Використання інфографіки в сучасних ЗМІ

Інфографіка як новий метод подання інформації: історичний аспект, визначення дефініцій, класифікація та різновиди. Використання інфографіки у щотижневому інформаційно-політичному виданні "Фокус". Функціонування даного розділу на сайті агентства.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 31.08.2014
Размер файла 36,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Використання інфографіки в сучасних ЗМІ

Вступ

Знайомство з газетою починають з ілюстрацій 90% читачів. Потім йдуть заголовки, врізки, лід. Візуальні елементи в три рази підвищують імовірність прочитання. Назва частіше прочитується, якщо поруч стоїть ілюстрація. Вона збільшує інтерес до тексту і розуміння його. Читачі запам'ятовують 80% - інфографіки, 75% - фото і тільки 25% текстів [3].

Візуальні аспекти процесу комунікації набувають дедалі більшого значення. Протягом останнього десятиліття англомовні країни почали розвивати нову техніку подачі інформації, яка отримала назву «інфографіка» [13].

Інфографіка - це не тільки додатковий засіб для цікавого графічного оформлення газетної шпальти, але й самостійний змістовний матеріал. Читач нерідко починає знайомство з публікацією, залучений якоюсь таблицею або діаграмою, яка оригінально виконана графічно, що має окремий заголовок, підпис, посилання на джерело інформації [9].

Ця техніка завоювала як економічні, так і політичні, соціальні, спортивні та інші рубрики видань. Графіки, карти, схеми подобаються читачеві, який прагне легко і швидко засвоювати пропоновану йому інформацію.

Актуальність роботи полягає у новизні, ефективності та все частішому використанні інфографіки у вітчизняних медіа. Адже зрозумілість, читабельність і візуальна зручність є основними критеріями ефективності будь-якого засобу комунікації.

Предметом дослідження виступає спосіб візуального подання інформації у сучасних медіа.

Відповідно об'єктом є використання інфографіки у всеукраїнському щотижневому виданні «Фокус» та на сайті інформаційного агентства «Укрінформ».

Джерельною базою роботи стали дослідження Жана Марі-Шаппе [12], Альберто Каіро [13], Володимира Тулупова [9], Едварда Тафті [14].

Мета дослідження - розглянути інфографіку як сучасний спосіб подання інформації, з'ясувати специфіку застосування та перспективи розвитку інформаційних малюнків у текстах ЗМІ.

Реалізація мети передбачає розв'язання наступних завдань:

· узагальнити теоретичні основи сучасної інфографіки;

· простежити застосування інфографіки у вітчизняних ЗМІ;

· систематизувати перелік тем, в яких найчастіше застосовують інфографіку (щотижневик «Фокус» та інформаційне агентство «Укрінформ»);

· визначити переваги інфографіки в журналістиці.

В роботі використано наступні методи:

1. описовий;

2. порівняльний;

3. аналітичний;

4. метод моніторингу журнальних та електронних статей;

5. метод контент-аналізу;

Новизна курсової роботи обумовлена стрімким розвитком інфографіки у сфері журналістики. В Європі інфографіка давно функціонує на сторінках газет і читач вже звик до такої форми матеріалів. В Україні ж інфографіка тільки починає впроваджуватись. Це відносно молодий та ще недостатньо вивчений різновид подання інформації за допомогою чіткого структурування інформації в схемах, таблицях, малюнках.

Теоретичне значення дослідження. Роботу можна використовувати, як допоміжний матеріал для розгляду історії інфографіки та її застосування на сучасному етапі. Брати до уваги різні класифікації та різновиди інфографіки.

Розгляд теми має практичне значення для прийняття рішень щодо використання інфографіки у сучасних газетах, журналах та в інтернет-виданнях. Розуміння того, яку роль відіграє інфографіка у друкованому виданні і як вона впливає на вибір і сприйняття читача, допоможе видавцям правильно підійти до розробки і розміщення інфографіки.

Ступінь вивченості. Ґрунтовних вітчизняних досліджень на дану тематику не існує, трапляється лише ряд аналізів у оглядах преси чи дискусії на персональних блогах дизайнерів. Втім, ці записи не можна назвати науковими. Томи у власному дослідженні ми спиралися на роботи закордонних вчених, таких як Жан-Марі Шапе та Едварда Тафті.

Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.

У Вступі ми виділили мету, предмет та об'єкт нашого дослідження. Зазначили актуальність роботи, в чому полягає її новизна, визначили практичне застосування. Виділили якими методами збору інформації користувалися.

