Сучасні особливості та стратегічні пріоритети двостороннього співробітництва України з Китаєм

В статье на основе анализа показателей торгово-экономического развития и обобщения эволюции и особенностей современного этапа двусторонних отношений Украины с Китаем обоснованы стратегические приоритеты двустороннего сотрудничества.

Двостороння торговельно-економічна співпраця між країнами регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

У 2014 році товарообіг між Україною та КНР (за даними Генеральної митної адміністрації КНР), склав 8,594 млрд. дол. США, що менше аналогічного показника 2013 р. на 22,7%. При цьому, експорт товарів з України становив 3,486 млрд. дол. США (зростання на 6,5%), імпорт - 5,108 млрд. дол. США (зменшення на 34,9%). Сальдо двосторонньої торгівлі на користь КНР склало 1,622 млрд. дол. США. [4]

Динаміка обсягів двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм за даними української статистики наведено в таблиці 1 (* - показники 2014 року наведено без обсягів торгівлі АР Крим та м. Севастополя).

Так, у 2014 році експорт до Китаю становив 4,96% вітчизняного експорту, імпорт з КНР - 9,94% загального обсягу імпорту. Як видно з рисунку, у 2014 році основу китайського імпорту складали: механічне обладнання, машини, устаткування та механізми, текстиль та текстильні вироби, недорогоцінні метали та вироби з них, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, різні товари і вироби (переважно меблі, освітлення, іграшки та ін.), взуття, головні убори, парасольки, продукція хімічної промисловості. Провідні позиції в українському експорті до КНР у 2014 році продовжували займати мінеральні продукти (в основному руди залізні, шлаки та зола, енергетичні матеріали та ін.), питома вага яких становила 65,9% від загального обсягу експорту до КНР; жири і олії тваринного або рослинного походження; продукти рослинного походження (переважно зернові), деревина та вироби з неї, механічне обладнання, машини, устаткування та механізми, недорогоцінні метали та вироби з них. Кожна з інших товарних позицій українського експорту до КНР не перевищували 1% у загальній структурі експорту. [4]

Рис.1. Товарна структура імпорту з Китаю (ліворуч) та вітчизняного експорту (праворуч) до Китаю у 2014 році, %

Джерело: побудовано автором на основі даних http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/trade [4]

За 6 місяців 2015 року товарообіг між Україною та КНР склав 3,475 млрд. дол. США, що менше аналогічного показника 2014 р. на 21,5%. При цьому, експорт товарів з України становив 1,938 млрд. дол. США (зростання на 3,8%), імпорт - 1,538 млрд. дол. США (зменшення на 40,0%). Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі на користь України склало 400 млн. дол. США. Зростання експорту української продукції в КНР відбулось за рахунок збільшення поставок продукції рослинного походження, переважно зернових, майже у 8 разів (727%); механічного обладнання, машин, устаткування та механізмів на 23% та жирів і олій тваринного або рослинного походження на 14%. [4]

На сьогодні Україна з КНР уклали значну кількість контрактів на постачання українських зернових, м'яса та м'ясопродуктів на китайський ринок. Для цього китайська сторона провела ряд заходів щодо сертифікації української агропродукції. У минулому році українська сторона, незважаючи на численні труднощі, війну та економічну кризу, виконала взяті на себе зобов'язання й поставила в КНР 1,5 млн. тонн кукурудзи. У поточному році укладено додаткові контракти на постачання 600 тис. тонн зернових. Виконавши дане зобов'язання, Україна небезпідставно сподівається на подальший розвиток співпраці з китайською стороною в агропромисловій сфері. Оскільки споживання кукурудзи в країні стійко зростає, що обумовлено збільшенням споживання різного виду м'яса (кукурудза використовується як корм), виснаженням власних запасів і зростанням цін на внутрішньому ринку, Китай, який посідає друге місце у світі за кількістю споживаної кукурудзи, вийшов із пропозицією про підготовку ще ряду угод з Україною. Крім того, на збільшення обсягів українських зернових у поставках до Китаю вплинуло зниження інтересу китайських покупців до американської кукурудзи через вимоги американських постачальників покласти витрати з можливих ризиків, пов'язаних з імпортом генетично модифікованої продукції, на замовників. [5, с. 20-21].

