Главная База знаний "Allbest" Иностранные языки и языкознание Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови

Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови

Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	13.12.2014
Размер файла	131,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМИКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ»

КАФЕДРА СХІДНОЇ ФІЛОЛОГІЇ, СЕКЦІЯ СХІДНИХ МОВ

КУРСОВА РОБОТА

з лексикології китайської мови

на тему: «Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови»

Студента IV курсу ІМ-09-1к групи

Філологія спеціальності

«Іноземна мова та література (китайсько-англійська)»

Боровенка М.М.

Керівник: ст. викл. кафедри східної філології

Перепадя Дар'я Олександрівна

м. Краматорськ - 2012 рік

ПЛАН

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до класифікації сучасної інтернет-мови Китаю

1.1 Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації
1.2 Особливості інтернет-лексики сучасної китайської мови
1.3 Головні проблеми в використанні китайської інтернет-лесики
Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. Тематична класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови

2.1 Основні групи інтернет-лексики сучасної китайської мови та їх стисла характеристика
2.2 Класифікація інтернет-лексики за тематичними групами
Висновки до розділу 2

III. ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток 1
Додаток 2

ВСТУП

На сучасному етапі китайське суспільство виступає активним учасником світових економічних, політичних і культурних процесів. Бурхливі зміни в китайському суспільстві, небачений досі рівень відкритості країни у відносинах із зовнішнім світом, її залучення до процесу глобалізації, а також розвиток науки і техніки неминуче породжують у Китаї необхідність говорити іноземними мовами, приймати міжнародні стандарти комунікації та вживати нові термінологічні одиниці.

Комунікативний Web-простір почав формуватися в Китаї у 80-х роках минулого століття. Одним із завдань успішного розвитку китайської інтернет-системи було створення віртуального суспільства ділового, наукового і культурного співробітництва з принципами толерантності, демократизму та ефективності - всіх умов сучасного інформаційного суспільства.

На цей час у Китаї без Інтернету вже не можна уявити ні економіки, ні політики, ні науки, ні сучасної культури, ні навіть елементарного спілкування. Не дивно, що впливаючи на всі сторони життя людини, Інтернет впливає і на мова, на якому ми говоримо, читаємо і пишемо. Як прогнозують вчені, в найближчій перспективі зміни в інформаційному співтоваристві торкнуться усіх без винятку світових мов, навіть найпоширеніших.

Дана робота спрямована на вивчення інтернет-лексики китайського мови, виділення її основних складових та їх характеристику, спробу виокремлення основних груп інтернет-лексики сучасної китайської мови, визначення особливостей тематичної класифікації лексики мережі Інтернет Китаю.

Поява нових форм комунікації обумовила існування і розвиток такої нової мовної форми як інтернет-соціолект. Будучи однією з сучасних соціокультурних моделей мови, інтернет-соціолект потребує подальшого його вивченні, що і зумовило актуальність цього дослідження

Мета дослідження полягає в теоретичному і практичному обґрунтовані питань особливостей тематичної класифікації сучасної китайської інтернет-лексики.

Для досягнення поставленої мети визначений комплекс:

- розкрити сучасний погляд на означення китайської інтернет-мови;

- виявити його позитивний та негативний вплив на нормативну китайську мову;

- визначити основні сучасні проблеми китайської інтернет-лексики;

- визначити основні причині, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

Об'єктом дослідження є сучасна китайська мова мережі Інтернет.

Предметом дослідження виступають такі основні тематичні групи інтернет-лексики сучасної китайської мови, як науково-тематична лексика, обіходно-побутова лексика, а також лексика, пов'язана з емоційно-психологічним станом людини на прикладі аналізу такого виду інтернет-лексики як знакові позначення.

Методи дослідження - Загальний підхід до дослідження заявленої проблеми - індуктивно-дедуктивний, заснований на спостереженні, описі матеріалу, його класифікації, узагальненні виявлених особливостей.

Методологічну та теоретичну основу даного дослідження складають праці таких вчених як О.Ахманова, Якобсон, Шмідт, А.Л. Семенас та інші.

Наукова новизна. Вперше в українському сходознавстві на основі сучасного практичного матеріалу досліджуються особливості тематичної класифікації мови мережі Інтернет Китаю .

Практичне значення дослідження визначається тим, що висновки одержані в ході роботи , а також ілюстративний матеріал можуть бути використані в формуванні лінгвокультурної компетенції у вивчаючих китайський мова, у роботі з китайськими інтернет-джерелами. Результати роботи можуть бути залучені до методичних матеріалів з країнознавчої проблематики, слугувати базою для студентів-філологів та викладачів.

Джерельна база дослідження: інформація для створення даної праці зібрана по матеріалам online форумів, присвячених китайській мові і культурі Китаю (форум «Восточное полушарие» порталу Sad Panda, інтернет-видання про Китай «Магазета», портал Tom.com.) Теоретична частина цієї роботи розглянута на основі підручників з китайської мови та робіт науковців, що займаються дослідженнями сучасної китайської мови.

Апробація результатів роботи пройшла на міжвузівській студентській конференції «Україна в контексті Європейської інтеграції: погляд майбутніх науковців» у вигляді обговорення і публікації тезисів 18 - 19 квітня 2013 р.

Структура кваліфікаційної роботи складається зі вступу, двох основних розділів - теоретичного і практичного, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до класифікації сучасної інтернет-мови Китаю.

1.1 Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації

На сьогоднішній день Інтернет - це не просто всесвітня комп'ютерна мережа, яка дає зручний спосіб зв'язку, обміну інформацією, публікацію матеріалів. Сучасний Інтернет - це самостійне явище культури, однак і це визначення буде для нього занадто вузьким. Фактично, Інтернет є центром постіндустріальної цивілізації, навколо якого обертається все інше. Без Інтернету не можна уявити ні економіки, ні політики, ні науки, ні сучасного мистецтва, ні елементарного спілкування.

Отже, що ж таке Інтернет? Інтернет - це глобальна комп'ютерна мережа, яка на сьогоднішній день охоплює практично весь світ. Інтернет має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу, причому щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Мережа Інтернет утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі.

Якщо раніше Всесвітня мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні з її допомогою вирішуються більш складні завдання розподілення доступу до інтернет-ресурсів. Інтернет, що служив спочатку дослідницьким і навчальним інтересам, стає все більш популярним у світі звичайного спілкування.

У даний час з появою нових форм комунікації виник такий вид мовної форми як інтернет-соціолект, що активно впливає і на літературні форми мови. Тому в руслі лінгвістичних досліджень виникла необхідність його вивчення як однієї з соціокультурних моделей мови.

