Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Особливе місце серед міжнародних організацій посідають так звані глобальні, членами яких є переважна більшість країн світу. Формат цих організацій передбачає наявність в їхніх рядах країн-членів з різними інтересами, зовнішньоекономічними пріоритетами, економічним потенціалом і рівнем дипломатичного представництва, що створює передумови для здобуття різного рівня результативності від участі в них, а отже, й від реалізації національних політик, у першу чергу економічних.

Найбільш гостро питання ефективності участі в організаціях глобального характеру, якою є і СОТ, постає перед невеликими країнами і країнами, що розвиваються. Так, країни, що розвиваються, становлять майже 75 % загальної кількості учасників Світової організації торгівлі, причому їхня кількість постійно зростає, а отже, підвищується рівень їхнього потенційного впливу на міжнародну торгову політику.

І хоча прийняття рішень у СОТ побудовано за принципом «одна країна -- один голос» із застосуванням механізму консенсусу, країни-учасниці з незначним переговірним потенціалом не завжди спроможні адекватно використовувати свої можливості і досягати визначених цілей. Це зумовлено існуванням перманентних суперечностей, що поглиблюються між членами цієї організації, адже кодекси та конвенції не завжди прийнятні всім без винятку країнам -- як розвиненим, так і тим, які тільки-но стали на шлях ринкових перетворень або долають глибоку соціально-економічну кризу. Тому у відносинах між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, об'єктивно виникають проблеми і протиріччя стосовно багатосторонніх торговельних переговорів, а також у реалізації відповідних домовленостей.

Логічним розв'язанням таких проблем з боку так званих «малих» країн, до яких відноситься і Мальта і країн, що розвиваються, стало формування коаліцій та неформальних угруповань у рамках існуючих міждержавних організацій (на сьогодні коаліційні об'єднання успішно функціонують і в рамках СОТ.

Оскільки країни, що розвиваються, становлять переважну більшість країн -- учасниць СОТ, то створені ними угруповання починають перетворюватись на впливову силу у межах даного міжнародного об'єднання, а саме, існування різноспрямованих коаліцій і груп неоднозначно впливає на ефективність функціонування всієї глобальної торгової системи. Створення таких коаліційних об'єднань допомагає країнам гідно представляти і захищати власні інтереси на світових форумах у випадках, коли досягнення їх прагнень неможливо провадити поодинці.

1. Суб'єкти формування торгової політики країни

Вищим органом державної влади, який формує торговельну політику в Республіці Мальта є Парламент. В межах власних повноважень Парламент ухвалює закони, а також приймає програми економічного розвитку, програми розвитку інтеграції, а також визначає основні засади зовнішньоторговельної політики.

Серед виконавчих органів влади за практичну реалізацію торговельної політики відповідає Міністерство економіки, інвестицій та малого бізнесу Мальти. Серед основних завдань в сфері торгівлі, які стоять перед цим Міністерством слід виділити:

- формування та забезпечення реалізації державної політики економічного розвитку;

- формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішньої торгівлі;

- формування та реалізація державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- реалізація державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної допомоги;

- регулювання державного експортного контролю;

- удосконалення в межах своїх повноважень інструментів та процедур регулювання торговельних відносин.

Харакетризуючи торговельну політику Мальти слід звернути увагу на декілька сильних сторін [5]:

- сприятливе географічне розташування;

- продуктивна робоча сила, яка за рахунок високоякісної системи світи підлаштовується під конкретні потреби інвесторів;

- сприятливий податковий клімат.

Мальта виробляє лише близько 20% стратегічних ресурсів власних потреб, має обмеження у постачанні прісної вод, та всього декілька місцевих джерел енергопостачання. Економіка країни залежна від зовнішньої торгівлі, вона спрямована на виробництво (особливо електроніку і фармацевтичну продукцію) і туризм. Економічне оновлення Європейської економіки збільшило експорт та підняло галузь туризму на Мальті.

Туристичні прибутки та виручка від валютообмінних операційстійко зростали починаючи з 1987 року. Завдяки наявності сприятливого міжнародного економічного стану, придатності місцевих природних ресурсів й індустріальних полісів, які підтримують іноземні експортоорієнтовані інвестиції, економіка Мальти змогла перейти до періоду швидкого зростання. Протягом 1990-х економічне зростання Maльти загалом продовжило цей темп. Експорт товарів і послуг сприяв цьому швидкому розвитку. Захищена безперервним швидким зростанням, економіка Мальти підтримувала відносно низький відсоток безробіття.