У Розділі І «Інфографіка як новий метод подання інформації» розглядаються терміни, розкривається суть понять, прослідковується історія, наводяться приклади застосування перших графічних малюнків друкованими медіа

У Розділі ІІ «Застосування інфографіки у сучасних вітчизняних ЗМІ» детально описується функціонування інфографіки в Українських ЗМІ. Виділяються характерні риси інфографіки, іх типи та різновиди.

У Висновках мова йде про проведений нами аналіз, підводяться підсумки дослідження, зазначається результат.

У Додатках ми навели приклади інфографіки, яка була використана у журналі «Фокус» та на сайті інформаційного агентства «Укранформ». На наш погляд вона є якісною та цікавою.

Список використаної літератури нараховує 20 джерел

1. Інфографіка як новий метод подання інформації

1.1 Історичний аспект вивчення інфографіки

інфографіка сайт політичний дефініція

Перші відомі приклади візуалізації даних з'явилися багато років тому. Історія інфографіки починається задовго до появи писемності, а саме з 40-20 тисячоліть до н. е. Наскальні малюнки, або петрогліфи, можна вважати першими графічними об'єктами - першим кроком до появи інфографіки.

Прикладом інфографіки з давньої історії є єгипетські ієрогліфи, які існували з 4-3 тисячоліття до н. е. По суті, ієрогліфи це піктограми, адже кожен ієрогліф означає не одну букву, а слово або словосполучення. Позначення та складена з них згодом система знаків передувала писемності в звичайному розумінні цього слова і допомагала вести, наприклад, рахунок членів племені чи голів худоби. Така первинна, примітивна форма інфографіки допомагала зберегти важливу інформацію для нащадків, сприяючи таким чином розвитку історичної пам'яті [11].

Справжню революцію у сфері візуалізації даних скоїв Вільям Плейфер, ім'я якого повернув історії Едвард Тафт (один з найавторитетніший з сучасних фахівців інфографіки) [20]. Е. Тафт виявив, що двісті років тому В. Плейфер запропонував основні типи використовуваних сьогодні статистичних діаграм: діаграми-лінії (графіки), діаграми-області, стовпчасті й лінійні діаграми (гістограми), кругові (секторні) діаграми, радіальні (сітчасті) діаграми і картодіаграми. Так В. Плейфер у своїй науковій праці «Комерційний і політичний атлас» вирішив візуалізувати дані для більшого розуміння їх читачем, ніж просто дані в таблицях. Для цього він винайшов чотири типи діаграм, адже зорова пам'ять людини набагато сильніше і заснована на сприйнятті образів, а не абстрактної інформації [11].

У 1858 році сестра милосердя Флоренс Натінгейл розіслала політикам і впливовим людям аналітичні записки із статистичними даними про смерть британських солдатів під час Кримської війни. Її завданням було привернути увагу влади до проблеми поганих санітарних умов у шпиталі. У записці було показано, що кількість смертей через хвороби і умови в шість разів більше, ніж в бою. Саме завдяки тому, що діаграми наочніше показали ситуацію, Флоренс вдалося добитися результату. В медицині були проведені реформи, які врятували життя багатьом солдатам [7].

Наступним кроком у розвитку інфографіки стало об'єднання статистичних даних і карт. Першу спробу зробив паризький Адвокат Адре-Мішель Геррі. На карті Франції він подає показники злочинності того чи іншого округу. Пронумеровані округи зафарбовані різними відтінками одного кольору, чим темніше відтінок, тим більше там кількість скоєних злочинів. Такий спосіб наочно показав різницю кількості скоєних злочинів і сприяв можливості швидкого порівняння даних [7].

Також в історії інфографіки є кілька широко відомих робіт, датованих XIX століттям. Вони мали великий вплив на появу і розвиток медійного інфографічного жанру. Одна з них була створена в 1854 р. Джоном Сноу. Він наніс на карту Лондона вогнища захворювання холерою, вказав статистику смертей в різних будинках, позначив міські джерела води. Таким чином було виявлено саме той колодязь, який був джерелом зарази. Так Сноу врятував більшу частину Лондона від пекельної епідемії [рис. №1].

