Засоби вираження емотивності, емоційності та експресивності в англійській мові

Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2016
Размер файла 93,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ

Курсова робота

з теоретичного курсу іноземної мови

на тему «ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ, ЕМОЦІЙНОСТІ ТА ЕКСПРЕСИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ»

Виконала: Грищенко Ірина Віталіївна

студентка III курсу 37 групи

напряму підготовки: 6.020303 Філологія*(Переклад)

денної форми навчання

Науковий керівник: Миколишена Тетяна Вікторівна

Житомир-2015

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1
  • Засоби вираження емоційності, емотивності та експресивності
    • 1.1 Емоційність, та засоби її вираження
  • 1.2 Емотивність, та засоби її вираження
  • 1.3 Експресивність, та засоби її вираження
  • Висновки до Розділу 1
  • Розділ 2
  • Засоби вираження емоцій у творі С. Моема “Театр”
  • 2.1 Мовні засоби вираження позитивних емоцій
  • 2.2 Мовні засоби вираження негативних емоцій
  • Висновки до Розділу 2
  • Висновок
  • Список використаних джерел
  • Вступ
  • Мова, будучи головним інструментом людського спілкування, не тільки забезпечує інформаційний обмін мовців, але й відображає їх емоційний стан в акті комунікації. Якщо комунікація, як лінгвістичне явище, досить активно почала досліджуватися вченими у XX столітті, то емотивний фактор, як невідокремлювана одиниця комунікації, залишався у тіні.
  • Проблема мовної концептуалізації, так само як і вербалізація емоцій, не привертала увагу мовознавців до середини 70-х років. Але з того часу, як почали зароджуватися основи нової лінгвістичної парадигми - гуманістичної, в центрі якої є людина як носій і користувач мови та її психологія, лінгвісти не могли обминути сферу емоцій.
  • Наразі дослідження проблеми "мова і емоції" є одним з основних пріорітетних напрямків сучасного вітчизняного мовознавства.
  • Зараз лінгвістика XXI століття все більше набуває комунікативних рис, адже на перший план висувається мета - дослідження комунікативної взаємодії індивідів, що розраховано на їх діалогічне порозуміння у співвідношенні з параметрами мови, середовища, культури. На сьогоднішній день в мовознавстві накопичений великий досвід дослідження експресивності тексту в її зовнішньому прояві, докладно вивчені і описані різні способи і засоби вираження експресивності у зовнішній формі тексту .[1, c. 50] Також лінгвістів також цікавить класифікація емотивної лексики, емотивність на синтаксичному рівні, емотивність художнього тексту, а також питання міжкультурної специфіки вербальної та невербальної маніфестації емоцій.
  • Дослідження способів такого впливу, закладених на глибинному рівні, становить інтерес для дослідників різних гуманітарних областей, в тому числі і мовознавства.
  • Актуальність теми обумовлена ?? тим що вона зорієнтована на вивчення комунікативно-функціонального аспекту мови, людські відносини, вираження емоцій та їх засоби.
  • Мета даного дослідження, дослідити засоби вираження емоцій в англійській мові
  • Завдання :

1. надати характеристику термінам : емоційність, емотивність і експресивність;

2. розглянути засоби вираження емоційності, емотивності і експресивності;

3. проаналізувати вираження емоцій на матеріалі англомовного твору;

Об'єкт емотивність, експресивність, емоційність в англійській мові

Предмет засоби вираження емоційності, експресивності та емотивності в англійській мові

Методи дослідження :

контекстуально-ситуативного аналізу;

дистрибутивного аналізу;

компонентного аналізу;

якісного аналізу.

Розділ 1

Засоби вираження емоційності, емотивності та експресивності

1.1 Емоційність, та засоби її вираження

емоційність експресивність англійський мова

Емоції - це одна з форм відображення світу, що позначає душевні переживання, хвилювання, почуття. Емоції багатогранні: вони зачіпають почуття і досвід, фізіологію і поведінку, форми пізнання та концептуалізації. Емоція об'єднує в собі різні явища: емоційні реакції, які мають свій аналог у зовнішніх засобах вираження; емоційні стани, які пов'язані з внутрішнім емоційним переживанням, які не мають зовнішнього прояву.

У всі часи люди відчували і будуть відчувати одні й ті ж почуття: радість, горе, любов, смуток. Накопичено величезний емоційний досвід.

Загальна кількість емоцій, що фіксуються тлумачними словниками, дуже велика. Однак учені-психологи вирізняють фундаментальні або базові емоції, кількість яких варіюється з погляду представників різних шкіл. Популярною є класифікація, запропонована американським психологом К. Ізардом. Вчений виділяє такі базові емоційні стани як : задоволення, інтерес, презирство, сум, сором, гнів, здивування, відраза [2, с. 464] .

Існує два способи вираження емоцій: вербальний (за допомогою мовних засобів) та невербальний (міміка, жести, пантоміміка тощо).

Треба визнати, що другий спосіб переважає над першим, оскільки емоція - це короткотривале почуття і ми нерідко відчуваємо труднощі, намагаючись підібрати найбільш влучні мовні засоби її вираження. Сутність механізму опосередкування емоцій у мовленні пояснюється таким чином: людина здатна відображати в мові не просто навколишній світ, а тільки те, що необхідно в даний момент, що видається для неї значним. Цей процес регулюють емоції, які виступають у ролі посередника між світом і його відображенням у мові. Емоції як психічне явище відтворюють у свідомості людей їх емоційне ставлення до дійсності. Емоційні оцінювання дійсності відображаються в семантиці мовних засобів, що використовуються для вербалізації [3, с. 3-15] .

На синтаксичному рівні для вираження емоцій можуть вживатися окличні, питальні, еліптичні, інвертовані речення, вставні елементи. Чим вищий ступінь емоційного напруження, тим вищий ступінь дезорганізації синтаксичної структури. Перерваність, повтори, незакінченість синтаксичних конструкцій характерні для високої концентрації емоцій.

Хоч і неможливо виділити набір синтаксичних структур, що використовуються для вираження певної емоції, все ж можна простежити деякі закономірності. Наприклад, для вираження подиву характерні питальні, питально-заперечні структури, повтори, перервані та незакінчені речення:

" Arthur Badcock? But - he was - he was Heather Badcock's husband. Aren't you perhaps making a little mistake?" (A. Christic).

