Метод "Маски" як нетрадиційний спосіб одержання інформації

Проведене дослідження дозволило зробити висновки, що метод «маски» вимагає від журналіста ретельної підготовки. Крім того, журналіст повинен мати безмежне терпіння, добре треновану пам'ять, щоб донести читачу найяскравіші деталі, мати вроджену схильність до ризику, вміти адаптуватись в найекстремальніших умовах, входити в довіру до людей.

У роботі з'ясовано, що використовуючи підчас проведення розслідування метод «маски», журналіст досягає ефекту присутності читача на місці події, що надає матеріалу більшої достовірності, переконливості, а також, повсякчасно перебуваючи у спільній атмосфері з об'єктом, який його цікавить, отримує такі докази злочинів чи правопорушень, які неможливо знайти іншим способом. Метод «маски» дозволяє побачити факти і події у неспотвореному вигляді, краще зрозуміти витоки конфлікту, забезпечити високу справжність відображуваної дійсності.

Таким чином, інформаційна практика спонукає журналістів до перегляду свого ставлення стосовно цілковитого неприйняття методу прихованого спостереження. На практичних прикладах, взятих з матеріалів запорізької газети «Субота плюс» та всеукраїнського каналу «1+1» можна зробити висновок, що метод «маски» або приховане спостереження є виправданим:

- якщо тема має суспільну значущість;

- коли всі інші доступні методи її дослідження вичерпано.

До суперечливих способів інформаційного пошуку відноситься також метод «зміни маски» (або «журналіст змінює професію»), відомий у ЗМІ давно і спрямований на дослідження журналістом окремої сфери життєдіяльності з метою виявлення істотних і невидимих на перший погляд аспектів її проблематики.

Метод «маски» годиться не лише для масштабних викриттів болючих точок сьогодення. Його мета може бути й суто емпіричною. Так, завдяки цьому методу журналіст може збагатитися й відчуттями, певними деталями, навіть новим світоглядом.

Щоб діяльність журналіста була успішною, він повинен знати і уміти використовувати всі методи отримання інформації, адже це додасть різноманіття в матеріали і в саме життя журналіста.

Висновки, зроблені в кінці кожного розділу, дозволяють підсумовувати головні положення теоретичних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бауман Ю. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. -- К., 1998. -- С. 5-67.

2. Бочковський О. І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. -- Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. -- 204 с.

3. Василенко М. К. Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ//Наукові записки Інституту Журналістики. - 2000. - Т.1. - с.115 - 118.

4. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: Монографія. - К.: Вид- во Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. - 236 с.

5. Васильева Л. А. Делаем новости!: учеб пособие/Л. А. Васильева. - М.: Аспект- Пресс, 2003. - 190 с.

6. Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник. 2-е издание. -- Спб.: Изд-во Михайлова В. А. , 2000. - 360 с.

7. Глушко О.К. Журналістське розслідування:Навч. посібник.- К.,

2006. - 144 с.

8. Здоровега В. Й. Вступ до журналістики. - Л., 1994.

9. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості. - 2-ге вид. - Л., 2004.

10. Капелюшний Л. Жертовна кров:Дайжест-дослідження. - К., 2004.

11. Іванов В., Сердюк В. Журналістська етика. Підручник для вищих навчальних закладів. 2-е видання. - К. Вища школа, 2007.

12. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації / В. Карпенко. - К. :Нора Друк, 2002.

13. Кім М.Н. Жанри сучасної журналістики. - СПб.: Вид-во Михайлова В.А., 2004.

14. Лазутіна Г. В. Основи творчої діяльності журналіста: Підручник для вузів. - М.: «Аспект Пресс» 2000. - 240 с.

15. Лизанчук В., Кузнєцова О. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці. - К., 1991.

16. «Молода наука-2014. Том 1»/ збірник наукових праць, Запоріжжя. 2014 ст.161-163.

17. Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєв В. М. Лінгвістика впливу. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. - 148 с.

Размещено на Allbest.ur