Наступна важлива і вкрай відома робота була створена всього дванадцятьма роками пізніше Жозефом Мінаром. У 1869 році французький інженер створює ще один новий спосіб візуалізації історичних даних за допомогою карти. Його основна робота включала в себе карту походу Наполеона на Москву. Похід зображувався у вигляді широкої смуги, яка поступово ставала тоншою у міру втрати Наполеоном чисельності армії. На карті також відзначені всі дати і місця битв військ Наполеона. Цей приклад поєднання графіків змінної товщини з географічними картами є одним з кращих прикладів візуалізації статистичної інформації [рис. №2].

Але не тільки графіки та діаграми поєднувалися з картою. Піктограми також активно наносилися на плани. У 1936 році завдяки Отто Нейрат з'явилася система піктограм, так інформація стала інтернаціонально доступною. Увагу було зосереджено на таких аспектах візуалізації, як колір, масштаб значень, маркування [7].

Сьогодні одними з найвідоміших видань, що використовують інфографіку є «USA Today», «New Yorker», «Esquire».

Першими стали використовувати поєднання графіки і тексту видавці газети «USA Today», що запустили свій проект в 1982 році. За кілька років газета ввійшла до п'ятірки найбільш читаних видань країни. Одним з найбільш помітних читачами нововведень «USA Today» стали детальні, добре промальовані картинки з пояснюючими коментарями - інфографіка [4].

Американські читачі швидко вподобали і прийняли переваги такого способу передачі інформації. Інфографіка передавала повідомлення швидше, ніж текст (один якісно зроблений малюнок заміняв кілька сторінок тексту) і докладніше, ніж стандартна ілюстрація (завдяки детальності малюнка і точним тезовим коментарям). З кінця 80-х років інфографіку почали використовуват провідні європейські видання. На початку 90-х виникають спеціалізовані агентства (наприклад, Британська «Graphic News»), а світові інформаційні агентства (AP, Reuters, AFP та ін.) почали створювати пеціалізовані служби [12].

Саме тому сьогодні такі журнали як «New Yorker», «Esquire» виділяють на створення інфографіки 3-4 провідних дизайнерів і одного журналіста - автора стрижневої ідеї [11].

З часом з'ясувалося, що інфографіка є не тільки технологією, але й мистецтвом. При цьому, ступінь володіння таким мистецтвом безпосередньо впливає на прибутковість видавничого бізнесу.

1.2 Визначення дефініцій

Зазвичай під терміном «інфографіка» розуміється візуальне представлення інформації, даних і знань. Це такі графіки, в яких використовується комплексна інформація, необхідна для швидкого подання великої кількості даних [9]. Здається, що поняття «інфографіка» нове і невідомо, хоча з'явилася і використовувалася людьми вона вже дуже давно.

«Робити інфографіку - це журналістська функція», - стверджував у грудні 1990 року Томас Лампбел зі стокгольмського видання «Dagens Nyheter» на конференції Міжнародної асоціації технологій преси й медіа. Карта чи схема мають служити інформації, вони є засобом подачі матеріалу. Ілюстрація може бути лише результатом ретельного добору фактів із різноманітних джерел. Техніка добору інформації є такою ж, як і для репортажу: вибір теми, вибір кута подачі, побудова матеріалу, послідовність викладу і його написання [11].

Інфографіка сьогодні - наймолодший з існуючих журналістських жанрів. У словнику журналістських термінів Григорій Кривошея пропонує лаконічне визначення для інфографіки - це «інформаційна графіка у газеті, телепередачах, яка поєднана текстом» [2]. Відповідно до технологічного процесу виготовлення трактує поняття Юрій Бідзіля: «інформація, відтворена в мас-медіа за допомогою методів комп'ютерної графіки: інформативний малюнок (графіки, схеми, таблиці, карти, фото, колажі тощо)» [8].

Джордан Кастелер трактує інфографію як «візуальний засіб для повідомлення інформації або даних у легкій, доступній формі» [12]. Чи не найпомітнішим автором, сферою наукових інтересів якого є галузь інфографії, є

Едвард Тафті, автор серії оглядів та розвідок в цій галузі. На його думку, домінантним елементом у графічному дизайні є текст, який межує з зображенням, утворюючи зв'язки і взаємодії, спрямовані на розуміння й тлумачення комплексних даних у цілому, оскільки «корисно показати як графіку, нанесену на карту, так і карту в цілому» [14].