За Якобсоном у комунікації беруть участь адресант і адресат, від першого до другого направляється повідомлення, яке написано за допомогою коду. Контекст в моделі Якобсона пов'язаний із змістом повідомлення, з інформацією, їм переданої, поняття контакту пов'язано з регулятивним аспектом комунікації. Таким чином, поняття комунікації дотримуємося наступного трактування: «Комунікація - це цілеспрямована форма спілкування, в процесі якої відбувається обмін інформацією від адресанта до адресата, в опосередкованому інтернет-мережею середовищі». (27).

Термін «соціолект» зручний для позначення несхожих один з одним мовних утворень, що мають спільну об'єднуючу їх ознаку - обслуговування комунікативних потреб соціально обмежених груп людей. Таким прикладом може служити інтернет-соціолект, що використовує для спілкування в мережі особливий код.

Можна виділить такі основні ознаки соціолекта:

- Приналежність носіїв соціолекту до певної соціальної групи, таких як носії літературного мови, просторіччя, діалекту і т.п. Вони можуть бути представниками різних соціальних груп;

- Соціолект є вторинним засобом спілкування, первинною комунікативною системою може бути або літературна мова, або просторіччя, або територіальний діалект;

- Однією з причин вторинності соціальних діалектів по відношенню до інших форм існування мови є той факт, що будь-який соціальний діалект - це лише лексико-семантична система, що використовує фонетику і граматику первинної комунікативної системи (3, с. 6)

Інтернет-спільнота як нова форма комунікації вплинула на мовну форму інтернет-соціолекту, зумовлену особливостями мислення, свідомості і духовно-практичних інтересів користувачів Інтернету. Ці утворення обслуговують комунікативні потреби соціально обмежених груп людей. Виходячи з цього, можна виділити характерні особливості інтернет-соціолекту:

- Модальність і популярність;

- Експресивність, гумористичність й винахідливість;

- Стислість, економічність, економія мовленнєвих зусиль;

- Відокремлення свого мовного колективу від «чужого».

На відміну від існуючих раніше технічних засобів масової інформації, таких як радіо і телебачення, мова Інтернету не став об'єктом кодифікації. Це означає, що мовна стихія комп'ютерної мережі не знає норм, правил, що регламентують вживання інформативно значущих одиниць, а значить поняття "культура мови" не застосовується до комп'ютерної мови.

Інтернет - це така інформаційно-комунікативна середа, в якій успішно співіснують усний і письмовий варіанти мови з різноманітною жанрово-стилістичної спрямованістю. Це надзвичайно різноманітна середа, яка відображає різні сторони лінгвістичної природи. Всесвітня павутина складається з усіх нині існуючих функціональних стилів мови - публіцистичного, наукового, офіційно-ділового, художнього, а також «розмовного».

Розмовний стиль є головним для здійснення комунікації через Інтернет. В.В. Данков у своїй статті «Лінгвістика та Інтернет» розмовний стиль мови в Інтернеті розглядає як письмову мову спілкування її користувачів. Незважаючи на те, що це письмова форма мови, вона володіє всіма ознаками, властивими розмовній мові, наприклад, спонтанністю, емоційністю, вживанням сленгу та інших мовних одиниць, властивих розмовному стилю. Але все ж це не зовсім розмовна мова, він у той же час є письмовим. Тому визначення «розмовна» взято в лапки. Акцентуючи увагу на особливості інтернет-мови, М. Кронгауз каже: «Ще кілька років тому ідея про те, що мова в Інтернеті має якийсь особливий статус, викликала у лінгвістів неприйняття. Я сам, признавав це, стикався з нерозумінням: як же може бути щось інше - не усне і не письмове… І дійсно, мова в Інтернеті (зрозуміло, що я кажу не про весь Інтернет, а про його так звані «розмовні» жанри - про блогосфери, про соціальні мережі. про чати, форуми і так далі) - це мова письмова за формою, по крайній мірі, вона так візуально сприймається, але за темпом мови, за своєю структурою, вона, звичайно ж, усна. І ось це протиріччя, мабуть, стало визначальним для розвитку мовлення в Інтернеті, розвитку мови Інтернету, якщо ми все-таки можемо говорити про його особливу мову. «8).

Олена Буторіна в статті "А поговорити? Інтернет як лінгвістичний феномен "(журнал" Світ медіа XXI ", січень 1999р.) визначає мову Інтернету як письмову розмовну мову, своєрідну суміш письмової літературної та усної розмовної мови. Це якісно новий мовний підстиль в рамках розмовної мови як функціонального стилю мови. В чатах панує розмовний жанр, на який, однак, накладає свій відбиток письмова форма обміну репліками. Тексти в гостьовій книзі більш наближені до жанру письма, який успішно відроджується саме завдяки Інтернету. В чатах безліч людей, не знаючи добре свою мову, замінюють слова, не зрозумілі з написання, на більш прості або придумані самими членами комунікативного акту, але частіше все ж на ті, які доступні розумінню всіх чатменов (від анг. Chatmen-людина з chat'a, люди «живуть» в чаті). Таким чином, психолінгвістичні особливості користувачів Інтернету стають причиною особливостей функціонування мови в Інтернеті, причиною двоякої природи його існування в мережі: з одного боку, глибоке проникнення норми в комп'ютерну комунікацію, з іншого - зневага нормами літературної мови. (4).

Як і сам Інтернет, лінгвістичні дослідження в галузі інтернет-мови розвіваються більш ніж стрімко. Якщо на початку цього століття лінгвістичним дослідженням Інтернету займалися в основному західні вчені, то з приходом 21 століття, все більше вітчизняних дослідників зайнялися дослідженням мови в Інтернеті. Інтернет воістину є частиною нового лінгвістичного середовища, більш рухомим, ніж традиційна письмова мова і більш стабільним, ніж розмовний.

Інтернет можна назвати каталізатором лінгвістичної революції 21 століття. Прикладом можуть послужити можливості використання електронної пошти, коли спілкування здійснюється відразу з декількома користувачами мережі, з одночасними коментарями, пересиланням відповідей третім особам, одночасним структуруванням отриманих текстів і т.д. Подібного ніколи не було в історії людського писемного мовлення. Також ніколи в історії людства не було можливості розмовляти з 20-ма людьми одночасно, як це стало можливим в онлайн-дискусії.

