Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови
Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.12.2014 |
Размер файла | 131,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
8 (°Л піньінь: bв, ютпхін: baat3) - ця цифра стала щасливим числом завдяки своїй вимові, а точніше, його кантонському варіанту. На кантонському діалекті вона вимовляється як ·ў «ютпхін: faat3», що означає пощастить в найближчому майбутньому', а разом зі словом `багатство' ІЖ означає `розбагатіти'. З часом, це марновірство стало популярним у всіх китайців, цифра 8 перетворилась на символ багатства і процвітання. Цим марновірством не зневажають навіть на офіційному рівні. Досить згадати, що церемонія відкриття Олімпіади в Пекіні була призначена на 08.08.08, 8 години вечора 8 хвилин і 8 секунд.
У чатах це омофон слова `розбагатіти', а також скорочення будь-якого слова, що починається зі звуку b, наприклад, заперечення І».
9 (ѕЕ jiu) - цифра схожа за звучанням зі словом `довгий' ѕГ, так само означає довговічність, особливо часто використовується по відношенню до дружби, шлюбу та ін. Може використовуватися як скорочення будь-якого слова на j. [9]
Другий спосіб знакових позначень - використання «смайликів» як способу вираження емоцій.
Одна з перших спроб використання типографічних конструкцій для вираження емоцій була зроблена ще у 1881 році редакцією американського гумористичного журналу «Puck». У 1953 році смайлики з'являються на шпальтах газети «Нью-Йорк Гералд Трибюн» (англ. «New York Herald Tribune»), де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili». Масштабна експансія смайликів у друкованому тексті почалася з виникненням Інтернету. За короткий проміжок часу інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через їхню простоту та легкість написання, адже їх можна зобразити типографічними знаками, що розміщені на клавіатурі. Смайлики увійшли до графічно-стилістичного атрибуту нетикету[2].
Перший емотікон -- двокрапка, яка супроводжується дефісом і круглою дужкою, був відісланий 19 вересня 1982 року професором психології Університету Карнегі-Меллон (Carnegie Mellon University) Скоттом Фалманом у повідомленні на онлайн-форумі під час обговорення теми про обмеження онлайн-гумору.
Одні й ті ж емоції іноді записуються різними «смайликами», деякі смайли функціонують лише у вузькому колі людей. Але є смайли, які поширені повсюдно і мають усталений запис. Часто вони уже вбудовані в інтернет-програми та мобільні телефони, і при виведенні на екран текстові смайли автоматично заміняються на відповідні графічні зображення [23].
Азіат. варіант Укр. варіант
(n_n) |
Посмішка |
:) |
|
(^_^) |
посмішка, радість, щастя, каваій |
=) |
|
(<_>) (v_v) |
Сум |
:( =( |
|
(^ ^) |
посмішка через силу |
Молодіжний сленг
Термін «Сленг» з'явився в українській лексикології відносно недавно и його поява пов'язана з вивченням англомовних культур. З початку його використовували лише відносно до іншомовної лексики, лише потім сфера застосування терміну «сленг» була розширена.
Етимологія слова «сленг» невідома. Вперше термін був зафіксований в 1750 р. зі значенням «мова вулиці». Зараз зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:
1. Це особлива мова підгруп або субкультур суспільства.
2. Лексика широкого вживання для неформального спілкування.
Друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим.
Сленг займає проміжну позицію між всіма відомими словами і виразами для неформального спілкування та лексикою вузьких соціальних груп і є вторинним по відношенню до жаргона і арго. Сленгу притаманне запозичання одиниць арго і жаргона, метафоричне їх переосмислювання та розширення їх значень. Сленг - це частина мови, що різниться від нормативної мовної середи усного спілкування і об'єднує велику кількість людей.
Сленгове слово зьявляється як результат емоційного відношення мовця до предмету розмови. Маються наувазі різновиди мови з штучно перевишеною експресією, язиковою грою, модною неологією.
У словарі О.С. Ахманової дані дві дефініції терміна «сленг»:
1. Розмовний варіант професійної мови.
2. Це елементи розмовної мови тієї чи іншої професійної чи соціальної групи, які проникають у в літературну мову або в мову людей, не маючих прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих різновидах мови особливе емоційно-експресивне забарвлення. (18)
Під сленгом розуміють різновид розмовної мови, що оцінюється як неофіційна: «побутова», «фамільярна», «довірча».
Сленг охоплює практично всі галузі життя, описує практично всі життєві ситуації. Найбільш розвинені семантичні поля, які зачіпає сленг - «Людина», «Зовнішність», «Одяг». «Житло», «Дозвілля». Сленг - це постійне словотворення на базі язикової гри.
Молодіжний сленг - це сукупність соціальних діалектів, що постійно змінюються серед людей 12 - 22 років. У цьому віці молодій особі притаманне протиставлення себе офіційній системі, бажання бути цікавим і неповторним для своїх друзів, відокремитись від незнайомців.
Молодіжний сленг - це живий організм, що знаходиться в процесі постійної зміни і оновлення. Рухливість сленгу робить неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахунок кількісного складу. Можливо лише простежити деякі особливості, властиві молодіжному сленгу та закони його розвитку.
З поширенням мережі Інтернет і появою безлічі програм для спілкування в мережі молодіжний сленг представляє особливий інтерес. Сленг як складова частина розмовної форми мови відображає менталітет китайської нації і є необхідною складовою лінгвокраїнознавства китаєзнавця. Володіння сленгом відображає рівень підготовки китаєзнавця і його цінність як фахівця.
