Медіаматеріали про політику та політичних діячів

Особливості розвитку сучасної журналістики в Україні. Сутність поняття "політична журналістика". Аналіз проекту "Медіаматеріали про політику та політичних діячів" та процесу продукування авторських матеріалів. Завдання засобів масової інформації.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2012
Размер файла 3,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медіаматеріали про політику та політичних діячів

журналістика політичний авторський інформація

Вступ

У сучасному українському суспільстві політичні новини є одними з найцікавіших для аудиторії, що породжує попит на політичну журналістику як самостійний елемент. Політична журналістика повинна сприяти нормальному розвиткові суспільства та країни загалом. Тому слід приділяти увагу тим проблемам, які існують у цій сфері: це й політична цензура, проти якої час від часу проводять акції протесту, і «джинса», яка з'являється на сторінках тих чи тих видань, залежність ЗМІ, що пишуть на політичні теми, від засновників та ін.

Розвиток суспільних процесів відкриває перед журналістикою нові можливості, модернізуючи всі сфери мас-медіа, зокрема й газетний напрям. Суттєвих змін зазнає тематичне наповнення, тому що сучасні ЗМІ скеровують свої сили на активну співпрацю з аудиторією, поглиблено вивчають її смаки та потреби. Натомість читачі прагнуть бачити в журналістові якісне й авторитетне джерело інформації про політичні процеси, явища та події.

Процес розвитку сучасної журналістики в Україні доволі своєрідний порівняно зі ЗМІ Європи чи США. Після доби «темників» у нас з'явилася свобода слова, якою ми лише вчимося користуватися. Уже зараз можна виокремити три небезпечні тенденції в політичній журналістиці: недотримання професійних стандартів журналістами, поява джинси та перехід провідних або відомих журналістів із лав четвертої влади до списків кандидатів у народні депутати або помічників політичних партій чи блоків.

Важливою для ефективної співпраці засобів масової інформації з аудиторією є доступність до політичної інформації та політичних діячів. Така відкритість законодавчо обґрунтована, адже медійники мають право висвітлювати всі аспекти діяльності суб'єктів політичного процесу. Останні ж зобов'язані надавати ЗМІ інформацію про свою діяльність через інформаційні служби, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених законом. Чинити тиск на редакцію, окремих її співробітників, а також втручатись у виробничий процес заборонено. Натомість медіа можуть проводити власні дослідження й аналізувати діяльність органів влади, посадовців, оцінювати її, коментувати. Спотворення інформації, представлення недостовірних фактів унеможливлені законом. Право висвітлювати й коментувати діяльність владних структур також гарантоване Конституцією України та іншими профільними законами держави.

Сучасні політоглядачі забезпечують публічність влади, а також політичні права і свободи громадян. Будь-яка офіційна інформація активно впливає на реципієнтів, суспільство перебуває в безпосередній залежності від повідомлень, які продукують ЗМІ. Загальний настрій громадян - результат впливу офіційної інформації, яка надходить із газет, радіо та телебачення. Тому формуючи громадську думку, журналісти повинні обмежувати себе в деяких свободах. Має бути розуміння того, що певні політичні аспекти потрібно висвітлювати так, а не інакше. У такому випадку мас-медіа відображатимуть реальний стан справ у країні чи в області, убезпечуватимуть від монополії однієї з владних структур.

Та роль, яку виконують сьогодні ЗМІ в суспільстві й політичному житті країни, стає предметом різноаспектних досліджень науковців, експертів і журналістів. Теоретичною базою нашого дослідження стали насамперед праці М. Литвинової [25], В. Шкляра [50], А. Москаленка [28], В. Ворошилова [8], де досліджено специфіку політичної журналістики. Жанрову своєрідність подання інформаційних повідомлень вивчали М. Вуароль [9], В. Шкляр [50] та О. Тертичний [41].

Цінними в ході дослідження стали роботи вчених, які окреслюють взаємозв'язок аудиторії та ЗМІ: В. Різун [36], І. Слісаренко [38], Н. Богомолова [4] та О. Зернецька [19]. Науковець О. Бершов [3] вивчав форми, методи та прийоми впливу на громадську думку, що використовують у засобах масової інформації; систематизував приховані та очевидні можливості впливу на громадськість, а також продемонстрував приклади використання такого впливу з боку українських журналістів. Належне місце посідає праця Д. Дуцик [15], де ґрунтовно схарактеризовано роль політичної журналістики в сучасному суспільстві, досліджено вплив інформаційних матеріалів на розвиток країни.

Актуальність теми зумовлена потребою всебічного вивчення особливостей презентації матеріалів про політичні події, явища та про політичних діячів як запитаної аудиторією інформації. Медіа як суспільний інститут впливають майже на всі сфери життя, зокрема на політику, виконують у політичному житті суспільства важливу роль. Інформація, яка надходить різними комунікативними каналами, частково може бути стереотипізованою, містити численні політичні орієнтації й ціннісні орієнтири, які закріплюються у свідомості громадян. Журналісти як учасники політичного процесу відповідають за те, що відбувається в соціумі, тому потрібно окреслити особливості публікації новинних повідомлень на політичну тему в медіа. Це підтверджує й аналітичний огляд теоретичної бази з теми.

Метою дослідження є з'ясування особливостей презентації матеріалів у межах політичної тематики; специфіка продукування інформаційної замітки про політику та політичних діячів. Крім того, необхідно дослідити принципи презентації цих відомостей у випусках газети та на веб-сайті.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

обґрунтувати доцільність проекту;

проаналізувати ідею, мету створення, вибір жанру та героя політичних публікацій;

спрогнозувати очікуваний соціальний ефект реалізації проекту;

описати технічні й програмні засоби праці;

зазначити сферу використання авторських матеріалів;

дослідити жанрову форму створеного інформаційного продукту;

окреслити композиційні елементи інформаційних повідомлень про політику;

з'ясувати умови впровадження тематичного проекту.