Інший аспект Інтернету, який робить його революційним - мультимовність. У мережі представлені всі язики світу, в тому числі і вимираючі. Інтернет є найкращим засобом збереження і поширення такого мови, досить створити сторінку в мережі, на якій можна розмістити текст на цій мові та його переклад на англійську, французьку, іспанську і т.д. Однак, так було не завжди. Якщо до кінця 20 століття домінуючим язиком була англійська, так як батьківщиною Інтернету є США, то з розвитком інтернет-технологій, інтернет-мова все чіткіше набуває забарвлення мультимовності і цей процес набирає швидкість з геометричною прогресією. На сьогоднішній день англійська мова ще утримує позіцію першого мови веб-сайтів, але якщо порівнювати з даними десятирічної давнини, то ми побачимо, що його частка зменшилася більш ніж на 10% (проти 68, 39% у 2001 р.) (3) . Найбільше зростання показує китайська мова, її частка збільшилася на 3% за 10 років (4). Можна припустити, що роль англійської мови, як головної мови в Інтернеті, буде рік від року слабшати. Пов'язано це в першу чергу з тим, що Інтернет проникає все більше в неангломовні країни. Наприклад, частка користувачів Інтернету в Китаї за 2002-2011рр. збільшилася майже в 10 разів (59,1 млн. у 2002 році, більше 500 млн. у 2011 році) (5).

Інтернет з його універсальними і специфічними конститутивним ознаками і особливостями - анонімності, інтерактивності, глобальності, креативності, нерегламентованості, - є віртуальним простором для комунікації.

В даний час існує дуже багато способів спілкування в Інтернеті, основними з яких є електронна пошта, форуми, різноманітні конференції, чати, мережеві ігри та багато чого іншого.

Існують різні за тематикою, контингенту учасників і за цілям форуми: одні є Інтернет - аналогами зборів з яких-небудь тем, які вимагають подальшого обговорення, інші існують для організації спілкування людей (як правило мають дружні стосунки поза Інтернету, тобто в звичайному житті), з різних причин не здатних зібратися в одному місці для живого безпосереднього спілкування. Форуми першого типу зазвичай мають наукову або соціально-політичну тематику і переслідують відповідні цілі, в якості яких може виступати рішення будь-яких проблем, пов'язаних з цією тематикою. Таким форумам притаманна деяка офіційність і офіційно-діловий, науковий або науково-публіцистичний стиль мовлення.

Форуми другого типу відрізняються, перш за все, тематикою - обговорюватись можуть різні побутові сфери життя, суспільні події або ж роботи творців в області мистецтва (в т.ч. музики, живопису, поезії і прози і т.д.), по - друге - неофіційністю спілкування. Крім того, в залежності від контингенту учасників, без обмежень використовуються всі засоби мови. Спілкування йде переважно в розмовному стилі мовлення, але жорстких рамок тут немає. Цілями можна вважати отримання учасниками різних знань, досвіду спілкування, а також отримання якоїсь істини в суперечках щодо того чи іншого явища чи індивідуальних уподобань.

1.2 Особливості інтернет-лексики сучасної китайської мови.

Масовим явищем в китайсько-мовної середовищі стало створення і повсюдне використання лексики, що прийшла з Інтернету, так звані г¤Вз ґК. Китайський інтернет з'явився в 1996 році, а записи про інтернет-лексику з'явилися вже в 2000 році.

Це нерозривно пов'язано з появою таких популярних соціальних мереж і чатів як МЪС¶ QQ [tйngxщn QQ] (з 1999 р.), ЌZ“а [xiаonиi] (нині перейменовано в ђlђl г¤, з 2005 р.) і ђVQ ”ч ”Ћ [xоnlаngwзibу ] (з 2009 р.).

Наука про китайську лексику як приватну дисципліну, яка розглядає проблеми конкретної мови, зазнає впливу з боку загальної лексикологи і в той же час являє собою матеріал загальнолінгвістичного характеру.

Розглядаючи інтернет-лексику китайської мови, можна зробити висновок про тенденції створення мовленевого коду китайського інтернет-соціалекту. У китайській соціолінгвістичнії традиції соціалект розглядається як мовний код, який реалізується в конкретних сферах спілкування і відображає мовну взаємодію різних соціальних груп і між ними.

У сучасній лінгвоструктурі Китаю під впливом таких соціально значущих чинників як комп'ютеризація, інформатизація, глобалізація і т.п., обумовлених економічними, політичними, громадськими взаємовідносинами Китаю з іншими країнами, що постійно розвиваються, простежуються постійні зміни словникового складу китайської мови.

Виділяють дві основні причини появи нової лексики в мові:

1) - необхідність вираження нових значень, яка обумовлена розвитком суспільства і людського пізнання;

2) - потреба в оновленні лексичної системи, обумовлена розвитком самого мови, потреба в оновлені лексичної системи, заміні старих лексичних одиниць, що втратили своє значення або виразність, на нові, більш виразні .

На даний момент є кілька способів по виділенню національних сегментів мережі: мовний, технологічний і адміністративний. (23).

Так, китайський Інтернет можна визначити як:

- всі китаємовні веб-сайти;

- всі китаємовні комунікативні потоки (включаючи електронну пошту і т.п.);

- всі URL домену. cn або .tw;

- всі користувачі, які проживають в КНР; всі китайські користувачі в світі в цілому (Bruchhaus 2000; Перфільев 2003)

Масовим явищем в китаємовному середовищі стало створення і повсюдне використання лексики, що прийшла з Інтернету. Інтернет в наш час впливає на всі сфери життя, в тому числі і на мову. Китайська мова активно пристосовується до нових умов життя, в ній з'являється все більше іноземних запозичень, переважно з англійської мови.

При аналізі сучасної комунікації позначаються два шляхи створення та організації інтернет-простору.

1. Перший шлях: збереження сенсу інтернет-терміна в знаках китайської мовної системи: сайт - НшХѕwang zhan - інтернет-організація; диск - №вЕМguang pan - лазерна тарілка; комп'ютер - µзДФdian nao - електричний мозок. Така інтерпретація термінів, а саме розкриття значення терміна і пояснення його через поняття китайського ментального світу породжує сьогодні в Китаї великий інтерес у людей різних поколінь і соціальних статусів.

Сам термін Інтернет в китайському варіанті теж дуже оригінальний: Інтернет - »ҐБЄНшhu lian wang - взаємопов'язана мережа, в розмовній мові просто мережа. У перекладі цього терміна міститься філософський початок: кожен з нас як вузол в цій мережі, і дроти, як нитки, що з'єднують всіх нас у віртуальному світі Інтернету.

2. Другий шлях - освоєння інтернет-термінології китайською мовою і свідомістю. Необхідно зробити акцент на пошук нового, переносного, метафоричного значення китайської мови при збереженні вимови оригіналу.

