Варто також враховувати, що в умовах глобалізації змінюється зовнішнє середовище діяльності суб'єктів господарювання, зокрема:

- національні ринки споживчих товарів, капіталів, технології робочої сили тощо щоразу більше інтегруються одні з одними та включаються в єдиний світовий ринок, де іноземні фірми діють на однакових правах із національними, а передача інформації, розрахунки здійснюються в режимі реального часу через Інтернет;

- обсяг і умови реалізації товарів дедалі частіше визначаються не на ринку, як це було раніше, а ще до початку виробництва, на підставі довгострокових контрактів із конкретними замовниками;

- в загальному обсязі пропонованої на ринку продукції щоразу більшу роль відіграють не стандартні матеріальні блага, а послуги, науково-технічні розробки, а також складні технічні комплекси за індивідуальними замовленнями;

- ціни визначаються витратами на одиницю споживчого ефекту, а не на одиницю продукції. У міру насичення ринку зростає роль нецінової конкуренції, спостерігається істотна розбіжність цін для різних сегментів ринку;

- у структурі витрат виробництва зростає частка трансакційних, спрямованих у інші сфери і галузі діяльності, й авансованих витрат.

Перешкодами на шляху розвитку глобальної конкуренції є: витрати на перевезення і складування, різні потреби в товарі в різних країнах, недостатній попит на світовому ринку, чутливість до часових затримок, різні завдання в сфері маркетингу, швидкі зміни в технології, перешкоди, створювані урядом тощо.

Особливостями конкуренції у глобальних галузях:

1) складність для аналізу та формування стратегії (загалом інформацію про іноземні фірми отримати важче, ніж про вітчизняні);

2) відмінність у виробничих витратах (у деяких країнах рівень виробничих витрат низький за рахунок дешевої робочої сили, унікальних природних ресурсів, сприятливого законодавства);

3) коливання обмінних курсів;

4) взаємовідносини фірми з місцевими урядами (місцеві уряди користуються численними механізмами, здатними перешкоджати діяльності глобальних фірм).

Слід зазначити, що формування глобальних ринків може сприяти не тільки посиленню конкуренції, а й зміцненню тенденції до монополізації, якщо національні відомства не зможуть впливати на транскордонні злиття. Тому реалізується ціла низка проектів "управління глобалізацією", серед яких слід виділити спробу проведення антимонопольної політики в СОТ, що досі перебуває у стадії обговорення, а також формування Міжнародної мережі конкуренції (ІCN) для обміну інформацією.

Основними чинниками розвитку регулювання на рівні обміну інформацією ІCN стали "каліфорнійський ефект" і економічний протекціонізм. Національним антимонопольним органам дозволено регулювати злиття в будь-яких країнах світу, якщо вони стосуються рівня концентрації "підвідомчих" антимонопольним органам ринків. Тому на практиці відповідні органи США та ЄС фактично перетворюються на глобальні антимонопольні відомства. Саме це явище поширення правил найбільшого ринку й дістало назву "каліфорнійський ефект" (аналогічним чином норми найбільшого американського штату Каліфорнія в деяких сферах поширилися на всю країну). У такій ситуації погреба у "глобальному управлінні*! різко знижується й достатньо лише обміну інформацією.

Економічний протекціонізм, що посилився останнім часом, пов'язаний із необхідністю формування "національних чемпіонів" та підтримання національної економічної безпеки. Тоді вже окремі країни, а не тільки їх компанії, стають конкурентами, що робить координовану політику практично неможливою, однак у поєднанні з "каліфорнійським ефектом", який виражається у "взаємному вето" антимонопольних відомств, вимагає активних переговорів і узгоджень на неформальному рівні.

Втім, європейські експерти висловлюють думку про те, що у зв'язку з економічною кризою вимоги до виконання конкурентного законодавства можуть бути послаблені, що призведе до падіння темпів економічного зростання й підвищення цін. І, як зазначив президент Франції Н. Саркозі, якщо Лісабонський договір набере чинності, конкуренція більше не буде наріжним каменем економічної політики Європейського Союзу.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що поглиблення глобалізації тісно пов'язане з поступальним розвитком світової економіки. Глобалізація породжує фундаментальні зміни у функціонуванні світової економіки, починаючи з об'єктивної потреби у створенні світових наднаціональних органів, які контролювали б діяльність ТНК, та закінчуючи різноманітними викликами й загрозами.

