Особливості розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

Основи секторального економічного співробітництва України та Європейського Союзу (ЄС), діагностика його розвитку. Напрями національної економічної політики в умовах розширення ЄС та стратегія участі України у формуванні Єдиного економічного простору.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.06.2014
Размер файла 362,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни "Міжнародна інтеграція"

на тему:

Особливості розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

2013 рік

Реферат

Сторінок

Рисунків

9

Таблиць

5

Додатків

0

Обєкт дослідження:

Секторальне економічне співробітництво України та ЄС.

Мета:

Огляд співпраці України з країнами-членами ЄС у різних секторах економіки.

Методи:

Теоретичного узагальнення, аналогії, групування і класифікації, моделювання, статистичного і структурного аналізу, порівняльного аналізу.

Результати:

Проаналізовано проблеми та перспективи участі України в евроінтеграційних процесах; проаналізовано рівень економічної співпраці України та ЄС; запропоновано напрями удосконалення механізму управління інтеграційними процесами в умовах глобалізації.

Ключові слова: МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ, ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА, ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР.

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретичні основи секторального економічного співробітництва України та ЄС
  • Розділ 2. Діагностика розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС
  • Розділ 3. Основні напрями національної економічної політики в умовах розширення ЄС та стратегія участі України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП)
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Європейський Союз стоїть на порозі нового етапу розширення - безпрецедентного як щодо кількості країн, які приєднаються до ЄС найближчими роками, так і щодо глибини пов'язаних з цим перетворень. Цей етап особливий і для України, оскільки наш курс на європейську інтеграцію здійснюватиметься в новій ситуації, коли наша держава матиме спільний кордон з розширеним ЄС.

Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки - в історії нашого народу та усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвиненій, соціальне орієнтованій країні. Його мета - створення шляхом масштабних внутрішніх перетворень умов для входження до спільноти європейських розвинутих країн. Сьогодні цей курс є домінантою внутрішньої та зовнішньої державної політики.

Проблема економічної інтеграції для України є однією з першочергових, а враховуючи, що Україна - одна з найбільших європейських держав, то для неї особливо важливою є інтеграція саме з країнами Європи і, в першу чергу, з країнами-членами Європейського Союзу. [1, c.7]

В березні 1993 р. розпочались офіційні переговори з Україною, які завершилися 14 червня 1994 р. підписанням Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) в Люксембурзі. Тим самим було закладено правову основу у взаємодіях України з ЄС. [2, c.21]

Мета УПС - сприяти політичному, торговельному, економічному та культурному співробітництву між Україною та Європейським Союзом. Вона є втіленням спільного наміру ЄС та України забезпечити партнерство та взаєморозуміння заради взаємної вигоди.

Партнерство та співробітництво між Україною та ЄС передбачає подальшу широкомасштабну співпрацю, спрямовану на досягнення цілей УПС в усіх галузях права та економіки.

УПС відкриває Україні легший доступ до ринку Європи завдяки режиму найбільшого сприяння і принципу недискримінації. Це зобов'язує сторони не встановлювати на імпорт та експорт продукції вище мито, ніж те, що визначено в інших країнах. Товари, виготовлені на території однієї із сторін, не підлягають внутрішньому оподаткуванню чи іншим зборам, які перевищують ставки зборів та податків, визначених для продукції національного виробництва. Не встановлюються квоти на експорт та імпорт товарів, за винятком особливих режимів торгівлі в галузях ядерної енергетики, а також для вугілля, металу та текстилю.

Сьогодні ЄС не тільки надає Україні найбільшу фінансову, економічну та технічну допомогу; він також виступає найбільшим торговельним партнером за межами СНД і найбільшим інвестором в Україні, при цьому обсяг і торгівлі, і інвестицій продовжує постійно зростати. [3, c.14]

В цілому Європа готова до співробітництва: Україна становить стратегічний інтерес для ЄС. Хоча існують застереження, що реалізація ролі України в Європі можлива в разі розв'язання її економічних і внутрішньополітичних проблем.

У процесі інтегрування України до ЄС особливого значення набуває проблема залучення іноземних інвестицій, вирішенню якої сприяє поліпшення інвестиційного клімату в країні, зумовлене дією макроекономічних факторів.

Фактором розвитку процесу інтегрування України в ЄС є зовнішньоекономічна політика держави, весь комплекс проблем щодо створення договірного простору та забезпечення національної безпеки, розвитку усіх форм зовнішньоекономічного співробітництва, орієнтації на глобальні зміни та тенденції - це може призвести до позитивних змін у становищі України в Європейському просторі.

За останні роки Україна поступово формувала і уточнювала свою стратегію вступу в перспективі у Європейський Союз. Однак на підготовчому етапі та довгому шляху у напрямі інтеграції до ЄС попереду чекає велика робота з структурної перебудови економіки, реформування власності, здійснення макроекономічної стабілізації, форсуванню економічного росту. Необхідно досягти тих високих макроекономічних стандартів, які склались в економіці країн Західної Європи. Проте наразі здійснюється активна співпраця України з країнами-членами Європейського союзу у різних галузях, особливо в економічному секторі.

економічне співробітництво європейський союз

Розділ 1. Теоретичні основи секторального економічного співробітництва України та ЄС

З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним. Україна - це держава, яка є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства (ЄПС)) та Східного партнерства.

Правові засади відносин ЄС - Україна ґрунтуються на Partnership and Co-operation Agreement (PCA) (Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС)), від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Амбіції ЄС та України щодо посилення відносин один з одним створили можливість вийти за межі співпраці й сягнути поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва. [4, c.82]

Таким чином, у березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вони завершились у грудні 2011 р. Нова Угода передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС. Європейський Союз має намір підписати та ратифікувати Угоду про асоціацію щонайшвидше, проте цей процес обумовлений певними політичними обставинами.

Хоча перемовини з приводу Угоди про асоціацію та її ратифікація потребують певного часу для вступу Угоди в дію, співробітництво між Україною та ЄС активно розвивається у різних сферах. [18]

На даному етапі розвитку відносин між Україною та ЄС здійснюється поглиблення співробітництва у торговельній та економічній сферах, яке отримало потужний поштовх зі вступом України до СОТ. Відбуваються покращення ділового та інвестиційного клімату в Україні, особливо шляхом прогресу у забезпеченні верховенства права, реформі судової влади та боротьби з корупцією, що відчутно сприяє зростаючим економічним зв'язкам. Приєднання України до Світової організації торгівлі у 2008 р. відкрило шлях до початку переговорів про створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, що є стратегічним завданням нашої держави в економічній сфері. Створення даної ЗВТ з широкомасштабним регуляторним наближенням України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Мета заходів, які Україна впроваджуватиме згідно з угодою про ЗВТ, полягає у проведенні потрібних для України реформ, що становитиме потужний імпульс для загального розвитку країни. У цьому контексті угода про ЗВТ має носити збалансований характер, відкриття ринків України має бути пропорційним отриманню користі, що очікується від цього.