Таким чином використовуються великі ресурси лексичної системи китайської мови. Такі як: хакер - єЪїНhei ke - чорний гість (гості без запрошення); міжнародний сайт www.yahoo.com. - Ya hu - ніжний тигр; сайт www.sina.com. - РВАЙXin lang - нова хвиля. Зауважимо, що китайські варіанти назв міжнародних сайтів виконують функцію реклами з метою залучення уваги нових користувачів. (2)

Закономірним є оновлення і зміна інтернет-лексики китайської мови, що створює певні труднощі для її формування і чіткої класифікації, проте аналіз матеріалів китайських сайтів і чатів дозволяє простежити наступні напрямки в розвитку інтернет-лексики:

- інтернет-англіцизми, що складаються з китайських ієрогліфів, які означають інтернет-реалії, перекладені способом транслітерації;

- інтернет-англіцизми, що представляють собою слова англійської мови з китайськими морфемами, до цієї групи можна віднести і слова, які складаються із літерних і ієрогліфічних компонентів, тобто «слова-метіси»;

- Літерні слова - слова сучасної китайської мови, записувані повністю буквами іноземних алфавітів або з їх участю. Сюди можна віднести і популярні англіцизми, які увійшли у китайську мову в первинному виді, тобто у повній буквеній записі.

Виходячи з принципу походження, інтернет-лексику сучасної китайської мови можна розділити на наступні чотири групи.

1. Старі слова, які набули нового значення.

2. Повністю нові слова: а) слова, які виникли через помилки; б) нові слова запозичені фонетичним і семантичним шляхами.

3. Використання скорочень (абревіатури англійських та китайських слів).

4. Використання знакових позначень (заміна слів арабськими цифрами і «смайлики» як спосіб вираження емоцій).

Існуючі в даний час спроби виділити специфіку китайської інтернет-мови, можна визначити таким чином:

1. Відмітна особливість китайської мови - велика кількість омонімів. Слід пояснити, що найпопулярнішим методом введення ієрогліфів за допомогою клавіатури в Китаї на сьогоднішній день є метод введення на основі піньінь. Цей спосіб введення полягає в тому, що користувач вводить з клавіатури англійський фонетичний запис китайського слова і бачить перед собою кілька сполучень ієрогліфів, які співвідносяться з ним. Оскільки часто набір тексту на комп'ютері відбувається досить швидко, а також через прагнення економії часу, користувачі помилково вибирають невірні варіанти. Надалі помилкові варіанти приживаються і вживаються користувачами навмисно. Тут варто згадати ще одну особливість китайської мови - кожен письмовий знак китайської мови (ієрогліф) несе смислове навантаження, описує якесь смислове поняття. Таким чином, ми отримуємо не просто друкарську помилку, а друкарську помилку зі змістом. Сенс може бути з відтінком гумору, іронії, сарказму і т.д. (№ыЅґ guo3jiang4 (повидло, варення) = №эЅ±guo4jiang3 (хвалити))

Тому помічником китайським політичним критикам у боротьбі з пошуковими фільтрами виступає сама китайська мова. За допомогою величезної кількості омонімів небажане поняття з легкістю перетворюється на невинне. (єНРі he2xie2 (гармонія) = єУР· he2xie4 (річковий краб))

Інша особливість китайської мови - відсутність звичних для нас частин мови, дозволила китайським користувачам також використовувати слово в іншому, більш м'якому його значенні (єНРі he2xie2 (гармонія) як дієслово, яке дослівно перекладається як «гармонізувати», а насправді означає «заблокувати»).

Також введення по піньінь може здійснюватися за першими літерами складів, а програма вже сама пропонує різні варіанти, що дає можливість користувачу зробити більш придатний нагоді вибір. (Л®Іъ shui3chan3 (продукти водного промислу), до яких відноситься краб, перетворилось у слово Йѕіэ shan1chu2 (видаляти)).

2. Важливою відмінною рисою мережі Інтернет є його тотальний контроль з боку Комуністичної партії Китаю. Існує «Великий китайський файєрвол», який фільтрує веб-сторінки за ключовими словами, пов'язаними з державною безпекою, а також по «чорному списку» адресів сайтів. Переслідуються також і автори непозитивних висловлювань про КПК і її політичного курса. У кращому випадку висловлювання автора будуть видалені, в гіршому - автора будуть переслідувати в реальному світі. Крім того, в Китаї існує так звана 50-центова армія. Це неофіційна назва китайських проурядових блогерів та учасників Інтернет-форумів, що висловлюють позитивну думку про уряд КНР, Комуністичну партію Китаю і проводжену державну політику. Назва від китайського слова «у мао» тобто 5 цзяо (0,5 юаня або приблизно 0,5 гривень). Саме стільки вони імовірно отримують за один пост чи коментар, розміщений в Інтернеті. При цьому існує чимало добровольців, які виконують ті ж самі функції безкоштовно. Кількість таких користувачів точно невідома, але становить десятки тисяч людей.

Умаодан діє в чатах, блогах, на форумах. У число найбільш гострих тем входять відносини материкового Китаю з островом Тайвань, Тібет, приховування інформації про епідемії і забруднення навколишнього середовища, цензура в Інтернеті і арешти дисидентів.

Окремі дії умаодан почалися в 2005 році, коли місцеві влади стали спеціально наймати веб-коментаторів. 23 січня 2007 року у своїй промові глава КНР Ху Цзіньтао закликав «досягти перевагу в громадській думці в Інтернеті» та «активно використовувати нові технології для зміцнення позитивної пропаганди». Після цього платні коментатори стали активно найматися у всіх регіонах Китаю.

На даний момент практично будь-який негативний відгук про дії влади миттю отримує коментарі від умаодан, що висміюють автора і спростовують його думку.

3. Третьою особливістю китайської інтернет-мови є величезна кількість циферних позначень. Пов'язано це з тим, що багато звуків в китайській мові дуже схожі один на одного і виражаються в тому, що деякі слова, а часом і цілі речення записуються цифрами. (Наприклад, якщо у звичному для нас письмі фраза «будь ласка, допоможи мені» буде записана як ЗлДг°п°пОТ qing3 ni3 bang1bang1 wo3, то в Інтернеті ми можемо зустріти її циферний варіант 71885 qi1yao1ba1ba1wu3; звук плачуОШОШОШ wu1wu1wu1 записується простим сполучення трьох цифр 555 wu3wu3wu3.).

1.3 Головні проблеми в використанні китайської інтернет-лесики

У нинішній час масовим явищем в китаємовному середовищі стало створення і повсюдне використання лексики, що прийшла з Інтернету. Інтернет в наш час впливає на всі сфери життя, в тому числі і на мову. Китайська мова активно пристосовується до нових умов життя. В неї з'являється все більше іноземних запозичень. Відбувається постійний неконтрольований процес оновлення лексики таких як поява нових слів, так і їх зникнення.