Окличні речення та дезорганізація структури часто вживається для передачі негативних почуттів:

Clive (With a wild, hopeless grief). Mother! Oh, it goes on and on.No meeting. Never…

(To Loise. Desperately). I want to know you. But you wonderful - changed into yourself. Don't you understand so that you can change me (P. Shaffer).

Згідно до В.І. Шаховського, існує три групи лексики для мовної репрезентації емоцій:

1) лексика, що називає емоції;

2) лексика, що описує емоції;

3) лексика, що виражає емоції.

Лексика, що називає емоції, не є емотивною. Слова fright, anger, surprise містять лише поняття про певні емоції, тоді як семантика емотивів виражає внутрішній емоційний стан людини, її свідомості та психіки.

У реченні вигуки також виконують комунікативну й емотивну функції, що свідчить про їх важливу роль у мовленнєвому акті. Деякі лінгвісти (Р.А. Бурдакова, Є.Є. Корді, А.А. Реформатський) вважають, що вигуки взагалі не мають предметно-логічного значення: не означають поняття. В результаті поглибленого аналізу вигуки Oh! встановлено понад 100 різновидів його відтінків.

Oh, I'm so glad; Oh, I'm so sorry; Oh, how unexpected!

1.2 Емотивність, та засоби її вираження

Емотивність - це емоційність у мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини. Емотивність завжди експресивна та оціночна, але не навпаки. [4, c. 70-73].

Емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження.

На фонетичному рівні дослідники висловлюють припущення про існування зв'язку між входженням певного звуку до складу слова та значенням цього слова. За їх твердженням, звук може викликати у свідомості мовців певне значення, тобто заміщати собою предмет чи дію, стаючи їхнім символом. А оскільки явища реального світу оцінюються тим, хто сприймає, то його оцінки переносяться і на звуки, що супроводжують ці явища. Так виникають символічні значення звуків узагалі, які поширюються на звуки мовлення [13, с. 464] .

При цьому певні звуки здатні викликати відповідне коло асоціацій. Явище звукосимволізму привертає увагу багатьох вітчизнянних та зарубіжних лінгвістів (дослідження І.М. Горєлова, О.П. Журавльова, В.В. Левицького, Л. Блумфільда, Д. Кристала). О.П. Журавльов на підставі численних експериментів довів, що звуки мають певний зміст і певне значення.

На сучасному етапі можна стверджувати, що фонеми несуть головним чином інформацію сенсорно-емотивного характеру. Наприклад, звукосполучення [sl] передає неприємні асоціації: slime, slither, slug, sloppy і т.ін. Негативні почуття викликає також звукосполучення [kr]: crash, crack, crunch та ін.

До емотивних суфіксів англійської мови слід віднести - y, - ling, - let, - ster, - kin, - ette, - ard. Якщо емотивно нейтральна коренева морфема поєднюється з емотивним афіксом, лексична одиниця набуває емоційного забарвлення: daddy, kiddy, girlie, mommy. У деяких випадках той самий суфікс реалізує у різних дериватах полярну мотивність: dafty, softy та daddy, birdy. Такі суфікси є потенційно амбівалентними.

Аналіз емотивних мовних засобів і механізмів їх впливів на людину становить собою неабиякий інтерес для подальших досліджень у цій сфері.

У мові є певний арсенал емотивних засобів, від яких залежить природність комунікації. Дослідження англомовного мовлення показало, що для створення емоційного фону емотивні засоби використовуються в комплексі. Наприклад :

A: Well, do you like fishing?

B: Yes, I sometimes go fishing in a river near my house in Scotland.

A: Well, here it is different. I go fishing on a lake. It's a hundred kilometers long! (Захоплення)

B: A hundred kilometers? (Здивування)

A: Yeah! There are fish this big! (Хвастощі)

B: Really? (Здивування, сумнів)

A: Do you want to go?

B: OK. (Згода, схвалення)

A: Right. You want a fishing line.

Реалізація значення багатозначних слів, зокрема емотівов, відбувається за допомогою :

а) паралінгвістіческіх засобів (міміки, жестів, рухів тіла),

б) супрасегментних засобів (інтонації, тони, гучності),

в) невербального контексту (максимальної зумовленості ситуацією мовлення),

г) вербального контексту (додаткового словесного підкріплення). [6, c. 3-15].

Результати досліджень показують, що одна з проблем семантичного вивчення емотивності полягає в номінації емоцій, їх опис і вираження у висловлюванні. Це не випадково, оскільки будь-яке слово одночасно і називає, і узагальнює, і позначає. При цьому з одного боку; для вираження якої-небудь конкретної емоції в подібних ситуаціях мажуть бути використані вельми різні мовні або мовленнєві засоби, - з іншого боку для вираження різних емоцій можуть використовуватися одні й ті ж одиниці та механізми. Більше того, існують емоції, які не можливо позначити словами, хоча вони виражаються лексичними, просодичними або паралінгвістичними засобами (наприклад: усміх, блиск очей і таке ін.)

У процесі теоретичного осмислення вказаних феноменів стало очевидним, що вираження емоції та емоційний вплив у мовленні здійснюється завдяки емотивній функції мовних одиниць, обумовленій емотивною семантикою, яка реалізується емотивами, що актуалізуються в специфічних контекстах.

Серед емотивної лексики часто зустрічаються слова, які належать до так званого зниженого стилістичного тону: колоквіалізми, діалектизми, слен-гізми, жаргонізми, вульгаризми. Використання таких слів у мовленні викликане певними прагматичними цілями і створює жвавість та наочність живого мовлення. Такі слова чітко протиставляються літературній нормі, і в цьому саме суть новизни їх використання.

1.3 Експресивність, та засоби її вираження

Експресивність є однією з найскладніших лінгвістичних категорій, оскільки вона пов'язана з проявом суб'єктивного начала в мові, супроводжуючим пізнанням об'єктивної дійсності і відбиває зміст індивідуальної свідомості носіїв тієї чи іншої мови.

