Найменування податкової сфери в лексичній системі української мови

Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.09.2017
Размер файла 293,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Запорізький національний університет

Найменування податкової сфери в лексичній системі української мови

Рибак К.Б., аспірант

Розглянуто найменування податкової сфери лексичної системи української мови. Сформульовано та проаналізовано базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Основний акцент робиться на визначенні поняття «найменування податкової сфери» та їхніх складниках.

Ключові слова: податкова термінологія, найменування податкової сфери, податок, об 'єкти, суб 'єкти та база оподаткування.

Суспільство загалом і держава зокрема переживають трансформаційні процеси під час еволюції. Будь-які зміни відображаються на поповненні відповідної лексики.

У процесі вивчення динаміки формування найменувань податкової сфери слід ураховувати реалії, які вони позначають, а тому й економічний і політичний лад суспільства, форми існування держави в різні часи. Це дасть змогу визначити місце і роль податкових найменувань у лексичній системі української мови і простежити, як впливають конкретні суспільно-політичні умови на розвиток та функціонування їхнього складу.

Дєєва Н. вважає, що термінологію податкової сфери потрібно представляти як своєрідну форму теоретичного мислення, наукову абстракцію, яка відображає відносини в податковій галузі [4]. О. Чорна податкову термінологію визначає як «сукупність спеціальних найменувань, що співвідносяться з об'єктами, суб'єктами та процесами оподаткування й утворюють окрему терміносистему» [12, с. 5].

Історію податків та оподаткування в Україні розкрито в роботі Ф. Ярошенко, В.В. Павленко, В.Л. Павленко [14], правовому регулюванню податкової системи України присвячена дисертація Т. Цимбал [11]. Податкова термінологія частково досліджена в мовознавчих розвідках. Зокрема, метафоричні процеси у формуванні української економічної лексики, у тому числі й податкової, описані у праці О. Винник [3], структурно- компонентну організацію фінансово-бухгалтерських терміносполучень в українській мові, серед яких і податкові найменування, досліджувала О. Чумак [13]. Сучасними проблемами вивчення термінології податківця займалася Т. Сукаленко [10]. Податковій термінології також присвячена дисертація О. Чорної [12].

Лексико-семантичні проблеми перекладу податкових і митних термінів англійської мови узбецькою досліджені узбекистанським науковцем О. Ахмедовим [1], податкової термінології англійської та російської мови викладені в дисертації І. Івановської [5], таджицької й англійської - у роботі С. Сабірової [8].

Сутність податків, їхня структура, призначення, роль, характер оподаткування визначаються торгово-економічними зв'язками, що діють у суспільстві. А тому існує безпосередній зв'язок податкової системи на тому чи іншому етапі розвитку держави із кількісним поповненням лексичної системи податковою лексикою в цей період.

Неврегульованість розмірів і періодичності збирання більшості податків, їхня величезна кількість і різнорідність на теренах Київської Русі (ІХ - кінець ХІІІ ст.) позначились на поповненні мови відповідними найменуваннями: полюддя «у давній Русі - збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення», подимне «форма податі залежно від кількості печей і димарів у господарстві», повоз «повинність, що полягала в обов'язку доставляти продукти сільського господарства за розпорядження князя на княжий двір, ринок або в похід», дари «добровільне підношення підданих», погости «місця, де збирали данину» та ін.

У першій половині XIV ст. більшість українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського, де зберігалася податкова система періоду Київської Русі до Люблінської унії, після якої на українських землях було запроваджено польську податкову систему, що не могло не позначитись на лексичній системі і поповненні лексики. З'являється одиниця оподаткування - тягло «узагальнена назва грошових і натуральних державних повинностей селян в українських землях», волока «одиниця виміру площі та одиниця оподаткування у Великому князівстві Литовському». Суб'єкти та об'єкти оподаткування: коп «збирач податків», дворище «одиниця оподаткування», потужники «залежна сільська біднота, позбавлена будь-якої власності», дольники «категорія селян, які сплачували землевласникові певну частку (долю) врожаю зі свого господарства» та ін. На відміну від попереднього періоду кількість найменувань податкової системи зменшилась.

Податкова система Української козацької держави (1648-1654 рр.) має безліч назв на позначення суб'єктів оподаткування. Це пов'язано з тим, що козаки збирали податки з осіб, з якими мали торгово-економічні зв'язки. Зокрема, з проїжджих за перевезення через річку брали платню, що мала назву мостове, з некозацького населення стягували станцію «податок, який ішов на утримання війська», основним податковим доходом скарбниці коша був військовий оклад, що сплачувався одруженими козаками, які платили за сім'ю, і їх називали гніздюками або сиднями.

Під час перебування українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, лексична система поповнюється найменуваннями відповідних податкових систем.

Зміна найменувань за московсько-російської податкової системи (сер. XVI - поч. XX ст.) пов'язана зі скасуванням податків від двору та їх заміна так званим подушним «стягування з кожної душі податного стану», окрім того, змінюється й об'єкт оподаткування: натуральні податки замінюють грошовими. З'являються додаткові податки й відповідні найменування на їх позначення: драгунський збір, збір на будівництво кораблів, торгові податки та ін.

За часів радянської влади (1917-1991 рр.) структура економіки потребувала різноманітних форм податків, серед яких: прямі та непрямі податки, промислові, прибутково-майнові і єдиний сільськогосподарський податок.

Податкова система незалежної України характеризується як появою нових видів податків (податок на доходи підприємств, на додану вартість, акцизний збір), так і паралельним використанням старих податкових важелів (податок із власників транспортних засобів, плата за землю, прибутковий податок із громадян та ін.). У Податковому кодексі України подано перелік загальнодержавних (податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито) та місцевих видів податків (податок на майно; єдиний податок), зборів (збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір), а також перелік суб'єктів оподаткування (резиденти і нерезиденти України, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи та ін.) та коло об'єктів оподаткування, серед яких: майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

На сучасному етапі розвитку держави значно впливає на поповнення найменувань оподаткування й те, що податкова система України «сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку» [7] будувалась і будується на основі як власного, так і зарубіжного досвіду. Тому нерідко в найменуваннях податкової сфери є запозичена лексика.

Найменування податкової сфери охоплюють значний масив лексики від зародження держави - часів Київської Русі (ІХ - кінець ХІІІ ст.), часів Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Української козацької держави, Запорозької Січі, перебування українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, Радянської України до сьогодення, Незалежної України, і складають окрему терміносистему навколо базового поняття «податок» та його елементів (Рис. 1):

Рухливість складу системи податкових найменувань характеризується тим, що одні назви виходять з ужитку, окремі набувають дещо іншого значення, з'являються нові. Наприклад, у Словнику української мови в 11 томах фіксуються такі назви податків: оброк «податок грошима чи натурою, який стягували поміщики з кріпаків замість панщини» [9, т. 5, 1974, с. 570], данина «найдавніша форма оподаткування населення, яка в різних історичних умовах виступала у вигляді прямого державного податку, військової контрибуції або феодальної ренти» [9, т. 2, 1971, с. 210]), побір «збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика)» [9, т. 6, 1975, с. 618] та ін., а Податковий кодекс України подає значення податку «обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу» [7] та збору (плата, внесок) «обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій» [7].

Отже, найменування податкової сфери в українській лексичній системі утворюють окрему терміносистему, що позначає сукупність спеціальних назв на позначення податків; об'єктів, суб'єктів та бази оподаткування; порядок нарахування та податкові періоди сплати податку, а також залежить від етапу розвитку торгово-економічних зв'язків, розвитку держави.

Податкові найменування становлять динамічну, широко розгалужену структурну організацію зі своїми особливостями і як окрему частину всієї лексичної системи мови, пов'язані із суспільними перетвореннями, типами виробничих відносин, співвідношеннями класових сил, змінами суспільно-державного устрою, міжнародними відносинами тощо. Тому й спостерігаємо регулярні перехідні процеси в найменуваннях податкової сфери (Таблиця 1):

податковий найменування лексичний мовознавчий

Таблиця 1

Найменування податкової сфери як частини лексичної системи мови

За походженням

Власне українські: данина, подимне та ін.

Запозичені: дилер (англ.), маклер (нім.) та ін.

За вживанням

Активна лексика: відомість, збір, плата та ін.

Пасивна лексика: історизми (відкуп, оброк, подаяння) та неологізми (роялті, кліринг).

За структурними моделями

Однокомпонентні: валюта, мито.

Двокомпонентні: податковий вексель.

Трикомпонентні: податок з обігу.

Багатокомпонентні аналітичні: податок на додану вартість.

Найменування податкової сфери функціонують і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку; тому утворюють цілісну систему, зміни якої зумовлені взаємодією зовнішніх та внутрішніх факторів, мають відбиток тієї чи іншої історичної епохи та відповідної податкової системи.

Попередній огляд динаміки функціонування найменувань податкової сфери на етапах розвитку української мови не дає відповіді на всі питання, що стосуються їхнього становлення при неоднакових соціально-економічних умовах та спонукають на докладне вивчення на матеріалі великої кількості джерел: писемних пам'яток різних стилів і жанрів, лексикографічних праць, які відображають лексику відповідних періодів.

Література

Ахмедов О. Лексико-семантические проблемы при переводе с английского языка налоговых и таможенных терминов / О. Ахмедов // Филологические науки. Вопросы теории и практики. -- Тамбов : Грамота, 2010. -- № 1 (5) : в 2-х ч. -- Ч. II. -- С. 18-21.

Великий тлумачний словник української мови: 250000 слів / авт., кер. проекту та гол. ред. В. Т. Бусел. -- К. ; Ірпінь : Перун, 2005. -- 1720 с.

Винник О. Метафоричні процеси у формуванні української економічної лексики : автореф. дис. к. філол. наук : спец. 10.02.01 «українська мова» / О. Л. Винник. -- Харків, 2007. -- 18 с.

Дєєва Н. М. Оподаткування в Україні : навч. посіб. / Н.М. Дєєва, Н.І. Редіна, Т. О. Дулік та ін. / за ред. Н.І. Редіної. -- К. : Центр учбової літератури, 2009. -- 544 с.

Ивановская И. Терминологизация как функция языка и культуры: системноязыковые, социально-культурные и функционально-коммуникативные характеристики русско- и англоязычных терминов налогового права : дис. к. филол. наук : 10.02.20 / Ивановская Ирина Петровна. -- Пятигорск, 2009. -- 197 с.

Карпинський Б. А. Податки : словник-довідник. Навчальний посібник /

Б. А. Карпинський, Н. С. Залуцька, О. Б. Карпінська. -- К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2008. -- 464 с.

Податковий кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна рада України. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page

Сабирова С. Структурно-семантический анализ налоговой терминологии таджикского и английского языков : дис. к. филол. наук : 10.02.20 / Сабирова Сановбар Ганиевна. -- Душанбе, 2007. -- 197 с.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства / за ред.

І. К. Білодіда. -- К. : Наукова думка, 1970-1980.

Сукаленко Т. Проблеми вивчення термінології податківця [Електронний ресурс] /

Т. М. Сукаленко, І. В. Солодка. -- Режим доступу :

http://philology.knu.uafileslibrarymovni_i_konceptualni47-243.pdf

Цимбал Т. Правове регулювання податкової системи України : автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право» / Т. Я. Цимбал. -- Національний університет державної податкової служби України. -- Ірпінь, 2007. -- 20 с.

Чорна О. В. Українська термінологія податкової сфери: структура, функціонування, формування : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «українська мова» / О. В. Чорна. -- К., 2009. -- 18 с.

Чумак О. Структурно-компонентна організація фінансово-бухгалтерських терміносполучень в українській мові : автореф. дис. к. філол. наук : спец. 10.02.01 «українська мова» / О. Г. Чумак. -- К., 1998. -- 24 с.

Ярошенко Ф. Історія податків та оподаткування в Україні / Ф. О. Ярошенко, В. В. Павленко, В.П. Павленко. -- К. : ДП «Вид. дім «Персонал», 2012. -- 416 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.