Розглядаючи специфіку китайської мови і Інтернету в Китаї з різних точок зору і під впливом різних чинників, виявляється багато проблем, так як виміряти межі віртуального світу практично неможливо. Тому з точки зору багатьох дослідників зараз існує значна розмитість означень і понять, що природно викликає певні проблеми в класифікації інтернет-лексики Китаю.

З широким розповсюдженням Інтернет в китайському суспільстві крім визначених труднощів щодо формування чіткої класифікації інтернет-лексики китайської мови, одразу виникла і проблема сприйняття інтернет-термінів. Це пояснюється сильними і глибокими культурними традиціями, які для китайців є нескінченним багатством, але в той же час не заважають бути справжніми учнями нових європейських технологій.

Як відомо, китайське письмо використовує особливі знаки - ієрогліфи, що записують слова або морфеми. У сучасній китайській мові використовується 4-7 тис. ієрогліфів, хоча загальна кількість знаків китайського письма 50 тис. [1, 226]. При цьому важливо відзначити, що фонетична і ієрогліфічна системи не узгоджуються зі значеннями, вираженими на листі. Це призводить до тенденції омонімічності в китайській мові. Наприклад, як відзначає Новий китайський лексичний словник, слово xin при вимові має тринадцять омонімів: які позначають новий; серце; запашний; гострий; подобатися; багатство; цинк; зарплата; сердечник; момент: той, який перед сходом сонця; радість; заздрити ; назву повіту [2, 992-998]. При цьому слід пам'ятати, що ієрогліф по структурі дорівнює одному складу. Наведемо приклад: при написанні російського імені Марина. По-китайськи ми використовуємо три ієрогліфа: ВкАцДИMa li na, тобто кожен ієрогліф позначає один склад. Така особливість структури китайської мови призводить до складнощів у практиці перекладу.

Будучи найрухомішою частиною мови, лексика являє собою відкритий, простір, який постійно поповнюється новими словами, новими значеннями слів і новими виразами. Крім того, будь-яке слово знаходиться в прямому і опосередкованому зв'язку з іншими словами. Для лексикології важливо не тільки окреме слово, але і слово в його відносинах з іншими словами в мові, відносини між значеннями одного слова у разі його багатозначної структури.

Володіння лексикою будь-якої мови дає відомості не тільки про значення слів, а й про їх вживання, про можливість сполучуваності з іншими словами. Завдяки свідомому підходу до вивчення лексики вдається уникнути помилок у її використанні. Володіння якоюсь кількістю словникового складу і вміння чітко і правильно висловлювати свої думки розвиває навички мовної здогадки. Таким чином набувається вміння працювати зі словником і без словника.

Володіння семантичними моделями китайського словоскладання важливо для правильного перекладу. У китайських текстах, записаних ієрогліфами, слова не виділяються так, як в мовах, що використовують алфавіт, ніяких пропусків між словами немає. Тому в китайській мові виділити слово і відрізнити його від словосполучення набагато важче, ніж у текстах, написаних на західних мовах.

Істотну допомогу може надати знання походження слова, його історичний розвиток, а також належність до загальної або спеціальної лексики. Тому слово вивчають з різних сторін. Воно є об'єктом дослідження таких розділів мовознавства як граматика, фонетика, а також історія мови і стилістика.

В даний час істотно зросла роль перекладацької діяльності. А значна кількість помилок у практиці перекладів з китайської мови, свідчить про те, що ця проблема є досить гострою. Тому в лінгвістичних дослідженнях їй приділяється досить велика увага.

1.4 Вплив мови Інтернету на нормативну китайську мову і спроби її регулювання.

Філологи бояться, чи не надасть мова мережі Інтернет негативного впливу на здоровий розвиток китайської мови? Головне питання - чи зможе він сильно вдарити по літературній китайській мові?

Чао Цзичжоу, співпрацівник інститута мовознавства Академії суспільних наук КНР говорить: «Що стосується учнів, то звичка до правильного нормативного вживання мови є дуже важливою на даній стадії розвитку особистості. Ненормативне вживання слів і ієрогліфів в мережі може призвести до впровадженню даної практики в життя, що є вкрай несприятливим чинником ».

Не тільки філологи, а й прості люди виявляють занепокоєння з приводу даної проблеми. В одній опублікованій в Інтернеті, статті під назвою «Мова Інтернету шкодить чистоті китайської мови» говориться: «Зараз, коли Інтернет займає все більше місце в нашому житті, я дійсно починаю турбуватися про те, наскільки порушується чистота китайської мови. Особливо це стосується молодого покоління, яке спілкується в Інтернет з дитинства. Деякі навіть не знають, який китайська є правильним! »

«Тривоги цієї молодої людини не безпідставні», - говорить Чао Цзічжоу Ван Лей (докторантура Всекитайського університету ЗМІ), бо провів дослідження мови Інтернету. За допомогою статистичних методів він виявив в цій мові такі «хвороби»: спілкування в мережі не відповідає нормам лексики та граматики сучасної китайської мови, наприклад, в мережі широко поширене приєднання англійських суфіксів до китайських словами ("№Ш’Ќing", "Љъ‘Тing" і т.д.). Крім того, в інтернет-мові безліч «словесного сміття».

Ван Лей зазначає: «Деякі користуються цією мовою і поза рамками Інтернет - у повсякденному житті. З'являються не відповідаючи нормам сучасної китайської мови знаки, цифри, букви, часи. Якщо всі ці мовні явища у великій кількості увійдуть у повсякденне життя, то це, безсумнівно, спричинить за собою зміну китайської мови».

Вплив мови Інтернету на мову повсякденного спілкування неминуче, але «мова мережі зовсім не є таким вже батогом божим». Будь-яка мова не є закритою самодостатньою системою. Мови сполучені між собою, надають вплив одна на одну, взаємодіють між собою, і розділити їх неможливо. Неминуче те, що частина «словника» Інтернету увійде в звичайне життя, це нормально.

Далі у своїй роботі «Про вплив мови ЗМІ Інтернету» Ван Лей пояснює: «Стандартна китайська мова є домінуючою на форумах і в чатах, загальноприйняті норми лексики та граматики зберігають значення і в Інтернеті. За даними статистики, специфічні «мережеві» слова. такі як "748 (‹ЋЋЂ ?)", "7456 (џѓЋЂ ‰д —№)", "ЅґЋ‡ (ХвСщ Ћq)", "Пє•Д (ЏYГґ)" і т.д., займають у мові Інтернету дуже скромну позицію в процентному відношенні.