Більша частина елементів сленгу це різні скорочення и похідні від них, а також англійські запозичення або фонетичні асоціації.
Молодіжний сленг - це лексика на фонетичній та граматичній основі загальнонаціональної мови, що відрізняється розмовною а іноді і грубо-фамільярним забарвленням.
2.2 Класифікація інтернет-лексики за тематичними групами
Дослідження вчених довели, що у китайській мові основна маса запозичень це слова, що належать до науково-технічної сфери і це пов'язано з її інтенсивним розвитком, а також слова, що належать до повсякденно-побутової сфери.
Таким чином, можна зробити висновки що до головних напрямків поповнення тематичного простору:
- наука і техніка (також інформатика);
- економіка і фінанси (включно торгівлю та рекламу);
- культура і шоу-бізнес;
- спорт;
- повсякденне життя;
- політика, державний устрій і право.
Розглядаючи лексико-тематичну систему М.Л. Апажев виділяє у лексиці понад 50 тематичних угруповань слів, відзначаючи при цьому, що «лексико-семантична система, або група, - одне з найдавніших об'єднань, виявлених людиною в мовою і найбільш вивчених у словниковому складі, мабуть, всіх розвинених літературних мов ».
Тематична група - це лексичні угруповання, в яких лексика об'єднана за денотативною ознакою, тобто по позначенню реалій дійсності. Тематичні групи класифікують всі елементи дійсності - від предметів домашнього вжитку до небесних тіл, з одного боку, і розумових процесів, з іншого боку. Тематична група може бути відносно замкнутою і обмеженою («Позначення спорідненості»), або відкритою, проникненню для елементів іншої тематичної групи і поповнюватись новими елементами («Прилади та пристрої», «Розваги»).
Так як тематичний підхід має на думці охоплення всіх елементів дійсності, від науково-технічної сфери до соціально-психологічних особливостей людини, на наш погляд насамперед виокремлюються такі дві об'ємні частини інтернет-лексики Китаю:
I. Лексика, що пов'язана з вираженням емоційного стану, а також знаки, що позначають емоції («смайлики»).
II. Інша лексика, яка і є базою для тематичної класифікації
Матеріалом для дослідження слугували лексика інтернет-чатів, форумів та соціальних мереж. Розглядаючи цей матеріал за денотативними ознаками, тобто за позначенням реалій дійсності, виділимо такі основні тематичні групи лексичного матеріалу, які обслуговують спілкування у мережі Інтернет:
1. Перша поширена група, пов'язана з науково-технічною сферою, куди входить професійна лексика, термінологія. В нашому випадку це лексика комп'ютерних технологій або комп'ютерний жаргон.
Звертаючись до цієї групи, яку визначили як лексику комп'ютерних технологій, виділимо такі основні її підгрупи:
а) означення людини, що має відношення до світу комп'ютерів;
б) робота з комп'ютером;
в) проблеми, що виникають при роботі з комп'ютером;
г) складові комп'ютера;
д) комп'ютерна термінологія;
е) лексика, пов'язана з Інтернетом.
2. Друга поширена група - це повсякденно-побутова лексика.
Виділимо такі підгрупи цієї частині інтернет-лексики:
а) насамперед це лексика, що обслуговує взаємовідношення між комунікантами в мережі Інтернет. Тому на першому місці специфічні звернення, вирази емоційного характеру, нестандартна лексика.
б) позначення предметів та дій.
в) лексичні вирази на різну побутову тематику
Треба враховувати, що ці підгрупи виділені з певною долею умовності,бо деякі з них містять у своєму значенні інтегральні семантичні ознаки інших груп та накладаються одна на одну.
На прикладі одного з видів інтернет-лексики Китаю, спробуємо виявити наявність в ньому головних тематичних груп, характерних для всієї складової інтернет-лексики Китаю, підрахувати їх процентне співвідношення одна до одної.
Таким чином, практична частина нашої роботи полягає в аналізі однієї зі складових інтернет-лексики Китаю, а саме групи знакових позначень - цифрових позначень та «смайликів».
На першому етапі звернемось до аналізу цього матеріалу з метою визначення наявності лексики, що пов'язана з емоційно-психологічним станом людини.
Всього ми розглянули 126 цифрових позначень, серед яких беспосередньо до понять, що виражають емоційно-психологічний стан людини відноситься - 75 одиниць. До інших, визначемо їх як тематичні, - 51.
У процентному співвідношенні це виглядає таким чином:
Емоційна лексика - 59,5 %
Тематична лексика - 48,5 %
Наведемо приклади лексичних одиниць, що належать до емоційно-психологічної сфери:
02825 Дг°®І»°®ОТ - `Ти любиш мене чи ні?'
04551 ДгКЗОТОЁТ» - `Ти моя єдина!'
0487 ДгКЗ°ЧіХ - `Ти ідіот (хворий)!'
06537 ДгИЗОТЙъЖшni re wo shengqi - `ти мене розлютив'
0748 ДгИҐЛА°Й - `забирайся геть! (убей сибя ап стену)'
1437 ДгКЗЙсѕ - `Ти божевільний!'
14527 ДгКЗОТ°®ЖЮ - `Ти - моя люба жінка'
1414 ТвЛјТвЛјyisi yisi - `Цікаво'
1837 Дг±рЙъЖш - `Не сердся'
246437 °®КЗИзґЛЙсЖж - `Любов така чудова!'
Розглянемо іншу частину лексики за такими тематичними напрямками (48,5 %): компьютерна лексика, стан людини (фізіологічний), дії людини, комунікативні вирази-кліше.