Об'єктом є інформація про політику та політичних діячів.

Предмет дослідження становлять особливості політичної журналістики як медіанапряму, жанр інформаційної замітки на політичну тематику, її специфіка й технічні особливості продукування інформації.

Методи роботи. Для всебічного висвітлення проблеми застосовано комплексний підхід до вибору методів наукового пошуку. За допомогою описового методу проаналізовано специфіку повідомлень на політичну тему. Методологічною основою дослідження є наукові принципи об'єктивності та комплексності. Для виявлення загальних й особливих рис у процесі висвітлення політичних подій та явищ застосовано загальнонаукові методи - емпірико-аналітичний, порівняльний та описовий, використано жанрово-видовий та системно-функціональний підходи.

Новизна роботи полягає насамперед у спробі потрактувати сутність поняття «політичної журналістики», окреслити її головні ознаки і завдання. Досліджено значний обсяг фактичного матеріалу, що більш точно презентує результати пошуку. Вагоме місце відведено аналізові авторського проекту. У студії також представлено мультимедійну презентацію концептуальних положень пошуку, реалізованого у кваліфікаційній роботі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх безпосереднього використання в роботі журналістів. Результатами дослідження можна послуговуватися під час підготовки до лекційних та практичних занять із різних фахових дисциплін. Теоретичні положення можуть стати допоміжним матеріалом для написання наукових робіт із суміжної проблематики та є перспективними для подальших розвідок.

Структура дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (52 позиції) та додатків. Кількість та логіка складників умотивовані завданнями наукового пошуку. Авторський проект становлять 15 інформаційних повідомлень про політику та політичних діячів.

1.Опис проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

1.1 Обґрунтування проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

Мас-медіа потужно впливають на формування громадської думки, світогляду загалом, це підтверджують результати соціологічних досліджень, згідно з якими вчені констатують, що преса, кіно, радіо й телебачення транслюють численну кількість важливих відомостей. ЗМІ постають як джерела знань, уявлень і почуттів, що слугують підґрунтям для оцінювання аудиторією великого кола життєвих явищ, соціальних проблем, це важливо для становлення індивідуальної та громадської думок.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства значущими є питання, які стосуються політичного життя країни, з огляду на це актуалізації зазнає такий аспект журналістики, як політичний. Для соціального й політичного розвитку країни потрібно звертати увагу на проблеми створення та функціонування незалежної політичної журналістики.

У нинішньому суспільстві ЗМІ виконують низку політичних функцій. По-перше, інформаційна функція - отримання й поширення відомостей про найбільш важливі для громадян та органів влади події, зокрема ті, що мають політичний характер. По-друге, формування на основі отриманої політичної інформації суспільної думки. По-третє, відомості, факти про ті чи про ті політичні події так і залишатимуться відомостями й фактами, якщо їх не впорядкувати в систему, яка даватиме жителям області змогу адекватно оцінювати політичні події. Тобто медіа мають виконувати ще й освітню функцію, яка пов'язана з функцією соціалізації [30].

Представники наукових шкіл під терміном політична журналістика розуміють діяльність зі збору, актуалізації, систематизації та поширення політичної інформації; висвітлення діяльності органів державної влади та соціально-політичних процесів [22]. Більшість дослідників визнає, що це найпотужніша галузь журналістики, оскільки її предметом можуть стати будь-які аспекти соціального життя - від науки до спорту й міжнародних відносин. Найповніше і найточніше визначення поняття «політична журналістика» пропонує М. Литвинова. Дефініція передбачає пояснення двох термінів - «політика» і «журналістика»: політика (від «роlitica» - державна діяльність) - це особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею; журналістика (від фр. «le Journal» - щоденник, газета) - вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації [25]. Отже, політична журналістика - це вид громадської діяльності щодо виробництва та поширення новин про роботу владних структур, політиків, державних управлінь; реалізація влади в суспільстві. Саме політичні коментатори, парламентські кореспонденти, політичні оглядачі чинять максимальний вплив на механізми політичної підсистеми суспільства. Тому їхнє значення в соціумі надзвичайно важливе, а вивчення фахової діяльності зумовлене особливостями наукового пошуку та потребою втілення теоретичних напрацювань у практику.

Аналіз сучасного інформаційного ринку засвідчує, що однією з тем-лідерів у тематичній матриці більшості ЗМІ стає політика. Таке редакційне зацікавлення зумовлене реаліями нинішнього життя: Україна належить до когорти тих країн, які розвиваються, через що постійно еволюціонує й політична система. Завдання журналістів у таких умовах полягає в об'єктивному висвітленні змін, які відбуваються в цьому суспільному інституті, аналізі соціально-економічних наслідків діяльності посадовців.

Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики й сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки. Журналісти є посередниками між політикою та суспільством, вони змістовно і зважено інформують, а також адресують політикам критичні питання від своєї аудиторії. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є важливим елементом демократії.

Політична освіта передбачає постійне, систематичне отримання політичних знань і розширює оцінні можливості особистості, з огляду на що політична соціалізація - це засвоєння громадянином політичних норм, цінностей, зразків поведінки. Вона допомагає аудиторії краще адаптуватися до соціально-політичної реальності. Забезпечення читачів газети об'єктивною та збалансованою інформацією такого змісту і є нашим основним завданням.

Досягнення необхідного результату потребує належного теоретичного дослідження порушеної теми. Наш проект - одна з перших спроб описати специфіку створення новинних матеріалів про діяльність суб'єктів політичного процесу. У наукових студіях найчастіше аналізували лише вплив такої інформації на реципієнта, однак процес продукування новин перебував поза увагою дослідників. Характерними особливостями авторського медіапроекту є аналіз жанрової палітри політичних матеріалів, їхньої архітектоніки, принципів технічної організації.

