Walter (courteously). Of course. (P. Shaffer «Five finger exercise», с. 123)

У цьому прикладі ініціальна особа висловлює думку, оцінний компонент якої виражається за допомогою прислівники wonderfully. Співрозмовник згоден з цією думкою і підтримує його.

«There's nothing here to show.»

«Of course not.» (F.S. Fitzgerald «The Ice Palace», с. 78)

У наведеній мікродіалогічній єдності ініціальна особа констатує факт, з яким погоджується реактивна особа.

Of course може зустрічатися в комбінації зі своїм ітеративним розповсюдженням. Ітеративна частина такого висловлювання містить пропозитивний компонент ініціального висловлювання, який може бути буквальним повтором або являти собою перифраз.

Jamie. You must not worry so much about Edmund. He'll be all right.

Mary. Of course, he'll be all right. (E. O'Neill «Long Day's Journey into Night», с. 34)

Слабкі епістемічні прислівники також виступають як маркери згоди, однак це імовірна згода, яка означає, що можна прийняти точку зору співрозмовника. Існують і альтернативні інтерпретації. Тому в більшості випадків прислівники вживаються в комбінації з адверсативним висловлюванням, що вводиться союзом but.

Edmund. I think Doctor Hardy's last guess was right. It must be the damned malaria come back on me.

Jamie. Maybe, but do not be too sure. (E. O'Neill «Long Day's Journey into Night», с. 43)

У наведеному діалогічному мікроуривку ініціальна особа висловлює думку, що діагноз доктора Харді - малярія - є вірним. Джемі формально погоджується з таким діагнозом, але не вважає його остаточним.

3) Алетичні маркери згоди.

До алетичних маркерів згоди ми відносимо вираження right, that's right, you're right, true, it's true, indeed і т. п.

Вирази right, that's right, you're right і т. п. характеризуються конкретною оцінною семантикою і однозначно висловлюють схвалення, правильність висловленої точки зору, її адекватність думці, припущенням і т.д.

Tyrone. Yes, Mary, it's no time -

Mary. I - Forgive me, dear. You're right. It's useless to be angry now. (E.O'Neill «Long Day's Journey into Night», с. 55)

У цьому прикладі Тайрон висловлює думку, що зараз не час сваритися і сердитися один на одного. Мері повністю погоджується з ним, кажучи You're right, тому що сердитися зараз дійсно безглуздо.

У деяких випадках вираз you're right вживається в комбінації з модифікаторами-розповсюджувачами, наприклад, у формі інфінітива з додатком.

«I may go no farther. I've promised papa not to pass this door.»

«You're right to obey him; he'll never ask you anything unreasonable. «(James H.» The Portrait of a Lady», с. 318)

Словосполучення it's true, that's true виражають значення правильності, істинності, правдивості висловленої точки зору, думки, судження, припущення і т.д. При цьому дані атлетичні засоби орієнтовані на пропозицію, а не на модусну частину висловлювання, а саме, на мовця. Ми можемо сказати You're right, I am right, He's right, але не можемо сказати You're true, I am true, He's true. Тому вирази true і right, хоча і відносяться до сфери алетичної модальності, тим не менше, мають різну орієнтацію. Лексема true корелює з пропозитивною, лексема right - з модусною частиною речення.

«She thinks it's unworthy of you to keep so many things to yourself. That's what she wanted to express. If you thought she was trying to - to attract you, you were very wrong.»

«It's true it was an odd way, but I did think she was trying to attract me. Forgive me my depravity. «(James H.» The Portrait of a Lady», с. 92)

У наведеному мікроуривку Ізабель в розмові з Ральфом пояснює, що Генрієтта не збиралася за нього заміж. Ральф погоджується і просить вибачення за свою необачність.

Інтенсифікаторами значення лексеми true є вирази quite true, too true, true enough, very true та ін.

4) Використання пропозитивних засобів як маркерів згоди.

Пропозитивні засоби широко використовуються в комбінації з епістемічними / алетичними маркерами згоди, при цьому опора на пропозитивний зміст виявляється вирішальною для підтвердження істинності чи правильності повідомленої інформації. Тому в ряді випадків виявляються опущені епістемічні та алетичні маркери, а експлікуються в поверхневій структурі тільки засоби вираження пропозиції. Такі приклади досить численні, але вони не характеризуються великою різноманітністю.

«I believe that girls ought to enjoy their youths in a wholesome way.»