Наведемо приклади.
Комп'ютерна лексика:
356 ЙПНшБЛ - `Я законнектився (я увійшов в Інтернет)'
4457 ЛЩЛЩ»Ш»ъ - `Скоріш вертайся до компа'
74839 ЖдКµІ»ПлЧЯ - `Насправді, не хочу виходити з мережі'
Стан людини:
5252 ОТ¶цОТ¶ц - `Я зголоднів'
246 ¶цЛАБЛ - `Скажено зголоднів'
51396 ОТТЄЛЇѕхБЛ - `Мені треба спати'
5366 ОТПлБДБДwo xiang liao liao - `Я хочу поговорити'
Дії людини:
078 ДгИҐ°Й - Іди
1799 Т»ЖрЧЯЧЯ yiqi zou zou - Підемо разом;
729 ИҐєИѕЖqu he jiu - Пішов пити
753 іФОзІНchi wu can - Я обідаю
Комунікативні вирази:
70 ЗЧДг - Цілую
065 ФБВОТyuanliang wo - вибачте мені;
44 ллxiexie - спасибі;
4456 ЛЩЛХ»ШАґsu su hui lai - скоро повернуся
456 КЗОТА - А вот і я!
687 ¶ФІ»Жр - Вибачте
77543 ІВІВОТКЗЛ - cai cai wo shi shei вгадай, хто я
Наше дослідження представимо у вигляді таблиць.
Табл. 1.
Лексичні групи |
Кількість |
% |
|
Числа |
126 |
100% |
|
Емоційна лексика |
75 |
59,5% |
|
Тематична лексика |
51 |
48,5% |
Табл. 2.
Тематичні підгрупи |
Кількість |
% |
|
Комп'ютерна лексика |
4 |
3,17% |
|
Стан людини |
10 |
7,94% |
|
Дії людини |
8 |
6,35% |
|
Комунікативні вирази |
29 |
23, 02% |
Другий етап нашої роботи полягає в аналізі таких знакових позначень як «смайлики». У Китаї використовують свою систему «смайликів», яка дещо відрізняється від західної системи. У нашому словнику - 103 «смайлика». Розподілемо їх за такими напрямками: емоція або стан, дії, персонажі, інше. Наведемо приклади.
Емоції або стан:
\(^o^)/ |
Вау! |
|
(>_<) |
Біль\страх |
|
\(O_O)/ |
Сильне здивування |
|
p(^^)q |
Побажання удачі |
|
(^_^?) |
Не зрозумів?/ви зрозуміли? |
|
(^-^)b |
Чи не так?/вітання |
|
(-_-) |
Прихована злість |
|
((((((^_^;) |
Не в своїй тарелці |
|
(~o~) |
Ти з глузду з'їхав |
|
\(^_^)/ |
Радість |
Дії:
(p_-) |
Шукає розв'язку |
|
(^^)// |
Оплески |
|
(>_<)(>_<) |
Сильне заперечення |
|
W(`0`)W |
Кричить від злості |
|
o(^_-)O |
Підбадьорливий поштовх |
|
(^_-)db(-_^) |
Обіцянка |
|
(* ^)3(*^^*) |
*чмок* |
|
(ЈюЖHЈю") |
Закрити лицо, «лицерука», facepalm |
Персонажі:
(=^.^=) =^_^= |
кішка (также ня, дівчина-кішка) |
|
(O,o) |
Сова |
|
,___, [O.o] - O RLY? /)__) -"--"- |
O RLY? (сова) |
|
^..^ |
свиня |
|
///_Т T_\\\ ///_^ ^_\\\ |
емо-кід |
Інше:
^}{^ |
любов |
|
=X= |
рукостискання |
|
@-_-@ |
Овен, баранчик |
|
(-(-_(-_-(О_о)-_-)_-)-) |
дехто прокинувся в метро |
|
(x(x_(x_x(О_о)x_x)_x)x) |
живий серед зомбі |
Результати проведеного аналізу представимо таблицею.
Табл.3. ( 103 смайлики - 100 % )
Основні групи «смайликів» |
Кількість |
% |
|
Емоції |
67 |
65,5% |
|
Дії |
19 |
18,45% |
|
Персонажі |
10 |
9,71% |
|
Інше |
7 |
6,8 % |
Порівнюючи дві групи знакових позначень за допомогою процентного співвідношення їх складових, можна зробити висновок, що основні підгрупи, якими вони були представлені майже не відрізняються.
Емоційна складова в числах - 75,5 %, смайли - 67 %.
Тематична складова в числах - 24,5%, смайли - 33 %. Ця частина представлена повсякденно-побутовою лексикою і практично не містить в собі лексики, повьязаної з комп'ютером.
Таким чином, можна визначити, що лексична група, виражена цифровими позначеннями а також групою «смайликів», більшою своєю частиною складається із емоційної лексики та лексики взаємовідношень людини, а в меншій частині - з повсякденно-побутової лексики, представленою означенням дій або побутового стану людини, загальновживаними комунікативними виразами або кліше. Найменша частина цього виду інтернет-лексики - це лексика яку ми віднесли до науково-технічної сфери( в нашому випадку - комп'ютерна лексика).