Серед великої кількості повідомлень про політику, які публікують у різних ЗМІ, не завжди можна віднайти об'єктивні та збалансовані замітки. Часто такі повідомлення є замовними [23, с. 103]. Натомість авторські матеріали створено з дотриманням всіх вимог щодо об'єктивності та збалансованості, тобто матеріали проекту відмінні від інших незаангажованістю та якісним висвітленням політичних подій та явищ.

Авторський проект дає змогу з'ясувати особливості написання інформаційних матеріалів на політичну тематику, окреслити структурно-змістові складники медіаматеріалів на тему політики, створити низку медійних продуктів із дотриманням вимог продукування об'єктивних та якісних публікацій. Упровадження цього проекту допомогло виробити індивідуально-авторський стиль, розвинути власний творчий потенціал та удосконалити образне мислення, що допомагатиме в подальшій журналістській діяльності.

Отже, політична журналістика - це вид громадської діяльності щодо виробництва q поширення інформації про діяльність владних структур, політиків, державне управління. Пропонований проект дещо відмінний від уже наявних, адже створений із дотриманням усіх вимог щодо об'єктивного та збалансованого висвітлення подій і явищ. Створенню авторського проекту передувало його належне теоретичне обґрунтування. Утіленню журналістського задуму сприяла наявність потрібних матеріально-технічних засобів.

1.1.1 Ідея, мета створення, вибір жанру (жанрової форми) та героїв у новинних повідомленнях на політичну тематику

Задоволення потреб людини - основа будь-якої діяльності. Соціальні потреби в інформуванні аудиторії, державному, ідеологічному управлінні масами перетворюють журналістику на один із засобів формування суспільної думки. Ці ж потреби провокують появу ідеї та конкретної мети, які матеріалізуються в певному журналістському матеріалі.

Функціонування демократії неможливе без конструктивних відносин між учасниками політичного процесу, обміну інформацією та налагодження постійного комунікативного зв'язку між ними. Роль посередників у владному діалозі виконують саме ЗМІ. З огляду на це ідея створення авторських матеріалів полягає в необхідності демонстрування соціально-економічного розвитку країни, змін, які відбуваються в житті громадян через призму тем політичного життя, конкретних дій посадовців.

Плануючи певну публікацію, журналіст повинен насамперед визначити її тему, оскільки вона завжди має яскраво виражену функціональну зумовленість - відповідати потребам масової аудиторії. Саме за значущістю обраних тем читачі оцінюють рівень журналіста та видання. Тема журналістського твору - це певне коло життєвих явищ та пов'язаних з ними проблем. Критерії відбору тем у ході написання публікацій про політику та політичних діячів варіювалися від актуальності до цікавості, а також включали елементи значущості для аудиторії.

Після обрання теми й збору на цю тему інформації, у журналіста виникає ідея створення публікації. Науковець І. Михайлин виокремлює такі види ідеї: робоча та опорна [27, с. 16]. Робоча ідея - це інформація, напрацьована в ході дослідження реальної конкретної ситуації, спонукає до зовнішніх чи до внутрішніх дій заради розв'язання проблеми. Натомість опорна ідея - це інформація про систему цінностей, якою оперує в матеріалі журналіст, підштовхує адресата зіставити їх із власними цінностями та прийняти чи не прийняти його оцінку ситуації або трактування проблеми.

Функціонування демократії неможливе без конструктивних взаємин між учасниками політичного процесу, без обміну інформацією та налагодження постійного комунікативного зв'язку між ними. Роль посередників у владному діалозі виконують саме ЗМІ, з огляду на це ідея створення авторських матеріалів полягає в необхідності демонстрування соціально-економічного розвитку країни, змін, які відбуваються в житті громадян, через призму тем політичного життя, конкретних дій посадовців.

Формулювання мети прогнозує з'ясування конкретних, вимірних, досяжних та реалістичних цілей. На особистому рівні процес окреслення мети дає змогу людям визначити, а потім працювати в напрямку своїх цілей - зазвичай фінансових або кар'єрно-орієнтованих. Мета - це стан у майбутньому, що можливо змінити стсовно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило, дії людини. Із досягненням мети пов'язаний успіх проекту або важливої роботи [27, с. 20].

Мета авторського проекту - задоволення інформаційних смаків аудиторії, досягнення бажаного результату та соціального ефекту, розвиток якісних, об'єктивних та значущих повідомлень про політичний процес у країні та світі. Опублікування правдивої та збалансованої інформації допоможе громадянам зробити об'єктивний вибір щодо шляху внутрішнього за зовнішнього розвитку країни. Утілення ідеї відбувається на таких основних етапах - участь журналіста в події, збір необхідного матеріалу, добір потрібного фактажу, вибір головних героїв (учасників) та жанрової форми майбутнього матеріалу й формування номеру газети.

Швидкоплинність політичних подій зумовила і вибір жанрової форми пропонованого проекту - інформаційної замітки. Як зазначає О. Тертичний, тексти, що зараховують до інформаційних жанрів, у кількісному співвідношенні становлять основну частину масових інформаційних потоків. У періодиці, як і загалом у ЗМІ, такі тексти є головними носіями оперативної інформації, що дає аудиторії змогу постійно моніторити найбільш значущі та цікаві події в тій чи в тій сфері [41]. Для оперативного висвітлення політичних подій та політичних діячів ми обрали форму інформаційної замітки.

Героями публікацій нашого проекту стали суб'єкти політичного процесу, тобто українські та світові політики: як місцеві чиновники, так і представники Кабінету Міністрів України, Президент України, депутати Верховної Ради України тощо. Окрім політиків, у матеріалах на політичну тематику, важливу роль відіграють експерти. Вони доповнюють факти, подані в замітці, вказують на приховані зв'язки між ними та вводять публікацію у ширший суспільний контекст.

