Розробка і дослідження зовнішньоторговельної політики регіону та її ефективність

В умовах зрослої відкритості національної економіки входження України у світове господарство сполучене з визначеними загрозами її національно-державному суверенітету: коли економіка держави відкривається зовнішньому світу, настає її залежність від світового ринку, і чим вище ступінь залежності національного господарства від зовнішньоекономічних факторів, тим більш воно стає уразливим. У контексті впливу сучасних загроз зовнішньоекономічну безпеку України пропонується розглядати в різних аспектах. Перший аспект припускає подолання розбіжностей між необхідністю інтегрування України у світову економіку, з одного боку, і необхідністю забезпечення внутрішньої інтеграції, захисту внутрішнього ринку, вітчизняного виробника і власних національних інтересів, з іншого боку. Другий аспект обумовлений реальною і потенційною участю України в різних міжнародних організаціях і фінансових інститутах, що виступають сьогодні як основні інструменти глобалізації. Третій аспект пов'язаний з успішним здійсненням Україною радикальних ринкових реформ на основі використання світового досвіду і з урахуванням вимог власної економічної безпеки.

Розширення участі регіонів України у зовнішньоекономічній діяльності диктує необхідність забезпечення регіональної зовнішньоекономічної безпеки, яка припускає такий стан регіону в системі його зовнішньоекономічних зв'язків, при якому існує гарантований захист регіональних інтересів і реалізується здатність системи зовнішньоекономічних зв'язків регіону на даний момент і на віддалену перспективу до стійкого розвитку навіть за умови несприятливого розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів. Регіональна зовнішньоекономічна безпека розглянута в дисертації як сукупність умов і факторів, що забезпечують стійкість, адаптацію і протидію системи регіональних зовнішньоекономічних зв'язків внутрішнім і зовнішнім загрозам.

Обґрунтовано, що забезпечення регіональної зовнішньоекономічної безпеки повинно ґрунтуватися на чіткому визначенні причин і джерел нестійкості системи регіональних зовнішньоекономічних зв'язків, детальному дослідженні існуючих і потенційно можливих загроз, запобіганні і мінімізації дії цих загроз на економіку регіону. У роботі запропоновано концептуальні підходи до забезпечення регіональної зовнішньоекономічної безпеки, спрямовані на стійкий розвиток і удосконалення регіональних зовнішньоекономічних зв'язків, недопущення критичної залежності регіону від закордонних країн або їх співтовариств у життєво важливих питаннях міжнародного економічного співробітництва.

В умовах поглиблення ринкових відносин обсяги зовнішньоекономічних зв'язків тісно корелюють з економічним становищем регіонів. На цій підставі серед регіонів України виділилася група регіонів, які завдяки економіко-географічному положенню та структурним особливостям господарства порівняно широко включені у зовнішньоекономічні зв'язки, і група регіонів, які досить пасивно беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках. Таким чином, усередині країни спостерігається диференціація регіонів за масштабами і рівнями інтегрованості у світовий економічний простір.

Залежність адміністративно-територіальних утворень від рівня розвитку зовнішньоекономічних зв'язків охарактеризована в роботі річним обсягом експорту, величиною експорту на душу населення, величиною імпорту на душу населення, обсягом іноземних інвестицій на душу населення, їх часткою в загальноукраїнському імпорті іноземних інвестицій. На підставі цих показників, враховуючи рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, запропоновано типологію адміністративно-територіальних утворень України і виділено регіони - найбільш активні учасники зовнішньоекономічної діяльності, до яких віднесено Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Одеську, Полтавську, Івано-Франківську, Харківську та Миколаївську області.

Регіони України вкрай нерівномірно і якісно по-різному беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках, що знаходить висвітлення як в об'ємних, так і в структурних показниках їх економічного розвитку: таким чином контури диференціації територій відображають характер включення України у процеси глобалізації і регіоналізаціі. Зовнішньоекономічна орієнтація промислово розвинених регіонів очевидна через те, що вони володіють значимим у сучасних умовах експортним потенціалом, займають вигідне географічне положення, мають інфраструктуру, яка забезпечує їх функціонування, мають диверсифіковану виробничу структуру. Зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються в основному через великі міста, які виконують функції адміністративно-політичних центрів; у великих містах діють, як правило, більшість всіх розміщених у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями, концентруються зовнішньоторговельні функції, залучені в регіоні іноземні кредити, обслуговуючі і супутні види діяльності; в той же час велика частина периферійних територій знаходиться поза процесами інтернаціоналізації економіки.

Прагнення до ефективного розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вимагає розробки відповідної концепції. Концепція відображає позицію регіону до стратегії зовнішньоекономічних зв'язків на довгострокову перспективу і включає конкретні тактичні прийоми, що сприяють їх реалізації, а також принципи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, які в основі своєї залишаються незмінними. Підходи до розробки концепції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону укладено у відповідні моделі вибору стратегій. Перша модель вибору стратегії - це збереження сформованої в попередні десятиліття системи розподілу праці між територіями, управлінських відносин “центр-регіон”, орієнтація на державні програми і централізовані джерела фінансування. Друга модель вибору стратегії - це переорієнтація виробників на місцеві ринки і інвестиції. Третя модель вибору стратегії, як найбільш перспективна, спрямована на ефективне включення регіону в систему світогосподарських зв'язків. Ця модель передбачає концентрацію зусиль на розвитку експортоорієнтованих галузей. Причому основною задачею стає підвищення частки готових товарів, машин і устаткування в експорті, підвищення ефективності і захисту нових галузей з використанням усього спектра тарифних і нетарифних інструментів торгової політики, вироблених у світовій практиці. В умовах посилення на світовому ринку конкуренції успішна зовнішньоекономічна стратегія повинна бути сформована на основі визначення перспективних напрямів спеціалізації регіону відносно економічних умовах (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Структура і логіка побудови регіональної зовнішньоекономічної стратегії

Зокрема, мова йде про визначення пріоритетів розвитку експортного комплексу регіону, секторів економіки, орієнтованих переважно на внутрішній ринок і частки ринку споживчих і промислових товарів, яка може бути сформована за рахунок імпорту. Рішення цієї задачі дозволить сконцентрувати наявні і залучені ресурси на ключових напрямках розвитку господарського комплексу регіону, у тому числі - його зовнішньоекономічної складової і забезпечить стійкий і ефективний розвиток економічної системи регіону в структурі світогосподарських зв'язків.

Виходячи з цього, сьогодні першочерговою задачею регіонального управління зовнішньоекономічною сферою стає забезпечення умов для концентрації обмежених ресурсів на ретельно відібраних напрямках, що дозволить регіону в одних галузях зберегти лідируючі позиції, а в інших - створити передумови для економічного зростання. В зв'язку з цим з метою забезпечення довгострокового і стабільного соціально-економічного розвитку регіону як суб'єкта міжнародного розподілу праці в основу розробки концепції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків покладений аналіз факторів конкурентоспроможності як на галузевому, так і на регіональному рівні.