Висновки до розділу 2
З урахуванням сучасних теоретичних підходів розглядався словотворчий аспект соціолексики китайської мови, із чого можна зробити висновки щодо наявності значної частини запозичень у вигляді англіцизмів, наявність неологізмів, обумовлених процесами глобалізації і розвитком нових технологій. Крім того, у китайській інтернет-лексиці присутня значна частина абревіацій та знакових замінників (числа, смайликів), що говорить про прагнення користувачів Інтернету до оптимізації спілкування в мережі, бажання скоротити час на набір тексту, таким чином, зробивши своє спілкування лаконічнішим. Особливою групою є молодіжний сленг.
Вперше в українському східнознавстві нами зроблена спроба на основі сучасного практичного матеріалу у виді знакових позначень лексики китайської інтернет-мережі, дослідити особливості її тематичної класифікації.
По-перше, необхідно відмітити, що група знакових позначень досить поширена, охоплює головні тематичні напрямки китайської інтернет-лексики.
По-друге, емоційна складова цієї лексики є найбільшою і дозволяє користувачам Інтернету висловлюватися досить образно та оригінально, підтверджуя, що письмова мова Інтернету приближена до розмовної.
По-третє, група знакових позначень виявляє головну особливість функціювання китайської мови - економія мовних зусиль, що дозволяє кратко та емко передавати інформацію співрозмовнику.
III. ВИСНОВКИ
Комп'ютерна лексика - динамічна система, що активно розвивається завдяки надзвичайно швидкому прогресу комп'ютерних технологій.
Інтернет з такою легкістю увірвався в ритуали людського спілкування, пізнання та гри, що з ним повернулася майже загублена «жива» стихія нередаґованої спонтанної мови. Фундатори Інтернету ввели й зміцнили принципи мережевого етикету (netiquette), тематику електронного листування (зокрема тисячі тематичних ньюсгруп Usenet і листів розсилання ListServe, форумів у гостьових книгах тощо) та його стиль (поблажливий до невиправлених помилок, з ad hoc абревіатурами, що буяє комп'ютерним жаргоном і лабораторним сленгом, із «смайликами», жартівливими, подібними до credo, підписами, з експліцитним цитуванням фрагментів попередніх повідомлень тощо) .
У мережі існують різні варіанти розмовників, списки слів мережевого жаргону із тлумаченнями й перекладами літературною мовою. З одного боку, ці слова можна долучити до лексичної групи молодіжних жаргонізмів. З іншого, є деякі цікаві риси, що виокремлюють такі «інтернетизми» із загальної сленгової лексики.
Отже, комп'ютерна лексика - цікавий матеріал для дослідження словотворчих процесів, бо вона поєднує загальні мовні тенденції з яскравою індивідуальною творчістю у сфері розмовно-письмового жанру, що сформувався й динамічно розвивається в Інтернеті.
Для лінгвістів Інтернет привабливий не тільки тим, що в ньому можна знайти безліч нових лінгвістичних феноменів, а й тим, що з кожним днем люди все більше і більше спілкуються з його допомогою. Цілком можливо, що Інтернет незабаром стане головним способом задоволення особистісних і групових комунікаційних потреб. У зв'язку з цим лінгвістам всіх країн слід приділити більшу увагу вивченню мови в Інтернеті і розвитку лінгвістики Інтернету як нової дисципліни.
Розвиток сучасних комунікаційних технологій призводить до нових перспектив у розширенні контактів між мовами та культурами. При цьому функціонування інтернет-термінології в комунікативному китайському просторі - це велика творчість і мистецтво.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Cristal D., The Language Revolution. - Cambridge: Pony Press, 2004.
2. Аксенова М.Е., Языкознание (Текст) М,Е, Аксенова, Л.Г. Петрановская. - М.: Аванта +, 2005. - 704 с.
3. Апажев М.Л. Лексическая семасиология кабардино-черкесского языка в сопоставлении с русским. Учебное пособие. - Нальчик, Каб.-Балк. Ун-т, 2004 - 153 с.
4. Батуріна О, ст. «А поговорить? ІНТЕРНЕТ ЯК ЛІНГВИСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН», ж. «Світ медіа» - січень 1999 р.
5. Бессонова Л,Е., Ли Же. Концептуальные образы интернет-терминологии в китайском языке. (тезисы доклада .) http://elib.crimea.edu/index.php?option=com_content&task=view&id=211
6. Википедия http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BB.
7. Горошко Е. И. Лингвистика института: Формирование дисциплинарной парадигмы. (электронный ресурс).
8. Данков В.В. Лингвистика и интернет.http://www.jurnal.org/2012/fill 12.html
9. Китайско-русский словарь новых слов и выражений / В. Г. Буров, А. Л. Семенас. - М: Восточная книга, 2007. - 736 с. Cristal D.,Language and Internet. - Cambridge: Cambridge University Press, 2001/
10. Копыленко М. /О семантической природе молодежного жаргона. //соціально-лингвистические исследования. - М. - 1976.
11. Лукашанец Е,Г, Лексические заимствования и их нормативная оценка (на матери але молодежного жаргона 60-70-х гг.): Автореферат диссертации канд.. филол.. наук/Е,Г, Лукашанец. - М., 1993.
12. Лунев Ю.В. Некоторые особенности лексического состава современного китайского языка. (Текст)/Ю.В. Лунева// Вестник МГОУ. Серия «Лингвистика». - 3010. - № 4 - с. 62-65.
13. Новый китайский лексический словарь. - Bei jing: «Shang wu», 2000. - 1321 с.
14. Пальвелева Л. Письменный разговорный. - 2010. Интернет-публикация: http://www.svobodanews.ru/content/articl/2238568.html
15. Сайт аналитического центра China Internet Watch:http://www.chiainternetwatch.com.