Поглиблена ЗВТ передбачає не тільки скасування митних тарифів на

торгівлю товарами, а й лібералізацію торгівлі послугами та приведення регуляторного середовища України у відповідність з європейським. Також така ЗВТ передбачає:

- впровадження нульових тарифів;

- суттєве обмеження нетарифних бар'єрів у торгівлі товарами через гармонізацію або взаємне визнання технічних стандартів;

- приведення у відповідність політики щодо конкуренції, корпоративного управління та внутрішнього регулювання ринків принципам, які існують в ЄС, а також до окремих стандартів охорони довкілля;

- надання потрібного супроводження, включаючи технічну допомогу, інвестиції в інфраструктуру, навчання та тренінги. [5, c.112]

Складність переговорного процесу щодо створення подібної ЗВТ зумовлюється тим, що він включає в себе необхідність чіткого визначення комплексу економічних та секторальних завдань, вироблення відповідно до кожного із законодавчих механізмів адаптації та індикативних рамок їх імплементації.

В Україні існує багато проблем, пов'язаних з доступом українських товарів до ринку ЄС, що виникають через те, що законодавство ЄС імплементується або виконується Україною неналежним чином, унаслідок чого

виникають такі проблеми у торгівлі між сторонами:

- технічні правила, стандарти та процедури оцінки відповідності не відповідають правилам СОТ про технічні бар'єри у торгівлі;

- санітарні та фіто-санітарні заходи не відповідають існуючим правилам СОТ;

- права інтелектуальної власності захищаються недостатньо, включаючи, зокрема, географічні позначення та відсутність належної імплементації та виконання;

- ефективні закони, що регулюють питання конкуренції, відсутні. [6, c.7]

Для України перевагами від створення ЗВТ з ЄС є розвиток торговельних стосунків України з ЄС на паритетних засадах на довгострокову перспективу. Тому її формування має виходити із необхідності поетапної лібералізації доступу на вітчизняний ринок із чітко визначеними часовими межами.

Посилюється енергетичне співробітництво та безпека постачання енергоресурсів. Забезпечення з боку України надійного транзиту енергоносіїв та потенційна інтеграція її енергетичного сектору в енергетичний внутрішній ринок ЄС є ключовим чинником у появі нового світового енергетичного порядку.

Як імпортери енергоносіїв, Україна та Євросоюз спільно зацікавлені в безпечному постачанні енергоресурсів та диверсифікації їх надходження. Україна є одним з важливих партнерів ЄС в якості крупного транзитора енергоносіїв, особливо природного газу. Тому надійна робота української ГТС має для Євросоюзу стратегічне значення, а інтеграція енергетичного ринку України до європейського є особливим спільним пріоритетом.

18 грудня 2009 р. Україну прийняли до Енергетичного Співтовариства,

проте остаточне приєднання країни та підписання відповідного протоколу відбудеться лише після того, як Україна приведе своє законодавство у сфері енергетики відповідно до європейських принципів та стандартів. Приєднання України до Енергетичного Співтовариства забезпечує прозорі та прогнозовані механізми формування тарифів на енергоносії, сприяє залученню інвестицій в галузь, дає змогу ефективніше використовувати наявний експортний потенціал.

Отже, найбільш актуальною проблемою у цій сфері на сьогодні є повільне впровадження європейських стандартів та незадовільне виконання Україною домовленостей з питань модернізації газотранспортної системи, зокрема стосовно створення і функціонування прозорого газового ринку.

Процес адаптації українського законодавства до законодавства ЄС у сфері енергетики продовжується, однак залишається низка проблем, що потребують якнайскорішого вирішення. По-перше, процес адаптації енергетичного законодавства України до законодавства ЄС відбувається дуже повільно. Не встигаючи впровадити чинне законодавство ЄС, Україна наразі потребує врахувати зміни, що відбулися в правовому регулюванні енергетичних питань в ЄС, а саме - прийняття Третього енергетичного пакета ЄС, про що йтиметься нижче. По-друге, електроенергетичне законодавство України потребує системних змін з метою його адаптації до стандартів ЄС. По-третє, в Україні досі не прийнято рамкового закону у газовій сфері, хоча така необхідність назріла вже давно. [17]

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює такі сфери:

- ядерна безпека;

- інтеграція ринків електроенергії та газу;

- підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів;

- структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі;

- енергоефективність;

- cпівробітництво в енергетичній сфері. [17]

За час виконання Меморандуму досягнуто таких результатів.

Ядерна безпека. За результатами реалізації проекту у рамках спільної групи Україна - ЄК - МАГАТЕ щодо оцінки стану ядерної безпеки на діючих АЕС України міжнародні експерти позитивно оцінили реалізацію проекту у цілому та, зокрема підтвердили відповідність українських АЕС основним чинним стандартам МАГАТЕ. Для підвищення безпеки на АЕС України за результатами проекту розпочато реалізацію Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України. На завершальній стадії перебуває розгляд питання щодо виділення ДП "Енергоатом" кредиту на реалізацію зазначеної програми.

У контексті подій на атомній електростанції "Фукусіма-1" в Японії Україна брала участь в експертних та міністерській зустрічах ЄК з країнами-сусідами Європейського союзу, присвячених питанням ядерної безпеки.

23 червня 2011 року Україна приєдналася до Спільної декларації ЄК та країн-сусідів ЄС щодо здійснення цільової оцінки потенціалу безпеки АЕС на своїй території. Національна доповідь України про хід виконання стрес-тестів, передана наприкінці 2011 року до Європейської комісії, пройшла колегіальний перегляд у лютому 2012 року. Результати стрест-тестів на АЕС в Європейському союзі та країнах-сусідах оприлюднено Європейскою комісією 4 жовтня 2012 року у відповідній комунікації. Доповідь містить також висновки та рекомендації для України щодо подальших дій удосконалення безпеки на АЕС.

