Загальна характеристика та економіка Франції

З метою посилення українсько-французького співробітництва українська сторона могла б дати позитивну оцінку французьким ініціативам «Східного партнерства», а також продемонструвати власну зацікавленість в отриманні офіційним Києвом більших можливостей, зокрема шляхом своєрідної диференціації країн - учасниць політики сусідства за принципом імовірності отримання перспективи членства.

У рамках східного виміру європейської політики співробітництва найбільшої актуальності набуватиме питання взаємодії у сфері диверсифікації джерел енергопостачання. У цьому контексті важливо наголосити на можливих перспективах активнішої участі (зокрема, фінансової) Євросоюзу в проектах з модернізації та підвищення потужності української газотранспортної системи. Актуальним могло б стати акцентування уваги на доцільності створення секретаріату (бюро, офісу) «Східного партнерства», що сприятиме ефективнішій реалізації цієї майбутньої політики ЄС.

У переговорному процесі щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС доцільним було б засвідчити наміри України й надалі наполягати на чіткому визначенні в цій угоді європейської перспективи членства в організації, а також наголосити на важливості включення до тексту угоди принципово нових елементів, які, з одного боку, істотно відрізняли б майбутній договір від інших угод про асоціацію, підписаних ЄС із північноафриканськими країнами, а з другого - обґрунтовували б необхідність надання Україні перспективи членства в організації.

В урядових колах Франції розглядають нещодавній (початок 2009 року) візит Прем'єр-міністра України до цієї держави переважно як протокольний захід з огляду на відсутність за його підсумками будь-яких домовленостей та угод.

Деякі французькі урядовці зазначають, що в разі браку фінансових ресурсів ЄС Париж готовий кредитувати Україну в односторонньому порядку шляхом капіталовкладень у перспективні проекти в нашій державі за участю провідних французьких компаній. При цьому Франція продемонструвала зацікавленість у співробітництві з Україною в конкретних галузях економіки: розбудові транспортної інфраструктури, співпраці в енергетичній сфері, участі в приватизаційних проектах тощо. Разом з тим, незважаючи на зацікавленість у розвитку двосторонніх економічних відносин, Франція, з огляду на внутрішньополітичну невизначеність в Україні, утримуватиметься від реалізації перспективних проектів у нашій країні до стабілізації соціально-економічної та політичної ситуації.

Іще під час офіційного візиту Президента України до Франції 22 червня 2005 року глави обох держав вирішили активізувати розвиток двосторонніх відносин, домовилися, що основні напрями цієї співпраці міститимуться в «Дорожній карті», що реалізовуватиметься під контролем міністрів закордонних справ обох країн. Передбачалося, що це сприятиме підтримці Францією реформ в Україні, спрямованих на засвоєння європейських стандартів у всіх сферах у рамках виконання Плану дій Україна - ЄС, підписаного 2005 року.

Було задекларовано, що двосторонній політичний діалог інтенсифікують на всіх рівнях, зокрема шляхом обміну візитами міністрів закордонних справ, контактів у рамках важливих міжнародних форумів (ООН, РЄ, НАТО, ОБСЄ тощо), консультацій на рівні керівництва міністерств закордонних справ, а також керівників департаментів зі стратегічних питань і питань безпеки, європейського співробітництва, консульських питань, історико-архівних підрозділів, аналізу й планування.

Ішлося й про активізацію міжпарламентських обмінів та співробітництва на рівні регіонів і міст, зокрема на основі вже наявних зв'язків між Києвом і Тулузою, Львовом і Ліоном, Одесою та Марселем, Харковом і Ліллем, Донецьком і Метцом, Чернівцями й Діжоном [4]. Окрім того, в документі декларувалася цілковита підтримка Францією виконання Плану дій Україна - ЄС. Зазначалося, зокрема, що офіційний Париж сприятиме реформам, спрямованим на зближення України з ЄС у таких напрямах: вступ України до СОТ, визнання України країною з ринковою економікою, швидке укладення угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС, поглиблення торговельно-економічних відносин з метою поетапного створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС після вступу нашої держави до СОТ. Пріоритетними для двосторонньої взаємодії було визначено енергетику, транспорт і транспортні інфраструктури.

Згідно з «Дорожньою картою» розвиток культурного співробітництва в рамках багаторічної програми передбачав такі головні заходи: проведення в Парижі українських культурних заходів, зокрема виставки, присвяченої трипільській культурі, а також щорічних фестивалів «Французька весна в Україні». Задекларовано, що співробітництво між вищими навчальними закладами обох країн відбуватиметься з метою взаємного визнання дипломів між Україною й Францією та приєднання нашої держави до Сорбоннсько-Болонського процесу. Метою освітянського діалогу також є, зокрема, збільшення кількості українських студентів, що навчаються у Франції, шляхом запровадження спільних дипломів магістра за європейськими стандартами (зокрема, в галузі європейського права), а також набуття Україною статусу спостерігача при Міжнародній організації франкофонії і розширення викладання французької мови в Україні.