16. Семенас А.Л. Лексика китайского языка. - М.: Восток-Запад 2007. - 288 с.
17. Семенас А.Л. Новые тенденции в развитии китайской лексики. - М.: Общее и восточное
18. Сленг// Словарь лингвистических терминов/ Под ред. О.С. Ахмановой. - М., 1964.
19. Современный китайский язык и язык Интернета. Источник: http://www/lingvochina/ru/
20. Солнцев В,М, Китайское письмо// Лингвистический энциклопедический словар. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685с.
21. Социолингвистика (электронный ресурс) - Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye nauki/lingvistika/SOTSIOLINGVISTIKA.html. - 13.02.2009.
22. Уздинская Е.В. Семантическое своеобрашие современного молодежного жаргона// Активные процессы в языке и речи. - Саратов - 1991.
23. Шмидт, 2009 г. (интернет-сегменты)
24. Щукин А.А. Справочник по новокитайскому сленгу (Текст)/А.А. Щукин.: Муравей, 2003. -119 с.
25. Языкознание, 1999. - 312 стр.
26. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. -- 2-е изд. -- Я41 М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. -- 685 с.: ил.
27. Якобсон Р.О. Язык в отношении к другим системам коммуникации (Текст)/Р.О.Якобсон// Избранные работы. - М, : Прогресс, 1985. - 410 с.
Додаток 1
Цифрові позначення
02825 |
Дг°®І»°®ОТ |
Ти любиш мене чи ні? |
|
04551 |
ДгКЗОТОЁТ» |
Ти моя єдина |
|
0487 |
ДгКЗ°ЧіХ |
Ти ідіот (хворий) |
|
0564335 |
ДгОЮБДК±ПлПлОТ |
Подумай про мене, коли тобі сумно |
|
065 |
ФБВОТyuanliang wo |
Вибачте мені; |
|
06549335 |
ДгИфОЮКВѕНПлПлОТ |
Якщо нема чим зайнятися, подумай про мене |
|
06537 |
ДгИЗОТЙъЖшni re wo sheng qi |
Ти мене розлютив |
|
066 |
ДъАґБЛnin lai le |
Ти тут? |
|
0748 |
ДгИҐЛА°Й |
Забирайся |
|
07414 |
ДгИҐКµК©ni qu shishi |
Іди спробуй; |
|
078 |
ДгИҐ°Й |
Йди |
|
07868 |
ДгіФ±ҐБЛ°ЙЈїni chi bao le ba? |
Ти наївся? |
|
08056 |
ДъІ»АнОТni bu li wo |
Ти мене ігноруєш |
|
08376 |
Дъ±рЙъЖш nin bie sheng qi le |
-Не сердься; |
|
095 |
ДгХТОТЈї |
Ти шукаєш мене? Або: тобі потрібен(а) я? |
|
1240 |
Чо°®КЗДг |
Ти - найкоханіша (найкоханіший) |
|
12746 |
Дг¶сРДЛАБЛ |
Ти дуже розлючений |
|
1314258 |
Т»ЙъТ»КА°®ОТ°Й |
Кохай мене все життя |
|
1314925 |
Т»ЙъТ»КАѕН°®ОТ |
Кохай мене все життя |
|
1392010 |
Т»ЙъѕН°®ДгТ»ИЛ |
Все життя кохаю тільки тебе |
|
1314 |
Т»ЙъТ»КАyоshзngyоshм |
все життя; |
|
1437 |
ДгКЗЙсѕ |
Ти божевільний! |
|
14527 |
ДгКЗОТ°®ЖЮ |
Ты - моя кохана жінка |
|
1414 |
ТвЛјТвЛјyisi yisi |
Цікаво |
|
14535 |
ДгКЗ·сПлОТ |
Думаєш про мене? |
|
1457 |
ДгКЗОТЖЮ |
Ти - моя жінка |
|
14567 |
ДгКЗОТАПЖЮ |
Ти - моя жіночка! |
|
14592 |
ДгКЗОТЧо°® |
Ти в мене найулюбленіша |
|
1487561 |
ДгКЗ°ЧіХОЮТ©ТЅ |
Я - невиліковний ідіот |
|
1457 |
ДгКЗОТЖЮ |
Ти - моя жінка |
|
1573 |
Т»НщЗйЙо |
Глибока прихильність |
|
1594184 |
ДгОТѕНКЗТ»±ІЧУ |
Ми з тобою на все життя |
|
165 |
ФБВОТ |
Прости мене |
|
16537 |
ДгИЗОТЙъЖш |
Ти змушуєш мене сердитися |
|
1711 |
Т»РДТ»Твyоxоnyоyм |
- душею і серцем; |
|
17868 |
ДгіФ±ҐБЛ°Й |
Ти наївся (наїлась)? |
|
1799 |
Т»ЖрЧЯЧЯ yiqi zou zou |
підемо разом; |
|
1837 |
Дг±рЙъЖш |
Не сердься |
|
195 |
ДгХТОТ |
Тебе потрібен я? |
|
198 |
ДгЧЯ°Й |
Йди |
|
2010000 |
°®ДгТ»НтДк |
Кохатиму тебе 10 000 літ |
|
20110 |
°®ДгТ»ТЪДк |
Кохатиму тебе сто мільйонів літ |
|
210 |
°®ДгЕ¶ |
Кохаю тебе |
|
20184 |
°®ДгТ»±ІЧУ |
Кохати тебе все життя |
|
20609 |
°®ДгµЅУАѕГ |
Буду завжди кохати тебе |
|
207374 |
°®ДгЖЯЙъЖЯКА |
Буду кохати тебе 7 життів |
|
20863 |