Інтеграція ринків електроенергії та газу. З метою наближення української правової системи до законодавства Європейського Союзу, у 2012 році Україною ухвалено такі документи:

- Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), від 19.04.2012 № 420 "Про затвердження Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України", якою встановлюються умови доступу до систем транспортування природного газу відповідно до Регламенту (EC) № 1775/2005;

- Закон України від 24.05.2012 № 4838-VI "Про внесення зміни до статті 292 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за втручання в роботу об'єктів трубопровідного транспорту" та розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку створення страхового запасу природного газу", які мають на меті забезпечити безпеку постачання природного газу відповідно до Директиви 2004/67/ЕС.

- Ключові заходи з реформи газового сектору включено до затвердженої Президентом Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна програма" з відповідними деталізованими річними планами дій, як основного документу, направленого на відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни. 13 березня 2012 Президентом підписано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління об'єктами державної власності" (№4498 - VI), метою якого є оптимізація управління об'єктами державної власності, а 28 квітня 2012 - Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про трубопровідній транспорт" (щодо реформування нафтогазового комплексу)" (№4658-VI), який знімає заборону на реорганізацію НАК "Нафтогаз України" та дозволяє розпочати реалізацію непрофільних активів компанії. [19]

Для забезпечення повноцінного та конкурентного внутрішнього ринку газу, а також для реалізації зобов'язань щодо громадського обслуговування, зокрема надійності його постачання, та відповідно до Регламенту (ЕС) № 1775/2005 постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420 "Про затвердження Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України" забезпечуються доступ для видобувачів та імпортерів газу до підземних сховищ на основі прозорих та недискримінаційних ринкових механізмів.

У 2012 році розпочато практичне виконання проекту "Дослідження стосовно можливості синхронного об'єднання української і молдавської енергосистем з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E". Виконання проекту триватиме 29 місяців.

21 вересня 2012 року Україна та Європейський інвестиційний банк підписали угоду стосовно отримання позики у розмірі 200 млн. євро на реалізацію проекту "Реабілітація гідроелектростанцій". Проект реабілітації гідроелектростанцій надасть можливість забезпечити надійну експлуатацію 22-х гідротехнічних споруд ПАТ "Укргідроенерго", розташованих на р. Дніпро, підвищити потужність гідроелектростанцій на 100 МВт із одночасним покращенням їх екологічної та технічної безпеки, а також максимально ефективно використовувати водні ресурси.

Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів. З метою реалізації домовленостей, зафіксованих у Спільній заяві щодо модернізації газотранзитної системи України (ГТС) від 23 березня 2009 року, триває робота з МФО та ЄК щодо підготовки до реалізації проектів модернізації газотранспортних коридорів та підземних сховищ газу України.

У лютому 2012р. звершено роботу проекту "Попереднє дослідження модернізації української газотранспортної системи і сховищ". Метою проекту, профінансованого ЄС в рамках Інвестиційного інструменту програми сусідства на суму в 2,5 млн. євро, було надання допомоги трьом МФО в проведенні експертної оцінки, забезпечуючи в такий спосіб підготовку засад для майбутніх інвестицій в українську газотранспортну систему. Попереднє дослідження, виконане компанією "Mott MacDonald Ltd.", підтвердило, що проект модернізації ГТС України є ефективним та життєздатним з економічної, екологічної та соціальної точок зору. Наступним кроком має стати забезпечення практичної реалізації домовленостей щодо модернізації ГТС України, зокрема отримання від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку кредиту у розмірі 308 млн. дол. США на реконструкцію лінійних споруд газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород" (1-ша черга).

Започатковано також консультації з європейською стороною щодо організації постачання природного газу з Європи в Україну.

У сфері нафтопостачання триває робота стосовно інтеграції нафтотранспортних систем України та Польщі для постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса - Броди - Плоцьк на ринки європейських країн. У червні 2012 року у рамках засідання платформи №3 Східного партнерства, присвяченого питанням розбудови інфраструктури, відбулася розгорнута презентація проекту Одеса-Броди-Плоцьк. Представники консорціуму "Сарматіа" підкреслили, що проект створює альтернативу і надійний маршрут транспортування сирої нафти з Каспійського регіону в країни ЄС. Було наголошено, що, крім надання додаткового маршруту постачань і, отже, підвищення безпеки ЄС та диверсифікації поставок, трубопровід покращує інфраструктурні та економічні зв'язки між ЄС та країнами СхП, які беруть участь у проекті. [9]

У січні 2011 року ВАТ Укртранснафта започаткувала роботу трубопроводу Одеса-Броди в "європейському напрямку". Додаткове розширення інфраструктури планується здійснити завдяки будівництву гілки від Бродів до Aдамово. Планується, що новий нафтопровід спочатку транспортуватиме близько 10 млн. тонн нафти на рік з можливим збільшенням поставок до 40 мільйонів тонн. ТЕО і звіт маршруту підготовлені, процедури щодо отримання дозволів очікується завершити до листопада 2012 року. Введення трубопроводу в експлуатацію планується до 2015 року.

Підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі. Завершено виконання проекту "Програма підтримки вугільної галузі України", фінансування якого здійснювалося за кошти ЄС. У рамках реалізації Проекту здійснювалася робота за п'ятьма компонентами:

- Інституційне посилення української вугільної галузі;

- Генеральний план розвитку української вугільної галузі;

- Соціальна політика: створення фонду соціального розквіту;

- Покращення безпеки праці;

- Каталог забруднених територій. [10]

Заключним документом реалізації "Програми підтримки вугільного сектору" в Україні став Генеральний план розвитку української вугледобувної галузі на 2012-2017 роки. Реалізацію основних положень Генерального плану вже розпочато. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з урахуванням рекомендацій проекту "Програма підтримки вугільної галузі України" підготовлено перший пакет документів, спрямований на проведення структурних реформ у вугільній галузі. Подальше виконання рекомендацій Генерального плану здійснюється впродовж 2012 року.

Енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії. Підготовлена та поступово впроваджується програма інвестиційної підтримки впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних джерел енергії в Україні. Досягнуто домовленості про залучення європейських експертів до розробки українських стандартів енергомаркування побутового та промислового обладнання, що мають відповідати директивам ЄС та загальноєвропейській практиці впровадження рівнів енергоефективності обладнання.

Основним стратегічним документом у цій сфері є Державна цільова економічна програма з енергоефективності на період 2010-2015 роки та план дій щодо її реалізації. Зазначена Програма визначає пріоритети у сфері енергоефективності на період 2010-2015 роки, а також заходи щодо приведення національного законодавства у галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії відповідно до законодавства ЄС, у тому числі при підготовці нового закону щодо енергоефективності.