Перспективи молодіжного співробітництва було визначено на рівні програм молодіжних і спортивних обмінів з можливістю укладення окремої угоди.

Пріоритетними напрямами торговельно-економічного співробітництва є ядерна енергетика, транспортування газу, модернізація українських залізниць і створення швидкісного залізничного руху, будівництво автошляхів, а також переоснащення вітчизняного авіапарку. Французька сторона позитивно оцінює перспективи економічної співпраці з Україною з урахуванням її вступу до СОТ, а також можливого створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), що розширить для нашої країни можливості виходу на внутрішній ринок ЄС.

Аналіз зовнішньоторговельних відносин між Україною та Францією свідчить про тенденцію зростання товарообігу. Зокрема, загальні обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами у 2008 році становили $2196 млн., що на 30% більше порівняно з 2007 роком. Український експорт до Франції у 2008 році становив $513,5 млн. (збільшився на 5,7%), імпорт до України з ФР зріс на 26,5% і сягнув $1682,5 млн. Торговельне сальдо для нашої країни було негативним і становило $1169 млн.

На 1 листопада 2008 року загальна сума капіталовкладень французьких підприємств в українську економіку становила $1,266 млрд. На сьогодні 230 вітчизняних підприємств працюють за участю французького капіталу. Протягом минулого року інвестиції ФР надходили у сферу фінансової діяльності ($845,9 млн.), промисловість ($103,1 млн.), операції з нерухомим майном, орендою та наданням послуг підприємцям ($18,3 млн.), сільське господарство ($22,4 млн.).

Одним із основних результатів розвитку міждержавного економічного діалогу між Україною та Францією є підписання у другій половині 2007 року контракту з французько-українським СП «Новарка» на проектування, будівництво та введення в експлуатацію нового безпечного укриття на Чорнобильській АЕС.

Водночас протягом останніх років у рамках виконання рішень четвертого засідання Міждержавної комісії з питань економічного співробітництва організовано та проведено двосторонні зустрічі українських і французьких експертів, мета яких - підвищення ефективності співпраці в агропромисловому комплексі, енергетиці, літакобудуванні, будівництві магістральних доріг, промисловості й інституційній співпраці. За результатами досягнутих домовленостей створено спільні координаційні комітети та робочі групи в галузях енергетики (Мінпаливенерго України й компанія «АREVA»), транспорту («Укравтодор» та компанія «Буїг Траво Пюблік»), промисловості (Мінпромполітики й компанія «ЕАДС») та газовій сфері (НАК «Нафтогаз України» та компанія «Газ де Франс»).

Тож можна спрогнозувати посилення найближчими роками торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами, насамперед у сфері малого й середнього бізнесу з огляду на можливе створення між Україною та Євросоюзом зони вільної торгівлі, а також проведення в нашій країні Євро-2012.

11. Перспективи зовнішньоекономічного розвитку України і Франції

Серед факторів, які гальмують розвиток взаємного співробітництва, французька сторона вирізняє підвищений ризик для своїх бізнесменів при виході на український ринок. При аналізі динаміки розвитку франко-українських відносин не можна не брати до уваги специфічну психологію французьких підприємців, які, на відміну від підприємців інших країн, більше схильні до очікування, детального аналізу кон'юнктури. Для них нерідко характерним є перебільшене ускладнення ситуації або надмірна концентрація на деталях, а не на головному.

Не на користь розвитку франко-українських відносин свідчить дисбаланс двосторонньої торгівлі. В результаті у 1996р., відповідно до французької статистики, із сукупної кількості французького експорту в країни СНД на долю України припадало 8,2%. Імпорт Франції з України відповідно складав 4,2% усього обсягу поставок із СНД. Обсяг товарообігу між Францією й Україною в 1995 р. складав 219 млн дол. США. У наступні роки намітилася слабка тенденція до його зростання. Найбільш позитивним моментом у франко-українських відносинах у 1997 р. було рішення уряду Франції про виділення Україні кредитної лінії в 300 млн франків. Одночасно було намічено виконання ряду великомасштабних інвестиційних проектів, розмір яких у кілька разів перевищує суму названої вище кредитної лінії (До найвизначніших подій можна віднести розпочату в 1998 р. модернізацію прокатного виробництва на заводі Ілліча в Маріуполі, яка виконувалася за рахунок французького кредиту в сумі 180 млн франків).

