Облік експортних операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

кафедра обліку в бюджетній та соціальній сфері

ІНДЗ на тему:

«Облік експортних операцій»

Тернопіль - 2011

Експорт - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Експортом не вважається передання майна суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб'єкту господарської діяльності за кордон як натуральної частки у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності.

Облік експортних товарів здійснюється за відпускною вартістю, тобто за вартістю в розрахункових контрактних цінах. Вартість тари та упаковки для товарів входить до відпускної вартості останніх.

Поставка експортних товарів здійснюється на підставі укладених контрактів між експортером та імпортером. При укладанні контрактів з іноземними фірмами для забезпечення своєчасного завершення розрахунків резиденти повинні передбачити такі форми розрахунків, як документарний акредитив і документарне інкасо, а також санкції до іноземних партнерів, якщо ті не повною мірою виконують умови, викладені в контрактах.

У розрахунках між суб'єктами ЗЕД як засіб платежу використовується іноземна валюта.

Готівковий розрахунок дозволяється лише за наявності ліцензії НБУ і на суму, що не перевищує 10 тис.$. Усі безготівкові розрахунки здійснюються через уповноважені банки, які мають ліцензію НБУ на ведення операцій з іноземною валютою.

Вибір конкретної іноземної валюти як форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за згодою сторін та фіксується в умовах контракту [4, 97].

Для ведення валютних розрахунків суб'єкт ЗЕД відкриває поточний валютний рахунок в уповноваженому банку. В обліку застосовується рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» з відповідними субрахунками. Записи на цьому рахунку здійснюються на підставі витягу банку з доданими до нього розрахунково-грошовими документами, за якими було отримано або сплачено суми в іноземних валютах. Аналітичний облік операцій на усьому рахунку ведеться за кожним видом іноземної валюти.

Готівкова іноземна валюта, що є в касі підприємства, відображається на рахунку 302 «Каса в іноземній валюті». Поряд із звичайною касовою книгою ведуться окремі регістри аналітичного обліку за всіма видами іноземної валюти в касі. Записи на рахунку здійснюються на підставі звіту касира з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими ордерами.

Суб'єктам підприємницької діяльності для роботи на зовнішньому ринку необхідно акредитуватись у митно-вантажному відділі митниці за своєю юридичною адресою.

Для проведення акредитації на митниці потрібно подати у її відділ статистики такі документи:

- лист на ім'я начальника митного поста з проханням про реєстрацію підприємства на митниці;

- договір засновників;

- статут підприємства та його копію, завірену нотаріально;

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- свідоцтво обласного статистичного управління та його копію про надання підприємству статистичних кодів;

- зразки підписів та печаток підприємства;

- довідку обслуговуючого банку про наявність розрахункового та валютного рахунків;

- наказ по підприємству про призначення відповідальної особи для роботи з митницею;

- довідку про декларування валютних цінностей;

- облікову картку встановленого зразка;

- договір-доручення, або довіреність для брокера;

- ксерокопії паспортів з відмітками про прописку директора та осіб, уповноважених працювати з митницею;

- договір на оренду приміщення та телефону;

- папку-корону.

Акредитація здійснюється один раз. Тільки зі зміною юридичної адреси процес акредитації поновлюється.

Якщо виникає необхідність у декларуванні та митному оформленні вантажів поза зоною діяльності митниці, в якій акредитований суб'єкт ЗЕД, йому потрібно отримати відкріплення на митниці за місцем розташування.

Для отримання відкріплення необхідно подати до свого підрозділу митниці такий комплект документів:

1. Лист-узгодження (оригінал та дві копії).

2. Контракт (оригінал та дві копії).

3. Облікову картку (оригінал та дві копії).

4. Довідку про декларування валютних цінностей за кордоном (оригінал та дві копії).

Контракт має бути пронумерований, прошитий і завірений круглою печаткою суб'єкта ЗЕД. До контракту додаються всі доповнення, специфікації та рахунки-фактури.

Вивіз продукції резидентом через митний кордон здійснюється за наявності довідки уповноваженого банку про надходження коштів для гарантованої оплати продукції [3,33-35].

Документом, що дає змогу товару перетинати митний кордон України і засвідчує експорт товару, є належним чином оформлена вантажна митна декларація з відбитками штампа «Під митним контролем» і особистою номерною печаткою інспектора митниці - на виїзд у графі «Д», а також товаротранспортний документ з таким же відбитком штампа та відміткою про номер ВМД або провізної відомості.

