Розробка і дослідження зовнішньоторговельної політики регіону та її ефективність

761,4

212,9*

01.01.2009

840,6

79,2

01.01.2010

872,1

31,5

01.01.2011

939,9

67,8

Всього

391,4

*Попередній період станом на 01.01.2006 рік

З таблиці 2.10 видно, що загальна сума прямих інвестицій у Запорізьку область склали 391,4 млн.дол. В таблиці 2.11 проведемо аналіз.

Рисунок 2.10 відображає динаміку прямих іноземних інвестицій у Запорізьку область за період з 01.01.2008 року до 01.01.2011 рік.



Рис.2.10 Динаміка прямих іноземних інвестицій у Запорізьку область

Таблиця 2.11

Аналіз прямих інвестицій у Запорізьку область

Показник	Період	Відхилення	Період	Відхилення
	01.01.2008	01.01.2009	+/-	%	01.01.2010	01.01.2011	+/-	%
Прямі іноземні інвестиції, млн.дол.	212,9	79,2	-133,7	37,2	31,5	67,8	36,3	215,2

З таблиці 2.11 видно, що станом на 01.01.2009 рік спостерігається зменшення прямих іноземних інвестицій на 133,7 млн.дол., що склало 37,2% від попереднього періоду. Станом на 01.01.2011 рік інвестиції збільшились на 36,3 млн.дол. або на 115,2%. Аналіз визначив, зменшення інвестицій на 01.01.2010 року, що спричинено кризовим становищем в країні (рис.2.10).

2.3 Аналіз спеціалізації Запорізького регіону

Аналіз спеціалізації Запорізького регіону має значне значення як для аналізу зовнішньоекономічної діяльності області, так і для визначення пріоритетних напрямків зовнішньої торгівлі.

Проведемо аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі товарами області за 2008-2010 роки (табл.2.12).

Таблиця 2.12

Аналіз товарної структури експорту зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області за 2007-2010 роки, млн.дол.

Товари	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Усього	4324,80	100,00	5370,00	100,00	2716,8	100,00	3210,00	100
в тому числі
Жири та олії	102,2	2,4	140,7	2,6	56,4	2,1	79,70	2,5
Готові харчові продукти	64,6	1,5	88,2	1,6	68,4	2,5	75,30	2,3
Мінеральні продукти	175,5	4,1	240,7	4,5	139,1	5,1	161,90	5,0
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	108,6	2,5	133,6	2,5	75,4	2,8	97,60	3,0
Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла	30,7	0,7	35	0,7	22,5	0,8	26,20	0,8
Недорогоцінні метали та вироби з них	2339,30	54,1	2844,1	53,0	1215,5	44,7	1627,10	50,7
Механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку	800,6	18,5	1049,1	19,5	927,3	34,1	890,30	27,7
Транспортні засоби та шляхове обладнання	559,4	12,9	733,9	13,7	147,8	5,4	17,60	0,5

Оскільки товарна структура складається із 100 найменувань, яка поділена на 23 групи, скористаємось фільтром, та проаналізуємо найбільш впливові товари.

При аналізі таблиці 2.12, з'ясувалось, що найбільш питому вагу у 2007 році займає експорт недорогоцінних металів та виробів з них - 54,1%, у 2008 році - 53%, у 2009 році 44,7%, у 2010 році 50,7%.

Механічне обладнання на другому місці протягом всього досліджуваного періоду. Так у 2007 році питома вага складає - 18,5% від загального експорту, у 2008 році - 19,5%, у 2009 році - 31,1%, у 2010 році - 27,7%.

Протягом 2007 -2009 років третю сходинку займають транспортні засоби та шляхове обладнання. У 2010 році третю сходинку зайняли мінеральні продукти. Інші товари питому вагу мають не значну, але мають вплив на загальний обсяг експорту товарами Запорізького регіону (рис.2.11).



Рис.2.11 Питома вага основних експортних товарів Запорізької області за 2007-2010 роки

Згідно статистичних даних як Запорізького регіону, так і по України, та і в інших багатьох країнах імпорт завжди менше експорту.

Проведемо аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі товарами області за 2008-2010 роки (табл.2.13).

Аналіз імпорту зовнішньої торгівлі товарами визначив, що у 2007 та 2008 роках найбільш питому вагу мають транспортні засоби та шляхове обладнання - 38,9% та 35,1%, починаючи з 2009 року значне зниження питомої ваги до 6,8% (2009 рік) та 4,4% (2010 рік).

Таблиця 2.13

Аналіз товарної структури імпорту зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області за 2007-2010 роки, млн.дол.

Товар	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
Усього	3414	100,00	3591	100,00	1146,6	100,00	1362,9	100
в тому числі
Живі тварини	54,0	1,6	86,6	2,4	80,2	7,0	96,4	7,1
Жири та олії	14,8	0,4	38,2	1,1	9,4	0,8	17,4	1,3
Мінеральні продукти	326,0	9,5	370,3	10,3	201,3	17,6	331,2	24,3
Продукція хімічної промисловості	113,6	3,3	111,0	3,1	84,3	7,4	80,9	5,9
Полімерні матеріали, пластмаси та каучук	123,2	3,6	87,7	2,4	34,2	3,0	36,6	2,7
Маса з деревини	23,6	0,7	13,2	0,4	7,4	0,6	10,5	0,8
Текстиль та вироби з текстилю	25,5	0,7	24,7	0,7	9,5	0,8	12,8	0,9
Вироби з каменю, гіпсу, цементу, кераміки, скла	40,9	1,2	47,3	1,3	19,9	1,7	27,3	2,0
Недорогоцінні метали та вироби з них	491,2	14,4	546,8	15,2	286,5	25,0	373,8	27,4
Механічне обладнання, машини та механізми та ін.	727,0	21,3	881,3	24,5	273,3	23,8	257,4	18,9
Транспортні засоби та шляхове обладнання	1328,5	38,9	1259,1	35,1	77,9	6,8	60,2	4,4
Прилади і апарати оптичні, для фотографування	101,1	3,0	79,7	2,2	40,1	3,5	38,88	2,9

У 2009 та 2010 роках на перше місце вийшли недорогоцінні метали та вироби з них - 25,0% та 27,4%, хоча у попередніх роках імпорт займав третє місце у зовнішній торгівлі товарами. Найбільш стабільним показником питомої ваги в обсязі імпорту протягом досліджуваного періоду, являється механічне обладнання, машини та механізми від 18,9% до 24,5%. Наступним впливовим товаром являється мінеральні продукти від 9,5% до 24,3%. Інші товари мають питому вагу від 0,8% до 7,4% вплив мають кількісний.

Динаміка імпорту за видами товарів наведена на рисунку 2.12

Рис.2.12 Динаміка імпорту за видами товарів

Динаміка виявила, що найбільш привабливими товарами зовнішньої торгівлі Запорізької області це транспортні засоби, механічне обладнання, недорогоцінні метали та мінеральні продукти.

Проаналізуємо надання послуг по видам (табл.2.14, рис.2.13).

Таблиця 2.14

Аналіз експорту послуг по видам, млн.дол.

Послуга	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Усього	156	100,0	202	100,0	176,3	100,0	175,6	100
у тому числі
послуги, пов'язані з будівництвом	1,1	0,7	5,2	2,6	5,8	3,3	2,2	1,3
послуги в обробній промисловості	99	63,5	118,4	58,6	103,1	58,5	112,9	64,3
транспортні послуги	25,9	16,6	28,3	14,0	24,7	14,0	18,3	10,4
послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю	5,3	3,4	4,9	2,4	2,4	1,4	2,5	1,4
послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам	18,8	12,1	38,2	18,9	35,7	20,2	34,4	19,6

З таблиці 2.14 видно, що найбільшу питому вагу займають послуги в оборонній промисловості від 58,5% у 2009 році до 64,3% у 2010 році (рис.2.13).

