Книга як канал соціальних комунікацій

Повернемося до сьогодення. Ми маємо правове регулювання у сфері розповсюдження інформації, що ґрунтується на принципах свободи слова, поглядів, доступу до інформації та заборони цензури. Попри ці принципи, законодавство встановило певні обмеження, які ми вже згадували, говорячи про соціальні бар'єри. Але теперішні обмеження і обмеження за радянських часів радикально відрізняються. Цих обмежень дотримуються всі демократії в світі, і головною їхньою метою є інформаційна безпека держави і захист суспільної моралі. Наступне, що ми можемо сказати про сьогоднішній лад, -- це відсутність державної установи, яка б виконувала повноваження цензора, як-то був Головліт у СРСР. Авжеж, і сьогодні на державному рівні працює Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі, до обов'язків якої належить перегляд інформаційних продуктів перед тим, як їх запропонують споживачеві, але цей перегляд здійснюється для виявлення порушень зазначених обмежень. Отже, Україна на сучасному етапі існування намагається розширити доступ до інформації, вивести якомога більше її зі статусу закритої та легітимізувати цензуру, однак як виняток із загального принципу вільного доступу до інформації. Прикладом таких намагань є прийняття Верховною Радою України Закону України "Про доступ до публічної інформації", завдяки якому громадяни нашої країни отримали право мати доступ до інформації про роботу органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Зазначене свідчить про те, що на законодавчому рівні нашим співвітчизникам гарантовано свободу слова і, як наслідок, вільний доступ до інформації. Але в реальному житті все ж таки виникає низка проблем, пов'язаних із цензурою. Насамперед про це свідчить сама наявність активного громадського руху "Стоп цензурі!", який є реакцією на події, що дають підстави стверджувати про посилення тиску та спроби запровадити цензуру в українських каналах комунікації. В першу чергу йдеться про посилення тиску на журналістів і на медійну галузь загалом.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення соціальної комунікації та її практичного застосування, маємо відзначити таке: соціальна комунікація є важливою передумовою наукового прогресу та основою динамічного розвитку суспільних відносин. Як свідчать наведені вище дані, сучасні науковці та практики, що працюють у соціокомунікативній сфері, в цілому досить чітко і в більш-менш єдиному руслі визначають функції й основні ознаки цього явища.

Втім на рівні практичного застосування при визначенні профільних аспектів існують певні особливості, які насамперед виникають через різні цільові орієнтири. Це природне явище, яке серйозно не перешкоджає процесу наукового пізнання. Більш проблемним є застосування самого терміна "соціальна комунікація", який досить часто підміняється або ширшим ("комунікація"), або вужчими термінами ("масова комунікація" тощо). Останнє вносить певні непорозуміння і призводить, з одного боку, до не зовсім точного розуміння думок авторів, а з другого боку викликає наукові дискусії, в яких насправді немає потреби.

Парадокс сучасності полягає в тім, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це, повторимо, людина стає головним суб'єктом і головним об'єктом Глобального інформаційного Суспільства, його засобом і метою одночасно.

Розглянуто особливості феномену соціальної комунікації як невід'ємного елементу сучасної культури, принципу існування та ідентифікації людини у соціокультурному просторі. Проаналізовано основні проблеми сучасної комунікації, як на особистісному, так і на соціокультурному рівні; визначено основні поняття та принципи, що є важливими для розуміння особливостей комунікативних процесів сучасності. Окреслено модель комунікації як сфери взаємодії особистостей, методу досягнення міжсуб'єктного консенсусу, їх самоідентифікації та як інструменту, який відкриває шляхи вирішення сучасних кризових соціальних проблем культурного буття людини.

Книга є одним з найдавніших засобів комунікації. Протягом довгого періоду часу людина намагався дати визначення цьому поняттю.Наукові визначення поняття «книга» довгий час враховували лише яку-небудь одну чи кілька сутнісних характеристик книги. При розгляді книги з позиції комунікаційно-інформаційного підходу Г.М. Швецової- Водки були виявлені характерні ознаки книги в порівнянні з документом і дано таке її визначення: «Книга - це документ опублікований, виданий або депонований, представлений у громадське користування через книжкову торгівлю і бібліотеки, в тому числі фонотеки, відеотеки та медіатеки». Після аналізу основних визначень понять «книга» дане визначення слід визнати найбільш повною на сучасному етапі розвитку книгознавства.