Поряд із позитивними наслідками глобалізації (передусім це надходження інвестицій у країни, які їх найбільше потребують) є й негативні, зокрема фінансові кризи, що завдають удару насамперед найменш розвинутим країнам. Виникають також нові чинники, які визначають конкуренцію на ринках. Нарешті, великого значення останніми роками набула участь у глобальній конкуренції крупних господарських утворень, спрямована на домінування у світовому ринковому просторі. При цьому в багатьох країнах держава надає національним монополістам допомогу в освоєнні новітніх технологій, підготовці кадрів та забезпечує інші економічні переваги [17].

3.2 Головні тренди глобального ринку

Ключові глобальні тенденції, які змінюють глобальний конкурентно-спроможний контекст і, звідси, випливають можливості для країн, що розвиваються, які включають: підвищення швидкості у створенні та розповсюдженні знання; лібералізація торгівлі; глобалізація і фізичний розпад виробництва; підвищення важливості інтегрованих ланцюгів створення блага; збільшення ролі MNCs у виробництві і розподіленні. На разі можливо закодувати та оцифровувати більшу частину нашого розуміння науки. Це дозволяє моделювати та симулювати, що в свою чергу ще далі прискорює розуміння науки і створення нових товарів і послуг. Час між основним науковим відкриттям та його комерційним застосуванням зменшується. Це особливо очевидно демонструється у біотехнологіях. Життєвий цикл товарів найвищого попиту також зтискається. Ми маємо можливість впевнитись у цьому, звернувши увагу на промисловість електронної продукції, у межах від комп'ютерів і мобільних телефонів до споживчої електроніки. Ця підвищена важливість нової технології привертає увагу у постійно зростаючому різноманітті вироблених товарів і послуг. Це може бути оцінено в торгівлі. Для світу, в цілому, частка вироблених товарів та послуг в торгівлі збільшилася з 58 % у 1965 році, до 65% у 1980, 73% у 1990 та 77% у 2004. Це частково залежить від того, що попит на вироблені продукти більш залежний від доходу, ніж для сировинних товарів. Країни, що розвиваються, у яких немає спроможності переміститися до виробництва товарів, переживають поразку та втрачають можливості отримання користі від найбільш динамічної частини торгівлі товарами. Крім того, технологічна інтенсивність торгівлі товарами промислового призначення лише зростає. Це можна помітити у торгівлі серед країн-членів ОЄСР, яка складає приблизно дві треті світової торгівлі. Для їх торгівлі у сфері виробництва, яка складає більшу частину їх експорту за останні десять років, частка середньої та високої технології, вироблених на експорт, збільшилися з 60% у 1994 році до 64% у 2003 [18, 23].

Значення у прискоренні створення та розповсюдження знання - те, що, країни, що розвиваються, повинні знайти ефективні способи збагатитися дуже швидко зростаючим запасом глобального знання. Ті, котрі більш просунуті, також мають вкласти капітал більше в їх особистий R&D, щоб конкурувати з новими прикордонними технічними досягненнями.

Так, як в ГАТТ тенденцією був зріст лібералізації в торговій політиці серед більшості країн, то в країнах, що розвиваються, рівень середніх тарифних ставок впав з 35% у 1980х до 12.5% у 2000х; у розвинутих країнах вони впали з 8% у 1990х до 4 % у 2000х [15] Крім того, нетарифні бар'єри також впали. Все рухається к більшій відкритості в торгівлі послугами, включаючи не тільки фінансові та ділові послуги, а також і освіту. Ми рухаємося ближче до вільної торгівлі у виробництві продукції, але те саме не відноситься до сільського господарства. В той час, як з кожним днем капітал рухається вільніше, зовсім не залишається місця для робочої сили, а міжнародна рухливість була сконцентрована серед висококваліфікованого числа робітників, для якого деякі розвинуті країни створили спеціальні тимчасові іммігрантські візи, особливо для спеціалістів з інформаційних технологій.