Для оформлення ВМД потрібно подати такі документи:

- договір та його копію;

- ліцензію (за вимогою);

- рахунок-фактуру;

- копію платіжного доручення про сплату митного збору;

- документ, що підтверджує походження товару;

- товарно-транспортні накладні;

- сертифікат якості;

- довідку з Торговельно-промислової палати про рівень індикативних цін;

- дозвіл експортно-імпортної комісії при КМУ;

До митних зборів, які нараховуються за ВМД, належать:

- митне оформлення товарів;

- митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

- митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

- митне оформлення майна;

- митне оформлення майна, тимчасово вивезеного з України чи тимчасово ввезеного;

- митне оформлення майна, ввезеного в Україну;

- перебування товарів та інших предметів під митним контролем.

У момент фактичного переміщення вантажу через кордон інспектор випускної митниці на кордоні в графі «А» ВМД або на примірнику провізної відомості, а також на товаросупровідних документах на вантаж робить відбиток особистої номерної печатки з позначкою - виїзд. Дата на відбитку цієї печатки є фактичною датою перетину кордону експортним вантажем.

Згідно з міжнародними нормами, право власності переходить до покупця одночасно з ризиком випадкової загибелі або псування товару, якщо інше не передбачено договором.

Для відправлення товару покупцеві продавець доставляє його у порт чи на залізничну станцію. Вантаж до перевезення оформляють автодорожньою накладною, що супроводжує вантаж. У цій накладній вказуються дата відвантаження, найменування вантажу, який потрібно перевезти, назва та адреса перевізника, назва покупця, строк доставки вантажу, вартість перевезення.

Після надходження товару до порту чи на залізничну станцію його здають на склад. При цьому складається акт приймання, в якому відображають фактичну кількість прийнятого вантажу. У разі виявлення розходження фактичної кількості із зазначеною кількістю в автодорожній накладній складається акт експертизи якості та кількості на недостачу. Цей документ необхідний для висування претензій до перевізника.

Відповідно до контракту, де обумовлюються умови поставки товару за правилами «Інкотермс-1990», визначаються умови, за яких вважатиметься, що продавець виконав свої зобов'язання за контрактом, а товар надійшов до покупця.

При відправленні товару з порту за кордон складається коносамент. Коносамент є товарно-розпорядним документом. Особа, яка вказана в коносаменті або яка володіє коносаментом на пред'явника, має право розпоряджатися товаром. Товар, що перебуває в дорозі і засвідчений коносаментом, може передаватися іншій особі або продаватися.

Після відвантаження товару продавець виписує на нього рахунок і передає в банк усі необхідні документи.

Сума грошових коштів, вказаних у рахунку, визначається на основі договору і перераховується за курсом НБУ на дату подання рахунку.

Виручка продавця в іноземній валюті підлягає зарахуванню на його валютний рахунок в уповноваженому банку у строки сплати заборгованості, що визначені в контракті, але не пізніше як за 90 календарних днів від дати митного оформлення товару, що експортується. Якщо експортуються роботи (послуги), права інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, який засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

З урахуванням інших умов поставки товару зобов'язання продавця вважаються виконаними, якщо він надасть товари, очищені від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем у погодженому місці або пункті.

При надходженні товару до порту за кордоном проводиться перевірка товарним експортом фактичної його кількості та якості. Після цього керівництво порту видає докову розписку і товар відправляється на комерційний склад. Власник складу видає вантажовласнику товароскладську квитанцію, що підтверджує прийняття ним вантажу.

Товароскладська квитанція складається з двох окремих частин:

1. складське свідоцтво, що відображає всю інформацію щодо товару, прийнятого на склад;

2. складський гарант - заставне свідоцтво, яке може бути використане для отримання позики в банку під заставу товару на складі.

Під час експорту товару у продавця можуть бути різні накладні витрати: зберігання, перевезення товару, митні збори. Ці витрати є прямими і входять до собівартості товару з подальшим віднесенням на рахунок реалізації. До непрямих витрат належать різні комісійні збори. Вони до собівартості товарів, які реалізуються, прямо не включаються, а відносяться на рахунок «Витрати на збут». Накладні витрати здійснюються як у національній валюті України, так і в іноземній валюті.

Накладні витрати, які згідно з контрактом сплачуються в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту України за курсом НБУ на момент платежу [2, 2-8].

При продажу за іноземну валюту товарів (робіт, послуг), вивезених (експортованих) за межі митної території України, податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою, акцизний збір не стягується.

Суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню, повертаються фінансовими органами або включаються в рахунок чергових податкових платежів за висновком податкових інспекцій у п'ятиденний строк після подання податковим інспекціям підприємствами, які мають право на відшкодування зазначених податків, письмової заяви з документальним підтвердженням надходження валютних коштів на валютний рахунок та перетину товаром кордону з урахуванням зазначених вище вимог.

