Молодіжна журналістика: кіровоградський вимір

Щоб підкреслити своєрідність та особливість кіровоградської молодіжної журналістики, а також узагальнити основні тенденції розвитку регіональних молодіжних ЗМІ, було здійснено контент-аналіз кіровоградської обласної молодіжної газети «Меридіан». Проаналізувавши історію створення, змістове наповнення та загальну концепцію даного видання, було визначено специфіку кожної рубрики газети, склад редколегії, схарактеризовано основні ідеї та цінності, що пропагандуються молодим читачам. Газета «Меридіан» є яскравим прикладом регіональних молодіжних ЗМІ, що завоював прихильність читача та посів гідне місце у історії становлення та розвитку кіровоградської молодіжної журналістики.

Проблема кіровоградської молодіжної журналістики існує і сьогодні, коли ми маємо доступ до нових технологій, які значно спрощують процес створення, удосконалення, випуску та розповсюдження видання. Тому було запропоновано власну концепцію медіа-продукту для молоді, який не потребує великих коштів та особливих зусиль для реалізації. Саме такий формат видання може стати навчальною платформою для молодих журналістів чи журналістів-початківців, фотографів та редакторів. Тож створення запропонованого медіа-продукту може стати фундаментом, першим кроком для подолання проблем регіональної молодіжної журналістики, дати простір для роздумів щодо усунення несприятливої ситуації для друкованих молодіжних видань. Це є важливим, адже саме за допомогою ЗМІ юна аудиторія пізнає світ, долучається до вирішення суспільних проблем, отримує інформацію від старшого покоління, суттєвий вплив, від якого залежить, як сформується особистість.

ВИСНОВКИ

Розглянувши специфічні риси молодіжної преси як нового виду видань незалежної України, ми дійшли висновку, що молодіжні видання перебувають у постійній динаміці та розвитку, вони змінюються на потребу сучасної молодіжної аудиторії, їхнім інтересам та вподобанням.

Здійснили вивчення та систематизацію інформації, пов'язаної з історією студентської преси в Україні як перших молодіжних видань на території нашої держави, визначили молодіжні видань як такі, а також проаналізували якість та охарактеризували тематику матеріалів, розміщених на сторінках сучасної молодіжної преси України.

Проведений аналіз частини молодіжних видань (кіровоградська обласна молодіжна газета «Молодіжне перехрестя», інтернет-портал «Гречка», кіровоградська обласна молодіжна газета «Меридіан», журнал «шTOPOR») свідчить про те, що вони є дуже різними, не схожими за тематичним спрямуванням та специфікою функціонування. Важливим аспектом тривалості існування та кількості тиражу молодіжних ЗМІ є фінансова стабільність та забезпеченість, а також ентузіазм та талант молодих журналістів та редакторів, які працюють найчастіше на громадських засадах.

Було створено власну концепцію молодіжного медіа-продукту, який би відповідав сучасним тенденціям, мав зручний для створення та користування формат, вільний доступ цільової аудиторії - молоді та створював можливість зворотного зв'язку - спілкування між читачами та редакцією за допомогою коментарів. Такий проект буде втілено в життя протягом наступного року навчання в МАН.

Проблема регіональної молодіжної журналістики залишається відкритою для дискусій, адже до неї привертається мало уваги. Та важливо пам'ятати, що саме молоді журналісти мають розвивати принципи інформаційного суспільства, розробити основні напрямки та інструменти реалізації цих принципів у молодіжному інформаційному просторі, створити єдину мережу молодіжних засобів масової інформації та постійну комунікацію між ними, підвищити рівень найбільш активних молодих журналістів, рівень молодіжної журналістики та активізувати комунікацію держави з молоддю.

Отже, молодіжна журналістика є важливою ланкою загальної системи засобів масової інформації та потребує детального дослідження. Вона є невід'ємною частиною журналістики, адже її аудиторія - підростаюче покоління, яке повинно з раннього віку долучатися до суспільного, культурного та політичного життя держави.