Рис. 2.13 Динаміка експорту послуг по видам

На другому місці починаючи з 2008 року послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам від 18,9% (2008 рік) до 20,2% (2009 рік). Суттєво на структуру експорту послуг впливає транспортні послуги від 16,6% (2007 рік) до 10,4% (2010 рік) - тенденція до зниження як питомої ваги, так і у абсолютних значеннях. Інші послуги мають незначну питому вагу в обсягах експорту по роках.

Аналіз динаміки імпорту послуг наведено в таблиці 2.15 та на рис.2.14.

Таблиця 2.15

Аналіз імпорту послуг по видам, млн.дол.

Послуга	2007	%	2008	%	2009	%	2010	%
Усього	104,9	100,00	269,2	100,00	132,2	100,00	108,2	100
у тому числі
послуги в обробній промисловості	10	9,5	20,7	7,7	8,1	6,1	4,8	4,4
послуги, пов'язані з оптовою та роздрібною торгівлею; торгівлею транспортними засобами; послуги з ремонту	16,7	15,9	19,9	7,4	8,9	6,7	21,9	20,2
транспортні послуги	12	11,4	50,2	18,6	16,7	12,6	12,1	11,2
послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю	17,3	16,5	36,4	13,5	16,1	12,2	5,6	5,2
послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам	38,5	36,7	104,9	39,0	34,1	25,8	19	17,6
послуги, пов'язані з державним управлінням	7,3	7,0	34,7	12,9	47,4	35,9	43,1	39,8

За даними таблиці 2.15 всі види послуг які імпортуються мають впливове значення. Так, значним визначено 2008 рік, коли всі послуги мали найбільше значення, крім послуг з державного управління.

Рис. 2.14 Динаміка імпорту послуг по видам

З рисунка 2.14 видно, динаміку по роках та в розрізі видів імпорту послуг. Так, послуги оптовою та роздрібною торгівлею протягом досліджуваного періоду мають тенденцію до збільшення, окрім 2009 року. Послуги фінансової діяльності після 2008 року зменшуються, як і всі останні види , окрім послуг пов'язаних з державним управлінням.

Таким чином, аналіз динаміки імпорту спеціалізації видів послуг, визначило, що найбільш привабливими видами послуг пов'язаних з державним управлінням та оптово-роздрібна торгівля.

2.4 Оцінка ефективності зовнішньоторговельного обороту Запорізького регіону та виявлення недоліків зовнішньоторговельної політики

Оцінку ефективності зовнішньоторговельної політики торгівельно-економічного регіону Запорізької області можна провести за наведеними формулами в пункті 1.3, але тільки стосовно регіону. Данні для аналізу наведені в пунктах 2.1 та 2.2.

Загальний обсяг експорту та імпорту наведений в таблиці 2.16

Таблиця 2.16

Загальний обсяг експорту та імпорту 2007-2010 років, млн.дол.

Показник	2007	2008
	Товари	Послуги	Разом	Товари	Послуги	Разом
Експорт	4324,80	156,1	4480,90	5370,00	201,9	5571,90
Питома вага	96,5	3,5	100,00	96,4	3,6	100,00
Імпорт	3414	101,9	3515,90	3591	266,1	3857,10
Питома вага	97,1	2,9	100,00	93,1	6,9	100,00
Показник	2009	2010
	Товари	Послуги	Разом	Товари	Послуги	Разом
Експорт	2716,80	176,4	2893,20	3210,00	175,6	3385,60
Питома вага	93,9	6,1	100,00	94,8	5,2	100,00
Імпорт	1146,6	128	1274,60	1362,9	104,8	1467,70
Питома вага	90,0	10,0	100,00	92,9	7,1	100,00

З таблиці 2.16 наведено узагальнений обсяг експорту та імпорту товарів та послуг. Аналіз даних показників не проводимо, оскільки дана таблиця наведена, як допоміжна. Тенденція експорту - імпорту Запорізького регіону у більшій мірі залежить від товарів, оскільки більш питому вагу займають у загальному експорті та імпорті області. Так у 2007 році питома вага експорту товарів складала 96,5% послуг - 3,5%, питома вага імпорту товарів - 97,1%, послуг - 2,9%, у 2008 році питома вага експорту товарів складала 96,4% послуг - 3,6%, питома вага імпорту товарів - 93,1%, послуг - 6,9%, у 2009 році - питома вага експорту товарів складала 93,9% послуг - 6,1%, питома вага імпорту товарів - 90,1%, послуг - 10%, у 2010 році питома вага експорту товарів складала 94,8% послуг - 5,2%, питома вага імпорту товарів - 92,9%, послуг - 7,1%.

Визначимо показники інтенсивності міжнародної торгівлі, для цього узагальнимо необхідні дані для аналізу, базовим періодом обираю 2008 рік (табл.2.17, рис.2.15).

Таблиця 2.17

Вихідні дані для аналізу показників інтенсивності міжнародної торгівлі

Показник	Роки	відхилення
	2007	2008	2009	2010	млн.дол/тис.осіб
					2008 до 2007	2009 до 2008	2010 до 2009
Експорт	4480,90	5571,90	2893,2	3385,60	1091,00	-2678,7	492,4
Імпорт	3515,90	3857,10	1274,6	1467,70	341,20	-2582,5	193,1
Зовнішньо-торговельний оборот	7996,8	9429,0	4167,8	4853,3	1432,20	-5261,2	685,5
Населення	1833	1821	1812	1802	-12,00	-9,0	-10,0

З таблиці 2.17 видно, що у порівнянні з 2007 роком у 2008 році відбулося збільшення експорту на 1 091 млн.дол. та імпорту на 341,2 млн.дол. У порівнянні з 2008 роком у 2009 році спостерігається значне зменшення експорту на 2678,7 млн.дол. та імпорту на 2582,5 млн.дол. У 2010 році експорт складає 3385,6 млн.дол., що на 492,4 млн.дол. більше ніж у 2009 році, імпорт складає 1467,7 млн.дол., що на 193,1 млн.дол. більше ніж у 2009 році.



Рис.2.15 Порівняння експорту та імпорту 2007-2010 роки, млн.дол.

Графік на рисунку 2.15 відображає майже однакові криві експорту та імпорту, у 2010 році спостерігається незначне поліпшення ситуації у регіоні. Завдання зовнішньоторговельної політики Запорізького регіону і надалі поліпшувати дані показники, які у загальному обсязі впливають на загальний зовнішньоторговельний оборот регіону та країни.

За допомогою формули 1.8 розрахуємо та проаналізуємо показники інтенсивності міжнародної торгівлі Запорізької області.

Показник інтенсивності експорту:

=2,44

=3,06

=1,6

=1,88

Аналіз показників інтенсивності експорту, визначив, що до 2008 року відбувалося поступове збільшення цього показника, а у 2009 році значний спад до 1,6 пункту, у 2010 році спостерігається поліпшення ситуації, але не значне (Ед=1,88)

Показник інтенсивності імпорту:

Аналіз показників інтенсивності імпорту визначив, що до 2008 року відбувалося збільшення, у 2009 році значний спад до 0,7 пункту, у 2010 році спостерігається поліпшення ситуації, але не значне (Ід=0,81).