Отже, задоволення необхідних потреб аудиторії вимагає від журналіста наявності чітко сформульованої ідеї та мети. Аналіз жанрової палітри допоміг окреслити ті форми, у яких найбільш доцільно висвітлювати політичні події та явища. Жанрові характеристики вмотивовують вибір головних героїв майбутніх публікацій.

1.1.2 Очікуваний соціальний ефект

Мас-медіа є одним із найважливіших соціальних інститутів сучасного суспільства, від його функціонування залежать фактично всі сфери життєдіяльності. Зважаючи на актуальність цього питання, спробуємо дослідити поняття ефективності журналістських матеріалів, описати концепції її забезпечення та спрогнозувати реакцію аудиторії на авторські матеріали, запропоновані в дослідженні.

Належне теоретичне обґрунтування феномена ефективності ускладнене відсутністю єдиних критеріїв та умов її вимірювання. Український дослідник В. Іванов зазначає, що «проблема ефективності - перш за все проблема прагматичної адекватності» [6, с. 78]. Адекватність, на його думку, це відповідність кожного кроку журналістської діяльності кінцевому результату, тобто задоволення потреб аудиторії. С. Корконосенко пов'язує ефективність медіа зі змінами в духовній сфері аудиторії, дієвість - зі зрушеннями в соціальній поведінці.

Для розуміння феномена ефективності важливим також є потрактування семантично наближеного поняття ефект. Цим терміном номінують «результат дії окремого комунікативного повідомлення, медіаканалу, національної системи ЗМІ» [7]. Це абсолютна величина, яку можна аналізувати на різних рівнях, наприклад, на рівні зміни електоральної поведінки аудиторії, появи інтересу до певного суспільного явища чи факту історії. С. Копчак зауважує, що ефект - це будь-який наслідок діяльності мас-медіа в процесі споживання повідомлень аудиторією. Ефективність же - це форма результативності журналістики під час її звернення до масової аудиторії, виконання журналістикою її ідеологічної, культурно-розважальної та інших функцій [21].

Важливою в журналістській діяльності, зокрема й у політичній, є результативність медіаматеріалів. Найпоширенішими формами результативності є дієвість та ефективність ЗМІ. Науковець А. Москаленко зазначає, що дієвість - це оперативна, безпосередня реакція суспільних інститутів і посадових осіб на журналістські матеріали. Натомість поняття ефективності більш широке, ніж поняття дієвості. Ефективність - це результат впливу матеріалу на людину й суспільство, який можна виміряти на рівні свідомості й практики. Категорією ефективності, у широкому розумінні, є досягнення найвищих результатів за найменших затрат праці й часу [28, с. 47].

Значущим елементом публікації, який впливає на результативність авторського доробку, слугує фактологічна основа, тому що факт - основа будь-якого матеріалу. У нашому проекті - це події та явища політичного процесу в країні та світі. Ще одним складником матеріалу, що впливає на ефективність публікацій, вважаємо наявність коментарів експертів. Саме коментарі доповнюють матеріал, збалансовують подану інформацію. Слова фахівців підвищують довіру споживачів до медіапродукту, що натомість оптимізує результативність авторських публікацій.

Для підвищення ефективності під час роботи над проектом ми дотримувалися правила наближення інтересів - чинника, який потрібно враховувати журналістові, пишучи публікацію про політичні події або про політичних діячів. Зважаючи на те, що політичну інформацію зазвичай подають в офіційно-діловому стилі, під час написання медіаматеріалу автор має писати просто й зрозуміло. Ясність викладу підвищує шанси на те, що повідомлення буде сприйнято, та результативність публікації.

Щоб дослідити чи цікавлять читачів інформаційні матеріали на політичну тематику, ми слідкували за тим, чи коментують ці матеріали користувачі електронних ЗМІ. Обрали саме таку форму вимірювання ефективності, тому що сьогодні інтернет стає головним джерелом новинних повідомлень, саме до «всесвітньої павутини» найчастіше звертаються в пошуках останніх новин. Так, отримані результати свідчать про те, що близько 80 % матеріалів були прокоментовані. Користувачі у своїх коментарях висловлювали своє ставлення до висвітлюваного факту та засвідчували обізнаність у темі. Подаємо, наприклад, коментар до публікації «Янукович не такий вже і проросійський»: «І ще раз пересвідчився в тому, що нашим «царем» керує «двір». Звідки висновок? Оті документи, про які є згадка, готують клерки десь у глибинах війського відомства. Потім потрапляють в адміністрацію президента до дещо старшого клерка. А вже потім переходять до наближених до тіла головнокомандуючого. Та й там також показують пальцем що і де підписати. Не будемо наївними! У теперішнього президента нема адміністративного таланту. Є тільки дитяча образа на Тимошенко. Як, до речі, і в його попередника за єхидне «хі-хі». З теперішнім, правда, дещо складніше. Юля «строчить» усні фельєтони на проффесора. І правильно робить». Це свідчить про те, що реципієнти слідкують за останніми політичними новинами. Обізнаність читачів вимагає від журналіста об'єктивності й збалансованості, тому що в іншому випадку матеріал не буде сприйнято і він не матиме результативності.

Отже, пропонований проект буде результативним, адже під час його підготовки використано найрізноманітніші джерела та методи збору інформації. Також авторські матеріали написано з дотриманням усіх правил наближення інтересів, що підвищує їхню ефективність, про це свідчить наявність адекватних коментарів під опублікованими матеріалами.

1.1.3 Технічні й програмні засоби, необхідні для втілення проекту

Сучасну журналістику важко уявити без новітніх технічних засобів, які оптимізують роботу авторів. Розвиток технологій призвів до підвищення ритму життя, нинішній людині потрібно швидко отримувати значущу інформацію, тому журналістам потрібно швидко збирати, обробляти та публікувати таку інформацію. Без сучасних технологій зробити це неможливо.

