Невласне-пряма мова у художньому дискурсі

35) Der Adler цffnete seine Fдnge und wollte die Katze fallen lassen. Doch der Katze war der Sturz zu gefдhrlich, sie krallte sich fester und sagte (2:143).

36) Ja, auch Arthur Lee hatte sich heute eingestellt (2:444).

Ствердно-негативні слова типу ja, nein, вигуку ah, oh і ін. зустрічаються й у внутрішньому (вони надають розумовому процесу емоційне фарбування), і в зовнішньому невласно-прямому мовленні. Емоційно-експресивні слова oh, mein Gott! Zum Teufel! і ін. представляють відбитки розмовного мовлення персонажа, що привносяться в його невласне-пряме мовлення. Лейтмотивні слова й вираження, що входять до складу модально-пофарбованої лексики, також відіграють значну роль у демаркації, тому що слово-мотив персонажа, предметний мотив, мотив жесту сигналізують про її появу. Наприклад таким лейтмотивним словом, що сигналізує про появу невласно-прямого мовлення, являється слово denn на початку речення:

37) Denn sie war eine sonderbare Person gewesen, sie hatte ihre Bilder vernichtet (3:23).

38) Nein, gut eingemacht ist das nicht, irgendetwas stimmt da nicht (3:23).

39) Er mьsste mit dem Teufel zugehen, wenn er sich, so vorbereitet, nicht sollte in den Fьhrer einfьhlen kцnnen.

40) „Sieg Heil!“ sagte der Fьhrer, und: „Heil, Herr Hitler!“ erwiderte Dr. Kadereit (1:108).

41) Welch ein Glьck, dass keine noch so wirdigen Umstдnde mich haben abhalten kцnnen… (2:446).

42) Denn nicht nur die Bilder waren waren gekommen, die Maria Theresia der Tochter versprochen hatte… (2:383).

Таку ж дію роблять і цитатні вставки. До них ставляться цитати з літературних творів, прислів'я, приказки, лексичні елементи з мовлення самого персонажа:

43) …Gott und der Welt in jeder Situation recht (1:134).

44) «Lґart pour lґart. Elfenbeinturm. Die goldene Kette gibt mir nicht, und so…».

45) Auf Schritt und Tritt war sie behindert durch eine blцde Etikette, nicht einmal in ihren wenigen freien Stunden durfte sie tun, was ihr Freunde machte, und fьhr all den Zwang und die Entbehrung erntete sie nichts als Vorwьrfe (2:151).

46) Sie fuhr durch das Portal mit der Aufschrift: »Vanitas, vanitatum vanitas» (2:486).

Таким чином, всі перераховані види модально-пофарбованої лексики репрезентують суб'єктну транспозицію в авторському оповіданні, а саме злиття модально-оцінних перспектив автора й персонажа, що формує специфіку невласно-прямого мовлення.

Кон'юнктив у структурі невласно-прямого мовлення зустрічається в трьох видах: незалежний кон'юнктив у самостійних реченнях; залежний кон'юнктив з потенційно-ірреальною модальністю в значенні гіпотетичності в підрядних реченнях; квотативний кон'юнктив, що не володіє гіпотетичністю й службовий для вираження непрямої модальності чужого висловлення, який включений в невласне-пряме мовлення. Поява кон'юнктива в авторському оповіданні є надійним засобом зміни перспективи оповідання й демаркації невласно-прямого мовлення.

Невласне-пряме мовлення характеризується полярними синтаксичними формами: на одному полюсі представлені мікроформи й емоційно-експресивний синтаксис, оформлений різного роду неповними структурами, на іншому - нагромаджуються друг на друга об'ємні складнопідрядні речення.

3.2.4 Емоційно-експресивний синтаксис у романах Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

Він уміщає в себе різноманітні види коротких структур: еліптичні, називні, субстантивовані, номінативні, дієслівні, бездієслівні, вигукові, інфінітивні й інші види:

47) Da sitzt also, treibt ihre dumme Schreiberei und ist unzufrieden mit sich, mit Paul, mit allem (1:90).

48) Aber was die Franzosen aus den englischen Ideen gemacht hatten, das war bewundernswert. Ihre scharfe, konsequente Logik, ihre Emanzipazion von den Autoritдten der Vergangenheit, das blitzend Kдmpferische ihrer geistigen Haltung, das gehцrte ganz ihnen (2:501).

49) Dieser seufzte, sagte: Nun ja! Nun schцn! (2:519).

У невласне-прямїй мові вони співвідносяться з мовою зовнішньою. Конденсуючи її емоційний зміст, структури часто мають питальний і окличний характер. Ця синтаксична особливість невласно-прямої мови пов'язана з її психологічною природою, оскільки діюча особа, якій належить невласне-пряма мова, нерідко перебуває в стані афекту, переживає, шукає виходу зі складної ситуації. Дуже часто питально-окличні речення відіграють роль зачинів невласне-прямої мови й ще більш рельєфно відмежовують її від авторського мовлення.

3.2.5 Мікроформи невласне-прямої мови у романах Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

До мікроформ невласне-прямої мови відносять окрему лексему або групу слів, синтаксично відособлену в реченні, що створює тим самим неоднорідність авторського синтаксису, або не виділяється з нього ні інтонаційно, ні графічно.