У словнику новітніх медій та комунікаційних технологій за редакцією Н. Шевченко говориться, що інфографіка - це візуальна подача інформації, що має на меті: унаочнити її сприйняття (дорожні знаки, інтерфейс мобільних телефонів); зробити її інтернаціональною (попереджувальні знаки, інтерфейс техніки); у візуальному вигляді представити складний текстовий матеріал великого обсягу, розшифрувати деталі події або вплинути на реципієнта [5].

Інфографіка дає можливість сприймати й аналізувати великі обсяги інформації в організованій і зручній формі. Основна мета інфографіки полягає в інформуванні.

1.3 Класифікація ті різновиди інфографіки

Виходячи з досвіду американських інфографів, визначають чотири види інфографіки:

- прогностична - заснована на спеціальному дослідженні, висновок про майбутній розвиток і результати події;

- експлітивна - інформація, що потребує пояснення;

- аналітична - графіка, що підготовлена за аналітичними матерілами;

- ретроспективна - містить виклад чи огляд минулого [13].

У словнику Ю. Бідзілі можна знайти наступний поділ інфографіки за жанрами:

- мапи (ситуаційні та конфігураційні малюнки; порівняльні мапи; мапа статистичного аналізу);

- структурні схеми (дидактичні схеми);

- таблиці;

- малюнки і логотипи [12].

Науковець Жан Марі-Шопе виділяє такі види інфографіки:

- діаграми;

- графіки;

- карти;

- таблиці;

- умовні знаки;

- зображення з перебільшеними деталями;

- комбіновані зображення (картодіаграма, сполучення фотографії і креслення) [18].

Функції інфографіки:

- показувати динаміку продажу якихось продуктів або товарів

- слугувати потужнім інструментом для аналізу

- порівнювати дані;

- надавати структуровану інформацію;

- підсилювати сприйняття через використання метафоричних зображень;

- покращувати розуміння складних процесів, особливо в наукових темах [5].

Отже, в першій частині роботи ми розглянули історичний розвиток інфографіки і те, як давно вона використовується людьми. Навіть у часи Наполеона були перші спроби застосування спеціальних малюнків для позначення певного маршруту.

З'ясували, що загалом у ЗМІ Європи та США подання інформації за допомогою графіків та таблиць вже є нормою. Їх мешканці вже звикли до наочного висвітлення чисельної інформації.

Також в дослідженні ми зазначили, що інфографіку слід розглядати і як окремий журналістський жанр. Хоча таке її функціонування є ще не досить дослідженим.

В роботі ми надали визначення поняттю «інфографіка», яке подають вітчизняні словники та різні дослідники в цій галузі. За допомогою ґрунтовних праць науковців, ми навели приклади класифікацій, за якими поділяється інфографіка та вказали її поділ за жанрами. Також визначили основні функції, які виконує інофграфіка

2. Застосування інфографіки у сучасних вітчизняних ЗМІ

2.1 Загальна характеристика використання інфографіки у щотижневому інформаційно-політичному виданні «Фокус»

В нашому дослідженні проаналізовано специфіку інфографіки щотижневого інформаційно-політичного видання «Фокус». Для вивчення наявності візуальної інформації було проведено моніторинг 50 номерів за 2013 рік. Варто наголосити на високій якості та кількісті такої візуальної інформації. В середньому на 13 матеріалів одного номера в 5-6 публікаціях друкується матеріал з використанням інфографіки.

Загалом у виданні функціонують п'ять рубрик:

­ «За кордоном»

­ «Культура»

­ «Суспільство»

­ «Економіка»

­ «Політика».

Проведений аналіз, також дав змогу встановити, в якій рубриці найчастіше використовується інфографіка. В нас вийшли наступні підрахунки: «Суспільство» - 29 статей, «Економіка» - 21 стаття, «Політика» - 17 статей, «Культура» - 3 статті, «Рейтинги» - 4 статті.

У рубриці «Суспільство» висвітлюються соціальні проблеми, питання здоров'я людини, проблеми освіти. Доволі часто зустрічаються матеріали, пов'язані зі спортом. В цьому випадку подається інформація експлітивного характеру з використанням схем, фотоколажів, графіків. Загалом в цьому розділі подаються малюнки (з поєднанням невеликих таблиць та схем), кліпарти, графічні схеми, діаграми. Найчастіше це поєднання декількох різновидів інфографіки. В чистому вигляді вони майже не зустрічаються.