На відміну від доступу до інформації в паперовому вигляді, доступ до інформації в електронному вигляді передбачає наявність спеціальних технічних засобів і певних умінь користування ними. Так, для того щоб реципієнт отримав повідомлення в електронному варіанті, йому потрібно мати комп'ютер чи інший технічний пристрій (ноутбук, смартфон, iPod тощо) з доступом до мережі інтернет, а також адресат повинен володіти певними знаннями і вміннями, щоб знайти й отримати інформацію. Тобто такі повідомлення є менш доступними для споживачів інформації. Але тут є і свої переваги. Користувач електронної інформації має можливість за менший проміжок часу отримати більше інформації, ніж від традиційних засобів масової комунікації. Також він може відразу залишити відгук, висловити своє ставлення, залишивши коментар під матеріалом.

За своєю концепцією газети та журнали мають сприяти тому, щоб зробити час на прочитання максимально продуктивним. Вони повинні якомога стисліше та швидше поінформувати читача про найголовніші політичні події та явища і допомогти йому зробити вибір - що саме реципієнт читатиме з-поміж усієї інформації.

Уся теорія презентації матеріалів у друкованій пресі базується на балансі раціонального та естетичного. Варто приділяти увагу співвідношенню розташування публікацій на шпальті, легкості, незахаращеності сторінки. Також дотримуються правила, що кожен міліметр газетної площі має бути використаний з максимальною користю. Західна преса набагато вимогливіша до зовнішнього оформлення газетних матеріалів, а особливо інформаційних. Існує ціла теорія написання заголовоків, ліду, субліду, закінчення, вставок, виносок та текстівок до фото.

У підготовці нашого проекту суттєву роль зіграла матеріально-технічна база. З її допомогою пошук потрібної інформації ставав швидшим, а спілкування з героями публікацій - продуктивнішим. Також технічні засоби допомогли у написанні та підготовці до друку матеріалів проекту.

Одним з головних технічних засобів, що потрібні журналістові, є диктофон. Він записує всю звукову інформації без відбору. З одного боку це добре, тому що таким чином журналіст не втрачає ніякої інформації і в разі судового позову зможе надати докази з диктофона. Але з іншого для опрацювання запису потрібно витратити багато часу. Тому для реалізації проекту ми використовували диктофон як допоміжний засіб. Добре записувати на диктофон у тому разі, коли потрібно використовувати цитати.

Для наочності і достовірності публікацій варто використовувати світлини, які підвищують довіру реципієнтів до пропонованої їм інформації. Тому журналіст повинен вміти користуватися фотоапаратом і вміти фотографувати. Для реалізації проекту ми використовували світлини, які наочно демонстрували текстову інформацію. Також фотографії супроводжувалися текстівками. Варто пам'ятати, що читач майже завжди переглядає фото і читає текстівку до нього перед тим, як читатиме основну статтю. Тому текстівки варто писати за всіма вимогами основного повідомлення, тобто потрібно відповісти на запитання «хто зображений на фото?», «що він робить?» і «де це відбувається?».

Незамінний засіб у роботі сучасного журналіста - телефон. За його допомогою можна домовитися про зустріч з героєм публікації, зв'язатися з джерелом інформації, дістати потрібну інформацію тощо. У реалізації нашого проекту ми також використовували телефон для отримання коментарів та додаткової інформації [9, с. 57].

Також на сучасному етапі дуже важливий для журналіста такий технічний засіб, як комп'ютер. Сьогодні за допомогою комп'ютера можна збирати, зберігати, та поширювати інформацію, розшифровувати диктофонні записи, переглядати відео- та фотоматеріали тощо. Також продукувати медіаматеріали, робити верстку та друкувати примірники видання. Комп'ютер нині став майже незамінним. І під час реалізації пропонованого проекту ми теж використовували персональний комп'ютер. Важливо також, щоб комп'ютер мав підключення до мережі інтернет. У «всесвітній павутині» для реалізації проекту ми проводили пошук джерел інформації, інформаційних приводів, збирали інформацію про героїв публікацій тощо.

Не менш важливим є програмне забезпечення персонального комп'ютера, з яким працює журналіст. Для написання матеріалу і для зручності верстки під час впровадження проекту ми використовували програмне забезпечення Microsoft Office, а саме Microsoft Word. Для перегляду і редагування світлин ми використовували такі програми, як Microsoft Office Picture Manager, ACDSee Photo Manager та стандартної програми Windows “Программа просмотра изображений и факсов”. Для відтворення та прослуховування аудіоінформації, тобто для розшифрування диктофонного запису ми використовували програми Winamp та AIMP2.

Тексти авторів публікацій на сторінці розміщують за допомогою комп'ютерної верстки. Комп'ютерна верстка - це поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері. Дизайнер створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. Залежно від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях. Для комп'ютерної верстки найчастіше використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовувати Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та ін.

Усі ці засоби допомагають у тому, щоб якнайкраще оформити журналістський матеріал. Як наслідок, вдале, гармонійне й зрозуміле оформлення привертає увагу читачів, підвищує шанси, що публікацію прочитають і сприймуть. Це у свою чергу підвищить результативність журналістських повідомлень.

Отже, сьогодні різноманітні технічні засоби є незамінними у підготовці пропонованого проекту. Вони значно полегшують та пришвидшують роботу. Такі технічні засоби, як фотоапарат та комп'ютерна верстка, допомагають наочно представити текстову публікацію для кращого сприймання аудиторією. А без деяких неможливий жоден процес обробки отриманих даних.

1.2 Сфера застосування авторського проекту «Медіаматеріали про політику та політичних діячів»

Головні положення наукового пошуку можна використати для подальшого ґрунтовного дослідження в цій або в суміжних галузях журналістики. Теоретичними аспектами проекту можуть послуговуватися викладачі різних журналістських дисциплін вищих навчальних закладів: проблематика ЗМІ, інформаційні жанри, теорія і практика журналістської творчості, методи і прийоми журналістської праці, газетна журналістика тощо.