Показник інтенсивності зовнішньоторговельного обороту Запорізького регіону:

Інтенсивність зовнішньоторговельного обороту Запорізького регіону відображає загальну тенденцію зовнішньоторговельної політики, тобто спостерігається підвищення у 2008 році, спад у 2009 році, незначне поліпшення ситуації у 2010 році. На всі показники інтенсивності вплинула загальна криза.

Отримані дані узагальнимо в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18

Аналіз показників інтенсивності міжнародної торгівлі

Показник	Роки	відхилення
	2007	2008	2009	2010	2008 до 2007	2009 до 2008	2010 до 2009
Показник інтенсивності експорту	2,44	3,06	1,60	1,88	0,62	-1,5	0,3
Показник інтенсивності імпорту	1,92	2,12	0,70	0,81	0,20	-1,4	0,1
Показник інтенсивності зовнішньоторговельного обороту	4,36	5,18	2,30	2,69	0,82	-2,9	0,4

З таблиці 2.18 видно, що показники інтенсивності експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту мають таку ж саму тенденцію, як і в загалі зовнішньоторговельна торгівля Запорізького регіону. Спостерігається нормальний показник у 2007 році, збільшення у 2008 році, значний спад у 2009 році та невелике поліпшення у 2010 році. (рис.2.16).

Рис.2.16 Аналіз динаміки показників інтенсивності

З аналізу динаміки показників інтенсивності, видно значний спад у 2009 році у порівнянні з 2008 роком та поліпшення ситуації у 2010 році.

Наступним кроком проаналізуємо експортну та імпортну квоту Запорізького регіону, для цього користуючись статистичними даними Головного управління статистики в Запорізькій області визначимо ВРП (табл.2.19).

Таблиця 2.19

Валовий регіональний продукт Запорізького регіону за 2007-2010 рр.

Показник	Роки	відхилення
	2007	2008	2009	2010	2008 до 2007	2009 до 2008	2010 до 2009
ВРП, млн.грн.	33158,0	42445,0	37446,0	39502,0	9287,0	-4999,0	2056,0
ВРП, млн.дол.*	5526,3	5305,6	4680,8	4937,8	-220,7	-624,9	257,0

*Примітка. У 2007 році курс дол. прийнятий 5,00 грн. за 1$, 2008-2010 роки курс дол. прийнятий 8,00 грн. за 1$

Експортну квоту розрахуємо за формулою 1.9, але замість ВВП використовуємо ВРП Запорізького регіону та таблицею 2.19.

%

%

Експортна квота відображає загальний стан зовнішньоторговельного обороту, а саме: 2007-2008 роки поступове збільшення, у 2009 році значне зменшення на 40%, у 2010 році збільшення на 7%.

Імпортна квота розраховується за формулою 1.10 (замість ВВП використовуємо ВРП Запорізького регіону ) та таблицею 2.19

%

%

Аналіз імпортної квоти визначив, динаміку коливання, найбільший показник у 2008 році 72,7% найменший у 2009 році - 27,23%.

Аналітичним показником зазначених щойно співвідношень є коефіцієнт покриття Kп імпорту І експортом Е:

(2.1)

Якщо Kп більший від 1, то зовнішньоторговельний баланс називається активним; якщо Kп менший від 1, то баланс називається пасивним. Таким чином з розрахунків видно, що протягом досліджуваного періоду зовнішньоторговельний баланс Запорізького регіону є активним, та має тенденцію до збільшення.

Економіка країни, що бере участь у міжнародній торгівлі, називається відкритою. Одним із аналітичних узагальнювальних показників вимірювання відкритості економіки є коефіцієнт відкритості економіки, який розраховується за формулою:

(2.2)

Чим вищий коефіцієнт відкритості економіки, тим вищий ступінь залежності країни від зовнішньоекономічних зв'язків. Якщо коефіцієнт відкритості економіки для країн Західної Європи та Східної Азії становить 0,500, або 50% відповідного ВВП, то для України в 1998 році цей коефіцієнт дорівнював 0,860, або 86 %. Але коефіцієнт відкритості за окремими галузями економіки України значно коливається: від 1,930 для промисловості до 0,083 для будівництва за цей самий період.

Оскільки я аналізую Запорізький регіон, то цю формулу можна застосувати до регіону використовуючи валовий регіональний продукт:

(2.3)

Таким чином, аналіз виявив, що у 2007-2008 роках залежність Запорізького регіону від зовнішньоекономічних зв'язків складає 1,45, або 145% та 1,78 або 178%, що є негативним чинником. У 2009 та 2010 роках коефіцієнт відкритості економіки складає 0,89 або 89% та 0,98 або 98% відповідно, тобто Запорізький регіон знизив залежність від зовнішньоекономічних зв'язків.

Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності ґрунтується на внеску цього виду діяльності у зростання макроекономічного попиту і кількісно виражається абсолютним річним значенням чистого експорту (експорт мінус імпорт, що є сальдо платіжного балансу) та показником частки чистого експорту у валовому внутрішньому продукті, або коефіцієнтом локалізації Kеф.

(2.4)

Розрахунки визначили, що за зазначений період для економіки Запорізького регіону зовнішньоекономічна діяльність була ефективною.

Зовнішньоторговельна діяльність Запорізької області відбулася під впливом таких основних чинників, як суттєве скорочення виробництва і внутрішнього споживання продукції виробничо-технічного та споживчого призначення, поглиблення економічної кризи в пострадянських країнах, що, зокрема, зумовило різке обмеження доступу вітчизняної продукції на ринки цих країн, значну залежність Запорізької області від критичного імпорту ряду сировинних ресурсів, передусім паливно-енергетичних. Під впливом зазначених чинників вітчизняні товаровиробники переорієнтувалися з ринків збуту в межах пострадянських країн на ринки збуту продукції в країнах далекого зарубіжжя, одночасно зменшувались обсяги внутрішнього споживання.

Ситуацію погіршила світова економічна криза 2008-2010 pp. Значно знизився попит на основні статті українського експорту, насамперед на металургійну продукцію, почали звужуватися традиційні для українського виробника російські ринки; на динаміку зовнішньої торгівлі України помітно вплинуло впровадження жорсткого адміністративного контролю на валютному ринку, в свою чергу, внутрішня фінансова криза знизила потенціал підприємств-експортерів.

Основною проблемою експорто-спрямованих підприємств залишається несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, що відволікає обігові кошти та заважає динамічному розвитку підприємств.

Металургійний комплекс регіону залишається найбільш вагомою галуззю в промисловості області. Якщо в 1990 році її питома вага складала 26,8%, то останнім часом - близько 40%. Але не перший рік іде розмова, що слід також змінити орієнтири розвитку металургійної промисловості, яка має відсталі технології (наприклад, мартени). Конвертори, стани з безперервною розливкою металу колись були гордістю Радянського Союзу, але не стали першочерговою задачею наших металургів. І, як наслідок, автомобілебудування вже давно чекає на впровадження сучасних металургійних технологій, які забезпечать виготовлення конкурентоспроможної продукції для них. Отже, основним стратегічним напрямом розвитку промисловості області є модернізація промислових об'єктів (в першу чергу машинобудівної та обробної галузей) для досягнення конкурентоспроможності товарів і послуг на світовому ринку.

Легка промисловість. За кордоном головним наповнювачем бюджету (на рівні 60%) є малі і середні підприємства, а в нас це - крапля в морі. Найбільшу питому вагу в легкій промисловості займало й займає виробництво готового одягу (десь близько 76% всієї продукції легкої промисловості). Галузь потребує структурного вдосконалення, створення інституційних та економічних умов для поглиблення вертикальної інтеграції виробництва, у тому числі із залученням іноземних інвестицій, розширення мережі оптової та фірмової торгівлі, зміцнення маркетингових служб підприємств, стимулювання розвитку малого підприємництва, вжиття заходів щодо “детінізації” виробництва і збуту продукції.