Активно працюють в Україні міжнародні донори, надаючи технічну та фінансову допомогу. Вона включає підтримку з боку Європейського Союз у вигляді реалізації спільного проекту технічної допомоги для розвитку національної політики в галузі енергоефективності та законодавства у будівельній галузі; кредитну лінію Світового банку "Енергоефективність України"; проект Міжнародної фінансової корпорації "Енергоефективність житлового сектору України".

У травні 2012 року ЄС виділив на реалізацію енергоефективних проектів в Україні 31 млн. євро. Кошти, що надійшли у рамках бюджетної допомоги Європейського Союзу, будуть спрямовані на реалізацію енергоефективних проектів у бюджетній сфері та комунальній теплоенергетиці, серед яких проекти зі зменшення обсягу технологічних витрат і втрат енергоресурсів, модернізація обладнання та впровадження новітніх енергоефективних технологій у зазначених сферах. [14]

Співробітництво України та Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища є важливим чинником у двосторонніх відносинах України і ЄС. Здійснюється за кількома актуальними для обох сторін напрямками.

У 2008 році між Мінприроди України та Єврокомісією розпочато переговори щодо створення Регіонального екологічного центру в Україні (РЕЦ-Україна).

Метою створення РЕЦ-Україна є: [9]

- надання допомоги у вирішенні екологічних проблем в Україні та сусідніх державах, забезпечуючи екологічні права людини та створюючи умови для існування безпечного довкілля;

- розвиток вільного обміну інформацією щодо навколишнього природного середовища та розповсюдження такої інформації між усіма зацікавленими сторонами;

- сприяння участі громадськості в процесі прийняття рішень щодо захисту навколишнього природного середовища, а отже і розвиток громадянського суспільства в Україні та інших країнах.

ЄК було прийнято рішення про розширення співробітництва з Україною, яке виходить за рамки технічної допомоги, а саме здійснення співробітництва через програму бюджетної підтримки екологічного сектору (орієнтовно у розмірі 45 млн євро та 5 млн євро в якості міжнародної технічної допомоги).

Необхідною умовою для забезпечення можливості вживати заходів з метою реалізації бюджетної підтримки є схвалення та реалізація Україною:

- Національної стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020 року;

- Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009-2012 роки.

ЄС відстоює позиції щодо зміцнення міжнародного співробітництва, зокрема в контексті стратегії послідовного просування своєї нової екологічно-енергетичної політики в частині її зовнішнього виміру, спрямованої на залучення до її реалізації третіх країн.

Єврокомісія підтверджує розширення співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що було проголошено ЄС у лютому 2005, пропонуючи Україні нові засади участі, зокрема в Європейській агенції довкілля. [11]

Українська сторона наразі проводить аналіз напрямків діяльності Агентства, які відповідають пріоритетам України.

Налагодження співробітництва з ЄАД є одним з інструментів, що сприятиме подальшій інтеграції України до ЄС у сфері охорони довкілля. Доступ України до Європейської мережі інформації та спостереження за довкіллям надасть змогу своєчасно реагувати на оцінку екологічної ситуації як в Україні так і в країнах-партнерах ЄАД. [13]

Співробітництво України та ЄС у галузі транспорту здійснюється за напрямками:

- розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи;

- підвищення рівня безпеки на транспорті та адаптація відповідного національного законодавства із залученням проекту ЄК TWINNING;

- модернізація та оновлення основних фондів і рухомого складу транспорту;

- створення Спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Відповідно до Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки, яку прийнято Урядом України у квітні 2006 року, відбулась:

- розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності;

- вдосконалення технології міжнародних перевезень за принципами логістичних товаропровідних систем.

Відповідно до цієї Програми реалізується й надалі політика Уряду щодо:

- інтеграції транспортної системи України до транс'європейської шляхом приведення стану вітчизняної транспортної мережі у відповідність до норм і стандартів ЄС;

- ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків;

- залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України;

- збільшення надходжень до державного бюджету від експорту транспортних послуг. [7, c.95]

У травні 2007 р. наказом Мінтрансзв'язку затверджено Концепцію сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів. Розробка транспортної стратегії у 2009 р, початок реалізацію якої з 2010 р., здійснюється на підставі цієї Концепції, в рамках проектів технічної допомоги ЄС:

- Twinning "Підтримка розробки та імплементації транспортної політики в Україні";

- "Підтримка інтеграції України у транс'європейську транспортну мережу ТЄМ-Т". [16]

З метою розвитку співробітництва з ЄС у сфері залізничного транспорту налагоджується співробітництво з Європейським агентством залізниць (ERA), яке відбувається в рамках Організації співробітництва залізниць (ОСЗ). На підставі Меморандуму про взаєморозуміння спільна контактна група ERA/ОСЗ проводить узагальнений аналіз взаємодії між залізничними системами колій шириною 1435 мм і 1520 мм.

З метою підвищення безпеки на дорогах внесено зміни до деяких нормативно-правових актів України, зокрема щодо забезпечення створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, відповідності міжнародним екологічним нормам, реформування системи державного технічного огляду колісних транспортних засобів тощо.

На даний час реалізується проект Twinning "Сприяння забезпеченню безпеки пасажирських та вантажних перевезень автомобільним транспортом в Україні". [14]

У грудні 2007 року розпочався переговорний процес щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір.

Укладання широкомасштабної Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір передбачає об'єднання авіатранспортних ринків України та ЄС, що сприятиме ефективнішому використанню ринку авіаперевезень та покращенню якості послуг, розвитку транзитного потенціалу України, інтегруванню України до Європейських авіаційних структур та зміцненню авторитету нашої країни як авіаційної європейської держави.

На даний час відбулося 3 раунди переговорів щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про створення Спільного авіаційного простору.

На цей час співробітництво між ЄС та державами-членами ЄС здійснюється відповідно до системи міжнародних договорів, укладених упродовж 1992-2005 років, яка складається з 27 двосторонніх міжурядових угод про повітряне сполучення між Україною та всіма державами-членами ЄС, а також Угоди між Україною та ЄС про певні аспекти повітряного сполучення від 1 грудня 2005 р. ("горизонтальної угоди"). [14]

Співробітництво у сфері сільського господарства. У жовтні 2006 р. Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо Діалогу з аграрних питань між Міністерством аграрної політики України та Генеральним Директоратом Європейської Комісії "Сільське господарство та розвиток сільської місцевості". Положеннями Меморандуму визначаються напрямки розвитку двостороннього співробітництва між сторонами в сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості та започаткування відповідних механізмів консультацій.