Основний зміст і спрямованість концепції полягає в обґрунтуванні комплексу аналітичних, економічних, організаційно-правових і спеціальних заходів для реалізації пріоритетів розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків. У рамках концепції визначається не тільки зовнішньоекономічна стратегія, але і виявляються можливості розширення експортного потенціалу регіону, обґрунтовується доцільність регіонального експорту з позиції відповідності номенклатури і якості продукції потребам світового ринку, розробляються механізми формування сприятливих економічних, правових, організаційних і інших умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і способи їх реалізації, обґрунтовуються пропозиції з формування заходів державної і регіональної підтримки розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків.

Для обґрунтованого визначення зовнішньоекономічних пріоритетів необхідна оцінка умов і особливостей соціально-економічного розвитку регіону, а також урахування факторів, які впливають на тенденції формування даної регіональної економічної системи, попит на зовнішньоекономічний обмін. Збалансоване рішення питань розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків повинне виходити з макро- і мікроекономічних інтересів держави і перспектив інтеграції регіону.

На підставі такого підходу повинна бути вироблена оптимальна регіональна зовнішньоекономічна політика, здібна максимізувати очікувану корисність для регіону і держави в цілому. Необхідно правильно визначити галузеві пріоритети, вибрати пріоритетні підприємства і на цій основі послідовно проводити політику формування профілю міжнародної спеціалізації регіону, розраховану на використання власних можливостей і можливостей міжнародного розподілу праці як для оптимального задоволення потреб регіону, так і для селективного розвитку експортних виробництв.

При розробці концепції розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків у роботі обґрунтовано визначені принципи: розвиток регіональних зовнішньоекономічних зв'язків з урахуванням відкритого характеру економіки регіону; врахування і реалізація інтересів держави, регіону, потреб його населення; субсидіарність, врахування специфіки і пріоритетів формування економіки регіону, заснованих на порівняльних (конкурентних) перевагах того або іншого регіону, особливостях його історичного і культурного розвитку; створення умов для максимального пристосування структури регіональних зовнішньоекономічних зв'язків до впливу зовнішніх і внутрішніх факторів інтеграції; перехід від сировинної спеціалізації до розвитку обробної промисловості і наукомістких виробництв поряд зі збереженням природних ресурсів і їх ефективної переробки; використання внутрішньорегіональних джерел росту як основного напрямку розвитку зовнішньоекономічних зв'язків; забезпечення регіональної зовнішньоекономічної безпеки.

Для кількісної оцінки ступеня залежності економіки регіонів від їх зовнішніх зв'язків пропонується використовувати спеціальну економіко-математичну модель, яка є оптимізаційною статистичною n-галузевою моделлю міжгалузевого балансу регіону. Враховуючи, що зовнішньоекономічні зв'язки включають як зв'язки з іншими регіонами країни, так і міжнародні економічні зв'язки з ближнім і далеким зарубіжжям, формалізований запис економіко-математичної моделі виглядає таким чином:

 (1.1)

(1.2)

(1.3)

У рівняннях моделі прийняті наступні позначення,

де Xi - обсяг виробництва продукції галузі i даного регіону (i=1,...,n);

Y - величина валової доданої вартості регіону;

aiу - коефіцієнти матриці прямих витрат міжгалузевого балансу регіону;

xу - обсяг виробництва продукції галузі y даного регіону;

si - показник частки галузі i у галузевій структурі валової доданої вартості регіону;

?i - сальдо вивозу-ввозу галузі i даного регіону;

С - параметр, що характеризує міру ослаблення зовнішніх зв'язків регіону: якщо C = 0, то це значить, що зовнішні зв'язки регіону повністю збережені, якщо C = 1 - що зовнішні зв'язки регіону відсутні;

Xiо - обсяг виробництва продукції галузі i при C = 0, тобто повному збереженні зовнішніх зв'язків.

Результати розрахунків для всіх регіонів представляє наступна лінійна залежність:

(1.4)

де Yо - величина валової доданої вартості в умовах повного збереження зовнішніх зв'язків регіону (C = 0);

К - коефіцієнт залежності валової доданої вартості регіону від зовнішніх зв'язків, що показує величину зміни валової доданої вартості (у %) при зміні його зовнішніх зв'язків на 1%.

Стратегія економічного поводження регіону в умовах ослаблення господарських зв'язків припускає умову:

0 < K < 1 (1.5)

Це означає, що для будь-якого регіону країни всі його можливі стратегії економічного розвитку будуть укладені між наступними двома граничними альтернативними стратегіями:

- регіональної автаркії, яка виходить із замкнутого регіонального розвитку без зовнішніх зв'язків (K = 0);

- регіонального фритредерства, яка припускає максимальну відкритість регіону (K = 1), його перехід до еквівалентних зовнішніх зв'язків на основі світових цін як на світовому ринку, так і на внутрішньому ринку.

Використання цієї економіко-математичної моделі розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків дозволяє встановити залежність зміни обсягу валової доданої вартості регіону від рівня зміни його зовнішньоекономічних зв'язків.

Для економічної ефективності зовнішньоторговельної політики можна застосувати макроекономічні показники, які охарактеризовані нижче.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) -- застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

(1.6)

Нj -- індекс концентрації експорту країни (j -- індекс країни);

239 -- кількість видів продукції за класифікацією ООН;

i -- індекс товару (від 1 до 239);

х1 -- вартість експортованих товарів країною. [2, с. 35]

Індекс диверсифікації експорту -- це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

(1.7)

Sj -- індекс диверсифікації експорту країни;

hj -- частка товару в загальному експорті країни;

hij -- частка товару в загальному світовому експорті.

Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

(1.8)

Де Ед -- експорт на душу населення;

Ід -- імпорт на душу населення;

ЗТОд -- зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

Е -- вартість національного експорту за рік;

І -- вартість національного імпорту за рік;

ЗТО -- зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч -- чисельність населення країни на відповідний рік [15, с. 70]

Експортна квота. Розраховується за формулою:

Е

К = ---- * 100%, (1.9)

ВВП

де Ке -- квота експортна;

Е -- річний обсяг експорту країни;

ВВП -- валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

(1.10)

де Кі -- квота імпортна; І- обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП -- валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період [2, с. 39]

Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Макроекономічний показник ефективності зовнішньоторговельного обігу:

(1.11)

де Ето -- ефективність зовнішньоторговельного обігу;

Вi -- економія витрат у результаті імпорту;

ВЕ -- національні витрати на експорт.

Макроекономічний показник ефективності експорту:

 (1.12)

де EE -- ефективність національного експорту;

VE -- валютна виручка від експорту товарів і послуг;

BE -- національні витрати на експорт [12, с 189]

Макроекономічний показник ефективності імпорту:

(1.13)

де Ei -- ефективність національного імпорту;

Bi -- економія витрат у результаті імпорту;

Vi -- валютні витрати на імпорт.

Сферою застосування цих показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.

Таким чином в першому розділі дипломної роботи визначено поняття «зовнішньоекономічні зв'язки» та «зовнішньоекономічні зв'язки регіону». Це система двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб'єктами - регіонами - і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території. Регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації.

