Основи інформаційних приводів

Важливо, що суттєвою передумовою успішного здійснення подібних впливів є уніфікація і стандартизація мислення, що виховується зі шкільної лави. Увага до цієї теми набуває особливої важливості для нових незалежних держав, зокрема України. Як вважає А. Грамші, роль "міської інтелігенції можна порівняти з роллю молодших офіцерів в армії: в неї нема жодної самостійної ініціативи..., вона є ланкою, що пов`язує між собою виконавчу масу та підприємця... Середні ланки міської інтелігенції дуже стандартизовані, у той час як найвищі страти дедалі більше перемішуються з головним штабом промисловості". Соціалістичний період організації життя країни як єдиної фабрики призвів до фактичного поширення справедливості тези А. Грамші на всі страти інтелігенції? науково-технічну й гуманітарну, творчу, управлінську. З розпадом СРСР, втратою головного штабу, мозку, до влади у нових незалежних державах прийшли саме середні страти. А їм властива стандартизованість у гіпертрофованих формах. Як стверджує А. Грамші, "прийнято говорити про генералів без армії, але дійсно значно легше створити армію, аніж виростити генералів. Також безперечно, що вже створена армія руйнується, якщо вона залишається без генералів. Проте, якщо існує група воєначальників, які вміють співробітничати між собою, добре розуміють один одного, прагнуть спільних цілей, то справа не стане і за створенням армії навіть там, де її зовсім не існує".
Стандартизованість, віра в універсальність відомих рецептів призводить до значного зростання передбачуваності поведінки. Ще з часів Я. Каменського акцент у системах освіти робиться саме на відпрацювання автоматизму виконання певних розумових дій.

Операції, спрямовані на суб`єктів ухвалення рішень топологічно близькі до наведеного вище типу. За їх планування та здійснення необхідно враховувати те, що навіть суб`єкти ухвалення рішень другого типу, не кажучи вже про третій, мають певну структуру і "живуть своїм внутрішнім життям", тобто є соціальним "організмом". Тому необхідно досліджувати внутрішні взаємозв`язки, стосунки в організації та враховувати їх. Зокрема, дуже важливо з`ясувати неформальну структуру, порядок ухвалення рішень, наявність ворогуючих партій (фракцій) тощо. Одним з методів врахування подібних характеристик є розробка структурно-інформаційних карт організації.

Операції, спрямовані на компрометацію, зашкодження опонентам. Подібні операції частіше здійснюються з метою послаблення позицій і/або, якщо це можливо, "усунення" опонентів на першому етапі операцій по дестабілізації. Зміст поняття "матеріал, що компрометує" суттєво залежить від національних, історичних та інших умов. Те, що є компроматом для певного часу, не обов'язково є таким за інших часів.

Прикладом подібних операцій є хакерські дії в Інтернеті. Невідомі знищують, або спотворюють Web-сторінки політичних ворогів. Найпоширенішим є заміна посилань на сторінках, де правильні посилання замінюються на хибні, що вказують, наприклад, на порнографічні сторінки мережі. Тільки за 1997-1999 рр. Web-сторінки президентів Польщі, Білорусі та Іраку відчули подібного впливу [23].

Одним з найактуальніших прикладів подібних масованих кампаній можна вважати дії, спрямовані на формування негативного іміджу України. На тлі майже повної відсутності повідомлень про Україну у світових засобах масової інформації дуже яскраво вирізняються кампанії у західній, переважно американській, пресі. На основі здійсненого в роботах І. Бінька аналізу досить великого масиву впливової західної (американської та англійської) преси можна стверджувати, що у процесі створення такого іміджу яскраво простежується наявність чіткої координації, єдиного координуючого центру.

Найвідомішим прикладом є масована кампанія що стосувалася ядерного роззброєння України. Найпомітнішим її моментом була публікація у грудні 1993 р. таємної доповіді ЦРУ щодо кризового становища в Україні. Інформаційна операція досягла мети у січні 1994 р., коли у Москві було підписано спільну Заяву США, РФ та України щодо ліквідації української ядерної зброї.

Напередодні практично кожної важливої зовнішньополітичної акції США стосовно України в американській пресі здійснюється кампанія з метою тиску на українську дипломатію.

Українські високопосадовці змушені виправдовуватися, переговорні позиції відразу погіршуються, що призводить до збільшення поступок. Це засвідчує низка публікацій в "Los Angeles Times" щодо українського військового співробітництва з Лівією, що з'явилися напередодні візиту Л. Кучми до Сполучених Штатів у 1996 р., публікації в "New York Times" та інших американських виданнях, а також слухання в конгресі США щодо корупції в Україні у березні-квітні 1997 р. Подібні факти мали місце й у 1998 р. Як вважає український експерт О. Гончаренко, ці кампанії було інспіровано з Москви та виконано силами підрозділів "активних заходів" СЗР Росії [23].