Проблема експресивності мовних засобів привертала увагу дослідників вітчизняного та зарубіжного мовознавства протягом усього 20-го сторіччя. Починаючи з середини 50-х рр. XX століття, починається вивчення експресивності мови і мовних творів. На сьогоднішній день в мовознавстві накопичений великий досвід дослідження експресивності тексту в її зовнішньому прояві, докладно вивчені і описані різні способи і засоби вираження експресивності у зовнішній формі тексту.[20, c. 133-142]. Однак явище експресивності повідомлення, як усного, так і письмового, цим не вичерпується. Постановка і вирішення проблеми, пов'язаної з дослідженням різних видів внутрішньої, позамовною, експресивності тексту, набуває особливої значущості, що багато в чому визначає актуальність даного дослідження. Актуальність теми обумовлена ??ще й тим, що в сучасній науці текст як носій інформації визнається в різних її видах потужним інструментом впливу на свідомість індивідуума. Дослідження способів такого впливу, закладених на глибинному рівні, становить інтерес для дослідників різних гуманітарних областей, в тому числі і мовознавства.[17, c. 11]

У роботах різних дослідників природа експресивності трактується різному. Так, до розряду стилістичних категорій відносять експресивність І.В. Арнольд, Ю.М. Скребнев, Е.С. Азнаурова та ін. Зі стилістичною функцією пов'язує її Ю.М. Скребнев. Як семантичний феномен розглядають експресивність В.Г. Гак, Н.А. Лук'янова, І. А. Стернин, А. Вежбицька та ін. В. Н. Телія розуміє експресивність як функціонально-семантичну категорію. Досить широко поширений підхід до експресивності як до функціонального феномену. Як функцію мови розглядають експресивність А.А. Реформатський і Р.О. Якобсон, В.А. Авронін та ін. До розряду прагматичних категорій експресивність відносять А.А. Мецлер, Р.О. Піотровський, Дж. Остін, Л.А. Кисельова, І.П. Ромашова.[19, c. 33-38].

Експресивність представляє як однокомпонентне і багатокомпонентне явище. Багато дослідників, розуміючи експресивність як однокомпонентне явище, ототожнюють її з емотивність, серед них Ш. Баллі, В. Матезиус, Р.О. Якобсон, К.А. Рогова, Ю.М. Малинович; деякі інші - з інтенсивністю, до їх числа належать І.В. Арнольд, В.І.Болотов, В.Г. Гак. Ширшої категорією, ніж емотивність, експресивність визнають А.І. Єфімов, Н.А. Лук'янова, О.І. Блінова, В.І. Шаховский, В.Н. Телія. [18, c. 3]

В якості багатокомпонентного явища експресивність, на думку В.В. Виноградова, може включати в себе емоційність і образність. Л.А. Кисельова вважає, що експресивність - це образність, інтенсивність і новизна. Н.А. Лук'янова, В.І. Шаховский і багато інших дослідників до категорій, виділеним В.В. Виноградовим, додають ще й інтенсивність.

Також розрізняється поняття мовної та мовленнєвої експресивності. [8, c. 204]Мовна експресивність розуміється нами як сукупність взятих внеконтекстуально конотацій мовних одиниць; мовна - як особлива організація мовних засобів, яка створює загальну забарвленість мови і певну функціональну експресивність. Мовні засоби вираження експресивності складають експресивні засоби, властиві самій системі мови і володіють регулярної відтворюваністю. Під мовними засобами розуміються експресивні засоби, які стають такими лише в контексті, при вживанні мови.[7, c. 175]

В основі явища експресивності лежать кілька груп психологічних закономірностей, що стосуються, з одного боку, вираження емоцій і почуттів, а з іншого - сприйняття.

На виникнення експресивності як характеристики мови або тексту впливають властивості комунікативної ситуації: наміри мовця / пишучого, презумпції читача / слухача (тобто вихідні знання і уявлення, з якими він вступає в комунікацію), а також лінгвістичний та екстралінгвальний (соціальний) контекст комунікативного акту.

Одиниці мови підрозділяються на системно-мовні носії експресивності і системно-нейтральні одиниці (тобто слова і вирази, які самі по собі не є носіями експресивності, але можуть брати на себе цю функцію за певних умов.[16, c. 141] При цьому у створенні експресивності мови або тексту провідну роль грають не стільки закладений в системі експресивний потенціал мовної одиниці відповідного рівня, скільки характеристики комунікативної ситуації, передусім контекст. Розбіжність інтенцій мовця / пишучого та презумпцій читача / слухача також може виступати додатковим засобом збільшення експресивності:

а) системно-мовні носії експресивності вживаються в експресивному контексті - реалізується внутрішньосистемна (словникова, парадигматична, фондова) експресивність;

Yet some of his excuses for absence lately had been pretty thin. Some women would had begun to smell a rat (Agatha Christie Sparkling Cyanide).

б) системно-нейтральні одиниці набувають властивість експресивності в експресивному контексті - реалізується контекстуальна (або адгерентная синтагматична, придбана) експресивність;

Why must she die? She only must to give birth to baby - to by-product of good Milan`s nights (Ernest Hemingway A farewell to arms)[9, c. 57].

Межі між перерахованими випадками не є жорсткими. Так, багаторазове використання системно-нейтральних одиниць в експресивному контексті може призводити до того, що вони стають системно-експресивними. Можливі випадки, коли, навпаки, експресивність втрачається внаслідок дуже великої частоти вживання системно-експресивних засобів в експресивному контексті.

Найбільш тісним є взаємозв'язок експресивності з емоційністю. Ці дві категорії перебувають у відношенні перетину: загальну частину їх змісту становить широкий спектр емоційної експресивності, а непересічними сферами є компоненти денотативного змісту, пов'язані з передачею емоцій, з одного боку, і неемоційна, «логічна» експресивність - з іншого. [15, c. 107]

Загальним завданням експресивності є вираз або стимуляція суб'єктивного ставлення до сказаного. З боку мовця / пишучого це - посилення, виділення, акцентування висловлювання, відступ від мовленнєвого стандарту, норми, вираження почуттів, емоцій і настроїв, наділення висловлювання емоційною силою, оцінювання, досягнення образності та створення естетичного ефекту.[10, c. 3] З боку читача / слухача це - утримання та посилення уваги, підвищення рефлексії, виникнення емоцій і почуттів.