«Мова мережі покликана заповнити прогалини інтернет-комунікації. Наприклад, спілкуючись в Інтернеті, складно висловити почуття, тому доводиться користуватися спеціальними словами і значками. Внаслідок даних специфічних обмежень мережевого спілкування, вплив інтернет-мови не може бути настільки вже значним». Ван Лей стверджує: «Розглядаючи мову Інтернету, ми повинні враховувати його специфічність, а не судити його з позицій «оффлайна».

«Мова, як і людське тіло, має міцний організм і може захистити своє здоров'я», стверджує директор Інституту прикладної лінгвістики при Пекінському мовному університеті професор Чжан Пу. «Кістяк цього організму складають прийняті більшістю норми вживання мови. Для нормалізації мережевої мови необхідні як консультації та обговорення, так і прямі керівні дії». На думку Чжан Пу, зараз у мові інтернет-спілкування існує ряд проблем, «які можна порівняти з хворобами, такими, що порушують функціонування людського організму».

«Обмеження мови мережі Інтернет, прийняті в Шанхаї - це адміністративні заходи», - говорить Чао Цзічжоу. Чжан Пу підкреслює, що подібні заходи повинні бути динамічними: «Ми повинні стежити за новими явищами в мережі і приймати стандарти, виходячи з мінливих умов».

Чжан Пу зазначає, що кодифіковані в словниках і граматиках мовні норми найчастіше конфліктують з нормальним функціонуванням мови в мові звичайних людей. «Лексикографія повинна постійно включати в словники велику кількість нових слів. Якщо не фіксувати ці нові слова, нормативна мова не буде встигати за живим мовним розвитком ».

Чао Цзічжоу, головний відповідальний за внесені в п'яте видання «Словника сучасної китайської мови» поправок, робить висновок: «Лексикографія є важливою частиною стандартизації мови в його розвитку. У п'яте видання «Словника сучасного китайської мови» додано понад 2000 нових слів, але слова Інтернету в нього не увійшли, оскільки не є однозначними для всіх членів суспільства ».

Китайські ієрогліфи, починаючи з написів на кістках часів династії Шан і закінчуючи сучасністю, знаходяться в обігу вже три з гаком тисячі років. Вони постійно змінювалися, розвивалися, у вічному протиріччі між «правильним» і «неправильним». Ієрогліфи, що дійшли до нас пройшли жорсткий відбір.

Щодо мовної норми, професор Чжан Пу вважає: «Китайська мова завжди була відкритою для змін. Вона здатна увібрати в себе мови різних сфер і галузей і навіть діалекти, але за однієї умови - кодифікації їх словника, включення їх до нормативної китайської мови. Наприклад, у китайську мову увійшли такі мистецтвознавчі терміни, як "‘–ЊЉ", "ђъ?" ». Чжан Пу пророкує: «Точно так само і мова Інтернет може увійти в сучасну китайську мову в тій частині, в якій буде прийнята суспільством, якщо відповідатиме законам розвитку мови. Наприклад, формулювання Шанхайського закону не забороняє використання інтернет-мови, якщо вона відповідає сучасним мовним нормам».

Професор Інституту прикладної лінгвістики при Пекінському мовному університеті Ю Ґеньюань відзначає, що якщо сфера вживання мережевої мови в повсякденності стане досить широка, то вона стане частиною реального життя і китайських словників. Якщо ж вона не буде вживатися для спілкування, то скоро зникне. Дослідники вже відзначають зникнення ряду інтернет-слів, які раніше мали широке поширення, такі як CU (‰pУп ЌДјы), 748 (‹ЋЋЂ ?), •Д Пє•Д (–vЏYГґ).

«Модні слівця в моді лише якийсь період часу, після якого вони можуть більше не з'явитися в мові», - коментує дане явище Чжан Пу.

«Модні або вузько поширені інтернет-слова можуть зникнути з дорослішанням одного покоління. З іншого боку, аудиторія Інтернету відносно невелика в порівнянні з аудиторією телебачення чи газет. Серед тих, хто буває в мережі, число людей, які активно використовують слова QQ, BBS теж невелика. Так як ця група змінюється, безліч мережевих слів є настільки ж швидкоплинними, як і хмаринка на небі».

Яке ж майбутнє чекає мережеву мову? Ван Лей, виходячи із законів розвитку мови, малює для мови Інтернету таке майбутнє: «Ряд слів, що відображають специфіку Інтернет, буде використовуватися протягом досить довгого періоду, але в цілому мережеву мову чекає занепад».

Частина слів, що мають ієрогліфічну відповідність і досить певний сенс, увійде в повсякденну мову, як слово "”ЕЋе" яке, наприклад, вже увійшло в «Словник сучасної китайської мови» (5-е изд.). Деякі інтернет-слова зроблять більш популярними нормативні слова ("Ќ№·ў", "џуђ…" і т.д.). Інша частина лексики буде відправлена ??своїми користувачами в «кошик».

На трьох китах - мовній саморегуляції, словниковій кодифікації і «природному мовному відборі» - базується переконання, що мова Інтернету поступово стане необхідною частиною сучасної китайської мови.

Висновки до розділу 1

інтернет лексика китайський мова

Розглянувши деякі характерні особливості сучасної інтернет-лексики китайської мови, можна зробити такі висновки:

1. Сучасний Інтернет не може не вражати своїми надможливостями. Породив нові форми комунікації, такі як інтернет-спільнота, він забезпечив появу і розвиток інтернет-соціалекта як нову язикову форму спілкування користувачів Інтернету. Соціолект - це особливий код, який використовується в мережі Інтернет і обслуговує комунікативні потреби соціально обмежених груп людей. Визначені такі певні риси соціолекту:

- належність носіїв соціолекту до певної соціальної групи;

- соціолект є вторинним засобом комунікації.

2. Розглядаючи особливості сучасної китайської мови, насамперед необхідно визначити головні тенденції щодо створення особливого речового коду китайського соціолекту. До них відноситься широке уживання англіцизмів, уживання сучасних китайських слів, що записуються буквами іномовного алфавіту чи частково з їх участю, використання «слів-метісів».

Виходячи з принципу походження китайської інтернет-лексики можна виділити такі 4-и групи слів:

- старі слова з новим значенням;

- повністю нові слова;

- скорочення (абревіатури англійських і китайських слів);

- знакові означення.

Також враховуючи специфічність сучасної китайської мови, науковці приділяють увагу таким її чинникам як омонімічність, існуючий на даний час тотальний контроль за мережею Інтернет, широке вживання знакових позначень.