Основні напрацювання з теми можуть використовувати під час проведення тренінгів, майстер-класів у профільних навчальних закладах, спеціалізованих відділах різноманітних ЗМІ. Принципи роботи з інформацією про політику та політичних діячів варто екстраполювати й на інші різновиди мас-медіа (радіо, телебачення, інтернет), однак при цьому необхідно враховувати технічні критерії представлення таких новин.

У сфері медіа публікації проекту можуть послугувати іншим журналістам як інформаційний привід для більш широкого висвітлення політичної події чи явища. Також ці матеріали можуть передруковувати інші ЗМІ для інформування своїх читачів.

Різні суб'єкти політичного процесу мають змогу проводити дослідження щодо того, який їхній імідж склався в інформаційному просторі країни. Так, можна провести контент-аналіз матеріалів газети «Високий Замок». Отримані результати допоможуть суб'єктам політичного процесу побачити, який професійний портрет вони мають, що потрібно зробити для його покращення, які дії потрібні для коригування заходів піар-кампанії, які шляхи можна використати для досягнення цілей.

Запропоновані в проекті матеріали ми опублікували одночасно у двох видах засобів масової інформації: у паперовій версії громадсько-політичної газети «Високий Замок» та в її електронній версії на сайті за адресою http://www.wz.lviv.ua . Друкований варіант газети читачі можуть придбати в пунктах реалізації преси.

Отже, презентований кваліфікаційний проект становить низку авторських інформаційних матеріалів на політичну тематику, створених для новин всеукраїнської громадсько-політичної газети «Високий Замок» та її електронної версії. Теоретичні напрацювання в ході впровадження нашого проекту можна застосовувати в різних сферах: медіа, політики, освіти тощо.

2. Методика продукування інформаційних повідомлень на політичну тематику

2.1 Жанр (жанрова форма) створеного інформаційного продукту

Політичні події в Україні є одними з найцікавіших, тому що країна переживає перехідний період, коли потрібно обирати певні пріоритети для подальшого розвитку. Громадяни потребують оперативного та якісного висвітлення головних подій політичного життя, тому ми обрали для реалізації нашого проекту саме жанр інформаційної замітки, оскільки у формі замітки подають найоперативнішу інформацію. Матеріалам, викладеним в інформаційних жанрах, зазвичай відведено більшість газетної або журнальної площі. Як правило, їм присвячують майже повністю перші кілька шпальт.

Варто зазначити, що розподіл інформаційних жанрів у західній журналістиці та журналістиці пострадянських країнах не збігається. Так, французький дослідник М. Вуароль у праці «Гід газетяра» пропонує такий поділ інформаційних жанрів:

– факт (колоночна замітка), суміш, тобто ті основні жанрові різновиди, у яких майже щодня пише матеріали журналіст, обробляючи інформацію, що надійшла зовні;

– звіт, репортаж, інтерв'ю, портрет, розслідування, які презентують основоположні жанри, у яких журналіст працює безпосередньо на місці події, самостійно здобуваючи інформацію [9, с. 22].

Натомість український науковець В. Шкляр, який відомий низкою публікацій на тему жанрології, подає такий розподіл інформаційних жанрів: замітка, репортаж, звіт та інтерв'ю [50, с. 43].

Російський журналістикознавець О. Тертичний пропонує, на нашу думку, найбільш вичерпний розподіл інформаційних жанрів, виокремлюючи замітку, інформаційну кореспонденцію, інформаційний звіт, інформаційне інтерв'ю, бліц-опитування, питання-відповідь, репортаж і некролог [41]. Отже, учені зараховують замітку до інформаційних жанрів, зазначаючи, що це одна з найголовніших форм інформаційних жанрів.

Український дослідник В. Шкляр подає таке визначення замітки: замітка - це найоперативніший і найлаконічніший жанр, за допомогою якого повідомляється про об'єктивно існуючі факти, події, явища соціального розвитку суспільства з метою пізнавального, політико-виховного впливу на аудиторію [50, с. 32]. Проте російський науковець О. Тертичний, формулюючи визначення поняття замітки, звертає увагу на те, що замітка це виклад результату вивчення предмета [41]. Замітка - це такий тип матеріалу, що має порівняно невеликий обсяг, в якому викладено результати вивчення предмета.

Особливістю політичної замітки є вживання специфічної лексики. Так, в інформаційних повідомленнях про політику або політичних діячів дотримуються офіційно-ділового стилю та використовують політичну термінологію. Проте, залежно від висвітлюваної події, можуть вживатися і емоційно-забарвлені слова. Наприклад, в авторському матеріалі про зустріч Президентів України та Шрі-Ланки поєднано офіційно-діловий стиль та емоційно-забервлену лексику (див. додаток А, матеріал «Ляп за ляпом... Президент шрі-ланки так і не почув українського гімну»).

Основою будь-якої замітки є факт, тому журналістові потрібно знати певні «вимоги» до факту. Український дослідник О. Чекмишев вважає, що «головні професійні вимоги» до факту такі: 1) факт відповідає на запитання хто?, що зробив?, де?, коли?, яким чином? (у який спосіб?); 2) перша фраза факту повинна максимально ясно містити суть повідомлення; 3) факт вимагає максимальної простоти та лаконічності викладу; 4) у факті відсутнє авторське «я»; 5) у факті не припустимо використовувати власні оцінки чи коментарі; 6) тональність факту принципово нейтральна; 7) спосіб подання факту максимально об'єктивний [49, с. 18].