В 2000-х рр. мальтійський уряд провів політику розширення економічної свободи і приватизації, прийнявши деякі заходи, щоб перейти від урядових втручань до механізму саморегулювання ринку. Поки зміни істотними, економіка залишалася стабільно регульованою [5].

Мальта має сильну виробничу основу, оскільки продукція, що виробляється в країні, така як електроніка і фармацевтичні товари, користується високим попитом. Виробничий сектор представлено більш ніж 250 експортоорієнтованими підприємствами. Туристична галузь виробляє 35% ВВП країни. Виробництво фільмів на Мальті - також швидкозростаюча галузь (приблизно 35 мільйонів євро з 1997 по 2013 р.).

За період 2001-2011 років приріст скупого валового внутрішнього продукту склав 0.4% (рис 1), але Мальта стала поступово втрачати темпи зростання в туризмі і іншій промисловості.

Рис. 1. Динаміка зовнішньоторговельних операцій Мальти за 2010-2013 рр., млрд.. дол. [10].

Провідні експортні товари: машини і механічні побутові прилади; мінеральні палива, нафтопродукти; фармацевтична продукція; друковані книги і газети; літаки та запчастини; іграшки, ігри, і спортивне устаткування. Структура експорту виглядає наступним чином (рис. 2).

Рис. 2. Структура експорту Мальти в 2013 році [10].

Серед головних товарів, що імпортуються слід відмітити: мінеральні палива, синтетичні нафтові продукти; електричні машина устаткування; станки; машина і механічні побутові прилади; пластмаси і інші напівготові товари; транспортні засоби.

Рис. 3. Структура імопрту Мальти в 2013 році [10].

Таким чином, слід відмітити, що в спрямуванні зовнішньоторговельних потоків чітко простежується євро інтеграційний вектор Мальти, оскільки понад 70% продукції імпортується та експортується в країни ЄС. На другому місці - країни Африканського узбережжя. Але слід зауважити, що послуги, які імпортуються з Мальти не завжди спрямовані на кінцевого споживача, а сам кінцевий споживач знаходиться переважно в Америці.

Мова йде про послуги логістики та фінансові послуги, які надаються через європейських посередників. А відтак Мальта значно втрачає фінансові потоки, що в стимулює Уряд країни до розробки нових засобів регулювання торговельної діяльності, зокрема в сфері оподаткування, ліцензування тощо. Крім того, необхідно зауважити, що не дивлячись на відсутність природних ресурсів та корисних копалин, але в силу потужного потенціалу робочої сили Мальта є експортером значної кількості високоякісної інноваційної продукції електронної та електромеханічної галузей.

2. Торгова політика країни в розрізі торгових інструментів

Право на здійснення торгової діяльності

Всі компанії, зареєстровані на Мальті з 1-го січня 2007 року, можуть вести торгівельну діяльність, у тому числі міжнародну торгівельну діяльність. Будь-які відмінності, які існували між торгівельною і будь-якими іншими кампаніями, були ліквідовані з 2007 року.

На Мальті можлива реєстрація акціонерного товариства закритого і відкритого типу. Заявка на реєстрацію подається мінімум двома учасниками, акціонери можуть бути як фізичними так і юридичними особами. Мінімальний акціонерний капітал компанії відкритого типу складає 46600 євро і одна 1200 євро для компаній закритого типу. На момент реєстрації не менш ніж 25% капіталу відкритого акціонерного товариства і 20% закритого акціонерного товариства мають бути сплачені. Кожна компанія, зареєстрована на Мальті, повинна мати директорів і секретаря, двох директорів для відкритого акціонерного товариства і одного для закритого. Директорами можуть бути або фізичні особи, або корпоративні організації. Згідно і закону про компанії Мальти кожна компанія повинна мати зареєстровану адресу офісу на Мальті і проводити щороку загальні збори акціонерів. Існують обмеження на реєстрацію назв вказуючих на взаємозв'язок з банківською діяльністю, страхуванням, перестраховкою й іншими видами діяльності, що вимагають отримання відповідної ліцензії.

Для початку реєстрації необхідно внести акціонерний капітал на банківський рахунок. Доказ у вигляді бланка про внесок депозиту, що показує, що повністю сплачений акціонерний капітал компанії внесений до банку, повинен бути наданий в Регістр [4].