°®ДгµЅАґЙъ |
Кохатиму тебе до кінця життя |
|
20999 |
°®ДгѕГѕГѕГ |
Буду завжди кохати тебе |
|
21475 |
°®ДгКЗРТёЈ |
Любити тебе - це щастя |
|
220225 |
°®°®Дг°®°®ОТ |
Я люблю тебе, а ти люби мене |
|
20999 |
°®ДгѕГѕГѕГ |
Завжди кохатиму тебе |
|
21170 |
«°®ДгТ»З§Дк» |
Кохатиму тебе тисячу років |
|
230 |
«°®ЙПДг»- |
Закохався/лась в тебе |
|
241 |
«°®ЛАДг» |
Дуже люблю тебе |
|
245 |
¶цЛАОТ |
Скажено зголоднів |
|
246 |
¶цЛАБЛ |
Скажено зголоднів |
|
246437 |
°®КЗИзґЛЙсЖж |
Любов така чудова! |
|
25184 |
°®ОТТ»±ІЧУ |
Любиш мене, значить, розумієш мене |
|
259695 |
°®ОТѕНБЛЅвОТ |
Любиш мене, значить, розумієш мене |
|
282 |
«¶цІ»¶цЈї» |
Ти голодний? |
|
2925184 |
°®ѕН°®ОТТ»±ІЧУ |
Якщо кохаєш мене, люби все життя |
|
3113 |
ПлДгТ»Йъ |
Думаю про тебе все життя |
|
319421 |
ПлДгѕНКЗ°®Дг |
Думаю про тебе, значить, кохаю |
|
32112 |
ПлДоДгµД°® |
Сумую за твоєю любов'ю |
|
3344 |
ЙъЙъКАКА |
Все життя |
|
3344520 |
ЙъЙъКАКАОТ°®Дг |
Кохатиму тебе все життя |
|
3399 |
і¤і¤ѕГѕГ |
Довго |
|
356 |
ЙПНшБЛ |
Я законектився (я увійшов в Інтернет) |
|
35911 |
ПлОТѕГТ»µг |
Подовше думай про мене |
|
35925 |
ПлОТѕН°®ОТ |
Думаєш про мене - значить кохаєш |
|
44 |
ллxiexie |
спасибі; |
|
4456 |
su su hui lai |
скоро повернуся |
|
461 |
ЛјДоДгsi nian ni |
думаю про тебе |
|
360 |
ПлДоДг |
Сумую за тобою |
|
384520 |
ОТ·ўКДОТ°®Дг |
Клянусь, що люблю тебе |
|
4457 |
ЛЩЛЩ»Ш»ъ |
Скоріше вертайся до компа |
|
456 |
КЗОТА |
А ось і я |
|
51020 |
ОТТАИ»°®Дг |
Я як і раніше кохаю тебе |
|
5104 |
ОТТЄДгЛА |
Щоб ти здох (забирайся!) |
|
51396 |
ОТТЄЛЇѕхБЛ |
Мне треба спати |
|
514 |
ОЮТвЛј |
Не цікаво |
|
520 |
ОТ°®Дг |
Я тебе кохаю |
|
5201314 |
ОТ°®ДгТ»ЙъТ»КА |
Я кохаю тебе все життя |
|
5203344587 |
ОТ°®ДгЙъЙъКАКАІ»±дРД |
Я незмінно кохатиму тебе все життя |
|
5252 |
ОТ¶цОТ¶ц |
Я зголоднів |
|
530 |
ОТПлДг |
Я думаю о тебе |
|
510170 |
ОТТ»¶ЁТЄИўДъwo yi ding yao qu nin |
Я хочу з тобою одружитися |
|
515206 |
ОТТ»І»°®ДгБЛwo yi bu ai ni le |
Я більше не люблю тебе |
|
52094 |
ОТ°®ДгµЅЛАwo ai ni dao si |
Я дуже тебе люблю |
|
521 |
ОТ°®Дг wo ai ni |
Я люблю тебе (варіант 520ОТ°®Дъ - поважний) |
|
526 |
ОТ¶цБЛwo e le |
Я зголоднів |
|
527496 |
ОТТЄЛЇѕхБЛwo yao qu shui jiao le |
Я хочу спати; |
|
53406 |
ОТПлЛАДъБЛwo xiang si nin le |
Дуже сумую за тобою |
|
53550 |
ОТПлОКОКДгwo xiang wen wen ni |
Я хочу тебе поцілувати |
|
5366 |
ОТПлБДБДwo xiang liao liao |
Я хочу поговорити |
|
537 |
ОТЙъЖш |
Я злюся |
|
5376 |
ОТТЄЙъЖшБЛ |
Я розлютився |
|
53770 |
ОТПлЗЧЗЧДг |
Хочу поцілувати тебе |
|
53782 |
ОТРДЗйІ»єГwo xinqing bu hao |
У мене поганий настрій |
|
53880 |
ОТП뱧±§Дгwo xiang bao bao ni |
Я хочу тебе обійняти |
|
5406 |
ОТКЗДгµД |
Я твій |
|
546 |
ОТКдБЛwo shu le |
Я програв |
|
555 |
ЯнЯнЯнwu wu wu |
Плакати |
|
55646 |
ОТОЮБДЛАБЛ |
Мені до смерті нудно |
|
57386 |
ОТИҐЙП°аБЛ |
Пішов працювати |
|
574839 |
ОТЖдКµІ»ПлЧЯ |
Насправді, не хочу виходити з мережі |
|
56 |
ОЮБДwu liao |
Невеселий, нудний |
|
5776 |
ОТіцИҐБЛ |
Я відійшов |
|
58 |
Нн°Іwan an |
Добраніч; |
|
584 |
ОТ·ўКДwo fa shi |
Я клянусь |
|
587 |
ОТ±§Зёwo bao qian |
Я вибачаюся |
|
5871 |
ОТІ»ЅйТв |
Я не звертаю уваги |
|
59420 |
ОТѕНКЗ°®Дг |
Я кохаю тебе |
|
594230 |
ОТѕНКЗ°®ПлДг |
Я просто люблю думати про тебе |
|
596 |
ОТЧЯБЛwo zou le |
Я пішов |
|
687 |
¶ФІ»Жр |
Вибач(те) |
|
70 |
ЗЧДг |
Цілую |
|
721 |
ЗЧ°®µД |
Любий |
|
732016 |
ЅсЙъ°®ДгТ»ИЛ |
Все життя буду кохати одну тебе (одного тебе) |
