Особливості перекладу термінів (на матеріалі текстів юридичного дискурсу)

3) The Constitution's separation of the legislative, executive, and judicial branches of government, the checks and balances of each branch against the other, and the explicit guarantees of individual liberty were all designed to strike a balance between authority and liberty [10].

Розділення законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, передбачене Конституцією, взаємний контроль і збереження рівноваги між ними, а також чіткі гарантії особистих свобод - все це було розроблено з метою підведення балансу між владою і свободою.

4) Attorneys for the plaintiff and the defendant make opening statements to a judge or jury, then the attorney for the plaintiff makes his case by calling witnesses, whom the defense attorney may cross-examine [4].

Адвокати позивача і відповідача виступають зі вступним словом перед суддею або присяжними, потім адвокат позивача висловлює свою позицію і викликає свідків, яких адвокат захисту може піддати перехресному допиту.

5) The courts are the branch of government that must make decisions about problems of civil and criminal law with fairness and strength. Otherwise some people would be tempted to take the law into their own hands, creating a social atmosphere of violence and anarchy [23].

Суд - це гілка влади, яка повинна приймати рішення з питань цивільного і кримінального права справедливо і твердо. Інакше деякі люди захочуть узяти правосуддя в свої руки і створити, тим самим, атмосферу насильства і анархії.

У наведених прикладах адаптивного перекладу фрагментів юридичного тексту інформація передається за допомогою засобів іншої мови. При виконанні перекладу правових документів особлива увага повинна приділятися безеквівалентній лексиці, оскільки у всіх мовах існують слова і стійкі словосполучення, що не мають більш-менш повних відповідників у мові перекладу у вигляді лексичних одиниць. Під впливом екстралінгвістичних факторів, а саме культурологічних і соціологічних аспектів, у мові перекладу з'являються нові слова, які відображають ті поняття, що існують у вихідній мові, але не властиві мові перекладу [33, с. 31]. Таким чином, наступним поширеним методом є запозичення. Багато еквівалентних відповідників, що відображають англійські реалії і створені свого часу перекладачами, міцно увійшли до вживання і стали невід'ємною частиною української мови у якості запозичень. Наприклад, barrister - баррістер, це адвокат, що має право виступати у вищих судах; solicitor - солісітор, адвокат, який веде справи у судах графств і готує матеріали для баррістеров; bill - біль, законопроект.

1) Barristers engage in advocacy (trial work), and only they may argue cases before a high court [34].

Баррістери займаються адвокатською діяльністю (беруть участь в судовому розгляді), і лише вони можуть аргументувати судові прецеденти у Верховному Суді.

2) Solicitor - British lawyer who advises clients, represents them in the lower courts, and prepares cases for barristers to try in higher courts [34].

Соліситор - юрист, адвокат у Великобританії, що дає поради клієнтам, представляє їх у судах нижчої інстанції і готує справи для баррістера для ведення слухання в судах вищої інстанції.

3) In certain circumstances a Bill may become law without the concurrence of all the component parts of Parliament [17].

За певних обставин Білль може стати законом без складників парламенту.

4) A solicitor, acting under a general retainer, has an implied authority to accept service of process for his client…[34]

Соліситор, який діє на підставі загального договору з адвокатом, має повноваження брати на себе обслуговування клієнта в ході судового розгляду, що береться до уваги.

З іншого боку не всі існуючі поняття в англійській юридичній літературі можна передати за допомогою запозичення, тобто прийому транслітерації, приклади якої наведені вище. Тоді перекладач звертається до описового перекладу, при застосуванні якого не обійтися без додаткових екстралінгвістичних знань з галузі права та культурологічних особливостей народу. Наведемо приклади:

Venire - категорія осіб, що можуть виконувати функції присяжних:

1)The juries are selected from a larger panel of citizens, commonly known as the venire [23].

Судові присяжні обираються з широкого кола громадян, зазвичай відомого як категорія осіб, що можуть виконувати функції присяжних.

Vior dire - допит присяжних для виявлення їх можливої упередженості:

2) The prospective jurors are generally subject to further interrogation about their possible biases. In England jurisprudence this examination is known as vior dire [17].