Тому потрібно забезпечувати необхідні умови для самореалізації талановитої молоді у школах та університетах: створювати гуртки для журналістів та фотографів, у яких навчають основам професійної майстерності та загальним вмінням і навичкам, випускати стіннівки, радіогазети та шкільні, студентські газети під керівництвом викладачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко А. Молодіжна журналістика : самвидав стає комерційним [Електронний ресурс] / Анастасія Бабенко. - Режим доступу : http://www.telekritika.ua/drukovani-zmi-vlasnist/2008-08-21/40121

2. Власенко Л. Г. Молодіжна періодика України та аудиторія [Електронний ресурс] / Людмила Власенко. - Режим доступу : http://ua.convdocs.org/docs/index-5619.html?page=9

3. Гостомыслов А. П. Детская журналистика : хозрасчетные газета и журнал в школе : учеб. пособ. / А. П. Гостомыслов. - СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2006. - 352 с.

4. Іллюк Н. Медіа-освіта молоді як детермінанта сучасного інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Н. Іллюк. - Режим доступу : http://www.social-science.com.ua/article/443

5. О'конор Рорі, Пейн Корі. Блоґосфера - сфера найпопулярніших медіа // МедіаКритика. - 2005. - № 11. - C. 60.

6. Потяник Б. Інтернет-журналістика : Навч.посіб. / Борис Потятяник. - Л. : ПАІС, 2010. - 243 с.

7. Путівник у медіа-просторі шкільної преси : Збірник порад для представників шкільної преси / Уклад. Ю. М. Скоробогач. - К., 2008. - 32 с.

8. Стегній І. І. Молодіжна регіональна журналістика: способи подолання провінційності форми і змісту [Електронний ресурс] / І. І. Стегній. - Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2358

9. Тимошик М.С. Українська молодіжна преса в останній період існування СРСР. 1986-1991 : Монографія. - К. : Наша культура і наука, 2010. - 240 с.

10. Ярмиш Ю. Молодіжна преса / Ю. Ярмиш // Сучасна українська журналістика : Поняттєвий апарат. - К. : Школяр, 1997. - С. 17-23.

ДОДАТКИ

Додаток А

Інтерв'ю з Олександром Акименком

- Звідки з'явилася ідея створити власну газету?

- За певний час навчання у КДПУ стало зрозуміло, що викладання журналістики на факультеті ведеться по застарілим канонам і роблять це люди, які не розуміють як насправді функціонує медіа. Тому я вирішив створити невеличкий освітній проект під назвою «Медіа-фест», який проіснував три роки. Методом відбору ми формували групу з 30 студентів університету і проводили для них тренінги та майстер-класи. Лекції читали відомі журналісти-практики з усієї України. Також під час проекту відбувалися змагання: команди (кожна з 5 людей) створювала свою газету і намагалася вибороти перемогу. Згодом я зрозумів, що в наших конкурсантів є потенціал і зародилася ідея створити одну спільну університетську газету - добру, якісну. Вона мала б кардинально відрізнятися від видання «Університетський меридіан», яке не представляло ніякого інтересу для студентів. Тож зусиллями знайомого дизайнера, який створив логотип, за допомогою моїх навичок з верстки та ентузіазму новоствореної редколегії вийшов у світ перший випуск «Студентського меридіану». Вагому роль у народженні газети зіграв тодішній ректор університету, Григорій Клочек, який згодився фінансово підтримати нас.

- За якими критеріями ви запрошували людей у редколегію видання?

- Під час проведення «Медіа-фестів» можна було прослідкувати, хто з учасників дійсно працездатний та креативний. Саме за цими критеріями я запрошував написати замітку. допомогти сфотографувати чи редагувати газету. Бували випадки, коли приходили і просили взяти до редколегії. Наприклад, одна дівчинка запропонувала нам свою допомогу - таким чином у нас створилася нова рубрики «Комікс у номер».

- Яка була реакція читачів? Чи телефонували, писали в редакцію?

- Реакція була загалом позитивною, та, все одно, кожен сприймав «Меридіан» по-своєму. Комусь було байдуже - виходить газета, не виходить чи її можна підстилати під голову, щоб спати. Та більшість цікавились та читали. Навіть, пам'ятаю, зробили зауваження, що через формат газети її незручно розгортати на парах.

- Чи виникали труднощі під час створення газети?