Проблеми інвестування. Незважаючи на промислову міць регіону, за останні кілька років у самому Запоріжжі, по великому рахунку, не реалізували жодного великого інвестиційного проекту. Причин тому декілька. Одна з них - відсутність у місті реальної влади. Незважаючи на різношерстість політичного складу, депутати міськради практично одноголосно голосували за будівництво мостових переходів, що після візиту президента на Хортицю знову стало приводом для спекуляцій.

Проблему залучення інвестицій у Запорізьку область (утім, це стосується і всієї країни) не вирішити тільки об'єднанням регіональної бізнес-еліти. Переділ власності в країні не обійшов і місцеві підприємства. Невизначена метушня навколо Залка, "Коксохіма", "Дніпроенерго", а зі свіжих віянь - перспектива реприватизації Запорізького феросплавного заводу - не додають потенційним інвесторам впевненості в завтрашньому дні. Для планомірного перспективного розвитку потрібна стабільність, що гарантує влада. Без її, при всіх достоїнствах регіону, серйозних інвесторів не залучити.

Якщо розглядати сучасні економічні проблеми, які треба вирішити першочергово, то слід, виходячи з досвіду західних держав, прискорити розвиток машинобудівної галузі в напрямку започаткування серійного випуску імпорто-замінної продукції в таких сферах виробництва, як побутова техніка, в легкій та харчовій промисловості та підтримати на належному рівні пріоритетні машинобудівні підприємства області, а потім уже слід зосередити увагу на інших галузях.

Таким чином у другому розділі дипломної роботи проаналізовано стан зовнішньоекономічної політики Запорізького регіону. По результатам нашого дослідження визначено, що Запорізький регіон має великий потенціал та можливості щодо зовнішньоторговельного обороту. Аналіз географічної структури та динаміки експорту товарів визначив, що протягом 1996-2003 року в розрізі континентів не змінювався, був на низькому рівні. Починаючи з 2003 року до 2008 включно, спостерігається стрімке збільшення експорту товарів у Країнах СНД, у 2009 році стрімке падіння до обсягів 2006 року, у 2010 році поліпшення ситуації, але не значне.

З 2004 року збільшується обсяги імпорту товарів повільними темпами, стрімке збільшення у 2007 році - до 3413,9 млн.дол., у 2008 році незначне збільшення, як до 2007 року - 35891,1 млн.дол. 2009 рік стрімке падіння імпорту товарів до обсягу 1146,6 млн.дол., зменшення у 3 рази. У 2010 році повільне збільшення імпорту до обсягу 1362,9 млн.дол.

Аналіз в розрізі країн та континентів, визначив, що переважне значення у імпорту товарами до 2001 року мали країни СНД. У 1998-1999 роках спостерігається зменшення імпорту. З 2002 року поступове збільшення обсягів імпорту до 2006 року, а потім стрімке збільшення у 2007-2008 роках. Та як і тенденція експорту зменшення у 2009 році та поліпшення ситуації у 2010 році, але не значне.

У зовнішньоторговельної діяльності Запорізького регіону крім товарів, попитом на зовнішньоекономічному ринку користуються послуги. Аналіз досліджуваного періоду визначив спад експорту у 1997 році який тривав, до 2000 року, до 2004 року видно повільне збільшення до 120,2 млн. дол., що у 2 рази більше ніж у 1996 році. Протягом 2005 року бачимо незначне зменшення експорту послугами до 102,7 млн.дол. З 2006 року по 2008 рік включно спостерігається стрімке збільшення обсягу експорту послугами (201,9 млн.дол.). Останні два роки спостерігається зменшення експорту послугами до 175,6 млн.дол.

З аналізу імпорту послуг, визначено, що протягом досліджуваного періоду найбільший обсяг імпорту послуг спостерігався у 2008 році, який складав 266,1 млн.дол. у 2009 році значне зниження до 128 млн.дол. більш ніж у двічі, що було спричинено кризовим становищем в Україні. У 2010 році спостерігається тенденція до зменшення обсягу імпорту.

Крім товарів та послуг до зовнішньоекономічної діяльності відносяться прямі іноземні інвестиції. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Запорізьку область складає 939,9 млн.дол. найбільші інвестицій у Кіпру - 352,4 млн.дол. оскільки данні про інвестиції підраховують з 1994 року, то ці данні наведено наростаючим підсумком з початку інвестування. Таком суттєвий вплив на обсяг інвестування вносять Швеція (176,3 млн.дол.) та Корея (150,0 млн.дол.) інші країни мають менше 34 млн.дол. інвестування в Запорізький регіон.

Аналіз спеціалізації Запорізького регіону, визначив, що найбільш питому вагу у 2007 році займає експорт недорогоцінних металів та виробів з них - 54,1%, у 2008 році - 53%, у 2009 році 44,7%, у 2010 році 50,7%. Механічне обладнання на другому місці протягом всього досліджуваного періоду. Так у 2007 році питома вага складає - 18,5% від загального експорту, у 2008 році - 19,5%, у 2009 році - 31,1%, у 2010 році - 27,7%. Протягом 2007 -2009 років третю сходинку займають транспортні засоби та шляхове обладнання. У 2010 році третю сходинку зайняли мінеральні продукти.

Аналіз імпорту зовнішньої торгівлі товарами визначив, що у 2007 та 2008 роках найбільш питому вагу мають транспортні засоби та шляхове обладнання - 38,9% та 35,1%, починаючи з 2009 року значне зниження питомої ваги до 6,8% (2009 рік) та 4,4% (2010 рік). У 2009 та 2010 роках на перше місце вийшли недорогоцінні метали та вироби з них - 25,0% та 27,4%, хоча у попередніх роках імпорт займав третє місце у зовнішній торгівлі товарами. Найбільш стабільним показником питомої ваги в обсязі імпорту протягом досліджуваного періоду, являється механічне обладнання, машини та механізми від 18,9% до 24,5%. Наступним впливовим товаром являється мінеральні продукти від 9,5% до 24,3%. Інші товари мають питому вагу від 0,8% до 7,4% вплив мають кількісний.

Проведений аналіз надання послуг визначив, що найбільшу питому вагу займають послуги в оборонній промисловості від 58,5% у 2009 році до 64,3% у 2010 році На другому місці починаючи з 2008 року послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам від 18,9% (2008 рік) до 20,2% (2009 рік). Суттєво на структуру експорту послуг впливає транспортні послуги від 16,6% (2007 рік) до 10,4% (2010 рік) - тенденція до зниження як питомої ваги, так і у абсолютних значеннях. Інші послуги мають незначну питому вагу в обсягах експорту по роках.

Аналізом динаміки по роках та в розрізі видів імпорту послуг, визначено, що послуги оптовою та роздрібною торгівлею протягом досліджуваного періоду мають тенденцію до збільшення, окрім 2009 року. Послуги фінансової діяльності після 2008 року зменшуються, як і всі останні види , окрім послуг пов'язаних з державним управлінням. Таким чином, аналіз динаміки імпорту спеціалізації видів послуг, визначило, що найбільш привабливими видами послуг пов'язаних з державним управлінням та оптово-роздрібна торгівля.