Очевидно, що взаємні економічні відносини не досить глибокі. Незважаючи на гарні політичні стосунки між обома країнами, рівень торгових відносин залишається далеко не на належному рівні. Однією з найважливіших причин цього є слабке знання французькими підприємцями і фірмами ринку України. На місткому українському ринку їх ще поки не видно. Відсутність же в Україні фанцузьких масс-медіа, а також інформація, яка поступає у Францію про країну тільки з російських і західноєвропейських джерел, створює не завжди об'єктивне й далеко не краще уявлення про Україну.

Серед серйозних труднощів, що постають на шляху розвитку торгового обміну між двома країнами, є і проблема фінансування. Для розвитку франко-українських торгових відносин було б корисно запровадити механізм достатнього фінансування імпорту, субсидування і забезпечення гарантіями українського експорту. Французькі підприємці, які звикли до жорсткого регулювання зовнішньоекономічної діяльності, поки не в змозі зрозуміти "правила гри" на українському ринку, оскільки не знають, як фізично бути присутніми на ринках України, як організувати складування, перевезення, страхування товарів, їхню консигнацію, сертифікацію тощо. Вони справедливо відзначають, що нормативи і правила України дотепер не адаптовані до міжнародних.

Обсяги торгово-економічних зв'язків та інвестиційної діяльності постійно зростають. Великі французькі компанії, які займали вичікувальну позицію, на кінець 1990-х років змінюють тактику і приступають до активного освоєння українського ринку. Слід зазначити, що сьогодні найбільшого успіху в розвитку товарообміну домоглися середні і дрібні французькі компанії, спектр діяльності яких в Україні вже досить широкий і охоплює агропромислову й аерокосмічну галузі, парфумерію, косметику, фармацевтику, поставку електропобутової техніки, пакування продукції.(Головним чином всі інвестиції йдуть з введенням нових технологій).

Перспективи розвитку франко-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

Мова йде не про копіювання досвіду Франції, що практично неможливо, оскільки надто вже різними дорогами йдуть наші дві держави. Проте, безсумнівно, Україні буде корисно використовувати французький досвід організації центральної державної і регіональної служб.

Проблемні питання українсько-французького торговельно-економічного співробітництва та пропозиції щодо подальшого його розвитку

З 1999 року йде постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання нею підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.

З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.

На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.

Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забепеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва загальним обсягом 20 млн.фр.фр.

Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки (Так, наприклад, фірма "Алкатель СІТ" не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП "Київоблтелеком" на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ "Київелектрозв'язок" на суму 70,8 млн.фр.фр.).

Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма "Альстом - Де Дітріш" спільно з "Крюківським вагонобудівним заводом" (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінсувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.

Фірма "Лафарж" придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство.

Також є досить дієва та перспективна(що має величезний ринок збуту) компанія - OTIS.

Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами, "Альстом", "Електрісіте де Франс" по наступних напрямках:

- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;

- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;

розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетці;

- участь у розробці та впровадженні технологій використання в

енергетичній галузі низькоякісного вугілля;

- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;

- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;

- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.

У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами " Лаборатуар Ложе" та " Сапекс". Це стосується наступних питань:

- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;

- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;

- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.

Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.ін вест.), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.

Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.

Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.

Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;

1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).

Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік. Слід зазначити, що невизначеність української сторони з заповненням річного ліміту в 1998 році ускладнює переговори з французькою стороною щодо збільшення французьких кредитів у 1999 та наступних роках, крім того, в умовах фінансово-економічних труднощів в Україні, французькі банки такі як: BANQUE NATIONALE DE PARIS та CREDIT LYONNAIS-UKRAINE можуть допомогти кредитній сфері України, але за умов, що буде покращено і стабілізовано законодавство та спрощено податкову систему.

Список використаної літератури

1. Соколенко С.І. "Глобалізація і економіка України" - К.: Логос, 1999.

2. «Дорожня карта» українсько-французьких відносин. Набула чинності 11.11.2005 р. // Законы Украины.

3. Андрійчук В.Г., Вериженко І.О. Двосторонні відносини з країнами-членами Євросоюзу як каталізатор євроінтеграції // Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти: Збірник матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, 30 травня 2006 року. - К.: УАЗТ, 2006. - С. 242-245.

4. Вериженко І. О. Вплив глобалізаційних процесів на економіку Франції та уроки для України // Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України: Збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 30 травня 2002 року. - К.: УАЗТ, 2002. - С. 359.

5. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Францією у 2008 р. // Матеріали ТЕМ України у Франції. - К., 2008. - С. 28.

6. Вутянов В. Нові тенденції організації міжнародного бізнесу французькими ТНК / /Світова економіка і міжнародні відносини, 2000, № 9, с. 110-111

7. Лисенков Ю.М., Коротка Т.А. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн.

Размещено на Allbest.ru