Операції, спрямовані на дестабілізацію політичного (економічного) становища. Подібні операції є класичним видом інформаційних приводів. Основною метою їхнього проведення є здійснення дестабілізації політичної ситуації у регіоні, країні, створення умов для досягнення певної цілі, наприклад, приведення до влади дружньо налаштованих урядів (або зміною політичного курсу). Необхідно дуже чітко розуміти, що дестабілізація ніде та ніколи не може бути самоціллю. Для з`ясування мети здійснення операції, її вивчення чи захисту від неї вкрай необхідно розглядати події відповідно до ситуації. Нині є досить широкий набір методик і сценаріїв таких операцій. Навіть за матеріалами відкритих джерел, методи спеціальних інформаційних операцій активно застосовуються практично усіма спецслужбами.

"Холодна війна" та пов`язане з нею жорстке ідеологічне протистояння створили умови для широкого застосування методів інформаційних приводів. У середині 40-х років XX ст. дії, спрямовані на зміну масової чи індивідуальної свідомості, в англомовній літературі отримали назву "психологічних операцій" (PSYOP, РО).

Першою масштабною, здійсненою ЗС США операція, спрямована на підтримку військ ООН у Корейській війні (1950-1953 рр.). Перед її початком у США було ухвалено вищезгаданий військовий Статут FM 33-5 "Ведення операцій психологічної війни". До перегляду підходів у галузі психологічного протиборства керівництво ЗС США спонукала кількість дезертирів з армії (близько 40 тис. щорічно). Усвідомлення ідеологічного характеру сучасних воєн призвело до різкого підвищення інтересу американських фахівців до проблем психологічної війни.
Вперше після другої світової війни до діючої армії було передано тактичний інформаційний загін, що базувався у Форт-Райлі (США), а у 1952 р. - у Форт-Брег (Північна Кароліна). На його основі було створено Центр психологічних операцій.

У 1951 р. у Міністерстві армії було створено Управління психологічних операцій, що у 1955 р. перетворено на Управління спеціальних методів війни. Розпочалася підготовка спеціальних кадрів.

Фахівці цього Управління брали активну участь у багатьох битвах "холодної війни". Зокрема, за їхніми порадами було здійснено операцію щодо постачання продуктовими наборами громадян НДР (літо-осінь 1953 р.). За деякими оцінками, ця операція значно ускладнила діяльність прорадянської влади у Східній Німеччині щодо стабілізації ситуації після дня "Х" (17 червня 1953 р.).

Другим конфліктом, де широко застосовувалися сили психологічної операції, стала війна у В`єтнамі. Тут вперше пройшла випробування батальйонна організація військ. Ефективність дій нової системи довів перехід понад 250 тис. північних в`єтнамців і в`єтконговців на бік Південного В`єтнаму (за даними незалежних спостерігачів). У цій війні використовувався практично весь арсенал засобів інформаційних операцій, починаючи від тотального знищення м. Фулі у Північному В`єтнамі та закінчуючи першим в історії створенням пропагандистської телевізійної мережі. Усього в конфлікті з американського боку брало участь понад 1000 спеціалістів [23].

Наступним широкомасштабним інформаційним приводом стала підтримка американського вторгнення в Гренаду. В операції був задіяний 1 батальйон. Наявних в ньому сил і засобів вистачило на створення радіостанції з передавачем потужністю 50 Квт і 11 годинами перебування в ефірі щодоби, видання газети "Голос Гренади", розповсюдження листівок тощо. Результатом цієї діяльності стала здача у полон більшої половини армії Гренади.

Перши інформаційним приводом, що здійснювався на грунті ретельно розробленого заздалегідь плану, стала підтримка висадки у Панамі. Незважаючи на цілеспрямовану підготовку панамських збройних сил на чолі з головнокомандувачем генералом Норьєгою до оборони проти ЗС США, зокрема і проти методів інформаційної війни, відповідні американські військові та цивільні (ЦРУ, держдепартамент тощо) спеціалісти (до 3,5 тис. чоловік) під час цієї операції мали чималі здобутки.

У кампанії була вперше широко застосована доктрина "дій, що турбують". Її сутність полягає у такому впливі на аудиторію, що не переривається на жодну хвилину, не дає зосередитися, відпочити, відновити сили.

Масштабно застосовувалися війська і у війні в Перській затоці, коли вперше попередньо були оприлюднені дві основні мети операції: створення сприятливої суспільної думки в США та інших країнах світу стосовно подій; безпосереднє інформаційно-пропагандистське забезпечення воєнних дій.

До участі в операції було залучено 8-й батальйон 4-ї групи американських ЗС, а також штатні підрозділи спеціального призначення. Крім того, відповідні функції виконували спеціалісти розвідувальної спільноті США.

Вже після перемоги у війні в Перській затоці американські фахівці провадили інформаційні операції проти режиму Саддама Хусейна. Формально їх було спрямовано на захист курдського та шиїтського населення Іраку [23].