Виходячи із динамічного розвитку відносин у цій сфері, вже відбулось 8 засідань Діалогу Україна - ЄС з аграрних питань. Останнє засідання відбулось 6 грудня 2011 р. у м. Брюссель. За його підсумками було досягнуто домовленості щодо створення спільного Фонду підтримки сільського господарства, основна мета діяльності Фонду полягає у сприянні Європейського Союзу в розробці стратегії розвитку сільського господарства та технічна допомога у впровадженні європейського досвіду в Україні. [12]

Серед питань, які постійно знаходяться в колі уваги експертів та розглядаються в ході Діалогу:

- розвиток сільської місцевості в Україні та в ЄС;

- реформування аграрного сектору України;

- програма реформ Спільної аграрної політики ЄС;

- оцінка розвитку ринків сільськогосподарської продукції;

- використання ГМО;

- органічне виробництво;

- безпека продуктів харчування. [19]

Здійснюється співробітництво між представниками аграрного бізнесу України та Європейського Союзу. 5 грудня 2011 р. відбулась зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України М.В. Присяжнюка з членами Європейської Бізнес Асоціації, в ході якої були обговорені окремі питання розвитку сільського господарства, умови бізнес-клімату та можливості інвестицій в аграрний сектор України. [16]

Наука і технології, дослідження та розвиток. Правову базу співробітництва Україна - ЄС в сфері науки та досліджень складає Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 4 липня 2002 року, дію якої відновлено 21 грудня 2011 року Законом України №4041-VI від 16 листопада 2011 року.

На виконання положень згаданої Угоди 23 листопада 2011 у Брюсселі було проведене Перше засідання Спільного Комітету з питань наукового та технологічного співробітництва між Україною та ЄС, які відтепер матимуть регулярний характер. За підсумками засідання домовлено про наступні кроки, спрямовані на активізацію співробітництва, зокрема, шляхом просування конкретних, актуальних для обох сторін проектів.

На теперішній час Україна є сьомим з найбільш активних іноземних країн-партнерів 7-Рамкової Програми ЄС з досліджень, поступаючись лише США та країнам БРІКС. 150 дослідницьких організацій з України беруть участь у 112 проектах 7РП із фінансуванням з боку ЄС понад 14 мільйонів євро. Серед найбільш активних напрямів участі можливо виділити програми обміну вченими "Марія Кюрі" (особливо IRSES), проекти спрямовані на захист навколишнього середовища, розвиток транспорту та дослідження космічного простору.

З метою розширення участі українських дослідницьких установ у проектах Сьомої рамкової програми з експертами ЄК підготовлено та започатковано конкурс "Новітні високотемпературні матеріали для енергетики", який вперше з використанням спеціального інструменту міжнародного співробітництва (SICA) зорієнтований на Україну та інші країни Східного Партнерства.

На виконання розділу "Наука і технології" Порядку денного асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію Представництво України при ЄС вживало заходів, спрямованих на пролонгацію та активізацію виконання Угоди між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво.

Питання науково-технічного співробітництва між Україною та ЄС також розглядаються на засіданнях відповідного Підкомітету №7 Комітету з питань співробітництва Україна - ЄС "Наука і технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров'я, інформаційне суспільство та медіа" та під час засідань Платформи №4 "Міжлюдські контакти" Східного партнерства. [18]

Освіта. В сфері освітньої політики ЄС триває процес розробки стратегічних пріоритетів в цій сфері до 2020 року. В травні 2009 року Рада ЄС затвердила Стратегію Європейського співробітництва в сфері освіти та навчання (Education & Training 2020), виділяючи його 4 стратегічні цілі: навчання впродовж життя та мобільність; якість та ефективність; рівність та соціальна єдність; інновації та творчість, включаючи розвиток підприємництва. Заходи в рамках досягнення згаданих цілей мають також сприяти процесу міжурядової взаємодії в рамках Болонського процесу в сфері вищої освіти. Документ визначає, що пріоритетами модернізації системи вищої освіти в ЄС до 2020 року стануть реформування навчальних планів, управлінська реформа та реформа фінансування галузі освіти та навчання.

28-29 квітня 2009 р. в бельгійських містах Лювен та Лювен-ля-Ньов відбулася Конференція міністрів освіти країн-учасників Болонського процесу (Комюніке). Головним досягненням зустрічі стало вперше за всю історію існування Болонського процесу визначення кількісних критеріїв мобільності європейських студентів. Беручи до уваги досвід попередніх років функціонування програм студентської мобільності та сучасну економічну ситуацію, міністри також прийняли рішення стосовно збільшення фінансування вищої освіти до 10%, а також щодо інтенсифікації інновацій на базі інтеграції освіти та науки на всіх рівнях.

В Україні триває реформування освітньої галузі України з метою підвищення якості освіти, у тому числі в рамках Болонського процесу. Головну увагу зосереджено на зміні структури та освітніх рівнів вищої освіти, удосконаленні системи кваліфікацій, зокрема щодо визнання раніше отриманих національних ступенів, які не співпадають з європейськими (бакалавр, магістр, доктор філософії) та приведення системи національних кваліфікацій у відповідність до системи кваліфікацій європейського простору вищої освіти.

19 січня 2010 року Верховна Рада України ухвалила проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" у частині здійснення студентського самоврядування, норми якого приведено у відповідність до стандартів та рекомендацій Болонського процесу. Наказом МОН України від 16 жовтня 2009 року запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему у вищих навчальних закладах України.

Триває співпраця України з ЄС в рамках освітніх програм. Продовжено розпочатий у 2008 р. четвертий етап програми "Темпус", в рамках якого виконується 12 проектів та рекомендовано 11 проектів за участю українських вищих навчальних закладів. Україна є одним з найбільш активних учасників програми ЄC "Еразмус Мундус". У 2011-2012 навчальному році за рахунок коштів програми "Еразмус Мундус" українськими заявниками для навчання у європейських університетах було отримано 28 стипендій за програмами магістерських курсів та чотири стипендії за програмою докторантури. 322 науковці отримали гранти в рамках проектів академічної мобільності. Крім цього, до квітня ц. р. триває конкурс заявок на отримання стипендій та грантів на наступний 2012-2013 навчальний рік. [17]

У рамках програми ЄС "Жан Моне" на базі вищих навчальних закладів України засновано кафедри з вивчення європейської інтеграції та європейського права. Розширенню участі України у зазначеній програмі значною мірою сприятиме робота Національного "Темпус" офісу в Україні.

