Заголовок в сучасних періодичних виданнях на прикладі газети "Дзеркало тижня"

Оповідні заголовки використовуються переважно для новин, викладають суть повідомлення: «Башар Асад не залишив шляхів для відступу» («ДТ», №32, 2013); «Наші учні заслуговують на якісні підручники» («ДТ», №32, 2013); «Україна і Білорусія установлять розділовий знак» («ДТ», №37, 2013); «Алієв отримав третій строк» («ДТ», №37, 2013); «Раду Поклітару залишається в Україні. Однак, залишає за собою двері» («ДТ», №34, 2013). В останньому випадку приклад оповідного заголовка, що складається з двох позицій. Хоча оповідний заголовок може мати навіть три і більше.

Заголовки-резюме: «Перепланування бюджетного планування» («ДТ», №38, 2013); «Готових пропозицій поки що немає» («ДТ», №38, 2013); «Як знищити доброчинність» («ДТ», №32, 2013); «Соціальної культури потрібно навчати» («ДТ», №32, 2013).

Як бачимо, дані заголовки фіксують певну ситуацію, але не надають ій повної характеристики і не передають повною мірою інформативність.

Заголовок-цитата: «Український богатир Дмитро Халаджі: «На зйомках мене 14 разів переїжджала вантажівка…"» («ДТ», №35, 2013); «Криза? Ну що ж вдієш?!» («ДТ», №35, 2013); « «Хотят ли русские войны?"» («ДТ», №7, 2014); « «Час, що трансформується в сюжет»» («ДТ», №7, 2014); «І знову будьте здорові, «любі друзі»!» («ДТ», №9, 2014); « «Катитесь во Львов, если так любите Украину!"» («ДТ», №9, 2014); « «Когда такие люди…"» («ДТ», №9, 2014); « «Моя країна - Україна»» («ДТ», №9, 2014); « «Бімба» у Давосі» («ДТ», №2, 2014); « «Мы ваш, мы старый мир расстроим…"» («ДТ», №3, 2014); « «Мы не от старости умрем, - от старых ран умрем»» («ДТ», №3, 2014); « «К барьеру вызван я языковому»» («ДТ», №4, 2014); « «Связанные одной сетью, скованные одной цепью…"» («ДТ», №4, 2014); « «Лиш згорточок старого полотна»» («ДТ», №4, 2014); « «Немає рішення без Росії?"» («ДТ», №6, 2014); « «Сергій Данченко врятував мене від Володі Ульянова»» («ДТ», №6, 2014); « «Більшість людей не вміють старіти правильно»» («ДТ», №10, 2014); «Маріо МОНТІ: «Політиків, які хочуть виконати руйнівну для рейтингів роботу, як правило, не знаходиться…"» («ДТ», №35, 2013).

Поширеним є використання цитати з тексту у ролі заголовку, головне - підібрати правильну, яка б масштабно відображала головну думку тексту.

Отже, ми розглянули на прикладах функції та види заголовків, які подають нам відомі науковці. З проаналізованого вище можемо зробити висновок, що жодна функція заголовку не виступає ізольовано, вони взаємодіють між собою. Газета «Дзеркало тижня» використовує широку гаму видів заголовків, які не є однотипними, і кожен з яких чітко характеризує свій матеріал. Журналісти вдаються до комбінування двох, трьох, а іноді й більше прийомів з метою актуалізувати увагу читацької аудиторії. Створюючи заголовок, автор має скерувати зусилля на те, щоб створити його адекватним матеріалу та виданню.

2.2 Застосування способів залучення уваги читачів в газетних заголовках «Дзеркала тижня»

Переходимо до питання, що стосується залучення уваги читачів і розглянути, які саме способи залучення уваги у своїх заголовках використовує «Дзеркало тижня».

Пропонуємо розпочати аналіз способів з використання фразеологізмів у заголовках. Тема вживання фразеологізмів є відносно поширеною як в зарубіжних, так і в вітчизняних дослідників. Як відомо, при використанні стійких сполучень слів, беруть до уваги чотири основні прийоми, за допомогою яких відбувається реалізація фразеологізмів в заголовковому комплексі. Перший - повна або часткова зміна лексичного складу при збереженні загального значення фразеологізму: «З чистого аркушу, або вдруге під вінець» («ДТ», №33, 2013); «Мовчання - золото? Ні, мідяк» («ДТ», №35, 2013);

Приклади другого прийому (часткова заміна слів у фразеологізмі): «Об'єднуй і володарюй» («ДТ», №34, 2013); «Ваше холуйство, сер» («ДТ», №7, 2014); «Львів: словом і ділом» («ДТ», №7, 2014); «Задзеркалля Кремля» («ДТ», №8, 2014); «Аншлюс а ля рос» («ДТ», №8, 2014); «З пенсією по життю» («ДТ», №8, 2014); «Ати-бати, йшли плакати» («ДТ», №10, 2014); «У страху права великі» («ДТ», №1, 2014); «Рибак підписав закони, ухвалені з руки» («ДТ», №1, 2014); «Війна і ми» («ДТ», №2, 2014); «Чужа сімя - темний ліс» («ДТ», №4, 2014); «У страху очі великі?» («ДТ», №3, 2014); «Процес пішов» («ДТ», №2, 2014); «Слабкі світу цього» («ДТ», №3, 2014); «Партія без регіонів» («ДТ», №3, 2014); «Комуналка на шпагаті» («ДТ», №3, 2014); «Аеропорти - гроші на повітря?» («ДТ», №3, 2014); «Кров людська - не водиця…» («ДТ», №6, 2014); «Чужий, ще чужіший» («ДТ», №4, 2014); «Не заплямувавши мундира» («ДТ», №8, 2014); «Кримський бумеранг і російський колос» («ДТ», №8, 2014) «Повільно запрягають. Чи швидко поїдуть?» («ДТ», №8, 2014); «Ножі в спину» («ДТ», №10, 2014); «Слова та голос - більш нічого!» («ДТ», №10, 2014); «Навіщо сіють вітер?» («ДТ», №1, 2014); «Собі мільярд, школі - копійку» («ДТ», №1, 2014); «Росія: наша хата скраю?» («ДТ», №2, 2014); «Червона Шапочка і Бабуся з великими зубами» («ДТ», №1, 2014); «Гроші не пахнуть або Сміття як бізнес для обраних» («ДТ», №2, 2014); «У (не) здоровому тілі…» («ДТ», №4, 2014); «І один у полі воїн» («ДТ», №34, 2013).

Усталені вислови «Розділяй і владарюй» та «Один в полі не воїн» було видозмінено. А саме, у першому випадку було замінено слово, в другому викинута частка «не», що призвело до часткової зміни значення фразеологізмів. Вживання фразеологізмів у заголовках, безперечно, зацікавлюють читатча. Їхня неоднозначність, завуальованість привабюлює до прочитання тексту.

Наступний прийом пов'язаний з розширенням фразеологізму:

«Валентина Стрілько: українське прислів'я «Моя хата скраю» має продовження» («ДТ», №35, 2013). В даному випадку відбувається розширення фразеологізму. Також в цьому заголовку використано цитату і використано ім'я дійової особи, яка, ймовірно, є головною героїнею в самому тексті. Виходячи з цього, ми ще раз упевнились, що заголовок не може належати лише до одного виду і виконувати одну функцію.

Четвертий прийом ? скорочення фразеологізму. Приклад:

«А Вас, Штірліц, я попрошу…» («ДТ», №34, 2013). В даному випадку заголовок зацікавлює тим, що інтригує читача, не розкриваючи повністю свою суть.

Отже, використання фразеологізмів у заголовках зацікавлює, привертає увагу читачів і додає назві статті експресивності. Також народною, фольклорною мовою допомагає пересічному читачеві зрозуміти текст, спрощує його.

Прослідкуємо прийом мовної гри. Серед засобів можемо виділити жаргонізми: «Усі будинки поставлять на лічильник» («ДТ», №38, 2013); «Мушки, пушки і тітушки», де використано зрозумілі більшості пересічних читачів жаргонізми, а також вжито слово «тітушки», що в сучасному суспільстві стало дуже популярним («ДТ», №7, 2014); «Зачистка бізнесу по-львівськи» («ДТ», №37, 2013) - в цьому випадку слово «зачистка»; «Кроколил» в Україні. Аптечна наркоманія набирає обертів» («ДТ», №36, 2013) - слово «крокодил» вжито в лапках, щоб не вводити в оману читачів.

Сленг в заголовках: «Дотиснули…» («ДТ», №32, 2013); «Транзит газонув» («ДТ», №35, 2013); «Стельовий тупик» («ДТ», №36, 2013); «Хто завалив роботу за Третім енергопакетом?» («ДТ», №39, 2013); «Чи потрібна Україні «лісапетна оцінка»?» («ДТ», №39, 2013); «Бліц-криг забуксував. Що далі?» («ДТ», №9, 2014); «Розділити й розтягти по вотчинах» («ДТ», №9, 2014); «Реверснули. І досить тішитися?» («ДТ», №7, 2014); «Ми всі мусимо перезастібнутися» («ДТ», №38, 2013). Газета «Дзеркало тижня» використовує в своїх матеріалах поширений сленг, який є зрозумілим пересічному читачу. Також за допомогою його вживання заголовок передає певний настрій статті.

Абревіатури: «СОТ розсудить?» («ДТ», №37, 2013); «Ринок КАСКО: боротьба за клієнта» («ДТ», №6, 2014); «Заступник начальника Генштабу ЗСУ подав у відставку» («ДТ», №6, 2014); «Ескізи НС» («ДТ», №5, 2014); «НАК: копійка в бюджет» («ДТ», №9, 2014); «В Європу зі своєю ГТС і за газом» («ДТ», №8, 2014); «ЄС має запобігти «грузинському сценарію» в Україні» («ДТ», №4, 2014); «ЖКГ: верхи не можуть, а низи не хочуть?» («ДТ», №39, 2013). Абревіатури в заголовках, з одного боку, стимулюють читача до прочитання твору, якщо читачу зрозуміле скорочення, з іншого, можуть повністю вбити інтерес до статті, якщо абревіатура не є широковикористованою і може бути незрозуміла пересічному читачеві. В такому випадку, слід вдатися до її пояснення в самому матеріалі статті.

Власні імена: «Високі орбіти Володимира Уткіна» («ДТ», №37, 2013); «Що ріднить Ді Капріо з Безруковим?» («ДТ», №8, 2014); «Битва за Донбас» («ДТ», №8, 2014); «Шевченкова ікона» («ДТ», №8, 2014); «Львів запрошує на свята» («ДТ», №1, 2014); «Замкове Прикарпаття» («ДТ», №1, 2014); «Шевченко повернувся…на поштовій марці» («ДТ», №9, 2014); «Офшорні справи Сергія Курченка» («ДТ», №9, 2014); «Нюрнбернг усередині нас» («ДТ», №7, 2014); «Рядки Шевченка від руки» («ДТ», №7, 2014); «Випробування Ларсом фон Прієром» («ДТ», №5, 2014); «Швейцарія проти Європи» («ДТ», №5, 2014); «Інша Туреччина або Вибори розсудять» («ДТ», №5, 2014); «Гаррі Трумен: головнокомандувач холодної війни» («ДТ», №5, 2014); «Що приснилося Сергію Параджанову?» («ДТ», №6, 2014); «Сергій Жадан вибирає Месопотамію» («ДТ», №6, 2014); «Компроміс у справі Юлії Тимошенко?» («ДТ», №36, 2013). Використання власних назв у заголовках звужує коло сприйняття читача над певним питанням, деталізує про що йтиметься в статті, конкретизує її. Це є зручно для читача.

Фрагменти англійською мовою: «Джаз-internationale у Південній Пальмірі» («ДТ», №35, 2013); «Shut-down місцевої влади по-українськи» («ДТ», №39, 2013); «INRE» («ДТ», №9, 2014); «Нова PHARE для модернізації України» («ДТ», №10, 2014); «Nemiroff знищують, щоб очистити шлях для імпорту» («ДТ», №10, 2014); «Проект Шевченко(MANIA):час вносить корективи» («ДТ», №6, 2014); «Babylon XXI: 70 миттєвостей Евромайдану» («ДТ», №6, 2014); «Mission impossible?» («ДТ», №39, 2013). Використання слів чи цілих фрагментів у заголовку англійською мовою, безсумнівно, зацікавлюють читача. Часто їх вживають у разі, коли немає відповідного аналогу в українській мові, тоді це слово подається мовою оригіналу.

Засоби експресії в газетних заголовках також часто використовують як спосіб залучення уваги читача. Переходимо до їх розгляду. Віршовані або пісенні заголовки характеризується посиленою виразністю: «Здоров'я нації - питання мотивації» («ДТ», №38, 2013); «Недитяча задача» («ДТ», №31, 2013); «Розпряайте, хлопці…» («ДТ», №6, 2014); «Борги наші - стануть ваші» («ДТ», №6, 2014); «І не те, щоб так, і не те, щоб ні…» («ДТ», №4, 2014); «У донецькі б я пішов - хай мене научать» («ДТ», №34, 2013).

Користуються популярністю заголовки у формі звернення чи заклику: «Намалюємо - будемо жити!» («ДТ», №34, 2013); «Ми всі мусимо перезастібнутися» («ДТ», №38, 2013). Читач відчуває себе учасником діалогу.

Експресивну насиченість несуть у собі знаки пунктуації. Знак оклику:

«У справедливості - відмовити!» («ДТ», №31, 2013); «Війна гримить, а він - малює!» («ДТ», №34, 2013); «Саме час схаменутися!» («ДТ», №7, 2014); «Ми-таки унікальний народ!» («ДТ», №8, 2014); «Покликання - творити!» («ДТ», №1, 2014); «Іржава енергогалузь приносить і може принести мільярди!» («ДТ», №1, 2014); «Ти Курченка бачиш? Ні? А він є!» 37 («ДТ», №37, 2013). Такі заголовки викликають у читача асоціацію з якимись важливими подіями, новинами, а отже, змушують читати текст.

Знак питання: «Що після Вільнюса?» («ДТ», №38, 2013); «Які правила обере Рінат Ахметов?» («ДТ», №38, 2013); «Хто є ворогом здоров'я?» («ДТ», №39, 2013); «Українська освіта розквітне?» («ДТ», №7, 2014); «На початок великого шляху?» («ДТ», №7, 2014); «У війни не жіноче обличчя?» («ДТ», №8, 2014); «Візова лібералізація: як зійти з мертвої точки?» («ДТ», №8, 2014); «Води відійдуть чи відходять?» («ДТ», №6, 2014); «Що приснилося Сергію Параджанову?» («ДТ», №6, 2014); «Що трапилося з бієнале?» («ДТ», №5, 2014); «Правий сектор посприяє звільненню вул. Грушевського?» («ДТ», №5, 2014); «Крига скресла?» («ДТ», №3, 2014); «Енергоприватизація - догризання?» («ДТ», №3, 2014); «Правозахисник vs правоохоронець?» («ДТ», №2, 2014); «Чи увязнюватимуть за анекдоти Януковича?» («ДТ», №1, 2014); «Крига скресла чи засідання триває?» («ДТ», №1, 2014); «Влада, яка залежатиме від нас?» («ДТ», №10, 2014); «Скільки треба позичити?» («ДТ», №10, 2014); «ЖКГ: верхи не можуть, а низи не хочуть?» («ДТ», №39, 2013). Зазвичай заголовки у формі запитання криють відповіді на ці запитання у самому тексті, тож читач може впевнено читати матеріал, якщо його цікавить відповідь на поставлене питання. Вони ніби вступають з ним в діалог, заохочуючи прочитати статтю.

Двокрапка: «Борис Колесніков: такому уряду на заході не дали б навіть вести бухгалтерію маленької фірми, яка виробляє козячий сир» («ДТ», №39, 2013); «Польське село: історія відновлення» («ДТ», №39, 2013); «Новини з Європи: для мігрантів і просто туристів» («ДТ», №39, 2013); «Дефолт 2014: рукотворна загроза» («ДТ», №6, 2014); «Ринок КАСКО: боротьба за клієнта» («ДТ», №6, 2014); «Боснія: 20 років потому. Знову неспокійно» («ДТ», №6, 2014); «Губернізація України: буде ще й не те» («ДТ», №3, 2014); «Наказано: знешкодити» («ДТ», №3, 2014); «Поєднати розділене: рецепти для небайдужих» («ДТ», №3, 2014); «Євромайдан: критичний розкол між владою і суспільством» («ДТ», №3, 2014); «Берлінале: Україна у Кампусі» («ДТ», №3, 2014); «Оскар: 86 років рабства» («ДТ», №2, 2014); «Фнансовий ринок: за лінією вогню» («ДТ», №2, 2014); «Росія: наша хата скраю?» («ДТ», №2, 2014);

«Арктика: холодна війна у льдах» («ДТ», №2, 2014); «Таїланд: вибори в режимі НС» («ДТ», №2, 2014); «Академік Володимир Семиноженко: Успіх країни на 50 відсотків залежить від того, якими технологіями вона володіє» («ДТ», №39, 2013). Двокрапка, зазвичай, пояснює першу частину заголовка, яка стоїть до неї. Так вона конкретизує про що йтиметься в статті.

Трикрапка: «Вам буде нелегко…» («ДТ», №39, 2013); «Без оголошення війни…» («ДТ», №35, 2013); «Рік наступає… і відступає» («ДТ», №6, 2014); «В Україні ліміт дурниць і жадібності…» («ДТ», №4, 2014); «У (не) здоровому тілі…» («ДТ», №4, 2014); «Нацбанк уповноважений… нашкодити» («ДТ», №5, 2014); «Шевченко. Послухайте…» («ДТ», №7, 2014); «Бути українцем і відверто про це заявляти…» («ДТ», №7, 2014); «Не заплямувавши мундира…» («ДТ», №8, 2014); «Кров людська - не водиця…» («ДТ», №6, 2014); «Дотиснули…» («ДТ», №32, 2013). Фунуція трикрапки полягає саме у зацікавленні читача. Заголовок, ніби, переривається на найцікавішому моменті, недоговорює про щось важливе, чим заохочує читача зазирнути в сам матеріал. Взагалі, знаки пунктуації у заголовках спонукають читача перечитати текст повідомлення.

Ще один дієвий спосіб залучення уваги читачів проаналізуємо в газеті «Дзеркало тижня», а саме, ефект посиленого та ефект обманутого очікування. Тож, обмануте або ошукане очікування:

«Жертвоприношення» («ДТ», №35, 2013), де йдеться про Юлію Тимошенко та Віктора Януковича, тобто, зовсім не те жертвоприношення, яке постає в уяві найперше. «Фінт Марадони» («ДТ», №34, 2013), де нічого не згадано ні про відомого аргентинського футболіста, а й взагалі про футбол. Йдеться лише про українську політику. «Попереду крутий поворот» («ДТ», №31, 2013), в статті йдеться про профільне навчання. «Загадкові привиди у графському палаці» («ДТ», №31, 2013), матеріал про тернопільські пам'ятки архітектури, де про привидів не згадується. «Турецький гамбіт» («ДТ», №1, 2014), де йдеться про політичні перипетії, в той сам як заголовок асоціюється з відомим російським фільмом. «Червона Шапочка і бабуся з великими зубами» («ДТ», №1, 2014), матеріал про Акт злуки УНР і ЗУНР. «Бімба у Давосі» («ДТ», №1, 2014) - про економічний форум, що відбувся у Давосі. «Занурення в невідомість» («ДТ», №1, 2014), про стан нафтопродуктів на світовому ринку.

Такий спосіб залучення уваги читача є не зовсім чесним, адже в заголовку йдеться про одне, а читаючи текст, розумієш, що цим заголовком хотіли сказати зовсім інше.

Ефект посиленого очікування:

«Перший дзвінок» («ДТ», №34, 2013), на перший погляд, матеріал мав би бути про перше вересня, та ні, мається на увазі дзвінок телефонний. «Молодобоги пожирають титанів?» («ДТ», №35, 2013), досить інтригуюча назва для статті про олігархів. «Без оголошення війни…» («ДТ», №35, 2013), заголовок про гостру ситуацію на ринку підручників. «Мовчання вовків» («ДТ», №5, 2014) - про оточення Януковича. «Довга дорога до волі» («ДТ», №5, 2014) - назва статті запозичена з книжки спогадів відомого борця за свободу Нельсона Мандели. Визволенню свого народу він присвятив майже півстоліття. В статті про Євромайдан та політичні сили, що приймають в ньому участь. «Валютна війна» («ДТ», №5, 2014) - в статті йдеться про нестабільну фінансову ситуацію в нашій країні.

Отже, виходячи з зазначених вище прикладів, можемо прослідкувати, що «Дзеркало тижня», використовує в своїх заголовках фразеологічні прийоми, прийоми мовної гри, абревіатури, власні імена, сленг, жаргонізми, фрагменти англійською мовою, засоби експресії, а саме: двокрапку, трикрапку, знак питання, оклику щоб привернути читацьку увагу до статті за допомогою самого лише заголовка. Неоднозначність, завуальованість фразеологізмів привабюлює до прочитання тексту і додає назві статті експресивності. Також народною, фольклорною мовою допомагає пересічному читачеві зрозуміти текст, спрощує його. Абревіатури в заголовках, з одного боку, стимулюють читача до прочитання твору, якщо читачу зрозуміле скорочення, з іншого, можуть повністю вбити інтерес до статті, якщо абревіатура не є широковикористованою і може бути незрозуміла пересічному читачеві. Використання власних назв у заголовках конкретизує про що йтиметься в статті. Використання слів чи цілих фрагментів у заголовку англійською мовою, безсумнівно, зацікавлюють читача. Часто їх вживають у разі, коли немає відповідного аналогу в українській мові, тоді це слово подається мовою оригіналу. Зазвичай заголовки у формі запитання криють відповіді на ці запитання у самому тексті, тож читач може впевнено читати матеріал, якщо його цікавить відповідь на поставлене питання. Двокрапка зазвичай пояснює першу частину заголовка, яка стоїть до неї. Так вона конкретизує про що йтиметься в статті. Не говорячи, про прийоми залучення уваги в самому тексті. Щодо привернення уваги за допомогою ефектів посиленого, обманутого очікування, то можна сказати, що журналіст йде навіть на такі, так би мовити, нечесні способи, для читацького зосередження до матеріалу. Можливо, доцільно було б використовувати ці два способи для привернення уваги саме до нецікавого, «сирого» матеріалу.

2.3 Доречність вживання підзаголовків в газеті «Дзеркало тижня»

Переходимо до розгляду останнього підпункту, що стосується підзаголовків і доречності їх вживання в газеті «Дзеркало тижня». Чому саме доречності? Як ми з'ясували вище, підзаголовок не завжди вдало обіграє матеріал. Він може як роз'яснити незрозуміле в заголовку, так і порушити, створену в заголовці, інтригу. Наприклад, прочитавши коротенький лід, читач може не продовжувати вивчати матеріал, адже він вже знає про що там буде йти мова.

Отже, проаналізуємо на прикладах підзаголовки.

Заголовок «Робота - в дефіциті» має лід, що робить читачеві вступ до статті, знайомить його з історією. Далі маємо підзаголовки: «Зведення про втрати», «ОБСЄ і ЮНЕСКО вам на допомогу!», «Оптимізація штатів і дефіцит «синіх комірців»» («ДТ», №6, 2014). В даному випадку, підзаголовки виступають як окремі назви до текстового супроводу. Але в той же час, вони структурують статтю, розбиваючи її на підтеми, аби читач легше сприймав велику за обсягом статтю.

«За апробованими схемами» - «Таке дивне поєднання двох подій нині мусується у кабінетах обласної влади. Кіровоградська обласна дитяча лікарня, безперечно, давним-давно потребує капітального ремонту. І добре, що на це нарешті звернули увагу і влада, і громадськість. Але чому розв'язання такої, без сумніву, важливої для жителів області проблеми пов'язують із зовсім іншою, що має досить підозрілий флер?» - такий лід дозволяє читачеві отримати мінімальне уявлення, про що йтиметься, а запитальне речення в кінці пробуджує уяву читача і інтригує, змушуючи все ж таки прочитати і дізнатися в чому полягає проблема. Має два підзаголовки: «Оздоровлення затягнулося…», «Головне - вчасно осідлати хвилю», які структурують матеріал і відповідають написаному («ДТ», №6, 2014).

«Економ - «привіт»» («ДТ», №6, 2014). Лід: «У бюджеті на 2014 р. уряд Миколи Азарова заклав прогноз зростання економіки України на 3%. Це абсолютно нереалістичні показники, говорив новий прем'єр Арсеній Яценюк одразу після приходу на цю посаду. Цього року економіку країни вдасться лише стабілізувати, було заявлено днями, тобто вона в найкращому разі вийде «в нуль». Але навіть цей прогноз може виявитися зайво оптимістичним. За кілька останніх тижнів свої прогнози розвитку економіки України переглянули багато інвестиційних банків. Тепер ніхто з них не вірить навіть у її стагнацію, очікуючи в 2014 р. серйозного падіння ВВП - від 3 до 7%. У чому причини для песимізму?» - З одного боку, автор ніби розкриває ідею статті, але з іншого, запитання, яке подає в кінці, спонукає до прочитання матеріалу. Д того ж, матеріал актуальний, і має підзаголовки, які структурують значний обсяг статті і відповідають написаному: «Ідеальний шторм», «Кримський фактор».

«Ати-бати, йшли плакати» («ДТ», №10, 2014). Підзаголовок: «У центрі Києва відбулося відкриття грандіозної міжнародної вуличної виставки плаката THE VOICE OF PEACE за участю відомих діячів культури світу та нашої країни. 45 країн надіслали безліч робіт, покликаних підтримати мир». Заголовок статті неоднозначно сприймається. Він інтригує читача. Вжитий в даному випадку підзаголовок, коротко, але повністю розкриває зміст усієї статті, тому читати весь матеріал, присвячений виставці плакатів вже буде не цікаво. Тож, можна вважати, що даний підзаголовок вжито недоречно, тим паче, що стаття невелика за обсягом.

Заголовок «Дрова замовляли?» дає вичерпні уявлення, про що буде йти мова далі, тим паче, значний за обсягом лід повністю розкриває статтю. Тому, він тут вжитий не дуже доречно. Хоча, стаття дуже детальна і громіздка, і те, що вона має підзаголовки, які структурують матеріал: «Спецтариф для іноземців», «Такий експорт - не в українських інтересах», «Дешевої лісової сировини з України більше не буде», «Потрібен батіг і пряник», «Бліц-інтерв'ю» є вмотивованим («ДТ», №10, 2014).

«Розпрягайте, хлопці…» - «Анексія Криму виводить на поверхню дедалі нові й нові аспекти майбутнього функціонування півострова в режимі «без України». Вода, електрика, газ - насамперед ці теми на слуху. А як зміниться рельєф паливного ринку? Без ресурсу кримчани не залишаться (чого варте лише море та порти). Більш того, ймовірно, паливо там навіть подешевшає. Основних втрат зазнає бізнес власників автозаправних станцій, який за ці два тижні буквально збанкрутували» - лід перераховує, які проблеми порушує матеріал. Стаття має підзаголовок «Зі сльозами на очах…» («ДТ», №10, 2014). І лід, і підзаголовок тут більшою мірою доцільні.

«Більшість людей не вміють старіти правильно» («ДТ», №10, 2014). Лід в даному випадку вступний, вводить нас в курс справи: «Люди завжди прагнули безсмертя. Знайти еліксир вічної молодості намагалися стародавні греки, римляни, індуси, єгиптяни й вікінги. Жити коли не вічно, то довго й повноцінно хочемо і ми. Сотні тисяч людей в усьому світі нині задіяні в так званій індустрії краси. Час від часу лунають сенсаційні заяви про відкриття в галузі генної інженерії та винаходи засобів, які сповільнюють старіння. Однак заявлені відкриття часто виявляються всього лиш рекламою нового БАДу або бажанням якогось ученого зробити кар'єру та популярність, не маючи під собою ніякої практичної основи». Підзаголовки інформаційні, підібрані відносно композиції статті, структурують матеріал: «Чому ми старіємо», «Експерименти натуралістів», «Дійові рецепти».

«Собі мільярд, школі - копійку», підзаголовок: «На думку міністра освіти і науки Д. Табачника, торік Україна мала дві біди - це світова економічна криза та Євромайдан (невихованість і недалекоглядність частини лідерів української опозиції, які продовжують перетворювати столицю України на якусь резервацію, брудний смітник)» дає уявлення про зміст інформації, не розкриваючи суть. Вжитий доречно («ДТ», №1, 2014).

«Спирт шукає шлях до бензину» («ДТ», №1, 2014). Лід вступний: «Програма щодо обов'язкового додавання біоетанолу в бензин із 1 січня 2014 р. не запрацювала. Жодна автозаправна мережа в Україні не розпочала реалізації спиртовмісного бензину. Усе залишилося на своїх місцях. Власне, іншого варіанта й бути не могло, оскільки виконання норми про додавання не менш як 5% біокомпоненту суперечить цілому ряду чинних законів і правил. Але ставити крапку в цій історії рано. Швидше, навпаки, очевиднанереальність реалізації даної ініціативи змусила її лобістів заворушитися». Підзаголовок: «Безальтернативна альтернатива».

Заголовок «Світові ринки: основні очікування-2014» має лід, який дає коротку анотацію до статті «Минулий 2013 рік на світових ринках видався ненудним. Основною подією, безумовно, став початок скорочення програми викупу активів центробанку США. Але це - вже історія. Набагато цікавіше, чого чекати від року 2014-го, у тому числі щодо динаміки ключових валютних пар і товарних ринків» і вдало підібрані підзаголовки «Де ви, «локомотиви» і тихі гавані?», « «Чорне» золото може потьмяніти», «Фондові ринки на роздоріжжі», «Обід за розкладом» («ДТ», №2, 2014).

Заголовок «Зупинити кровопролиття - означає показати диктаторові обличчя майбутнього президента» - інтригуючий («ДТ», №2, 2014). Має лід, що виступає продовженням до заголовка «Тоді Януковичу буде з ким торгуватися за свободу й активи, його соратникам стане зрозуміло, кому здаватися, олігархам - на кого ставити, Європі - з ким вести предметний діалог». Підзаголовка нема і це вмотивовано, адже заголовок дає уявлення про текст, а лід не розкриває зміст статті. Все доречно.

«На чому базується газовий баланс України-2014» («ДТ», №2, 2014). Лід прямо повідомляє про що в статті: «Коли в протистоянні влади та народу з'явилися не лише жертви побиття, а й загиблі, на цьому тлі, здається, все втрачає сенс… І під гуркіт від вибухів гранат на вул. Грушевського в Києві це пролунає, напевно, недоречно. Але… рахунки за комунальні послуги отримають усі. При цьому більша частина «комуналки» зав'язана на газі (про тарифи DT.UA повідомляло в попередньому номері). Сьогодні DT.UA розповість про прогнозний баланс газу на 2014-й. Про те, що заплановано. Щоб ви знали, за що платите. Як вийде насправді - ми всі побачимо в міру надходження рахунків і проблем», але й заголовок не несе прихованого змісту. Це пояснюється тим, що стаття актуальна і буде привертати увагу читача. Так як велика за обсягом, структурована підзаголовками: «Прогноз чи баланс?», «Газоресурси», «Газорозподіл», «Про реверс».

Заголовок «За щитом безвиході» («ДТ», №4, 2014). Лід оповідний: «Дійшовши до барикад, здалеку бачиш кордон міліціонерів, які стоять там удень і вночі. Колонки з цього боку жіночим утомленим голосом переконують їх скласти зброю, не стріляти в мирних жителів і переходити на бік народу. Однак кордон не рушить, ніхто не переходить. Вони стоять там тому, що отримали наказ». Підзаголовки номінативні: «Солдати - останні, 
хто повинен там стояти», «Дим Батьківщини», «Міліціонери 
стали заручниками».

«Чужий, ще чужіший» («ДТ», №4, 2014). Лід у формі цитати: «Кожен епізод звірячого поводження з учасниками акцій протестувикликає таку панічну реакцію самозахисту: чужі! Багато хто з мого оточення, наприклад, вважає, що до нас когось завезли. Всі ці гади, які катують, б'ють, убивають, роздягають на морозі, крадуть із лікарень, - вони не наші. Не українці. І акцент у них якийсь не такий. І тримаються як не в себе вдома. І взагалі виродки. У нас таких не роблять» ясно дає зрозуміти тему матеріалу.

«Розумні, але не проголосовані» («ДТ», №4, 2014). Вступний лід: «За 2013 р. у Верховній Раді було зареєстровано 2149 законопроектів. З них лише 154 (тобто 7,1%) ухвалені парламентом у цілому.

Експерт Інституту законодавства Верховної Ради доктор держуправління, професор Валерій ВОРОТІН склав рейтинг ТОП-5 ключових законодавчих ініціатив 2013 р., які могли б позитивно вплинути на економіку країни, але, на жаль, не пройшли «парламентського сита»». Чіткі, лаконічні підзаголовки, що структурують матеріал: «Ініціатива 1. Боротьба з корупцією - Національне антикорупційне бюро», «Ініціатива 2. Держзакупівлі: нижча планка й боротьба з конфліктом інтересів», «Ініціатива 3. Тютюнові вироби: запровадження мінімальних цін», «Ініціатива 4. Енергоефективність - запровадження енергопаспортів для будинків», «Ініціатива 5. Ліквідація схем ухилення від податків з використанням компаній, створених на Кіпрі».

«У (не) здоровому тілі…» - заголовок («ДТ», №4, 2014). «Про катастрофічний стан здоров'я населення нашої держави, про те, що 94% випускників шкіл уже мають проблеми зі своїм здоров'ям, - ішлося в нещодавно опублікованому в ЗМІ матеріалі з брифінгу міністра молоді та спорту України Р. Сафіулліна. Міністр констатував також факт, що в нашій країні немає фізичної культури» - роз'яснювальний лід.

Отже, проаналізувавши підзаголовки, ліди, які нам пропонує сучасне видання «Дзеркало тижня», можемо зробити висновок, що їх використання є досить серйозною справою, адже підзаголовок може не лише допомогти читачеві у ознайомленні з матеріалом, а й повністю вбити інтерес до того ж таки матеріалу. Але в будь якому випадку, підзаголовок структурує текст, що дає змогу читачеві краще його сприймати, а лід дає уявлення про зміст тексту.

Загалом, проаналізовані нами підзаголовки в газеті «Дзеркало тижня» вжиті доречно і мають місце бути.

Список використаної літератури

1. Артемонова І.М. Ігрове кодування як структурний покажчик заголовкового комплексу в газеті / І. М. Артемонова / Ученые записки Таврического нациіонального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». ? 2006. ? №5. ? С. 107 ? 112.

2. Бахарев Н.Е. Структурно-функциональное развитие заголовка на материале заголовков из газет и журналов: Автореф. дисс… канд. филол. наук: 10.01.10 - журналистика. ? Алма-Ата, 1971. ? 20 с.

3. Білодід І. К. Академічний тлумачний словник української мови / І. К. Білодід. - К.: Наукова думка, 1970-1980. - С. 203

4. Дацишин Х. Фразеологізми в заголовках друкованих видань: проблема мовно-культурної ідентифікації / Х. Дацишин / Теле - та радіожурналістика. ? 2010. ? Вип. 9. Ч. 2. ? C. 200 - 204.

5. Дуброва А.С. Структурно-стилистические особенности заголовков французской газеты. ? Автореф. дисс… канд. филол. наук. ? Ленинград, 1996. ? 23 с.

6. Гаврилова Я.Л. Засоби експресії в газетних / Я.Л. Гаврилова / Науково-дослідна робота молодих учених: стан, проблеми, перспективи / Харківський державний університет. ? 2012. - Вип. 2. Ч. 3. - С. 11 - 12.

7. Галич В.М. Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: Монографія. - К.: Наукова думка, 2004. - 816 с.

8. Жадько В.О. Журналістика та основи редакторської майстерності: навч. посіб. / В.О. Жадько. - К.: Знання, 2012. - 271 с.

9. Желтоногова Т. Заголовок як компонент структури українського поетичного тексту: Автореф. дис. канд. філол. наук / Т. Желтоногова. - Кіровоград, 2004. - 19 с.

Размещено на Allbest.ru