В авторському матеріалі про можливість перетворення чорнобильської «зони відчуження» у туристичний об'єкт яскраво подано факт із зазначенням джерела інформації та без авторської оцінки: «Креативний туризм сьогодні на говерлу - завтра на Чорнобиль» (див. додаток А). У матеріалі подано один головний факт: міністр надзвичайних ситуацій хоче перетворити «зону відчуження» на туристичний об'єкт. Основне повідомлення відповідає на «інформаційні» запитання. Автор не вдається до оцінювання цього факту, а лише подає слова міністра у формі цитати, що наочно демонструє подію. Також журналіст максимально нейтрально й об'єктивно висвітлює явище політичного життя.

Якісна новина має передавати не лише факт, а і його суспільний контекст. Ця вимога є наслідком основної - подієвої - характеристики новини і свідчить про те, яким способом її досягнуто. Незважаючи на суворі обмежувальні технологічні вимоги до розміру й стилю викладу, повноцінне новинне повідомлення має бути змістовним. У ньому, як мінімум, повинна бути наявною ясна й логічно зв'язана картина події: власне дія, суб'єкт і об'єкт цієї дії, місце і час, а також істотні обставини події. Так, в авторському матеріалі про призначення Віктора Балоги новим керівником Міністерства надзвичайних ситуацій та відставки Миколи Германа з посади заступника міністра журналіст дотримався всіх вимог щодо змістовності повідомлення («Добровільно чи добровільно-примусово?», див. додаток А).

Отже, в авторських матеріалах на політичну тематику ми намагалися дотримуватися всіх критеріїв написання новинної інформації про політичні події та явища. На нашу думку, вони відповідають стандартам інформаційної журналістики, передають важливу інформацію для соціуму, об'єктивно відображають поточну політичну ситуацію, формують об'єктивну громадську позицію.

2.2 Композиція інформаційних повідомлень про політику

Газета, за концепцією, повинна сприяти тому, щоб зробити час на прочитання максимально рентабельним. Вона має якомога стисліше та швидше поінформувати читача про найголовніші політичні події та явища і допомогти йому зробити вибір - що саме реципієнт читатиме з-поміж усієї інформації.

Уся теорія презентації матеріалів у газеті базована на балансі раціонального та естетичного. Особливу увагу приділяють співвідношенню прозорості, легкості, «незахаращеності» газетних сторінок. Також дотримуються правила, що кожен міліметр газетної площі має бути використаний із максимальною користю. Західна преса набагато вимогливіша до зовнішнього оформлення газетних матеріалів, а особливо інформаційних. Існує ціла теорія написання окремих елементів тексту інформаційного повідомлення. Це такі елементи, як заголовок, лід, сублід, закінчення, вставка, виноска та текстівка до фото.

Перший елемент композиції політичного інформаційного повідомлення - це заголовок. Щоб привернути увагу, він має бути коротким. А щоб її втримати, заголовок має бути винятковим. Заголовок інформаційної замітки на тему політики та про політичних діячів виконує такі функції: допомагає читачеві зробити вибір, про що саме він читатиме; заголовок спонукає прочитати текст; заголовок дає змогу структурувати шпальту; заголовок працює на імідж видання [12, с. 80].

Заголовки поділяють за типом постановки запитання, на яке вони відповідають. Якщо основне його завдання - нести нову інформацію читачу - це інформаційний заголовок. Якщо ж він інтригує, дивує, намагається мотивувати читача, впливаючи на нього емоційно - це мотивуючий заголовок. Як правило, один і той текст на політичну тему може мати обидва типи заголовків.

Інформаційний заголовок є обережним та реалістичним. Він повідомляє читачеві основну інформацію, яку подано в повідомленні. Натомість мотивуючий заголовок має вплинути на споживача емоційно. У публікаціях про політику та політичних діячів використовують як один тип заголовків, так і інший [9, с. 14]. Наприклад, в авторському матеріалі про перемогу Геннадія Кернеса на виборах мера Харкова використано мотивуючий заголовок, тому що в такий спосіб ми хотіли виділити нашу публікацію серед великої кількості інших повідомлень на політичну тему під час виборів, а наявний підзаголовок розширює й уточнює інформацію, подану в заголовку: «Нарахували перемогу. Харків віддали Кернесу» (див. додаток А).

Наступним елементом повідомлення, який розміщують відразу після заголовку, є лід. Лід - це основний структурний елемент інформаційного повідомлення, він передає провідну інформацію. Обсяг його має бути приблизно 2-3 речення. Лід повинен мати певну завершеність, і може, навіть використовуватися самостійно.

Винесена в лід інформація має бути вагомішою за ту, яку розташовують потім. Лід повинен бути абсолютно незалежною змістовою одиницею, яку можна самостійно використовувати. У ліді мають бути відповіді на такі запитання: хто? що зробив? коли? і де? Якщо можливо розмістити у ліді, то дають відповіді й на запитання чому? та як? [12, с. 85]. Також саме в лід журналіст виносить основне повідомлення.

Основне повідомлення - найважливіший елемент кожного журналістського тексту. Воно є суттю того, про що розповідатимуть у матеріалі й містить найважливішу нову інформацію, заради якої, власне, і пишуть матеріал [12, с. 11]. Розпочинати з основного повідомлення матеріал на політичну тему, має такі переваги: це полегшує завдання знайти влучний заголовок та місткий лід; це зумовлює порядок викладу тексту, переходячи від суті до деталей.

Один найважливіший аспект політичної події або явища та буде основним повідомленням. Якщо воно не буде чітко сформульоване на початку тексту, читач матиме враження, що автор не дуже добре розуміє, про що пише. Унаслідок цього зменшиться вірогідність того, що публікацію прочитають і сприймуть, погіршиться результативність матеріалу та довіра до журналіста як до авторитетного джерела інформації й до видання в цілому.

Щоб повідомлення про політичні події було зрозумілим, автор перед написанням і під час опрацювання зібраної інформації повинен виділити ключові слова. Вони допомагають чітко уявити, яким буде основне повідомлення і про що майбутня публікація. Ключові слова - це словосполучення, яке визначає тему журналістського тексту. В інформаційній замітці на політичну тематику їх розміщують, зазвичай, на початку тексту, тобто в ліді.

