3.2 Проблема захисту прав на інтелектуальну власність та її вплив на українсько-американські торговельні відносини

Основним проблемним питанням, від вирішення якого залежить пожвавлення українсько-американських торговельних відносин є проблема захисту інтелектуальної власності. Україна намагається вирішити цю проблему, розглянемо докладніше зусилля України в цьому напрямку. Так, сьогодні в Україні створено нормативно-правову базу в сфері інтелектуальної власності, яка відповідає міжнародним нормам, та забезпечено запровадження механізмів реалізації правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності на рівні економічно розвинених країн. Уряд України має намір застосовувати положення Угоди ТРІПС відразу після вступу України до СОТ без будь-якого застереження у зв'язку з перехідним періодом.

Починаючи з 2001 року, в Україні активно здійснюється вдосконалення правових засад у сфері інтелектуальної власності. Прийнято Кримінальний кодекс України та внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. До зазначених кодексів включено норми, спрямовані на посилення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності. У січні 2004 році набув чинності Цивільний кодекс, який містить окрему книгу “Право інтелектуальної власності”. Відтак, норми документів щодо правової охорони інтелектуальної власності повністю відповідають міжнародним стандартам.

Для вирішення проблем у сфері авторського права і суміжних прав у 2002 році прийнято Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”, викладено в новій редакції Закон “Про авторське право і суміжні права”, прийнято 14 постанов Кабінету Міністрів України, спрямованих на впровадження дієвих механізмів щодо недопущення виробництва та розповсюдження контрафактної продукції.

У квітні 2001 року Президент України підписав Указ “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні”, у червні 2002 року розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено Концепцію розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності. Крім того, у травні 2003 році прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності”, яким приведено тематичне законодавство України у повну відповідність до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС).

Після підписання у травні 2000 року Україно-американської спільної програми дій по боротьбі з нелегальним виробництвом оптичних носіїв інформації цей напрям діяльності набув ознак державної політики. Прийняття у стислі терміни відповідних законів України, постанов Кабінету Міністрів та інших нормативно-правових актів дало змогу сформувати правове поле та запровадити дієві механізми реалізації правових норм щодо посилення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності та недопущення виробництва і розповсюдження контрафактної продукції. Також з метою забезпечення контролю за дотриманням норм законодавства в цій сфері на всій території України укладений Договір про співробітництво у сфері присвоєння СІД-кодів (спеціальних ідентифікаційних кодів) між Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Міжнародною федерацією фонографічної промисловості (IFPI) та фірмою Philips International B.V., відповідно до якого Департаменту надано пакет СІД-кодів для присвоєння українським виробникам дисків для лазерних систем зчитування.

Для забезпечення систематичного державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства у сфері інтелектуальної власності у складі Департаменту діє підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Нині вони працюють в усіх регіонах України, здійснюючи планові і позапланові (раптові) перевірки суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з використанням об'єктів інтелектуальної власності.

На підставі перевірок, проведених державними інспекторами спільно з співробітниками Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, останнім часом було порушено судові справи. За постановою суду порушників, які здійснювали реалізацію аудіовізуальної продукції, немаркованої контрольними марками, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У 2002 році створено Державне підприємство «Інтелзахист», яке здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення захисту прав на аудіовізуальні твори, фонограми, комп'ютерні програми, бази даних відповідно до законів України “Про авторське право і суміжні права” та “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” шляхом видачі контрольних марок та впровадження Єдиного реєстру їх одержувачів.

Одним із важливих питань є забезпечення ефективного судового захисту прав інтелектуальної власності. Першим важливим кроком на цьому шляху є створення у 2001 році спеціалізованої колегії суддів Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, та подібних колегій у складі господарських судів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та апеляційних господарських судів.

З 1 березня 2003 року у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах почали діяти спеціалізовані судові палати з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності. Запроваджено також відповідну спеціалізацію суддів у місцевих господарських судах.

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ про порушення прав інтелектуальної власності активно опрацьовується питання щодо створення Науково-дослідної установи судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності при Міністерстві юстиції України.

Щодо програмного забезпечення розпорядженням Кабінету Міністрів України у травні 2002 року затверджено Концепцію легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням. Концепцією передбачено: легалізацію програмного забезпечення; організацію боротьби з незаконним використанням програмного забезпечення; розбудову вітчизняної індустрії програмного забезпечення. 10 вересня 2003 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання комп'ютерних програм в органах виконавчої влади”. Нині активно здійснюються заходи щодо реалізації положень концепції та постанови.

Згідно з нормами Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності” від 28 квітня 2001 року запровадження дієвих механізмів контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, на які розповсюджується права інтелектуальної власності. Контроль здійснюється за заявою власника прав на об'єкт інтелектуальної власності відповідно до норм Угоди ТРІПС.

Державним департаментом інтелектуальної власності наразі проводиться робота з опрацювання таблиці відповідності національного законодавства України положенням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) у рамках співробітництва з Швейцарською Конфедерацією.

Висновок

В якості висновку по курсовій роботі резюмуємо основні положення дослідження.