З 2007 року в податковому законодавстві Мальти сталися значні зміни, направлені на залучення міжнародних інвестицій і розвиток сфери фінансових послуг. Податкова реформа привела законодавство у відповідність з угодою, досягнутою з ЄС, а також в рамках СОТ по відношенню до оподаткування торгівельного прибутку.

Компанії-резиденти на Мальті оподатковуються податком на прибуток за ставкою 35% з доходу, що підлягає оподаткуванню, але акціонери мають право на повернення у розмірі 6/7 від податку вилученого з розподілених дивідендів. До філії компанії-нерезидента, що веде будь-яку діяльність на Мальті, відноситимуться також як і до компанії-резидента. Компанія вважається резидентом, якщо її управління і контроль знаходяться на Мальті.

З 2007 року система повернення податків продовжена, і зараз застосується до всіх акціонерів, незалежно від їх резідентства або постійного місця проживання; податкове законодавство Мальти приведене у відповідність до законодавства ЄС. Нова система зберігає низьку ефективну податкову ставку. Торгівельна компанія тепер може торгувати на Мальті, за умови, що така загальна торгівля не перевищить 10% від загального обороту/доходу компанії. Отже 90% загального обороту/доходу компанії повинно походити із зарубіжних джерел. Після повернення податку, описаного вище, акціонери мальтійської компанії залишаються з глобально ефективною ставкою податку на прибуток в 5% [10].

Повернення податків також можливе для акціонерів, що одержують дивіденди від їх іноземних компаній, які мають зареєстрований на Мальті офіс, якщо прибуток отриманий з джерел на Мальті.

Для боротьби із зловживаннями застосовуються особливі постанови відносно тих дивідендів, які були отримані мальтійською компанією і пішли від холдингу, що бере участь в діяльності. Іноземна компанія повинна відповідати одній з наступних умов [3; 8]:

- зарубіжне підприємство має бути зареєстроване або бути резидентом в межах ЄС;

- зарубіжне підприємство оподатковується із ставкою принаймні в 15%;

- менш ніж 50% від доходу зарубіжного підприємства повинно відбуватися з пасивного доходу або авторських гонорарів.

- Ставка ПДВ на Мальті складає 18%, із зниженою ставкою в 5% на деякі товари. Переваги податкової реформи можуть бути сформульовані таким чином: Мальта дістала від ЄС офіційне схвалення системи умовного нарахування податків;

- мальтійські компанії можуть діяти як торгівельні або холдингові компанії без жодних негативних податкових наслідків;

- філія зарубіжної компанії матиме такі ж можливості податкового планування як і компанія-резидент;

- в Мальти нова система звільнення від участі, хоча Мальта продовжує надавати 100% податкових повернень в разі холдингів, що беруть участь у діяльності;

- Мальта продовжує не оподатковувати перераховувані за кордон дивіденди, відсотки і авторські гонорари;

- на Мальті немає трансфертного ціноутворення і правил CFC;

- на Мальті немає вузьких розпоряджень по капіталізації або співвідношенню позикових і власних засобів;

- на Мальті немає податку на капітал і податків на майно;

- немає податку з обороту при передачі акцій в компаніях, власниками яких є нерезиденти;

- нерезиденти звільнені від будь-яких податків на збільшення ринкової вартості капіталу при певних переказах акцій;

- мальтійські компанії можуть отримати вигоду з Директиви ЄС про материнські і дочірні компанії і Директиви з Відсотків і Авторських гонорарів, не говорячи вже про широку мережу договорів з питань оподаткування;

- немає постанов по контролю за операціями з іноземною валютою, і економічну діяльність можна вести вільно в будь-якій валюті.

Митні тарифи (звичайні митні тарифи, інші мита та обов`язкові платежі, збори; середній митний тариф в динаміці за три роки; митні тарифи на основні групи товарів за три попередні роки)

Торгівельна політика Мальти аналогічна політиці інших членів ЄС. Звичайний середньозважений рівень тарифів був 1.3% в 2008 році. Проте, ЄС має високі або навіть заборонні ставки тарифів на ряд видів промислової і сільськогосподарської продукції. Заходи не тарифного регулювання в ЄС і на Мальті включають сільськогосподарські і виробничі субсидії, квоти, імпортні обмеження і заборону на ряд продуктів і послуг тощо.

Для проведення експортно-імпортних операцій на Мальті необхідне оформлення деяких документів (табл. 1).

