Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Інститут права та психології

Кафедра журналістики та засобів масової комунікації

Реферат

з дисципліни "Теорія культури"

на тему:

"Журналістика і культура проблеми взаємодії і взаємовпливу"

Виконала: Орлова А.С.

Керівник: Барановська Н.М.

Львів 2016

План

1. Журналістика і культура точки дотику

2. Журналістика, як складова духовної культури

Список літератури

1. Журналістика і культура точки дотику

Журналістика, яка висвітлює проблеми культури, бути може, як ніяка інша професійна діяльність, має можливості сприяти вдосконаленню взаємин людини і соціуму, розвивати творчу, самодіяльну і самостійну особистість. Вся сучасна історія забарвлена взаємодією масової і класичної культур. Творіння масової культури звернені насамперед до почуттів, емоцій читача і глядача. Телебачення, кіно, відеокліпи, відеодиски - головні носії інформації і масової культури. У цій соціокультурній системі "культура журналіста - категорія, що дозволяє оцінити статус журналіста, рівень і методи реалізації його творчого потенціалу у визначеному творчому і соціокультурному середовищі". Методологія журналістської праці, технології сучасних ЗМІ формуються під впливом соціокультурного простору, одночасно видозмінюючи її. Не можна недооцінити, наприклад, роль ЗМІ у формуванні етнічних стереотипів, які відображають уявлення, що виникли в наслідок виховання, освіти, сприйняття різних видів мистецтва, засвоєння інформації, яку почерпнув із засобів масової комунікації. Чим вище розвинена культура мислення, тим менше людина схильна оперувати стереотипами. У практиці міжнародних відносин зростає гуманітарних ний фактор. Мотивами до співпраці всі частіше стають культурні потреби. ЗМІ беруть участь у соціалізації особистості, сприяють формуванню настанов, ціннісних орієнтацій, долучають до соціального досвіду, культури. Культурну соціалізацію здійснюють соціальні інститути, які представляють собою систему суспільних взаємодій соціальних структур, покликаних задовольняти потреби людей. У цій соціокультурній системі пріоритетні позиції ЗМІ, журналістики як сфери духовної діяльності, провідного чинника культурної модернізації. Цей термін виражає розуміння зміни культури в плані її залучення домінуючих в світі зразків і цінностей. В епоху інформаційних технологій культурна модернізація - це розвиток кінематографії, телебачення, науки і техніки, нових соціальних інститутів культури. Сьогодні ЗМІ виступають провідним агентом соціалізації, а журналіст включає індивіда в різні сфери суспільного життя. Соціальні відносини, що конкретизуються в соціальній політиці, мають і політичний зміст. З огляду на цю обставину, необхідно розглядати соціалізацію як процес передачі індивіду інформації, знань, залучення його до існуючих цінностей та орієнтирів, засвоєння ним соціального досвіду, норм і ролей, навичок і умінь за допомогою входження в систему сформованих суспільних відносин; з іншого боку, це не просто відтворення, а й подальший розвиток індивідом існуючої системи суспільних відносин за рахунок його активної діяльності в процесі включення в соціально-політичну і соціокультурну сферу. Сьогодні особливості соціалізації в Україні полягають у тому, що старі, усталені цінності в здебільшого не сприймаються новим поколінням, саме як цінності, норми. З іншого боку, нові цінності теж можуть остаточно бути сприйняті з огляду на те, що вони ще не перетворилися на справжні цінності, норми. Онуфріїв вважає, що "журналістика, будучи найважливішою ланкою духовного життя людини, виступає в якості суспільно значущої цінності. ... Цінність журналістики похідна від культури і взаємодіє з культурою журналіста ". Дослідження соціокультурної системи дозволяють побачити спільність генезису журналістики і культури, як явищ духовного життя суспільства. Духовні цінності, створювані журналістами, - продукт культурного середовища і одночасно її перетворювач, який трансформує ціннісний потенціал соціальної системи. У ХХ столітті в мистецтві ми спостерігаємо появу нових художніх напрямків, аналога яким не можна знайти в попередніх культурах. Це авангард, модернізм і постмодернізм. Виник ряд нових видів мистецтв. Їх поява пов'язана якраз з досягненнями новітньої техніки і технології. Це фотографія, кіно, дизайн, телебачення, відеокліп оснащені супертехнічними досягненнями шоу. У новому тисячолітті заявили свої права на те, щоб реально увійти в художню культуру, комп'ютерні та мережеві арт-проекти, "мережеве мистецтво" (net-art). Віртуальне мистецтво зараз знаходиться, звичайно, в зародковому стані. Але фото, відеополіекрани, багатоканальний звукозапис, лазерна світлотехніка, комп'ютерна підтримка, проектування, моделювання, анімація вже сьогодні дозволяють створювати нові твори, які виходять за рамки колишніх витончених мистецтв. Йдеться, наприклад, про появу інсталяцій, хепенінгів, перформансів. журналістський соціокультурний виховання