Для внутрішньої невласне-прямої мови характерні не короткі синтаксичні структури, а розгорнуті складнопідрядні речення великого обсягу, що мають у своєму складі різні види підрядних речень:

50) Anna Tischenreuth beschaute die junge Frau, die ihr gegenьbersaЯ, das lange, schmale, ein biЯchen scharfe Gesicht; es war ein sehr deutsches Gesicht, in sich gekehrt, sich nur langsam erschlieЯend (1:255).

51) Als indes Louis die Dokumente aufmerksam durchlas, hatte er gefunden, dass in dem Handels- und Freundschaftsvertrag auf Seite 3, Zeile 17, ein Punkt so ausgefallen war, daЯ er fьr ein Komma hдtte angesehen werden kцnnen (2:256).

Таким чином короткі синтаксичні структури зовнішньої, з одного боку, і складний синтаксис внутрішньої невласно-прямої мови, з іншого боку, в сполученні з усіма вищезгаданими критеріями обмеження служать засобом її демаркації.

3.3 «Лінгвопрагматична природа невласно-прямої мови» художнього тексу в роботах Ліона Фейхтвангера

3.3.1 Компресія інформації невласне-прямої мови. Види дейксису у романах Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

Даний вид мови здатний до компресії інформації. Під язиковою компресією розуміється синтаксична компресія, механізмом якої є використання односкладних, неповних речень, безсоюзність і т.д.

Під компресією інформації розуміється здатність мовних одиниць убирати в себе певний обсяг значеннєвої інформації. Компресія інформації (комунікативна компресія) в невласно-прямій мові заснована на мовній (синтаксичній) компресії.

Компресія інформації здійснюється в невласно-прямій мові різними видами дейксиса, що є чільною прагматичною характеристикою цього виду мовлення. У структурі дейксиса виділяється прономінальний, локальний, темпоральний, іменний і дискурсивний види. У свою чергу, кожний із цих видів дейксиса має свої підвиди.

Прономінальний дейксис підрозділяється нами на наступні групи:

1). Персональними, вираженими особистими займенниками, що сприяють злиттю перспектив автора й персонажа:

52) Sie wagt es nicht, den Portier herauszulдuten fьr den Lift, lieber steigt sie die fьnf Treppen (1:265).

53) Sie hatte mehr auf den Klang seiner Worte geachtet als auf ihren Sinn, mehr auf die umstдndliche, gravitдtische und doch scharmante Art, wie er sie vorbrachte (2:359).

2). Вказівний займенниковий дейксис виражається вказівними займенниками dieser, derselbе, die, der, das, selbst і ін., що сприяють виділенню персонажа без його прямого вказування й мовлення, що надають, відтінок розмовності:

54) Immer war sie geteilten Gefьhles vor diesem Flьgel gesessen (1:264).

55) Sein treuer Freund und Sekretдr, Wagniere, der ihn jetzt begleitete, hatte dringlich abgeraten (2:530).

3). Узагальнено-займенниковий дейксис виражається невизначено-особистим займенником man і невизначеними займенниками jemand, alle, viele, einer і сприяє вираженню узагальненої оцінки:

56) DaЯ hier ein Albert Schneider wohnt, kann man bei jedem im Haus erfahren (1:265).

57) „Weil ich gut zu allen bin, glauben alle, sie dьrfen auf mir herumtreten.“ sagte Toinette (2:263).

4). Прономiнально-локальний дейксис поєднує у собі засоби вираження прономінального й локального дейксисів й сприяє уявному переміщенню персонажа в певну ситуацію:

58) Sie zittert, sie fьhlt sich vergehen. Es ist vor allem seine Freunde, die sie ьberwдltigt, diese hemmungslose, kindliche Freunde (1:269).

59) In den achtzehnten Band also der „Interessanten Reisen“, der von Kamtschatka und von Grцnland handelte, war er vertieft, als ihn die Botschaft von dem Spielabend bei der Prinzessin Rochan erreichte (2:417).

Локальний дейксис у невласне-прямій мові може виражатися прислівниками місця dort, dorthin, da, hier, hierher, links, rechts, прийменниками місця vor, an, hinter, zwischen, neben та ін., займенниковими прислівниками, утвореними від цих прийменників, наприклад, davor, daneben, і т. д.

60) Mьde sitzt sie da, ein wenig leer, es war eine schwere Anstrengung, die sie hinter sich hat (1:269).

61) Am andern Tag, mit der amerikanischen Post, erhielt Franklin amtliche Nachricht ьber die Ereignisse (2:437).

Проаналізований матеріал дозволяє розділити групу локального дейксиса на дві підгрупи в залежності від типу об'єкта, на який він указує. У невласно-прямому мовленні розрізняються два основних типи таких об'єктів: фізичні й духовні. В відповідності із цим ми виділяємо предметний локальний дейксис і духовний локальний дейксис.

