієї країни застосовують пільгові ставки мита.

б) Ліцензування зовнішньоекономічних операцій упроваджені згідно з статтею 16 Закону України від 16.04.1991 р. 959-XII "Про ЗЕД". Рішення про впровадження режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймаються Кабінетом Міністрів України за представленням Мінекономіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), які підпадають під режим ліцензування і квотування, і термінів дії цього режиму. Вказані рішення щорічно переглядаються. Переліки товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлені квоти в 2005 р., затверджені постановою. Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. 1722. При визначенні списку товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, враховуються зобов'язання України відповідно до міждержавних угод, зокрема: Угоди між Європейським Співтовариством з вугілля і сталі і Урядом України про торгівлю деякими сталеливарними виробами, укладені 15 липня 1997 р. в м. Брюсселі;

Угоди у формі обміну листами між Європейським Співтовариством і Урядом України про встановлення системи подвійної перевірки без кількісних обмежень щодо експорту з України в Європейське Співтовариство (ЄС) деяких сталеливарних виробів; - Угоди у формі обміну листами між ЄС і Україною щодо продовження і доповнення Угоди між Україною і Європейським економічним Співтовариством про торгівлю текстильною продукцією, парафованої 5 травня 1993 р. і доповненої Угодою у формі обміну листами, парафованої 15 жовтня 1999р.;

Угоди про припинення антидемпінгового розслідування щодо імпорту деяких виробів з обрізного вуглецевого прокату плоского з України. Режим ліцензування товарів на імпорт, поширюється на: а) хімічні засоби захисту рослин; б) фармацевтичні препарати; в) препарати косметичні; г) ветеринарні препарати. Режим ліцензування товарів на експорт: а) кольорові метали, їх відходи; б) руди і концентрати дорогоцінних металів; в) вугілля; г) нафтопродукти, масла д) електроенергія; е) дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння.

в) Особливість законодавства України полягає в тому, що спеціальні митні зони створюються згідно з Законом України від 13.10.1992 р. 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". З цією метою приймається окремий закон для кожної спеціальної митної зони, з визначенням її статусу, території, терміну, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення в таку зону, і характер операцій, які здійснюються з товарами в межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони й обов'язки органів управління зони з виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю. Оскільки українське підприємство не знаходиться на території ВЕЗ , то при експорті , імпорті товарів згідно закону України від 16.04.1991 р. 959-XII "Про ЗЕД" будуть застосовуватись наступні митні процедури: 1. Митний контроль Товари та інші предмети перемішуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами законодавчого порядку. У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль.

2. Митне оформлення Митне оформлення - це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів. 3. Особливості застосування мита Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон.

4. Митні збори

Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією.

Це платежі за: митне оформлення товарів; . митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад; митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм); митне оформлення майна (крім майна іноземних фірм), тимчасово вивезеного з України; митне оформлення ввезеного в Україну чи вивезеного з України майна іноземних фірм.

Ситуаційна задача №2

1. Спеціальна митна зона

1) Спеціальна митна зона - це митний режим, згідно з яким до товарів, що ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій вказаних зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачене законом. Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких встановлено режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Особливість законодавства України полягає в тому, що спеціальні митні зони створюються згідно з Законом України від 13.10.1992 р. 2673-XII "Про загальні основи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". З цією метою приймається окремий закон для кожної спеціальної митної зони, з визначенням її статусу, території, терміну, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території.

В законодавстві України принципи митного й податкового регулювання у ВЕЗ визначає Закон “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13 жовтня 1992 р. На території України на сьогодні функціонують 13 ВЕЗ. Стаття 219 Митного Кодексу містить вимоги до спеціальних митних зон. Так, митний орган з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління відповідної зони вжиття таких заходів, як спорудження огорожі по периметру зони, встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону в певні години роботи, застосування інших заходів. Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього погодження з митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона. Постанова КМУ від 24 вересня 1999 р. 1756 "Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності" визначила спільний для всіх на території нашої держави спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності підхід щодо визначення критеріїв, які мають бути враховані при створенні зон і запровадженні спеціального режиму інвестиційної діяльності. Закон України «Про створення СЕЗ «Яворів» визначає основні параметри діяльності , органи управління та засади функціонування спеціальної економічної зони у м. Яворів. Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна державна адміністрація. Для облаштування території СЕЗ "Яворів", будівництва об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури та залучення інвестицій створюється орган господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів". Імпорт суб'єктами підприємницької діяльності СЕЗ "Яворів" товарів та інших предметів для потреб власного виробництва на території СЕЗ "Яворів" та експорт товарів та інших предметів повністю вироблених або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ "Яворів" не підлягають ліцензуванню та квотуванню, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Закон України «Про молоко та молочну продукцію» визначає правові основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України. Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

2) У процесі створення спільного підприємства, окрім вище названих нами законодавчих актів, діятимуть й наступні :

Закон України « Про порядок створення спільних підприємств » регулює порядок створення спільних підприємств, вимоги до їх заснування та перелік основних документів , які подаються для їх створення. Перелік документів, які подаються ініціаторами створення СП:

1. Заява про намір створення СП.

2. Проект установчого договору.

3. Проект статуту.

4. Техніко-економічне обгрунтування або бізнес-план.

5. Письмове погодження відповідного органу управління.

6. Згода трудового колективу державного підприємства.

7. Згода місцевих органів державної влади.

8. Статут державного підприємства.

9. Нотаріально завірені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб України і довідка банківської установи, що веде розрахунки.

Для іноземних інвесторів:

10. Документ,що підтверджує його реєстрацію в країні місцезнаходження.

Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений, переведений на українську мову і легалізований у встановленому порядку.

11. Рекомендаційний лист банківської установи іноземної фірми в країні місцезнаходження, що веде її розрахунки, з перекладом на українську мову і легалізований.

Закон України “Про режим іноземного інвестування” передбачено, що відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, регулюються законодавством України та міжнародними договорами України, яким за наявності розбіжностей між національним законодавством та міжнародним договором надається перевага.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті » від 23.09.1994 р. 185/94-ВР визначає порядок перерахунку коштів для інвестування у створення спільного підприємства та для проведення різного роду операцій для закупівлі необхідної сировини та обладнання.

3) Крім згаданих нами законодавчих актів, після створення спільного підприємства в силу дії увійде й Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах »оскільки дане підприємство працюватиме на давальницькій сировині. Цей закон визначає основні ставки мита , якими обкладаються товари виготовлені на давальницькій сировині та порядок перетину сировини кордону, ставки мита для неї.

Ще одним законодавчим актом є Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” визначає основні ставки податку для підприємств, створених як за участю вітчизняного, так і іноземного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шкурупій О.В. - Зовнішньоекономічна діяльність підприємства;

2. Електронна бібліотека Гринчука;

3. Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. міністерства економічного розвитку і торгівлі;

4. Український бізнес ресурс;

5. Статистичний збірник "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності" за 2011 рік

6. Сайт Державного комітету статистики України;

7. Сайт міністерства економічного розвитку Російської федерації;

8. Вільна енциклопедія;

9. Радіо Свобода;

10. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Размещено на Allbest.ru