3. Зважаючи на швидке і масове розповсюдження китайської інтернет-мови, її взаємодію з мовами різних країн світу, прогнози науковців щодо збільшення її частки серед інших язиків світу, особливо порівняно з англійською мовою, однозначні. Китайська мова завойовує світ. В зв'язку з цим, природно актуальними стають труднощі, обумовлені специфікою китайської інтернет-мови що призводять до деяких проблем у її використанні. З поширенням інтернет-лексики виникла проблема сильної розмитості визначень і понять, що викликає труднощі сприйняття інтернет-термінів, а це у свою чергу призводить до проблем створення відносно чіткої і логічної класифікації інтернет-лексики Китаю.

Велика увага у лінгвістичних дослідженнях приділяється практиці перекладу. Досить гостро ця проблема стає у зв'язку з особливостями структури китайської мови, що у свою чергу призводить до великої кількості помилок.

4. Підстава китайської цивілізації тісно пов'язана з розвитком системи китайського ієрогліфічного письма. При всій різноманітності діалектів і говірок, що використовувалися в якості розмовної мови жителями країни впродовж багатьох століть, письмова мова у китайців завжди залишалася одна - система ієрогліфів, яка вживається і понині. Звідси зрозуміло прагнення нації зберегти свою мову, захистити її від зовнішніх негативних впливів. Останнім часом урядом Китаю прийняті ряд постанов, спрямованих на збереження норм сучасної китайської лексики та граматики. Поряд з цим відзначаються спроби захистити свою національну політичну систему від впливу зовнішнього світу. Однак, сьогодні, коли весь світ обплутала інформаційна павутина Інтернету, спроби китайських можновладців контролювати приплив інформації в країну виявляються безглуздою. Незважаючи на численні спроби обмежити доступ до інтернет-сайтів Китаю, технологія довела, що Інтернет не можна заблокувати. Кожен раз, коли цензор намагається заблокувати доступ до будь-якого сайту, відкривається новий веб-сайт, що забезпечує доступ до цікавої інформації. Навесні 2002 р. китайська влада без зайвого шуму відмовилася від спроб блокувати багато з таких сайтів в Інтернеті.

РОЗДІЛ 2. Тематична класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови

2.1 Основні групи інтернет-лексики сучасної китайської мови та їх стисла характеристика

Інтернет-сленг в Китаї часто називають ‰ОђЇ•¶ huoxоng wйn, що перекладається як «марсіанська мова». І таку назву цілком виправдано, адже інтернет-мова містить безліч властивих тільки Інтернету слів і виразів, а якщо додати до цього літерні слова та цифрові коди, смайлики, традиційний стиль написання ієрогліфів, який став надзвичайно популярним серед інтернет-молоді, то й зовсім можна не зрозуміти сенсу написаного. Самі ж користувачі «марсіанської мови» вважають його досить цікавим, модним, а головне секретним.

В інтернет-лексиці китайської мови можна виділити наступні основні складові її структури:

- іноземні запозичення, (в основному, англіцизми);

- неологізми;

- абревіатури;

- знакові замінники (числа та «смайлики»);

- молодіжний сленг.

Англіцизми

Лексикон мови постійно поповнюється - для позначення нових речей і понять (що виникли у зв'язку з розвитком науки, техніки, культури та інших сторін соціального життя суспільства) в мову приходять нові запозичені слова - англіцизми (в китайському мовознавстві іменовані ‰pУп ЉO—€ ґК).

Англіцизмами називаються нові слова і вирази, які у китайській мові з'явились для позначення нових предметів або для вираження нових понять в результаті запозичення з англійської мови.

В китайській мові з'явилося багато іноземних запозичень, переважно з англійської мови. В останні роки виникли нові слова для позначення таких явищ і предметів, яких раніше не було в суспільному житті, повсякденному побуті, як, наприклад, зЊЋz‰И «диско».

Процес словотворення не можна представляти спрощено тільки як процес позначення знову виникаючих суспільних явищ, не в останню чергу він пов'язаний з розширенням уявлень про навколишній світ. Спочатку виникає якесь явище, тільки потім воно отримує номінацію, наприклад ьK‹q - хакер. Реалія з'явилася в Китаї, і тільки потім отримала свою назву. Таким чином, процес номінації - поступовий процес.

Крім оновлення об'єктивної реальності і розширення пізнавальних можливостей, ще одним фактором, що обумовлює появу нових слів, є сам процес зміни і розвитку мови. Для позначення одного і того ж явища можуть бути використані різні мовні засоби. Наприклад, для слова «щасливий» існує два слово - ЌK•џ і ЌD ”з. У другому випадку ми спостерігаємо англіцизм, що з'явився в мові зовсім недавно, і використовується в сленгу китайських чатів.

Таким чином, можна виділити дві основні причини появи нової лексики в мові. Перша - необхідність вираження нових значень, обумовлена ??розвитком суспільства і людського пізнання. Друга - обумовлена ??розвитком самої мови, потреба в оновленні лексичної системи, заміні старих, що втратили свою виразність, лексичних одиниць на нові, більш виразні. У другому випадку може мати місце явище взаємодоповнення, коли англіцизми співіснують зі старими назвами, диференціюючись за стилями та комунікативними ситуаціями.

Повністю нові слів - неологізми.

Створення нових слів популярно в Інтеренет-мережі, проте не кожне закріплюється і залишається в Інтернет-мові надовго. Для цього слово має бути оригінальним, простим у написанні, легко запам'ятовуватися, образним. Такі слова можна розділити на 2-а підвиди:

1) Слова, які виникли через помилки в написанні (еративів), тобто слова, для запису яких використовуються не початкові ієрогліфи, а фонетично схожі. Часто такі слова виникають при ненавмиснії помилці в наборі транскрипції або при неправильному виборі ієрогліфу із запропонованих комп'ютером варіантів. Наприклад: ”Б’| bвnzhъ - ”ЕЋеbanzhu - 'модератор'; –ы–n yуumт - —HаТ yфumт - 'гумор, смішно'; ?Џ—mйinu - ”ьЏ—mмinu - 'красуня'.

2) Нові запозичення - ђV ЉO—€ ґК, більшість з яких - слова англійського походження, запозичені фонетичним і семантичним шляхами. Наприклад: Ќ“kщ - cool - круто, класно; ”Lmвo - modem - модем; Н·‘њtуuxiаng - avatar - аватар; ?ПЯlнxiаn - offline - оффлайн.

Стилістичні англіцизми створюються як найменування вже відомих предметів. Стилістичні англіцизми мають синоніми, поступаються їм за інтенсивністю експресивного забарвлення. Однак часте вживання цих неологізмів в мові переводить їх в активний словниковий запас, нейтралізує їх стилістичне забарвлення. До стилістичних неологізмів можна віднести такі слова:

ЌD ”з haopн щасливий, Њо ЌЋ qikи чек.