|
740 |
ЖшЛАДг |
Розлютив тебе до межі |
|
7474074 |
ИҐЛАИҐЛАДгИҐЛА |
Забирайся, забирайся, забирайся |
|
748 |
ИҐЛА°Й |
Іди до біса! (иди убей сибя ап стену) |
|
74839 |
ЖдКµІ»ПлЧЯ |
Насправді, не хочу виходити з мережі |
|
765 |
ИҐМшОи |
Підемо танцювати |
|
775885 |
ЗЧЗЧОТ±§±§ОТ |
Поцілуй і обійми мене |
|
7998 |
ИҐЧЯЧЯ°Й |
Підемо пройдемось? |
|
8013 |
°йДгТ»Йъ |
Твій (твоя) навіки |
|
8137 |
І»ТЄЙъЖш |
Не варто сердитись |
|
82475 |
±»°®КЗРТёЈ |
Бути коханим (коханою) - це щастя |
|
8384 |
І»ИэІ»ЛД |
Ні риба ні м'ясо, так собі |
|
85 |
°пОТ |
Поможи мені |
|
885 |
°п°пОТ |
Допоможи мені |
|
881 |
°Э°Э°¦ |
Пока (бай-бай) |
|
886 |
°Э°ЭВЮ |
Пока (бай-бай) |
|
95 |
ѕИОТ |
Врятуй мене |
|
98 |
Фз°І |
Добрий ранок |
|
987 |
¶ФІ»Жр |
Вибач |
|
995 |
ѕИѕИОТ |
Попроси мене |
|
70345 |
ЗлДгПаРЕОТ qing ni xiangxin wo |
будь ласка, повір мені |
|
7087 |
ЗлДг±рЧЯqing ni bie zou |
будь ласка, не йди |
|
70885 |
ЗеДг°п°пОТqing ni bang bang wo |
будь ласка, допоможи мені |
|
729 |
ИҐєИѕЖqu he jiu |
пішов пити |
|
753 |
іФОзІНchi wu can |
я обідаю |
|
77543 |
ІВІВОТКЗЛcai cai wo shi shei |
вгадай, хто я |
|
777 |
јИ»эј«ji ji ji |
швидше, поспішаю |
|
809 |
±ЈБдЗтbao ling qiu |
боулінг |
|
918 |
јУУН°Йjia you ba |
вперед! давай! |
Абревіатури з цифр, побудовані за співзвучністю з англійською:
39 |
Thank You |
Спасибі |
|
8084 |
BABY |
BABY |
|
505 |
SOS |
SOS |
|
3707 LOVEЈЁµ№№эАґїґ) |
Love |
Любов |
Додаток 2
Китайські смайли
Таблиця № 2
Емоційні смайли |
||
Запис |
Емоція або стан |
|
(N_n) |
Посмішка |
|
(^ _ ^) |
Посмішка , радість , щастя , кавай . Посмішка чоловіча |
|
\ (^ O ^) / |
Вау! |
|
(> _ <) |
Біль \ страх |
|
\ (O_O) / |
Велике здивування |
|
p (^ ^) q |
Побажання удачі |
|
(^ _ ^?) |
Не зрозумів? / Ви зрозуміли? |
|
(^ - ^) B |
Чи не так? / Привітаннях |
|
(-_-) |
Прихована злість |
|
((((((^ _ ^ ;) |
Не в своїй тарілці |
|
(~ O ~) |
Ти з глузду з'їхав |
|
\ (^ _ ^) / |
Радість |
|
(^ L ^) |
Щастя |
|
(* ^. ^ *) |
Збудження |
|
m (. _.) m |
Вибачення |
|
(. O. ') |
Зніяковіння |
|
('_') |
Серьйозний |
|
(N / / / n) |
Збентежений |
|
(O | o) |
Здивований |
|
(U_U) |
Вибачення |
|
(* O *) |
Неймовірно! |
|
(P_q) |
Сконфужений |
|
(/ _ \) |
Тане |
|
(* ¬ *) |
Тече слина |
|
(Y_Y) |
Глибокий сум |
|
(_) |
Фальшива посмішка |
|
($ V $) |
Жадібність |
|
(_) |
Що за?! |
|
(¬ _ ¬) |
Так, вірно (скептично) |
|
(^. ^) |
Посмішка жіноча |
|
(^ O ^) |
Пишу з-під столу |
|
\ (^ _ ^) / |
Радість |
|
(<_>) (V_v) |
Смуток |
|
(^ ^) |
Посмішка через силу |
|
(> _ <) |
Втома або категоричність |
|
(> _>) (<_ <) |
Скептичність |
|
(-_-") (-_-V) |
Сконфуженість |
|
^ _ ^ " |
Збентеження |
|
* ^ _ ^ * |
Збентеженість з почервонінням |
|
(-_-#) (-_-¤) (-_-+) |
Лютість, несамовитість, шаленість |
|
(O_o) |
Здивування |
|
(0_0) |
Велике здивування |
|
(O_o) (O_O) |
Дуже сильне здивування ( очі перекосило) |
|
(V_v) |
Неприємне здивування |
|
(@ _ @) |
Очманіння |
|
(% _%) |
Втома очей |
|
(U_u) |
Депресія |
|
(> X <!) |
Чорт! |
|
8 (> _ <) 8 |
Ревнивий |
|
(>>) |
косий погляд, недовіра |
|
(0_ <) |
Нервовий тик |
|
(* _ *) |
Захоплення |
|
-__- |
Флегматичність або «мда-а-а-а ...» |
|
(9_9) |
Не спав всю ніч |
|
= __ = |
Сонний або «дістали ...» |
|
(-. -) Zzz. (-_-) Zzz. |
Що спить |
|
(-_-;) |
Хворобливість |
|
(Х_х) (+ _ +) (Х_х) |
Труп |
|
Дії |
||
Запис |
Дія |
|
(^ _ ~) (^ _-) |
Підморгувати |
|