США - лідер світової економіки. Територія складає 9,3 млн. км². Населення - 255 млн. чоловік. Випереджає за рівнем розвитку промислових сил, масштабам господарства кожну з промислово розвитих країн. На частку США приходиться 25% сукупного ВВП світу, однак по показниках на душу населення США помітно уступають деяким країнам: Швейцарії, Японії, Швеції. США займає 1 місце у світі по обсязі промислового виробництва, саме високоефективне с/г у світі.

Після закінчення Першої світової війни відбулася зміна статусу США у світі, логічним продовженням чого став так називаний період "проспериті". Цей період з'явився найбільш яскравим прикладом економічного відновлення і стабілізації індустріального суспільства. Але оптимістичні прогнози політиків і підприємців про безкризисний розвиток американського суспільства не виправдалися. Наступив період "Великої депресії".

Вирвавшись з тисків економічної кризи 1929 - 1933 р., американська економіка зуміла до 1937 р. знову досягти рівня 1929 р., понизити частку безробітних у робочій силі, збільшити реальний валовий національний продукт.

Під час другої світової війни відбулися структурні зміни в промисловості США. Ті галузі, що зробили великий стрибок уперед (як наприклад, авіаційна і хімічна), збільшили свою питому вагу в промисловості країни.

Найголовніший результат американської участі у другій світовій війні полягав у тому, що США перетворилися в наймогутнішу країну капіталістичного світу, стали його економічним та фінансовим центром і незаперечним військово-політичним лідером. З 1941 по 1945 рік їхні виробничі потужності збільшилися удвоє, а експорт - у п'ять разів. Кількість найманих робітників зросла у промисловості за ці ж роки з 54 млн. до 64 млн. осіб.

Провідне положення США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабі і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.

Надзвичайно висока ємність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світовій економіці. Найвищий обсяг ВВП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Важливим фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн.

Будучи найбільшим експортером капіталу у формі прямих інвестицій, США активно домагаються створення необхідного інвестиційного клімату для своїх корпорацій за рубежем, роблячи їм усебічну підтримку, включаючи військовий тиск. Основні зусилля в цій області спрямовані на створення ліберальної інвестиційної системи для американських інвесторів і захисту їхньої власності.

Протягом тривалого часу українсько-американські економічні відносини позначались наявністю низки застарілих проблем, які, власне, і формували систему пріоритетів діяльності українських дипломатів на американському напрямку, оскільки їхня невирішеність негативно впливала на загальний тонус двосторонніх стосунків.

Рішення Міністерства торгівлі США в лютому 2006 р. про надання ринкового статусу економіці України свідчить про визнання урядом Сполучених Штатів зусиль нової української влади щодо впровадження незворотних змін в економічній сфері.

Основним проблемним питанням, від вирішення якого залежить пожвавлення українсько-американських торговельних відносин є проблема захисту інтелектуальної власності. Україна намагається вирішити цю проблему. Так, сьогодні в Україні створено нормативно-правову базу в сфері інтелектуальної власності, яка відповідає міжнародним нормам, та забезпечено запровадження механізмів реалізації правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності на рівні економічно розвинених країн. Уряд України має намір застосовувати положення Угоди ТРІПС відразу після вступу України до СОТ без будь-якого застереження у зв'язку з перехідним періодом.

Список використаної літератури

1. Американское государство накануне 21 века: Стратегия и тактика в экономике /А.А. Дынкин и др. - М.: Наука, 2003. - 272 с.

2. Анікін А. Економіка США на рубежі століття: Підсумки проблеми // Збірник наукових праць КНЕУ- 1999.- № 11 - С. 27 - 46.

3. Богатенко О. США: шостий рік стабільного економічного підйому // Збірник наукових праць КНЕУ- 2004 - № 8 - С. 62-68.

4. Волков Н.В. Структурные сдвиги в экономике США в 70 - 80-х годах - М.: Наука, 1989. - 128 с.

5. Клинов В.Г. Экономический рост США: ретроспектива и перспектива // США: экономика, политика, идеология - 2005 - № 7 - С. 3 - 18.

6. Парканский А.Б. США в мировых интеграционных процессах - М.: Наука 2001. - 144 с.

7. Парканский А.Б. Экономические позиции США в многополярном мире на пороге 21 в. //США экономика, политика, идеология - 1998. - № 9 - С. 3 - 13.

8. Пороховский А. Американське лідерство на рубежі третього тисячоріччя: ринковий аспект // Збірник наукових праць КНЕУ - 2004 - № 7 - С. 62-68.

9. Пороховский А. Экономически эффективное государство: американский опыт // Вопросы экономики - 2004. - № 3 - С. 81 - 89.

10. Смирнова О.В. Економіка США в 21 ст. // Економічний вісник - 2003. - № 115 - С.1, 4 - 5.

11. Стиглиц Дж.Ю. Экономика государственного сектора - М.: Инфра - М, 1997. - 720 с.

12. Супян В.Б. Американская экономика: особенности современной модели // США: Канада: экономика, политика. Культура - 2003. - № 3 - 4 - С. 56 - 67.

13. США в мировой экономике //Ломакин В.Н. Мировая экономика - 1999. - С. 433 - 457.

14. США в системе мирохозяйственных связей - М.: Институт научной информации по общественным наукам, 2004. - 55 с.

15. Экономика США //Экономика зарубежных стран /Под ред. В.П. Колесова - М.: 2000. - С. 227 - 247.