Масштабні інформаційні приводи було проведено й у межах операцій "Морський ангел" і "Підтримка демократії" (Гаїті, 1991 р., 1994 р.), "Відродження надії" та "Спільний щит" (Сомалі, 1992-1995 рр.) , "Спільні зусилля" (Боснія, 1996 р.). Практично всі миротворчі кампанії, в яких беруть участь США, супроводжуються психологічними операціями.

Не досягла бажаного успіху лише операція "Відродження надії" у Сомалі. Серед основних причин цього американські дослідники називають такі: механічне перенесення досвіду операцій в Перській затоці на Сомалі; погане знання місцевих традицій та відсутність досвіду роботи у подібних умовах; відсутність необхідної кількості фахівців із знанням місцевих мов.

Аналіз причин дозволяє виявити необхідність максимально враховувати конкретні умови під час проведення операцій.

ВИСНОВКИ

Аналіз наявного матеріалу за проблематикою інформаційних приводів уможливив такі твердження.

Проблема інформаційних приводів є об`єктом наукового осмислення протягом століть, проте наукові школи у цій сфері склалися лише у другій половині XX ст. Аналіз цієї проблематики ускладнює її закритість. Зокрема, у колишньому СРСР переважна більшість досліджень провадилася в закритому режимі. Найпотужніші відкриті наукові школи склалися у США, де діє Асоціація дослідників психологічних операцій, видається спеціальний журнал.

Американська школа дослідження інформаційних приводів створила досить чітку загальну теорію, що тісно пов`язана із загальним контекстом інформаційних воєн та інформаційної безпеки. На її підгрунті розроблено відповідні Польові устави американської армії. Одним з важливих висновків цієї теорії є принципова можливість використання методів інформаційних приводів не тільки під час бойових дій, а й за мирних часів.

За мирних часів застосовуються інформаційні приводи, серед яких можна виділити операції, спрямовані на здійснення впливу на суб`єктів ухвалення рішень, дестабілізацію соціально-політичної ситуації, компрометацію політичних чи суспільних діячів.

Нарешті, у ряді країн як державні органи пропаганди, так і комерційні засоби масової інформації очолюють кадрові спеціалісти психологічної війни. Вони здійснюють постійне пропагандистсько-інформаційне забезпечення політичного керівництва своїх держав.

Таким чином, інформаційний привід -- це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни в бажаному напрямку їхніх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

інформаційний привід маніпулювання політичне дезінформування

1. Антонов А. В. Информация: восприятие и понимание. -- К.: Наук, думка, 1994. -- 184 с.

2. Арістова I. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти. -- X.: УВС, 2000. -- 368 с.

3. Баронін А. С. Аналіз і прогноз у політиці та бізнесі: Курс лекцій. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. - 128 с.

4. Берк А. Й., Черняк O. Й. Информация и управление. - М.: Наука, 1998.

5. Веревченко АЛ. Информационные ресурсы: определение, основные понятия, параметры, особенности открытого потока информации, помехи возникающие в каналах поступления информации. -- http://www.mai.ru/-gr08x07/vap/verin010.htm.

6. Видрін Д. Суспільство і витоки інформації. -- К., 1996.

7. Виноградов В. А. Информация как глобальная проблема современности. -- М.: Наука, 1978.

8. Вдовин Влад. Информационный повод: взгляд с другой стороны баррикад / http://www.prlink.ru/prinfo/articles/mediarelations/5/

9. Гайкова Л.В. Информационные системы и качество информации. -- Информационные технологии в образовании // Конгресс конференций. -- М.: 1998.

10. Горшков Й. Д. Информатизация общества. -- М.: Наука, 1991.

11. Гужва В. М., Постовой А. В. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. -- К.: Вид-во КНЕУ, 1999. -- 164 с.

12. Информационные поводы и их правильное использование / http://gov.cap.ru/hierarhy.asp?page=./19187/20555/20594

13. Классификация информационных поводов / http://www.smi-nn.ru/?id=8494

14. Кузнецов И. Н. Учебник по информационно-аналитической работе. -- М.: Яуза, 2001. -- 320 с.

15. Ніколас Д. Оцінка інформаційних потреб: методи і технології. -- Aslib, 1996.-- 76 с.

16. Почепцов Г. Г. Інформаційне суспільство, інформаційний простір, інформаційна політика: чи існують вони в Україні? // День. -- 2001. --13 квіт. -- С. 6-7.

17. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. -- М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. -- 656 с.

18. http://www.security.ukrnet.net/modules/sections/index.php?op=view-article&artid=407

19. http://www.linktech.ru/news42460.html

20. http://www.smi-nn.ru/?id=8495

21. http://www.smi-nn.ru/?id=8493

22. http://ito.edu.ru/ 1998-99/a/gaikova.html.

23. http://www.iands.ru/site.asp?menuid=33&articleid=40

24. http://www.terrorunet.ru/vazno/details/newsdetail.html?n_no=34

25. http://media.utmn.ru/library_view_book.php?chapter_num=161&bid=32

1. Размещено на www.allbest.ru