\ \ (<. <|>.>) / / |
Озирається навколо |
|
(^ _ ^) V |
Перемога! |
|
(P_-) |
Шукає відгадку |
|
(^ ^) / / |
Оплески |
|
(> _ <) (> _ <) |
Сильне заперечення |
|
W (`0`) W |
Кричить від злості |
|
o (^ _-) O |
Підбадьорливий поштовх |
|
(^ _-) Db (-_ ^) |
Обіцянка |
|
(* ^) 3 (* ^ ^ *) |
* Чмок * |
|
m (_) m |
Скромний уклін |
|
('O') |
спів |
|
(> * - *>) |
Обійми |
|
^ (* - *) ^ |
Тріумфування |
|
(^. ^) / ~ ~ ~ |
Пока |
|
(^ _ ^) / |
Привіт |
|
(; _ ;) / ~ ~ ~ |
Слізне прощання |
|
(; _ ;) (T_T) (TT.TT) (ToT) Q__Q |
Плакати |
|
\ .. \ ^ _ ^ / .. / \,, \ * _ * /,, / |
Показувати "козу" (жест) |
|
Персонажі |
||
Запис |
Персонаж |
|
(= ^. ^ =) = ^ _ ^ = |
Кішка (також «ня», «дівчина-кішка») |
|
(O, o) |
Сова |
|
, ___, [Oo] - O RLY? /) __) - "-" - |
O RLY? (сова) |
|
^ .. ^ |
Свиня |
|
/ / / _Т T_ \ \ \ / / / _ ^ ^ _ \ \ \ |
Емо-кід |
|
^ _T |
представник Тріади |
|
("\ (О_О) /") |
«Медвед» або «Превед! » |
|
(\ _ /) (Oo) (> <) / _ | _ \ |
Заєць |
|
(JIj) (;, ;) (O,., O) Y (O,,,, O) Y |
Ктулху |
|
(^>, <^) |
Єнот (інша вусата тварина) |
|
Інше |
||
Запис |
Опис |
|
(^ 3 ^) |
Поцілунок |
|
(^ _-) Db (-_ ^) |
Обіцянка |
|
^} {^ |
Любов |
|
= X = |
Рукостискання |
|
@-_-@ |
Овен, баранчик |
|
(- (-_ (-_-(О_о)-_-) _-) -) |
Хтось прокинувся в метро |
|
(X (x_ (x_x (О_о) x_x) _x) x) |
живий серед зомбі |
Знак |
Емоції |
|
КЁ |
Незручне становище, безвихідь, дійсно нестерпне або пригнічений почуття |
|
(ЇКJЇ ") |
Закрити обличчя, facepalm |
|
(=> Їq<=) |
Роздратування |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу. Особливості перекладу омонімів та антонімів. Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських/російських відповідників).
книга [2,3 M], добавлен 26.03.2015Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015Основні труднощі адекватного перекладу соціомаркової лексики англійської мови. Розгляд соціокультурних аспектів українського перекладу серіалів та фільмів. Особливості використання ненормативної лексики. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі.
дипломная работа [162,3 K], добавлен 31.05.2015Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові. Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці. Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць. Особливості дії словоскладення та його модельний ряд. Інтернет як джерело неологізмів.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.12.2015Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Стилістичне розшарування словникового складу німецької мови; розмовна лексика. Поняття "сленг", "жаргон". Причини вживання розмовної лексики серед молоді. Стилістичні кластери, лексикографічний відбиток та джерела поповнення регістру розмовної лексики.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 10.01.2014Використання словників для з'ясування значення неологізму або з контексту. Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української і російської мов. Особливості адекватного перекладу даних типів неологізмів.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 20.03.2011Відображення в суспільно-політичній термінології процесів, які відбуваються в інших лексичних шарах мови та назви яких зникають зі зникненням деяких реалій, або набувають додаткового значення. Причини семантичної зміни слів суспільно-політичної лексики.
статья [11,0 K], добавлен 22.12.2011Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017