Передбачувані присяжні зазвичай піддаються подальшому допиту на предмет їх можливої упередженості. В англійській юриспруденції ця процедура носить назву vior dire.

Достатньо поширеним методом для передачі реалій, що існують у вихідній мові є прийом калькування - переклад англійського слова чи словосполучення за його частинами з наступним складанням цих частин. Такий переклад відтворює англійські лексеми дослівно. Наприклад:

1) The Privy Council developed from a small group of royal advisers at court into the chief source of executive authority [23].

Таємна Рада, яка розвинулася з маленької групи королівських радників у суді, сьогодні є головним джерелом виконавчої влади.

2) The office of Privy Councilor is an honorary one, conferred, for example, on former Prime Ministers [17].

Місце Таємного Члена радника є почесним, він радиться, наприклад, з колишніми Прем'єр-міністрами [23].

3) New legislation in Britain usually starts in the Houses of Lords, in each house a bill is considered in three stages, called readings [35].

Нове законодавство у Великобританії розпочинається у Палаті Лордів, у кожній палаті закон проходить три етапи, що називаються читання.

З вищенаведених прикладів можна побачити, що способи і прийоми перекладу юридичних документів можуть варіюватися і комбінуватися, залежно від наявності в тексті мови перекладу юридичної термінології, будови речення, наявності сполучників і вставних слів, лінгвокультурологічних особливостей іншомовного тексту тощо. Також слід пам'ятати, що існує маса документів, які призначені не для юристів, а для людей, які можуть не зрозуміти юридичну термінологію і лексику, що також слід враховувати при перекладі.

Однією з проблем, що вимагають детального вивчення в теорії перекладу залишається проблема вибору адекватного відповідника під час перекладу з однієї мови на іншу. Наведені нами приклади наочно демонструють складність проблеми, що вимагає, крім знання двох мов і обізнаності у юридичній галузі (правознавчої компетентності), підготовленості в області теорії перекладу і володіння практичними перекладацькими навиками. Розглянуті приклади дозволяють зробити висновок про те, що вибір прийнятного варіанту перекладу визначається наявністю або відсутністю еквівалента в мові перекладу.

Стосовно методу описового перекладу, калькування і транслітерації, то до них слід вдаватися лише переконавшись, що в українській мові дійсно відсутні еквівалентні або варіантні відповідники для даної англійської лексичної одиниці і не можна використовувати інші методи перекладу. Головним при виборі найбільш прийнятного відповідника є те, що варто підходити до проблеми творчо і професійно, з урахуванням перекладацьких традицій і виходячи із загальноприйнятих норм, а також з огляду на культурологічну та соціологічну маркованість юридичних текстів, що дає підставу для вибору саме цього варіанту перекладу.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження були розглянуті особливості вживання термінів у юридичних текстах та шляхи їх відтворення.

Таким чином, з'ясовано, що терміном є емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. Усі терміни за своєю будовою поділяються на: 1) прості; 2) складні; 3) терміни-словосполучення.

Було розглянуто соціокультурні аспекти юридичних текстів і виявлено, що юридичний переклад -- це переклад текстів, які відносяться до області права і використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Варто зазначити, що оскільки право є наочною областю, пов'язаною з соціально-політичними і культурними особливостями країни, юридичний переклад є складним завданням. Важливою умовою є те, що для адекватної передачі правової інформації мова юридичного перекладу повинна бути особливо точною, ясною і достовірною. З документами і теоретичним працями повинні працювати лише професійні перекладачі, які спеціалізуються на юридичному перекладі. Як правило, вони мають відповідну освіту або значний досвід роботи з текстами даної тематики. Помилки у перекладі тексту договору можуть призвести до спричинення матеріального збитку і пред'явлення судового позову, за що несе відповідальність перекладач. Неодмінним етапом процесу юридичного перекладу документів є редагування тексту перекладу іншою особою, бажано юристом. Відмінною рисою перекладу текстів з юриспруденції є юридично завірений переклад. Необхідно наголосити, що юридично завірений переклад -- переклад, виконаний сертифікованим перекладачем або завірений в нотаріальному порядку.