1). Предметний дейксис зачіпає фізичний простір, у якому перебуває персонаж, тобто вказує на розміщення предметів, розташування осіб і інших фізичних об'єктів у реальній площині:

62) In Frankreich wurden Offiziere der am Rhein stehenden Besitzungsarmee nach Totung von Deutschen freigesprochen, Pariser Kommunisten, die bei ZusammenstoЯen verhaftet worden waren, um nicht erweislicher Gewalttдtigkeiten willen auf Jahre ins Gefдngnis gesperrt. In England erging es дhnlich irischen Nationalisten. Einzelne starben im Hungerstreik. In Amerika wurden Mitglieder eines nationalistischen Klubs, die unschuldige Neger gelyncht halten, freigelassen. Eingewanderte Italiener, Kommunisten, wurden um eines angeblichen Mordes willen trotz glaubhaft gemachten Alibis von den Geschworenen einer mittelgroЯen Stadt zum elektrischen Stuhl verurteilt (3:677).

63) Der Mantel hдngt, schlampig hingeworfen, ьber einem Stuhl, ein Paket in hartem, braunem Papier liegt auf dem Tisch, der abgewetzte Lederkoffer mit den paar dringlichsten Habseligkeiten steht mitten im Zimmer (1:7).

64) Um den gerдumigen, altmodischen Reisewagen, der vor dem Tor des schloЯartigen Hauses hielt, hatte sich die Dienerschaft versammelt (2:529).

2). Духовний дейксис не пов'язаний з фізичними характеристиками, він спрямований на внутрішній простір людини, отже, виходить за рамки реального. Під впливом психологічних характеристик, властивих невласно-прямій мові, лексичні одиниці одержують переносне значення й здобувають локальний характер, окреслюючи духовний світ персонажа. Питальні слова концентрують локальну семантику:

65) In ihrer Maske hat sie diesen Glauben sichtbar gemacht. Diese Maske, die in Wahrheit ein Abbild seines Innern ist, zeigt jedem, der es sehen will, dass er es hat, das Schцpferische (1:9).

66) Aber immer noch nicht wagten sie, ihr Vergnьgen zuzeigen, ihr Lachen klangt unbeholfen, und sie erstickten es gleich wieder; wer wuЯte, ob nicht auf einmal die groЯen Herren die Laune verloren und ьberm Kirschenessen ungnдdig wurden? (2:598).

Темпоральний дейксис може бути спрямований на минуле та майбутнє. Обидві групи мають свої засоби вираження. У групі дейксиса, спрямованого на минуле, дейктичним актуалізатором є форма плюсквамперфекта, одна або в сполученні з тимчасовими прислівниками й темпоральними сполучниками, а також лексичними засобами темпорального характеру. В окремих випадках функцію передування виконує перфект. Темпоральний дейксис, спрямований на минуле, актуалізує події, що мали місце в житті персонажа, поглиблюючи тим самим перспективу оповідання й створюючи компресію. У випадку вказівки на момент породження невласно-прямого мовлення, що передує що вказується дії, засобом його вираження є кондиціоналис I.

3.3.2 Функції дейксисів у романах Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

Іменний дейксис у невласно-прямій мові виконує кілька функцій:

1). Інтродуктивна ідентифікація імен:

67) Die Anna Elisabeth Haider, die Malerin des Akts, hatte ja nun nichts mehr von dem Aufsehen, das ihr Bild jetzt machte (3:45).

68) Der Hellseher Oskar Lautensack hat Grund zum VerdruЯ. Zweiundvierzig Jahre ist er alt, und weiter fort ist er von der Erfьllung seiner Trдume als je (1:7).

19) Wenige Wochen spдter war Keiser Josef auf dem Weg nach Paris. Josef, der Zweite seines Namens, war Beherrscher des Rцmischen Reiches Deutscher Nation nur dem Titel nach (2:186).

2). Оцінна кваліфікація:

69) Aha, dachte Oskar, da ist der PferdefuЯ. Wenn er das unterschreibt, dann ist es ein fьr allemal aus mit den Plдnen, die der Alois fьr ihn hat. Dann ist es Essig mit Geld und Ruhm und sensationellen Erfolg begeistertem Publikum. Dann wird sein Name hцchstens alle Vierteljahre einmal in Fachzeitschriften erscheinen, und niemand wird um ihn und seine Begabung wissen als ein kleiner Kreis von gelehrten (1:17).

70) Nun also wuЯte Franklin, zu welchem Zweck der alte Diplomat ihn allein hatte sprechen wollen. Er wollte ihm auf seine verschnцrkelte Art klarmachen, daЯ es rein persцnliches Wohlwollen war, wenn er und Vergennes ihn unterstьtzten, er wollte ihm vorfьhren, dass er, Franklin, ein Mann war, der nichts zu bieten hatte und sehr viel verlangte (2:139).

3). Створення позитивної або негативної характеристики персонажа через ім'я особисте іншої діючої особи:

71) „Du bist ein Idiot“, sagte freundschaftlich Hannsjorg. „Ich habe Geld, und solange ich's habe, hast du's auch.“ Oskar wurde es bei diesen einfachen, groЯmьtigen Worten warm ums Herz (1:45).

На перший погляд слово ein Idiot надає головному герою негативну характеристику, якщо б не емоційно-пофарбована лексика freundschaftlich, groЯmьtigen, яка передає щире відношення головного героя до свого брата, з яким у нього пов'язане все життя: обов'язок перед матір'ю за виховання, та подальшу долю молодшого брата, не зважаючи на те, що брат вже давно не мала дитина, готовність розділити усі свої статки з ним - усе це характеризує головного героя з найкращої сторони, а емоції, які визивали ці слова в серці молодшого брата, ще одне підтвердження позитивної характеристики.