Важливим інструментом двосторонньої співпраці стали спільне засідання Підкомітету № 7 "Наука та технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров'я, інформаційне суспільство та медіа" та засідання тематичної платформи № 4 "Міжлюдські контакти" Східного партнерства. Ухвалена Робоча програма тематичної платформи передбачає реалізацію низки ініціатив регіональної співпраці у галузі освіти на період 2012-2014 роки. [17]

Розділ 2. Діагностика розвитку секторального економічного співробітництва України та ЄС

Повномасштабна інтеграція України в європейський економічний та соціальний простір можлива лише за умови виведення національної економіки на траєкторію стійкого зростання через кардинальні структурні зміни та поглиблення курсу ринкових реформ, а також проведення активної і послідовної соціальної політики.

Реалізація цих завдань ускладнюється значним розривом у рівнях економічного та соціального розвитку України та держав-членів ЄС, а також істотними структурними невідповідностями і деформаціями української економіки.

На сучасному етапі економічного розвитку торгівля товарами становить приблизно 80% світового зовнішньоторговельного обороту, а торгівля послугами - 20%, проте за 2008-2012 рр. простежується тенденція зростання частки сектору послуг в міжнародній торгівлі, тому досить важливим є дослідження даного сектору.

Основним видом цих відносин України з ЄС є зовнішня торгівля, значну частку в якій, а саме 85% в Україні (43237,7 млн. дол. США у 2012 р.), займає торгівля товарами. Останні 15% (7540,2 млн. дол. США) припадають на зовнішню торгівлю послугами, що є досить низьким показником для України, але слід відмітити тенденцію зростання сектору послуг в зовнішній торгівлі за останні роки. Цей факт говорить, про розширення зовнішньоекономічних зв'язків України та залучення нових країн-партнерів до міжнародного співробітництва. [12]

Україна має на сьогодні досить неоднозначні, суперечливі результати практично в усіх основних складових входження в єдиний економічний простір Євросоюзу - вільному русі товарів, послуг, капіталів і робочої сили.

Україна підтримує зовнішньоекономічні стосунки з усіма країнами-членами ЄС. У 2012р. експорт товарів України до країн ЄС склав 18129,5 млн. дол. США, імпорт з країн ЄС - 26156,4 млн. дол. США. Порівняно з 2008 р. ці показники дещо зменшились. Причиною цьому є світова економічна криза 2008 р.

Таблиця 2.1 - Зовнішня торгівля товарами України та країн-членів ЄС за 2008-2012 рр., млн. дол. США*

Експорт

Імпорт

Сальдо (2012)

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

Всього покраїнах ЄС

18129,5

9499,3

13051,9

17969,9

17081,3

28868,4

15392,7

19101,2

25752,9

26156,4

-9075,1

Австрiя

593,5

328,7

508,0

588,7

520,8

1031,2

612,2

697,6

713,3

733,4

-212,7

Бельгiя

364,7

279,6

356,9

440,1

467,6

725,4

464,0

588,3

664,6

708,5

-240,1

Болгарія

1106,0

395,5

450,6

755,4

568,8

239,4

151,8

218,0

269,7

280,5

288,2

Велика Британія

640,6

346,3

506,5

485,7

551,4

1375,8

651,1

821,0

1128,6

1149,5

-598,1

Грецiя

339,4

100,3

164,0

291,2

209,2

171,8

82,8

104,1

128,7

191,9

17,2

Данiя

195,2

122,4

124,5

163,8

152,7

339,3

219,4

240,5

297,3

281,9

-129,2

Естонія

173,9

77,5

106,3

150,4

253,9

177,6

135,3

123,4

104,8

96,4

157,6

Iрландiя

28,8

4,2

4,5

14,6

75,9

126,3

102,1

112,1

68,3

152,6

-76,7

Iспанiя

870,0

570,4

411,7

970,6

1539,1

660,2

372,2

468,6

685,3

46,8

792,2

Iталiя

2911,7

1227,6

2412,4

3303,9

2480,1

2432,1

1139,8

1390,3

2005,8

2234,6

245,5

Кіпр

451,4

130,8

175,4

174,4

168,1

66,6

49,1

90,5

143,9

79,6

88,5

Латвія

280,5

178,0

180,2

221,4

299,9

113,1

110,1

88,1

98,5

100,7

199,1

Литва

432,3

193,5

264,4

317,1

279,1

723,9

410,3

637,5

822,8

911,9

-632,1

Люксембург

7,9

2,5

4,5

7,7

3,9

23,0

18,6

29,1

46,6

30,8

-26,9

Мальта

53,1

31,4

49,6

120,3

95,6

2,4

7,7

13,4

16,6

20,4

-10,8

Нiдерланди

1117,9

594,9

563,2

833,4

829,9

1283,7

677,5

837,9

1186,8

1122,1

-292,1

Нiмеччина

1837,1

1248,1

1499,5

1763,8

1645,1

7165,3

3852,1

4605,3

6865,7

6807,7

-5162,1

Польща

2338,3

1208,0

1787,2

2794,1

2576,2

4280,3

2170,3

2788,8

3183,4

3567,1

-990,9

Португалiя

63,1

63,6

121,8

192,3

343,9

61,7

41,9

51,5

65,8

72,2

271,8

Румунія

670,8

319,5

705,8

950,7

551, 6

1171,1

488,1

682,2

1125,7

929,7

-378,2

Словаччина

910,2

433,7

568,2

842,9

672,6

742,5

306,0

442,6

391,2

587,7

84,9

Словенія

27,5

11,0

11,6

11,1

10,4

232,0

185,4

212,6

254,9

251,1

-240,6

Угорщина

1367,1

730,2

860,1

1340,7

1510,2

1282,7

678,3

1214,6

1326,7

1159,6

350,7

Фiнляндiя

59,1

37,5

34,1

52,8

48,2

686,3

421,6

429,8

522,7

485,2

-437,1

Францiя

513,5

442,3

476,9

570,7

549,1

1682,5

971,5

1106,7

1501,5

1664,4

-1115,3

Чехія

670,8

340,7

626,2

842,4

707,1

1376,0

622,2

747,9

1181,3

1246,7

-539,7

Швецiя

105,1

81,1

77,8

74,2

57,1

696,2

451,3

358,8

338,6

544,1

-487,0

Проаналізувавши дані, можна побачити динаміку експорту та імпорту торгівлі товарами України з деякими країнами-членами ЄС (рис. 2.1; 2.2).