Показники інтенсивності експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту мають таку ж саму тенденцію, як і в загалі зовнішньоторговельна торгівля Запорізького регіону. Спостерігається нормальний показник у 2007 році, збільшення у 2008 році, значний спад у 2009 році та невелике поліпшення у 2010 році.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА М.ЗАПОРІЖЖЯ

3.1 Аналіз перспектив у розвитку спеціалізації Запорізького регіону

Одним із стратегічних напрямів розвитку Запорізької області є входження її економіки в систему міжнародних і світових господарських стосунків та нарощування експортного потенціалу.

Зовнішнє середовище для промисловості є, з однієї сторони, несприятливим, бо Україна як держава має оточення держав з власною високорозвиненою промисловістю. Разом з тим, з другої сторони, - сприятливе, бо Україна має традиційно стійкий зовнішній ринок, який, при відповідних зусиллях може бути відновлений і розширений. Останнє стосується ринків країн СНД, Близького Сходу, Африканських і Латиноамериканських країн.

Інституціональні невідповідності обумовлюють низьку концентрацію промислово-фінансового та комерційного натиску на зовнішніх ринках. Ця невідповідність посилюється недостатньою захищеністю власного виробника, малою гнучкістю та низькою ефективністю виробничої бази, відсутністю сприятливих умов для дії зовнішніх інвесторів.

Виходячи с попереднього аналізу внутрішніх та зовнішніх чинників складовими системної модернізації промислового комплексу України у визначеній перспективі мають стати:

- активізація і підтримка з боку держави інноваційної спрямованості структурних перетворень за рахунок стимулювання розвитку наукомістких і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівної та електронної галузях та створення на цій основі підвищення конкурентоспроможності товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках;

- подолання ресурсовитратного характеру виробництва на основі впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій в чорній та кольоровій металургії та стимулювання випуску продукції з високим рівнем доданої вартості і розвитку низьковитратних виробництв; електротехнічної та машинобудівної галузей;

- формування ефективного внутрішнього ринку, у тому числі високих технологій. Промисловість таких галузей, як металургія та машинобудування залишається орієнтованими на пріоритетне обслуговування зовнішнього попиту, що робить їх залежними від світової економічної кон'юнктури і практично виключає можливість стійкого зростання;

- участь підприємств м. Запоріжжя і області в масштабних міжнародних проектах, направлених на розвиток трансферів високих технологій та продажу ліцензій, по-перше в машинобудівній та електронних галузях, створенні спільних підприємств з виробництва машинобудівної та електронної продукції, що належать до п'ятого і шостого технологічних укладів, та транснаціональних корпорацій, а також участь наших фахівців у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості;

- вступ нашої держави до СОТ, що прискорить адаптацію промисловості до умов конкуренції на світових ринках.

Виходячи з проведеного СВОТ-аналізу (таблиця 3.1), головна внутрішня проблема розвитку промисловості полягає в її інституційній невідповідності сучасним вимогам та гострому дефіциті фінансових ресурсів для її швидкого виправлення, а також відсутність дієвої системи підтримки вітчизняного виробництва. Основні завдання структурно-інноваційних перетворень на цьому етапі розвитку регіону полягають у реалізації існуючих конкурентних переваг окремих виробництв та секторів, що зумовлені їх власними досягненнями у науково-технологічному прогресі і продукція яких користується стійким попитом на ринках.

Таблиця 3.1

Можливості та загрози потенціалу Запорізької області

Сильні сторони	Слабкі сторони	Сприятливі можливості	Потенційні загрози
1. Висока диверсифікація підприємств 2. Наявність металургійного комплексу зі конкретно спрямованою продукцією 3. Сучасні і добре розвинені галузі машинобудування 4. Наявність добре розвиненої інфраструктури 5. Значна кількість зарубіжних інвестицій припадає на промисловість 6. Часткова наявність сировинних ресурсів 7. Можливість створення підприємств з випуском побутової техніки та техніки для харчової промисловості	1. Зростання рівня проміжного споживання 2. Низький рівень валової доданої вартості 3. Відсутність технологій V i V1 укладу 4. Відсутність спільних підприємств в електронній і радіо промисловості 5. Перевищення імпорту над експортом продукції машинобудування 6. Пріоритет обслуговування зовнішнього попиту 7. Несприятлива економічна структура, її повільні зміни, зношення основних фондів, застарілі технології 8. Недостатньо розвинуті малі та середні підприємства 9. Неефективне загальне адміністрування, корупція 10. Слабка фінансово - кредитна інфраструктура підприємництва	1. Зростання обсягів іноземних інвестицій 2. Вступ в ЄС, СОТ 3. Можливе підвищення інноваційного потенціалу 4. Впровадження системи соціальної відповідальності бізнесу 5. Введення такої податкової системи, як системи стимулювання. 6. Державний протекціоналізм щодо розвитку окремих галузей 7. Зміна рівня добробуту населення 8. Покращення демографічної ситуації 9. Розвиток фінансово - кредитної структури та інфраструктури підприємництва підтримки 10. Зменшення рівня безробіття	1. Низький рівень якості конкурентного середовища 2. Відсутність соціальної відповідальності бізнесу 3. Відсутність системи оцінки якості управління регіоном місцевими громадами 4. Наявність значного запізнення щодо впливу державних установ на політику підприємств недержавної форми власності. 5. Повільний розвиток міжнародних контактів 6. Орієнтації окремих підприємств тільки на Росію 7. Небажання регіональної еліти прийняти сучасну парадигму розвитку 8. Низький рівень активності населення 9. Повільне підвищення науково - технічного потенціалу 10. Недостатня інвестиційна активність 11. Поширення тіньового сектору в економіці 12. Спад виробництв 13. Повільний розвиток малого і середнього бізнесу 14. Мала спроможність освоєння європейських фондів підтримки підприємництва.

Втілення цього завдання передбачає першочергову підтримку з боку держави розвитку наукомістких, високотехнологічних виробництв шляхом стимулювання інвестицій і реалізації інновацій, насамперед, у галузі машинобудування, електротехнічній і електронній промисловості. Реалізація стратегії "інноваційного прориву", яка базується на прискоренні науково-технологічного прогресу і приводить до створення нових поколінь техніки та технологій, забезпечує просування в постіндустріальному напрямі розвитку і належить до вирішальних завдань стратегії структурних перетворень. Актуальними є питання стосовно формування промислових кластерів, оцінки якості управління регіоном та, насамперед, вирішення корінної проблеми усіх реформ - підвищення якості конкурентного середовища у регіоні.

Головним напрямком розвитку економіки Запорізького регіону, як і економіки України, є стратегія інвестиційно-інноваційних перетворень в суспільстві і економіці, направлених на розбудову новітньої парадигми співіснування світових економік і держав та їх розвиток в 21 столітті. По-перше, це модернізація промислових об'єктів області для досягнення конкурентоспроможності товарів і послуг на світовому ринку шляхом інноваційного відтворення основних фондів, формування інвестиційного потенціалу та підвищення інвестиційної привабливості основних галузей промислового виробництва на основі застосування новітніх ресурсо- і енергозберігаючих технологій; по-друге - соціальна переорієнтація промислового комплексу, направлена на усестороннє забезпечення потреб населення області та досягнення європейських стандартів якості життя.

Основні завдання структурно-інноваційних перетворень на цьому етапі полягають у реалізації існуючих конкурентних переваг окремих виробництв та секторів, що зумовлені їх власними досягненнями у науково-технологічному прогресі і продукція яких користується стійким попитом на ринках. Втілення цього завдання передбачає першочергову підтримку з боку держави розвитку наукомістких, високотехнологічних виробництв шляхом стимулювання інвестицій і реалізації інновацій, насамперед, у галузі машинобудування, електротехнічній і електронній промисловості. Реалізація стратегії "інноваційного прориву", яка базується на прискоренні науково-технологічного прогресу і приводить до створення нових поколінь техніки та технологій, забезпечує просування в постіндустріальному напрямі розвитку і належить до вирішальних завдань стратегії структурних перетворень. Актуальними є питання стосовно формування промислових кластерів, оцінки якості управління регіоном та вирішення корінної проблеми усіх реформ - підвищення якості конкурентного середовища у регіоні.