В додатках ми навели декілька, на наш погляд, найбільш цікавих прикладів використання інфографіки у виданні «Фокус» (рис. №7, 8). У рубриці «Економіка» та «Політика» використовуються різного роду мапи з поєднанням різних діаграм та графіків. Дуже часто зустрічаються порівняльні мапи - чи ретроспективні, чи прогностичні. В інших випадках подаються малюнки, на котрих зображені відсоткові або числові дані.

Варто зазначити, що для дієвого сприймання інфографіки важливим є й застосування кольору у графіці. Загалом це два-три якихось кольори. Завдяки, цьому інформація чітко структурована і зрозуміла.

Наприклад, якісною є інфографіка в статті про футболіста Ліонеля Мессі «Рожденный забивать» (рис. №3) [6]. На всю шпальту подано фото гравця. Використовується червоний та синій кольори, які співвідносяться із спортивною формою гравця. За різновидом це схема у поєднанні із комбінованим зображенням. Завдяки чітко структурованій інформації, наочно видно усі досягнення відомого футболіста.

Ще одним, на нашу думку, гарним прикладом використання інфографіки є стаття із назвою «Запретный дым». Інформація тут має переважно статистичний характер. Зазначається кількість спалених українцями цигарок за рік, кількість виробництва цигарок в Україні за 2013 рік, кількість оштрафованих порушників антитютюнового закону. Кольори використано коричневого відтінку, які вдало доповнюють тему. У інфографіці використовується діаграма, комбіновані зображення та схема (рис. №4) [2].

2.2 Функціонування розділу «Інфографіка» на сайті інформаційного агентства «Укрінформ», як самостійного чинника подання інформації

На сайті українського інформаційного агентства «Укрінформ» інфографіка подається окремим розділом. В такому випадку інфографіка функціонує не як доповнення певного матеріалу, а скоріше як спеціальний інфографічний жанр. У роботі ми проаналізували 93 інфографіки за 2013 рік. Наше дослідження показало, що оновлення контенту становить в середньому сім раз на місяць. Інформація, яка подається у розділі «Інфографіка» носить статистичний характер, і, щоб не перевантажувати читача великою кількістю цифр, потребує наочного пояснення і застосування візуалізації даних.

За допомогою інфографіки на сайті «Укрінформ» наочно представлені важливі події, факти та висвітлюються теми, які стосуються українського суспільства. Найбільш уживаними видами інфографіки є мапи. Вони супроводжують висвітлення таких тем, як здобуток сланцевого газу на теренах України, кількість населення країни, ціна на газ, первоцвіти та заповідні фонди, візовий режим для українців, різновиди корисних копалин в Україні, рівень захворюваності на туберкульоз, екологічна ситуація в країні.

В мапах також містяться схеми, таблиці та діаграми. Інфографіка на ці теми носить переважно ретроспективний на експлітивний характер. Цікаво зазначаються події різних конкурсів та фестивалів. Наприклад, переможці Нобелівської премії 2013 року в інфографіці подаються з фотографіями та найголовнішими даними про них. Таким чином побудована й інфографіка про премію «Оскар».

Наразі ж розглянемо детально тему екологічної ситуації в країні. В матеріалі під назвою «Понад два десятки міст України входять до антирейтингу найзабрудненіших» представлена інфографіка з використанням мапи та гістограми (рис. №5) [5]. Згідно з темою переважає сірий колір. Інфографіка носить експлітивний (пояснюючий) характер з елементами ретроспективи, тобто йде порівняння екологічної ситуації 2011 та 2012 років.

Інший матеріал більш яскравий і насичений (рис. №6). У статті «Українці стали їсти більше м'яса і картоплі» йдеться про рівень споживання основних харчових продуктів в Україні. На ілюстрованій схемі подані статистичні дані (з 2000 по 2012 роки) зазначено рівень споживання таких продуктів, як хліб, картопля, м'ясо, яйця, цукор, овочі і т.д. Показана динаміка споживчих цін на продукти харчування і безалкогольні напої з 2008 по вересень 2013 року (відзначається певне зниження вартості їжі в Україні). За допомогою графіків розкрита інформація про те, скільки грошей із зарплати йде на харчування у жителів різних областей України. В цілому інфографіка подається у вигляді великої порівняльної таблиці, графіка, гістограми. Також інфографіка поєднує в собі такі характеристики, експлітивну, ретроспективну.

Отже, у другому розділі ми на практиці дослідили використання інфографіки у щотижневому інформаційно-політичному виданні «Фокус» та на сайті інформаційного агентства «Укрінформ». Загалом ми побачили, в якому вигляді подається інфографіка, в яких кольорах, які теми розкриває та яку змістову наповненість має.