Виявлено, що стилістична диференційованість терміносистеми галузі права обумовлена широкою сферою її застосування: законодавство, судочинство, нотаріат, діловодство, юридична наука й освіта, правова інформація, правова публіцистика. Юридична мова в кожній із цих комунікативно-функціональних галузей характеризується певним набором специфічних рис, функцій, інвентарем мовних засобів, композиційною системою функціональних різновидів і жанрово-ситуативних стилів. Існує велика кількість способів передачі термінів з англійської мови українською і серед них можна виділити: переклад за допомогою лексичного еквівалента; калькування; транскрибування; транслітерація; описовий переклад; приблизний переклад; переклад із допомогою аналога; переклад шляхом створення неологізму.

З'ясовано, що оскільки юридичні терміни - це переважно складні терміни або терміни-словосполучення, то вони є основною проблемою перекладу юридичного тексту. Значні труднощі викликають терміни, до складу яких уходять групи слів, так звані багатокомпонентні терміни. Переклад таких понять складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Проаналізувавши все вищезазначене можна зробити висновок, що, в загалом, юридичні терміни мають такі самі шляхи передачі з англійської мови на українську як і всі інші терміни. Головною проблемою перекладу юридичних термінів та термінів-словосполучень є їх багатозначність не тільки серед різних галузей науки, але й всередині юридичної сфери. Точне значення терміну в даному випадку можна виявити лише за допомогою контексту та інших термінів, що пов'язані між собою у терміні-словосполученні.

Було визначено, що наявність близьких за змістом понять в англомовній юридичний літературі, є ще однією соціокультурною особливістю, яку обов'язково слід враховувати під час перекладу. Адже європейська і англосаксонська системи права значно відрізняються одна від одної. Тому, необхідно обов'язково перевіряти чи англійські юридичні лексеми вжито синонімічно і вони мають однакове семантичне навантаження, чи їх слід перекладати як близькі, а не ототожнені, для передачі точної інформації, зазначеної у вихідному варіанті тексту (документу).

Протягом аналізу перекладів текстів юридичної тематики, було виявлено, що способи і прийоми перекладу термінології можуть варіюватися і комбінуватися, залежно від наявності в тексті мови перекладу лексичних еквівалентів, будови речення, сполучників і вставних слів, лінгвокультурологічних особливостей іншомовного тексту тощо. Також слід пам'ятати, що існує маса документів, які призначені не для юристів, а для людей, які можуть не зрозуміти правову термінологію, що також слід враховувати при перекладі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алимов В.В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации : учеб. пособие / Алимов В.В. - M. : Изд-во Комкнига, 2006. - 160 с.

2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика / И.В. Арнольд. - М. : Высшее образование, 2003. - 341 с.

3. Артикуца H.В. Mова права і юридична термінологія / H.В. Артикуца - К. : Стилос, 2004. - 266 с.

4. Баранник Д.X. Mова нормативно-правових актів і система функціональних стилів літературної мови / Д.Х. Баранник // Право і лінгвістика : у 2 ч. Ч. 2. - Сімферопіль : СДУ, 2003. - 115 с.

5. Бортничук Е.H. Словообразование в современном английском языке / Е.H. Бортничук, M.В. Василенко. - К. : Вища шк., 1988. - 260 с.

6. Ван Дейк Т.А. К определению дискурса [Электронный ресурс] / Ван Дейк Т.А. - Режим доступу : http ://psyberlink.flogiston.ru/ internet/bits/vandijk2.htm.

7. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси / В.С. Виноградов - М. : Р. Валент, 2004. - 447 с.

8. Власенко С.В. Перевод юридического текста: когнитивные особенности номинации и реалии-профессионализмы в языковой паре английский-русский / С.В. Власенко // Филологические науки в МГИМО. Сборник научных трудов. - М. : МГИМО(У), 2005. - №21. -- С. 129--140.