- Таке траплялося. Можете, наприклад, прослідкувати, що перші номери виходять під назвою «Студентський меридіан», а потім вона змінилася на просто «Меридіан». З цим пов'язана достатньо хитра історія. Університет вирішив припинити фінансування газети. Нам довелося заново реєструвати газету, назвати її «Меридіан» і видавати її за рахунок громадської організації. Це була вже не просто університетська газета, а обласне молодіжне видання. Також іноді траплялися конфлікти з викладачами через тематику статті. У якомусь номері був репортаж - розслідування про університетський гуртожиток. Там були навіть фотографії умов, у яких живуть студенти. Університету було неприємно, адже вони фінансували газету, у якій їх же і критикували. Нас теж критикували, але за помилки, особливо філфак.

- Чи можна назвати «Меридіан» навчальною платформою для журналістів?

- Так. Я знаю декількох людей, які навчалися на вчителя української мови, та після «Медіа-фесту» обрали собі професію у медіа-сфері. Як у Кіровограді, так і в Харкові багато минулих конкурсантів працюють тепер на телебаченні, радіо, в різних інформаційних агентствах та виданнях. Це була дійсно школа для тих, хто вирішив спробувати, що таке журналістика, трамплін у справжнє медіа-середовище.

- Як «Медіа-фест» та «Меридіан» вплинули на Ваш життєвий вибір?

- Це був найважливіший момент у моїй кар'єрі, адже після останнього «Медіа-фесту» мене запросили на співбесіду на телеканал «Інтер». Я, студент 4-ого курсу, поїхав у Киів, пройшов стажування і став кореспондентом провідного українського каналу. «Медіа-фест» та «Меридіан» відіграли велику роль у моєму життя, тому що стали поштовхом до того, що я маю зараз.

- Що б Ви могли порадити журналістам-початківцям, студентам нашого університету?

- Найголовніша порада - довго і спостережливо шукати якісного журналіста і хвататися за його штанину. Він буде намагатися скинути вас, брикатися, та головне - не відпускати його, вчитися. Потрібно знайти собі ментора, адже сучасна журналістська освіта - це маячня, незалежно кіровоградський це ВУЗ чи київський. Тому єдиний вихід - йти в медіа одразу: писати, бути відредагованим, ще раз відредагованим, бути вигнаним і знову прийнятим. Це шлях, який повинен пройти молодий. Також потрібно проявляти активність, без неї я б ніколи не працював ні на «Інтері», ні у «Forbes». Я постійно щось організовував, проводив. На власному досвіді знаю, що мої активні однокурсники дійсно досягли успіху, а ті, хто нічим не займався - як приїхали з Добровеличківки, так і повернулися назад вчителем у рідну школу. Тож знайти ментора і проявляти активність - ось секрет успіху.

Додаток Б

Весь Кіровоград - головний інформаційний ресурс регіону

Розділ: новини стисло

Дата: 10 березня 2008 року

Свіжий номер газети "Меридіан" - вже у Кіровограді! Березневий номер молодіжної студентської газети «Меридіан» з'явився у кіровоградських університетах, інститутах, школах (і не тільки!) якраз напередодні восьмого березня і головна стаття на першій сторінці повідомляє всім: «А за вікном майже весна...!»

Крім такого оптимістичного початку газета має чимало цікавих матеріалів, хоча сама лишається поки що невеликого формату - всього вісім сторінок. Зате яких! Тут і інтерв'ю з цікавими кіровоградцями (зокрема, з Іриною Дейнекіною, керівником театру «Резонанс»), і огляд фільмів та книг («читати - модно!» стверджує відповідна рубрика), і кілька статей про культурне життя Кіровограду - наприклад, про виставку «Металеві метаморфози» та про конкурс «Джентльмен року».

Власне, треба відзначити, що проект, який на своєму початку був дещо відірваний від повсякденного життя кіровоградських студентів, і містив переважно авторські матеріали, які готувалися довго і виважено, тепер крокує в ногу із тим, чим живе кожен (ну, майже кожен) студент чи школяр міста: КВК та концерти, права і обов'язки, відпочинок і праця, конкурси та анекдоти, та ще й реклама (що вдається не кожній газеті «з досвідом»!).

Размещено на Allbest.ur