Під час розгляду інфографіки в журналі, ми проаналізували в яких рубриках та якого типу найчастіше її застосовують. Навели приклади наявності візуальних зображень на сторінках видання.

Також ми визначили, який різновид інфографіки на сайті «Укрінформ» є найбільш уживаним. Проте, на наш погляд, значна частина графічних зображень перевантажена. Інфографіка дуже велика і поєднує в собі забагато малюнків, графіків, різного роду цифрових елементів. Інколи трапляється стандартна, суха інфографіка.

Проте, функціонування інфографіки в цих ЗМІ є дуже доречною, цікавою і головне інформативною.

Висновки

В даній роботі «Використання інфографіки в сучасних медіа» ми намагалися з'ясувати та проаналізувати на прикладі щотижневого інформаційно-політичного видання «Фокус» та інформаційного агентства «Укрінформ», як застосовується інфографіка в залежності від тематики та які її різновиди характерні для вітчизняних ЗМІ.

В дослідженні ми узагальнили теоретичні основи сучасної інфографіки, систематизували перелік тем, які найчастіше застосовують під час розробки інфографіки, простежили застосування інфографіки у вітчизняних ЗМІ та визначили переваги інфографіки в журналістиці.

У Розділі І «Інфографіка як новий метод подання інформації» нам вдалося розглянути історію виникнення інфографіки, а також зазначили різні дефініції цього терміну. Користувалися спеціалізованими словниками та працями закордонних дослідників. Надали декілька класифікацій, за якими прийнято виділяти різновиди інфографіки. Під час дослідження ми використовували роботи вчених в цій галузі таких, як Альберто Кайро, Едвард Тафті, Жана-Марі Шапе.

У Розділі ІІ «Застосування інфографіки у сучасних вітчизняних ЗМІ» вже на конкретних прикладах українських медіа ми дослідили використання та функціонування в них інфографіки.

В щотижневому інформаційно-політичному виданні «Фокус» ми розглянули, в яких рубриках найчастіше застосовують інофографіку. Розподілили її за певними класифікаціями, проаналізували кольори інофграфіки та розглянули декілька цікавих прикладів.

Також на сайті інформаційного агентства «Укрінформ» дослідили функціонування розділу «Інфографіка». Розглянули тематичний аспект матеріалів, розподілили інфографіку за типами, визначили змістову наповненість та навели декілька якісних прикладів. Розглянули інфографіку, як сучасний спосіб подання інформації.

Отже, можна сказати, що в цих засобах масової інформації інфографіка виконує пояснюючу функцію. На газетній шпальті вона не займає багато місця, а її змістова складова навпаки збільшується. В інших випадках вона допомагає читачеві легше і швидше ознайомитися з необхідною інформацією.

Загалом перспективи розвитку інфографіки в Україні, як і в усьому інформаційному світі дуже динамічні. Адже матеріали з інфографікою сприймаються набагато краще. Інформаційні графіки полегшують засвоєння інформації. Значення інформаційних графіків останнім часом підвищується, і пояснення цьому дуже просте: дуже мало людей мають час, щоб прочитати повністю статтю в газеті, не кажучи вже про прочитання журналу від початку до кінця. Зі збільшенням потоків інформації крім проблеми її фільтрації постає проблема її засвоєння.

Таким чином, в першу чергу інфографіка необхідна для кращого сприйняття інформації. Візуалізована інформація є незамінною тоді, коли треба доступно розповісти про винаходи, представити статистичні дані чи політичні рейтинги. Іншими словами, читач газети чи журналу, гортаючи сторінки, насамперед звертає увагу на яскраву ілюстрацію, насичену інформацією - а це і є інфографіка.

Однак, є розповсюдженою така думка, що активне використання інформаційної графіки призведе до втрати актуальності роботи газетного репортера, а, відтак, друкований текст буде тяжіти до значного зменшення обсягів. Тому необхідні подальші дослідження такого виду візуальної інформації, як інфографіка: вивчення окремих її різновидів та особливостей, їх взаємодії з журналістським текстом, а також дослідження інфографіки як самостійного зображального елемента газети.

Список використаної літератури

1. Видобуток вугілля в Україні нині ведеться в 160 шахтах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/vidobutok_vugillya_v_ukraiini_nini_vedetsya_v_160_shahtah_infografika_1857135

2. Запретный дым [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://focus.ua/health/292565/

3. Кривошея Г. Журналістика: поняття, терміни / Г. Кривошея. - К.: КиМУ, 2009. - 202 с.