Приділена увага поняттю «зовнішньоекономічна політика» України, побудовано дерево цілей ЗЕП, визначена структура ЗЕП та визначені складові ЗЕП із наданням їх загальної характеристики.

Залежність регіону від ступеня розвитку зовнішньоекономічних зв'язків характеризується річним обсягом експорту, величиною експорту на душу населення, величиною імпорту на душу населення, обсягом іноземних інвестицій на душу населення, їх часткою в загальноукраїнському імпорті іноземних інвестицій.

Запропоновано методику оцінки ефективності зовнішньоекономічної політики України на прикладі макроекономічних показників, які можна застосувати до регіону.

Обґрунтовано наукові основи розробки концепції розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків, основними елементами якої є принципи формування зовнішньоекономічних зв'язків, зовнішньоекономічна стратегія на довгострокову перспективу, тактичні прийоми, спрямовані на реалізацію даної стратегії. Запропоновано структуру побудови зовнішньоекономічної стратегії.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ

2.1 Характеристика Запорізького регіону

Запорізька область створена 10 січня 1939 року. Вона розташована на півдні Східно-Європейської рівнини на чорноземах в степовій зоні і займає площу 27,2 тисячі квадратних кілометрів, що складає 4,5% від загальної території України.

Запорізька область межує з Дніпропетровською, Донецькою, Херсонською областями, південний кордон пролягає уздовж узбережжя Азовського моря більш ніж на 3000 кілометрів.

За адміністративно - територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар і Токмак. Міст районного підпорядкування - 9, селищ міського типу -23, сіл-921.

Запорізька область - розвинутий промисловий регіон не тільки в Україні, але і в східній Європі, відіграє важливу роль в розвитку економіки України.

Діапазон товарів, що випускаються в області складають: промислові трансформатори, жатки, авіадвигуни, легкові автомобілі, продукція чорної та кольорової металургії, харчової промисловості та інші.

Запорізька область є одним з лідерів серед українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі. Велика частка виробництва флагманів Запорізької індустрії, таких як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький виробничій алюмінієвий комбінат», «Запоріжтрансформатор», «Мотор Січ», «Перетворювач», спрямована на зовнішні ринки.

Річний обсяг зовнішньоторговельного обороту запорізької області становить майже 2 млрд. дол. Запорізька область є чітко означеним експортоорієнтованим регіоном, в якій обсяги експорту більш ніж в 2 рази перевищує обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту Запорізька область посідає четверте місце серед регіонів України.

Більше 100 підприємств області постійно здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Партнерами області в зовнішній торгівлі є більш ніж 100 країн світу у різних регіонах.

В загальній структурі експорту регіону більше половини складають чорні метали, друге і третє місця поділяють продукція кольорової металургії та машинобудування.

Найбільші обсяги експортних поставок товарів та послуг здійснюються до Російської Федерації, Туреччини, Китаю, Угорщини, Німеччини та Польщі.

Майже чверть всіх імпортних закупівель області припадає на мінеральне паливо, нафту та нафтопродукти. Іншою важливою статтею зовнішніх закупівель є механічне устаткування та запасні частини до нього, доля яких складає понад 10%.

Серед країн-імпортерів найбільшу питому вагу поставок мають Туркменістан, Німеччина, Словаччина, США, Білорусь, Польща, Китай, Узбекистан.

Останнім часом все більш динамічно змінюється товарна номенклатура експорту в бік збільшення частки наукомісткої та високотехнологічної продукції високого ступеня переробки. Цей процес незворотньо веде до географічної диверсифікації зовнішньої торгівлі. Особливо динамічно розвивається сфера двостороннього співробітництва між нашим регіоном та регіонами країн ближнього та дальнього зарубіжжя.

Особливе місце в зовнішніх стосунках нашого регіону займає Російська Федерація. Географічна близькість, торгово-економічні та гуманітарні зв'язки, що склалися історично, наявність підприємств з технічно взаємопов'язаним виробництвом та інфраструктурою, роблять співробітництво області з регіонами Російської Федерації життєво необхідним для обох держав.

Протягом останніх років були підписані Угоди про торгово-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво з 11 регіонами Російської Федерації, а також ведеться подальша робота в напрямку розробки та реалізації конкретних проектів в рамках цих Угод.

Аналогічні Угоди були підписані з містом Бургас (Болгарія), містом Чунцин (Китайська Народна Республіка), Карагандинською областю (Республіка Казахстан). Ведуться переговори щодо налагодження співробітництва та підписання Угод з регіонами Австрії, Німеччини, Бельгії, Польщі, Узбекистану, Азербайджану та Ірану.

Протягом минулого року Запорізьку область відвідало багато представників дипломатичних місій та ділових кіл іноземних держав, підсумками цих візитів стало досягнення домовленостей щодо подальшого розвитку міжнародних зв'язків нашого регіону, створення спільних виробництв, залучення до економіки області іноземних інвестицій.

Суттєвий внесок в розвиток зовнішньоекономічних зв'язків як регіону в цілому, так і окремих підприємств зокрема, вносить безпосередній зв'язок управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації з економічними представництвами України за кордоном та закордонними торгово-економічними місіями в межах нашої країни.

У м. Запоріжжі розташовані такі всесвітньо відомі підприємства машинобудівної галузі з високотехнологічним виробництвом, як ВАТ „Мотор Січ” - виробник авіадвигунів для літаків та вертольотів провідних авіакомпаній: КБ Антонова, Яковлєва, Туполєва, Берієва, Камова, Міля; ВАТ „Запорізький трансформаторний завод” - єдиний в Україні виробник силових трансформаторів; ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод” - виробник легкових автомобілів, є лідером на ринку України. Автомобілі, що виходять з конвеєру запорізького автомобілебудівника, відповідають всім світовим стандартам якості та безпеки.

ЗАТ „ІВЕКО - Мотор Січ”, співзасновником якого є італійська компанія „ІВЕКО”, випускає не тільки автомобілі, але й продукцію як для установки на українську техніку, так і для експорту. В м.Запоріжжі виробляються авто потужністю від 70 до 110 к.с., коробки передач та двигуни. В майбутньому, в залежності від ринкового попиту, передбачено розширення модельного ряду, в основному, за рахунок важких вантажівок для міжнародних перевезень, а також передбачається оновлення теперішнього сімейства малотоннажних авто новою моделлю, яка вже існує в парках інших країн Європи. Автомобілі, вироблені на заводі „ІВЕКО - Мотор Січ” в м. Запоріжжі, надходять у продаж під торговою маркою „ІВЕКО”.

Динамічно розвивається авіаційна промисловість. Отримання ВАТ „Мотор Січ” сертифікату на літак АН-140 і його модифікацію АН-140-100 відкрило шлях до початку його експлуатації на авіаційних лініях України та за кордоном. Відбувається освоєння нових видів продукції, наприклад, турбохолодильного агрегату АТХ-55/50, електростанції газотурбінної ЕГ-1000 та інше.