72) Schade, dass er fьr seine Geschдfte nicht jemand hatte wie zum Beispiel diesen Monsieur Theveneau. Der opferte sich fьr seinen windigen Chef, ging fьr ihn nach Amerika: er, Franklin, hatte keinen einzigen richtigen Helfer (2:285).

A ось, наприклад, у романі «Лиси у винограднику» можна виділити наступну негативну характеристику головного героя. Вираз diesen Monsieur Theveneau свідчить, аж ніяк не гарне ставлення героя до цієї людини, та ситуації в цілому. Хоча в цьому прикладі і важко виділити справжнє негативне ставлення головного героя стосовно ситуації, проте такі слова як schade, windig, dieser- характеризують його емоційний стан не з кращої сторони. Проаналізувавши уривок, можна зробити висновок, що головним героєм володіють зневіра, безвихідь з ситуації, котра існувала на той момент його життя, та заздрість. Головний герой не бачить виходу з ситуації, та виступає спостерігачем; він аналізує стан своїх справ, своє положення, та якість життя інших людей, які його оточують, та підлеглим яких він є. На нашу думку усі ці емоції надають негативної характеристики головному героєві.

4). Метафорична функція:

73) Kдthe Severin, Schreibarbeiten jeder Art… Ungeniert, beinahe schamlos mustert er ihr langes, schцnes, schmales Gesicht, die geschwungenen Lippen, die braunen Augen unter den vollen Braunen, die breite, unten leicht gebuckelte Stirn, das dichte, dunkelblonde, schцn ansteigende Haar, das gegen die Mode in einen Knoten geflochten ist (1:92-93).

Цей приклад міг би цілком існувати і без ім'я Kдthe, але в невласне-прямій мові головного героя це ім'я є ключовим словом, через яке він передає почуття, усю гамму позитивних емоцій. Ім'я Kдthe становиться для героя символом вроди, правильності, тендітності, чистоти та ефемерності. Щоб прикрасити опис дівчини, Ліон Фейхтвангер використовує ряд прикметників voll, breit, leicht, dicht. Асоціативний ряд можна продовжити за допомогою таких прикметників, як zдrtlich, gutmьtig тощо. Таким чином власне ім'я в невласне-прямому мовленні «метафоризується», перетворюючись в символ позитивного, тим самим значно посилює позитивну характеристику персонажа.

74) Dubourg lag zu Bett, den Kopf in der Zipfelmьtze, auf vielen Kissen. Die kleinen freundlichen Augen in dem sackig eingefallenen Gesicht leuchteten auf, als Franklin eintrat (2:437).

Функцію дискурсивного дейксиса в досліджуваному виді мовлення ми визначаємо як вказівку на дію, котра вже відбулася або майбутню подію чи щиросердечний стан, супровідну яку-небудь ситуацію, з метою підкреслити важливість цієї події для даного персонажа, загострити на ній увагу читача, виділити, вичленувати її з потоку оповідання, конкретизувати її, зробити з неї висновок. Дискурсивний дейксис не має власний набір язикових одиниць і використовує засоби інших видів дейксиса. Дискурсивний дейксис розглядається нами у двох аспектах: по способу вираження й по виконуванню їм функції. Актуалізаторами дискурсивного дейксиса можуть виступати вказівний займенник das, dieser у сполученні з іменником, прислівник способу дії so, займенникові прислівники, підрядні суб'єктні й додаткові в препозиції:

75) Ob der Dr. Krьger in der fraglichen Nacht bei Frдulein Haider gewesen sei, konnte die Hofratin nach so langer Zeit nicht mehr angeben. Jedenfalls habe sie, daЯ der Flerr einige Male zu unziemlichen Zeiten das Atelier betrat oder verlieЯ, deutlich gesehen, beziehungsweise gehцrt (3:544).

76) Aber wenn einen etwas so hinnimmt wie das, was Sie da aus sich herausgeholt haben, dann bemьht man sich natьrlich, aufzuhorchen (1:93).

77) In dieser Lage fьhlt er sich durch humanitдre Erwдgungen veranlasst zu dem Vorschlag, das Leben tapferer Mдnner zu schonen falls die Bedingungen ehrenvoll sind; er glaubt diesen Vorschlag durch heilige Prinzipien der Moral und der Geschichte gerechtfertigt (2:439).

Виявивши й описавши прагматичні характеристики невласно-прямого мовлення, ми підтвердили свою гіпотезу про її властивість компресувати інформацію. З виділених видів дейксиса такою здатністю володіють темпоральний, іменний і дискурсивний дейксис.

Як показав аналіз матеріалу, невласне-пряме мовлення, перебуваючи на стику авторського й персонального мовлення, породжує сполучення перспектив автор-персонаж. Не зупиняючи рух сюжету, вона стає непрямим джерелом характеристики персонажа, що може охоплювати широкий тимчасовий діапазон.