4. Лауреатами Нобелівської премії стали сорок чотири жінки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/laureatami_nobelivskoii_premiii_stali_sorok_pyat_ginok_infografika_1873177

5. Найзабрудненіші міста в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/lisovi_bagatstva_ukraiini_infografika_186329

6. Манурін А. Карикатура в газеті / А. Манурін, І. Гаврилюк // Матеріали наук.-теорет. конф. викл., асп., співробіт. та студ. гуманітарного ф-ту, 21-25 квіт. 2008 р. - Суми: СумДУ, 2008. - Ч. 3. - С. 67-69.

7. Микитів О. Графік як основний різновид інфографії / О. Микитів // Збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука-2011». - Запоріжжя: Просвіта, 2011. - Т. 5. - 376 с.

8. Новітні медіа та комунікаційні технології: комплекс навчальних програм для спеціальностей «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв'язки з громадськістю» / [за заг. ред. В.Е. Шевченко]. - К.: Паливодa, 2012. - 412 с.

9. Опока Ю. Евромайдан и Оранжевая революция: сходства и отличия / Ю. Опока [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://focus.ua/politics/292025/

10. Рожденный забивать. 10 составляющих рекорда Лионеля Месси [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://focus.ua/sport/256489/

11. Рыженко Ю. Что таке инфографика? [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.colta.ru/articles/specials/1339

12. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / [за заг. ред. Ю.М. Бідзілі]. - Ужгород: ВАТ Видавництво «Закарпаття», 2010. - 224 с.

13. Сытник О. Как антитабачные законы повлияют на украинских курильщиков / О. Сытник [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://focus.ua/health/292565/

14. Тулупов В.В. Дизайн периодических зданий [учебник] / В.В. Тулупов // СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, 2008. - 224 с.

15. Українські ВНЗ у світовому рейтингe [Електронyий ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/ukraiinski_vnz_u_svitovomu_reytingu_infografika_1864300

16. Українці стали їсти більше мяса і картоплі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/ukraiintsi_stali_iisti_bilshe_myasa_i_kartopli_infografika_1880082

17. Черняк Л. Инфографика: от истоков к соверменности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.osp.ru/os/2013/05/13036001/

18. Шапе Ж.М. Інфографіка у пресі / Ж.М. Шаппе. - Київ, 2004, - 95 с.

19. Cairo A. The Functional Art. An introduction to information graphics and visualization. - 2013. - 363 с.

20. Tufte E. Beautiful Evidence / E. Tufte. - N.Y.: Graphics Press, 2007. - 214 p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сучасна інфографіка та інфографіка в періодичних виданнях. Інфографіка як наймолодший з існуючих журналістських жанрів та спосіб візуального представлення інформації, даних або знань. Основні елементи інформаційної графіки. Особливості газетного дизайну.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 22.11.2010

  • Засоби масової інформації: сутність, функції, права, обов’язки. Дослідження основних проблем функціонування сучасних ЗМІ (преси, радіо, телебачення). Особливості книговидання в Україні. Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет.

    курсовая работа [26,3 K], добавлен 25.11.2010

  • Методи одержання інформації у сучасній журналістиці. Важливість використання нетрадиційних методів збору інформації у журналістській діяльності. Аналіз застосуванню методу "Маски" запорізькими журналістами газети "Суббота плюс" та телеканалу "1+1".

    курсовая работа [94,3 K], добавлен 06.05.2015

  • Дослідження проблем та потенціалу використання оптичних знаків у сучасних зразках поетичних видань вітчизняних видавництв. Аналіз двох рівнів вибору та використання оптичних знаків - для організації окремого вірша та загальної архітектоніки книги.

    статья [499,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Місце громадської думки у масовій свідомості. Механізми ведення інформаційно-психологічних війн, основні форми та стратегія їх впливу на масову свідомість. Використання інформаційно-психологічних впливів США на різних етапах збройного конфлікту з Іраком.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 27.01.2013

  • Особливості використання аналітичного жанру в газеті: поняття, принципи створення, структура. Вимоги та стилі подання аналітичних матеріалів, визначення ролі журналіста у цьому процесі. Жанрова своєрідність аналітики на шпальтах газети "Суббота плюс".

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2010

  • Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.

    статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.