Багато областей у сфері послуг, які вважали не ходовими, зараз стали настільки ходовими, що вони можуть бути оцифровані та забезпечені дистанційно крізь національні кордони через Інтернет [23].

Отже, підсумовуючи все вище сказане, ми можемо стверджувати, що ми рухаємося в систему більш вільної торгівлі, яка тягне за собою зростаючий натиск зі сторони конкурентів до внутрішніх ринків у всьому світі. В той же час певний захист та підтримка були закріплені у правилах та нормах системи міжнародної торгівлі. Деякі протекціоністські принципи торгової політики і промислової політики, якими ефективно користуються певні розвинені країни, а також певні азіатські виконавці вищого рангу, для того, щоб розвинути їх сфери промисловості і спектр послуг, тепер не дозволені за правилами СОТ. Крім того, більш відчутні санкції проти піратства інтелектуальної власності через певні механізми регулювання СОТ на разі увійшли в дію. В результаті, тепер набагато складніше країнам, що розвиваються, використовувати частину політики, яка допомогла деяким країнам отримати передову технологію як частину їх стратегії розвитку. Проблема для країн, що розвиваються полягає в тому, щоб виявити як краще всього бути відкритою для міжнародного змагання, в той час, підтримуючи розвиток власних виробничих потужностей. Якщо вони лібералізують завчасно, то ризикують дати можливість більш сильним та установленим іноземним конкурентам стерти свою вітчизняну промисловість.

Висновки

Виходячи із нашого дослідження, ми можемо сказати, що глобалізація - дуже непередбачуваний процес, як з точки зору інтенсивності протікання процесів, так і їх наслідків. Кожного дня одна країна підіймається все вище у різноманітних рейтингах з якості життя та розвитку економічної системи, а друга - падає, в той час, як десь цілий регіон під владою транснаціональної корпорації. Найхарактернішою рисою глобалізації є швидкоплинність, а з цього витікає, що для глобальної конкуренції - адаптація. В такий час, коли інформація вільно долає тисячі кілометрів за секунду, варто бути готовим до будь-яких дій конкурентів та в будь-який час. В результаті, тепер набагато складніше країнам, що розвиваються, використовувати частину політики, яка допомогла деяким країнам отримати передову технологію як частину їх стратегії розвитку. Проблема для країн, що розвиваються полягає в тому, щоб виявити як краще всього бути відкритою для міжнародного змагання, в той час, підтримуючи розвиток власних виробничих потужностей. Якщо вони лібералізують завчасно, то ризикують дати можливість більш сильним та установленим іноземним конкурентам стерти свою вітчизняну промисловість.

Але, звичайно, трапляється різне: одна країна з неймовірним багатством мінерально-сировинної бази може погубити свою економічну систему, а інша маленька, зовсім бідна, створити одну з найкращих систем економічного, політичного, соціально устрою та стратегій розвитку. Проте, країни, в яких немає ні сил, ні можливостей продовжувати боротьбу, повинні ризикувати, лише так можна досягти успіху у такому становищі, оскільки, якщо не ризикнути, вони все одно не врятують свою економіку, кожного дня ці країни будуть поступово віддалятися від тих країн, які цього ж кожного дня лише набиратимуть обертів.

Беззаперечно, що через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями глобалізація сприяє підвищенню ефективності розвитку. При цьому йде формування єдиного фінансово-інформаційного простору, в якому у дедалі більшій мірі здійснюється не тільки комерційна, але і вся діяльність людства як така. А оскільки все йде до формування єдиної економічної, соціальної, інформаційної системи, то в майбутньому всі будуть рухатися як єдине ціле і в одному напрямку, як корабель, кожному вже будується його місце, а хто не на кораблі, тому буде дуже важко хоча б протриматися на плаву, хоча не можна не відмітити, що й на кораблі не всім буде легко.

Отже, ми можемо стверджувати, що зараз світ живе не одним проривом в 20-40 років, а кожного дня людство робить величезний крок у розвитку. Помітно, що ці відкриття з кожним роком стають все частішими та масштабнішими. При будь-якому питанні та варіантах відповіді, можна впевнено сказати, що суспільство в цілому обирає рух. Проте, цей рух веде планету до успіху чи до провалу, поки на це питання крім суб'єктивних думок ми нічого стверджувати не можемо.