Інакше кажучи, невласне-пряме мовлення має здатність темпорального ущільнення, тобто здатністю вміщати в себе тривалий часовий континуум із значним обсягом інформації. Актуалізаторами темпорального ущільнення виступають:

1). Тимчасова форма дієслова плюсквамперфект:

78) Sie war tot, sie hatte sich auf ьble Weise umgebracht, und nichts mehr war da von ihr auЯer diesem unappetitlichen ProzeЯ und diesem einen Bild. Denn sie war eine sonderbare Person gewesen, sie hatte ihre Bilder vernichtet. Und um dieses eine, das Martin Krьger gerettet hatte, war jetzt die schlechte Luft dieses widerlichen Prozesses (3:23).

79) Angezogen und mit Scheu schauten sie auf ihn und wьnschten sich mehr, immer mehr. Alle bedauerten es, als er seine Vorfьhrungen beendete. Er hatte seinen Zweck erreicht (1:213).

80) Es hatte ihn aber noch niemals jemand auf franzцsisch so genannt, und er hatte Mьhe, seinen Namen zu verstehen (2:726).

У цих випадках події, що відбуваються протягом тривалого часу, виступають як результат, висновок, підсумок. В основі таких висловлень лежать спогади.

2). Субстантивовані інфінітиви, концентрована семантика дії яких створює ефект великої кількості подій і інформації. У результаті чого "пружина часу" ще щільніше стискується:

81) Dazu kommt ferner, dass die GroЯkopfigen leider mit vielen ihrer Forderungen recht haben. Da finden sie zum Beispiel, er solle einige seiner Freunde, die er in hohe Дmter geschoben hat, abschьtteln, weil sie sich zu ungebдrdig aufgefьhrt hatten. Er muЯ zugeben, es ist mit diesen seinen Freunden kein Staat zu machen (1:276).

82) Endlich gelangte Vaudreuil zu dem Kai. Dort hielt er zu Pferde, die Menge ьberragend und spдhte nach den Schiffen. Es war schwьl, RoЯ und Reiter schwitzten heftig. Es hieЯ, die „Surveillante“ habe die „Quebec“ in die Luft gesprengt, doch habe sie selber Feuer gefangen, und ihr Kapitдn, der Chevalier de Couedic, sei schwer vewundet (2: 213).

3). Кондиціоналіс I. У цьому випадку ми маємо справу з іншою спрямованістю темпорального ущільнення, оскільки в цій тимчасовій формі дієслова в невласне-прямому мовленні проявляє себе катафорична функція:

83)Wurde der alte Oskar, fьhlte sich mдnnlich, gab sich mдnnlich. Er musste wohl oder ьbel von ihr ablassen. Dabei hatte er ernstlich Lust auf sie (1:172).

84) Sie sprang ьber ihn hinweg, herunter, er jagte sie tдppisch, sie sprang auа den Werktisch einiges fiel mit groЯem Geklirr, er wurde immer wьtender, цffnete die Tьr, jagte die Katze, sie flьchtete in den entgegengesetzten Winkel. Er war ein maЯvoller Mann, der selten laut wurde (2:799).

У всіх названих випадках реалізації темпорального ущільнення воно є проявом компресії інформації.

Імена особисті також демонструють високий прагматичний потенціал усередині невласне-прямого мовлення, воно реалізується перерахованими вище функціями. Ці функції, у свою чергу, реалізують функцію більш високого прагматичного рівня - функцію компресії інформації. Аналізуючи романи Фейхтвангера, можна також помітити те, що значення імен особистих ускладнене характеризацією, воно містить у собі порожнечу, яка може заповнитися безліччю семантичних ознак. Опис усього, що відбувається з носієм ім'я в тексті, заповнює порожнечу в його значенні.

За рахунок придбання ім'ям особистим конотацій воно може концентрувати в своїх значеннях зміст значної частини тексту (окремої підтеми, теми цілого тексту, ідейного мотиву). Це виражається в здатності нести в собі лаконічну, але ємну по змісту характеристику персонажа, що успішно заміняє авторські коментарі, одночасно охарактеризувати й самого героя, і розкрити його відношення до іншої діючої особи, увібрати в себе певну інформацію («метафоризуватися») і транспонувати її далі по тексту. Ім'я особисте може бути засобом компресії позамовної і текстової інформації. Специфікою невласно-прямого мовлення можна вважати лише компресію текстової інформації, оскільки компресія позамовної інформації, котра міститься в промовляючих іменах типу die Anna Elisabeth Haider, die Malerin des Akts, проявляється незалежно від виду мовлення. Компресія текстової інформації можлива тільки в зазначеному виді мовлення, оскільки в авторському або прямому мовленні антропоніми позбавлені тої мотиваційної спрямованості, яку вони здобувають лише в невласне-прямому мовленні.

Функція дискурсивного дейксиса складається у вичленовуванні з потоку інформації деякої попередньої або майбутньої ситуації, її конкретизації. У засобах вираження дискурсивного дейксиса акумулюється якийсь обсяг значеннєвої інформації, якого включає в себе сама подія (його опис займає часом кілька сторінок тексту), ступінь участі в ньому персонажа, його емоції, супровідна ця подія на різних його етапах, кінцева оцінка що виникла або прогнозування розвитку майбутньої ситуації, а також асоціації, зосталися у персонажа від цієї події. Таким чином, дискурсивний дейксис убирає в себе всі названі моменти й транспонує їх у тексті, не згадуючи в розгорнутому виді.