Ступінь експресивності (іноді ототожнювана зі ступенем інтенсивності) служить одним з розпізнавальних ознак для функціональних різновидів мови. До функціональних різновидів, що відрізняються високою експресивністю, відносяться мова художньої літератури, розмовна мова і публіцистика, а також мова реклами. До функціональних різновидів, що відрізняються низькою експресивністю, належать мову науки і техніки, а також офіційно-ділова мова.

Елементи теорії експресивності в лінгвістиці з'явилися наприкінці 19 в. в роботах А.А. Потебні та Ж. Вандріес. Ці дослідники пов'язували експресивність з аффективністью. Пізніше К.О. Ердман виділяв в якості додаткового компонента значення слова «побічний сенс», який відповідає сучасному уявленню про експресивність. Особливий інтерес до експресивності пробудився до середини 20 ст. (монографії Ш. Баллі, Я. Зими, В.А. Звегинцева, А.І. Єфімова, статті Е.М. Галкіної-Федорук, Л.М. Васильєва та інших дослідників, в яких було продовжено теоретичне осмислення категорії експресивності).

Висновки до Розділу 1

Досвід людства в пізнанні емоцій закріплюється в мовних одиницях. Емоції універсальні, а структура емотивної лексики не збігається в різних мовах, має національну специфіку. У зв'язку з цим, виділяються універсальні емотивні смисли в лексичній семантиці. Емотивна лексика тісно пов'язана з оцінною, але для дослідження емотивної лексики обирати оціночні слова недоцільно. Почуття і емоції практично неможливо виразити за допомогою тільки однієї мови. Зазвичай емоційність у мові виражається сукупністю мовних засобів різних рівнів. Та звичайно ж за допомогою не вербального спілкування.

Розділ 2

Засоби вираження емоцій у творі С. Моема “Театр”

2.1 Мовні засоби вираження позитивних емоцій

Позитивні емоції - це такі емоції, які виникають внаслідок корисного впливу - спонукають суб'єкт до їх досягнення та збереження [14, с. 795 - 796].

У творі «Театр» позитивні емоції представлені такими одиницями : admiration, affection, affectionate, affectionately, amuse, amusing, anxiously, approval, cheerfully, chuckle, compassion, console, contempt, cordially, derision, delight, eager, eagerly, ecstasy, enchanting, excited, excitement, fondly, fun, funny, frank, frankly, gaiety, gaily, gay, glad, gladly, glorious, to glory, graciously, grateful, happily, happiness, happy, infatuation, jolly, joy, laudable, laugh, laughter, lovely, magnificent, moving, nice, passion, passionately, pleasant, pleased, pleasure, remarkable, ridiculous, serene, shy, smile, satisfaction, surprise, shyly, splendid, stunning, surprised, sympathy, tender, tenderly, tenderness, triumph, triumphant, to admire, to adore, to be affectionate, to be crazy, to be contempt, to be delight, to be delighted, to be eager, to been chanting, to be enchantment, to be engaging, to be excellent, to be exciting, to be exhilarated, to be fond of, to be fun, to be funny, to be glad, to be happy, to be heavenly, to be honorable, to be joy, to be keen, to be laughing, to be lovely, to be nice, to be not bad, to be passionate, to be pathetic, to be pleasant, to be pleased, to be pleasure, to be proud, to be racy, be ravishing, to be relief, to be relieved, to be ridiculous, to be satisfaction, to be satisfactory, to be satisfied, to be shy, to be stupendous, to be surprise, to be surprised, to be surprising, to be sweet, to be a thrill, to be touched, to be touching, to be wonderful, to beam, to boast, to chuckle, to chuck, to delight, to feel excited, to feel exhilarated, to feel gay, to feel happy, to feel inclined to laugh, to find comic, to find engaging, to find interested, to find pleasant, to find touching, to get admiration, to get excited, to get exhilaration, to get satisfied, to giggle, to give a chuckle, to give a complacent glace, to give a laugh, to give a pleasure, to give a sigh, to give a smile, to give happiness, to give satisfaction, to enjoy, to excite, to exult, to hanker, to gratify, to like, to laugh, to love, to make carefully, to make happy, to make laugh, to make roar with laughter, to miss, to please, to relish, to satisfy, to seem funny, to seem touching, to smile, to surprise, to sympathize, to touch, vehemence, voluptuously, witty, wonderful, wonderfully.

Найчастотніше трапляються власне слова : admiration, affection, affectionate, affectionately, amuse, amusing, anxiously, approval, cheerfully, chuckle, compassion, console, contempt, cordially, derision, delight, eager, eagerly, ecstasy, enchanting, excited, excitement, fondly, fun, funny, frank, frankly, gaiety, gaily, gay, glad, gladly, glorious, to glory, graciously, grateful, happily, happiness, happy, infatuation, jolly, joy, laudable, laugh, laughter, lovely, magnificent, moving, nice, passion, passionately, pleasant, pleased, pleasure, remarkable, ridiculous, serene, shy, smile, satisfaction, surprise, shyly, splendid, stunning, surprised, sympathy, tender, tenderly, tenderness, triumph, triumphant, to admire, to adore, to beam, to boast, to chuckle, to chuck, to delight, to giggle, to enjoy, to excite, to exult, to hanker, to gratify, to like, to laugh, to love, to miss, to please, to relish, to satisfy, to smile, to surprise, to sympathize, to touch, vehemence, voluptuously, witty, wonderful, wonderfully.

“I thought you might like it.” [5, с. 114].

Наступною йде конструкція to be + word denoting emotion : to be affectionate, to be crazy, to be contempt, to be delight, to be delighted, to be eager, to be enchanting, to be enchantment, to be engaging, to be excellent, to be exciting, to be exhilarated, to be fond of, to be fun, to be funny, to be glad, to be happy, to be heavenly, to be honorable, to be joy, to be keen, to be laughing, to be lovely, to be nice, to be not bad, to be passionate, to be pathetic, to be pleasant, to be pleased, to be pleasure, to be proud, to be racy, be ravishing, to be relief, to be relieved, to be ridiculous, to be satisfaction, to be satisfactory, to be satisfied, to be shy, to be stupendous, to be surprise, to be surprised, to be surprising, to be sweet, to be a thrill, to be touched, to be touching, to be wonderful.