Ці твори мистецтва стають надбанням громадськості завдяки телебаченню, пресі, радіо. Таким чином, журналіст допомагає зрозуміти мову культури, її семіотику. А ЗМІ і журналістська діяльність, зокрема, обумовлюють динаміку культури і одночасно є її продуктом. Сьогодні ЗМІ як джерело формування культурних стереотипів - потужний агент соціалізації. Культурологічний аспект освоєння дійсності журналістом є результат духовного спілкування, основу якого становить культура "як живе, функціонує і розвивається ціле: форма її буття - якості людини, які не вроджені йому, а благопріобретени в ході його життя; і способи людської діяльності, в яких реалізуються названі якості людини; третя модальність культури - явні плоди цієї діяльності, "друга природа", створювана ним як штучне середовище його перебування - матеріальна, духовна і художня ". Якщо говорити про морфології культури, то в ній виділяються два рівня: буденна масова культура (характер спілкування, звичаї, розваги, переваги побуту, гастрономії) і культура спеціалізована. Це професійно, господарська, політична, правова, релігійна, філософська, художня, наукова культури і професійна сфера рекреації (культура відпочинку та підтримання здоров'я). Специфічні області - освіту, ЗМІ та установи культури (бібліотеки, театри, філармонії, музеї) - забезпечують зв'язок між всіма сферами культури. У повсякденному житті позначають такі різновиди: моральна, гуманітарна та технічна культура. Загальнокультурні процеси (їх допомагає досліджувати філософія культури); стиль життя суспільства, звичаї; стан концертних організацій, книжкових магазинів, театрів, кінотеатрів та інших мереж культури; розвиток загального, художнього, музичного освіти - все це входить в коло культурної проблематики преси та телебачення. У ХХ столітті в наукових уявленнях про культуру остаточно зникає наліт романтизму, що надавав їй значення унікальності, творчого пориву, високої духовності, звільнення від тягаря повсякденності. Французький філософ Жан Поль Сартр (1905-1980) відзначав, що культура нікого і нічого не рятує і не виправдовує. Але вона справа рук людини, в ній вона шукає своє відображення, в ній впізнає себе, тільки в цьому критичному дзеркалі вона може побачити своє обличчя.

2. Журналістика, як складова духовної культури

Журналістика, як частина духовної культури грає в ній дві ролі. Вона є виробником духовних цінностей і продуктом духовної культури одночасно. Вона створює цінності, формує громадську думку. До матеріальної культури має відношення її носій - газета, журнал, відеокасета, диск. В даний час можна помітити все більшу віртуалізацію культури мегаполісу. Нові технології відіграють помітну роль, і полегшують подготовку і організацію культурно-мистецьких заходів. Також за допомогою Інтернету та цифрових технологій стало набагато легше інформувати місто про події культурного життя, а також займатися питаннями PR. Журналіст повинен володіти цими технологіями та здатні ефективно використовувати у своїй діяльності.