торговельний політика імпортний

Таблиця 1. Необхідні документи для здійснення експортно-імпортних операцій на Мальті

Для експорту	Для імпорту
контракт з компанією зареєстрованою на Мальті
вантажна митна декларація
інвойс
	дорожньо-транспортні документи або дорожня карта
сертифікат про походження товару
фітосанітарний або ветеринарний сертифікат
сертифікат якості на продукти живлення, що експортуються з країн, які не входять до Європейського союзу	сертифікат відповідності товару
у випадках, пер. прав. позитивний висновок Мініст. економіки, інвестицій та малого бізнесу	гігієнічний сертифікат
	реєстраційне посвідчення при імпорті препаратів і агрохімічних речовин

Кількісні обмеження на імпорт. Імпортні ліцензії. Регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією. Санітарні та фітосанітарні заходи.

Імпортні тарифи та обмеження на імпорт доцільно навести у вигляді таблиці, оскільки їх досить мало і частіше за все вони є уніфікованими (табл. 2).

Таблиця 1. Тарифи і безмитний імпорт

Тарифне обов'язкове охоплення продукції (%)	100
Тарифи для країн найбільшого сприяння	Остаточні	В 2012 році
Проста середня величина мит за імпорт:
усі товари	5,2	,
сільськогосподарська продукція у відповідності із Угодою про сільське господарство	13,7	13,2
не сільськогосподарська продукція	3,9	4,2
Non ad-valorem (не адвалерні) обов'язки (у % від загальних тарифних ліній)	4,8	5,0
Безмитний імпорт з країн найбільшого сприяння (у % до 2011 року):
сільськогосподарська продукція у відповідності із Угодою про сільське господарство		46,5
не сільськогосподарська продукція		59,8

Розкриваючи значення деяких показників слід зауважити, що для країн найбільшого сприяння проста середня величина мит за імпорт вираховується та встановлюється на рівні простої середньої величини адвалерних мит. При цьому що стосується сільськогосподарських товарів за Угодою про сільське господарство, то беруться до уваги лише ті товари перелік яких узгоджений із країною імпортером.

Окрім встановлення імпортних тарифів на Мальті досить широко застосовуються імпортні обмеження. Зокрема забороняється імпорт такої сільгосппродукції:

- м'ясної і молочної продукції, виробленої не в країнах ЄС, за винятком продукції в обмежених кількостях з Андорри, Хорватії, Фарерських островів, Гренландії, Ісландії і невеликої кількості продуктів з інших країн;

- товарів, що охороняються у відповідності із нормами СІТЕС (Вашингтонська конвенція) та похідні від них продукти, наприклад, дерево з амазонських лісів;

- сухе молоко для немовлят, дитяче харчування рослинного походження і спеціальні медичні продукти харчування (включаючи їду для тварин).

Антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи (кількість заходів ініційованих країною та проти країни за останні три роки). Обмеження експорту. Ліцензування експорту.

Антидемпінгові заходи мають на меті компенсувати торговий дисбаланс, що може бути викликаний діями компаній третіх країн на ринку ЄС. До Уругвайського раунду на території ЄС антидемпінгові та антисубсидійні заходи не розрізнювалися і регулювалися Регламентом ЄС № 2423/88 про заходи захисту від демпінгового та субсидованого товару з країн, що не є членами Європейського Економічного Співтовариства. На Уругвайському раунді в рамках створеної Світової організації торгівлі було прийнято Угоду про застосування Статті VI Генеральної Угоди з тарифів та торгівлі від 15.04.19943.

Стаття VI Генеральної Угоди з тарифів та торгівлі надає право договірним сторонам застосовувати антидемпінгові заходи, тобто імпорт за ціною нижчою за нормальну ціну, якщо такий імпорт завдає шкоди національній промисловості на території імпортуючої договірної сторони. Угода про антидемпінг конкретизує та розширює цю статтю. Вона дозволяє країнам працювати в спосіб, який порушує принципи ГАТТ шляхом застосування антидемпінгових заходів, які. зазвичай, означають встановлення антидемпінгового мита на певний продукт з певної експортуючої країни для того, щоб привести його ціну у відповідність з нормальною ціною та виключити нанесення шкоди національній промисловості у країні імпорту [6; 1].

Аналізуючи сукупність обмежувальних та захисних заходів, які застосовує Мальта до своїх торговельних партнерів, то можна визначити її місце серед інших членів СОТ щодо застосування таких заходів (табл. 3).

торговельний політика імпортний

Таблиця 3. Ранжування країн за розміром негативного впливу на торгівельних партнерів [8]

Місце в рейтингу	За кількістю запроваджених дискримінаційних заходів	За кількістю тарифних ліній (категорій продуктів), що підпадають під дію дискримінаційних заходів	За кількістю секторів, що підпадають під дію дискримінаційних заходів	За кількістю торгівельних партнерів, що підпадають під дію дискримінаційних заходів
1	ЄС (227)	В'єтнам (927)	Алжир (62)	ЄС (180)
2	Російська Федерація (105)	Венесуела (785)	ЄС (58)	Аргентина (175)
3	Аргентина (88)	Казахстан (729)	Нігерія (45)	Китай (172)
4.	Великобританія (53)	Нігерія (599)	Казахстан (43)	Німеччина (161)
5	Німеччина (52)	ЄС (549)	Німеччина (42)	Великобританія (154)
…
116	Мальта (6)	Мальта (34-товари; 11 -послуги)	Мальта (3)	Мальта (19)

Мальта посідає загалом 116 місце, але якщо говорити про дискримінаційні заходи по відношенню до Мальти, то ситуація дещо інша (табл. 4).

Таблиця 4. Дискримінаційні заходи, що застосовуються по відношенню до Мальти

Дискримінаційний захід	Кількість
Повідомлення в СОТ стосовно обмежень через порушення Мальтою норм СОТ	6
Заходи, що застосовуються до товарів та послуг у відповідності до регіональних торговельних угод та економічних інтеграційних угод відповідно	34 та 11
Антидемпінгові заходи	123
Компенсаційні мита	6

Цікаво, що не дивлячись на досить велику кількість антидемпінгових заходів Мальта не вживає достатніх зусиль для їх подолання, про що свідчить статистика участі країни у вирішенні суперечок (табл. 5).

Таблиця 5. Кількість суперечок у вирішенні яких брала участь Мальта [8]

Кількість суперечок	Мальта в якості позивача	Мальта в якості відповідач
Запрошень для консультації	89	74
Перша інстанція / Апеляційне провадження	38	30
Група згоди (Стаття 21.5 DSU)	4	4
Арбітражні винагороди (Стаття 22.6 DSU)	4	3

Таким чином, Мальта не достатньо активно та ефективно захищає свої торговельні позиції, але разом з тим провадить достатньо диверсифіковану зовнішню політику, що дає змогу постійно скорочувати розриви сальдо зовнішньої торгівлі, навіть не дивлячись на недостатній промисловий потенціал країни.

Що стосується експортних субсидій, технічних бар`єрів в торгівлі, то слід зауважити, що до таких інструментів регулювання зовнішньої торгівлі уряд Мальти не вдавався з 2011 року.

3. Участь країни у формуванні міжнародної або регіональної торгової політики

В силу своїх фізичних розмірів а торговельного потенціалу Мальта відіграє незначну роль в процесах формування міжнародної чи регіональної торгової політики. Не дивлячись на те, що Мальта є членом понад 50 міжнародних та Європейських організацій, вона не посідає в них ключових місць. Мальта є членом таких організацій, як: ООН, ВООЗ, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Рада Європи, СОТ, ІКАО, ЮНІКАД, ЄБРР, МВФ, Шенгенський союз, Співдружність націй тощо.

Найбільш актуальним вектором зовнішньої політики, в контексті налагоджування торговельних зв'язків для Мальти, після ВТО та ЄС є участь у Середземноморському союзі. Середземноморський союз -- міжнародна організація, яка об'єднує 43-и країни з Європи та Середземномор'я : 28 з них -- держави-члени Європейського союзу і 15 країн з Північної Африки, Близького Сходу та Балкан. Вона була створена в липні 2008 року, з метою продовження Барселонського процесу. Союз має на меті зміцнення стабільності і добробуту в усьому Середземноморському регіоні. Союз займається питаннями енергії та енергоносіїв, безпеки, боротьби з тероризмом, міграції, торгівлі [5].