Металургійний комбінат „Запоріжсталь” є одним із найпотужніших в Європі металургійних підприємств чорної металургії з повним металургійним комплексом. Основною продукцією комбінату є ливарний чавун, гарячекатаний та холоднокатаний листовий прокат, холодногнуті профілі та впроваджено нову ресурсозберігаючу технологію виробництва рулонів гарячекатаного металу подвійної маси. Відбувається освоєння високоякісного автолиста. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу.

ВАТ „Запоріжтрансформатор” - один з найбільших у світі виробників силових спеціальних трансформаторів, електричних реакторів для електричних станцій, підстанцій промислових підприємств та інших споживачів.

ВАТ „Український графіт” - провідний український виробник графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів сталеплавильних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футеровочних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості. За підсумками всеукраїнського рейтингу 2000 року, продукція підприємства була відзначена почесною нагородою „Вища проба”.

ЗАТ „Завод алюмінієвої катанки” - єдиний в Україні виробник алюмінієвої катанки для електротехнічних цілей шляхом безперервного ливарництва. Підприємство одним з перших в Україні було сертифіковане за стандартом якості ISO 9001:2000.

ВАТ „Запорізький абразивний комбінат” - лідер у виробництві абразивного інструменту у Центральній Європі. „Ноу-хау” підприємства - це технологія продукування електрокорунду з агломератів боксиду.

ВАТ „Азовкабель” - найпотужніше в Україні спеціалізоване підприємство, що виробляє більше чотирьох тисяч маркорозмірів кабельної продукції.

ВАТ „АзМОл” - одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Продукція ВАТ „АзМОл” користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й у державах далекого зарубіжжя.

ВАТ „Запоріжкран” - лідер у виробництві кранів та кранного обладнання у Східній Європі та країнах СНД.

ВАТ „Рефма” - єдине в Україні підприємство з випуску холодильних машин різноманітної продуктивності.

ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич” - один із лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем автоматизації технологічних процесів. Якість більше десятка сортів янтарного напою марки „Славутич” підтверджена багатьма національними та міжнародними нагородами.

ЗАТ „Пологівський олійноекстракційний завод” - є найбільшим в Україні та країнах СНД підприємством з переробки олійних культур.

Фірми „Селена” та „Елегант” гідно представляють галузь легкої промисловості не тільки в межах українського ринку та країнах СНД, але й плідно співпрацюють з партнерами країн Західної Європи. Одяг цих виробників за світову якість відзначено дипломом „Золотий Байда” та громадською відзнакою „Вища проба”. Незважаючи на сталий попит на продукцію запорізьких виробників з боку провідних фірм Франції, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Швейцарії та ін., ВАТ „Селена” та „Елегант” відкриті для будь-яких форм співробітництва із зацікавленими підприємствами усього світу.

Запорізький регіон відноситься до найбільш привабливих регіонів України щодо інвестування завдяки великому промисловому потенціалу, наявності природних багатств, власним енергоресурсам, високому науково-технічному потенціалу, розвиненій транспортній інфраструктурі, розвиненій банківській системі та доступності до ринків України, держав СНД, Європи та Азії.

На Запорізьку область припадає 6% від загального обсягу інвестицій, що вкладені в економіку України. За обсягом прямих іноземних інвестицій область посідає четверте місце серед регіонів України.

За результатами рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України область входить до групи регіонів-лідерів і посідає 6 місце. Іноземні інвестиції вкладені у 145 підприємств області.

Серед підприємств з іноземним капіталом найбільш успішно працюють ЗАТ «ІВЕКО-Мотор Січ», співзасновником якого є італійська компанія «IVEССO» (обсяг іноземних інвестицій - 8,1 млн. дол.), ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич», інвестиції у яке здійснила шведська фірма «Болтик Бевереджис Холдинг Акциєболаг» (20,0 млн. дол.), ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - кошти інвестовані словацькою фірмою «MINERFIN» (20,6 млн. дол.), СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ» - корейськими фірмами «Деу Хеві Індастріз ЛТД» та «Деу Мотор Ко., ЛТД» інвестовано 150 млн. дол.

Пріоритетними напрямками в сфері інвестування в Запорізьку область є такі галузі промисловості, як машинобудування, харчова промисловість, чорна металургія, радіоелектроніка та інші високотехнологічні галузі, а також сільське господарство.

2.2 Аналіз географічної структури зовнішньоторговельної політики Запорізького регіону

Важливою характеристикою зовнішньоторговельної діяльності є її географічна структура, тобто розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за територіальною або організаційною ознакою.

Територіальна географічна структура узагальнює дані про масштаби міжнародної торгівлі країн, що належить до однієї частини світу або укрупненої групи країн (розвинуті країни; країни, що розвиваються; країни з перехідною економікою). Організаційна географічна структура узагальнює дані про міжнародну торгівлю або між країнами, що належать до інтернаціональних торгівельно-політичних об'єднань, або торгівлю між країнами, що виділені у певну групу за вибраним критерієм (країни-експортери нафти, країни-цілковиті боржники тощо).

Географічна структура міжнародної торгівлі сформувалась під впливом світогосподарського поділу праці, тобто поглибленого міжнародного поділу праці і розвитку науково-технічної революції.

Таким чином, аналіз географічної структури зовнішньоторговельних зв'язків має суттєве значення для дослідження зовнішньоторговельної політики Запорізького регіону (табл.2.1, рис.2.1).

Таблиця 2.1

Географічна структура експорту товарами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Континенти	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Країни СНД	475,4	490,5	342,6	315,1	453,4	414	366,8	556,8	819,2	1117,2	1424	2244,9	2796,2	1403,3	1579,8
Європа	285,8	237,6	312,1	277	327,6	425,2	401,3	517,4	659	666,3	862,8	925,5	1087,5	414,4	654,5
Азія	375,5	503,7	447	423,5	441,1	359,8	472,8	522,8	692,4	713,5	619,5	864,3	1165,3	690,2	711,3
Африка	20,4	42,3	35,2	53,2	52,2	68	53,4	73,8	98,1	106,5	109,9	183,4	220,9	162,9	198,1
Америка	16,2	54,4	66,4	65,4	106,3	49,2	32,6	49	100,4	55,1	108,5	106,5	99,9	45,8	66,3
Всього експорт	1173,3	1328,5	1203,3	1134,2	1380,6	1316,2	1326,9	1719,8	2369,1	2658,6	3124,7	4324,6	5369,8	2716,6	3210

Рис.2.1 Динаміка географічної структури експорту товарами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Аналіз динаміки експорту товарів визначив, що протягом 1996-2003 року в розрізі континентів не змінювався, був на низькому рівні. Починаючи з 2003 року до 2008 включно, спостерігається стрімке збільшення експорту товарів у Країнах СНД, у 2009 році стрімке падіння до обсягів 2006 року, у 2010 році поліпшення ситуації, але не значне. Так у 2008 році обсяг експорту товарів у Країнах СНД складав 2796,2 млн.дол. а у 2010 році падіння експорту до позначки 1579,8 млн.дол. Починаючи з 2003 року Азія та Європа збільшили обсяги експорту товарів, найбільший показник також зафіксовано у 2008 році 1165,3 млн.дол. та 1087,5 млн.дол. відповідно. Кризовий стан України у 2009 рік спричинило значне падіння експорту товарів в країнах Азії та Європи, але менш ніж у країнах СНД. У 2010 року спостерігається пожвавлення ситуації експорту товарів, але досить повільне.