Насамперед, найактуальнішими на теперішній час питаннями є формування державної програмами підтримки гірничо-металургійного комплексу та програми стабілізації фінансово-кредитної системи, що сприятиме стійкості стратегічних галузей в період нестабільної економічної та політичної ситуації в країні та загальносвітової кризи.

Основною проблемою надходжень інвестицій до економіки регіону є їх стихійність. Органи місцевої влади здебільшого констатують фактичний стан справ. В кінці 2006 року прийнято програму «Забезпечення міжнародного та інвестиційного іміджу Запорізької області на 2007-2010 роки», але ця програма, по-перше, передбачає тільки інформування потенційних інвесторів про сучасний стан соціально-економічного розвитку Запорізької області, а по-друге, носить декларативний характер. До позитивних надбань програми можна віднести створення та забезпечення програмно-технічної підтримки та оновлення спеціалізованого веб-сайту „Запорізька область - регіон можливостей!” (http://www.invest-zp.org.ua), який за умов його доопрацювання може стати «інформаційним вікном» Запорізького регіону.

Виходячи із статистичних даних про експорт Запорізького регіону за 2003-2010 р. за допомогою трендового рівняння (регресійній залежності) вигляду:

Y = a*T+b (3.1)

визначити розвиток ситуації в найближчі три роки.

Обчислити параметри залежності а і b методом найменших квадратів.

Оцінити відповідність побудованій залежності статистичним даним.

Обчислити прогнозні показники експортного обороту Запорізького регіону.

Таблиця 3.2

Вихідні дані для побудови регресійної залежності

	Експорт Запорізького регіону
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Млрд.дол	1,7905	2,4893	2,7613	3,2471	4,4807	5,5717	2,893	3,3856

Розрахунки приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Регресійний аналіз експорту Запорізького регіону

Т	Y	Y*T	T^2	Yp	(Y-Yp)2	(Y-Yc)2	(T-Tc)2	Kkor
2003	1,7905	3586,3715	4012009	2,375	0,3	2,4	12,3	5,4
2004	2,4893	4988,5572	4016016	2,647	0,0	0,7	6,3	2,1
2005	2,7613	5536,4065	4020025	2,919	0,0	0,3	2,3	0,8
2006	3,2471	6513,6826	4024036	3,191	0,0	0,0	0,3	0,0
2007	4,4807	8992,7649	4028049	3,463	1,0	1,3	0,3	0,6
2008	5,5717	11187,974	4032064	3,735	3,4	5,0	2,3	3,4
2009	2,893	5812,037	4036081	4,007	1,2	0,2	6,3	-1,1
2010	3,3856	6805,056	4040100	4,279	0,8	0,0	12,3	0,2
2011				4,551
2012			прогноз	4,823
2013				5,095
16052	26,6192	53422,849	32208380	26,6	6,843	9,950	42,000	11,425
n	8	Tc=	2006,5	R=	0,559
a=	0,272	Yc=	3,3274	Fроз=	2,725
b=	-542,464			Kkm=	0,559

Значення коефіцієнта кореляції обчислюється в комірки F17.

Kkm=0,559

Розрахункове значення критерію Фішера: Fроз=2,725

Табличне значення F-критерія для вірогідності Р=0,95 і числа мір свободи:

К1 = m=1

K2 = n-m-1 = 8-2 = 6 дорівнює: F(0.95;1;6)= 5.7

Оскільки Fрасч< F, то з надійністю Р=0,95 економічну модель можна вважати за неадекватну експериментальним даним. Про це також говорить низьке значення коефіцієнта кореляції Kkm=0,559

Прогнозні значення :

Y(2011)= 4,551 млрд.дол.

Y(2012)= 4,823 млрд.дол

Y(2013)= 5,095 млрд.дол

Користуючись даними таблиць 2.2 та 2.6 та вище проведеними розрахунками можна спрогнозувати імпорт на три роки. Розраховані дані наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Регресійний аналіз імпорту послуг Запорізького регіону

Т	Y	Y*T	T^2	Yp	(Y-Yp)2	(Y-Yc)2	(T-Tc)2	Kkor
2003	0,9215	1845,7645	4012009	1,5349	0,4	1,2	12,3	3,9
2004	1,2523	2509,6092	4016016	1,6740	0,2	0,6	6,3	1,9
2005	1,7274	3463,437	4020025	1,8131	0,0	0,1	2,3	0,4
2006	2,1572	4327,3432	4024036	1,9522	0,0	0,0	0,3	-0,1
2007	3,5158	7056,2106	4028049	2,0913	2,0	2,2	0,3	0,7
2008	3,8572	7745,2576	4032064	2,2303	2,6	3,4	2,3	2,8
2009	1,2746	2560,6714	4036081	2,3694	1,2	0,6	6,3	-1,9
2010	1,4677	2950,077	4040100	2,5085	1,1	0,3	12,3	-1,9
2011				2,6476
2012			прогноз	2,7867
2013				2,9257
16052	16,1737	32458,371	32208380	16,1737	7,561	8,374	42,000	5,841
n	8	Tc=	2006,5	R=	0,311
a=	0,139	Yc=	2,0217125	Fроз=	0,645
b=	-277,047			Kkm=	0,311

Значення коефіцієнта кореляції:

Kkm=0,311

Розрахункове значення критерію Фішера: Fроз=0,645

Табличне значення F-критерія для вірогідності Р=0,95 і числа мір свободи:

К1 = m=1

K2 = n-m-1 = 8-2 = 6 дорівнює: F(0.95;1;6)= 5.7

Оскільки Fрасч< F, то з надійністю Р=0,95 економічну модель можна вважати за неадекватну експериментальним даним. Про це також говорить низьке значення коефіцієнта кореляції Kkm=0,311

Прогнозні значення :

Y(2011)= 2647,6 млн.дол.

Y(2012)= 2786,7 млн.дол

Y(2013)= 2925,7 млн.дол

Проведемо дослідження тенденції зовнішньоторговельної діяльності Запорізького регіону на основі рядів динаміки, за допомогою функції «тенденція» та «рост».

Функція тенденція обчислює прогнози, засновані на лінійному зв'язку між результатом спостереження і часом, в який це спостереження було зафіксоване. припустимо, що ви складаєте лінійний графік даних, на вертикальній осі якого відзначаєте результати спостережень, а на горизонтальній фіксуєте тимчасові моменти їх отримання. якщо цей взаємозв'язок носить лінійний характер, то лінія на графіці буде або прямою, або злегка нахиленою в одну або іншу сторону, або горизонтальною. це і буде кращою підказкою про те, що взаємозв'язок є лінійним, і тому в даному випадку функція тенденція - найзручніший спосіб регресивного аналізу.

Проте, якщо лінія різко згинається в одному з напрямів, то це означає, що взаємозв'язок показників носить нелінійний характер. існує велика кількість типів даних, які змінюються в часі нелінійним способом, деякими прикладами таких даних є об'єм продажів новій продукції, приріст населення, виплати по основному кредиту і коефіцієнт питомого прибутку. у разі нелінійного взаємозв'язку функція ехсеl зростання допоможе нам отримати точнішу картину напряму розвитку зовнішньоторговельної політики, чим при використанні функції тенденція.