Для кращого написання ліду існують певні правила. За цими правилами лід не може бути запитанням, його не варто писати в негативній чи заперечній формі (виняток: коли заперечна інформація є провідною). Також лід не повинен починатися з вигуку або частки, він має бути написаний простіше, ніж весь текст. Цей елемент інформаційної замітки складається з коротких речень із використанням сильних дієслів. І перевагу треба надавати дієсловам дії, а не стану. У ліді не можна перераховувати цифри та абревіатури. Так, в авторському матеріалі про оприлюднення результатів виборів мера Харкова лід мав таку форму: «Після опрацювання усіх протоколів (коли?) на виборах мера Харкова (де?) міська ТВК (хто?) зафіксувала перемогу (що зробила?) провладного кандидата Геннадія Кернеса. Його головний опонент, кандидат від «Батьківщини» Арсен Аваков, отримав всього 0,63% голосів менше». Як бачимо, лід відповідає на всі основні запитання. Також він поєднується із заголовком, проте не дублює його та може існувати самостійно. Лід є достатньо завершеним, повідомляє головну інформацію - основне повідомлення. У ньому немає великої кількості цифр та абревіатур, а використані дані є вмотивовані, тому що позначають головний суб'єкт та об'єкт повідомлення. У цьому прикладі також використано дієслово, що позначає дію: зафіксувала.

Елемент інформаційного повідомлення, який розташовують відразу після ліду, називається сублідом. Він логічно продовжує заголовок, але синтаксично не залежить ні від нього, ні від ліду. Дуже важко вмістити в лід всі цікаві елементи, тому в субліді вміщують інформацію, що уточнює дані в ліді, але яку не змогли там розмістити. Наприклад, в авторському матеріалі про програш виборів мера Харкова Арсеном Аваковим був такий сублід: «Команда Авакова не погоджується з вердиктом і вимагає перерахунку голосів майже на шести дільницях. Бо, мовляв, результати було сфальсифіковано. Як відомо, за даними екзит-полу соціологічної компанії GfK Ukraine, у Харкові перемогу з різницею у чотири відсотки отримував висуванець від Тимошенко. Бютівці оскаржуватимуть підсумки харківських перегонів, зрештою, як результати в інших регіонах».

Сублід цього матеріалу доповнює й розширює інформацію, яку подано в заголовку та ліді, проте не залежить від них. Повідомлення субліду містить важливу інформацію, але яку не можна було розмістити раніше в інших композиційних елементах інформаційного повідомлення.

Ще одним не менш важливим композиційним елементом інформаційної замітки на політичну тему є наявність у тексті цитат. Вони можуть належати як безпосереднім учасникам політичних подій, так і експертам, які можуть коментувати явища політичного процесу. Цитати політичних діячів, які є героями публікації, роблять інформаційне повідомлення наочним, розширюють основне повідомлення. Такі повідомлення викликають у читачів більше довіри, отже, ці матеріали матимуть більшу результативність. Цитати ж експертів, які є коментарями висвітлюваних у замітці подій та явищ, дають споживачам інформації змогу ознайомитися з іншим, альтернативним і незалежним поглядом на подію. Також коментарі експертів показують приховані причини та зв'язки події в широкому контексті. Наприклад, в авторському матеріалі про місцеві вибори в Харкові на пост мера цитата експерта допомагає окреслити приховані причини результатів, оприлюднених територіальною виборчою комісією: «Успіх бютівця у «регіональному» регіоні політолог Андрій Щєдрін пояснює так: «Результат кандидата від опозиції обумовлений невдоволенням нинішньою владою. Люди голосували проти Кернеса. А оскільки іншої реальної кандидатури не було, то віддавали голоси за Авакова».


Подобные документы

  • Вплив політики на засоби масової інформації (ЗМІ). Журналістика як складова політичних процесів. Роль "медіатора", певного буфера, посередника між політикою та громадськістю. Вплив ЗМІ на прийняття політичних рішень. Модель "політика - ЗМІ" в Україні.

    доклад [64,8 K], добавлен 25.08.2013

  • Сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації та інформаційної політики провідних медіакомпаній, пов’язані з комерціалізацією, їх змістовні та структурно-функціональні характеристики. Негативні і позитивні наслідки даного процесу в Україні.

    курсовая работа [53,1 K], добавлен 10.04.2014

  • Передумови виникнення української журналістики, особливості її функціонування на початковому етапі розвитку. Становлення радикально-соціалістичної преси. Преса політичних партій і рухів доби української революції. Журналістська діяльність П. Куліша.

    реферат [303,1 K], добавлен 25.10.2013

  • Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.

    доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013

  • Характерні риси засобів масової інформації. Сутність інформаційної, освітньої, мобілізаційної, оперативної функції. Поняття "політичне маніпулювання". Цензура в засобах масової інформації. Свобода слова та інформації. Преса, радіо і телебачення України.

    презентация [3,9 M], добавлен 27.10.2012

  • Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.

    реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011

  • Нормативні моделі взаємодії ЗМІ і держави. Модель незалежної преси, соціальної відповідальності, демократичного представництва. Лібертаріанська теорія журналістики. Допомога громадянам у знаходженні істини, у вирішенні політичних та соціальних проблем.

    реферат [35,3 K], добавлен 08.09.2014

  • Зародження і розвиток журналістики в Європі та Україні. Становище журналістики в тоталітарному суспільстві. Журналістика в демократичному суспільстві як засіб виховання та розвитку особистості. Функціонування ЗМІ в сучасному демократичному суспільстві.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 02.01.2013

  • Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.

    статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Культура мовлення як складова загальної культури людини. Засоби масової інформації - носії культури. Роль засобів масової інформації, їх види та функції в Україні. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на культуру спілкування.

    курсовая работа [60,9 K], добавлен 20.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.