“I'm sure Michael will be delighted to give you some seats.” [5, с. 16],

Далі за вживаністю йде конструкція to give + word denoting emotion : to give a chuckle, to give a complacent glace, to give a laugh, to give a pleasure, to give a sigh, to give a smile, to give happiness, to give satisfaction.

Julia gave the young man a delightful, but slightly deprecating smile [5,с. 18].

Менша частотність спостерігається у нижче поданих конструкцій to seem + word denoting emotion : to seem funny, to seem touching.

“It seems so funny, if you know what I mean.” [5, с. 227].

Сюди також відноситься конструкція to make + word denoting emotion: to make carefully, to make happy, to make laugh, to make roar with laughter, та to find + word denoting emotion: to find comic, to find engaging, to find interested, to find pleasant, to find touching.

She found it strangely touching [5, с. 155].

Та конструкція to feel + word denoting : to feel excited, to feel exhilarated, to feel gay, to feel happy, to feel inclined to laugh.

For a moment she felt inclined to cry [5, с. 40].

Найменш трапляється конструкція to get + word denoting emotion: to get admiration, to get excited, to get exhilaration, to get satisfied.

Her voice was loud and deep, but when she got excited the words were apt to tumble over one another and a slight cockney accent revealed itself [5, с. 191].

Зупинимось детальніше на кожному з виді лексичних засобів вираження емоцій.

1. Власне слова. Власне слова представлені такими лексемами:

· to like :

“I knew you'd like it.” [5, с. 271];

· to love :

He loved a crowd, he wanted to see smart people, and be seen [5, с. 198];

· to smile :

The two women smiled into one another's eyes [5, с. 281];

· to laugh :

She laughed outright [5, с. 310];

· smile :

It infuriated her that when she worked herself up into a passion of tears he should sit there quite calmly, with his hands crossed and a good-humoured smile on his handsome face, as though she were merely making herself ridiculous [5, с. 69];

· happy :

Julia spent a happy morning in bed reading the Sunday papers [5, с. 87];

· lovely :

To drive up the Champs Elysees on that lovely evening filled her with exhilaration [5, с. 253];

· to admire :

The critics admired her variety [5, с. 157];

· fun, tenderness :

She greeted him with a look into which she put tenderness, a roguish charm and intimacy [5, с. 267];

· passion :

“I know you did, but your eyes were blazing with passion.” [5, с. 171];

· to giggle, to please :

She thought it would please him to meet some of the people he had known only from their pictures [5, с. 147];

· to excite, pleasant :

She got in a state, of course, when he had whooping-cough or measles, but he was for the most part in robust health, and then he occupied a pleasant place in the background of her consciousness [5, с. 206];

· admiration, to adore, to chuckle, excitement, fondly, funny, wonderful :

Her life in London, with its excitements, its triumphs and its pains, began to seem very far away [5, с. 250];

· chuckle, laughter, passionately, satisfaction, to satisfy :

A chuckle travelled over the wire [5, с. 118];

The notion exhilarated her, and for a moment or two she savoured it with satisfaction [5, с. 322];

· affectionate, affectionately, eagerly, to enjoy, to hanker, happiness, pleasure, ridiculous, shy :

She put her arm affectionately round Dolly's vast waist and led her upstairs [5, с. 199];

· anxiously, to beam, to chuck, contempt, delight, ecstasy, gladly, laugh, surprise, wonderfully :

When she showed the letter to Michael he beamed [5, с. 46];

· affection, amuse, amusing, approval, to boast, cheerfully, compassion, console, cordially, to delight, derision, eager, enchanting, excited, to exult, frank, frankly, gaiety, gaily, gay, glad, glorious, to glory, graciously, grateful, to gratify, happily, infatuation, jolly, joy, laudable, magnificent, to miss, moving, nice, passion, pleased, to relish, remarkable, serene, shyly, splendid, stunning, to surprise, surprised, to sympathize, sympathy, tender, tenderly, to touch, triumph, triumphant, vehemence, voluptuously, witty :

But still he could hardly believe in his good fortune; and when it was all over and she lay in his arms she would nestle up to him and whisper tenderly [5, с. 252].

2. To be + word denoting emotion. Дана конструкція реалізується в наступному:

· to be glad :

Julia was glad that Michael was not there [5, с. 112];

· to be pleased :

When she reflected on her adventure of the previous night she could not but be pleased that she had shown so much presence of mind [5, с. 274];

· to be surprised :

She was surprised to see Roger's handwriting [5, с. 210];

· to be fond of :

Julia often went to the luncheon parties he was fond of giving at his house in Hill Street [5, с. 110 - 111];

· to be happy, to be proud :

She was happy [5, с. 173];

· to be delighted, to be fun, to be funny :

“How funny things are!” [5, с. 320];

· to be eager, to be excited, to be touched, to be wonderful :

She was eager to sacrifice herself, and so wrote to her mother to announce her imminent arrival [5, с. 245];

· to be nice, to be ridiculous, to be satisfied, to be shy :

“It's ridiculous to suppose that I could have got to my position if I hadn't got sex appeal.” [5, с. 280];

· to be enchanting, to be exciting, to be laughing, to be lovely, to be pleasant, to be pleasure, to be surprising, to be sweet :

Her life had always been so full and so exciting that she had never had the time to busy herself much with Roger [5, с. 206];

· to be affectionate, to be delight, to be crazy, to be contempt, to be delighted, to be enchantment, to be engaging, to be excellent, to be exhilarated, to be heavenly, to be honorable, to be joy, to be keen, to be not bad, to be passionate, to be pathetic, to be racy, be ravishing, to be relief, to be relieved, to be satisfaction, to be satisfactory, to be stupendous, to be surprise, to be a thrill, to be touching :

The whole cast had been excellent with the exception of Avice Crichton [5, с. 312].

3. To make + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо такі випадки:

· to make happy, to make laugh :

She made the company laugh very much and came away from the party flushed with success [5, с. 118];

· to make carefully, to make roar with laughter :

Why, already she had made a story about her stay at St. Malo with Aunt Carrie and her mother that made people roar with laughter [5, с. 286].