Абревіатури

В останній час спостерігається упровадження у китайську мову запозичень нового типу, в які включаються літерне супроводження іноземних слів. У Китаї такі запозичення називаються «хуньсіер» - метиси. Такі запозичення проникають практично у всі сфери життя. Це економіка, політика, психологія, урбанізація, наука та техніка, освіта, культура и так далі. (16, с.179). (Хаматова)

Так як одною з особливостей інтернет-спілкування є швидкість та економність у часі, то основною його характеристикою стало скорочення. Прикладом цього явища є абревіація:

1. Абревіатури англійських слів: DIYЃFDo It Yourself - `зроби сам'; CUЃFSee You -`побачимось'; LOLЃFLaugh Out Loud -`сміятися від душі';

2. аббревіатури китайських слів (від китайської транскрипції): PPЃF1. •Р•Рpiаnpiаn - `фотографія'. 2. ››››pмpi - `п'ята точка'; PLMMЃFскорочення від •Y—є”ь”ыpiаoliang mмimйi - `красуня'; PMP: скорочення від ”Џ?››pвi mapм - `підлабузник'.

Знакові позначення (числа та «смайлики»).

Комунікація у мережі Інтернет платна, тому молодь використовує будь-яку можливість для скорочення у часі написання слів. Наприклад, існує такий спосіб як заміна лексичних одиниць знаковими позначеннями (арабські цифри та «смайлики»).

У молодіжному середовищі досить популярним стає використання великої кількості цифрових скорочень в сучасних чатах, побудованих за аналогією з англійськими B2B (business to business) і 4U (for you). Але китайці зашифровують цифрами і цілі пропозиції. Це являє собою давнє явище в китайській етнокультурі і денотації.

Числа проникають в усі сфери діяльності сучасних представників китайської народності. В даний час зростає популярність електронної переписки. З метою прискорення процесу листування, жителі Серединної держави, особливо представники молоді, користуються особливим «мовою чисел». Ця «мова чисел» представляє собою свого роду цифрове кодування, засноване на співзвуччі вимови цифр і певних слів, тобто повної або часткової омонімії.

Звучання деяких китайських слів дійсно збігається з вимовою цифр. Але для такого роду фонетичної гри досить і часткової омонімії - збігу декількох початкових звуків зашифрованого слова зі звучанням замінної ним цифри. На перший погляд, ці правила занадто розмиті і в результаті ніхто не може здогадатися, про що йде мова. Але насправді, сенс всього висловлювання можна зрозуміти по контексту.

Деякі особливо популярні скорочення вже закріпилися в мові або, принаймні, в молодіжному та інтернет-сленгу. Ось найбільш популярні відповідності між числом і словом:

0 (Бг lнng) - поширене скорочення для Дъ nнn (шанобливе `Ви') або Дг nЁ« (ти).

1 (- yо) - використовується і в прямому значенні як «один» або «все, цілком» Але крім того, при читанні номерів одиницю читають як yвo, що звучить як слово ТЄ `повинен, потрібно, хотіти' (yаo).

2 (¶ю піньінь: иr; ютпхін: ji6 ) - у кантонському діалекті схоже за звучанням на слово ТЧ (ютпхін: ji6, jik6) `легко'.

3 (Иэ піньінь: sвn, ютпхін: saam1, saam3) - у кантонському діалекті схоже за звучанням на слово Йъ(піньінь: shзng; ютпхін: saang1, sang1) `народжуватися, з'являтися', також використовується як скорочення для будь-якого слова на s.

4 (ЛД sм) - омофон слова `померти' (без урахування тону), що стало причиною появи забобони в країнах Далекого Сходу, аналогічного побоюванням, пов'язаним з числом 13. Графічне зображення цієї цифри розшифровується як «людина в труні». Незважаючи на те, що з точки зору нумерології четвірка несе сенс повільного, але вірного прогресу, в багатьох готелях і лікарнях ви немає номерів з числом 4, в багатьох випадках у готелях відсутній 4-ий поверх.

5 (Ое wu) - омофон слова `я' Об (wъ), `не мати' ОЮ (wъ) і слова `ні' в заборонах Ор (wщ).

6 (Бщ liщ) - вимовляється як "liu", що схоже на слово Бч - `текти', тобто прихований сенс шістки - `все піде добре, як по маслу'. А також в певних діалектах це омофон слова «падати», «дорога». Скорочення будь-якого слова, що починається на звук l.

7 (ЖЯ qо) - співзвучна зі словом «ИҐ», який має значення `іти', тому не входить в ряд щасливих чисел. У чатах замінює собою слова, що починаються на q. Наприклад, `підніматися' Жр (qЁ«) або `злити (ся)' Жш (qм).

Страница:

курсовая работа "Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови" скачать

Подобные документы

Особливості вживання веньянізмів у фразеологічній системі сучасної китайської мови
Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.

дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012
Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови
Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу. Особливості перекладу омонімів та антонімів. Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських/російських відповідників).

книга [2,3 M], добавлен 26.03.2015
Метафора в аграрному інтернет-дискурсі та особливості її перекладу з англійської мови українською
Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.

курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015
Переклад соціомаркової лексики англійських фільмів
Основні труднощі адекватного перекладу соціомаркової лексики англійської мови. Розгляд соціокультурних аспектів українського перекладу серіалів та фільмів. Особливості використання ненормативної лексики. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі.

дипломная работа [162,3 K], добавлен 31.05.2015
Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери Інтернет
Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові. Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці. Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць. Особливості дії словоскладення та його модельний ряд. Інтернет як джерело неологізмів.

курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.12.2015
Французькі запозичення в суспільно-політичній терміносистемі сучасної англійської мови
Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.

курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011
Розмовна лексика сучасної німецької мови; джерела поповнення та особливості функціонування сленгу
Стилістичне розшарування словникового складу німецької мови; розмовна лексика. Поняття "сленг", "жаргон". Причини вживання розмовної лексики серед молоді. Стилістичні кластери, лексикографічний відбиток та джерела поповнення регістру розмовної лексики.

курсовая работа [42,6 K], добавлен 10.01.2014
Особливості адекватного перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет
Використання словників для з'ясування значення неологізму або з контексту. Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української і російської мов. Особливості адекватного перекладу даних типів неологізмів.

дипломная работа [93,7 K], добавлен 20.03.2011
Деякі особливості процесу метафоризації суспільно-політичної лексики в сучасній англійській мові
Відображення в суспільно-політичній термінології процесів, які відбуваються в інших лексичних шарах мови та назви яких зникають зі зникненням деяких реалій, або набувають додаткового значення. Причини семантичної зміни слів суспільно-політичної лексики.

статья [11,0 K], добавлен 22.12.2011
Когнітивні компоненти імені користувача мережі Інтернет
Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.

статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017

Другие документы, подобные "Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.