На рисунку 2.2 відображено загальна зміна експорту товарів Запорізького регіону протягом 1996-2010 років.

Рис. 2.2 Динаміка експорту товарів Запорізького регіону

З рисунка видно, що структура експорту товарів Запорізького регіону повністю, відображає динаміку експорту країн СНД. До 2003 року динаміка має виливань, починаючи з 2003 року повільне збільшення експорту товарів до 2008 року. У 2009 році стрімке падіння, та поліпшення ситуації у 2010 році.

Аналіз імпорту товарів Запорізького регіону відображено на рисунку 2.3.

Рис.2.3 Динаміка імпорту товарів Запорізького регіону у 1996-2010 роках, млн.дол.

З рисунка видно, що з 2004 року збільшується обсяги імпорту товарів повільними темпами, стрімке збільшення у 2007 році - до 3413,9 млн.дол., у 2008 році незначне збільшення, як до 2007 року - 35891,1 млн.дол. 2009 рік стрімке падіння імпорту товарів до обсягу 1146,6 млн.дол., зменшення у 3 рази. У 2010 році повільне збільшення імпорту до обсягу 1362,9 млн.дол. Таким чином, рисунок відображає залежність кризи в Запорізької області та в України на стан імпортних операцій з торгівлі товарами.

Наступним кроком, необхідно провести аналіз в розрізі країн та континентів, та визначити, який континент значно вплинув на загальний обсяг імпорту товарів Запорізького регіону (табл.2.2, рис.2.4).

Аналіз визначив, що переважне значення у імпорту товарами до 2001 року мали країни СНД. У 1998-1999 роках спостерігається зменшення імпорту. З 2002 року поступове збільшення обсягів імпорту до 2006 року, а потім стрімке збільшення у 2007-2008 роках. Та як і тенденція експорту зменшення у 2009 році та поліпшення ситуації у 2010 році, але не значне.

Таблиця 2.2

Географічна структура імпорту товарами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Континенти	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Країни СНД	372,9	526,7	260,2	209,2	468,4	256,9	166,6	303,9	428,6	495,3	573,5	833,7	836,5	368,2	512,9
Європа	187,3	231,9	199,1	131,9	183,4	184,2	230,6	454,6	547,8	572	872,9	1350,6	1418,1	524,2	485,5
Азія	19,9	18,1	135,3	37,5	64,8	58,9	57,6	90,3	216,2	579,8	573,2	1080,4	1122,3	162,3	212,7
Африка	5,8	6,5	5,7	7,6	11,7	10,5	11,4	5,4	6,4	14,1	34,7	66,8	61,4	8,7	39,5
Америка	29,5	23,3	16	13,6	17,9	19,2	12,7	29,1	24,3	23,7	31,6	67,7	99,1	48,5	75,9
Австралія і Океанія	9,4	2,8	0,6	0,1	9	8,5	2,7	0,1	2,5	2,3	4,7	14,7	53,7	34,7	36,4
Всього імпорт	624,8	809,3	616,9	399,9	755,2	538,2	481,6	883,4	1225,8	1687,2	2090,6	3413,9	3591,1	1146,6	1362,9

Рис.2.4 Динаміка географічної структури імпорту товарами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Суттєве збільшення обсягів імпорту Європи починаючи з 2006 по 2008 роки обумовило збільшення загального обсягу імпорту товарами Запорізького регіону. Азія також має значний вплив на загальний обсяг, тенденція коливання така ж, як і у Європи, але з меншим обсягом.

Проведемо аналізу експорту - імпорту товарів за останні 4 роки (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Горизонтальний аналіз географічної структури експорту-імпорту товарів Запорізького регіону за 2007-2010 роки, млн.дол.

Країни/ континенти	Експорт
	Роки	Відхилення	Роки	Відхилення	Відхилення
	2007	2008	+/-	%	2009	2010	+/-	%	2009/ 2008	2010/ 2008
Країни СНД	2244,9	2796,2	551,3	124,6	1403,3	1579,8	176,5	112,6	50,2	56,5
Європа	925,5	1087,5	162	117,5	414,4	654,5	240,1	157,9	38,1	60,2
Азія	864,3	1165,3	301	134,8	690,2	711,3	21,1	103,1	59,2	61,0
Африка	183,4	220,9	37,5	120,4	162,9	198,1	35,2	121,6	73,7	89,7
Америка	106,5	99,9	-6,6	93,8	45,8	66,3	20,5	144,8	45,8	66,4
Всього експорт	4324,6	5369,8	1045	124,2	2716,6	3210	493,4	118,2	50,6	59,8
Країни/ континенти	Імпорт
	Роки	Відхилення	Роки	Відхилення	Відхилення
	2007	2008	+/-	%	2009	2010	+/-	%	2009/ 2008	2010/ 2008
Країни СНД	833,7	836,5	2,8	100,3	368,2	512,9	144,7	139,3	44,0	61,3
Європа	1350,6	1418,1	67,5	105,0	524,2	485,5	-38,7	92,6	37,0	34,2
Азія	1080,4	1122,3	41,9	103,9	162,3	212,7	50,4	131,1	14,5	19,0
Африка	66,8	61,4	-5,4	91,9	8,7	39,5	30,8	454,0	14,2	64,3
Америка	67,7	99,1	31,4	146,4	48,5	75,9	27,4	156,5	48,9	76,6
Австралія і Океанія	14,7	53,7	39	365,3	34,7	36,4	1,7	104,9	64,6	67,8
Всього імпорт	3399,2	3537,4	138,2	104,1	1111,9	1326,5	214,6	119,3	31,4	37,5

З таблиці 2.3 видно, що у 2008 році експорт товарів збільшився на 1045,2 млн.дол., або на 24,2%. У 2010 році також збільшення на 493,4 млн.дол. до 2009 року, або на 18,2%. Якщо прийняти 2008 рік за базовий, то спостерігається значне зменшення експорту товарів у 2009 та 2010 роках. Так у 2009 році зменшення відбулось в половину та складає 50,6% від 2008 року, у 2010 році - 59,8%. Аналіз імпорту товарів має ту ж тенденція, що і експорт. У 2008 році у порівнянні з 2007 роком збільшення на 135,2 млн.дол. або на 4,1%. У 2010 році імпорт склав 1326,5 млн.дол., що на 214,6 млн.дол. більше ніж у 2009 році. Загальна тенденція така ж як і у експорті, тобто зменшення обсягів у порівнянні до базового періоду (2008 рік), у 2009 році зменшення майже на 70 %, у 2010 році на 68% до 2008 року.

В таблиці 2.4 проведемо вертикальний аналіз експорту-імпорту товарами Запорізького регіону, із визначення питомої ваги континентів у загальному зовнішньоторговельному обороті області.

Таблиця 2.4

Вертикальний аналіз географічної структури експорту-імпорту товарами Запорізького регіону за 2007-2010 роки, млн.дол.