Анотація

Конончук Р.І. Сутність та методи глобальної конкуренції - Курсова робота. ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2015.

Курсова робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів процесу глобальної конкуренції. Дослідження показало, що глобальний ринок знаходиться лише на стадії формування, проте, з кожним днем він розвивається все швидше та якісніше. Також було виявлено, що окрім цього, як стан глобального ринку, так і конкурентна боротьба на ньому є неконтрольованими належним чином та, насправді, дуже непередбачуваними, оскільки дана глобальна система лише намагається запустити себе, а все, що було до, лише перші пробні кроки.

Ключові слова: глобальний ринок, конкурентні переваги, індекс глобальної конкурентоспроможності, глобальна конкуренція.

Список використаної літератури

1. Азоев, Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы: навч.посіб. / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. - М.: Новости, 2000

2. Должанський, І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. / В.В. Должанський, Т.О. Загорна. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

3. Зовнішньоекономічний менеджмент: навч. посіб. / І. І. Дахно, Г.В. Бабіч, В.М. Барановська та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2012.

4. Портер, М. Стратегія конкуренції: навч. посіб. / пер. З англ. / А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи, 1998.

5. Саймон, Ф.Л. Разработка и внедрение глобальной стратегии: навч. посіб. / Ф.Л. Саймон, Д. Є. Секстон. - М.: Издатцентр, 1997.

6. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств: навч. посіб. / І.Ю. Сіваченко, Ю.Г. Козак, Н.С. Логвінова та ін. - К.: Центр учбової літератури, 2010.

7. Швиданенко, О.А. Глобальна парадигма конкурентоспроможності: імперативи становлення та розвитку: дис. на здоб. наук. ступ. д. е. н - К., 2007

8. Сущность международной и глобальной конкуренции: електронний ресурс - режим доступу: http://www.economy-web.org/? p=154.

9.С.Ю. Глазьев. "Макроэкономическая политика": курс лекцій для студентов магистратуры Факультета государственного управления МГУ им. Ломоносова.

10. Лук'яненко Д.Г. Економічна інтеграція та глобальні проблеми сучасності. Навчально-методичний посібник. - К.: КНЕУ, 2005.

11. Міжнародні економічні відносини. Система регулювання міжнародних економічних відносин.А.С. Філіпенко, І.В. Бураковський, В.С. Будкін та ін. - К.: Либідь, 1994.

12. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. - К.: Україна, 1997.

13. Світовий економічний форум: електронний ресурс - режим доступу: http://reports. weforum.org/global-competіtіveness-report-2014-2015/report-hіghlіghts/.

14. Economіst, The (2006), The New Tіtans: A Survey of the World Economy, Specіal supplement іn September 16th edіtіon.

15. UNCTAD: електронний ресурс - режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/Statіstіcs. aspx.

16. OECD (2004), Іnternatіonalіzatіon of Hіgher Educatіon: Opportunіtіes and Challenges, OECD, Parіs.

17. Palmіsano, S. (2006) The Globally Іntegrated Enterprіse, іn Foreіgn Affaіrs (May - June).

18. UNCTAD (varіous years), World Іnvestment Reports. New York and Geneva.

19. Sturgeon, T. (2002), Modular Productіon Networks: A New Amerіcan Model of Іndustrіal Organіzatіon, Іndustrіal and Corporate Change.

20. Knііvіlд, M. (2007), Іndustrіal Development and Economіc Growth: Іmplіcatіons for Poverty Reductіon and Іncome Іnequalіty, thіs volume.

21. De Ferrantі, D. et al. (2002), Closіng the Gap іn Educatіon and Skіlls, World Bank, Washіngton DC.

22. Freeman, R. (2006), Labour Market Іmbalances: Shortages, or Surpluses, or Fіsh Storіes?, paper prepared for Boston Federal Reserve Economіcs Conference - Global Іmbalance - As Gіants Evolve, June 14-16, Chatham, Massachusetts.

23. Carl Dahlman, Technology, globalіzatіon, and іnternatіonal competіtіveness: Challenges for developіng countrіes.

Размещено на Allbest.ru