Основу товарної структури українського експорту до ЄС у 2012 р. склали чорні метали та вироби з них - 29,3% від загального обсягу експорту (зменшення на 9,4% проти 2011р.). Мінеральні продукти становили 12,1% (зменшення на 13,8%), продукти рослинного походження - 11,9% (збільшення на 76,2%), механічні та електричні машини - 9,6% (збільшення на 7,3%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 8% (збільшення на 17,2%), продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 7,3% (зменшення на 2,3%), жири та олії тваринного або рослинного походження - 6% (збільшення на 6,2%), готові харчові продукти - 4,6% (збільшення на 12,6%).

У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з відповідним періодом попереднього року збільшилась частка зернових культур з 4,5% до 9,3%, залізничних локомотивів - з 5,5% до 6,2%. Натомість зменшилась частка руд, шлаку і золи - з 5,6% до 5%. [12] Мінеральні продукти складали 34,5% обсягу імпорту товарів (зменшення на 8,6%).

На поставки механічних та електричних машин припадало - 17,2% (збільшення на 18,6%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 11,3 % (збільшення на 61,9 %), продукції хімічної та

*Складено автором за джерелом [13]

пов'язаних з нею галузей промисловості - 10,9% (збільшення на 6,9%), недорогоцінних металів та виробів з них - 8,5%, в тому числі чорних металів та виробів з них - 4,3% (збільшення на 0,8%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 6,1% (зменшення на 1,8%), готових харчових продуктів та продуктів рослинного походження - по 4,3% (збільшення на 1,6% та 29,2% відповідно) від загальної вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів зменшилась частка чорних металів - з 3,3% до 2,9% [12].

На поставки механічних та електричних машин припадало - 17,2% (збільшення на 18,6%), засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 11,3% (збільшення на 61,9%), продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 10,9% (збільшення на 6,9%), недорогоцінних металів та виробів з них - 8,5%, в тому числі чорних металів та виробів з них - 4,3% (збільшення на 0,8%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 6,1% (зменшення на 1,8%), готових харчових продуктів та продуктів рослинного походження - по 4,3% (збільшення на 1,6% та 29,2% відповідно) від загальної вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів зменшилась частка чорних металів - з 3,3% до 2,9% [12].

Отже, загалом динаміка зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС поки що лишається нестійкою і недостатньою для забезпечення прискореного входження в економічний простір Євросоюзу. Незадовільна динаміка зовнішньої торгівлі України з ЄС - прямий наслідок нераціональної і малоперспективної структури українського експорту в країни Євросоюзу. Очевидно, що така структура експортної торгівлі не вписується в пріоритети структурного розвитку Європейського Союзу і є несприятливою для прискореного входження України в його економічний простір.

Загальний обсяг торгівлі послугами України з країнами-членами ЄС у 2012 р. становив 7540,2 млн. дол. США. (таб. 2.2).

Таблиця 2.2 - Зовнішня торгівля послугами України та країн-членів ЄС за 2008-2012 рр., млн. дол. США*

Експорт

Імпорт

Сальдо (2012)

2008

2009

2010

2011

2012

2008

2009

2010

2011

2012

Всього по країнах ЄС

4066,3

3020,5

3188,7

3609,8

3841,3

3836,8

3042,0

3023,5

3394,9

3698,9

142,4

Австрiя

261,4

163,8

182,8

200,0

196,5

333,8

228,4

144,0

234,1

218,0

-21,5

Бельгiя

237,8

228,7

239,4

327,4

302,0

79,0

67,0

63,9

55,8

84,2

217,8

Болгарія

48,4

30,7

30,1

37,9

44,4

32,3

19,1

17,5

20,4

19,6

24,8

Велика Британія

695,1

551,9

557,8

707,9

742,4

863,6

653,9

598,8

647,8

705,2

37,2

Грецiя

140,5

83,1

80,7

80,8

75,7

60,4

27,6

23,9

31,1

34,4

41,3

Данiя

80,5

67,0

87,2

86,7

127,3

31,2

20,3

17,5

46,2

47,9

79,4

Естонія

189,8

108,1

114,0

165,8

195,9

14,5

12,7

12,1

25,0

47,1

148,8

Iрландiя

44,2

33,8

48,4

60,4

64,8

8,0

7,5

10,2

20,9

32,5

32,3

Iспанiя

34,2

28,7

30,2

85,8

68,2

17,3

12,6

17,3

32,4

29,4

38,8

Iталiя

165,9

121,6

127,2

121,8

137,8

54,5

48,2

35,2

59,9

44,3

93,5

Кіпр

637,3

461,2

418,7

439,3

452,2

661,5

669,3

817,6

830,7

916,6

-464,4

Латвія

56,6

41,8

31,7

42,9

57,0

22,4

24,0

32,0

27,2

41,2

15,8

Литва

33,8

27,5

36,8

28,1

31,5

44,0

17,1

16,2

29,6

31,7

-0,2

Люксембург

8,8

31,9

5,0

7,8

6,2

1,2

1,8

5,9

11,0

9,3

-3,1

Мальта

58,2

103,8

93,1

85,2

89,8

2,1

1,3

2,3

2,4

2,2

87,6

Нiдерланди

161,9

118,8

103,2

108,7

137,2

133,1

127,1

125,1

128,0

153,1

-15,9

Нiмеччина

547,1

375,5

337,2

416,4

463,9

511,5

361,3

353,4

436,2

525,9

-62,0

Польща

152,7

83,5

93,0

134,6

141,8

230,6

126,4

141,2

142,9

175,8

-34,0

Португалiя

14,3

11,3

10,9

9,9

11,7

31,2

10,6

54,1

44,3

41,4

-29,7

Румунія

29,8

14,3

21,6

28,2

30,5

30,5

22,0

11,2

13,0

10,2

20,3

Словаччина

71,1

47,6

50,6

49,4

38,2

39,2

16,0

18,2

33,6

27,6

10,6

Словенія

9,5

7,2

5,8

22,3

22,8

5,2

3,4

3,9

4,0

6,7

16,1

Угорщина

113,8

68,0

223,9

84,2

77,1

96,2

44,7

52,3

101,0

108,0

-30,9

Фiнляндiя

47,6

39,1

48,1

46,7

59,5

38,0

20,7

22,0

46,1

45,3

14,2

Францiя

123,6

88,2

123,6

113,0

140,2

279,8

302,4

230,2

171,9

151,7

-11,5

Чеська Республіка

41,5

31,0

43,1

50,6

56,2

69,5

67,2

38,6

59,4

52,4

3,8

Швецiя

60,9

52,4

44,6

67,9

70,5

146,2

129,4

158,9

140,0

137,2

-66,7

*Складено автором за джерелом [13]

Спостерігається зростання зовнішнього обігу послуг за 2009-2012 рр. Не можна не врахувати той факт, що цей показник дещо менший, ніж у 2008 р.