Країни/ континенти	Експорт
	Роки
	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Країни СНД	2244,9	51,9	2796,2	52,1	1403,3	51,7	1579,8	49,2
Європа	925,5	21,4	1087,5	20,3	414,4	15,3	654,5	20,4
Азія	864,3	20,0	1165,3	21,7	690,2	25,4	711,3	22,2
Африка	183,4	4,2	220,9	4,1	162,9	6,0	198,1	6,2
Америка	106,5	2,5	99,9	1,9	45,8	1,7	66,3	2,1
Всього	4324,6	100	5369,8	100	2716,6	100	3210	100
Країни/ континенти	Імпорт
	Роки
	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
Країни СНД	833,7	24,5	836,5	23,6	368,2	33,1	512,9	38,7
Європа	1350,6	39,7	1418,1	40,1	524,2	47,1	485,5	36,6
Азія	1080,4	31,8	1122,3	31,7	162,3	14,6	212,7	16,0
Африка	66,8	2,0	61,4	1,7	8,7	0,8	39,5	3,0
Америка	67,7	2,0	99,1	2,8	48,5	4,4	75,9	5,7
Всього	3399,2	100	3537,4	100	1111,9	100,0	1326,5	100,0

Так з таблиці 2.4 видно, що у 2007 році питома вага експорту товарів у країнах СНД 51,9%, Європи - 21,4%, Азії - 20,0%, Африка та Америка - 4,2% та 2,5% відповідно. У 2008 році питома вага експорту товарів у країнах СНД 52,1%, Європи - 20,3%, Азії - 21,7%, Африка та Америка - 4,1% та 1,9% відповідно. У 2009 році питома вага експорту товарів у країнах СНД 51,7%, Європи - 15,3%, Азії - 25,4%, Африка та Америка - 6% та 1,7% відповідно. У 2010 році питома вага експорту товарів у країнах СНД 49,2%, Європи - 20,4%, Азії - 22,2%, Африка та Америка - 6,2% та 2,1% відповідно. Таким чином, найбільш вагомою країною в експорті товарів являються країни СНД протягом всього досліджуваного періоду. Азія та Європа протягом досліджуваного періоду займають друге та третє місце у загальному обсягу експорту товарів. Аналіз питомої ваги імпорту Європа на першому місці до 2009 року, у 2010 році поступилась місцем з країнами СНД, але відхилення незначне. Протягом 2007-2008 років друге місце займала Азія 31,8% та 31,7% відповідно, а у 2009-2010 роках значно знизилась питома вага імпорту товарів Азії у загальному обсязі (14,6% та 16,% відповідно). Таким чином можна зробити висновок, що протягом 2007-2008 років привабливішими країнами в імпорті товарів були Європа та Азія, а починаючи з 2009 року - країни СНД та Європа. У зовнішньоторговельної діяльності Запорізького регіону крім товарів, попитом на зовнішньоекономічному ринку користуються послуги. Таким чином, доцільно проаналізувати експортну-імпортну динаміку послуг за географічною структурою (табл.2.5, рис.2.5).

Таблиця 2.5

Географічна структура експорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Континенти	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Країни СНД	32,8	18,6	22,2	21,4	28,7	28,3	37,1	38,5	51	48	43	57,7	83,5	71,4	83,5
Європа	9,1	15,1	17,6	16,1	15	16,4	17,5	20,7	22,9	18,5	25,7	30,3	30	26,3	24,9
Азія	15,8	5,2	7,4	5,8	4,8	7,1	7,7	7,7	26,2	23,4	33,8	50,3	65,3	56,2	49,6
Африка	1,6	0,5	0,6	0,6	1,1	0,6	0,7	0,5	11,1	4	12,9	11,3	12	13,2	5,7
Америка	1,8	1,1	3,3	3,2	2,4	1,9	2,1	3,3	9	8,8	7	6	10,9	9	11,7
Австралія і Океанія	0	0,8	0,4	0,4	0,3	0	0,1	0	0	0	0	0,5	0,2	0,3	0,2
Всього експорт	61,1	41,3	51,5	47,5	52,3	54,3	65,2	70,7	120,2	102,7	122,4	156,1	201,9	176,4	175,6

Рис.2.5 Динаміка географічної структури експорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

З таблиці 2.5 видно, що протягом досліджуваного періоду спостерігається спад експорту у 1997 році який тривав, до 2000 року, до 2004 року видно повільне збільшення до 120,2 млн. дол., що у 2 рази більше ніж у 1996 році. Протягом 2005 року бачимо незначне зменшення експорту послугами до 102,7 млн.дол. З 2006 року по 2008 рік включно спостерігається стрімке збільшення обсягу експорту послугами (201,9 млн.дол.). Останні два роки спостерігається зменшення експорту послугами до 175,6 млн.дол. (рис.2.6).

На рисунку 2.5 відображено, динаміка географічної структури експорту послуг Запорізького регіону в розрізі континентів. Так згідно, рисунку, найбільшим експортером являються країни СНД, графік майже повністю відображає загальну динаміку експорту послугами (рис.2.6). Протягом 8 років з 1997 - 2004 рік на другому місті була Європа, але починаючи з 2004 року до 2010 року включно, друге місце займає Азія. Стосовно Європи спостерігається тенденція незначного збільшення, тобто ні політичні, ні кризові явища суттєво не вплинули на експорт послугам. Значні зміни відбулись у зовнішній торгівлі послугами з Азією. Так з 1997 року до 2003 року експорт складає від 5,2 млн.дол. до 7,7 млн.дол. (2003 рік), але починаючи з 2004 року стрімко збільшується обсяги зовнішньої торгівлі до 26,2 млн.дол., найбільший обсяг - у 2008 році (65,3 млн.дол.), останні два роки спостерігається поступове зменшення обсягу до 49,6 млн.дол. у 2010 році. Інші континенти мають обсяг від 0 до 13,2 млн.дол.

Загальна динаміка експорту протягом досліджуваного періоду наведена на рисунку 2.6.

Рисунок 2.6 відображає загальний обсяг експорту послугами протягом досліджуваного періоду, як видно з рисунка 2.6 та якщо порівняти з рисунком 2.5, то видно, що зовнішня торгівля із країнами СНД суттєво впливає на експорт послуг в Запорізькому регіоні.

У додатку А наведено географічну структуру зовнішньої торгівлі послугами області в розрізі країн.

Рис.2.6 Динаміка експорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. дол.

Загальна динаміка імпорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки наведена на рисунку 2.7.

Рис.2.7 Динаміка імпорту послуг Запорізького регіону

Рисунка 2.7 видно, що протягом досліджуваного періоду найбільший обсяг імпорту послуг спостерігався у 2008 році, який складав 266,1 млн.дол. у 2009 році значне зниження до 128 млн.дол. більш ніж у двічі, що було спричинено кризовим становищем в Україні. У 2010 році спостерігається тенденція до зменшення обсягу імпорту. Наступним кроком розглянемо динаміку імпорту послугами в розрізі континентів (табл.2.6, рис.2.8).