9. Гамзатов М.Г. Политико-правовой аспект перевода юридической терминологии / М.Г. Гамзатов // Вторые Федоровские чтения. Университетское переводоведение. - СПб. : СГУ , 2001. - 184 с.

10. Глінка Н.В. Особливості функціонування та прийоми перекладу англійської юридичної термінології в текстах публіцистичного стилю / Н. В. Глінка, О.І. Лазаускас // Теорія та практика перекладу. - К. : КПІ, 2011. - № 6 (ч. 2). - с. 31-34.

11. Губаєва Т.В. Словесність в юриспруденції як учбова дисципліна / Т.В. Губаєва, В.П. Малков // Держава і право. - 1996. - №12. - С. 108 - 116.

12. Дерді Е.Т. Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.04 / Е.Т. Дерді. - К. : Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2003. - 21 с.

13. Казакова М.В. Практические основы перевода / М. В. Казакова. - СПб: Союз, 2001. - 320 с.

14. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В.І. Карабан. - Вінниця : Нова книга, 2002. - 207 с.

15. Карабан В.І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову / В.І. Карабан. - Вінниця : Нова книга, 2003. - 126 с.

16. Кияк Т.Р. Лингвистические основы терминоведения: Опыт лингвистического описания / Кияк Т. Р. - Киев : УMKВО, 1989. - 104 с.

17. Климзо Б.Н. Ремесло технического переводчика / Б. Н. Климзо. - М. : Р. Валент, 2006. - 286 с.

18. Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад: Навчальний посібник / А.Я. Коваленко. - Тернопіль : Вид-во Карп'юка, 2001. - 284 с.

19. Комиссаров В.H. Практикум по переводу с английского языка на русский : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. / Комиссаров В.H. - M. : Высш. шк., 1990. - 253 с.

20. Комисаров В. Н. Пособие по переводу с английского языка на русский / В. Н. Комисаров, Я.И. Рецкер, В.И. Тархов. - М. : Высшая школа, 1985. - 251 с.

21. Кононов О.С. Знову про проблеми юридичного перекладу [Електронний ресурс]. - Юридичний журнал. - 2010.

22. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу : навч. посіб. / Коптілов В.В. - К. : Юніверс, 2003. - 280 с.

23. Назаров В. Ф. Курс юридического перевода / В. Ф. Назаров. - М. : МГУ, 2000. - 166 с.

24. Петухов С.В. Особенности перевода английских и русских юридических текстов на современном этапе / С.В. Петухов, О.А. Бурукина // Третьи Федоровские чтения. Университетское переводоведение. - СПб., 2002. - С. 44 - 72.

25. Раєвська Н.М. Англійська лексикологія / Н. М. Раєвська. - К. : Наука, 2001. - 234 с.

26. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика / Я. И. Рецкер. - М.: Р. Валент, 2009. -- 240 с.

27. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун. - Х. : Консул, 2005 - 656 с.

28. Скороходько Э.Ф. Вопросы перевода английской технической литературы (перевод терминов) / Э.Ф. Скороходько. - К. : Наука, 1983. - 90 с.

29. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории / Суперанская А.В. - M. : Шука, 1989. - 246 с.

30. Тюленев С.В. Теория перевода : учеб. пособие / Тюленев С.В. - M. : Гардарики, 2004. - 336 с.

31. Федотова И.Г. Юридические понятия и категории в английском языке / И. Г. Федотова. - Обнинск : ОЮИ, 2002. - 223 с.

32. Циткіна Ф.О. Термінологія й переклад / Ф.О. Циткіна. - Львів : ВЛІ, 2003. - 187 с.

33. Щепотина Е.В. Лингвокультурные факторы перевода юридического текста / Е.В. Щепотина // Коммуникация и социальная среда. - Воронеж : ВНУ, 2002. - С. 30 - 37.

34. Mellinkoff D. The Language of the Law / David Mellinkoff. - Boston: Little, Brown and Co, 1983. - 526 p.

35. Phil C. Techniques of Legal Translations [Electronic source]. - Access Mode:

Размещено на Allbest.ru