Практично у кожної установи культури є свій Інтернет-сайт, а у деяких, ще й групи в соціальних мережах, створені з метою постійно отримувати зворотний зв'язок від городян. З появою цифрових технологій значно збільшився асортимент так званих "відеоекскурсії", фільмів про достовірно Примітно. Наприклад, виставка "Пригоди Чорного квадрата". Даний проект допоміг простежити лінію життя створеного Казимиром Малевічем твори в мистецтві ХХ століття - на рівні ідеї, форми, знака, мотива, символічного предмета. До експозиції увійшли роботи самого Малевича, його сучасників і учнів, твори актуальних художників, в творчості яких в тому чи іншому вигляді відчутно присутність "Чорного квадрата". При висвітленні культурних подій міста ЗМІ часто користуються тими ціннісними орієнтирами, які тягнуть городян в установи культури - задоволення потреб в знанні, розвазі, спілкуванні. Сучасна журналістика - це складова духовного виробництва, в якому саме культура виступає універсальним способом творчої реалізації журналіста, PR-фахівця через створену духовну цінність. Для журналіста культура - це універсальний спосіб творчої самореалізації через сенс, прагнення розкрити і затвердити сенс людського життя в співвіднесеності його зі змістом сущого. Зміст не завжди усвідомлюється людиною, і не будь-який сенс виражається раціонально, він може стати загальнозначущий, поєднуючи людей, виступаючи основою їхніх думок і почуттів. У цьому контексті культура постає перед людиною як смисловий світ, котрий надихає людей, згуртовує їх в певне співтовариство (націю, релігійною або професійну групу). Якщо в буденній свідомості культура виступає як збірний образ, що поєднує мистецтво, релігію, науку та інші види духовної діяльності, то культурологія журналістики в системі культурологічного наукового пізнання використовує поняття культури, для розкриття сутності журналістського буття, як реалізацію творчості і специфічного впливу на масову свідомість. Культура - це соціальна система функціональних форм діяльності, закріпилися в суспільній практиці і свідомості. Носієм і суб'єктом культури є людина. Культурне багатство особистості залежить від включення цінностей в особисту діяльність. Цінності культури перетворюються в акти поведінки суб'єкта - культура живе в особистісній поведінці людини.

Сьогодні актуальна проблема формування культурної компетентнісності особистості. Значну роль в цьому процесі відіграють ЗМІ. Соціокультурне знання, сконцентроване не стільки на об'єкті, предметі і технології соціальної практики пізнання, скільки на її суб'єкті, досліджує мотиваційні, соціально-організаційні, регулятивні, інформаційно комунікативні, інновативно-творчі аспекти, а також оціночні критерії його діяльності, що в цілому акумулюється в сукупному соціальному досвіді людей, що становить основу їхньої культури. У цьому процесі є пріоритетними позиції журналістської діяльності і ЗМІ. Саме журналістика вирішує завдання підвищення рівня культури, зберігання духовних цінностей, формування умов для вільного розвитку особистості. У складному і динамічному сучасному житті ЗМІ покликані зберігати, зрозуміти і передавати майбутнім поколінням вічні цінності: справедливість, благородство, честь, гідність, гуманізм.

Висновок: ми розглянули взаємодію журналістики і культури в суспільстві та загалом. І можемо зробити висновок, що журналістика без культури значно понижує свій якісний і корисний рівень. І важлива культура в різних її аспектах як культура спілкування так і культура художня, котра розвиває в журналістові хороший смак, та вибірковість. Журналістська діяльність створює в суспільстві умови, які можуть в різній мірі як відповідати, так і не відповідати перетворенню цінностей культури в акти поведінки особистості.

Список літератури

1. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості / B. Й. Здоровега. - Львів: ПАІС, 2004. - 268 с.

2. Буряк В. Системна та концептуальна структура сучасного публіцистичного мислення / В. Буряк // Вісн. Львів, у-ту. Сер.: Журналістика. - 2002. - Вип. 22. - Ч. 1. - С. 19-30.

3. Титаренко М. Світоглядна публіцистика: спроба полемічного дискурсу / М. Титаренко // Вісн. Львів, ун-ту. Сер.: Журналістика. - 2006. - Вип. 28. - С. 118-134.

4. Лось И. Публіцист: мотивація творчості / Й. Лось // Вісн. Львів, ун-ту. Сер.: Журналістика. - 2006. - Вип. 28. - С. 85-110.

5. Лось Й. Журналістика перед новим викликом / Й. Лось // Вісн. Львів, ун-ту. Сер.: Журналістика. - 2004. - Вип. 25. - С. 18-44.

Размещено на Allbest.ru