На Рис. 2.5, 2.6 показана динаміка експорту та імпорту послуг України з найбільшими партнерами країнами-членами ЄС.

Найбільший об'єм експорту та імпорту послугами Україна має з такими країнами-членами ЄС, Велика Британія, Кіпр, Австрія, Бельгія, Німеччина. Також можна виділити Грецію, Естонію, Італію, Нідерланди, Польщу, Угорщину.

Лідером в зовнішній торгівлі послугами України та ЄС у 2012 р. залишаються транспортні послуги (47,3%), на другому місці знаходяться фінансові послуги (16,1%), різні ділові, професійні та технічні послуги (6,4%), будівельні послуги (4,2%), послуги зв'язку (4,4), послуги туризму (7,9%), послуги з операційного лізингу та страхові послуги (2,7), роялті та ліцензійні послуги (2,3%), та інші послуги (8,7 %), (рис 2.7).

Досить важливим залишається питання подальшого співробітництва України та країн ЄС в сфері послуг, особливо в розвитку туризму, транспортних та фінансових послуг, що за обсягами в загальному зовнішньоторговельному обороті займають лідируючі місця. Тому подальша зовнішньоторговельна політика України повинна формуватися в зазначеному напрямку.

Отже, на сьогоднішній день важливим є завдання щодо реформування зовнішньоторговельного режиму України, яке має стати фактором забезпечення економічної безпеки країни, транспарентності економічних реформ, привабливості економічного середовища, скорочення дефіциту державного бюджету, залучення іноземних інвестицій. Все це має стати вагомим поштовхом для подальшого реформування національної економіки і входження України до економічного співтовариства Європейського союзу як повноправного і стабільного партнера.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.01.2013, склав 49 362,3 млн. дол. США, в т. ч. з країн-членів Європейського Союзу - 39 411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 становить 4 556,3 млн. дол. США, в т. ч. з країн-членів Європейського Союзу - 4 058,1 млн. дол. США.

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (12 645,5 млн. дол. США), що складає 25,6 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України або 32,1 % від обсягу інвестицій з країн ЄС.

Частка інвестицій, які надійшли в українську економіку з Німеччини, що посідає друге місце серед країн ЄС за обсягами інвестицій, становить 7 386,4 млн. дол. США, що складає 15,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну (18,7 % від обсягу інвестицій з країн ЄС).

Таблиця 2.3 - Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу за 2012 р. у порівнянні з 2011 р. [14]

2011 рік у млн. дол. США

2012 рік у млн. дол. США

Темпи росту (зниження) показників надходження ПІІ в Україну

Питома вага країн у обсягах ПІІ, %

У млн.

дол. США

%

Всього в Україну

44806,0

49362,3

4556,3

110,2

100,0

У т. ч.:

З ЄС-27 всього

35353,1

39411,2

4058,1

111,5

79,8

100,0

З ЄС-15 всього

23147,8

24634,3

1486,5

106,4

49,9

62,5

У т. ч.:

Австрія

2731,4

3423,1

691,7

125,3

6,9

8,7

Бельгія

64,7

111,6

46,9

172,5

0,2

0,3

Велика Британія

2287,1

2508,2

221,1

109,7

5,1

6,4

Греція

327,9

428,3

100,4

130,6

0,9

1,1

Данія

196,6

198,3

1,7

100,9

0,4

0,5

Ірландія

138,8

156,6

17,8

112,8

0,3

0,4

Іспанія

63,4

73,1

9,7

115,3

0,1

0,2

Італія

980,6

965,9

-14,7

98,5

2,0

2,5

Люксембург

441,7

493,8

52,1

111,8

1,0

1,3

Нідерланди

4683,3

4822,8

139,5

103,0

9,8

12,2

Німеччина

7083,0

7386,4

303,4

104,3

15,0

18,7

Португалія

12,6

23,2

10,6

184,1

0,0

0,1

Фінляндія

58,0

68,3

10,3


Подобные документы

  • Дослідження еволюції та особливостей співробітництва України з Китаєм. Обґрунтування стратегічно пріоритетних напрямків двосторонньої співпраці в сучасних умовах глобального розвитку. Характеристика показників торговельно-економічного розвитку країн.

    статья [180,9 K], добавлен 07.08.2017

  • Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.

    курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009

  • Передумови розвитку співробітництва України та Туреччини, стан договірно-правової бази. Характеристика розвитку торгівельно-економічного та двостороннього інвестиційного співробітництва країн. Проблеми та перспективи зовнішньоекономічних відносин.

    курсовая работа [135,5 K], добавлен 25.05.2010

  • Становлення США як світового економічного лідера. Характеристика економіки США на сучасному етапі. Особливості зовнішньої економічної політики США. Стан та перспективи економічного співробітництва США та України. Проблеми та перспективи.

    курсовая работа [54,1 K], добавлен 30.03.2007

  • Головні особливості економічного співробітництва України та Японії на сучасному етапі. Характеристика торгівельних українсько-китайських відносин. Аналіз українсько-корейських відносини на сучасному етапі, потенціал економічного співробітництва.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 12.09.2011

  • Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки. Нова модель економічного розвитку України. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України. Стратегія відродження і розвитку в умовах глобалізації і інтеграції.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 05.06.2011

  • Історія розвитку і цілі міжнародних економічних відносин України. Державне регулювання цієї сфери. Стан та основні напрямки економічного співробітництва між Україною та ЄС і РФ. Напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки.

    курсовая работа [767,9 K], добавлен 12.10.2013

  • Тарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі. Класифікація та особливості застосування митних тарифів. Мета створення Європейського Союзу, діяльність Європейської асоціації вільної торгівлі. Основи економічного співробітництва між Україною та ЄС.

    контрольная работа [162,2 K], добавлен 08.06.2011

  • Розгляд транскордонного співробітництва як основної умови інтеграції України до Європейського Союзу. Дослідження особливостей безпосередніх контактів та взаємовигідного співробітництва між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії.

    статья [42,3 K], добавлен 20.11.2015

  • Національна економіка в умовах розширення Європейського Союзу. Інформаційне та правове забезпечення євро інтеграційного курсу України. Можливості та виклик розширення ЄС для економіки України. Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги.

    реферат [28,0 K], добавлен 01.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.