Таблиця 2.6

Географічна структура імпорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Країни/ континенти	Імпорт
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Російська Федерація	2,5	18,4	37,1	3,8	12,3	6,4	6,1	9,7	8,9	11,7	11,8	13,7	26,6	17,5	22,1
Європа	4,3	7,9	11,6	9,9	18,5	22	5,9	21,1	10,5	15,7	30	40,7	160,3	38,2	19,7
Азія	1,2	2,4	3	4,9	4,3	4,4	2,2	2,4	3,9	8,2	13,9	31,7	66,8	63	56
Америка	0,2	1,2	1,3	1,6	4,7	7,7	3,7	4,9	3,2	4,6	10,9	15,3	11,2	8,6	6,1
Австралія і Океанія	0	0	0	0	0	0,1	0	0	-	-	-	0,5	1,2	0,7	0,9
Всього імпорт	8,2	29,9	53	20,2	39,8	40,6	17,9	38,1	26,5	40,2	66,6	101,9	266,1	128	104,8



Рис.2.8 Динаміка географічної структури імпорту послугами Запорізького регіону за 1996-2010 роки, млн. долл.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З таблиці 2.6 видно, що протягом досліджуваного періоду до 2005 році обсяг імпорту послугами має вид незначних коливань. Обсяг імпорту найменший був у 1996 році, потім поступове збільшення імпорту у Російської Федерації до 37,1 млн.дол. у 1998 році, інші континенти суттєво не змінили, але теж збільшили обсяги імпорту. Від загальної картини «відсутності імпорту», відрізняється Європа, яка протягом досліджуваного періоду до 2008 року має невелику тенденцію коливань. Але у 2008 році значне збільшення імпорту послугами до 160,3 млн.грн., наступні два роки 2009 та 2010 роки значне зменшення обсягів імпорту послугами, та досягнуло рівня 2000 року (19,7 млн.дол. - у 2010 році, до 18,5 млн.дол. у 2000 році). На другому місті Азія починаючи з 2006 року збільшує обсяги імпорту послугами, досягнувши 66,8 млн. дол. у 2008 році - поступово зменшує обсяги. Інші континенти суттєво не зміни обсяги імпорту.

З рисунка 2.8 видно, динаміку збільшення імпорту у 1998 році, за рахунок збільшення Російської Федерації, та у 2008 році, за рахунок Європи. Географічна структура імпорту послуг в розрізі країн наведена у додатку Б.

Визначення динаміки не дає повної картини для аналізу експорту - імпорту послуг, тому доцільно провести аналіз відхилень. Для горизонтального аналізу візьмемо 4 роки на вибір, а саме: 2007, 2008, 2009, 2010 роки (табл.2.7).

Таблиця 2.7

Горизонтальний аналіз географічної структури експорту-імпорту послуг Запорізького регіону за 2007-2010 роки, млн.дол.

Країни/ континенти	Експорт
	Роки	Відхилення	Роки	Відхилення	Відхилення,%
	2007	2008	+/-	%	2009	2010	+/-	%	2009/ 2008	2010/ 2008
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Країни СНД	57,7	83,5	25,8	144,7	71,4	83,5	12,1	116,9	85,5	100,0
Європа	30,3	30	-0,3	99,0	26,3	24,9	-1,4	94,7	87,7	83,0
Азія	50,3	65,3	15	129,8	56,2	49,6	-6,6	88,3	86,1	76,0
Африка	11,3	12	0,7	106,2	13,2	5,7	-7,5	43,2	110,0	47,5
Америка	6	10,9	4,9	181,7	9	11,7	2,7	130,0	82,6	107,3
Австралія і Океанія	0,5	0,2	-0,3	40,0	0,3	0,2	-0,1	66,7	150,0	100,0
Всього	156,1	201,9	45,8	129,3	176,4	175,6	-0,8	99,5	87,4	87,0
Країни/ континенти	Імпорт
	Роки	Відхилення	Роки	Відхилення	Відхилення,%
	2007	2008	+/-	%	2009	2010	+/-	%	2009/ 2008	2010/ 2008
Російська Федерація	13,7	26,6	12,9	194,2	17,5	22,1	4,6	126,3	65,8	83,1
Європа	40,7	160,3	119,6	393,9	38,2	19,7	-18,5	51,6	23,8	12,3
Азія	31,7	66,8	35,1	210,7	63	56	-7	88,9	94,3	83,8
Америка	15,3	11,2	-4,1	73,2	8,6	6,1	-2,5	70,9	76,8	54,5
Австралія і Океанія	0,5	1,2	0,7	240,0	0,7	0,9	0,2	128,6	58,3	75,0
Всього	101,9	266,1	164,2	261,1	128,0	104,8	-23,2	81,9	48,1	39,4

Горизонтальний аналіз проведений у таблиці 2.7, виявив, що експорт у 2008 році у порівнянні з 2007 роком у загальному підсумку збільшився на 45,8 млн.дол., або на 29,3%. У 2010 році виявлено зменшення загального обсягу послуг на 0,8 млн.дол., або на 0,5% у підсумку до 2009 року. За базовий рік візьмемо 2008 рік та проаналізуємо данні. Експорт послуг у 2009 році до 2008 року зменшився на 12,6%, у 2010 році - на 12%, таким чином можна зробити висновок, що експорт послуг після значного зменшення у 2009 році, у 2010 році зменшується але значно повільніше.

Аналіз імпорту визначив, що у 2009 році обсяг складав лише 48,1% від 2008 року, у 2010 році спостерігається погіршенн ситуації - обсяг імпорту склав 39,4% від 2008 року. Аналіз визначив, що для Запорізького регіону найбільш вдалим був 2008 рік, як по експорту, так і по імпорту послуг.

Для визначення питомої ваги у вертикальній структурі необхідно провести вертикальний аналіз експорту-імпорту послуг Запорізького регіону в розрізі географічної структури за 4 роки (табл.2.8), що дасть нам можливість визначитись з пріоритетними напрямами експортно-імпортних зв'язків.

Таблиця 2.8

Вертикальний аналіз географічної структури експорту-імпорту послуг Запорізького регіону за 2007-2010 роки, млн.дол.