Що стосується інтеграційних процесів в середині СОТ, слід зазначити, що Мальта є членом таких торговельних груп:

Європейський Союз (об'єднує країни-члени СОТ, які одночасно є членами ЄС). В силу того, що законодавство ЄС має власний вектор розвитку і значно відрізняється від законодавства СОТ, тому ЄС в рамках СОТ може виступати як цілісна організація - окремий член, так і кожний член ЄС окремо від свого імені;

Група спонсорів «W52» (об'єднує країни експортери вина). В даній групі налічується понад 30 учасників, і вона на сьогодні є однією із найбільш прогресуючих утворень в рамках СОТ в сфері торгівлі алкогольними виробами. особливість діяльності групи полягає у намаганні уніфікувати акцизне законодавство;

Група (NAMA) або «друзі по амбіціях» (об'єднує найменш розвинені країни а також карликові країни). особливість функціонування цієї групи полягає в прагненні означеної категорії країн досягти максимально високих показників соціально-економічного розвитку. проблема функціонування цієї інтеграційної групи полягає в різноманітності її членів, що унеможливлює виробити більш менш уніфіковані правила торгівлі між ними та більш-менш прийнятні для всіх стандарти експортно-імпортних операцій.

Висновки

Мальта - найменша економіка в зоні євро , що виробляє лише близько 20-25% зі своїх потреб, обмежив постачання прісної води, і має декілька місцевих джерел енергії. Географічна позиція Мальти між Європою і Північною Африкою робить її об'єктом для нерегулярної міграції. Рівень життя на Мальті є нижчим за середній в Єврозоні, і приріст населення останніми роками в значній мірі був від імміграції, збільшивши тиск на пенсійні фонди.

Економіка Maльти залежна від зовнішньої торгівлі, виробництва та туризму, й їй було завдано великої шкоди через глобальну економічну кризу. Мальта має низький рівень безробіття відносно інших Європейських країн. Ринок фінансових послуг на Мальті має стабільні темпи зростання за останні роки, але його теж торкнулися негативні наслідки Європейської фінансової кризи.

З урахуванням обмеженості внутрішнього ринку, в основному експортної спрямованості виробничого сектора при одночасній залежності від імпортних постачань мінеральних видів сировини, машин і устаткування, а також споживчих товарів, ключове значення для розвитку економіки країни мають зовнішньоекономічні зв'язки.

Зовнішньоекономічні зв'язки орієнтовані на країни Євросоюзу, а також на США. Експорт складається переважно з різного устаткування, зокрема електроніки, а також текстилю та фармацевтичної продукції.

Головні статті імпорту - продукція машинобудування, харчові продукти, енергоносії і хімічні продукти. На продукцію машинобудування і транспортне устаткування доводиться близько половини експортних доходів країни.

У 2013 р. об'єм експорту склав 4,44 млрд. дол., а імпорту - 5,37 млрд. дол. при гострому дефіциті торгівельного балансу. Основні торгівельні партнери - країни ЄС, на які доводиться 48% експорту і 57% імпорту Мальти (перш за все Італія (19,5%), Франція (14,8%), Великобританія (12,9%).

Мальта має постійний торгівельний дефіцит. Однією з нових галузей міжнародного економічного співробітництва стало для Мальти надання послуг. Мальта надає зарубіжним підприємцям послуги першочергового значення: фінансові, посередницькі, логістичні тощо.

Що стосується обмежувальних заходів, то Мальта за показником застосування обмежувальних заходів знаходиться на 116 місці, ри цьому до самої Мальти застосовується понад 120 антидемпінгових заходів.

Перелік використаних джерел

1. Global Trade Alert [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.globaltradealert.org

2. Jarvis M. A. Application of the EC Law on the Free Movement of Goods by the National Courts of Member States. Oxford, 2011.

3. Keen M. Tax revenue and (or?) trade liberalization / M. Keen, T. Baunsgaard // IMF. - 2013. - №05/112. - 31 р.

4. Malta GDP Data & Country Report | Global Finance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gfmag.com/gdp-data-country-reports/223-malta-gdp-country-report.html#axzz2ud9DUPV1

5. Malta in Figures 2012. - Valletta: National Statistics Office, 2013. - 55 р.

6. Report to the TPRB from the Director-General on Trade-Related Developments // WT/TPR/OV/W/3. - 2014. - 14 June. - Р. 73

7. Resolve Falters As Global Prospects Worsen: the 9th GTA report [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.globaltradealert.org/9th_GTA_Report

8. Statistics Database The WTO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stat.wto.org/CountryProfile/WSDBCountryPFTechNotes.aspx?Language=E

9. Tensions contained... for now: the 8th GTA report / edited by Simon J. Evenett. - London: Centre for Economic Policy Research, 2013. - November. - Р.

10. The World Factbook. Malta: Economy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/mt.html

11. Размещено на Allbest.ru