Антропоцентризм мовлення

В термінах лінгвістики будь-яке явище, що володіє властивістю відтворюваності, відноситься до мовного рівня. В даному випадку важко зробити висновок про мовну приналежність вказаних типів заголовків як текстових одиниць. Можна лише припустити, що в текстопороджені існують деякі культурологічні пласти явищ, що мають відтворний характер, які з цієї причини складають деякий фонд текстоутворюючих моделей. Примітно і те, що деякі автори демонструють особливу прихильність до того або іншого типу заголовка, тоді як інші прагнуть до різноманітності. Перераховані особливості заголовків німецькомовних творів дають можливість скласти певне враження про реалізацію феномена "людина" в найпершому елементі їх тексту - заголовку. Проте для точнішого і конкретнішого встановлення специфічно німецьких антропоцентричних характеристик, що виявляються в текстових заголовках, необхідний порівняльний аналіз, орієнтований на виявлення загальнокультурних універсалій, традицій й інших моментів, що завжди затемняють специфічні особливості того або іншого текстового явища.

Висновки

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем англійської лінгвістики - авторитарний дискурс (законодавчий). Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Антропоцентризм - це мовознавчий напрям, який мовні явища розглядає через призму людського чинника і вивчає мову з метою пізнання її носія - людини.

В тексті проблема антропоцентризму виглядає набагато більш ускладненою структурою, ніж на якому-небудь іншому мовному рівні. Якщо в граматиці або лексиці достатньо важко або навіть неможливо встановити конкретного творця того або іншого мовного феномена, то текст завжди створення автора, що також є відповідним аспектом людського чинника. Складні взаємини автора з читачем і персонажами заглиблюють антропоцентричну перспективу тексту, розкриваючи для лінгвістів широкі можливості їх тлумачення. Зокрема, в тексті, що відображає динамізм екстралінгвістичної дійсності і множинність точок зору на неї, одна і та ж реальна ситуація представляється з погляду зовнішнього (автор) і внутрішнього (персонаж) інтерпретаторів, що і створює поліфонію оповідання.

Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition «знання, пізнання», - пізнавальна здатність») - мовознавчий напрям, який функціонування мови розглядає як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища.

Комунікативна лінгвістика - напрям сучасного мовознавства, який вивчає мовне спілкування, що складається з таких компонентів, як мовець, адресат, повідомлення, контекст, специфіка контакту та код (засоби) повідомлення.

Діада "людина - мова" перебуває у фокусі сучасних лінгвістичних досліджень, становить стрижень розробки антропоцентричної програми вивчення мови.

Правомірно говорити, що відмова, будучи формою діалогічної модальності, належить до антропоцентричних дискурсів, адже акти відмови зароджуються в суб'єктивно-оцінній сфері діяльності людини, їм властиве модальне заперечення як винесення негативної оцінки ситуації, в них втілюється воля людини на невиконання дії.

В літературі є безліч різнопланових досліджень текстових заголовків, проте всі вони розглядають заголовок по перевазі в його взаємодії з текстом. Доцільно, проте, поглянути на заголовок як на цілком автономну одиницю, тобто так, як він сприймається очима читача, що вперше узяв в руки книгу і що не має ніякого уявлення ні про автора, ні про твір. У цьому плані заголовок виступає як цілком самостійний концепт, що несе інформацію, здатну зумовити читацьке враження про зміст і створити умови для відповідного сприйняття останнього.

Перераховані особливості заголовків німецькомовних творів дають можливість скласти певне враження про реалізацію феномена "людина" в найпершому елементі їх тексту - заголовку. Проте для точнішого і конкретнішого встановлення специфічно німецьких антропоцентричних характеристик, що виявляються в текстових заголовках, необхідний порівняльний аналіз, орієнтований на виявлення загальнокультурних універсалій, традицій й інших моментів, що завжди затемняють специфічні особливості того або іншого текстового явища.

Особливості заголовків німецькомовних творів дають можливість скласти певне враження про реалізацію феномена "людина" в найпершому елементі їх тексту - заголовку. Проте для точнішого і конкретнішого встановлення специфічно німецьких антропоцентричних характеристик, що виявляються в текстових заголовках, необхідний порівняльний аналіз, орієнтований на виявлення загальнокультурних універсалій, традицій й інших моментів, що завжди затемняють специфічні особливості того або іншого текстового явища.

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Сов. энц., 1990.

2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

3. Белл Р. Социолингвистика. Цели, методы, проблемы. - М.: Межд. отн-ния, 1980. - 320 с.

4. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. - К., 2003. - 304 с.

5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. - М: Наука, 1985. - 228 с.

6. Гальперин И Р. Текст как объект лингвистических исследований. - М.: Наука, 1981. - 139 с.

7. Киселева А.А. Вопросы теории речевого воздействия. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. - 160 с.

8. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. - М.: Гнозис, 2001. - 270 с.

9. Кудашова Н.Н. Антропоцентрична парадигма заголовків німецьких прозових текстів // Вестник МГУ. - Серия 19. - 2004. - №2.

10. Одарчук Н.А. Антропохарактеристики висловлювань відмови // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Філологічні науки. - 2005. - №2. - С. 172-178.

11. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью. - М.: Наука, 1985. - 271 с.

12. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. - М.: "Рефл-бук", К.: "Ваклер". 2001. - 656 с.

13. Почепцов Г. Г. Слушатель и его роль в актах речевого общения // Языковое общение: Единицы и регулятивы / Под ред. И.П. Сусова. - Калинин, 1987. - С. 26-38.

14. Сусов И.П. Личность как субъект языкового общения // Личностные аспекты языкового общения: Сборник науч. трудов. - Калинин: КГУ, 1989. - С. 9-16.

15. Шевченко І.С, Морозова О.І. Проблеми типології дискурсу // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / За заг. ред. I.С. Шевченко: Монографія. - X.: Константа, 2005. - С. 233-236.

16. Abrahams P. The Path of Thunder. - M.: Higher School Publishing House, 1971. - 335 p.

17. Christie A. Death in the Clouds. - L.: Pan Books, 1983. - 189 p.

18. Donleavy J. P. The Ginger Man // The Plays. - L., 1972. - P. 55-138.

19. Frank A. The Diary off Young Girl. - N.Y.: Pocket Books, 1972.-258 p.

20. Hemingway E. A Day's Wait / 20^th Century American Short Stories. - M.: Progress Publ., 1979. - 376 p.

21. James P. D. Death of an Expert Witness. - L.: Penguin Books, 1977. - 352 p.

22. Sheldon S. Master of the Game. - L.: Pan Books, 1983. - 430 p.

Размещено на Allbest.ru