При вивченні функцій книги дослідники спиралися на уявлення про роль книги в суспільстві. Але подібна точка зору виявила безліч функцій книги, так як дослідник спирався на своє суб'єктивне уявлення про роль книги. При розгляді книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі і при порівнянні функцій книги з функціями документа були відзначені функції документа, якими володіє і книга, а також специфічні функції книжки.

Властивості книги обумовлені її функціями.

Комунікаційно-інформаційний підхід дав підстави для виявлення загальних властивостей документа і книги, а також специфічних властивостей книги.

Таким чином, виконавши порівняльний аналіз кількох точок зору на поставлену проблему, можна прийти до висновку, що на сучасному етапі розвитку книгознавства комунікаційно-інформаційний підхід є найбільш перспективним при подальшому вивченні книги.

Підбиваючи підсумки щодо комунікаційних бар'єрів, варто зазначити: якщо раніше розповсюджувач та споживач інформації мали справу з відкритою легалізованою цензурою, то зараз вона втратила законність і майстерно сховалася за поняттями технічного та соціального бар'єрів. Адже у випадку технічного бар'єра можна посилатися на несправності, а у випадку соціального -- на законодавство, що гарантує інформаційну безпеку держави та захищає моральні цінності суспільства. Отже, цензура існує. Більше того, із виникненням та активним розвитком мультимедійного комунікаційного каналу вона набула нового масштабу та проявів, які не мали місця в добу документної комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Почепцов Г.Г. Соціальні комунікації і нові комунікативні технології / Почепцов Г.Г. // Комунікація. - 2010. - № 1. - С. 19-26.

2. Холод О.М. Соціальні комунікації : соціо- та психолінгвістичний аналіз : навч. посіб. / Холод О.М. - Львів : ПАІС, 2011. - С. 35.

3. Різун В.В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій Різун В.В. // Світ соціальних комунікацій. - 2011. - Т. 1. - с. 7,

4. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник [авт.-сост. В.А. Ильганаева]. - Харьков : КП «Городская типография», 2009. - С. 296-297.

5. Бориснев С.В. Социология коммуникаций : учеб. пособ. / Бориснев С.В. М. : ЮНИТИ, 2003. - 270 с.

6. Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации : учебник / Шарков Ф.И. - М. : Изд. дом «Соц. отношения», изд-во «Перспектива», 2003. - 248 с.

7. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации / Соколов А.В. СПб. : Издательство Михайлова, 2002. - 449 с.

8. Шарков Ф.И. Истоки и парадигмы исследований социальной коммуникации / Шарков Ф.И. // Социологические исследования. - 2001.

9. Почепцов Г.Г. Коммуникативный инжиниринг: теория и практика / Почепцов Г.Г. - М. : Альтерпрес, 2008. - 407 с.

10. Різун В.В. До питання про соціальнокомунікаційний підхід у науці / Різун В.В. // Комунікація. - 2010. - № 1. - С. 35-36.

11. Конецкая В.П. Социология коммуникаций: учебник / В.П. Конецкая. - М. : Международный ун-т бизнеса и. управления, 1997. - 304 с.; також див.: Конецкая В.П. Социология коммуникаций : учебник [Электронный ресурс] / В.П. Конецкая. -Режим доступа: http://lib.socio.msu.ru/l/ library

12. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. - М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2001. - С. 15, 34;

13. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии XX века / Г. Г. Почепцов. - М. ; К. : Рефл-бук ; Ваклер, 1999. - С. 8-10, 344.

14. Ларьков Н.С. Документоведение: Учебное пособие. - М., 2004. - 273c.