При цьому подаються такі документи:

а) ВМД з відбитком штампу «Під митним контролем» з позначкою «Е» - експорт, з відбитком особистої номерної печатки інспектора митниці, який оформляв вантаж, та з відбитком особистої номерної печатки з поначкою - виїзд інспектора випускної митниці на кордоні в графі «А» ВМД;

б) довідка банку про надходження валюти на валютний рахунок підприємства-експортера за товар, на який оформлені товаросупровідні документи та ВМД;

в) наявність документально підтвердженого придбання товарно-матеріальних цінностей, використаних для виробництва товарів, що експортуються (для виробників), чи товарів (для посередників) з урахуванням сум податку на додану вартість.

Відвантаження товарів іноземному покупцеві також може здійснюватись на умовах попередньої оплати. Розглянемо це на прикладі.

Трапляються випадки, коли після проведення розрахунків з експортної операції виявляється надлишок валюти. Це може статися тоді, коли було відвантажено меншу кількість товарів, ніж потрібно або ж було отримано більше валюти, ніж передбачено контрактом. Для повернення надлишку коштів іноземному покупцеві суб'єкт ЗЕД має подати в банк документи, які підтверджують відвантаження продукції на меншу суму, а на залишок коштів у банк надається платіжне доручення з призначенням платежу: «Повернення залишку коштів…» з посиланням на повідомлення банку про надходження коштів на користь суб'єкта ЗЕД згідно з відповідним контрактом, а також подаються документи, що пояснюють причини зменшення суми контракту.

У свою чергу, банк має надіслати до митниці, в зоні якої акредитований продавець, такі дані про нього:

- суму оплати товарів, отриманих від покупця;

- суму частково відвантажених товарів у рахунок отриманої оплати;

- залишок коштів, які підлягають поверненню.

Повернення іноземному покупцеві надлишку перерахованої валюти здійснюється за курсом на момент проведення перерахунку.

При експорті товарів може виникнути ситуація, коли не можна завершити розрахунки у законодавчо визначений термін (90 днів). У такому разі у трок, що не перевищує 12 днів після закінчення законодавчо встановлених термінів оплати, підприємство повинно подати комісії при обласному управлінні НБУ матеріали з висновками щодо обґрунтування перевищення термінів для отримання індивідуального дозволу на відстрочку платежу. Водночас підприємство подає комісії такі документи:

- заяву за довільною формою із обґрунтуванням необхідності продовження законодавчо визначених термінів перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону;

- нотаріально завірені копії установчих документів;

- копії контрактів із нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів;

- копії ВМД та товаросупровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України експортними товарами, а якщо експортуються роботи, послуги - підписаний іноземним партнером акт або інший документ, який засвідчує виконання робіт чи надання послуг;

- висновки відповідних міністерств і відомств, що підтверджують належність контрактів резидентів з іноземною фірмою до порядку, встановленого постановою КМУ.

Одночасно з поданням комісії облуправління НБУ пакета документів резидент повинен у письмовій формі проінформувати уповноважений банк про подання документів на розгляд комісії.

Індивідуальний дозвіл на продовження терміну розрахунків за експортними операціями надається облуправлінням НБУ на підставі протоколу засідання комісії на строк не більше як 90 календарних днів і оформляється в трьох примірниках:

перший - передається резиденту;

другий - надсилається до уповноваженого банку продавця;

третій - береться на облік в облуправлінні НБУ.

Відразу після одержання індивідуального дозволу на продовження терміну розрахунків резидент зобов'язаний самостійно повідомити про це уповноважений банк.

В окремих випадках обласні управління НБУ можуть за повторним рішенням комісії пролонгувати строки вже наданих індивідуальних дозволів.

Після закінчення законодавчо визначеного терміну надходження валютної виручки та за відсутності індивідуального дозволу комісії облуправління НБУ уповноважений банк нараховує пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої за курсом НБУ на день нарахування пені.

Якщо підприємство протягом 10 днів не сплатило пеню, то вона стягується у безспірному порядку за розпорядженням державної податкової інспекції.

Нарахування пені припиняється тоді, коли її розмір досягне розміру дебіторської заборгованості, що виникла у підприємства в результаті неотримання виручки від виконаного експортного контракту.

Якщо резидент не може одержати від іноземного партнера валютну виручку за експортним контрактом, моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, на збитки підприємства [5, 119].

експорт валютний товар

Список використаної літератури

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 №959

2. Ткаченко Н., Лагода Т. Облік експортно-імпортних операцій // Бухгалтерський облік і аудит.- 1995.-№9.-с.2-8

3. Михайлович А. Експортер та імпортер на мають права бути початківцями, але кожна справа має своє джерело // Галицькі контракти.-2006.-№8.- с.33-35

4. Щеулова О. Оформлення експортно-імпортних вантажів не за місцем акредитації // Галицькі контракти.- 2006.

5. Юров С. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності. К.: 2007

Размещено на Allbest.ru