Міжнародна технічна допомога

Зважаючи на недоліки були запропоновані зміни до підходу до надання міжнародної технічної допомоги Україні. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) запропонував міжнародній донорській спільноті переглянути підходи до надання технічної допомоги Україні:

Метою допомоги є проекти, спрямовані на допомогу уряду у виконанні пріоритетних завдань. А її формою є проекти у формі Twinning для розвитку урядових інституцій та проекти, що допомагають розбудовувати інфраструктури. Зміст допомоги - проекти, що запроваджують спроможність управління змінами, розбудову інституцій та інфраструктур.

Ефективне використання міжнародної технічної допомоги можливо за допомоги з боку аналітичних центрів. Аналітичні центри спроможні провадити незалежний аналіз, проводити тренінги та реалізовувати policy campaigns. Профільні аналітичні центри володіють знаннями та досвідом, які необхідні уряду для розбудови його інституційної спроможності. Іноземні експерти - з країн-кандидатів на вступ до ЄС - передають свій досвід розбудови інституцій у процесі трансформації через аналітичні центри.

Використання технічної допомоги може стати ефективнішим, як свідчить досвід міжнародного центру перспективних досліджень, створивши необхідні інституційні спроможності в уряді та інших НДО. За таких умов:

· Всі продукти проектів виробляються українською стороною;

· Іноземні консультанти супроводжують процес через тренінги, консультування та коментарі;

· Досвід консультантів узагальнюється у вигляді manuals (процедури, стандарти, формати, підходи) та використовується у подальших проектах.

Згідно до джерел інформації країна може залишитись без технічної допомоги ЄС в 2007 році. Фінансової перспективи, відповідно до якого розмір бюджету має зменшитися до 1,03% від валового національного продукту (ВНП) ЄС (847 млрд. євро) порівняно з пропозицією, зробленою Люксембурзьким головуванням у червні - 1,06% ЄС (871 млрд. євро) [11].

Головні опоненти зменшення бюджету - інституції ЄС, зокрема Європейська Комісія і Європейський Парламент, Франція і нові члени ЄС. Згідно з їхнім контраргументом, з розширенням ЄС бюджет теж має збільшуватися, аби не створювалися розділові лінії між багатою і бідною Європою. Нові члени ЄС не хочуть втрачати майже 10% допомоги зі Структурних фондів. Наприклад, Польща втратить 6 млрд. євро для своїх найбідніших регіонів, якщо британську пропозицію буде прийнято. Другою розділовою лінією є питання відшкодування, яке 1984 року здобула Великій Британії тодішній Прем'єр-міністр Маргарет Тетчер. Розширення ЄС автоматично призводить до збільшення розміру відшкодування Великій Британії. 2004 року відшкодування зросло на 15% до 5,4 млрд. євро, а у наступній Фінансовій перспективі має зрости на 64% до 7,7 млрд. євро. Зростання відшкодування Великій Британії буде більшим, ніж зростання бюджету загалом (для 27 країн). Проти збільшення відшкодування виступає Франція, намагаючись при цьому заручитися підтримкою Німеччини. Прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер заявив, що його країна наполягатиме на відшкодуванні доти, доки інші країни не погодяться на реформу Спільної аграрної політики (САП). Велика Британія аргументує свою позицію щодо зменшення фінансування САП тим, що на сільське господарство, яке “поглинає” 40% бюджету, припадає лише 5% зайнятості. Проти зменшення фінансування САП виступає Франція, чиї фермери найбільше використовують сільськогосподарські дотації ЄС.

Дебати навколо структури бюджету (та, особливо, реформування САП) є третім гарячим питанням фінансових переговорів. Європейська Комісія запропонувала збільшити видатки на дослідження, інновації і підвищення конкурентоспроможності, модернізувати аграрну політику, закласти кошти на нейтралізацію соціально-економічних шоків, спровокованих глобалізацією, і посилити роль ЄС як глобального гравця. Велика Британія наполягає на збільшенні обсягів фінансування досліджень, інновацій і конкурентоспроможності за рахунок зменшення не лише витрат на САП, а й на Структурні фонди та Фонд вирівнювання для нових членів ЄС.

Ризики несхвалення Фінансової перспективи на 2007-2013 роки є основним чинником, що спонукає сторони до подальших переговорів. Компроміс, якщо його буде досягнуто, найімовірніше, виглядатиме так: Велика Британія погодиться на зменшення її відшкодування на 12-15%, суттєвої реформи САП здійснено не буде, загальна видаткова частина бюджету становитиме 1,03% ВНП ЄС, нові члени ЄС погодяться на скорочення на 5% допомоги зі Структурних фондів, натомість будуть звільнені від оплати британського відшкодування та зможуть гнучкіше використовувати гроші з фондів ЄС. Результат майбутніх переговорів продемонструє, чи може ЄС діяти як єдине ціле і виконувати взяті на себе політичні зобов'язання.

Що це означає для України? Європейський Союз - найбільший донор України. Допомога ЄС Україні з 1991 року сягнула 2 млрд. євро. Допомога надходить головним чином через програму TACIS (зокрема через її національну, регіональну, транскордонну і ядерну компоненти), а також через Європейську ініціативу за демократію та права людини, програми гуманітарної та макрофінансової допомоги. Технічна допомога через програму TACIS постійно зростала (2002 року вона становила 47 млн. євро, 2005 року - 88 млн. євро, а 2006 року її обсяги очікуються на рівні 100 млн. євро). Від 2007 року технічна допомога Україні надходитиме в рамках Інструменту європейського сусідства та партнерства (ENPI), який замінить TACIS. Очікуються не тільки збільшення розміру допомоги (експерти прогнозують щонайменш її подвоєння), а й принципові зміни у структурі фінансування, що вимагатиме від України і ЄС більших зусиль з управління новими інструментами.

Доки Фінансову перспективу ЄС не буде прийнято, неможливо ані визначити, які обсяги фінансування отримає Україна у 2007-2013 роках, ані планувати довгострокові програми. Затримка з прийняттям Фінансової перспективи ЄС може призвести до затримки початку виконання цих програм 2007 року.

ВИСНОВКИ