4. To give + word denoting emotion. Конструкція to give + word denoting emotion представлена такими одиницями:

· to give a smile :

She gave him her delightful and disarming smile [5, с. 289];

· to give a sigh :

Julia gave a long sigh, for now she could, with a free conscience, order what she had had in mind ever since the end of the second act [5, с. 318];

· to give satisfaction :

It gave him a real satisfaction, so long as it did not cost money, to make other people happy [5, с. 156];

· to give a laugh, to give a pleasure :

He gave a little laugh of embarrassment [5, с. 47];

· to give a chuckle, to give happiness :

She gave a low, rather hoarse chuckle, that chuckle which so delighted audiences [5, с. 240];

· to give a complacent glance :

Michael gave the room a complacent glance [5, с. 14].

5. To feel + word denoting emotion. Ця конструкція реалізується в наступних прикладах: to feel excited, to feel exhilarated, to feel gay, to feel happy, to feel inclined to laugh :

She felt a little inclined to cry [5, с. 159].

6. To seem + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо такі випадки:

· to seem funny :

“It seems so funny that all of a sudden you should run around all over the place with a clerk in the firm that does your accounts.”[5, с. 200];

· to seem touching :

His thrift, which in the early days had seemed an amusing, rather touching trait, now revolted her [5, с. 90].

7. To find + word denoting emotion. Конструкція to find + word denoting emotion представлена такими одиницями:

· to find touching :

She found it strangely touching [5, с. 155];

· to find comic, to find engaging, to find interested, to find pleasant :

Julia found it very pleasant to sit there in the shade, looking at the river [5, с. 152].

8. To get + word denoting emotion. Реалізація цієї конструкції у творі здійснюється в такому вигляді: to get admiration, to get excited, to get exhilaration, to get satisfied :

She could not respond to his ardour, she was eager that he should get his desire satisfied quickly, turn over on his side, and go to sleep [5, с. 73].

2.2 Мовні засоби вираження негативних емоцій

Негативні емоції - це такі емоції, які стимулюють активність, спрямовану на уникнення шкідливих впливів [14, с. 795 - 796].

Лексичні одиниці, що виражають негативні емоції у творі С. Моема «Театр»: agitation, angry, aloofness, anguish, anxious, awful, desperately, disconcerting, disgusting, disappointment, doubtful, dreadfully, embarrassing, embarrassment, fear, frightening, frightful, frightfully, fury, grief, hopelessness, horrible, horribly, humiliation, indignantly, indignation, irate, irritation, malice, miserable, misery, mocking, outraged, outrageous, outrageous, pain, painfully, pity, regret, sad, shame, shameful, shock, sob, sulkily, tear, terrible, terribly, thrill, thrilling, to affront , to anger, to be a bore, to be a pity, to be afraid, to be angry, to be annoyed, to be anxious, to be ashamed, to be awful, to be beastly, to be cast down, to be disappointment, to be discouraged, to be disgusted, to be disgusting, to be dreadful, to be dissatisfied, to be doubtful, to be exasperated, to be exasperating, to be frightening, to be furious, to be humble, to be humiliated, to be humiliating, to be inclined to cry, to be infuriating, to be in rage, to be irritable, to be irritated, to be jittery, to be mortified, to be nervous, to be painful, to be panic-stricken, to be pitiful, to be outrageous, to be scared, to be shame, to be shock, to be shocked, to be sorry, to be startled, to be suffering, to be trembling, to be tremulous, to be troubled, to be unhappy, to be unpleasant, to be upset, to be worried, to cry, to disconcert, to disgust, to embarrass, to envy, to exasperate, to fear, to feel abhorrence, to feel angry, to feel anxiety, to feel anxious, to feel embarrassed, to feel grief, to feel inclined to cry, to feel irritated, to feel let down, to feel nervous, to feel pang, to feel pity, to feel shame, to feel unhappy, to find alarming, to give a look, to give anguish, to give a pang, to give a shock, to give a sob, to give pain, to give the effect of hysteria, to hate, to humiliate, to infuriate, to irritate, to make a mock, to make angry, to make anxious, to make ashamed, to make cry, to make furious, to make miserable, to make nervous, to make sad, to make suffer, to make unhappy, to mock, to moan, to pain, to pity, to regret, to reproach, to resent, to seem sad, to shout, to sigh, to scream, to thrill, to worry, unhappiness, unhappy, unpleasantly, warily, woe, woebegone.

Власне слова, як і у лексичних засобах вираження позитивних емоцій, домінують : agitation, angry, aloofness, anguish, anxious, awful, desperately, disconcerting, disgusting, disappointment, doubtful, dreadfully, embarrassing, embarrassment, fear, frightening, frightful, frightfully, fury, grief, hopelessness, horrible, horribly, humiliation, indignantly, indignation, irate, irritation, malice, miserable, misery, mocking, outraged, outrageous, outrageous, pain, painfully, pity, regret, sad, shame, shameful, shock, sob, sulkily, tear, terrible, terribly, thrill, thrilling, to affront , to anger, to cry, to hate, to sigh, to disconcert, to disgust, to embarrass, to envy, to exasperate, to fear, to humiliate, to infuriate, to irritate, to mock, to moan, to pain, to pity, to regret, to reproach, to resent, to shout, to sigh, to scream, to thrill, to worry, unhappiness, unhappy, unpleasantly, warily, woe, woebegone.

It came to her as a shock [5, с. 147].

Далі йде конструкція to be + word denoting emotion : to be a bore, to be a pity, to be afraid, to be angry, to be annoyed, to be anxious, to be ashamed, to be awful, to be beastly, to be cast down, to be disappointment, to be discouraged, to be disgusted, to be disgusting, to be dreadful, to be dissatisfied, to be doubtful, to be exasperated, to be exasperating, to be frightening, to be furious, to be humble, to be humiliated, to be humiliating, to be inclined to cry, to be infuriating, to be in rage, to be irritable, to be irritated, to be jittery, to be mortified, to be nervous, to be painful, to be panic-stricken, to be pitiful, to be outrageous, to be scared, to be shame, to be shock, to be shocked, to be sorry, to be startled, to be suffering, to be trembling, to be tremulous, to be troubled, to be unhappy, to be unpleasant, to be upset, to be worried.

Really, it was pitiful how stupid men were [5, с. 319].

Рідше зустрічається to make + word denoting emotion: to make a mock, to make angry, to make anxious, to make ashamed, to make cry, to make furious, to make miserable, to make nervous, to make sad, to make suffer, to make unhappy, та to feel + word denoting emotion: to feel abhorrence, to feel angry, to feel anxiety, to feel anxious, to feel embarrassed, to feel grief, to feel inclined to cry, to feel irritated, to feel let down, to feel nervous, to feel pang, to feel pity, to feel shame, to feel unhappy .

“Feeling nervous, dear?” [5, с. 66].

Ще менша частотність спостерігається у конструкції: to give + word denoting emotion : to give a look, to give anguish, to give a pang, to give a shock, to give a sob, to give pain, to give the effect of hysteria.

You would never have thought to look at him, so young, fresh and ingenuous, in such high spirits, that he was capable of giving her so much pain [5, с. 207 - 208].

Периферію становлять конструкції to seem + word denoting emotion: to seem sad

“It seems so sad,” said Julia [5, с. 117];

Конструкція to get + word denoting emotion для передачі негативних емоцій не спостерігається.

1. Власне слова. Власне слова представлені такими лексемами :

· to cry :

With an angry gesture she swept the books on to the floor from an armchair, threw herself in it, and began to cry in earnest [5, с. 62];

· to hate :

“You always hated your part in that.” [5, с. 243];

· to sigh :

“These women,” Jimmie sighed [5, с. 63];

· sob :

On the other hand if he was shattered and tongue-tied, she'd be all tremulous herself, sobs in the voice and all that, and she'd say it had never dawned on her that he felt like that about her, and no, no, it would break Michael's heart [5, с. 114];

· pain, pity :

Her life in London, with its excitements, its triumphs and its pains, began to seem very far away [5, с. 250];

· fear, grief, to thrill, to worry :

“Well, don't worry your head about that.” [5, с. 63];

· angry, disappointment, embarrassment, sad, unhappiness :

It gave her a great deal of satisfaction to see the disappointment that was clearly expressed on Michael's face [5, с. 195];

· aloofness, to anger, anguish, anxious, disgusting, to disconcert, doubtful, dreadfully, frightful, horrible, to humiliate, indignantly, to irritate, irritation, to mock, outrageous, to regret, to resent, shock, to shout, to sigh, tear, terrible, thrill, unhappy :

She was angry, but her anger gave her self-control [5, с. 194];

· to affront, agitation, awful, desperately, disconcerting, to disgust, to embarrass, embarrassing, to envy, to exasperate, to fear, frightening, frightfully, fury, hopelessness, horribly, humiliation, indignation, to infuriate, irate, malice, miserable, misery, mocking, to moan, outraged, outrageous, to pain, painfully, to pity, regret, to reproach, to scream, shame, shameful, sulkily, terribly, thrilling, unpleasantly, warily, woe, woebegone :

She clung to him desperately [5, с. 243];

2. To be + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо такі випадки:

· to be anxious :

In a flash Julia understood that he was just as little anxious to see her as she was to see him [5, с. 130];

· to be angry :

She was not angry with Tom, but deeply hurt; she was exasperated with herself because she had so lost control over her feelings [5, с. 163];

· to be ashamed, to be sorry :

“We have nothing to be ashamed of.” [5, с. 272];

· to be a bore, to be frightening :

It was such a bore that Roger when he got to Eton refused to be photographed with her any more [5, с. 20 - 21];

· to be a pity, to be troubled, to be unhappy :

She was troubled [5, с. 133];

· to be doubtful, to be in rage, to be scared, to be worried :

She was in a black rage [5, с. 165];

· to be afraid, to be annoyed, to be awful, to be beastly, to be cast down, to be disappointment, to be discouraged, to be disgusted, to be disgusting, to be dreadful, to be dissatisfied, to be exasperated, to be exasperating, to be furious, to be humble, to be humiliated, to be humiliating, to be inclined to cry, to be infuriating, to be irritable, to be irritated, to be jittery, to be mortified, to be nervous, to be painful, to be panic-stricken, to be pitiful, to be outrageous, to be shame, to be shock, to be shocked, to be startled, to be suffering, to be trembling, to be tremulous, to be unpleasant, to be upset :

Or could it be that, his boyish lust satisfied, he was a trifle disgusted at the sight of her ageing body? [5, с. 189];

3. To make + word denoting emotion. Реалізація цієї конструкції у творі здійснюється в такому вигляді:

· to make unhappy :

She hated him to have been made unhappy, but, oh, she was so relieved [5, с. 68];

· to make angry :

It made her angry to think of all the agony she had wasted [5, с. 292];

· to make a mock, to make anxious, to make ashamed, to make cry, to make furious, to make miserable, to make nervous, to make sad, to make suffer :

He went scarlet; the mere thought of it made him ashamed [5, с. 249];

4. To give + word denoting emotion. Конструкція to give + word denoting emotion представлена такими одиницями:

· to give a look :

He gave his clothes a troubled look [5, с. 13];

· to give anguish :

To see him gave her not the anguish she had feared but no more than a dull heartache [5, с. 246];

· to give a pang, to give a shock, to give a sob, to give pain, to give the effect of hysteria :

She turned the early photographs over quickly, looking for that which he had taken when first he came to Middle pool; but when she came upon it, it gave her a pang [5, с. 40];

5. To feel + word denoting emotion. Ця конструкція реалізується в наступних прикладах:

· to feel angry :

Although she knew he took these attentions so lightly she could not help feeling angry and jealous [5, с. 42];

· to feel abhorrence, to feel anxiety, to feel anxious, to feel embarrassed, to feel grief, to feel inclined to cry, to feel irritated, to feel let down, to feel nervous, to feel pang, to feel pity, to feel shame, to feel unhappy :

Her pain absorbed her so that she could not feel the grief she might have felt from her discovery of Tom's perfidy [5, с. 206];

6. To seem + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо лише 1 випадок - to seem sad, який зустрічається в тексті двічі:

“It seems so sad,” said Julia [5, с. 117].

7. To find + word denoting emotion. Конструкція to find + word denoting emotion представлена одиничним випадком - to find alarming:

Julia found the Colonel a much less alarming person than she had expected [5, с. 47].

Висновки до Розділу 2

Стиль художньої літератури [до якого належить художня проза] багатий на мовні засоби, які впливають на почуття, викликають різні емоції, образно змальовують дійсність. Власне тому я розглядала твір С. Моема «Театр» як джерело емоційно-заряджених одиниць. Я досліджувала позитивні, та негативні емоції у творі. Хоча художній стиль мовлення романіста не був позитивно сприйнятий критиками за життя, популярність його творів зростає з кожним роком. Його художнє мовлення цікаве особливостями його творчого методу. Він передавав людські відносини і почуття надзвичайно реалістично.

Висновок

Незважаючи на те, що у мові наявні широкі можливості для вираження емоційного стану людини, мовець у реальній комунікації використовує невеликий обсяг емотивної лексики, яку він пристосовує для реалізації різноманітних інтенцій. Повторюваність комплексу емоцій, що переживає людина, зумовлюється прототиповими ситуаціями їх виникнення. Це, в свою чергу, відбивається на виборі емотивних мовних засобів, який також стає автоматичним, набуваючи такого вигляду: стимул> реакція.

В різних контекстах емотивні висловлювання з аспектом вимоги набувають прямо протилежного значення. Ще однією особливістю емотивної лексики є переважання в мові та мовленні слів з негативною емотивною семантикою. Емоційно навантажені слова негативного змісту зустрічаються в мовленні набагато частіше, ніж позитивного. Така асиметричність має психологічне пояснення: негативні аспекти буття людини сприймаються нею набагато гостріше, ніж ті, які є природніми, нормальними, а звідси і менш емоціогенними.[12, c. 464].

Скупчення емотивних висловлювань з аспектом вимоги не є універсальною властивістю комунікативної ситуації. Іноді одне-два емотивно-оцінні слова в сильній позиції стають комунікативною домінантою висловлювання та визначають загальну емотивну тональність розмови. Коли емотивне слово займає ініціальну позицію, в подальшому розвитку комунікації спостерігається деталізація його емотивного змісту, а також можлива експлікація комунікативних намірів мовця.

За допомогою мовних засобів задається певний характер спілкування: дружній, спрямований на співпрацю або конфліктний, спрямований на конфронтацію. Характер вживання емотивної лексики дозволяє створити портрет мовця як мовної особистості. Надаючи перевагу тому чи іншому мовному засобу вираження емоцій, надмірно вживаючи чи, навпаки, уникаючи емотивної лексики, мовець тим самим створює свій мовленнєвий імідж.

Таким чином я надала визначення та охарактеризувала основні поняття емоційності. А також дослідила негативні та позитивні емоції на прикладі твору.

Список використаних джерел

1. Іванова І.П. Бурлакова В.В. Почепцов Г.Г. Теоретична граматика сучасної англійської мови. М.: Вищ. шк., 1981. - 50 с.

2 Ізард К. Психологія емоцій: Пер. с англ. - Київ, 2000. - 464с.

3. Шаховський В.І. Емотивна семантика слова як комунікативна сутність. СБ: Комунікативні аспекти значення. - Волгоград: Волгрен. пед. ін-т, 1990 с. 3-15

4. Крисанова Т.О. Співвідношення емотивного та оцінного компонентів висловлювань, що передають негативну оцінку адресата // Філологічні студії. - Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Волинський Академічний Дім, 2001. - № 2. - С. 70-73.

5. Моем У. С. Театр: книга для читання англійською мовою / Методична і філологічна обробка тексту, довідкові матеріали і коментар В. В. Євченко, С. І. Сидоренко. - Вінниця : Нова Енига, 2006.

6. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. - К.: КДЛУ, 2001. - С. 3-15.

7. Почепцов Г.Г. (мол.) Теорія комунікації. - К.: Спілка рекламістів України, 2006. - 175с.

8. Сербенська О. А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2001. - 204 с.

9. Харченко В.К. Разграничение оценочности, образности, экспрессивности и эмоциональности в семантике слова / В.К. Харченко // РЯШ. - 1976. - №3.- С.57.

10. Шаховский В.И. Проблема разграничения экспрессивности и эмотивности как семантической категории лингвостилистики // Проблемы семасиологии и лингвостилистики / В.И. Шаховский. - Вып.2. - Рязань: изд-во Рязанского педагогического ин-та,1975. - С.3.

11. Ягубова Н.А. Оценки и эмоции в разговорной речи // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. - Волгоград: Перемена, 2005. - С. 133-142.

12. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Шаховский. - Волгоград, 1983. - 464 с.

13 Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык и эмоции. - Волгоград: Перемена. - 1995. - С. 464.

14. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М. : Сов. Энциклопедия, 1983. - 795-796 с.

15. Маркелова Т.В. Оценка и оценочность // Семантическая структура слова и высказывания. - М.: Наука, 1993. - С. 107.

16. Полюжин М. М. О понятии языковой личности и уровнях ее структуры // С любовью к языку. Сб. научн. трудов посв. Е. С. Кубряковой. - М. - Воронеж: ИЯ РАН, 2002. - С. 141.

17. Кожина М.Н. О языковой и речевой экспрессии и её экстралингвистическом обосновании / М.Н. Кожина // Проблемы экспрессивной стилистики: Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов: Изд-во Ростовского университета,1987. - С.11.

18. . Лукьянова H.A. О соотношении понятий экспрессивность, эмоциональность, оценочность // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования / H.A. Лукьянова - вып.V. - Новосибирск, 1976. - С.3-21.

19. Шевченко И. С., Морозова Е. И. Дискурс как мысле-коммуникативное образование. // Вісник ХНУ. - 2003. - №586. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012

  • Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.

    курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015

  • Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011

  • Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".

    курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013

  • Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.

    курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010

  • Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.

    дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011

  • Класифікація та типи дієслівної лексики зі значенням "згоди", проблема мовленнєвих актів. Особливості дієслів, які активізують фрейм, що вивчається. Засоби вираження згоди в англійській мові та головні особливості їх використання на сучасному етапі.

    курсовая работа [60,9 K], добавлен 17.05.2015

  • Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.

    магистерская работа [106,3 K], добавлен 21.04.2011

  • Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.

    дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011

  • Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.