Станом на 01.01.2015 р. обсяг інвестицій з КНР в економіці України склав 24 млн. дол. США. Найбільший обсяг китайських інвестицій спрямовано до підприємств у сфері промисловості - 30,5%, у тому числі деревообробної промисловості - 20%; сільського господарства - 20%; транспорту - 15%; оптової та роздрібної торгівлі - 14%. Сьогодні в Україні відкрито представництва найбільших китайських виробників телекомунікаційного обладнання Huawei, ZTE, Хеі. У КНР працюють представництва ДК «Укрспецекспорт», ПАТ «Мотор-січ», ПАТ «ФЕД», «Креатив Груп», «Корум Груп» [4].

Серед конкретних проектів, що реалізуються або плануються до реалізації в Україні за рахунок експортних кредитів, доцільно виокремити наступні:

1) Виконання контракту щодо реалізації національного проекту «Повітряний експрес - організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт «Бориспіль» та будівництво інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» (вартість проекту - 372 млн. доларів США);

2) Реалізація спільних проектів у рамках підписаного Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Експортно- імпортним банком КНР щодо співпраці у галузі сільського господарства на суму 3 млрд. дол. США;

3) Реалізація в галузі енергетики кредитної угоди між НАК «Нафтогаз України» і Банком розвитку Китаю на суму 3,65 млрд. дол. США, зокрема, будівництво установки газифікації вугілля на Одеському припортовому заводі, модернізація низки українських ТЕЦ, будівництво газового інтерконектора між Україною та Польщею, модернізація Шебелинського ГПЗ ПАТ «Укргазвидобування».

Здійснення пілотного проекту будівництва соціального житла з іпотечним кредитуванням в м. Київ вартістю 1 млрд. дол. США в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці з питань будівництва доступного житла в Україні між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ та Китайською державною компанією CITIC Construction Co., Ltd.

Перспективним стратегічним напрямком економічного співробітництва з КНР є безпосереднє залучення України до реалізації ініціативи Голови КНР щодо розбудови Економічного поясу Шовкового шляху, тобто Китай приєднав Україну до процесу створення єдиної системи інфраструктурних і торгових шляхів у Євразії, яка має об'єднати східну та західну частини континенту й стати аналогом Великого шовкового шляху у ХХІ ст. [2; 4].

Співпраця України з КНР у галузі освіти, науки і техніки є одним з пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Головним механізмом її реалізації є Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, яка створена у 2011 р., а також низка профільних Підкомісій, у тому числі, з питань науково-технічного співробітництва, за час існування яких спектр напрямків співробітництва був розширений, спільно було профінансовано роботи в 98 науково-технічних проектах у рамках відповідних дворічних програм співробітництва, зареєстровано 4 патенти, втілено у виробництво 11 наукових винаходів та опубліковано 17 профільних наукових досліджень. Пріоритетними напрямами співробітництва у галузі НТС визначено: енергоефективність, авіабудування, суднобудування, раціональне природокористування, розвиток аерокосмічних, інформаційних та комунікаційних технологій, а також підготовку і стажування аспірантів та молодих вчених. Активно ведеться співробітництво з Академією технологічних наук України та Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України. Між Україною та Китаєм реалізуються такі перспективні форми науково-технічної співпраці як українсько-китайські центри та технопарки: у м. Цзінань (провінція Шаньдун), у м. Харбін (провінція Хейлунцзян) та у м. Шанхай. [6] Перший Українсько-китайський парк високотехнологічного співробітництва було відкрито у м. Цзінань у листопаді 2002 р., основною метою діяльності якого є формування ефективного механізму взаємовигідного трансферу високих технологій, спільної розробки науково-технічних проектів та їх впровадження у виробництво; створення спільних підприємств з реалізації наукоємної і високотехнологічної продукції. У січні 2003 р. в м. Харбін (провінція Хейлунцзян) було відкрито українсько-китайський Центр зварювання і споріднених технологій. У лютому 2011 р. у м. Шанхай відкрито новий Українсько-китайський технопарк, який займається співпрацею у галузі морських наук і технологій, біомедицини, нових матеріалів, аерокосмонавтики, нових джерел енергії та інших. [6]

Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти сприяє реалізації низки конкретних проектів динамізації взаємовигідної співпраці в галузі освіти і науки, зокрема, вдосконалення договірно-правової бази, обміну інформацією та досвідом, а також всебічну підтримку вивчення української мови в КНР та китайської - в Україні. Під час засідання підписано оновлену міжвідомчу Угоду про співробітництво в галузі освіти, відповідно до положень якої кількість державних стипендій, що надає одна сторона студентам іншої сторони, була збільшена у чотири рази: з 25 до 100, починаючи з 2013 р. Станом на 2015 рік, в Україні створено 5 Інститутів Конфуція, в яких вивчаються китайська мова та культура. Крім того, у Київській гімназії східних мов №1 створено Клас Конфуція [6].

Протягом останніх років у Китаї відкрито українсько-китайський Центр з трансферу технологій суднобудування та океанічного проектування створеного на базі Університету науки і технологій провінції Цзяньсу спільно з Національним університетом кораблебудування ім. Адмірала Макарова (м. Миколаїв), у Тяньзцінському університеті іноземних мов створено Шевченківський центр українсько-китайських культурних зв'язків, у Далянському університеті іноземних мов (провінція Ляонін) у рамках Угоди з Київським національним лінгвістичним університетом створено Центр вивчення України ім. Т.Г.Шевченка, між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» та Університетом м. Хуейчжоу було підписано Договір про створення в КНР спільного вищого навчального закладу, у Шанхайському університеті іноземних мов створено Центр дослідження України, де китайські студенти розпочали вивчення української мови та літератури [6].

Підкомісія з питань співробітництва в галузі медицини займається питаннями охорони здоров'я, співпраці у галузі традиційної китайської медицини - вирішення питання створення в Україні лікувально-діагностичного Центру традиційної китайської медицини [6].

Ключовим напрямом українсько-китайського співробітництва на найближчі роки залишатиметься агропромислова сфера. Китай готовий вкладати і в модернізацію логістики експорту зернових, що дозволить Україні значно наростити свій експортний потенціал за рахунок розвитку зернової логістики. КНР зацікавлена у налагодженні співпраці з Україною в галузі виробництва літаків. Китайська сторона вивчає можливості серійного виробництва нового українського транспортного Ан-178 вантажопідйомністю до 18 тонн розробки Дп «Антонов» (Київ) на потужностях в КНР. Китайська сторона демонструє також зацікавленість у налагодженні спільного виробництва авіаційних двигунів з Державним концерном «Укроборонпром». У центрі уваги також інфраструктурі проекти. Зокрема, Китайська компанія «Синв Україна» планує інвестувати в розвиток українських портів близько 5 млрд. дол. США. [2, с. 20-26]

У 2014 р. ТПП України підписано Декларацію щодо створення «Ділової ради Великого шовкового шляху» з метою налагодження партнерських відносин щодо співробітництва між торгово- промисловими палатами країн та рядом китайських компаній [2].

Висновок

В сучасних умовах турбулентного розвитку як світової економіки, так і національного бізнес-середовища для України є вкрай важливим двостороннє стратегічне дружнє партнерство та співробітництво. З огляду на проведений аналіз, співробітництво з КНР є саме тим вектором розвитку, який може забезпечити зростання показників розвитку як в торговельно- економічній сфері, так і в багатьох інших секторах економіки. На думку більшості фахівців, ключовими завданнями для українського Уряду повинні бути прискорення темпів реформування економіки, визначення переліку пріоритетних стратегічних двосторонніх проектів та забезпечення їх підтримки, вдосконалення процедури моніторингу і контролю за виконанням українсько- китайських домовленостей тощо.

Література

1. Офіційний сайт Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом) [Електронний ресурс] : - Режим доступу: http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/legal-acts

2. Поворозник, В. Проект «Один пояс - один шлях»: можливості для України [Електронний ресурс] / В. Поворозник,

В. Перебийніс // Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД). - 2015. - Режим доступу: http://www.icps.com.ua/assets/uploads/images/files/china project s.pdf

3. Ярошенко, Є. Місце України в глобальних стратегіях Китаю [Електронний ресурс] / Є. Ярошенко, В. Перебийніс //

Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД).-2015. - Режим доступу: http://www.icps.com.ua/assets/uploads/images/files/china_mesto_s.pdf

4. Офіційний сайт Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом) [Електронний ресурс] : - Режим доступу: http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/trade

5. Тарасова, В. Розвиток українсько-китайського співробітництва: розширення сфер співпраці [Електронний ресурс]

/ В. Тарасова // Україна: події, факти, коментарі. - 2015. - № 15. - С. 17-29. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2015/ukr15.pdf

6. Офіційний сайт Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/science

7. Офіційний сайт Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://china.mfa.aov.ua/ua/ukraine-cn/diplomacv

Размещено на Allbest.ru