3.4 Оцінність видів мовлення на основі робіт Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

У третьому розділі дипломної роботи аналізувалися романи Ліона Фейхтвангера, та виконувалися певні розрахунки, для того, щоб прослідити в якій пропорції автор використовував види мовлення. При обчисленні використовувалася формула, та враховувалася похибка обчислення, зводився отриманий результат до максимуму (див. додаток 2). Отримані результати вносилися в таблиці(див. додатки 3, 4, 5), за якими можна зробити висновок, що непряма мова у романі «Die Brьder Lautensack» зустрічається більше ніж пряма, або невласне-пряма мова. Така ж ситуація спостерігається і в романі «Die Fьchse im Weinberg», хоча в романі «Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz» ми можемо спостерігати інші результати. Звідси можна зробити висновок, що Ліон Фейхтвангер використовує у своїх творах приблизно однакову кількість видів мови, хоча й виділяється на їхньому тлі непряма мова, але різниця не дуже суттєва.

Висновки до третього розділу

У третій частині моєї дипломної роботи перед мною були поставлені такі завдання:

Проведений аналіз невласно-прямої мови як лінгвопрагматичної категорії довів, що вона володіє в художньому добутку повторюваним набором лінгвістичних ознак (дискурсивною, прагматичною і синтаксичною) і реалізує ряд прагматичних функцій, які, у свою чергу, створюють компресію інформації. Досліджений матеріал продемонстрував, що в структурі цього виду мовлення спостерігаються практично всі види зв'язності - лексична, семантико-синтаксична, граматична. Особливе значення, мають лексичний і семантико-синтаксичний види зв'язності. Лексична зв'язність реалізується за допомогою ім'я особистого, котре завдяки мотиваційній спрямованості невласно-прямого мовлення вбирає в себе певний обсяг значеннєвий інформації (позитивна або негативна характеристика персонажа, створення символу, метафори) і транспонує його далі по тексту. Механізмами семантико-синтаксичної зв'язності в цьому виді мовлення служать, прономінальний, локальний, темпоральний, іменний і дискурсивний дейксиси. На основі аналізу романів Л. Фейхтвангера можна зробити висновок, що зв'язність у невласне-прямій мові носить як внутрішній, так і зовнішній характер. Це означає, що синтаксична зв'язність створює зчеплення у середині самого багаточленного комплексу невласно-прямої мови. В свою чергу усі види дейксиса забезпечують зв'язність із попередніми або наступними частинами тексту. Зроблені висновки дозволяють стверджувати, що невласне-пряма мова дійсно є особливим текстотипом оповідання в художньому тексті. Невласне-пряма мова це самостійне лінгвістичне явище, що володіє типовими, повторюваними морфологічними, лексичними й синтаксичними ознаками, а також володіє особливими прагматичними функціями, за допомогою яких створюється функція більше високого прагматичного рівня - компресія інформації.

Загальні висновки

На сьогодні дуже актуальною залишається царина вивчення стилістики, тексту, та видів мови, що неодмінно супроводжують будь-який текст. А тому й досі залишаються актуальними дискусії, та проблеми пов'язані з цією сферою.

В сучасній художній літературі відображається структурно-семантична еволюція способів передачі мови автора і мови персонажів; підвищена структурно-семантична багатоплановість прямої мови, порушення традиційних схем і поява емоційних елементів в непрямій мові, подальша еволюція, а іноді і повна трансформація форм невласно-прямого мовлення (невласне-пряме мовлення).

У цій роботі ми намагалися щільніше скомпонувати матеріал, та зробити більш доступнішим до сприйняття, та розуміння актуальні питання лінгвістичного аспекту,зокрема ті, що належать до видів мови тощо.

Кожен раз матеріал, на основі якого зроблена робота, поповнюється, що дає змогу подальшого спостереження та вивчення спірних проблем з актуальності, та природи видів мови.

Той, хто вивчає німецьку мову як іноземну, зіштовхується з труднощами, які повґязані зі стилістикою, аналізом текстів іноземної літератури, різновидами мови та вибором правильного матеріалу з безкінечної кількості допоміжної літератури.

Цей матеріал може бути корисним для студентів, котрі вивчають іноземні мови, а саме німецьку, бо саме на основі німецької мови зроблена ця робота, і можливо може стати джерелом необхідної інформації. Основні положення та висновки можуть сприяти поглибленому розумінню будь-якого з видів тексту та застосуванню набутих знань при вивченні німецької мови, ліпшому розумінню специфіки німецької літератури і культури.

Список використаних джерел

1. Арнольд І.В. Стилістика сучасної англійської мови. - М.: Высшая школа, 1990. - 368 c.

2. Арутюнова Н.Д. Типи язикових значень. Оцінка. Подія. Факт. - М.: Наука, 1988. - 244 с.

3. Баженова И.С. Эмоции, прагматика, текст. - М: Изд. Диалог, 2003. - С. 110-123.

4. Баженова И.С. Способы обозначения эмоции и роль в структуре художественного текста. - М.: Высшая школа, 1990. - С. 23.

5. Бакланова А.Г. Лингвостилистическая характеристика драмы как типа текста. - М.: ACADEMIA, 2005. - 336 с.

6. Бельчиков Ю.Я. Лексическая стилистика: проблемы изучения и обучения. М.: Высшая школа, 1988. - 157 с.