«I do too,» said John heartily. (FS Fitzgerald «The diamond as big as the Ritz», с. 48)

Наведемо приклад, в якому має місце короткий повтор у складі реактивної репліки частини ініціального висловлювання.

Deeley. You live on a very different coast.

Anna. Oh, very different. I live on a volcanic island. (H. Pinter «Old Times», с. 346)

Висновки

Комунікативна категорія згоди / незгоди - це глобальне ставлення до картини світу, образ якої формується в свідомості людини і впливає на її поведінку.

Концепт «згода», узагальнений за своїм змістом, може мати п'ять більш конкретизованих виявів - «дозвіл», «підкорення», «домовленість», «визнання істини» та «подібність точок зору», виражених як окремими словами (agree, admit, permit, let) так і фразеологічними дієсловами та зворотами (to go along with sb on sth, to go with the flow, to be thumb up, to say amen to), а також вільними словосполученнями, що мають номінативне значення та описують концепт в одному з його аспектів, не називаючи його.

Були виділені наступні смисли згоди: згода-підтвердження, згода-схвалення, згода-дозвіл, згода-підпорядкування, згода-обіцянка, згода-договір, часткова згода, згода-підхоплення, невпевнена згода, пасивна згода, згода-поступка, ввічлива згода, помилкова згода.

З семантикo-прагматичної точки зору, мовний акт згоди як реакцію на різні типи запитів було поділено на такі види: інформативний; оцінний; згода-обіцянка; формально-етикетний.

Під мовним актом розуміється цілеспрямована мовленнєва дія, скоєна відповідно до принципів і правил мовної поведінки, прийнятих в даному суспільстві.

Мовний акт є сегментом мови; ситуативно обумовлена, артикуляційно-акустична єдність, в якій той, що говорить і той, що слухає об'єднані в одній ситуації.

В процесі аналізу особливостей дієслів, які активізують фрейм «згода» було виявлено, що обов'язковими компонентами загального фрейму «згода» є суб'єкт (антропоніми - агенси, артефакти - елементативи), предикат згоди і об'єкт (живий - бенефіциатив, неживий - об'єктив). Факультативним компонентом є характеристика дії - добровільність (домовленість, схвалення - підтримка, дозвіл), вимушеність (визнання істини, підпорядкування), наявність гармонії між суб'єктом і об'єктом, невербальність / вербальність, офіційність / неофіційність і т.д. Такі денотативні ситуації, пов'язані з різними характеристиками дії, утворюють варіанти в рамках загальної фреймової структури, тобто субфрейми, які також не ідентичні, їх відмінності обумовлені різницею в потенційних зв'язках дієслів.

У плані вираження суб'єкта фрейму «згода» з'ясувалося, що він може виступати в двох іпостасях: як експліцитний суб'єкт та як імпліцитний суб'єкт. При цьому експліцитним суб'єктом може бути: антропонім, персонаж, що говорить; артефакт.

Аналізовані дієслова були поділені на два підкласи:

1) оціночні релятивні дієслова, що відображають різні типи логічних відносин між елементами події в її статичному аспекті: тотожність, відповідність - to fit, match, suit, тобто дієслова, що володіють ознаками «релятивність, згода, відповідність, узгодженість»;

2) оціночні релятивні дієслова, що виражають суб'єктивне ставлення мовця, що є активним учасником подій; поряд з компонентом «релятивність» в їх семантичну структуру також входить компонент «ментальність» (to agree, approve, accept, permit).

Було зазначено, що на експліцитному рівні ситуація «згода» може уточнюватися і розширюватися, наприклад, можуть зазначатися: емоції, які відчуває мовець; частотність; повнота / неповнота згоди; швидкість вираження згоди; невпевненість мовця.

Імпліцитні засоби вираження згоди, детерміновані ініціальними епістемічними мовними актами, розділено на ядро (yes, right, of course, true, пропозитивні засоби), перехідну зону (no, sure, maybe, indeed, certainly, exactly, no doubt, perhaps) і периферію (possibly, absolutely, very likely, completely, precisely, evidently та ін.).

Засоби вираження згоди були розділені на чотири групи залежно від їх функціонально-прагматичного призначення: 1) yes в сингулярному форматі і в комбінації з епістемічними, алетичними та іншими модифікаторами; 2) епістемічні маркери вираження згоди; 3) алетичні маркери вираження згоди; 4) пропозитивні маркери вираження згоди в автономному і розгорнутому форматі.

Дослідження показало, що все різноманіття засобів вираження згоди служить досягненню однієї стратегічної мети, а саме, консенсусної комунікації.

Список використаних джерел