Демонструється, яким чином фактичні і прогнозовані дані фіксуються в стандартному лінійному графіку(табл.3.5 рис.3.1).

Таблиця 3.5

Функція «рост»

Період	Експорт	Імпорт	Зовнішньоторговельний оборот	Населення
2003	1	1790,50	921,500	2712,000
2004	2	2489,30	1252,300	3741,600
2005	3	2761,30	1727,400	4488,700
2006	4	3247,10	2157,200	5404,300
2007	5	4480,700	3515,800	7996,500	1833,0
2008	6	5571,700	3857,200	9428,900	1821,0
2009	7	2893,000	1274,600	4167,600	1812,0
2010	8	3385,600	1467,700	4853,300	1802,0
2011	9	4747,536	2511,973	7329,1827	1791,6
2012	10	4759,405	2338,876	7162,4684	1782,3
2013	11	4840,755	2105,759	6977,9825	1772,2
2014	12	4807,066	1887,254	6679,6333	1762,5

Формули: =РОСТ(E13:E16;B13:B16;B17:B20);

=РОСТ(E14:E17;B14:B17;B18:B21)

Розрахунки мають вигляд (рис.3.1.)

Рис.3.1 Формули

Рис.3.2 Функція «рост»

Також можна надати прогноз за допомогою функції «тенденція». В таблиці 3.6 наведено функцію «тенденція».

Таблиця 3.6

Функція «тенденція»

Період	Експорт	Імпорт	Зовнішньоторговельний оборот	Населення
2003	1	1790,50	921,50	2712,00	0,00
2004	2	2489,30	1252,30	3741,60	0,00
2005	3	2761,30	1727,40	4488,70	0,00
2006	4	3247,10	2157,20	5404,30	0,00
2007	5	4480,70	3515,80	7996,50	1833,00
2008	6	5571,70	3857,20	9428,90	1821,00
2009	7	2893,00	1274,60	4167,60	1812,00
2010	8	3385,60	1467,70	4853,30	1802,00
2011	9	4551,454	2647,582	7199,036	1791,500
2012	10	4614,588	2567,584	7182,171	1782,000
2013	11	4663,043	2380,792	7043,835	1771,750
2014	12	4605,161	2129,360	6734,520	1761,750

Формули: =ТЕНДЕНЦИЯ(C53:C60;B53:B60;B61:B64);

=ТЕНДЕНЦИЯ(C54:C61;B54:B61;B62:B65);

=ТЕНДЕНЦИЯ(C55:C62;B55:B62;B63:B69);

=ТЕНДЕНЦИЯ(C56:C63;B56:B63;B64:B67).

Рисунок 3.3 відображає функцію «тенденція»



Рис.3.3 Функція «тенденція»

Для аналізу можна порівняти функції «рост» та «тенденція» (табл.3.7)

Таблиця 3.7

Аналіз відхилень експорту

Роки	ТЕНДЕНЦІЯ	РОСТ	Відхилення
2003	1790,50	1790,500	0,000
2004	2489,30	2489,300	0,000
2005	2761,30	2761,300	0,000
2006	3247,10	3247,100	0,000
2007	4480,70	4480,700	0,000
2008	5571,70	5571,700	0,000
2009	2893,00	2893,000	0,000
2010	3385,60	3385,600	0,000
2011	4551,45	4747,536	196,082
2012	4614,59	4759,405	144,818
2013	4663,04	4840,755	177,712
2014	4605,16	4807,066	201,906

З таблиці 3.7 видно, що прогноз по функції «рост» більше ніж по функції «тенденція» (рис.3.4). Таким же методом можна проаналізувати відхилення по всім прогнозованим показникам, а саме: імпорт, зовнішньоторговельний оборот, населення.

3.2 Шляхи вдосконалення зовнішньоторговельної політики України

Якщо проаналізувати торговельну політику Запорізької області за певний період часу, то ми бачимо наявність щорічних коливань як в експорті, так і в імпорті товарів. Це свідчить про відсутність сталої зовнішньоторговельної політики і велику залежність нашої економіки від кон'юнктури ринку. Нам, перш за все, потрібно удосконалювати структуру зовнішньої торгівлі й мати обґрунтовану зовнішню торговельну політику.

З проведеного аналізу та прогнозування у попередньому підрозділі можна проаналізувати показники та визначити ефективність отриманих прогнозних даних.

Показник інтенсивності прогнозованого експорту (див. табл.3.5):

=2,65

=2,67

=2,73

=2,73

Динаміка інтенсивності експорту наведена на рисунку 3.4.



Рис.3.4 Динаміка інтенсивності експорту

Аналіз прогнозованих показників інтенсивності експорту, визначив, що відбувається поступове збільшення цього показника, у 2011 році прогнозується 2,65, у 2010 році = 2,73.

Показник інтенсивності прогнозованого імпорту (табл.3.5):

Динаміка інтенсивності імпорту наведена на рисунку 3.5.



Рис.3.5 Динаміка інтенсивності імпорту

З аналізу прогнозованих показників інтенсивності імпорту видно, поступове зменшення цього показника, що свідчить про можливе збільшення на ринку продукції вітчизняного виробника, тобто зменшення імпорту являється позитивним чинником для Запорізького регіону.

Отримані дані узагальнимо в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Аналіз показників інтенсивності міжнародної торгівлі

Показник	Роки	відхилення
	2011	2012	2013	2014	2012 до 2011	2013 до 2012	2014 до 2013
Показник інтенсивності експорту	2,65	2,67	2,73	2,73	0,02	0,1	0,0
Показник інтенсивності імпорту	1,40	1,31	1,19	1,07	-0,09	-0,1	-0,1
Показник інтенсивності зовнішньоторговельного обороту	4,05	3,98	3,92	3,80	-0,07	-0,1	-0,1

Аналітичним показником зазначених щойно співвідношень є коефіцієнт покриття Kп імпорту І експортом Е:

Таким чином з розрахунків видно, що протягом досліджуваного періоду зовнішньоторговельний баланс Запорізького регіону є активним, та має тенденцію до збільшення.

За допомогою функції «рост» спрогнозуємо валовий регіональний продукт.

Прогнозні дані ВРП Запорізького регіону

2009	- 4680,8	млн.дол
2010	- 4937,8	млн.дол
2011	- 5208,9	млн.дол
2012	- 5494,9	млн.дол
2013	- 5796,6	млн.дол
2014	- 6114,8	млн.дол

Таким чином, аналіз прогнозованих показників виявив, що у 2011-2014 роках залежність Запорізького регіону від зовнішньоекономічних зв'язків складе 1,39, або 139% , 1,29 або 129%, 1,2 або 120% та 1,09 або 109% відповідно по роках, що являється позитивним чинником, тобто Запорізький регіон поступово зменшить залежність від зовнішньоекономічних зв'язків.

Для розробки довгострокової зовнішньоторговельної політики Запорізької області потрібно підвищувати конкурентоспроможність наших товарів та послуг.

Практика свідчить, що українська продукція надзвичайно енергомістка через зношування основних фондів та застарілі технології. На 1 дол. ВВП Запорізька область витрачає в 5,5 рази більше енергоресурсів, ніж регіони Центральної Європи, й у 12 разів більше, ніж держави ОЕСР.

Кінцева продукція має високу собівартість, що призводить до зростання цін на нашу продукцію на світовому ринку. Ціни на окремі види продукції на 30--70 % перевищують ціни міжнародних ринків.

Недосконалість кредитного ринку України, слабкий "доступ" суб'єктів підприємницької діяльності до довгострокових кредитів спричиняють те, що для українських експортерів фінансові ресурси сьогодні обходяться в 6--10 разів дорожче, ніж для їхніх західних конкурентів.

