Аграрний ринок Люксембургу

Таблиця 4.1 Визначення перспективних напрямів взаємної торгівлі між Нідерландами та Україною агропродовольства (на основі показників 2007р. )

Проаналізувавши вище зазначені дані можна зробити наступні висновки: взаємна торгівля між Люксембургом та Україною можлива по таким продуктам: пшениця, сир та мед. В усіх цих випадках експортером буде виступати Україна.

Якщо ж все таки в майбутньому відбуватиметься торгівля даними товарами між Україною та Люксембургом,то ці товари повинні відповідати світовим стандартам якості та бути безпечними для споживання.

Висновок

Люксембург - невелика промислово розвинена країна.

За структурою зайнятості країна виглядає наступни чином : сільське господарство -- 3 %, промисловість -- 37 %, сфера послуг -- 60 %.

Головна Спеціалізація Люксембургу - виробництво сталі.Знаходиться на 22 місці у світі.Країна працює на промисловість, і 95 % продукції сталі відправляється на світовий ринок. Також немалий дохід країна отримує від обслуговування туристів.

Найважливіший напрямок розвитку аграрної сфери - молочне тваринництво на потужній природній кормовій базі. Крім того, ведеться активна селекційно-племінна робота, спрямована на підвищення продуктивності худоби. Порівнюючи показники по Люксембургу,Україні та світі, помітно, що в данному випадку ви значно вищі.По відношенню до світу на 128,23 %,і вище ніж в Україні на 17,78 %.

У м'ясному тваринництві переважає свинарство 743,09 тис голів.

Проаналізувавши дані таблиць Люксембургу впевнено можна сказати, що:

-при збільшенні урожайності, але зменшенні посівних площ валовий збір все одно зростає, що пояснюється високими технологіями та науково-технічним прогресом

- при зменшенні чисельності поголів'я корів та збільшенню їх продуктивності - валовий надій молока в країні збільшився;

- на жаль, по тваринництву кількість поголів'я та його продуктивність скоротилась, а отже зменшився і валовий вихід м'яса,хоча і у ВРХ продуктивність збільшилась,але валовий вихід мяса значно зменшився.

- загальне споживання традиційних видів продукції рослинного походження збільшилося, споживання на душу населення в основному зросло, також відбулося збільшення чисельності населення;

- споживання загальне по яйцях та свинині збільшилось,а на душу населення зменшилось.А споживання молока скоротилось.

- експорт та імпорт протягом даного періоду збільшився у 2,44-2,67 разів,зовнішній оборот - у 2,54 рази, а зовнішньоекономічне сальдо весь час мало від'ємне значення - тобто імпорт перевищував експорт.

- результати зовнішньої торгівлі традиційними видами аграрних товарів (експорт та імпорт) також збільшилися, зовнішньоекономічне сальдо переважно є від'ємним;

- при порівнянні цін на традиційні види агропродовольства можна побачити, що внутрішні ціни значно перевищують світові;

- питома вага заходів «зеленої скриньки» згідно СОТ у структурі державної підтримки аграрного сектора економіки: Оцінка сукупної підтримки галузі- збільшилась, Оцінка підтримки загальних послуг - зменшилась, Оцінка підтримки виробника - збільшилась, розмір цінової підтримки - знизився, розмір бюджетних платежів - збільшився.

Щодо України, то одним із важливих завдань реформування її економіки є трансформація агропромислового комплексу, підвищення його конкурентоспроможності на світових ринках.

Проблема експортоспроможності АПК та загалом лібералізації зовнішньоекономічної діяльності набула особливої актуальності для України, зважаючи на її прагнення стати членом СОТ. Однак процес лібералізації національної економіки слід здійснювати відповідно до результатів структурної перебудови, поетапно і зважено, з урахуванням особливостей України. Такий процес повинен відповідати конкурентоспроможності національної економіки, інакше під тиском сильних зарубіжних конкурентів вітчизняні виробники будуть витіснені не тільки із зовнішнього але і внутрішнього ринку. Крім того, важливо визначити перелік продукції, яка повинна вироблятись в Україні незалежно від стану кон'юнктури світового ринку і конкурентного середовища на внутрішньому ринку.