7. Беспалова Е.В. Употребление сложных слов для реализации функции оценки в текстах немецкой публицистики Аспекты становления и функционирования западногерманских языков. - Самара: Полиглот, 2003. - С. 31-38.

8. Брандес М.П. Стилістичний аналіз (на матеріалі німецької мови). - М.: Вища школа, 1971. - 305 с.

9. Брандес М.П. Практикум по стилістиці німецької мови. -М.: Вища школа, 1983. - С. 28-90.

10. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1983. - С. 88-91.

11. Боброва Г.П. Синтактико-стилистическая характеристика эпической повествовательной речи (на материале немецкой эпической прозы). - Минск: Минск, 1982. - 205 с.

12. Брандес М.П. Стилистика текста: Теоретический курс (на материале немецкого языка). - М.: Прогресс-Традиция, 2004. - 412 с.

13. Буркова Т.А. Стилистические коннотации прозвищных имён в немецких литературных текстах // Теории поля современного языкознания. - Уфа: Буква, 2002. - С. 60-67.

14. Винокуров Н.А. Компрессия как стилевая черта немецкой научной прозы. Липецк: Ясень, 1984. - 16 с.

15. Вольф Е.М. Функціональна семантика оцінки. - М.: Наука, 1985. - 273с.

16. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Лингвистическое наследие, 2007. - 139 с.

17. Гладкая Н.М. Лигвистическая природа и стилистические функции. - М.: МПГУ, 1977. - 288 с.

18. Голуб И.Б. Стилістика сучасної російської мови. - М.: Вища школа, 1986. 365 с.

19. Гончарова Е.А. Лингвостилистические особенности «авторской» и «персональной» несобственно-прямой речи // Стилистика художественной речи. - Липецк: Ясень, 1977. - С. 67-74.

20. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь в сопоставлении с русской. - М.: Высшая школа, 1981. - 158 с.

21. Дзекиревская Л.Н. Система стилистических оппозиций. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 1965. - 314с.

22. Домашнев А.И. Интерпретация художественного текста. - М.: Высшая школа, 1989. - 278 с.

23. Зарубина Н.Д. Текст: лингвистический и методологический аспекты. - М.: Русский язык, 1981. - 113 с.

24. Іваненко С.М. Лінгвостилістична інтерпретація тексту. - Київ: Ocвіта, 1998. - 121 с.

25. Коваленко В.И. Современная новелла ГДР как тип текста в лингвистическом аспекте. - М.: Высшая школа, 1981. - 123 с.

26. Косова В.А. Косвенная речь в немецком языке. - М.: МГУ, 1997. - С. 30-35.

27. Кусько Е.Я. Проблеми мови сучасної художньої літератури. Не власнe-пряма мова в літературі ГДР. - Л.: Видавництво при Львівському Державному Університеті видавничого об'єднання «Вища школа», 1980. - 204 с.

28. Левицкий Ю.А. Лингвистика текста: учебное пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 2006. - 207 с.

29. Лехнер Г. Введення в лінгвістичний аналіз та інтерпретацію тексту. - Воронеж: Ранок, 1991. - 154 с.

30. Лопатін У.В. Оцінка як об'єкт граматики // Російська мова: Проблеми граматичної семантики і оцінні чинники в мові. Віноградовські читання XIX XX. - М.: Наука, 1992. - 96 с.

31. Марова Н.Д. Некоторые вопросы лингвостилистической итерпретации художественного текста (проблема перспективы повествования) на материале современных немецких коротких рассказов. - М.: Высшая школа, 1968. - С. 16-20.

32. Мороховській А.Н., Воробйова О.П., Ліхошерст Н., Тімошенко З.І. Стилістика англійської мови. - До.: Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1984. - 442 с.

33. Мотина Е.И. Аспекты изучения текста: Сборник научных трудов // Университет дружбы народов им. Патриса Лумумбы. - М.: РУДН, 1984. - 137 с.

34. Несобственно-прямая речь в аспекте компрессии информации. Теория и практика германских и романских языков: Материалы III

Всероссийской научно-практической конференции. - Ульяновск: УлГПУ им. И.Н. Ульянова, 2002. - С. 159-161.

35. Несобственно-прямая речь в лингвопрагматическом аспекте. Вестник факультета иностранных языков. - Самара: Изд-во СГПУ, 2003. - С. 30-42.

36. Новикова Е.И. Метафора в немецкоязычной художественной прозе: Когнитивно-синтаксический подход. - Самара: Просвещение, 2004. - С. 20.

37. Помазан Н.Г. О стилистическом использовании диалектизмов в современной прозе. Текст // Стилистика художественной речи. - Л.: Константа, 1975. - С. 130-137.

38. Разінкина Н.М. Стилістика англійської наукової мови. - М.: Наука, 1972. - 230 с.

39. Рахимов Х. Лингвостилистическая характеристика прогрессивного художественно-публицистического репортажа как типа текста. - М.: Наука, 1980. - С. 97.

40. Рыжманова З.М. Лингвостилистические особенности повествования в художественном тексте (на материале немецкоязычной художественной прозы). - М.: Русский язык, 1986. С. - 65.

41. Сакиева Р.С. Немецкий язик: Эмоциональная речь. - М.: Высшая школа, 1991. - 190 с.