15. Соколов А.В. Введение в теорию социальной коммуникации: Учеб. пособие для студентов высш. учеб, заведений, обучающихся по специальности "Культурология" / СПб. гуманитар. ун-т профсоюзов. - СПб., 1996. - 319с

16. Соколов А.В. Коммуникационные каналы: Лекция 2-я // Науч. и техн. б-ки. - 1994, - № 11. - С. 43-50.

17. Швецова-Водка Г. Документознавство: Навч.посіб. - К: Знання, 2007

18. Мігонь, К. Наука про книгу / К. Мігонь. - М, 1991. - 198 с.

19. Немирівський, Є.Л. Книга / Є.Л. Немирівський / / Бібліотечна енциклопедія. - М.: Изд-во «Пашков будинок», 2007. - С. 493-495

20. Швецова-Водка, Г.Н. Загальне документознавство / Г.М. Швецова-Водка. - Київ.: Знання, 2009. - 488 с.

21. Беловіцкая, А.А. Загальне книгознавство: навч. Посібник [Електронний ресурс] / А.А. Беловіцкая. - М.: Книга, 1987. -. - Режим доступу: http: / / www.hi-edu.ru., Вільний.

22. Іоффе, А.М. Введення в книгознавство / А.М. Іоффе. - М.: МГИК, 1984. - 74 с.

23. Борсук, А.І. До визначення поняття «книга» / А.І. Борсук / / Видавнича справа. Книгознавство: науково-інформаційний СБ ЦБНТІ з друку. - 1970. - № 6 (12).

24. Отле, П. Бібліотека, бібліографія, документація: Вибрані праці піонера інформатики / П. Отле. - М., 2004. - 256 с.

25. ГОСТ 7.60 - 2003. Видання. Основні види. Терміни та визначення: Введ. 2003-05-22. М.: Изд-во стандартів, 2004. - 41 с.

26. Швецова-Водка, Г.Н. Функціональна сутність і властивості книжки / Г.М. Швецова-Водка / / Книга: дослідні. і матеріали. - М.: Терра, 1995. - Сб. 71. - С. 69-96

27. Кушнаренко, М.М. Документознавство: підручник для вузів. - 4-е вид., Стереотип. / М.М. Кушнаренко. - Київ.: Знання, 2004. - 459 с.(Вища освіта XXI століття)

28. Моргенштерн И.Г. Проблемы типологии современной книги // Книга: Исслед. и материалы. - 1975. - Сб. 30. - С. 43.

29. Гречихин А.А. Современные проблемы типологии книги. - Воронеж, 1989. - С. 52, 58, 61

30. Швецова-Водка, Г.Н. Книга і документ: співвідношення понять / Г.М. Швецова-Водка / / Книга: дослідні. і матеріали. - М.: Терра, 1994. - Сб. 68. - С. 19-37

31. Малихін, Н.Г. Суспільне значення книги / Н.Г. Малихін / / Книга: дослідні. і матеріали. - 1960. - Сб. 3.

32. Баренбаум, І.Є. До питання про методи книгознавчих дисциплін / І.Є. Баренбаум / / Книга: дослідні. і матеріали. - 1974. - Сб. 29. - С. 26-31

33. Документознавство: підручник/ М.М. Куня, Д.М. Уралов, А.Г. Фабрично; під ред. проф. М.М. Куняева. - М.: Логос, 2008. - 352 с.

34. Єльников, М.П. Феномен книги (теоретико-гносеологічний аспект) / М.П. Єльников / / Книга: дослідні. і матеріали. - 1995. - Сб. 71. - С. 43-62.

35. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. - Режим доступу : http://schoollib.com.ua/sociologiya/1/index.html

36. Шарков Ф. И. Коммуникология: основы теории коммуникации : учебник / Ф. И. Шарков. -- М. : Дашков и Ко, 2010.

37. Конституція України : Закон України : станом на 04.02.2011 р. // Верховна Рада України. -- Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/law2/main.cgi?nreg=254%d0%ba%2f96-%d0%b2%d1%80.

38. Про інформацію : Закон України : станом на 09.05.2011 р. // Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

Размещено на Allbest.ru