У програмі реформування АПК слід максимально враховувати особливості регіональної конкурентоспроможності та можливості індивідуальних і колективних виробників у виробництві певних видів сільськогосподарської продукції. Для прикладу, у фермерських господарствах зберігається однобічна спеціалізація. Головним чином вони займаються вирощуванням менш трудомістких і більш вигідних культур - зерна, соняшнику. Натомість, колишні колективні сільськогосподарські підприємства поєднували у своїй діяльності усі напрями сільськогосподарського виробництва.

Для підвищення конкурентоспроможності АПК необхідно вирішувати наступні завдання:

- забезпечення сільськогосподарських товаровиробників сучасною технікою;

- створення новітніх технологій вирощування та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, забезпечення приросту поголів'я худоби;

- фінансування сільськогосподарського виробництва та забезпечення фінансової підтримки виробників насіннєвого матеріалу, науково-дослідних установ, сортовипробувальних станцій;

- підготовка висококваліфікованих кадрів для села;

- удосконалення цінової політики;

- урахування специфіки виробництва сільськогосподарської продукції у регіонах.

Зусилля держави повинні концентруватись на сприянні розвитку і збільшенні обсягів продукції аграрного виробництва, перетворенні АПК у високоефективний, конкурентоспроможний сектор економіки. У цьому зв'язку необхідно прискорити проведення робіт по формуванню і гармонізації національної бази стандартів якості та безпеки продуктів харчування до вимог країн - членів ЄС. Тож потрібні докорінні зміни в аграрній політиці, а це - основа для більш оптимістичних варіантів розвитку агропромислового виробництва.

Список використаних джерел

агропродовольчий ринок люксембург

1. Березовенко С.М. Кон'юктура світових товарних ринків: підруч. Для студ. вищ. навч. закл. /С.М. Березовенко.- К.: ВПЦ «Київський університет», 2008.- 271 с.

2. Гладич Б.Б. Аграрний ринок: підруч. Для студ. Вищ. навч. закл.// Б.Б. Гладич.-Тернопіль.: Економічна думка, 2006.-378с.

3. Іванчух Р. А. А грарна економіка і ринок / Іванчух Р. А, Дусановський С.Л., Білан Є.М. - Тернопіль: Економічна думка, 2007.-256с.

4. Ільяшенко В.А. Державне регулювання продовольчого забезпечення: / монографія В.А. Ільяшенко.- Запоріжжя: КПУ, 2007.- 256с.

5. Левшин Ф.М. Мировой рынок: кон'юнктура, цены и маркетинг/ Ф.М . Левшин .-М.: Международные отношения, 2003.- 260с.

6. Міжнародний агробізнес: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл./ І.Ю. Сіваченко, О.В. Захарченко, В.Ф. Семенов .-2-ге вид. -К.: Центр учбової літературию, 2008.-266с.

7. Мостовий Г.І. Ринок продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини/ Г.І. Мостовий.- К.: УАДУ, 2000.-244с.

8. Мочерний С.В. Світове господарство в умовах глобалізації / С.В. Мочерний , Я.С. Ларіна, С.В. Фомішин.- К.: Ніка-центр, 2006.-200 с.

9. Пазуха М.Д. Коню'нктура світових товарних ринків: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл./ М.Д. Пазуха.-К.: Центр учбової літературию, 2008.-272с.

10. Світовий ринок товарів та послуг:підручник / А.А. Мазаракі, Є.М. Воронова, В.В. Юхименко; під ред. А.А. Мазаракі,- К.: КНТЕУ,- 2009, 320с.

11. http://www.ukrexport.gov.ua

12. http://ru.wikipedia.org

13. http://www.a7d.com.ua

Размещено на Allbest