Країни/ континенти	Експорт
	Роки
	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
Країни СНД	57,7	37,0	83,5	41,4	71,4	40,5	83,5	47,6
Європа	30,3	19,4	30	14,9	26,3	14,9	24,9	14,2
Азія	50,3	32,2	65,3	32,3	56,2	31,9	49,6	28,2
Африка	11,3	7,2	12	5,9	13,2	7,5	5,7	3,2
Америка	6	3,8	10,9	5,4	9	5,1	11,7	6,7
Австралія і Океанія	0,5	0,3	0,2	0,1	0,3	0,2	0,2	0,1
Всього	156,1	100	201,9	100	176,4	100	175,6	100
Країни/ континенти	Імпорт
	Роки
	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
Російська Федерація	13,7	13,4	26,6	10,0	17,5	13,7	22,1	21,1
Європа	40,7	39,9	160,3	60,2	38,2	29,8	19,7	18,8
Азія	31,7	31,1	66,8	25,1	63	49,2	56	53,4
Америка	15,3	15,0	11,2	4,2	8,6	6,7	6,1	5,8
Австралія і Океанія	0,5	0,5	1,2	0,5	0,7	0,5	0,9	0,9
Всього	101,9	100	266,1	100	128	100,0	104,8	100,0

Аналіз визначив, що найбільшу питому вагу у експорті послуг має Країни СНД протягом всього досліджуваного періоду. Найменший показник 37% у 2007 році, найбільший у 2010 році - 47,6%, але в абсолютному значенні у порівнянні з 2008 роком Країни СНД мають однаковий обсяг - 83,5 млн.дол. На другому місті Азія - питома вага від 32,3% до 28,2% - має тенденцію до зменшення у 2010 році. На третьому місті Європа - її показник питомої ваги від 19,4% до 14,2%, також має тенденцію до зменшення. Експорт послуг Америки, Австралії та Океанії мають незначну питому вагу від 0% до 6,7% та суттєвого значення на загальний обсяг експорту послуг не мають.

З аналізу імпорту видно, що найбільша питома вага була у 2008 році в Європі, та склала 60,2% від загального обсягу імпорту послуг, у 2007 році вона також мала переважне значення, але протягом 2009-2010 років зменшила обсяги імпорту, що вплину на питому вагу. Так у 2009 році питома вага Європи - 28,9% у 2010 році - 18,8%. За рахунок цього фактора збільшилась питома вага Азії. Аналіз визначив, стрімке збільшення обсягів Азії у 2008 році в абсолютному значенні, починаючи з 2009 року абсолютне значення зменшується, але питома вага збільшується. Так станом на кінець 2010 року питома вага Азії складає 53,4% від загального обсягу імпорту. Питома вага Російської Федерації має тенденцію коливань з 10% у 2008 році до 21,1% у 2010 році. Імпорт послуг Америки, Австралії та Океанії мають незначну питому вагу від 0% до 6,7% та суттєвого значення на загальний обсяг експорту послуг не мають.

Крім товарів та послуг до зовнішньоекономічної діяльності відносяться прямі іноземні інвестиції. Пряма іноземна інвестиція - це інвестиція, що передбачає довгострокові взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора і резидентському підприємстві в економіці країни, яка є країною інвестора Метою прямого інвестора є суттєвий вплив на управління підприємством-резидентом.

Розподіл обсягів прямих іноземних інвестицій в область станом на 01.01.2011 рік наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Обсяги прямих іноземних інвестицій в область на 01.01.2011 рік

Країна	Млн.дол. США	%
1	2	3
Кіпр	352,4	37,5
Швеція	176,3	18,8
Корея	150	16
Естонія	34,6	3,7
Швейцарія	34,4	3,7
Данія	29,8	3,2
Сполучене Королівство	26,7	2,8
Словаччина	21,2	2,3
Ірландія	18,8	2
Австрія	14,6	1,5
Франція	12,3	1,3
Інші країни	68,8	7,2
Всього	939,9	100

Таким чином, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Запорізьку область складає 939,9 млн.дол. найбільші інвестицій у Кіпру - 352,4 млн.дол. оскільки данні про інвестиції підраховують з 1994 року, то ці данні наведено наростаючим підсумком з початку інвестування. Таком суттєвий вплив на обсяг інвестування вносять Швеція (176,3 млн.дол.) та Корея (150,0 млн.дол.) інші країни мають менше 34 млн.дол. інвестування в Запорізький регіон. На рисунку 2.9 визначимо питому вагу країн в обсязі інвестування станом на 01.01.2011 рік.

Рис.2.9 Питома вага країн в обсязі інвестування на 01.01.2011 рік

Питома вага обсягу прямих інвестицій Кіпру складає 37,5%, Швеції - 18,8%, Кореї - 16,0%, Естонія та Швеція має однакову питому вагу - по 3,7%, Данія 3,2%, Сполучене Королівство 2,8%, Словаччина - 2,3%, інші країни менше 2 млн.дол.

Для визначення динаміки прямих іноземних інвестицій скористаємось статистичними даними за 4 роки (табл.2.10).

Таблиця 2.10

Прямі іноземні інвестиції, млн.дол.

Роки	Нарастаючим підсумком	За рік
01.01.2008

Подобные документы

• Зовнішньоекономічна політика держави

  Особливості здійснення зовнішньоторговельної політики держави на сучасному етапі. Засади сучасної зовнішньоторговельної політики України, шляхи її удосконалення. Підвищення ефективності торговельних відносин з основними зовнішньоторговельними партнерами.
  
  курсовая работа [106,5 K], добавлен 22.11.2016
  

• Теорії зовнішньоторговельної політики та їх еволюція

  Зовнішньоторговельна політика як сукупність державних заходів, спрямованих на розвиток торговельних відносин. Моделі зовнішньоторговельної політики. Теоретична концепція протекціонізму та меркантилізму. Теорія абсолютних переваг в основі фритредерства.
  
  презентация [9,4 M], добавлен 14.11.2016
  

• Сучасний стан зовнішньоторговельної політики України

  Методи здійснення та вплив національної регуляторної політики на зовнішньоторговельну політику країни. Оцінка впливу регуляторної політики на динаміку зовнішньої торгівлі України. Проблеми захисту зовнішньоторговельної політики в умовах членства в СОТ.
  
  курсовая работа [382,6 K], добавлен 14.09.2016
  

• Зовнішньоторговельна угода

  Дослідження товарної кон'юнктури зовнішнього ринку. Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування. Розробка зовнішньоторговельного контракту.
  
  курсовая работа [770,0 K], добавлен 16.05.2009
  

• Міжнародна торгівля товарами

  Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
  
  контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010
  

• Форми, суб'єкти та функції інституцій транскордонного співробітництва в умовах інтеграційних процесів

  Огляд сучасного стану державної регіональної політики України. Нові форми транскордонного співробітництва. Основні закономірності формування та розвитку транскордонного регіону. Співробітництво в територіальному розвитку. Україна: досвід єврорегіонів.
  
  контрольная работа [20,7 K], добавлен 02.12.2016
  

• Оптимізація зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку

  Розробка та впровадження науково обґрунтованих методичних підходів до оптимізації здійснення зовнішньоторговельної діяльності на фармацевтичному ринку України. Етапи формування та сучасний стан законодавчого забезпечення зовнішньоторговельної діяльності.
  
  автореферат [109,6 K], добавлен 04.04.2009
  

• Розробка зовнішньоторговельної угоди (на прикладі продукції плодів гранатa)

  Аналіз світового виробництва та торгівлі плодів гранату. Визначення шляхів та перспектив підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку продукції плодів гранату. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту на експорт товару.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 31.01.2014
  

• Аналіз зовнішньої політики Швеції

  Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.
  
  курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014
  

• Економічна характеристика країн Африки

  Загальний аналіз диференціації африканських країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Економічна характеристика Північної Африки як регіону в цілому та декількох країн регіону окремо. Інтеграційні процеси та позиції іноземного капіталу у Африці.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 03.06.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам