Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої"

Якщо оцінювати зібрані дані, співставлення отриманих показників із даними щодо проблематики видання, отримані спостереження дали змогу зафіксувати особливості тем які висвітлюються в газеті. Ми вважаємо, що пріоритетні теми в газеті розташовані таким чином, щоб аудиторія могла задовольнити свої потреби в інформаційному пошуку запропонованих питань.

україна молодий жанрологія проблемний

РОЗДІЛ 3. АУДИТОРНА ОРІЄНТАЦІЯ

Газети грають істотну роль у економічному, політичному та соціальному житті суспільства, маючи безпосереднє відношення до його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через пресу) і продуктивну (діючу) функції, вони в тім же ступені, що і творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй інформаційній діяльності повинні керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави [30; 79].

Дослідження аудиторією друкованих ЗМІ необхідні перш за все самим ЗМІ. Бо результати таких досліджень використовуються для аналізу власної аудиторії, порівняння її з аудиторіями конкурентних видань…Редакційна політика видання передбачає орієнтацію роботи видання на свою цільову аудиторію, тому редакція часто послуговується даними моніторингів, соціалістичних опитувань, звітів, дослідницьких фірм та організацій…У результаті дослідження аудиторії видання можна дізнатися про кількість регулярної та загальної аудиторії. [26; 313-314].

Крім цього можна зрозуміти рейтинг видання і порівняти з рейтингом конкурентів задля професійного покращення якості газети. Періодичній пресі потрібно знати свою аудиторію аби розуміти яким саме мусить бути інформаційний простір. Дослідивши читацьку публіку редакція може підвищити або знизити наклад, спираючись на реальну ситуацію попиту на газету.

Аналізований нами часопис має свої стосунки з читацькою аудиторією, і для того аби вести розмову про популярність потрібно з'ясувати аудиторну ситуацію, бо це дуже важливо для подальшій діяльності видання.

Стосовна ролі «України молодої» в житті суспільства, нам стало цікаво чи вона керується інтересами громадян, чи обирають її молоді студенти та викладачі? Назва газети стверджує про орієнтованість на молоду аудиторію, проте не факт, що ця верства населення читає це видання і що часопис являється авторитетним. Також не доведено, що вона користується попитом у суспільстві ХХІ століття. Ми провели соціологічне опитування між студентами та викладачами ОНУ ім. І.І. Мечникова, філологічного факультету, з метою перевірки популярності газети і ось що вийшло. Хоча з 50-ти опитуваних ми не станемо наполягати на максимальній об'єктивності дослідження, проте про ситуацію зацікавленості у виданні в університеті на філологічному факультеті, проведений експеримент може багато що повідомити [24; 37].

На запитання: «Чули ви колись про існування газети «Україна молода», опитуванні студенти та викладачі відповіли: 35% - жодного разу не чули про існування аналізованого нами видання, 65% - знають, що така газета в Україні існує. Це свідчить про те, що газета відома в університеті і значна кількість опитуваних знає про її існування.

Наступне що нас, як дослідників зацікавило, який відсоток людей читає часопис. І виявилося що 30% обирають для себе це видання, а 70% - ні. І після цього ми вирішили дізнатися, чому студенти та викладачі ОНУ ім. І.І. Мечникова не бажають знайомитися з відомим українським виданням. Деякі відповіли, що їм не подобається, бо це зразок жовтої преси із яскраво вираженою національною тенденцією, інші, що вона є рідкісним островом в російськомовному океані преси в Одесі, хтось погодився, що газета непогана, але не читають через нестачу часу. Однім дуже подобається різностороння інформація, якої не відшукаєш в інших джерелах, іншим не цікава, бо їм достатньо інформації, яку знаходять в Інтернеті. Висловлювання одного з опитуваних: «Газета дуже приємна, мила серцю. Вона атмосферна. Не вбачаю політ заангажованості в ній, чудова підбірка тем, фотопідбірка, та стилістика викладу матеріалів. Ось одне зізнання анкетованого: «Читаю, коли в цьому є велика необхідність, наприклад написання наукової роботи. Заважає те, що її вкрай рідко можна знайти в кіосках». І багато інших відповідей ми отримали під час збору різноманітних думок. Проте стосовно останнього коментаря, я згодна з опитуваним, її дуже важко знайти в одеських кіосках, а в бібліотеках лише старі номери, нові випуски чомусь в книгозбірнях не знайдеш. Отже статистика така: Видання подобається 25%, не подобається 75%.

Інше запитання, яке ми не оминули під час виявлення людської думки, це україномовність газети - то є плюс, або мінус? 60% - повністю підтримали державну мову у виданні, 40% не задоволені цим показником часопису. Були також відповіді: «Мені байдуже якою мовою читати», «спокійно ставлюся до україномовної преси, я володію двома мовами», «головне не яка мова, а що саме викладено нею».

Ми опитали реципієнтів про найпопулярнішу рубрику в «Україні молодій» читачі надали перевагу таким: «Культура», «Політика», «Новини» і «Соціум» [12; 7].

Останнє наше запитання до анкетованих: «Яку пресу ви постійно читаєте?»

Відповіді пролунали наступні: «Кореспондент», «Україна молода», «Факти», «Дзеркало тижня», «День», «Сегодня».

Аудиторна орієнтація «України молодої»

Провівши це невелике дослідження ми можемо зробити висновок, що аналізоване нами видання знайоме багатьом студентам та викладачам ОНУ ім. І.І. Мечникова, проте читати її не дуже хочуть. Зі 100% опитуваних лише 30% обирають для себе газету «Україна молода», це говорить про незацікавленість опитуваної аудиторії в цьому виданні. Всі інші, 70% - не вважають за потрібне купувати та читати її. Особливо молодь зізналася, що ця газета їм не цікава через брак розважальних матеріалів, через відсутність простих та доступних для розуміння текстів.

Після проведеного нами дослідження зрозуміло,що редакційній колегії газети потрібно більше вести розмову з читачем, досліджувати аудиторну орієнтацію газети і обрати шляхи зацікавлення читачів задля збільшення попиту на видання.

РОЗДІЛ 4. ВЛАСНИЙ ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ДОРОБОК

Любов Багацька: Я задоволена виданням, воно перевернуло мою свідомість

Молода журналістка працює з 19-ти років в «Україні молодій». Вчиться на четвертому курсі Київського університету, а також є соціальним тренером семінарів для творчої молоді

- Згадай як ти пішла працювати в газету «Україна молода»?

- Якось в Інтернеті я побачила об'яву, що потрібен працівник в «Україну молоду». Мене це зацікавило і я вирішила спробувати. Пройшла тест, в якому приймали участь 37 осіб (про це я вже потім дізналася). Серед усіх бажаючих спочатку обрали трьох журналістів, а потім залишили мене.

- Зі скількох років ти працюєш у виданні?

- Я мабуть наймолодша працівниця в колективі (посміхається). Прийшла на роботу в березні 2008 року, мені було 19 років, в цей час я була на другому курсі. Зараз очолюю посаду кореспондента, літературного редактора та коректора.

- Любов, чи дружній у вас колектив?

- Так дуже. До цього я працювала на радіо і пішла звідти саме через робочий персонал і через атмосферу. А колектив в «Україні молодій» мені подобається, ось живий приклад: якось на день Конституції я з частиною редакційної колегії поїхали в Карпати. Там стрибала під дощем і зламала ногу. А наші хлопці (один з них Володимир Семків - неординарний журналіст) несли мене на руках 15 км. Дійсно такий вчинок про щось говорить. Взагалі, як тільки я прийшла в газету, не любила вихідні дні, бо завжди хотілося працювати. Враховуючи те, що я очолюю три посади і працюю не тільки в «Україні молодій» а ще й у видавництві «Смолоскип», то робочий день іноді втомлює. Стосовно «України молодої», то працюємо ми через день з 8:30 ранку до 8:30 вечора в цікавому колективі.

- Чи вважаєш ти, що газета «Україна молода» відноситься до якісної преси?

- Так, я б віднесла газету до якісної преси. Хоча працювати завжди є над чим, усе-таки матеріали у виданні добротні. Проте мені здається, що раніше газета була кращою, мабуть через брак коштів ми зараз на плаву. А утім ми проводимо захід задля покращення якості видання, «Летучка». Раз на тиждень збирається колектив і обираються найкращі матеріали. Ми голосуємо і таким чином з'являються переможці, які отримують підвищенні гонорари. Це стимулює колег краще писати журналістські тексти. Також в нас є Дмитро Лиховій - високоінтелектуальна людина, яка робить в кожному номері ексклюзивні кросворди «від Бантіни», причому самостійно, без Інтернету.

- А що ти можеш сказати про останню рубрику «Калейдоскоп»? Проводячи дослідження ми помітили, що цей розділ жовтуватий і в ньому багато напівоголених зірок. Чи потрібен «Калейдоскоп» якісній газеті?

- Так дійсно, остання сторінка жовтувата проте я вважаю, що вона має право на існування в газеті. Адже аудиторія різна, в кожної свої смаки, свої вподобання. Нам часто телефонують читачі і залишають свої коментарі стосовно видання. Один чоловік зателефонував і каже: треба прибрати політику, економіку, спорт, а залишити лише відомості про селян і тоді буде відмінне видання. Тобто хочу сказати, що всім не вгодиш і тому я вважаю, що «Калейдоскоп» мусить бути в «Україні молодій», тим більше що його цікаво читати. Колеги часто жартують, що в нашій редакції вистачає своїх гарних дівчат, а на останню сторінку ставлять якихось там моделей.

Чи подобається тобі те що газета україномовна?

Звісно подобається, я в російськомовне видання мабуть не пішла б працювати, тим більше коректором. Я краще знаю українську мову ніж російську. І мені подобається, що «Україна молода» суто україномовне видання. Таких в Україні залишилося дуже мало і вони чомусь зараз закриваються. Той самий «Главред» закрився, хоча був цікавим. Деякі газети виходять двома мовами, державною та російською, а «Україна молода» зберегла чисту українську мову. У нас газета національного патріотичного спрямування. Заснована 4 липня за півтори місяці до проголошення незалежності, для нас це якось символічно. Взагалі я задоволена виданням, воно перевернуло мою свідомість.

- Проводити ви моніторинг видання, прораховуєте читацьку аудиторію?

- Ну мабуть цим займається відділ розповсюдження видання. Ми ж проводимо опитування аудиторії на офіційному сайті газети. Саме туди приходять відгуки від читачів. А також приходять листи з коментарями. Цим відділом займається Любов Спиридонівна Янюк, я в захваті від цієї особистості. Їй 70 років, а вона і по судам ходить коли треба, щоб захистити «Україну молоду», і головному редактору може сказати: «Миша, ты не прав». Саме ця жінка читає листи від читачів з зауваженнями.

- Як ти вважаєш «Україна молода» популярне видання?

- Стосовно рейтингу газети, перед виборами була цифра 180 тисяч. читачів, після виборів поступово знизилася до 90 тисяч. Я знаю, що моя мама та сестра постійно читають газету, я їм взяла підписку на рік. Мій знайомий каже: «Ой їду в маршрутці, бачу «Україну молоду» читають». В університеті ім. Т. Шевченко в якому я навчаюсь, газету аналізують викладачі та студенти. Комусь видання може й не подобається і вони його не читають.

Бесіду вела Альона ТАШОГЛО

ВИСНОВКИ

«Україна молода» - щоденна (окрім неділі та понеділка) інформаційно-політична газета, яка вміщує репортажі, інформаційні повідомлення, аналітичні статті політичного й економічного характеру, морально-етичні та історичні нариси, огляди (мистецькі, спортивні), зрідка матеріали «жовтої преси» (рубрика «Калейдоскоп» - із життя «публічних» людей). нариси, побутово-господарські добірки, офіційні повідомлення.

Крім інформаційних текстів, є також аналітичні статті політичного, економічного спрямування, якісні розважальні дайджести. «Україна молода» приділяє значу увагу подіям у світі, внутрішньополітичним аспектам життя країни, проблемам демократії та влади, науки й освіти. Ще характерною є така проблематика: кримінальна ситуація, побутово-господарські питання, фінансово-економічну ситуацію регіону, стан здоров'я.

Також журналісти в аналізованому нами часопису надають перевагу таким темам: культура (музика, кінематограф), свята, (описання культурних подій в країні). Ми зустрічаємо матеріали, де висвітлюється тема сім'ї як осередку любові та прояву справжніх якостей особистості. Не забувають журналісти відмічати події в світі «шоу-бізнесу», питання демократії, вибори, тощо.

Зазначені теми являються своєрідними сигналами від редакторів і журналістів «України молодої» задля розкриття «наболілих» суспільно-політичних проблем, зокрема таких, як корумпованість влади, дія її внутрішніх механізмів, неспроможність і подекуди нікчемність людей, які повинні представляти і відстоювати інтереси народу, фізична й економічна незахищеність людини у такому суспільстві.

Ми розглянули різноманітні заклики газети по боротьбі з корупцією, поклики щодо збереження свого здоров'я, чутливість та розуміння до людей хворих СНІДом. Ці гасла лунали зі шпальт видання в таких лозунгах: «Врода проти СНІДу» та «АнтиСНІД». Також редакція запрошує зі шпальт видання, хвилюватися про забезпечення держави, про піклування за екологією в Україні, про економію електроенергії в світі.

Після цього ми розглянули характерні ознаки видання, де розкрили особливості газети і те, яке місце вона посідає за рейтингом серед україномовних газет молодіжного спрямування.

Під час дослідження ми вивчили газету «Україна молода» крізь призму умов його функціонування як молодіжного видання в Україні зробили аналіз редакційної політики, розглянули особливості проблемно-тематичних ліній та жанрово-стильової типології публікацій, визначили місце друкованого органу в українському культурному житті молоді. В цьому нам допомогло соціальне опитування яке ми провели серед студентів та викладачів ОНУ ім.. І.І. Мечникова. За допомогою цього ми дізналися про зацікавленість учбового закладу в аналізованому видання.

Також, ми не забули охарактеризувати публікації газети, оцінили рівень професійності та об'єктивності творців слова. Розглянули жанри в яких вони писали свої матеріали і визначили роль журналістів «України молодої» та внесок в позиціонуванні видання.

Отже, ми вирішили такі завдання:

1. дослідили інформаційну політику видання

Під інформаційною політикою видання розглянули «ідейно-творчу концепцію», «спрямування» газети «України молодої» в якій визначається соціальна позиція і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації програми», оскільки «сам добір фактів містить визнання їх значущості для програми реалізації напрямку і визначеною нею інформаційної політики.

2. оглянули «Україну молоду» як україномовне молодіжне видання

Ідейна незаангажованість привертає до неї увагу тих читачів, які зацікавлені в об'єктивному висвітленні широкого спектру подій без нав'язливих коментарів та ідеологічного забарвлення. Назва однозначно вказує на орієнтацію на молодь, проте брак розважальних матеріалів не дає їй завоювати масову молодіжну аудиторію; молодша частина читачів газети - переважно студенти вищих навчальних закладів. Доросла частина доволі різноманітна, це як інтелігенція, так і представники «середнього класу». Часопис за рейтингом посідає друге місце серед наймасовіших передплатних видань України.

3. з'ясували програмність діяльності «України молодої», з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній

Ми розглянули суспільні акції та фестивалі зорієнтовані на переконання реципієнта. Загалом переконання стосується ситуацій, у яких поведінку модифікують символічні трансакції, тобто послання. Вони можуть апелювати як до розуму, так і до почуттів осіб, яких потрібно переконати.

Хоча також існують такі ситуації, в яких безпосереднім або опосередкованим чином здійснюється тиск задля досягнення мети переконання, проте в разі спроб, які здійснюються через мас-медіа, зазвичай йдеться про переконання, що спрямовано на добровільне схвалення поведінки, які пропонують послання

4. ми розкрили проблемно-тематичну палітру газети «Україна молода»

В газеті можна ставити проблеми гуманізму, екології, культури, побуту, моралі, етики, тощо. Можна торкатися також політичних, економічних та соціальних питань. Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових матеріалах.

5. визначили жанрологію і рубрикацію видання з точки зору реалізації проблемно-тематичних ліній

Жанри у виданні «Україна молода» вражають своєю послідовністю від простіших до складніших: замітка, репортаж, інтерв'ю, нарис, тощо. Жанрова модифікація журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Рубрики газети несуть важливе значення у сфері масового публічного спілкування, а вдалі назви та наповненість - найчастіше складають вирішальне бачення часопису

6. зважили внесок провідних творців часопису у його позиціонування, визначили їх роль в історії української журналістики

Провідні творці часопису інформують населення, примножують в світі добро, борються за справедливість, впливають на формування суспільної свідомості, громадської думки, спілкуються з видатними постатями, про яких пишуть в газеті. Багато журналістів з аналізованого нами видання опиняються в гущині подій, осягають глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачують їх для загалу.

7. оцінили здобутки газети «України молодої», проаналізували впливи видання на аудиторію;

Після проведеного нами дослідження зрозуміло,що редакційній колегії газети потрібно більше вести розмову з читачем, досліджувати аудиторну орієнтацію газети і обрати шляхи зацікавлення читачів задля збільшення попиту на видання.

Джерельну базу дослідження становили примірники газети «Україна молода». Ми дослідили період існування газети з 2007 по 2011 роки, її зміни в цей період та інформаційне наповнення.

Також проаналізували публікації стосовно об'єктивності та достовірності матеріалів, відносно їх якості та читабельності. На нашу думку, ця газета добре справляється із завданням інформувати аудиторію про найцікавіші та найактуальніші моменти, використовуючи просту й зрозумілу мову

БІБЛІОГРАФІЯ

Досліджувані матеріали

1. Україна молода. - 2008 - 2011. - № 023 - № 246.

2. Бикодір Г. Запросив на смерть // Україна молода. - 2008. - № 023. - С. 8.

3. Гуторова Л. Дайте роботу // Україна молода. - 2009. - № 027. - С. 10.

4. Дідушок І. Твій родич - і мій // Україна молода. - 2010 . - № 148. - С. 4.

5. Довгаль С. Живіт бачили, а дітей -- ні // Україна молода. - 2010. - № 037. - С. 10

6. Довгаль С. Гогольфест 2009 // Україна молода. - 2009. - № 025. - С 11.

7. Дорош Є. Було колись озеро // Україна молода. - 2010. - № 026. - С. 6.

8. Кущ П. «Язика» багато не буває // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 4.

9. Мохнач В. Яна Дем'янчук: Із кожним роком страхів стає менше // Україна молода. - 2009. - № 209. - С. 7.

10. Музиченко Я. Немовлята з історією // Україна молода. - 2010. - № 027. - С. 8.

11. Музиченко Я. Назустріч Бабиному Яру // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 12.

12. Неліна В. Сидить дівчина в коморі... Морква -- на перше, друге і на закуску // Україна молода. - 2010. - № 180. - С. 10.

13. Опанасенко Т. Керосинку далеко заховали? А даремно…» // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 8.

14. Ротай Н. Дощова «спадщина» // Україна молода. - 2010. - № 51. - С. 10.

15. Садовський В. Символи у смужечку // Україна молода. - 2009. - № 246. - С. 9.

16. Степаняк Г. Самотня із Мерилін «Герміона» порвала з хлопцем і знайшла нову роботу // Україна молода. - 2008. - № 128. - С. 5.

17. Снігур О. Мир - еротиці, війна порнографії // Україна молода. - 2008. - № 182. - С. 11.

18. Чуприна Л. Якість як гарантія здоров'я // Україна молода. - 2011. - № 43-44. - С. 5.

19. Шиманський О. До віку своєї героїні не дотягнула. Померла зірка фільму «Титанік» // Україна молода. - 2010. - № 217. - С. 7.

20. Шугай А. Гола правда Памелі Андерсон соромно перед дітьми, що так багато знімалася голяка // Україна молода. - 2010. - № 178. - С. 11.

Наукова та науково-методична література

21. Грабельников А.А. Работа журналиста в перссе. - М., 2001. - 272 с.

22. Завгородня Л.В. Стереотипи породження та сприймання журналістського твору. - К., 2000. - 285 с.

23. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. - Л., - 2004. - 267 с.

24. Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети. - К., 2000. - 222 с.

25. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб. - Черкаси: ЧДУ, 2003. - 193 с.

26. Іванова О.А. Сад літератури в журнальній оптиці сучасності. - О., 2009. 3160- 364 с.

27. Киселева Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - 160 с.

28. Корконосенко С.Г. Основы журналистики. - М., 2002. - 284 с.

29. Михайлин І.А. Основи журналістики. - К., 2003. - 282 с.

30. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. - М.: "Ресел-бук"; К.: "Ваклер", 2001. - 656с.

31. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. - М., 2000. - 307 с.

Размещено на Allbest.ru