42. Скорнякова Р.И. Стилеобразующие функции в немецком языке. - Воронеж: Знамя, 1973. - С. 44.

43. Стегер Л.В. Специфика экспрессивности в немецкоязычной литературе. Вопросы функциональной лексикологии. - М.: Высшая школа, 1987. - С. 54-56.

44. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст: структура и семантика. - М.: Просвещение, 1986. - 126 с.

45. Фокерман Р.Р. Лингвистическая характеристика жанра. - М.: МГУ, 1968. 339 с.

46. Черемисина И.В. Виды оценок в тексте немецкоязычного художественного репортажа (Когнитивно-коммуникативные аспекты процедуры оценивания). - М.: ИТДГК «Гнозис», 1994. - 198 с.

47. Щукина И.А. Стилистическая дифференциация устойчивых словосочетаний и их использование в современной художественной литературе. - М.: МГУ, 1953. - С. 17.

48. Юганов В.И. Коммуникативно-информационная структура немецкого микротекста. - Калининград: МИОН, 1980. - 241 с.

Джерела іноземної літератури

1. Feuchtwanger L. Die Brьder Lautensack. - Rudolstadt: Greifenverlag, 1956. - 346 с.

2. Feuchtwanger L. Die Fьchse im Weinberg. - Berlin: Aufbau-Verlag, 1956. - 845 с.

3. Feuchtwanger L. Erfolg. Drei Jahre Geschichte einer Provinz. - Berlin, Weimar: Aufbau Verlag, 1993. - 489 с.

Додаток № 1

Оцінність чужої мови

	СЕМАНТИЧНІ РІЗНОВИДИ КАТЕГОРІЇ «ОЦіНКА ВЛАСНОї І ЧУЖОї МОВИ»	АБСОЛЮТНІ ЦИФРИ	%
1	Інтенсивність вияву авторської оцінки чужої мови			43		14,3
2	Уточнення автором чужої мови			39		13
		чужої мови	27		9
3	Зацікавленість / байдужість в чужій мові	Зацікавленість в чужій мові	28	32	9,3	10,7
					1,4
		байдужість до чужої мови	4
4	Посилання автора на чужу мову		28			9,3
5	Правильність/неправильність чужої мови	Правильність чужої мови	9	27	3	9
					6
		неправильність чужої мови	18
6	Практична значущість чужої мови			26		8,7
7	Справедливість чужої мови			23		7,7
8	Сміливість/обережн. чужої мови	сміливість чужої мови	16	20	5,3	6,7
		обережність чужої мови	4		1,4
9	Вказівка на повторюваність чужої думки	думки				,3
		чужої думки	15		5
10	Інтерес автора до чужої мови			17		5,7
11	Згода/незгода з чужою мовою	згода з чужою мовою	9	16	3	5,3
		незгода з чужою мовою	7		2,3
12	Темпоральная оцінка	«перший»	8	10	2,6	3,3
		«не перший»	2		0,7
	ВСЬОГО		300	100

Додаток №2

Формула для обчислень видів мови у роботах Ліона Фейхтвангера («Erfolg, Drei Jahre Geschichte einer Provinz», «Die Brьder Lautensack», «Die Fьchse im Weinberg»)

DR - Direkte Rede

ID - Indirekte Rede

ER - Erlebte Rede

Розрахунки були проведені за допомогою формули:

Кількість прикладів одного типу * 100% в главі _________________________________= % Кількість прикладів типів мови в главі (DR, IR, ER)

При розрахунку враховувалась похибка обчислювання( +, - 1%)

Додаток № 3

Роман «Die Brьder Lautensack»

Die Brьder Lautensack	частини	сторінки	види мови	%
	Erster Teil: Mьnchen	5-64	Direkte Rede Indirekte Rede Erlebte Rede	33 48 19
	Zweiter Teil: Berlin	69-214	DR ID ER	61 35 14
	Dritter Teil: Sophienburg	217-346	DR ID ER	37 42 21

Додаток № 4

Роман « Die Fьchse im Weinberg»

Die Fьchse im Weinberg	частини	сторінки	види мови	%
	Erster Teil: Waffen fьr Amerika Erstes Kapitel: Beaumarchais Zweites Kapitel: Franklin Drittes Kapitel: Louis und Toinette Vierte Kapitel: Josef	11-186	Direkte Rede Indirekte Rede Erlebte Rede	25 53 22
	Zweiter Teil: Die Allianz Erstes Kapitel: Das lange Warten Zweites Kapitel: Die Begegnung Drittes Kapitel: Eine gewonnene Schlacht Vierte Kapitel: Gezeichnet und gesiegelt	229-450	DR ID ER	47 32 20
	Dritter Teil: Der Preis Erstes Kapitel: Voltaire Zweites Kapitel: Das Verbot Drittes Kapitel: Figaro Vierte Kapitel: Ca ira	529-769	DR ID ER	31 69 40

Додаток № 5

Роман « Erfolg. Drei Jahre Geschichte einer Provinz»

Erfolg. Drei Jahre Geschichte einer Provinz. Erfolg. Die Geschichte einer Provinz.	частина	сторінки	види мови	%
	Das erste Buch	1-489	Direkte Rede Indirekte Rede Erlebte Rede	15 23 61

Размещено на Allbest.ru