Потрібно негайно подбати про підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг. Експортерам Запорізької області дуже непросто конкурувати на зовнішніх ринках в умовах невизначеності щодо прав власності й правил ведення бізнесу, бо в країні досі не прийняті земельний і Цивільний кодекси.

В Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначений механізм державного і регіонального регулювання цієї сфери, але практика свідчить про недосконалість цього механізму.

Потрібно правильно визначити структурні пріоритети зовнішньої торгівлі, а також змінити конфіскаційну податкову політику і жорстку грошово-кредитну політику на більш ліберальну. Існуючі напрямки цієї політики позбавляють підприємства можливості мати для розвитку модернізації та більш удосконаленого інвестування виробництва експортної продукції.

Нам потрібно подбати про подальший розвиток інфраструктури ринку. Біржі, страхові компанії, банківська сфера повинні працювати на підтримку всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Останнім часом в економіці та політиці Запорізької області відбуваються суттєві зміни. Декілька років Запорізької області має зростання обсягу ВВП, удосконалюється грошово-кредитна політика, відбуваються певні зміни і в зовнішній політиці. Але для успішного просування України на міжнародні ринки необхідне суттєве коригування зовнішньоторговельної політики за такими стратегічними напрямами:

* розвиток експортного потенціалу у держави в рамках міжнародної спеціалізації, яка б органічно поєднувалася з вигідними для Запорізької області напрямами структурних трансформацій в економіці (природно, за дотримання балансу між внутрішнім і зовнішнім попитом на українські товари й послуги);

* нарощування зусиль в найперспективніших секторах світової економіки (електроніка, енергетика, матеріали із заздалегідь заданими властивостями, біотехнології, науково-технічні, інжинірингові, консалтингові послуги, міжнародний туризм і т. ін.);

* створення конкурентоспроможних транснаціональних корпорацій, освоєння стратегії глобального маркетингу, технології реалізації великих міжнародних коопераційних проектів;

* диверсифікування географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізування критичної залежності від окремих держав (ринків), відповідно посилюючи економічну безпеку Запорізької області ;

* забезпечення збалансованості експорту й імпорту, торговельних і поточних платіжних балансів Запорізької області .

Основна частка іноземних інвестицій, які залучаються в економіку міста - прямі інвестиції.

Головна мета - поліпшення інвестиційного клімату, підвищення інвестиційної активності суб'єктів господарювання та збільшення обсягу залучених інвестицій на соціально-економічний розвиток міста за рахунок усіх джерел інвестиційних ресурсів.

Пріоритетні напрямки розвитку та основні завдання у сфері інвестування:

- залучення всіх джерел фінансування, розширення участі підприємств у інвестиційній діяльності міста;

- зменшення обсягів незавершеного будівництва;

- оновлення основних фондів підприємств з метою збільшення випуску конкурентоспроможної продукції;

- підвищення ефективності капіталовкладень у розвиток об'єктів соціальної сфери;

- вирішення екологічних проблем міста;

- спорудження найважливіших об'єктів життєзабезпечення.

Очікувані результати: підвищення інвестиційної привабливості м.Запоріжжя, активізація інвестиційних процесів, збільшення інвестиційних надходжень в економіку міста та вирішення існуючих проблем соціально-економічного розвитку.

Обґрунтування бачення та основних напрямків вирішення проблем, пріоритетів розвитку проаналізовано за допомогою СВОТ-аналіз стратегічних перспектив (табл.3.10).

Таблиця 3.10

СВОТ-аналіз стратегічних перспектив

Сильні сторони регіону	Слабкі сторони регіону
- розвинутий індустріальний сектор - активнодіюча Торгово-промислова Палата - значний ресурсно-сировинний потенціал, - наявність інтелектуального потенціалу та розвинутої мережі освітніх закладів для подальшого його розвитку	- Незадовільний технічний стан автомобільних доріг, - Проблеми з водопостачанням - Недостатній рівень газифікації населених пунктів - Відсутність єдиних прозорих регіональних інформаційних баз щодо земельних ділянок та комунальної власності
Можливості	Загрози
- активізація співпраці місцевої влади, громадськості та представників бізнесу щодо зусиль, спрямованих на розвиток регіону, - зростання внутрішніх джерел інвестування - заощаджень населення та прибутку прибуткових підприємств регіону	- високий рівень конкуренції з боку регіонів-сусідів: Дніпропетровського, Донецького, тощо,

Подобные документы

• Зовнішньоекономічна політика держави

  Особливості здійснення зовнішньоторговельної політики держави на сучасному етапі. Засади сучасної зовнішньоторговельної політики України, шляхи її удосконалення. Підвищення ефективності торговельних відносин з основними зовнішньоторговельними партнерами.
  
  курсовая работа [106,5 K], добавлен 22.11.2016
  

• Теорії зовнішньоторговельної політики та їх еволюція

  Зовнішньоторговельна політика як сукупність державних заходів, спрямованих на розвиток торговельних відносин. Моделі зовнішньоторговельної політики. Теоретична концепція протекціонізму та меркантилізму. Теорія абсолютних переваг в основі фритредерства.
  
  презентация [9,4 M], добавлен 14.11.2016
  

• Сучасний стан зовнішньоторговельної політики України

  Методи здійснення та вплив національної регуляторної політики на зовнішньоторговельну політику країни. Оцінка впливу регуляторної політики на динаміку зовнішньої торгівлі України. Проблеми захисту зовнішньоторговельної політики в умовах членства в СОТ.
  
  курсовая работа [382,6 K], добавлен 14.09.2016
  

• Зовнішньоторговельна угода

  Дослідження товарної кон'юнктури зовнішнього ринку. Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування. Розробка зовнішньоторговельного контракту.
  
  курсовая работа [770,0 K], добавлен 16.05.2009
  

• Міжнародна торгівля товарами

  Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
  
  контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010
  

• Форми, суб'єкти та функції інституцій транскордонного співробітництва в умовах інтеграційних процесів

  Огляд сучасного стану державної регіональної політики України. Нові форми транскордонного співробітництва. Основні закономірності формування та розвитку транскордонного регіону. Співробітництво в територіальному розвитку. Україна: досвід єврорегіонів.
  
  контрольная работа [20,7 K], добавлен 02.12.2016
  

• Оптимізація зовнішньоторговельної діяльності на вітчизняному фармацевтичному ринку

  Розробка та впровадження науково обґрунтованих методичних підходів до оптимізації здійснення зовнішньоторговельної діяльності на фармацевтичному ринку України. Етапи формування та сучасний стан законодавчого забезпечення зовнішньоторговельної діяльності.
  
  автореферат [109,6 K], добавлен 04.04.2009
  

• Розробка зовнішньоторговельної угоди (на прикладі продукції плодів гранатa)

  Аналіз світового виробництва та торгівлі плодів гранату. Визначення шляхів та перспектив підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку продукції плодів гранату. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту на експорт товару.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 31.01.2014
  

• Аналіз зовнішньої політики Швеції

  Загальнонаукові методи дослідження зовнішньої політики держави. Головні напрямки політики Швеції. Оцінка її місця на політичній арені світу. Аналіз зв’язків держави як впливового актора міжнародних відносин. Сценарії розвитку відносин Швеції з Україною.
  
  курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.12.2014
  

• Економічна характеристика країн Африки

  Загальний аналіз диференціації африканських країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Економічна характеристика Північної Африки як регіону в цілому та декількох країн регіону окремо. Інтеграційні процеси та позиції іноземного капіталу у Африці.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 03.06.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам